Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів
Розвивається ідея досягнення стратегічної мети України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. В рамках цього процесу має сенс виділити в якості пріоритету співпрацю з Вишеградською четвіркою (V4). Такий підхід аргументується насамперед наявністю: загального історичного досвіду, який сформу...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161138 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів / Є.В. Савельєв, В.Є. Куриляк, М.Ю. Куриляк // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 21-29. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161138 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1611382019-12-01T01:25:24Z Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Куриляк, М.Ю. Міжнародна та регіональна економіка Розвивається ідея досягнення стратегічної мети України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. В рамках цього процесу має сенс виділити в якості пріоритету співпрацю з Вишеградською четвіркою (V4). Такий підхід аргументується насамперед наявністю: загального історичного досвіду, який сформувався як результат багатовікового спільного перебування в складі різних європейських держав; розвинених міжособистісних зв'язків; європейського менталітету народу, відносно невеликого мовного бар'єру. У концепції аналізуються конкурентні переваги України на центрально-європейському просторі, які можуть мотивувати сусідні країни-члени ЄС до регіональної інтеграції та сприяння в досягненні Україною цілей європейської та євроатлантичної інтеграції. У зв'язку з цим розглядаються територіальні та демографічні чинники. Показано, що включення України в об'єднання V4 і відповідно його трансформація у Вишеградську п'ятірку (V5) створює нові конкурентні переваги для кожної країни завдяки зростанню території угруповання на 113,1%, тобто більш ніж вдвічі і чисельності населення – на 68,9%. З позиції сучасних глобальних тенденцій відкриваються великі можливості у спільному економічному просторі для включення в функціонуючі і нові регіональні та глобальні виробничі мережі, а також для суттєвого зменшення міждержавних міграційних процесів. Нові тактичні й стратегічні підходи в інтеграційній політиці вимагають розробки і реалізації програми конвергенції України У Вишеградську четвірку та Європейський Союз. Її основу повинна скласти стратегія випереджаючого економічного розвитку (advanced economic development) і формування іміджу надійного партнера і сильного гравця в міжнародних відносинах, для якої має бути використаний досвід країн V4 при їх сприянні. Развивается идея достижения стратегической цели Украины относительно европейской и евроатлантической интеграции. В рамках этого процесса имеет смысл выделить в качестве приоритета сотрудничество с Вышеградской четвёркой (V4). Такой подход аргументируется прежде всего наличием: общего исторического опыта, который сформировался как результат многовекового совместного пребывания в составе различных европейских держав; развитых межличностных связей; европейского менталитета народа, относительно небольшого языкового барьера. В концепции анализируются конкурентные преимущества Украины на центрально европейском пространстве, которые могут мотивировать соседние страны-члены ЕС к региональной интеграции и содействию в достижении Украиной целей европейской и евроатлантической интеграции. В этой связи рассматриваются территориальные и демографические факторы. Показано, что включение Украины в объединение V4 и соответственно его трансформация в Вышеградскую пятёрку (V5) создаёт новые конкурентные преимущества для каждой страны благодаря росту территории группировки на 113,1%, т.е. более чем в два раза и численности населения – на 68,9%. С позиции современных глобальных тенденций открываются большие возможности для включения в функционирующие и новые региональные и глобальные производственные сети, а также для существенного уменьшения межгосударственных миграционных процессов в совместном экономическом пространстве. Новые тактические и стратегические подходы в интеграционной политике требуют разработки и реализации программы конвергенции Украины в Европейский Союз. Ее основу должна составить стратегия опережающего экономического развития (advanced economic development) и формирование имиджа надежного партнера и сильного игрока в международных отношениях, для которой нужно будет использовать опыт стран V4 и рассчитывать на их содействие. The idea of achieving the strategic goal of Ukraine regarding European and Euro-Atlantic integration is being developed. As part of this process, it makes sense to highlight cooperation with the Visegrad Four (V4) as a priority. This approach is argued primarily by the presence of: a common historical experience, which was formed as a result of centuries of joint presence in various European powers; developed interpersonal relationships; the European mentality of the people, a relatively small language barrier. The concept analyzes the competitive advantages of Ukraine in the Central European space, which can motivate neighbouring EU member states to regional integration and to help Ukraine achieve European and Euro-Atlantic integration goals. In this regard, territorial and demographic factors are considered. The concept analyzes the competitive advantages of Ukraine in the Central European space, which can motivate neighbouring EU member states to regional integration and to help Ukraine achieve European and Euro-Atlantic integration goals. In this regard, territorial and demographic factors are considered. It should be based on a strategy of advanced economic development and the formation of the image of a reliable partner and a strong player in international relations, for which it will be necessary to use the experience of the V4 countries and count on their assistance. 2019 Article Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів / Є.В. Савельєв, В.Є. Куриляк, М.Ю. Куриляк // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 21-29. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-21-29 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161138 339.92(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка |
| spellingShingle |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Куриляк, М.Ю. Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів Економічний вісник Донбасу |
| description |
Розвивається ідея досягнення стратегічної мети України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. В рамках цього процесу має сенс виділити в якості пріоритету співпрацю з Вишеградською четвіркою (V4). Такий підхід аргументується насамперед наявністю: загального історичного досвіду, який сформувався як результат багатовікового спільного перебування в складі різних європейських держав; розвинених міжособистісних зв'язків; європейського менталітету народу, відносно невеликого мовного бар'єру. У концепції аналізуються конкурентні переваги України на центрально-європейському просторі, які можуть мотивувати сусідні країни-члени ЄС до регіональної інтеграції та сприяння в досягненні Україною цілей європейської та євроатлантичної інтеграції. У зв'язку з цим розглядаються територіальні та демографічні чинники. Показано, що включення України в об'єднання V4 і відповідно його трансформація у Вишеградську п'ятірку (V5) створює нові конкурентні переваги для кожної країни завдяки зростанню території угруповання на 113,1%, тобто більш ніж вдвічі і чисельності населення – на 68,9%. З позиції сучасних глобальних тенденцій відкриваються великі можливості у спільному економічному просторі для включення в функціонуючі і нові регіональні та глобальні виробничі мережі, а також для суттєвого зменшення міждержавних міграційних процесів. Нові тактичні й стратегічні підходи в інтеграційній політиці вимагають розробки і реалізації програми конвергенції України У Вишеградську четвірку та Європейський Союз. Її основу повинна скласти стратегія випереджаючого економічного розвитку (advanced economic development) і формування іміджу надійного партнера і сильного гравця в міжнародних відносинах, для якої має бути використаний досвід країн V4 при їх сприянні. |
| format |
Article |
| author |
Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Куриляк, М.Ю. |
| author_facet |
Савельєв, Є.В. Куриляк, В.Є. Куриляк, М.Ю. |
| author_sort |
Савельєв, Є.В. |
| title |
Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів |
| title_short |
Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів |
| title_full |
Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів |
| title_fullStr |
Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів |
| title_full_unstemmed |
Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів |
| title_sort |
вишеградська четвірка та україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161138 |
| citation_txt |
Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів / Є.В. Савельєв, В.Є. Куриляк, М.Ю. Куриляк // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 21-29. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT savelʹêvêv višegradsʹkačetvírkataukraínavkontekstírozvitkuêvroíntegracíjnihprocesív AT kurilâkvê višegradsʹkačetvírkataukraínavkontekstírozvitkuêvroíntegracíjnihprocesív AT kurilâkmû višegradsʹkačetvírkataukraínavkontekstírozvitkuêvroíntegracíjnihprocesív |
| first_indexed |
2025-07-14T13:44:12Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:44:12Z |
| _version_ |
1837630124920406016 |
| fulltext |
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
21
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
УДК 339.92(477) doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-21-29
Є. В. Савельєв,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0003-0137-2263,
e-mail: yev.savelyev@gmail.com,
В. Є. Куриляк,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-3566-7900,
e-mail: ternopil2000@yahoo.com,
М. Ю. Куриляк,
кандидат економічних наук,
Тернопільський національний економічний університет
ВИШЕГРАДСЬКА ЧЕТВІРКА ТА УКРАЇНА
В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Постановка проблеми. Інтеграція України в
Європейський Союз потребує пошуку механізму до-
сягнення цієї мети. Ба більше, на різних етапах реа-
лізації рішень щодо виконання Угоди про асоціацію,
підготовлених національними й іноземними експер-
тами та узгоджених з офіційними європейськими ін-
ституціями, в процесі беруть участь президент,
уряд, парламент, судові органи, громадськість, між-
народні економічні і фінансові організації та підпри-
ємства. Все це ускладнює досягнення інтеграційних
цілей і часто призводить до гальмування процесу.
Натомість, Європа має показовий досвід: чотири
країни-члени ЄС – Чехія, Угорщина, Польща і Сло-
ваччина – до вступу в об’єднання створили угрупо-
вання Вишеградська четвірка (V4), співпраця в рам-
ках якого дозволила достатньо успішно виконати
умови вступу до об’єднання. Цей регіональний і на
той час для ЄС периферійний альянс після вступу
його засновників в Європейський Союз не самолік-
відувався, а розвинув спроможність до гнучкої та ді-
євої мобілізації інтегрованого ресурсу на викорис-
тання змін в системі міжнародних відносин у на-
прямі лобіювання своїх інтересів в Європі і спри-
яння вступу в ЄС нових членів. Ця роль V4 суттєво
зростає в умовах посилення дезінтеграційних проце-
сів через кризу в Греції, Брекзит, сепаратизм у Ката-
лонії та посилення позицій правих партій у європей-
ській політиці.
Потенціал нової місії V4 не може бути прак-
тично реалізованим, уникаючи зміни існуючого єв-
ропейського політико-економічного порядку, що
потребує фундаментальних і прикладних дослід-
жень. Такі розробки розпочалися у різних напрямах.
Фонд європейських прогресивних досліджень у
співпраці з Das Progressive Zentrum здійснюють спі-
льний проект щодо майбутнього Вишеградської
групи в Європейському Союзі [1]. Місце Росії в си-
стемі відносин з V4 досліджується під керівництвом
А. Громико в Інституті Європи Російської академії
наук [2] і Є. Ананьєвою [3]. В Україні до проблема-
тики співпраці з V4 зростає інтерес у зв’язку з під-
писанням і реалізацією Угоди про асоціацію з ЄС.
Метою статті є обґрунтування розвитку спів-
праці Вишеградської четвірки та України в рамках
євроінтеграційних прагнень останньої як переду-
мови економічної конвергенції з країнами-членами
ЄС.
1. Вишеградська четвірка й Україна:
історичний контекст
Епоха глобалізації позначилася зближенням
країн-сусідів насамперед у економічній площині. Ці
процеси визначають нову історію світу, у якій пере-
важає формування економічних і гуманітарних ме-
реж добросусідських відносин на противагу всій по-
передній як переважно історії війн, перемог і пора-
зок, здобутків переможців і втрат переможених.
Попри наявність певних політичних, економіч-
них, релігійних та інших суперечностей, глобальна
система міжнародних відносин розвивається і мо-
дернізується. Одним з нових напрямів глобалізації є
формування локальних інтеграційних союзів як си-
стем усталеної взаємодії держав. Сучасна наука
розглядає більшість цих процесів як інтеграційні,
які можуть відбуватися на міжконтинентальному,
континентальному і регіональному рівнях. Успіш-
ним став досвід Європейського Союзу, Азіатсько-
тихоокеанського економічного об’єднання (АТЕС),
Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН),
Економічного співтовариства держав Західної Аф-
рики (ЕКОВАС), союзу країн Латинської Америки
(МЕРКОСУР) та інших.
У рамках Європейського Союзу функціонує
угрупування Вишеградської четвірки як об’єднання
внутрішнього типу. Воно було засноване у 1991 році
першопочатково поза ЄС з метою підготовки Чехії,
Угорщини, Польщі і Словаччини для вступу в Євро-
пейський Союз. Після вступу в ЄС у 2004 році угру-
Міжнародна та регіональна економіка
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
22
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
пування не розпаслося, а продовжує лобіювати свої
інтереси в ЄС і поза ним та активно співпрацює з
претендентами на вступ в ЄС.
Україна в останні десятиліття вирішує про-
блему пошуку власної ідентичності, як і країни Ви-
шеградської четвірки у 80-90-ті роки минулого сто-
ліття. Окремі політичні сили в Україні схиляються у
бік тіснішої інтеграції з Росією, до складу якої час-
тина України входила останні століття з різним ста-
тусом, хоча де-факто колоніальним. Втім, Росія –
держава з архаїчними імперськими формами органі-
зації і сировиною економікою, частка якої у світі не-
значна. Будучи найбільшою країною в світі за пло-
щею, Росія виробляє за статистикою 2018 року у
12,6 раза менше ВВП, ніж США [4], і поступається
провідним європейським державам із сучасними
економіками. В економічному вимірі Росія є краї-
ною з системним хронічним недофінансуванням
усіх сфер на користь чисто військової, як це було у
Радянському Союзі, спадкоємцем якої вона вважа-
ється. До того ж, за оцінками експертів, економіка
Росії тяжко хвора на голландську хворобу [5].
Курс на європейську і євроатлантичну інтегра-
цію, який взяла Україна і який з 2019 року став кон-
ституційною нормою, має передусім економічні
підстави. Воднораз, як найбільша країна на східних
кордонах Центральної Європи, вона має багато
спільного в усіх сферах державотворення та куль-
турно-історичній спадщині, особливо її правобе-
режні регіони, що вартує не лише збереження, а й
використання в якості основи взаємозбагачення
задля соціально-економічного розвитку як України,
так і кожної з країн V4. Вже Київська Русь станови-
лась як європейська держава з IX до середини XIII
століть завдяки активному проникненню в Східну
Європу вихідців із Скандинавії (варягів). У XII сто-
літті Київська Русь, яка на той час займала терито-
рію від Чорного до Балтійського морів та від вер-
хів’їв Вісли до Таманського півострова (1,3 млн км2)
об’єднала східнослов’янські та фіно-угорські пле-
мена. З 1236 року більша частина земель Київської
Русі увійшли до монархічної держави у Східній Єв-
ропі з повною назвою «Велике князівство Литов-
ське, Руське, Жемайтське та інших земель», яка була
однією з найбільших держав пізнього середньо-
віччя. З 1385 року вона перебула в унії з польським
королівством. При цьому, в об’єднаній державі до
XVI століття широко вживалася руська (не росій-
ська) мова. З 1654 року після Переяславської ради
значна частина України підпадає під владу Росії, а
Західна Україна і Бессарабія входять до Австро-
Угорщини і Польщі.
Отже, країни-сусідки України – Чехія, Польща,
Угорщина і Словаччина – мають не лише спільні
кордони, а й спільність історичного досвіду та мовні
близькості. Поряд з цим їх об’єднують і численні
діаспори, адже кожна з країн V4 має великі діаспори
з інших країн угрупування та України. Це спричиняє
потребу розвитку співробітництва на мультисистем-
ній основі, передусім в економічній сфері, що по-
требує глибокого аналізу передумов поглиблення
інтеграційних процесів, розробки нових форм регіо-
налізації в рамках Центрально-Східної Європи та ін-
ституційної формалізації.
На сучасному етапі Вишеградська четвірка ре-
алізує мету сприяння Україні в європейській інте-
грації. Наразі це здійснюється через участь у підго-
товці і проведенні реформ, що вже починає давати
певні ефекти. Рівночасно розвиток співпраці приво-
дить до усвідомлення наявності великого потенці-
алу, який можна буде задіяти у майбутньому за
умови більшого зближення економік, про що свід-
чить саме досвід V4.
Для України, яка перебуває в стані війни із пів-
нічним сусідом, поглиблення економічної інтеграції
з країнами Вишеградської четвірки створює шанс
виходу з кризи на основі переходу у сприятливе
і прихильне середовище для сталого розвитку. Від-
так, стратегія, орієнтована на пріоритетність інте-
грації України та V4, може й має стати дорожньою
картою для вирішення завдань європейської і євро-
атлантичної інтеграції країни.
2. Територіальний фактор інтеграції
V4+Україна
Територіальний фактор – це найбільша унікаль-
ність України, адже народ, який в історії ніколи не
вів загарбницьких воєн, має найбільшу територію в
Європі. Втім, територіально-просторові аспекти при
вирішені проблем економічної інтеграції, як пра-
вило, не включаються до предмету дослідження.
Вважається, що вони ближче до географічного та
державно-управлінської контексту. Проте, нарощу-
вання в ЄС відцентрових тенденцій і особливо Брек-
зит засвідчують, що територія як носій певного об-
сягу капіталу може суттєво впливати на ефектив-
ність інтеграційних союзів. Зміна території угрупу-
вання є відносно самостійним суспільно-економіч-
ним явищем, завдяки якому воно набуває нової гео-
економічної і геополітичної якості.
Територіальний фактор інтеграції країн Више-
градської четвірки при створенні угрупування не
був предметом спеціального розгляду в контексті
соціально-економічного розвитку. Досліджуючи
його по факту існування об’єднання, треба відзна-
чити, що за територіальними розмірами лише
Польща має суттєві переваги над іншими членами
V4, частка якої складає 58,6% площі об’єднання. Те-
риторія центральноєвропейських держав із вклю-
ченням до інтеграційного союзу України станови-
тиме 1137237 км2, тобто практично подвоїться і на
Україну припаде 53,1% (табл. 1).
Значення територіального фактору у розвитку
об’єднань держав в умовах глобалізації доцільно
розглядати під кутом зору висунутої в економічній
науці на рубежі 1980-1990 років ідеї «територіаліза-
ції». Як показав М. Куриляк, її діалектичний сенс
полягає, «з одного боку, у необхідності забезпе-
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
23
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
Таблиця 1
Територія країн V4 + Україна
CZ HU PL SL V4 UA V4+UA
Загальна площа, км2
78864 93030 312679 49036 533609 603628 1137237
Частка країни у V4, % UA / V4,
%
UA /
(V4+UA),%
14,8 17,4 58,6 9,2 100,0 113,1 53,1
Джерело: розрахунки авторів за даними Євростату і
Держкомстату України.
чення розширення і прискорення руху товарів, капі-
талу, людей та інформації через географічний прос-
тір. З іншого боку, у територіальних просторах по-
винна бути створена і відтворюватися нерухома ін-
фраструктура, функціонування якої має забезпечити
цей рух» [6]. Відтак, територіальність в інтеграцій-
них процесах стає тим спільним капталом, який
«працює» на кожного учасника. Створюючи інфра-
структуру, адаптовану до інтересів країн, що об’єд-
нані задля вирішення певних спільних цілей, дер-
жави збільшують пропускну спроможність капі-
талу, товарів, послуг, робочої сили та інформації.
Результатом є додана вартість у ВВП кожної з них.
Переваги територіального характеру проявля-
ють себе і реалізуються, якщо територіалізацію
«розглядати як секторальну територіальну еконо-
міко-правову (однак, не політичну) автономію в
умовах розширення і поглиблення глобалізації. Це
може бути внутрішній або міжрегіональний розпо-
діл ресурсів охорони здоров’я, територіальний роз-
поділ діяльності і залучення громадянського су-
спільства до рішення питань використання нових
поведінкових моделей тощо» [6]. У всіх цих напря-
мах може бути розвинута вигідна для кожної сто-
рони діяльність. До слова, польські й угорські за-
клади охорони здоров’я, де розвинуті приватні
форми надання медичних послуг, могли б включи-
тися у процеси проведення українських реформ
і розвивати практично ринок фармацевтичних і лі-
карських послуг на території України.
Напрями використання територіального факто-
ру у відносинах України з країнами V4 відповідають
територіальним пріоритетам Європейського Союзу,
які орієнтовані на побудову інклюзивної, розумної
та стабільної Європи різних регіонів [7]. Зокрема,
перспективними уявляються такі позиції як полі-
центричний і збалансований територіальний розви-
ток; інтеграція транскордонних і транснаціональних
функціональних регіонів; забезпечення глобальної
конкурентоспроможності регіонів на основі силь-
них локальних економік; поліпшення територіаль-
ного зв'язку для приватних осіб, спільнот і підпри-
ємств; управління поєднанням екологічними, ланд-
шафтними і культурними цінностями регіонів.
3. Інтегрована демографічна політика:
населення та рух робочої сили
Політика розширення інтеграційного угрупу-
вання повинна мати своєю складовою врахування
ролі демографічного фактору. Економічний підйом
прямо корелюється із змінами чисельності насе-
лення. Натомість, зменшення темпів його зростання
детермінує збільшення навантаження на молоде по-
коління щодо пенсійного обслуговування населення
і відповідно знижує конкурентоспроможність еко-
номіки.
Загалом демографічна ситуація на територіаль-
ному просторі Вишеградської четвірки за тринадця-
тиріччя (2005-2018 роки) характеризується змен-
шенням чисельності населення на 240 тис. осіб або
на 3,7% (табл. 2). Для зростаючих економік це впли-
ває на залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій,
науково-технічний розвиток і в цілому обмежує ви-
користання наявного потенціалу розвитку. При
цьому, Чехія і Словаччина мають приріст відповідно
370,0 тис. (+3,6%) і 50,0 тис. осіб (+0,92%), а Угор-
щина і Польща – зменшення на 240,0 тис. (-0,38%)
і 260, тис. осіб (-0,68%).
Таблиця 2
Населення країн V4 + Україна
у 2005-2018 роках [8]
Населення Зростання (+), змен-
шення (- ) у 2018 році
порівняно з 2005 роком
2005 2018 тис. осіб %
CZ 10,26 10,63 +0,37 +з,6
HU 10,09 9,69 -0,24 -2,38
PL 38,36 38,10 -0,26 -0,68
SL 5,40 5,45 +0,05 +0,92
V4 64,11 63,87 -0,24 -3,74
UA 46,89 44,01 -2,86 -4,49
UA/V4, % 73,1 68,9 - -
Джерело: складено авторами за статистикою Міжна-
родної організації праці.
Україна у демографічному контексті є країною,
яка понесла великі втрати населення протягом ми-
нулого століття. За підрахунками Інституту демо-
графії та соціологічних досліджень Національної
академії наук України, внаслідок Першої світової
і Громадянської (1917-1921) війн, масових епідемій,
голоду початку 20-х і 30-х років, масових репресій
30-х років, депортації 40-х років, голоду 1947 року,
так званих, добровільних організованих переселень
українських селян для роботи у вугільній, нафтови-
добувній, лісовій і рибній промисловості, в сіль-
ському господарстві Сибіру і Далекого Сходу, осво-
єння цілинних і перелогових земель у Казахстані
втрати демографічного потенціалу становили
близько 18 млн чоловік [9]. Крім того, великі втрати
понесла Україна під час Другої світової війни, які
належать до найменш досліджених сегментів істо-
рії. Варто зазначити, що за період від січня 1941
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
24
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
року до 1 січня 1945 року населення республіки
зменшилося з 40 млн 967 тис. до 27 млн 383 тис. [10].
У 2000-х роках триває тенденція зменшення чи-
сельності населення України. Впродовж 2005-
2018 років вона скоротилася на 2,86 млн або на
4,49%. Попри те, Україна за чисельністю населення
перевищує показник кожної з країн V4 і на 2018 рік
складає майже 70% до загальної чисельності угру-
пування. Це дає підстави для пошуку спільних інте-
ресів з країнами Центральної Європи у використанні
демографічного фактору. Шлях до їх об’єднання по-
лягає у виробітку сценарію отримання кожною сто-
роною економічних, соціальних і гуманітарних
ефектів від збалансування наявних потенціалів
і усунення «вузьких місць», що гальмують розвиток.
Для цього треба ув’язати політику економічного
зростання угрупування і кожної країни-члена ЄС з
демографічним ресурсом.
Потенціал трудових ресурсів країн V4 у
2018 році з позицій зайнятості використовується на
вищому за середні показники у світі, Східній Європі
і в Європі у цілому. Вищий рівень зайнятості мають
Чехія, Угорщина і Польща, показник безробіття
яких складає відповідно 2,4, 3,7 і 3,7%. Рівень без-
робіття Словаччини відповідає середньому по ЄС –
6,8%, хоча значно вищий за польський і угорський.
Безробіття в Україні перевищило світовий, європей-
ський та східноєвропейські рівні і склало 9,4%. Від-
так він набагато вищий за рівень безробіття в краї-
нах V4. Щодо гендерної зайнятості, то в країнах, що
аналізуються, сформувалася тенденція переви-
щення рівня безробіття серед жінок порівняно із на-
данням робочих місць чоловікам (табл. 3).
Таблиця 3
Використання трудового потенціалу у 2018 році за методикою Міжнародної організації праці [11]
Безробіття,
%
Безробіття, тис. Робоча сила, тис.
всього чоловіки жінки всього чоловіки жінки
Світ 5,0 172480 98819 73661 3477831 2120864 1356952
ЄС 6,8 16943 8828 8145 24521 134493 114128
Східна
Європа
5.2 7418 4134 3284 143423 75748 67675
CZ 2,4 130 59 71 5407 2995 2411
HU 3,7 171 85 86 4662 2536 2126
PL 3,7 677 372 306 18444 10153 8291
SL 6,8 186 96 90 2752 1494 1258
UA 9,4 1876 1196 771 20003 10532 9471
Джерело: розрахунки авторів за даними Міжнародної організації праці.
Отже, якщо країни V4 практично вичерпали
людський потенціал у кількісному вимірі, то Укра-
їна не використовує майже 10% трудових ресурсів.
З огляду на цю ситуацію, співпраця між Україною
і країнами-сусідами може мати щонайменше три
сценарії. По-перше, здійснення інвестицій з країн
V4 в Україну і залучення вільної робочої сили для їх
освоєння. По-друге, мотивування населення Укра-
їни на міграцію в країни V4 з орієнтацією на зай-
няття робочих місць на нових потужностях. По-
третє, формування гібридного варіанту, за яким бу-
дуть задіяні складові обидвох сценаріїв.
Трудова міграція з України має суттєво висо-
кий рівень. Її частка відносно загальної за результа-
тами модульного вибіркового обстеження Держав-
ною службою статистики складає 4,5%. При цьому
більшість мігрантів надають перевагу другому сце-
нарію. У 2015-2017 роках 48,5% трудових мігрантів
повернулися до України і 48,5% працювали за кор-
доном протягом короткострокових термінів. Водно-
час 8,3% трудових мігрантів набули статусу праців-
ників-емігрантів. При цьому повертаються в Укра-
їну переважно чоловіки і мешканці міських посе-
лень, а емігрантами стають чоловіки і жителі сіль-
ської місцевості (табл. 4).
Таблиця 4
Трудові мігранти за категоріями, статтю та місцем проживання до виїзду за кордон,
2015-2017 роки [12, с. 4]
Усього Жінки Чоловіки Міські
поселення
Сільська
місцевість
Кількість трудових мігрантів, усього, тис. осіб 1303,3 385,8 917,5 663,5 639,8
у тому числі за категоріями, %
трудові мігранти, які повернулися до України 43,2 37,7 45,5 47,5 38,7
короткострокові трудові мігранти 48,5 49,3 48,1 43,3 53,9
працівники-емігранти 8,3 13,0 6,4 9,2 7,4
Частка трудових мігрантів у загальній кількості насе-
лення віком 15-70 років, % 4,5 2,5 6,7 3,4 6,9
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
25
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
Для розвитку співпраці України з країнами V4
важливою є тенденція зміщення пріоритетів трудо-
вих мігрантів з російського напряму на європей-
ський, хоча Російська Федерація залишається ще у
числі великих країн їхнього перебування. Воднораз,
країни V4 відносяться до найбільш притягальних
для трудових мігрантів з України. Серед усіх країн
світу українські трудові мігранти віддають перевагу
Польщі. Вона надає робочі місця 38,9% трудовим
мігрантам з України. Питома вага Чехії серед трудо-
вих мігрантів з України складає 9,4% (четверте
місце після Російської Федерації та Італії), Угор-
щини – 1,3% (восьме місце після Польщі, РФ, Чехії,
США, Білорусі і Португалії) (табл. 5).
Таблиця 5
Трудові мігранти за країнами перебування, статтю та місцем проживання
до виїзду за кордон (2015–2017 роки), тис. осіб [12, с. 5]
Усього Жінки Чоловіки Міські
поселення
Сільська
місцевість
Кількість трудових мігрантів, усього,
тис. осіб 1303,3 385,8 917,5 663,5 639,8
у тому числі за країнами перебування, %
Польща 38,9 42,6 37,3 38,3 39,5
Російська Федерація 26,3 15,1 31,0 33,0 19,3
Італія 11,3 27,0 4,7 7,3 15,4
Чеська Республіка 9,4 6,2 10,7 5,2 13,7
Угорщина 1,3 0,9 1,5 1,2 1,5
Конкурентною перевагою країн V4 у викорис-
танні трудових мігрантів з України є відносна малий
мовний бар’єр. Всупереч широкого використання в
системі середньої і вищої освіти російської мови,
домінування в інформаційному просторі російсько-
мовних засобів масової інформації, історично ба-
гато громадян України зберігають певний рівень во-
лодіння мовами західних країн-сусідів чи само-
стійно їх вивчають. Зокрема, майже 85,0% трудових
мігрантів з українським громадянством розуміють
або на різних рівнях володіють польською мовою.
Абсолютна більшість трудових мігрантів не має
мовного бар’єру і в Чехії. Водночас, третина трудо-
вих мігрантів в Угорщині не розмовляли і не розу-
міли угорської мови, чим певним чином можна по-
яснити меншу чисельність їх у цій країні (табл. 6).
До того ж Угорщину обирають переважно українці,
які мають угорське етнічне походження.
Таблиця 6
Трудові мігранти за країнами перебування та рівнем володіння
мовою країни перебування (2015–2017 роки) [12, с. 8]
Усього,
тис. осіб
У тому числі за рівнем володіння мовою країни перебування, %
не розмов-
ляли і не ро-
зуміли
розуміли,
але не роз-
мовляли
розуміли та
трохи роз-
мовляли
могли
спілку-
ватися
вільно
воло-
діли
Кількість трудових мігрантів, усього 1303,3 18,0 16,9 24,4 19,3 21,4
у тому числі за країнами перебування
Польща 506,5 14,3 29,1 34,1 17,0 5,5
Російська Федерація 342,4 – 1,6 6,0 24,6 67,8
Італія 146,7 51,2 14,5 24,9 7,6 1,8
Чеська Республіка 122,5 18,0 24,2 37,4 17,5 2,9
Сполучені Штати Америки 23,5 – 21,3 35,7 43,0 –
Білорусь 22,5 – – 35,6 56,4 8,0
Португалія 20,3 69,5 3,9 21,2 5,4 –
Угорщина 17,1 32,7 – – 30,5 36,8
Ізраїль 13,9 36,7 – – 63,3 –
Фінляндія 13,3 72,9 27,1 – – –
Німеччина 10,2 37,3 9,8 41,2 3,9 7,8
Інші країни 64,4 42,7 9,9 27,0 15,4 5,0
Зважаючи на вплив мовного фактору на вибір
трудовими мігрантами країни перебування, варто
зазначити, що він не є вирішальним. Зокрема, Італія
займає третє місце по залученню трудових мігрантів
з України при тому, що 51,2% їх не розмовляють
і не розуміють італійської мови. Це можна пояснити
наявністю великого попиту на робочу силу, цінами
на неї та впливом фактору відкритості ранку праці.
Міграція громадян України до Італії суттєво зросла
після підписання Угоди про асоціацію з ЄС та вве-
дення безвізового режиму.
Політика V4 у сфері трудової міграції характе-
ризується переходом від переважно експортної
форми участі в процесах руху робочої сили до ім-
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
26
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
портної. До цього країни V4 спонукає насамперед
зростання економіки. Натомість, через конфлікт в
Сирії і на Донбасі, погіршення економічної ситуації
на Близькому Сході, економічну кризу в Україні
розвинулися канали інтенсивного руху робочої сили
в бік Європи. У V4 сформувалися потужні україн-
ські діаспори. Ці процеси є викликом для україн-
ської сторони, аби спільно з V4 виробити механізм
скоординованої демографічної політики, орієнтова-
ної на економічне зростання на основі поглиблення
розподілу праці. Прийнятним у цьому контексті
може бути спільне підприємництво, насамперед у
секторах, модернізованих із залученням західних ін-
вестицій. Такі фірми мають оновлене устаткування
з власниками, зацікавленими у підприємництві на
зовнішніх виробничих площадках і ринках, які спро-
можні стати третьою стороною спільного бізнесу з
потенціалом додавання вигід всім учасникам. Го-
ловною перешкодою розвитку такого роду інтегра-
ційних процесів може стати брак фінансових ресур-
сів, що мотивуватиме створення спільних комерцій-
них банків на територіях сторін. Втім, для цього дер-
жава повинна виявити свою спроможність щодо
сприяння експортно-імпортним операціям з банків-
ським капіталом, адже виникне потреба у розробці
і використанні нових платіжно-розрахункових кон-
струкцій з валютним клірингом, кредитуванням,
розрахунками у національних валютах, співпрацею
з міжнародними фінансовими центрами.
4. Інтеграція України в Європейський Союз
як процес конвергенції
Євроінтеграційна стратегія, яка покладена в ос-
нову внутрішньої і зовнішньої політики України,
потребує передусім вибору вектору розвитку еконо-
міки і суспільства. Це завдання має вирішуватися в
умовах перебування країни на позиціях європей-
ської периферії. У 2017 році Литва, яка за показни-
ком ВВП на душу населення у постійних цінах за па-
ритетом купівельної спроможності та в міжнарод-
них доларах 2011 року посідає останнє місце серед
країн Зони євро, перевищувала рівень України у
3,2 раза; а Болгарія з найнижчим показником серед
країн ЄС поза Зоною євро виробляє більше України
в 2,5 раза. Аналогічно виглядає ситуація і у розра-
хунку ВВП на душу населення за іншими методи-
ками у доларовому вираженні: у поточних цінах
Литва виробляє у 5,2 раза, а Болгарія в 3,1 раза
більше України. Литва має також найнижчий показ-
ник серед членів Зони євро по виробництву ВВП на
душу населення, вираженому у поточних цінах за
паритетом купівельної спроможності, який проте
вище за український у 3,2 раза, а Угорщини з най-
нижчим рівнем серед членів ЄС поза Зоною євро – в
1,1 раза. Люксембург і Нідерланди, які у ЄС є краї-
нами-лідерами за цими показниками, виробляють
більше України відповідно в 11,8 і 6.2 раза; 39,8 і
18,3 раза; 11,8 і 6,2 раза [13].
Наведені показники свідчать про вкрай низькі
стартові умови України як країни, яка започаткувала
реалізацію стратегії, зорієнтованої на вступ до ЄС.
Загалом вона знаходиться у свого роду «пастці ди-
вергентності», для виходу з якої треба забезпечити
стало високі темпи розвитку. Між тим, за роки неза-
лежності (1991-2017) ВВП країни у постійних цінах
у доларах США зросло у 4,2 раза. Це відповідає
темпам зростання розвинених країн (показник Люк-
сембургу 4,5 раза). Натомість, для країни, що розви-
ваються, вони мають бути набагато вищими, аби не
допустити заморожування дивергенції або, що ще
гірше, її поглиблення. Не можна не погодитися з
О. Москаленко, що «темпи приросту ВВП України
0-3-4% є рівнозначними визнанню того, що у неї не-
має перспектив економічного розвитку» [14]. Зважа-
ючи на це твердження, варто відзначити, що в пе-
ріод з 1993 по 2017 рік, тобто протягом 25 років, від-
соткові річні зміни ВВП лише 14 років мали позити-
вні значення, а 11 років – від’ємні (табл. 7).
Таблиця 7
Відсоткові зміни ВВП України у постійних цінах за 25 років (1993-2017 роки)
У бік зростанні ≥ 0 У бік падіння < 0
до 5% більше 5%
до 10%
більше
10%
усього до 5% більше 5%
до 10%
від 10%
до 20%
більше
20%
усього
6 7 1 14 4 3 3 1 11
Сформовано авторами за джерелом [13].
З огляду на позиції економіки України на євро-
пейському континенті її стратегія євроінтеграції
трансформується у стратегію конвергенції з євро-
пейськими національними економіками і має стати
генеральною лінією соціально-економічного роз-
витку. У цьому контексті має бути визнана за най-
більш плідну орієнтацію на інтеграцію з ЄС, який,
за оцінкою Світового банку, «з часу свого засну-
вання став найбільшою «машиною конвергенції»
сучасного світу, яка стимулює бідніших і нових дер-
жав-членів стати економіками з високим рівнем до-
ходів і забезпечує своїм громадянам досягнення
стандартів найвищих рівнів життя і найнижчих рів-
нів нерівності доходів у світі» [15]. Для України
нині таким варіантом європейської «машини кон-
вергенції» є Угода про асоціацію з ЄС, успішне ви-
конання якої спроможне значно зблизитися з об’єд-
нанням. Проте, вона не забезпечує вирішення всіх
завдань конвергенції, особливо в економічному на-
прямі. Власне кажучи, і сам ЄС нині потребує мо-
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
27
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
дернізації механізму зближення, аби скористатися
перевагами науково-технічних досягнень сучасно-
сті. Нова «машина конвергенції.2» [convergence
machine, version 2.0] орієнтована на такий рівень
зближення, який сформує рівні умови життя і діяль-
ності у всьому об’єднані. Рішення цієї проблеми в
ЄС передбачається здійснити з використанням кон-
цепції «флексік’юріті – flexicure», суть якої полягає
у формуванні рівноваги між двома векторами роз-
витку ринку праці: забезпеченням гнучкості між за-
доволенням потреб роботодавців і соціальним захи-
стом працівників [16].
Для умов України в основу політики конвер-
генції має бути покладена стратегія випереджа-
ючого економічного розвитку (advanced economic
development). Для цього необхідна концентрація
всіх видів ресурсів на галузях, які визначають кон-
курентні переваги країни. В дискусіях під час прези-
дентських виборів 2019 року перевага надавалася
галузям, пов’язаним з IT-сферою, туризмом і аграр-
ним сектором. Це не можна заперечувати, хоча для
такої великої країни за територією, населенням
і природними ресурсами цими напрямами конку-
рентні переваги України далеко не обмежуються.
Натомість, мають бути впровадженні реформи, які
спроможні сформувати драйвери загальнонаціона-
льного підйому підприємництва і створення робо-
чих місць з високим рівнем продуктивності та оп-
лати праці. Поза тим, драйвери української «ма-
шини конвергенції» мають зупинити міграційні по-
токи з країни і поступове повернення трудових
мігрантів в країну. Ця система повинна бути надзви-
чайно притягальною для зарубіжних інвесторів та
імпорту високих технологій. Її треба будувати з ви-
користанням кращого іноземного досвіду, не копію-
ючи його, проте враховувати національні особливо-
сті і забезпечувати позиціювання України як надій-
ного партнера і перспективного гравця.
Відтак співпраця України і V4 має розвиватися
на принципах збалансованої взаємовигоди за інтег-
раційною формулою «V4+Україна». Між сторонами
доцільно укласти угоду про зону вільної торгівлі. У
сфері економіки спільні інтереси можна буде сфор-
мувати на основі спільних проектів поглиблення
міжнародного розподілу праці та програм розвитку
малого і середнього бізнесу у рамках V4+Україна.
За наявності політичної волі перспективним стане
створення інноваційних центрів кластерного типу із
спільними науково-дослідними і навчальними ін-
ститутами, особливо із спеціалізацією в напрямах
розробки проривних технологій, космосу та еколо-
гії. Плідна співпраця з угрупуванням з часом може
перерости у розширену форму Вишеградської п’я-
тірки.
Висновки. Багаторічний процес розвитку мир-
ної європейської інтеграції збагатив економічну на-
уку і практику різноманітним наробком поступо-
вого розширення об’єднання. Для досягнення ін-
теграційних цілей важливого значення набуває до-
свід Вишеградської четвірки, роль якої суттєво зро-
стає в умовах посилення дезінтеграційних процесів.
Для України співпраця з країнами-сусідами може
будуватися за інтеграційною моделлю «V4+Укра-
їна» з перспективою її переформатування у Више-
градську п’ятірку (V5). Передумовою пріоритетно-
сті розвитку інтеграційних процесів між ними є на-
явність спільного історичного досвіду через багато-
вікове сумісне перебування у складі різних європей-
ських держав; розвинені міжособистісні зв’язки;
відносно невеликий мовний бар’єр, європейськість
менталітетів. На взаємовигідній основі у розшире-
ному угрупуванні можна формувати і використову-
вати конкурентні переваги України у територіаль-
ному і демографічному контексті, зокрема шляхом
інтеграції національних підприємств у регіональні
і глобальні виробничі мережі і суттєвого зменшення
міждержавних міграційних процесів у регіоні. Роль
V4 має посилитися на основі політики конвергенції.
В економічній сфері для цього мають бути прове-
дені радикальні економічні реформи, орієнтовані на
стратегію випереджального економічного розвитку
(advanced economic development), які мають забезпе-
чити досягнення високого рівня конвергенції з краї-
нами ЄС.
Література
1. The Future of the Visegrad Group. Ania
Skrzypek, Maria Skóra (eds.). Brussels / Berlin September –
December 2017. 56 p. (Last accessed: 06.05.2019).
2. Вышеградская четвёрка в Европейском союзе: ди-
леммы конвергенции = The Visegrad Four in the
European Union: Dilemmas of Convergence / [отв. ред.
Л.Н. Шишелина]. – Москва : Ин-т Европы РАН, 2017.
138 с. 3. Ананьева. Е.В. «Вышеградская» стратегия ра-
звития Карпатского региона. Современная Европа.
2018. № 7. С. 86-95. URL: http://www.sov-europe.ru/
2018/7-2018/8.pdf (дата звернення: 06.05.2019).
4. International Monetary Fund. URL: https://www.imf.
org/external/pubs/ft/weo/2019/01/weodata/weoseladv.asp
x?a=&c=223%2c924%2c922%2c132%2c926%2c112%
2c111&s=NGDPD (Last accessed: 24/04/2019). 5. Еко-
номіка Російської Федерації. URL: https://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%
D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0
%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D
1%97 (дата звернення: 24.04.2019). 6. Куриляк М. Те-
риторіалізація і територіальний капітал в системі регі-
ональної політики Європейського Союзу. Міжнародні
відносини. Серія «Економічні науки». Випуск 7. 2018.
URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/
view/3360/3039 (дата звернення: 25.04.2019).
7. Territorial Agenda of the European Union. Towards an
Inclusive, Smart and Sustainable Europe of Diverse
Regions. – 2011. URL: http://www.nweurope.eu/ media/
1216/territorial_agenda_2020.pdf (Last accessed: 25.04.
2019). 8. Population, surface area and density. UNdata. A
word of information.URL: http://data.un.org/_Docs/
SYB/PDFs/SYB61_T02_Population,%20Surface%20Are
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
28
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
a%20and%20Density.pdf. 9. Пирожков С. І. Демогра-
фічний фактор у глобальній стратегії розвитку Укра-
їни. Демографія та процеси відтворення населення.
2004. №1-2. С-5-7. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/
handle/123456789/11854. 10. Лисенко О. Є., Перехрест
О. Г. Демографічні втрати України у роки Другої сві-
тової війни. Архіви України.2015. № 3. URL:
https://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_3_2015/02
.pdf. 11. ILOSTAT the world's leading source of labour
statistics. Unemployment rate -- ILO modelled estimates,
Nov. 2018. URL: https://www.ilo.org/ilostat/faces/oracle/
webcenter/portalapp/pagehierarchy/Page3.jspx?MBI_ID=
2&_afrLoop=2166342831393401&_afrWindowMode=0
&_afrWindowId=9gstcsmxn_23#!%40%40%3F_afrWind
owId%3D9gstcsmxn_23%26_afrLoop%3D21663428313
93401%26MBI_ID%3D2%26_afrWindowMode%3D0%
26_adf.ctrl-state%3D9gstcsmxn_79 (дата доступу:
12.04.2019). 12. Державна служба статистики України.
Зовнішня трудова міграція населення (за результатами
модульного вибіркового обстеження). Київ, 2017.
13. World Economic Outlook. URL: https://www.imf.org/
external/index.htm (Last accessed: 11.06.2019). 14. Мос-
каленко О. М. Випереджаючий економічний розви-
ток: теоретико-інституціональні засади і проблеми ре-
алізації в Україні. Економіка України. 2014. № 8 (633).
URL: file:///C:/Users/Sav/Desktop/EkUk_2014_8_2%20
(3).pdf (Last accessed: 12.06.2019). 15. Growing united:
upgrading Europe's convergence machine. Overview.
URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/85270
1520358672738/Overview. 16. Ціжма Ю. А. Концепція
флексік’юріті та нестандартні форми зайнятості: ви-
клики сьогодення. Бізнесінформ. 2013. № 7. С. 197-202.
URL: file:///C:/Users/Sav/Desktop/binf_2013_7_37.pdf.
References
1. The Future of the Visegrad Group. Ania Skrzypek,
Maria Skóra (eds.). (2017). Brussels / Berlin, September –
December. 56 p.
2. Shishelina L.N. (Eds.). (2017). Vyshegradskaya
chetvorka v Yevropeyskom soyuze: dilemmy konver-
gentsii = The Visegrad Four in the European Union:
Dilemmas of Convergence. Moscow, Institute of Europe,
RAS [in Russian].
3. Anan'yeva. Ye.V. (2018). «Vyshegradskaya»
strategiya razvitiya Karpatskogo regiona ["Visegrad" de-
velopment strategy of the Carpathian region]. Sovremen-
naya Yevropa – Modern Europe, 7, рр 86-95. sov-
europe.ru. Retrieved from http://www.sov-europe.ru/
2018/7-2018/8.pdf [in Russian].
4. International Monetary Fund. (n.d.). imf.org.
Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/
2019/01/weodata/weoseladv.aspx?a=&c=223%2c924%2
c922%2c132%2c926%2c112%2c111&s=NGDPD.
5. Ekonomika Rosiiskoi Federatsii [Economy of the
Russian Federation]. (n.d.). uk.wikipedia.org. Retrieved
from https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA
%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0
%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96
%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%
97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D
0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 [in Ukrainian].
6. Kuryliak M. (2018). Terytorializatsiia i terytori-
alnyi kapital v systemi rehionalnoi polityky Yevropei-
skoho Soiuzu [Territorialization and territorial capital in
the system of regional policy of the European Union].
Mizhnarodni vidnosyny. Seriia «Ekonomichni nauky» – In-
ternational relations. Economic Sciences Series, Issue 7.
Retrieved from http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/
article/view/3360/3039 [in Ukrainian].
7. Territorial Agenda of the European Union.
Towards an Inclusive, Smart and Sustainable Europe of
Diverse Regions. (2011). Retrieved from http:
//www.nweurope.eu/media/1216/territorial_agenda_2020.
pdf.
8. Population, surface area and density. UNdata. A
word of information. Retrieved from http://data.un.org/
_Docs/SYB/PDFs/SYB61_T02_Population,%20Surface
%20Area%20and%20Density.pdf.
9. Pyrozhkov S. I. (2004). Demohrafichnyi faktor u
hlobalnii stratehii rozvytku Ukrainy [Demographic factor
in the global development strategy of Ukraine].
Demohrafiia ta protsesy vidtvorennia naselennia – De-
mographics and processes of population reproduction, 1-
2, рр. 5-7. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/
handle/ 123456789/11854 [in Ukrainian].
10. Lysenko O. Ye., Perekhrest O. H. (2015).
Demohrafichni vtraty Ukrainy u roky Druhoi svitovoi
viiny [Demographic losses of Ukraine during the Second
World War]. Arkhivy Ukrainy – Archives of Ukraine, 3.
Retrieved from https://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/
AU_3_2015/02.pdf [in Ukrainian].
11. ILOSTAT the world's leading source of labour
statistics. Unemployment rate -- ILO modelled estimates,
Nov. (2018). Retrieved from https://www.ilo.org/ilostat/
faces/ oracle/webcenter/portalapp/pagehierarchy/ Page3.
jspx?MBI_ID=2&_afrLoop=2166342831393401&_afrWi
ndowMode=0&_afrWindowId=9gstcsmxn_23#!%40%40
%3F_afrWindowId%3D9gstcsmxn_23%26_afrLoop%3D
2166342831393401%26MBI_ID%3D2%26_afrWindow
Mode%3D0%26_adf.ctrl-state%3D9gstcsmxn_79.
12. Zovnishnia trudova mihratsiia naselennia (za
rezultatamy modulnoho vybirkovoho obstezhennia) [Ex-
ternal labor migration of the population (according to the
results of the modular sample survey)]. (2017). Kyiv.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].
13. World Economic Outlook. imf.org. Retrieved
from https://www.imf.org/external/index.htm.
14. Moskalenko O. M. (2014). Vyperedzhaiuchyi
ekonomichnyi rozvytok: teoretyko-instytutsionalni zasady
i problemy realizatsii v Ukraini [Leading Economic Devel-
opment: Theoretical-Institutional Foundations and Prob-
lems of Implementation in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy –
Ukraine economy, 8 (633). Retrieved from file:///C:/
Users/Sav/Desktop/EkUk_2014_8_2%20(3).pdf [in
Ukrainian].
15. Growing united: upgrading Europe's convergence
machine. Overview. Retrieved from http://documents.
worldbank.org/curated/en/852701520358672738/Overvie
w.
16. Tsizhma Yu. A. (2013). Kontseptsiia fleksikiuriti
ta nestandartni formy zainiatosti: vyklyky sohodennia [The
concept of flexicurity and non-standard forms of employ-
ment: the challenges of today]. Biznes Inform – Business
Inform, 7, рр. 197-202. Retrieved from file:///C:/
Users/Sav/Desktop/binf_2013_7_37.pdf [in Ukrainian].
Є. В. Савельєв, В. Є. Куриляк, М. Ю. Куриляк
29
Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019
Савельєв Є. В., Куриляк В. Є., Куриляк М. Ю.
Вишеградська четвірка та Україна в контексті роз-
витку євроінтеграційних процесів
Розвивається ідея досягнення стратегічної мети
України щодо європейської та євроатлантичної інте-
грації. В рамках цього процесу має сенс виділити в яко-
сті пріоритету співпрацю з Вишеградською четвіркою
(V4). Такий підхід аргументується насамперед наяв-
ністю: загального історичного досвіду, який сформу-
вався як результат багатовікового спільного перебу-
вання в складі різних європейських держав; розвине-
них міжособистісних зв'язків; європейського менталі-
тету народу, відносно невеликого мовного бар'єру. У
концепції аналізуються конкурентні переваги України
на центрально-європейському просторі, які можуть
мотивувати сусідні країни-члени ЄС до регіональної
інтеграції та сприяння в досягненні Україною цілей єв-
ропейської та євроатлантичної інтеграції. У зв'язку з
цим розглядаються територіальні та демографічні чин-
ники. Показано, що включення України в об'єднання
V4 і відповідно його трансформація у Вишеградську
п'ятірку (V5) створює нові конкурентні переваги для
кожної країни завдяки зростанню території угрупо-
вання на 113,1%, тобто більш ніж вдвічі і чисельності
населення – на 68,9%. З позиції сучасних глобальних
тенденцій відкриваються великі можливості у спіль-
ному економічному просторі для включення в функ-
ціонуючі і нові регіональні та глобальні виробничі ме-
режі, а також для суттєвого зменшення міждержавних
міграційних процесів. Нові тактичні й стратегічні під-
ходи в інтеграційній політиці вимагають розробки і ре-
алізації програми конвергенції України У Вишеград-
ську четвірку та Європейський Союз. Її основу по-
винна скласти стратегія випереджаючого економіч-
ного розвитку (advanced economic development) і фор-
мування іміджу надійного партнера і сильного гравця
в міжнародних відносинах, для якої має бути викорис-
таний досвід країн V4 при їх сприянні.
Ключові слова: випереджальний економічний
розвиток, Вишеградська четвірка, демографія, еконо-
мічна інтеграція, конвергенція, міграція, територіаліза-
ція.
Савельев Е. В., Курыляк В. Е., Курыляк М. Ю.
Вышеградская четвёрка и Украина в контексте
развития евроинтеграционных процессов
Развивается идея достижения стратегической
цели Украины относительно европейской и евроатлан-
тической интеграции. В рамках этого процесса имеет
смысл выделить в качестве приоритета сотрудниче-
ство с Вышеградской четвёркой (V4). Такой подход ар-
гументируется прежде всего наличием: общего исто-
рического опыта, который сформировался как резуль-
тат многовекового совместного пребывания в составе
различных европейских держав; развитых межлич-
ностных связей; европейского менталитета народа, от-
носительно небольшого языкового барьера. В концеп-
ции анализируются конкурентные преимущества
Украины на центрально европейском пространстве,
которые могут мотивировать соседние страны-члены
ЕС к региональной интеграции и содействию в дости-
жении Украиной целей европейской и евроатлантиче-
ской интеграции. В этой связи рассматриваются терри-
ториальные и демографические факторы. Показано,
что включение Украины в объединение V4 и соответ-
ственно его трансформация в Вышеградскую пятёрку
(V5) создаёт новые конкурентные преимущества для
каждой страны благодаря росту территории группи-
ровки на 113,1%, т.е. более чем в два раза и численно-
сти населения – на 68,9%. С позиции современных гло-
бальных тенденций открываются большие возможно-
сти для включения в функционирующие и новые реги-
ональные и глобальные производственные сети, а
также для существенного уменьшения межгосудар-
ственных миграционных процессов в совместном эко-
номическом пространстве. Новые тактические и стра-
тегические подходы в интеграционной политике тре-
буют разработки и реализации программы конверген-
ции Украины в Европейский Союз. Ее основу должна
составить стратегия опережающего экономического
развития (advanced economic development) и формиро-
вание имиджа надежного партнера и сильного игрока
в международных отношениях, для которой нужно бу-
дет использовать опыт стран V4 и рассчитывать на их
содействие.
Ключевые слова: опережающее экономическое
развитие, Вышеградская четверка, демография, эконо-
мическая интеграция, конвергенция, миграция, терри-
ториализация.
Savelyev Yev., Kuryliak V., Kurylyak M. The Vi-
segrad Four and Ukraine in the Context of Develop-
ment of Eurointegration Processes
The idea of achieving the strategic goal of Ukraine
regarding European and Euro-Atlantic integration is being
developed. As part of this process, it makes sense to high-
light cooperation with the Visegrad Four (V4) as a priority.
This approach is argued primarily by the presence of: a
common historical experience, which was formed as a re-
sult of centuries of joint presence in various European pow-
ers; developed interpersonal relationships; the European
mentality of the people, a relatively small language barrier.
The concept analyzes the competitive advantages of
Ukraine in the Central European space, which can motivate
neighbouring EU member states to regional integration and
to help Ukraine achieve European and Euro-Atlantic inte-
gration goals. In this regard, territorial and demographic
factors are considered.
The concept analyzes the competitive advantages of
Ukraine in the Central European space, which can motivate
neighbouring EU member states to regional integration and
to help Ukraine achieve European and Euro-Atlantic inte-
gration goals. In this regard, territorial and demographic
factors are considered.
It should be based on a strategy of advanced eco-
nomic development and the formation of the image of a
reliable partner and a strong player in international rela-
tions, for which it will be necessary to use the experience
of the V4 countries and count on their assistance.
Keywords: advanced economic development, Vise-
grad Four, demography, economic integration, conver-
gence, migration, territorialization.
Стаття надійшла до редакції 31.07.2019
Прийнято до друку 10.09.2019
|