Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів

У статті визначено соціально-економічний ефект для старопромислових шахтарських регіонів унаслідок реалізації: заходів оптимізації виробництва на вітчизняних ТЕС (оптимального розподілення навантаження серед ТЕС); Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, ко...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Сердюк, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Міжнародна та регіональна економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161140
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів / О.С. Сердюк // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 37-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-161140
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1611402019-12-01T01:25:34Z Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів Сердюк, О.С. Міжнародна та регіональна економіка У статті визначено соціально-економічний ефект для старопромислових шахтарських регіонів унаслідок реалізації: заходів оптимізації виробництва на вітчизняних ТЕС (оптимального розподілення навантаження серед ТЕС); Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Наведено соціально-економічні наслідки зниження попиту на вугілля, зумовленого оптимізацією навантаження на ТЕС. Проаналізовано соціально-економічні наслідки для старопромислових шахтарських регіонів у рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року за двома сценаріями. В статье определены социально-экономический эффект для старопромышленных шахтерских регионов вследствие реализации: мер оптимизации производства на отечественных ТЭС (оптимального распределения нагрузки среди ТЭС) и Энергетической стратегии Украины на период до 2035 года «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность». Приведены социально-экономические последствия снижения спроса на уголь, обусловленного оптимизацией нагрузки на ТЭС. Проанализированы социально-экономические последствия для старопромышленных шахтерских регионов в рамках реализации Энергетической стратегии Украины на период до 2035 года по двум сценариям. The article defines the socio-economic effect for the old industrial mining regions as a result of the implementation of: measures to optimize production at domestic TPPs (optimal load distribution among TPPs) and the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 «Safety, energy efficiency, competitiveness». The socio-economic consequences of reducing the demand for coal due to the optimization of the load on thermal power plants are given. The socio-economic implications for old industrial mining regions in the framework of the implementation of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 under two scenarios are analyzed. 2019 Article Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів / О.С. Сердюк // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 37-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-37-44 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161140 338.45+330.34+620.9 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Сердюк, О.С. Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів Економічний вісник Донбасу
description	У статті визначено соціально-економічний ефект для старопромислових шахтарських регіонів унаслідок реалізації: заходів оптимізації виробництва на вітчизняних ТЕС (оптимального розподілення навантаження серед ТЕС); Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Наведено соціально-економічні наслідки зниження попиту на вугілля, зумовленого оптимізацією навантаження на ТЕС. Проаналізовано соціально-економічні наслідки для старопромислових шахтарських регіонів у рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року за двома сценаріями.
format	Article
author	Сердюк, О.С.
author_facet	Сердюк, О.С.
author_sort	Сердюк, О.С.
title	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів
title_short	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів
title_full	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів
title_fullStr	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів
title_full_unstemmed	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів
title_sort	трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161140
citation_txt	Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів / О.С. Сердюк // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 37-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT serdûkos transformacíâenergetičnoísistemiocínkasocíalʹnoekonomíčnihnaslídkívdlâstaropromislovihšahtarsʹkihregíonív
first_indexed	2025-07-14T13:44:18Z
last_indexed	2025-07-14T13:44:18Z
_version_	1837630131439403008
fulltext	О. С. Сердюк 37 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 УДК 338.45+330.34+620.9 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-37-44 О. С. Сердюк, кандидат економічних наук, ORCID 0000-0003-3049-3144, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ: ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ СТАРОПРОМИСЛОВИХ ШАХТАРСЬКИХ РЕГІОНІВ Традиційно, економічну систему України ви- значають як ринкову. Однак існують ряд секторів, де механізми ринкового ціноутворення та можливо- сті вільного доступу на ринок частково або абсо- лютно обмежені. Зокрема, це сектори виробництва електричної енергії, на господарську політику яких держава чинить безпосередній вплив. Найбільшою мірою це стосується ядерної енергетики, де держав- ний монополіст «Національна атомна енергогене- руюча компанія (НАЕК) «Енергоатом» є абсолют- ним власником українських АЕС. Більш лібераль- ною (ринковоорієнтованою) є політика держави у сфері відновлювальної енергетики. На сьогодні, ця галузь представлена більш ніж сотнею компаній1, що спеціалізуються на виробництві електроенергії із відновлювальних джерел (вітрова енергетика, со- нячна енергетика, гідроенергетика, воднева енерге- тика, біоенергетика, геотермальна енергетика). До- ступ на український ринок відновлювальної енерге- тики є відносно вільним. Однак, як і для решти ви- робників електроенергії, відсутні механізми ринко- вого ціноутворення. У контексті устрою системи господарювання слід виділити сектор теплової енергетики. Більша частка потужностей теплової генерації, а саме 62%, належить приватній компанії ДТЕК. Державна частка сектору, представлена компанією «Центр- енерго», яка володіє 30% потужностей (8% припа- дає на приватну компанію «Донбасенерго»). Фор- мально, доступ на українській ринок теплової енер- гетики є вільним, але фактично він ускладнюється: високою вартістю будівництва об’єктів теплової енергетики (у випадку коли інвестор забажає увійти на ринок із власними матеріальними активами); від- сутністю зацікавленості у продажі об’єктів теплової енергетики з боку приватних власників; затягуван- ням із приватизацію об’єктів, що входять до складу «Центренерго». Формально, механізми ринкового ціноутво- рення та конкуренції діють на українському ринку вугілля (основний вид палива для ТЕС), однак на практиці, операції, що виконуються на ньому супе- речать теорії ринку. Так, у 2018 р. енергогенеруючі компанії закуповували вугілля на державних вугле- добувних підприємств за ціною 1597 – 2448 грн за 1 69 із яких, є учасниками об’єднання «Українська асоціація відновлювальної енергетики (УАВЕ)». 1 т [1] (табл. 1), тоді як ринкова ціна у цей період коливалась у діапазоні 2090 – 2672 грн за 1 т2. Від- повідно до теорії ринку, ціна, за якою енергогенеру- ючі компанії закуповували вугілля, мала би бути од- наковою по відношенню до всіх вугледобувних під- приємств. Крім того, вона мала би бути більш врів- новаженою до ринкової ціни. Таблиця 1 Ціна збуту 1 т вугільної продукції у 2018 р. для підприємств державної форми власності, грн* Ціна збуту 1 т вугіль- ної продук- ції, грн Відхилення від се- редньої ринкової ціни + вартість до- ставки, грн* ДП ШУ «Південнодон- баське» № 1 1597 + 1226 ДП «Мирноград- вугілля» 1859 + 964 ДП «Селидіввугілля» 2448 + 375 ДП «Первомайськ- вугілля» 2403 + 420 ДП «Лвіввугілля» 2239 + 548 ДП «Волиньвугілля» 2262 + 561 * Наведено підприємства, що видобувають енерге- тичне вугілля. Задля оцінки відхилення у контексті ринкових операцій, до ринкової ціни додана вартість транспорту- вання вугілля до України із портів Амстердама, Роттер- дама та Антверпену. Вартість транспортування у 18,8 дол. США на 1 т, розраховано аналітичним центром «Енерге- тика України» (Спорим на формулу: эксперты разошлись во мнениях о справедливости новой формулы ценообра- зования для украинского угля. ЭнергоБизнес. 2016. № 24 С. 12 – 16). * Середня ринкова ціна у 2018 р., плюс вартість доставки, дорівнює 2 823 грн за 1 т. Ринок вугілля в Україні є недієвим з огляду на ряд факторів, а саме: державну політику (неофі- ційну) щодо підтримки теплової енергогенерації, яка спрямована на забезпечення вітчизняних ТЕС паливом, за ціною нижчою за ринкову; намагання держави підтримати відносно низькі тарифи на електроенергію (які частково є похідними від варто- сті вугілля); диференційований підхід до визна- чення збутової ціни вугільної продукції, зумовлений 2 За індексом CIF ARA. О. С. Сердюк 38 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 бажанням збалансувати грошові потоки державних вугледобувних підприємств1. Перші два фактори обумовлюють жорстку економічну прив’язку сек- тору теплової енергетики до вугледобувних регіонів країни, що фактично відтворюють планову модель організації господарства. На даному етапі часткової інтегрованості укра- їнської економіки у глобальний ринковий економіч- ний простір, збереження такої моделі організації господарства є певним чином виправданим. Маючи постійне джерело збуту продукції, державні вугле- добувні підприємства забезпечують для себе регу- лярний грошовий потік, що у свою чергу, опосеред- кованим чином позначається на економічному стані шахтарських регіонів2. Щодо ТЕС, їхня господар- ська прив’язка до державних вугледобувних підпри- ємств не є жорсткою. П’ять із шести українських ТЕС (які працюють на газових марках вугілля)3, на- лежать вертикально-інтегрованій компанії ДТЕК, яка потенційно може забезпечити електростанції па- ливом, видобутим на власних підприємствах. За та- ких умов, ринкові механізми попиту та пропозиції певним чином діють лише в середині господарської системи країни, де власники ТЕС, маючи власну альтернативну ресурсну базу, заявляють занижену (від ринкової) ціну стороннім (державним) постача- льникам палива. При цьому, ринкова рівновага цін не досягається, оскільки держава регулює діяльність власних вугледобувних підприємств, виходячи із міркувань врівноваження вигід. Існує ряд факторів, що ускладнюють вихід дер- жавних вугледобувних підприємств на світовий ри- нок, це: інфраструктурні проблеми; мінливість по- питу; часткова невідповідність стандартам якості4. Наряду із відсутністю політичної волі, ці фактори стають визначальними для майбутнього шахтар- ських регіонів. Тобто, обумовлюють безпосередню залежність майбутнього соціально-економічного стану шахтарських регіонів від попиту на вугілля з боку вітчизняних ТЕС. Проблемним питанням соціально-економіч- ного розвитку старопромислових шахтарських регі- онів присвячено цикл наукових праць [2-6]. Водно- час загальні підходи та рекомендації щодо модерні- зації економіки старопромислового регіону потре- бують секторальної конкретизації у зв’язку з енер- гетичною трансформацією. Метою дослідження є визначення соціально- економічного ефекту для шахтарських регіонів, що 1 Балансування відбувається шляхом встановлення відносно низької збутової ціни для підприємств із низь- кою собівартістю виробництва, і відповідно високої ціни для підприємств із високою собівартістю виробництва. 2 Зберігаються робочі місця, що підтримує підпри- ємницьку активність в регіоні. 3 З огляду на те, що решта 6 ТЕС, працюють на ім- портованих антрацитових марках вугілля, вони не є акту- альними для дослідження (відсутній зв'язок із шахтар- ськими регіонами). має стати наслідком реалізації: заходів оптимізації виробництва на вітчизняних ТЕС (оптимального розподілення навантаження серед ТЕС); Енергетич- ної стратегії України на період до 2035 року «Без- пека, енергоефективність, конкурентоспромож- ність» [7]. Методологія дослідження включає аналіз при- чинно-наслідкових зв’язків (ТЕС – вугледобувне підприємство) із урахуванням таких факторів, як: форма власності підприємства; собівартість вугле- видобутку; регіональне значення підприємства. Схему потенційних зв’язків наведено на рис. 1 у ви- гляді графа. За методологією дослідження, довжина ребер графа, що пролягають між вузлами «ТЕС – вугледо- бувне підприємство» характеризує пріоритетність попиту. Тобто, першочерговий попит на вугілля з боку ТЕС буде заявлятися на підприємство, із яким вона зв’язана найкоротшим ребром графа. Показни- ком, що визначає довжину ребра є собівартість вуг- левидобутку (чим меншою є собівартість, тим ко- ротшим є ребро). Винятком є ребра між вузлами «ТЕСп 5 – ДТЕК Павлоградвугілля» та «ТЕСп – ДТЕК Добропіллявугілля». З огляду на те, що зазна- чені підприємства належать одній компанії, собі- вартість не є визначальним фактором для них. Тому, характеристикою, що визначає довжину ребер між цими вузлами є відстань між підприємствами. У випадку, якщо попит буде задоволено част- ково (що є наслідком обмеженого обсягу вуглевидо- бутку на певному підприємстві), буде обрано на- ступний найкоротший шлях (ребро) до іншого під- приємства. Такий алгоритм повторюватиметься до- поки попит не буде абсолютно задоволено6. Вузли, над якими було здійснено розрахунки (задоволення попиту для вузла ТЕС, реалізація про- позиції для вузла вугледобувного підприємства) ви- ключаються із алгоритму операцій. Вузли вугледо- бувних підприємств, які до кінця обробки операцій- ного алгоритму «ТЕС – вугледобувне підприєм- ство» не було виключено із нього, у подальшому об- роблюються алгоритмом «вугледобувне підприєм- ство – регіон» (рис. 2). Результатом такої обробки є прогноз щодо соціально-економічних наслідків для регіону, спричинених нереалізованою пропозицією вугледобувних підприємств (вузлів, які не було ви- ключено із алгоритму «ТЕС – вугледобувне підпри- ємство»). 4 Офіційно, протоколюється, що значна частка укра- їнського вугілля має низьку якість, що унеможливлює його конкурування на світовому ринку. Однак, останнім часом, у засобах масової інформації з’явилась інформа- ція, що якість українського вугілля свідомо занижується задля зниження його закупівельної ціни в середині країни. 5 ТЕС, що належать компанії ДТЕК. 6 Пропозиція відповідає показниками вуглевидо- бутку у 2018 р. О . С . С ер дю к 39 Е ко но м іч ни й ві сн ик Д он ба су № 3 (5 7) , 2 01 9 Т п1 – З ап ор із ьк а Т Е С Т п2 – Л ад иж ин сь ка Т Е С Т п3 – Б ур ш ти нс ьк а Т Е С Т п4 – К ур ах ів сь ка Т Е С Т п5 – Д об ро тв ір сь ка Т Е С Т д1 – В уг ле гі рс ьк а Т Е С В п1 – Д Т Е К П ав ло гр ад ву гі лл я В п2 – Д Т Е К Д об ро пі лл яв уг іл ля В д1 – Д П Ш У «П ів де нн од он ба сь ке » № 1 В д2 – Д П « Л ві вв уг іл ля » В д3 – Д П « В ол ин ьв уг іл ля » В д4 – Д П « М ир но гр ад ву гі лл я» В д5 – Д П « С ел ид ів ву гі лл я» В д6 – Д П « П ер во м ай сь кв уг іл ля » м – е ф ек т дл я су пу тн іх м іс т Р е – ре гі он ал ьн ий е ф ек т Р и с. 1 . Г р аф , щ о ха р ак те р и зу є сх ем у п от ен ц ій н и х зв ’я зк ів м іж о б’ єк та м и д ос л ід ж ен н я Т п1 Т п2 Т п4 Т п5 Т п3 В д5 Т д1 В п2 В д1 м м В д2 м В д3 В д4 В д6 м м м м м Р е В п 1 39 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 О. С. Сердюк О. С. Сердюк 40 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 2. Принципова схема роботи алгоритмів Шляхом використання вищенаведених алго- ритмів, встановлено, що за умови оптимізації на- вантаження на вітчизняних ТЕС, попит на вугілля, видобуте на державних підприємствах знизиться на 17% (532 тис. т на рік). У наслідок цього: зникне по- пит на продукцію ДП «Первомайськвугілля»; на 83% знизиться попит на продукцію ДП «Селидів- вугілля». У табл. 2 наведено прогнозні показники, що характеризують соціально-економічні наслідки зниження попиту на вугілля. Таблиця 2 Соціально-економічні наслідки зниження попиту на вугілля, зумовленого оптимізацією навантаження на ТЕС Первомайський регіон* Селидівський регіон Вивільнення робочої сили, чол. 8 848 7 265 Частка вивільненого населення в регіоні, % 12,5 10,2 Податкові надходження до місцевих бюдже- тів, млн грн на рік -181 -149 Частка податкових надходжень до місцевих бюджетів, % - -29 Обсяг бюджетних коштів на особу до/після зміни попиту, тис грн на рік - 7,2/5 Обсяг коштів, вилучених із обороту, млн грн на місяць* 84 69 * Місто Первомайськ знаходиться на непідконтрольній Україні території, з огляду на що, відсутні данні щодо місцевих бюджетів. Включає Селидівський район та місто обласного підпорядкування – Новогродівка. * Кошти, що будуть вилученні із обороту внаслідок вивільнення працівників (група вивільнених працівників не отримує зарплатну плату, а отже не витрачає її, пожвавлюючи місцеве підприємництво). Отже, за результатами дослідження встанов- лено, що в результаті оптимізації навантаження на вітчизняних ТЕС (за умови збереження поточних обсягів теплової енергогенерації) відбудеться зни- ження попиту на вугільну продукцію, яке у свою чергу призведе до вивільнення 16 113 працівників у Первомайському та Селидівському регіонах. У на- слідок такого вивільнення, місцеві бюджети щоріч- но недотримуватимуть (сумарно) близько 330 млн грн. Дефіцит місцевих бюджетів, наряду із втратою 1 Внаслідок зниження попиту, обумовленого змен- шенням купівельної спроможності населення, із регіону буде виводитися капітал, що до цього використовувався задля забезпечення потреб населення. вивільненими працівниками джерел доходів, змен- шить обіг коштів у середині регіону, що у свою чергу знизить підприємницьку активність1. З еконо- мічної точки зору, заощадження 817,5 млн грн на рік2 (внаслідок реалізації заходів із оптимізації на- вантаження на вітчизняних ТЕС) на шкоду інтере- сам шахтарських регіонів (які втрачають 330 млн грн надходжень до місцевих бюджетів і 125,5 млн грн оборотних коштів) є виправданою мірою. Цей висновок підтверджує й той факт, що задля отри- 2 Вартість 383 тис. т. вугілля (за середньоукраїнсь- кими цінами), які за умови оптимізації навантаження на ТЕС, могли б бути заощаджені у 2018 році. Т Т В Т В В Р м м В ТЕС – вугледобувне підприємство вугледобувне підприємство – регіон О. С. Сердюк 41 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 мання шахтарськими регіонами фінансових здобут- ків у розмірі 455,5 млн грн (бюджетні надходження + зарплата), для потреб вуглевидобутку витрача- ється 826 млн грн матеріального ресурсу (матеріали, електроенергія, паливо тощо), що знижує загально- економічне сальдо до рівня -370,5 млн грн на рік. За таких умов, номінальний1 економічний здобуток від реалізації проекту оптимізації навантаження на віт- чизняних ТЕС складатиме 1 188 млн грн на рік. З соціальної точки зору, доцільність відмови від вуглевидобутку у Первомайському та Селидів- ському регіонах на користь економічним інтересам теплової енергогенерації не є такою однозначною. Теоретично, вигоди отримані власниками ТЕС вна- слідок реалізації такої моделі можуть мати певну соціальну користь у вигляді зниження тарифів на електроенергію2. Однак, на практиці, це є малоймо- вірним, з огляду на відсутність вільного ринку елек- троенергії. Крім того, слід взяти до уваги масштаби наслідків таких перетворень, коли фактичну вигоду отримують одиниці, а втрачають тисячі. Зважаючи на те, що за умови оптимізації на- вантаження на вітчизняних ТЕС, економічні вигоди держави не відповідатимуть соціальним набуває ак- туальності питання щодо пошуку механізмів дивер- сифікації джерел соціального добробуту. Зокрема, така диверсифікація може бути застосована по від- ношенню до шахтного ресурсу (використання ре- сурсу підприємства для потреб виробництва, не пов’язаного із видобутком вугілля). На відміну від запропонованої концепції опти- мізації навантаження на вітчизняних ТЕС, де чітко простежуються соціально-економічні втрати і здо- бутки, Енергетична стратегія України на період до 2035 року [7] окреслює3 лише втрати. Згідно змісту Стратегії, Україна до 2035 р. має скоротити спожи- вання вугілля тепловою генерацією на 55%, що по- гіршить соціально-економічне становище шахтар- ських регіонів. Натомість, Стратегією не оговорено, які конкретні вигоди отримає Україна внаслідок та- кого скорочення. Відсутність конкретної інформації щодо захо- дів, за рахунок яких має бути досягнуто скорочення споживання вугілля, унеможливлює оцінку вигід Енергетичної стратегії України. Щодо втрат, їхня оцінка ускладнюється інформаційними прогали- нами та узагальненнями. Так, у таблиці «Структура ЗППЕ4 України, млн т н.е.» [7], додатку до Енерге- тичної стратегії, наведено прогнозні показники пер- 1 Не враховує довгострокового ефекту від зниження платоспроможності населення регіону. 2 Відповідно до класичної (неокласичної також) еко- номічної теорії, підприємець має використовувати віль- ний ресурс з метою зниження собівартості виробництва (через модернізацію), що згодом позначається на вартості продукції. 3 Наводить прогнозні дані, на основі яких можна ви- значити номінальні показники втрат. 4 Загальне первинне постачання електроенергії. винного постачання енергії, де вугілля представлено єдиною позицією без розділення на марки. З огляду на те, що на підконтрольній Україні території видо- буваються лише газові марки вугілля, за такого представлення інформації неможливо достеменно встановити масштаби соціально-економічних втрат від скорочення споживання вугілля (невідомо, яка частка складатиме власне вугілля, а яка імпорто- ване). Не додає ясності у цьому питанні інформація щодо запланованого «переведення низки вугільних блоків ТЕС на вугілля газової групи за умови тех- ніко-економічної доцільності. Зважаючи на відсут- ність конкретики (які саме блоки буде переведено), неможливо спрогнозувати зміну попиту на вугілля газових марок (внутрішнього видобутку). Виходячи із інформаційних прогалин та уза- гальнень, наведених у Енергетичній стратегії Укра- їни на період до 2035 року, задля визначення наслід- ків її реалізації для шахтарських регіонів викорис- тано два крайніх сценарії: 1) всі антрацитові ТЕС бу- дуть переведені на газові марки вугілля; 2) жодна із антрацитових ТЕС не буде переведена на газові марки вугілля. З огляду на відсутність конкретики5 та непевність формулювань6, у дослідженні ігнору- ється положення Енергетичної стратегії щодо «за- криття збиткових державних шахт». Тобто, за замовчуванням, на вході дослідження кількість функціонуючих вугледобувних підприємств відпо- відає теперішній. За результатами дослідження встановлено, що внаслідок реалізації Енергетичної стратегії України (у частині скорочення споживання вугілля сектором теплової енергетики), за сценарієм, коли на газові марки вугілля будуть переведені всі антрацитові ТЕС, збільшиться частка попиту на вугілля держав- них підприємств. Таке збільшення має відбутися за рахунок пред’явлення попиту з боку Трипільської, Зміївської (входять до складу Центренерго) та Слов’янської ТЕС (має державну частку власності), які гіпотетично можуть бути переведені на газові марки вугілля. У довгостроковій перспективі (до 2035 року), це забезпечить стабільність попиту7 для державних шахт. Щодо вугледобувних підприємств приватної форми власності, натуральний попит на їхню продукцію підвищиться за рахунок Криворізь- кої, Придніпровської та Луганської ТЕС. Однак, у подальшому, в процесі реалізації Енергетичної стра- тегії попит знижуватиметься (рис. 3), наслідком чого, стане ліквідація ДТЕК «Добропіллявугілля»8. 5 Відсутність переліку об’єктів, що підлягають лікві- дації. 6 Не визначено, за яких умов буде визначатися збит- ковість (ціна вугілля, тарифи на електроенергію тощо). 7 У контексті дослідження, під стабільним попитом мається на увазі обсяг, що не є меншим за поточний обсяг вуглевидобутку. 8 Вище наведено алгоритм прийняття рішення. О. С. Сердюк 42 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 3. Прогноз попиту на вугілля за сценарієм, коли на газові марки вугілля будуть переведені всі антрацитові ТЕС, млн т на рік В умовах, коли жодну із антрацитових ТЕС не буде переведено на газові марки вугілля, слід очіку- вати різке скорочення попиту, як по відношенню до приватних, так і державних шахт (рис. 4). У натура- льному вираженні, приватний сектор зазнає суттєві- шого скорочення попиту (до 2035 р. попит знизиться на 7,4 млн т на рік, що складає 44% від теперішнього попиту), тоді як у частковому, більше втратить дер- жавний (66% попиту). Встановлено, що в результаті такого скорочення, з огляду на економічну недо- цільність подальшої експлуатації (за умови відсут- ності альтернативи експорту), припинять свою дія- льність: ДТЕК «Добропіллявугілля»; ДП «Перво- майськвугілля»; ДП «Селидіввугілля»; ДП «Мирно- градвугілля»; ДП «Волиньвугілля»; шахти ДП «Львіввугілля» – Межирічанська, Відродження, Червоноградська. У табл. 3 наведено прогнозні по- казники, що характеризують соціально-економічні наслідки ліквідації вищенаведених підприємств. Рис. 4. Прогноз попиту на вугілля за сценарієм, коли жодна із антрацитових ТЕС не буде переведена на газові марки вугілля, млн т на рік Аналізуючи прогнозні показники наведені у табл. 3, слід звернути увагу на масштаби соціально- економічних збитків для шахтарських регіонів, що стануть наслідком реалізації Енергетичної стратегії України. Ліквідація 23 шахт1, призведе до вивіль- нення 42 665 працівників, позбавивши місцеві 1 Загальна кількість шахт, що входять до складу ДТЕК «Добропіллявугілля», ДП «Первомайськвугілля», ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Во- линьвугілля», плюс три шахти ДП «Львіввугілля». бюджети податкових надходжень на загальну су- му – 918 млн грн. Втрата вивільненими працівни- ками джерел доходів зменшить місячний обіг кош- тів в середині регіону на 438 млн грн2. Як наслідок, слід очікувати суттєвого скорочення платоспромож- ності населення, що наряду із іншими факторами 2 Наведена цифра є приблизною, оскільки передба- чає, що заробітна платня працівника у повному обсязі ви- трачається в межах регіону впродовж місяця. Тобто, не враховує збережень та витрат за межами регіону. 0 5 10 15 20 25 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2031 2033 2035 Сукупний попит на вугілля приватних шахт Сукупний попит на вугілля державних шахт 0 5 10 15 20 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2031 2033 2035 Сукупний попит на вугілля приватних шахт Сукупний попит на вугілля державних шахт О. С. Сердюк 43 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Таблиця 3 Соціально-економічні наслідки зниження попиту на вугілля, зумовленого реалізацією Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, за сценарієм, коли жодна із антрацитових ТЕС не буде переведена на газові марки вугілля Первомайський регіон Селидівський регіон Покровський регіон* Волинський регіон Львівський регіон Загальний ефект Підприємства, що припинять свою діяль- ність Первомайськ- вугілля Селидіввугілля Добропілля- вугілля Мирноградву- гілля Волиньвугілля ш. Червоноград- ська ш. Межирічанська ш. Відродження Вивільнення робочої сили, чол. 8 848 9 686 15 690 3 301 5 140 42 665 Частка вивільненого насе- лення в регіоні, % 12,5 13,7 11,5 5,7 4,8 - Податкові надходження до місцевих бюджетів, млн грн на рік -181 -198 -427 -68 -44 -918 Частка податкових надхо- джень до місцевих бюдже- тів, % - -39 -31 -12,5 -15,8 - Обсяг бюджетних коштів на особу до/після зміни попиту, тис. грн на рік - 7,2/4,4 10/6,8 9,3/8,1 6,2/5,2 - Обсяг коштів, вилучених із обороту, млн грн на місяць 68,9 92 198 31 48,8 438,7 * Включає місто Добропілля та Покровський район. Включає Нововолинський район. * Включає місто Червоноград та Сокальський район. (маргіналізація населення зумовлена втратою ро- боти, екологічні наслідки вуглевидобутку тощо) спричинить зниження якості життя регіону в цілому. Отже, недієвість глобальних ринкових механіз- мів в Україні, фактично прив’язує вітчизняний вуг- левидобувний сектор (особливо державний) до по- треб енергетики, що обмежує простір для «маневру» збутової діяльності. За умов належного функціону- вання ринку, українські шахти мали би альтерна- тиву забезпечення збуту продукції за рахунок зов- нішнього попиту. Однак такий висновок не слід сприймати як імператив, оскільки внутрішні вироб- ничі фактори (собівартість, якість тощо)1 та мінливі ринкові умови визначають умови реагування на зовнішній попит, що створює невизначеність серед суб’єктів ринку (заздалегідь не відомо, до яких під- приємств може бути придавлений попит і як довго він протримається). Саме із цієї позиції виходили державні органи управління (принаймні офіційно), приймаючи рішення щодо забезпечення стабільного внутрішнього попиту за рахунок регулювання ціни на вугілля. З огляду на заплановане скорочення спожи- вання вугілля, слід очікувати суттєвої розбіжності між внутрішнім попитом та пропозицією, що зро- бить незатребуваною продукцію широкого кола вуглевидобувних підприємств. Незатребуваність у 1 Які у свою чергу залежать від зовнішніх факторів. 2 Винятком може бути ситуація, коли держава із ме- тою стимулювання попиту знижуватиме ціну на вугілля для таких підприємств. Однак такі дії вимагатимуть від першу чергу зачепить підприємства із високою собі- вартістю виробництва, що у підсумку призведе до їхньої ліквідації2. Наслідком припинення діяльності вугледобувних підприємств стане вивільнення вели- кої кількості працездатного населення, що потягне за собою зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів та зниження платоспроможності населення. Виходячи із соціально-економічних загроз, які очікувано стануть наслідком ліквідації значної час- тини вітчизняних вугледобувних підприємств, до- цільно розробити модель згладжування негативних ефектів. Як правило, в Україні подолання наслідків ліквідації вугледобувних підприємств зводиться до надання одноразової фінансової допомоги вивільне- ним працівникам. Однак такий підхід не вирішує проблему наповнюваності місцевих бюджетів та сталої платоспроможності населення. Задля ефек- тивного згладжування негативних ефектів, про- блему слід розглядати у контексті диверсифікація виробничого середовища шахтарських регіонів. Література 1. Уголь. Цены и статистика. Энергобизнес. 2019. № 6/1098. С. 37-41. 2. Ляшенко В.І., Котов Є.В. Укра- їна ХХІ: неоіндустріальна держава або «крах проекту»: монографія. Київ: ІЕП НАН України, 2015. 196 с. держави колосальних обсягів дотацій на покриття різниці між собівартістю виробництва та ціною реалізованої про- дукції. О. С. Сердюк 44 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 3. Амоша О.І. Промисловість Донбасу на шляху до відновлення. Економіка України. 2016. № 8. С. 93-108. 4. Амоша О.І., Новікова О.Ф., Антонюк В.П. та ін. Проект Концепції державної цільової Програми з від- новлення та розбудови миру у східних регіонах Укра- їни. Економічний вісник Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 4- 15. 5. Ляшенко В.І., Харазішвілі Ю.М. Стратегічні сценарії структурного розвитку промислових регіонів України. Вісник економічної науки України. 2016. № 2 (31). С. 113-126. 6. Промисловість Донецької та Луга- нської областей: проблеми подальшого функціону- вання та відновлення: наук.-аналіт. доп. / О.І. Амоша, І.П. Булєєв, Н.Ю. Брюховецька та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2016. 152 с. 7. Про схва- лення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкуренто- спроможність»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р. URL: https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-р. References 1. Ugol'. Tseny i statistika [Coal. Prices and statis- tics]. (2019). Energobiznes – Energobusiness. 6/1098. pp. 37-41 [in Russian]. 2. Liashenko V.I., Kotov Ye.V. (2015). Ukraina ХХI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu» [Ukraine XXI: Neo-industrial state or "crash of the project"]. Kyiv, IІEP of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 3. Amosha O.I. (2016). Promyslovist Donbasu na shliakhu do vidnovlennia [Donbass industry on the way to recovery]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 8, рр. 93-108 [in Ukrainian]. 4. Amosha O.I., Novikova O.F., Antoniuk V.P. еt al. (2016). Proekt Kontseptsii derzhavnoi tsilovoi Prohramy z vidnovlennia ta rozbudovy myru u skhidnykh rehionakh Ukrainy [Аmosha А. I., Novikova О. F., Аntonyuk V. P. еt al. Project of the Conception of National Program on Re- newal and Development of the peace in the East regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Her- ald of the Donbas, 1 (43), рр. 4-15 [in Ukrainian]. 5. Liashenko V.I., Kharazishvili Yu.M. (2016). Stratehichni stsenarii strukturnoho rozvytku promyslovykh rehioniv Ukrainy [Lyashenko V., Kharazishvili Y. Strate- gic Scenarios of Development of the Industrial Regions of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy – Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), рр. 113-126 [in Ukrainian]. 6. Amosha O.I., Bulieiev I.P., Briukhovetska N.Yu. еt al. (2016). Promyslovist Donetskoi ta Luhanskoi ob- lastei: problemy podalshoho funktsionuvannia ta vid- novlennia [Industry of Donetsk and Lugansk regions: problems of further functioning and restoration]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 7. Pro skhvalennya Enerhetychnoyi stratehiyi Ukrayiny na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefek- tyvnistʹ, konkurentospromozhnistʹ» [On Approval of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 «Safety, Energy Efficiency, Competitiveness»]: rozpor- yadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 18 serpnya 2017 r. № 605-r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/-2017-р. Сердюк О. С. Трансформація енергетичної си- стеми: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів У статті визначено соціально-економічний ефект для старопромислових шахтарських регіонів унаслідок реалізації: заходів оптимізації виробництва на вітчиз- няних ТЕС (оптимального розподілення навантаження серед ТЕС); Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурен- тоспроможність». Наведено соціально-економічні на- слідки зниження попиту на вугілля, зумовленого опти- мізацією навантаження на ТЕС. Проаналізовано соціа- льно-економічні наслідки для старопромислових шах- тарських регіонів у рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року за двома сце- наріями. Ключові слова: старопромислові шахтарські регі- они, соціально-економічні наслідки, енергетична сис- тема, оптимізація виробництва, ТЕС. Сердюк А. С. Трансформация энергетической системы: оценка социально-экономических послед- ствий для старопромышленных шахтерских регио- нов В статье определены социально-экономический эффект для старопромышленных шахтерских регио- нов вследствие реализации: мер оптимизации произ- водства на отечественных ТЭС (оптимального распре- деления нагрузки среди ТЭС) и Энергетической стра- тегии Украины на период до 2035 года «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность». При- ведены социально-экономические последствия сниже- ния спроса на уголь, обусловленного оптимизацией нагрузки на ТЭС. Проанализированы социально-эко- номические последствия для старопромышленных шахтерских регионов в рамках реализации Энергети- ческой стратегии Украины на период до 2035 года по двум сценариям. Ключевые слова: старопромышленные шахтер- ские регионы, социально-экономические последствия, энергетическая система, оптимизация производства, ТЭС. Serdiuk O. Transformation of the energy system: an assessment of the socio-economic implications for old industrial mining regions The article defines the socio-economic effect for the old industrial mining regions as a result of the implemen- tation of: measures to optimize production at domestic TPPs (optimal load distribution among TPPs) and the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 «Safety, energy efficiency, competitiveness». The socio- economic consequences of reducing the demand for coal due to the optimization of the load on thermal power plants are given. The socio-economic implications for old indus- trial mining regions in the framework of the implementa- tion of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 under two scenarios are analyzed. Keywords: old industrial mining regions, socio-eco- nomic consequences, energy system, production optimiza- tion, thermal power plants. Стаття надійшла до редакції 24.07.2019 Прийнято до друку 10.09.2019

Трансформація енергетичної системи: оцінка соціально-економічних наслідків для старопромислових шахтарських регіонів

Репозитарії

Схожі ресурси