Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації

Актуальність. У сучасних умовах інтеграції з країнами ЄС нормативно-правова база соціально-економічного розвитку регіонів України доповнюється з позицій сприяння децентралізації органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) відповідно до європейських вимог реформування вітчизняної економіки. Основни...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Уманець, Т.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Schriftenreihe:Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161145
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації / Т.В. Уманець // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 83-88. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-161145
record_format dspace
spelling irk-123456789-1611452019-12-01T01:25:57Z Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації Уманець, Т.В. Фінанси Актуальність. У сучасних умовах інтеграції з країнами ЄС нормативно-правова база соціально-економічного розвитку регіонів України доповнюється з позицій сприяння децентралізації органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) відповідно до європейських вимог реформування вітчизняної економіки. Основними причинами вдосконалення управління регіонами з урахуванням досвіду розвинених країн світу є: незадовільний рівень фінансового забезпечення регіонів України; неналежне розмежування адміністративно-територіальних повноважень; непродуктивний розподіл та перерозподіл доходів і видатків між державою і регіонами, недосконалість управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на місцевому рівні. Все це практично унеможливлює збалансований розвиток як регіонів України, так і територіальних громад – основного на сьогодні суб’єкта соціально-економічного прогресу відповідної території. Мета та завдання. Визначення викликів і загроз стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів на засадах фінансової децентралізації. Результати. У статті наводяться результати теоретичного і практичного дослідження за процесом стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації. Визначено найбільш значимі проблеми соціально-економічного розвитку України. Розкрито роль державної регіональної політики при розв’язанні цих проблем. Обґрунтовано роль деценталізації як чинника регіонального розвитку. Розкрито суть поняття «децентралізація» та її видів, означено її основну місію. Наведено результати спостережень за процесами фінансової децентралізації органів місцевого самоврядування та територіальних громад. Виявлено позитивні зрушення та загрози щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів на засадах фінансової децентралізації. Висновки. Фінансова децентралізація влади створила нові можливості для розвитку територій через нові підходи до фінансування й управління сферами життєдіяльності громад (освіта та охорона здоров’я), збільшення джерел наповнення місцевих бюджетів, розширення управлінських повноважень ОМС і можливостей щодо державно-приватного та міжмуніципального партнерства, збільшення обсягів підтримки реалізації проектів соціально-економічного та інфраструктурного розвитку територій. Але дискусійними залишаються питання взаємовідносин між такими рівнями як територіальна громада – район – область – держава, фінансування програм розвитку територій. Не підлягають дослідженню питання економічної самодостатності територіальної громади, які змогли б, за умови раціонального використання ресурсної бази, зміцнити її та покращити фінансовий стан. Отже, розвиток територіальної громади на локальному рівні можливий лише за умови формуванні правильної державної політики та політики органів місцевого самоврядування, побудованій на засадах фінансової децентралізації. Актуальность. В современных условиях интеграции со странами ЕС нормативно-правовая база социально-экономического развития регионов Украины дополняется с позиций проведения децентрализации органов местного самоуправления в соответствии с европейскими требованиями реформирования отечественной экономики. Основными причинами усовершенствования управления регионами с учетом опыта развитых стран мира являются: неудовлетворительный уровень финансового обеспечения регионов Украины; ненадлежащее разграничение административно-территориальных полномочий; непроизводительное распределение и перераспределение доходов и расходов между государством и регионами; несовершенность управления процессами формирования и использования финансовых ресурсов на местном уровне. Все это делает практически невозможным сбалансированное развитие как регионов Украины, так и территориальных общин – основного на сегодняшний день субъекта социально-экономического прогресса определенной территории. Цель и задачи. Определение вызовов и угроз стимулирования социально-экономического развития регионов на основе финансовой децентрализации. Результаты. В статье приводятся результаты теоретического и практического исследования процесса стимулирования социально-экономического развития регионов Украины на основе финансовой децентрализации. Определены наиболее значимые проблемы социально-экономического развития Украины. Раскрыта роль государственной региональной политики при решении этих проблем. Обоснована роль децентрализации как фактора регионального развития. Раскрыта сущность понятия «децентрализация» и ее видов, обозначена ее миссия. Приведены результаты наблюдений за процессами финансовой децентрализации органов местного самоуправления и территориальных общин. Выявлены положительные изменения и угрозы относительно стимулирования социально-экономического развития регионов на основе финансовой децентрализации. Выводы. Финансовая децентрализация власти создала новые возможности для развития территорий посредством новых подходов к финансированию и управлению сферами жизнедеятельности общин (образование и охрана здоровья), увеличения источников наполнения местных бюджетов, расширения управленческих полномочий органов местного самоуправления и возможностей относительно государственно-частного и межмуниципального партнерства, увеличения объемов поддержки реализации проектов социально-экономического и инфраструктурного развития территорий. Однако дискуссионными остаются вопросы взаимоотношений между такими уровнями как территориальная община – район – область – государство; финансирование программ развития территорий. Не рассматривается вопрос экономической самодостаточности территориальных общин, которое смогло б, при условии рационального использования ресурсной базы, укрепить ее и улучшить финансовое положение. Следовательно, развитие территориальной общины на локальном уровне возможно только при условии формирования правильной государственной политики и политики органов местного самоуправления, построенной на основе финансовой децентрализации. Relevance. In modern conditions of integration with the EU countries, the regulatory framework of the socio-economic development of the regions of Ukraine is supplemented from the standpoint of decentralization of local authorities in accordance with European requirements for reforming the domestic economy. The main reasons for improving regional management, taking into account the experience of developed countries of the world, are: unsatisfactory level of financial support for the regions of Ukraine; improper delineation of administrative-territorial powers; unproductive distribution and redistribution of income and expenses between the state and regions; imperfect management of the processes of formation and use of financial resources at the local level. All this makes the balanced development of both the regions of Ukraine and territorial communities, the main subject of socio-economic progress of a certain territory, virtually impossible. Goal and tasks. Identification of challenges and threats to stimulate the socio-economic development of regions on the basis of financial decentralization. Results. The article presents the results of a theoretical and practical study of the process of stimulating the socio-economic development of the regions of Ukraine based on financial decentralization. The most significant problems of socio-economic development of Ukraine are identified. The role of state regional policy in solving these problems is revealed. The role of decentralization as a factor in regional development is substantiated. The essence of the concept of "decentralization" and its types is revealed, its mission is indicated. The results of observations of the processes of financial decentralization of local governments and territorial communities are presented. Positive changes and threats were identified regarding the stimulation of the socio-economic development of the regions based on financial decentralization. Findings. The financial decentralization of power has created new opportunities for the development of territories through new approaches to financing and managing the areas of community life (education and health), increasing the sources of local budgets, expanding the managerial powers of local governments and opportunities for public-private and inter-municipal partnerships, increasing the volume of supporting the implementation of projects of socio-economic and infrastructural development of territories. However, the issues of relations between such levels as the territorial community – district – region – state; financing of territorial development programs. The issue of economic self-sufficiency of territorial communities is not considered, which could, provided the rational use of the resource base, strengthen it and improve the financial situation. Consequently, the development of a territorial community at the local level is possible only if the correct state policy and the policy of local authorities based on financial decentralization are formed. 2019 Article Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації / Т.В. Уманець // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 83-88. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-83-88 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161145 336.71:338.124.4 (477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Фінанси
Фінанси
spellingShingle Фінанси
Фінанси
Уманець, Т.В.
Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації
Економічний вісник Донбасу
description Актуальність. У сучасних умовах інтеграції з країнами ЄС нормативно-правова база соціально-економічного розвитку регіонів України доповнюється з позицій сприяння децентралізації органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) відповідно до європейських вимог реформування вітчизняної економіки. Основними причинами вдосконалення управління регіонами з урахуванням досвіду розвинених країн світу є: незадовільний рівень фінансового забезпечення регіонів України; неналежне розмежування адміністративно-територіальних повноважень; непродуктивний розподіл та перерозподіл доходів і видатків між державою і регіонами, недосконалість управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на місцевому рівні. Все це практично унеможливлює збалансований розвиток як регіонів України, так і територіальних громад – основного на сьогодні суб’єкта соціально-економічного прогресу відповідної території. Мета та завдання. Визначення викликів і загроз стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів на засадах фінансової децентралізації. Результати. У статті наводяться результати теоретичного і практичного дослідження за процесом стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації. Визначено найбільш значимі проблеми соціально-економічного розвитку України. Розкрито роль державної регіональної політики при розв’язанні цих проблем. Обґрунтовано роль деценталізації як чинника регіонального розвитку. Розкрито суть поняття «децентралізація» та її видів, означено її основну місію. Наведено результати спостережень за процесами фінансової децентралізації органів місцевого самоврядування та територіальних громад. Виявлено позитивні зрушення та загрози щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів на засадах фінансової децентралізації. Висновки. Фінансова децентралізація влади створила нові можливості для розвитку територій через нові підходи до фінансування й управління сферами життєдіяльності громад (освіта та охорона здоров’я), збільшення джерел наповнення місцевих бюджетів, розширення управлінських повноважень ОМС і можливостей щодо державно-приватного та міжмуніципального партнерства, збільшення обсягів підтримки реалізації проектів соціально-економічного та інфраструктурного розвитку територій. Але дискусійними залишаються питання взаємовідносин між такими рівнями як територіальна громада – район – область – держава, фінансування програм розвитку територій. Не підлягають дослідженню питання економічної самодостатності територіальної громади, які змогли б, за умови раціонального використання ресурсної бази, зміцнити її та покращити фінансовий стан. Отже, розвиток територіальної громади на локальному рівні можливий лише за умови формуванні правильної державної політики та політики органів місцевого самоврядування, побудованій на засадах фінансової децентралізації.
format Article
author Уманець, Т.В.
author_facet Уманець, Т.В.
author_sort Уманець, Т.В.
title Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації
title_short Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації
title_full Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації
title_fullStr Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації
title_full_unstemmed Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації
title_sort стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів україни на засадах фінансової децентралізації
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2019
topic_facet Фінанси
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161145
citation_txt Стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації / Т.В. Уманець // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 83-88. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv AT umanecʹtv stimulûvannâsocíalʹnoekonomíčnogorozvitkuregíonívukraíninazasadahfínansovoídecentralízacíí
first_indexed 2025-07-14T13:44:35Z
last_indexed 2025-07-14T13:44:35Z
_version_ 1837630149582913536
fulltext Т. В. Уманець 83 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 УДК 332.12:336.1:352(477) doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-83-88 Т. В. Уманець, доктор економічних наук, ORCID: 0000-0002-8852-4540, е-mail: uman_tat@ukr.net, Інститут проблем ринку та економіко- екологічних досліджень НАН України, м. Одеса СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ Постановка проблеми та її зв’язок з важли- вими науковими та практичними завданнями. В сучасних умовах інтеграції з країнами ЄС нормати- вно-правова база соціально-економічного розвитку регіонів України доповнюється з позицій сприяння децентралізації органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) відповідно до європейських вимог ре- формування вітчизняної економіки. Основними причинами вдосконалення управління регіонами з урахуванням досвіду розвинених країн світу є: неза- довільний рівень фінансового забезпечення регіонів України; неналежне розмежування адміністра- тивно-територіальних повноважень; непродуктив- ний розподіл та перерозподіл доходів і видатків між державою і регіонами, недосконалість управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на місцевому рівні. Все це практично уне- можливлює збалансований розвиток як регіонів Ук- раїни, так і територіальних громад – основного на сьогодні суб’єкта соціально-економічного прогресу відповідної території. Аналіз останніх публікацій по проблемі. Роз- глядом питань регіонального розвитку та формуван- ням методології регіональних досліджень займались як зарубіжні, так і вітчизняні вчені: Д. Пальма, Г. Рі- чардсон, Ф. Перру, М. Сторпер, Р. Уолкер, Б. Бур- кинський, З. Герасимчук, В. Чужиков та ін. Методо- логічні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в умовах децентралізації знайшли своє ві- дображення у працях таких зарубіжних вчених, як: А. Алчиан, Р. Барро, Т. Веблен, Е. Золта, Р. Коуз, Р. Масгрейв, У. Оутс, Д. Ромер, Р. Солоу, Ч. Тібу. Питанням розв’язання проблем удосконалення ре- гіональної політики соціально-економічного роз- витку регіонів в контексті децентралізації та адміні- стративно-територіальної реформи присвячені пра- ці З. Варналія,Т. Бондарук, Б. Данилишина, В. Крав- ціва, М. Мельник, В. Мікловди, І. Сторонянської, О. Тищенко, М. Хвесика, С. Шульц тощо. Виділення невирішених раніше частин за- гальної проблеми. Регіональні дослідження харак- теризуються постійним динамізмом та структур- ними змінами. Не достатньою мірою вивчені і по- требують подальшого поглибленого наукового дос- лідження проблеми стимулювання соціально-еконо- мічного розвитку регіонів на засадах фінансової де- централізації з урахуванням сучасних викликів і загроз. Метою статті є визначення викликів і загроз стимулювання соціально-економічного розвитку ре- гіонів на засадах фінансової децентралізації. Виклад основних результатів та їх обґрунту- вання. Cоціально-економічний розвиток регіону доцільно розглядати як розвиток соціо-економічної системи у просторовому аспекті з урахуванням со- ціально-економічних детермінант. Це досить склад- ний і багатогранний процес, який передбачає розв’язання найбільш гострих проблем, які існують в соціально-економічних територіальних підсисте- мах цілісної системи на даний момент шляхом за- стосування заходів, засобів і узгоджених дій центра- льними і місцевими органами виконавчої влади, ор- ганами місцевого самоврядування та їх посадовими особами. До найбільш значимих проблем регіональ- ного соціально-економічного розвитку України сьо- годні слід віднести такі, як: невідповідність наявної в Україні системи адмі- ністративно-територіального устрою сучасним умо- вам господарювання та вимогам ефективності пуб- лічної влади; зростання ресурсо- та енергоємності виробни- цтва; збереження сировинної орієнтації економіки регіонів України; незбалансованість та диспропорційність соціа- льно-економічного розвитку регіонів; недосконалість механізмів фінансово-бюджет- ного стимулювання соціально-економічного роз- витку регіонів. Використання механізмів державного управ- ління має надавати динамізм регіональному роз- витку, залучати ресурсний потенціал регіонів, вико- ристовувати переваги відповідної території. І тут державна регіональна політика покликана передба- чити створення ефективної діючої влади, здійснити фінансово-економічне та нормативно-правове за- безпечення на основі поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів. Важливим суб’єктивним чинником у процесах регіонального розвитку є розпочата реформа децен- тралізації. Аналіз нормативно-правових документів [1-8] дає можливість сподіватись на успішність реа- Т. В. Уманець 84 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 лізації заходів щодо регіонального соціально-еконо- мічного розвитку. Обґрунтуванням вищезазначе- ного є те, що нові підходи до державної регіональної політики розвитку передбачають орієнтацію на де- централізацію державної влади, партнерство між різними її рівнями та із неурядовим сектором, взає- мозалежність економічного розвитку та рівня само- достатності регіонів. У даний час в Україні перетну- лися проблеми фінансування видатків розвитку на місцевому рівні з новими викликами, що дикту- ються сучасними реформами в країні, які доводять необхідність кардинальних змін у практиці управ- ління фінансовими ресурсами не тільки на рівні дер- жави, але й її регіонів, територіальних громад з ме- тою усунення диспропорцій фінансової забезпече- ності окремих територій, зниження напруги у між- бюджетних відносинах. Отже, вирішити ці проблеми можна не тільки завдяки оновленню або поліпшенню елементів сис- теми управління, що неналежно функціонують, але й забезпеченню процесів регулювання децентраліза- ції, яка є важливим чинником досягнення ефектив- ності державного управління. Основною місією децентралізації в Україні є «передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самовряду- вання, аби якомога більше повноважень мали ті ор- гани, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізувати найбільш успішно» [9]. Розрізняють такі види децентралізації [10-16]: політична: делегуванням політичної влади на місця – субнаціональним органам управління, які політично підзвітні місцевим виборцям; адміністративна: передача певних управлін- ських функцій (розширення прав і компетенцій) місцевим органам влади; ринкова: питання оптимізації виробничих про- цесів на засадах використання ринкових механізмів; економічна: запровадження делегування та повного скасування обмежень на приватний бізнес, який конкурує з державними підприємствами; фіскальна: передача ресурсів з центра на місця, тобто розширення прав і компетенцій органів місце- вого самоврядування у сфері місцевих фінансів; бюджетна: набуття органами місцевого само- врядування видаткових повноважень щодо забезпе- чення власних самоврядних функцій шляхом розпо- ділу видаткових повноважень між рівнями бюджет- ної системи, делегованих повноважень, розширення фінансової автономії місцевих бюджетів шляхом спрощення процедури здійснення місцевих запози- чень, розширення доступу до вітчизняного та між- народного фінансового ринку. Останні дві у сукупності утворюють такий вид децентралізації як фінансова. Вона є найбільш пов- ним і, можливо, найбільш прозорим видом децент- ралізації, оскільки прямо пов’язана з бюджетними практиками; підвищує рівень конкуренції серед міс- цевих органів влади, забезпечує зростання ефектив- ності, тому, що органи місцевого самоврядування мають більш точну інформацію про потреби своїх резидентів на відміну від центральної влади. Ми погоджуємось з думкою Р. Масгрейва, що фінансова децентралізація повинна базуватись на таких принципах, як [15]: принцип відповідності: прийняття рішення про виробництво суспільних благ має покладатися на громадян, які проживають на території, на якій на- даватимуться відповідні послуги, та які фінансують їх виробництво шляхом сплати податкових плате- жів; принцип централізованого перерозподілу: по- літика розподілу повинна проводитися централь- ними органами влади, оскільки вони володіють не- обхідними для цього інструментами; принцип фінансового вирівнювання: забезпе- чення міжбюджетного вирівнювання серед краще та гірше забезпеченими адміністративно-територіаль- ними одиницями має проводитися на центральному рівні; принцип національних бажаних благ: надання благ, які є важливими з позиції підтримки націо- нальних інтересів або виробництво яких характери- зується просторовими зовнішніми ефектами, може стимулюватися центральними органами влади за ра- хунок надання цільових трансфертів на їх виробни- цтво. Умови формування місцевих бюджетів повинні створювати зацікавленість органів місцевого само- врядування у збільшенні доходів і ефективному ви- користанні бюджетних коштів. Однак, аналіз місце- вих бюджетів України свідчить про те, що існуючі підходи до їх формування не створюють для місце- вих органів влади економічних стимулів до роз- витку своїх регіонів, розширення власної податкової бази та до ефективного використання бюджетних коштів. Спостерігається тенденція до зростання за- лежності місцевих бюджетів від централізова- них рішень. Забезпечення ефективності управління бюджетними ресурсами суттєво ускладнене наяв- ністю проблем у самій структурі місцевих бюдже- тів, а також їх вертикальною та горизонтальною розбалансованістю. В системі органів місцевого са- моврядування розподіл функціональних і витратних повноважень здійснюється без обліку принципу фі- нансових можливостей цих органів. За бюджетами сіл, їх об’єднаннями, селищами, містами районного значення закріплено однаковий перелік функціона- льних і витратних повноважень. Але в Україні є такі сільські бюджети, де питома вага витрат на управ- ління перевищує 80%, а це, у свою чергу, свідчить про відсутність у них джерел фінансування видатків розвитку територій. Саме цим пояснюється той факт, що частина повноважень ОМС деяких сіл, се- лищ, міст районного значення фактично фінансу- ється з районних бюджетів. Як і раніше, органи місцевого самоврядування і досі не мають дієвих інструментів для збільшення Т. В. Уманець 85 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 податкових надходжень до місцевих бюджетів. Вони й надалі залишаються позбавленими впливу на базу оподаткування, ставки, правила адміністру- вання податків, які визначаються на центральному рівні. Так, наприклад, дестимулюючим чинником розширення власної податкової бази місцевих бю- джетів є існуючий підхід до надання дотацій вирів- нювання: податки, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, включаються в систему вирівнювання без встановлення будь-яких обме- жень відносно обсягів або питомої ваги податкових надходжень місцевих бюджетів, які можуть бути пе- рераховані в державний бюджет. На жаль, відсутні також повноваження ОМС щодо мобілізації ресур- сів, пов’язаних із детінізацією економіки, легаліза- цією заробітної плати. Механізми фінансування шляхом передачі між бюджетами різних рівнів трансфертів видозмінено шляхом упровадження нової системи вирівнювання за закріпленими загальнодержавними податками (податком на прибуток і податком на доходи фізич- них осіб) залежно від рівня надходжень на одного жителя. Решта платежів вирівнюванню не підляга- ють і залишаються в розпорядженні місцевих бю- джетів. Це сприяє ресурсному забезпеченню місце- вих бюджетів та стимулює ОМС до залучення до- даткових надходжень і розширення бази оподатку- вання. Зміни в структурі міжбюджетних трансфер- тів для різних рівнів місцевих бюджетів передбача- ють ліквідацію всіх існуючих видів спеціалізованих трансфертів та впровадження замість них універса- льних дотацій і субвенцій, а саме [1]: – базова дотація; – освітня субвенція; – субвенція на підготовку робітничих кадрів; – медична субвенція; – субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм; – реверсна дотація з місцевих бюджетів дер- жавному бюджету. Введено довгострокові порядки використання коштів за субвенціями, а невикористані кошти за да- ним видом трансферту в кінці року не вилучаються до державного бюджету, а спрямовуються на онов- лення матеріально-технічної бази відповідних за- кладів (освітніх, медичних). Активізується участь громади у прийнятті рішень щодо управління ре- сурсами місцевих бюджетів та покращуються меха- нізми ОМС перед населенням (бюджетні документи як інструмент фінансового менеджменту, що допо- магає громадянам одержати необхідні відомості про програми, послуги і стратегію ОМС). Але незважаючи на всі перетворення бюджет- ної системи України, досі поточні видатки перева- жають над видатками розвитку. Це значно обмежує розвиток територій та підвищує залежність управ- лінських рішень ОМС від центральної влади, яка в більшості випадків у ручному режимі розподіляє фі- нансовий ресурс між конкретними територіальними громадами. Включення основних видів фактичних витрат місцевих бюджетів до складу витрат, які вра- ховуються при визначенні обсягів дотацій вирівню- вання, не стимулюють місцеві органи влади до ра- ціонального використання бюджетних коштів. У фі- нансуванні витрат з кожним роком все більш важ- ливу роль відіграють трансферти з державного бю- джету, за рахунок яких фінансується більш ніж по- ловина витрат місцевих бюджетів (без бюджету м. Києва). Переважна частина трансфертів (45%) має цільове призначення. Необхідною складовою фінансової децентралі- зації є створення фінансово спроможних і само- достатніх територіальних громад. Цей процес змі- нив підхід до фінансування розвитку територій в останні часи: по-перше, відбувся перехід від політики фінан- сування задекларованих публічних послуг до фінан- сування фактично наданих послуг; по-друге, оптимізовано перелік публічних по- слуг і способів їх фінансового забезпечення шляхом суттєвого розширення освітньої і медичної функцій ОМС; по-третє, зазнало зрушень питання монополії на ринку надання публічних послуг з боку комуна- льних чи державних закладів та установ. Це створює умови для формування конкурентного середовища на ринку публічних послуг, поліпшує якість і своє- часність їх надання, приводить у відповідність спів- відношення ціни і якості надання послуги. Висновки і пропозиції. Фінансова децентралі- зація влади створила нові можливості для розвитку територій через нові підходи до фінансування й уп- равління сферами життєдіяльності громад (освіта та охорона здоров’я), збільшення джерел наповнення місцевих бюджетів, розширення управлінських пов- новажень ОМС і можливостей щодо державно-при- ватного та міжмуніципального партнерства, збіль- шення обсягів підтримки реалізації проектів соціа- льно-економічного та інфраструктурного розвитку територій (однойменні субвенції з державного бюджету, державного фонду регіонального роз- витку). Але дискусійними залишаються питання взаємовідносин між такими рівнями як терито- ріальна громада – район – область – держава, фінан- сування програм розвитку територій. Не розгляда- ється питання економічної самодостатності терито- ріальної громади, яке змогло б, за умови раціональ- ного використання ресурсної бази, зміцнити її та по- кращити фінансовий стан. Отже, розвиток територі- альної громади на локальному рівні можливий лише за умови формуванні правильної державної полі- тики та політики органів місцевого самоврядування, побудованій на засадах фінансової децентралізації. Література 1. Бюджетний Кодекс України № 2456- VI від 08 липня 2010 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2456-17. 2. Про засади державної регіональної Т. В. Уманець 86 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 політики : Закон України від 5 лютого 2015 року № 156-VIII // Офіційний сайт Верховної Ради Укра- їни. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156-19. 3. Про добровільне об’єднання територіальних гро- мад : Закон України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII // Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157-19. 4. Про вне- сення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи: Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII //Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/71-19. 5. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 // Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/ show/385-2014-%D0%BF. 6. Зміни, що вносяться до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. № 1089 // Офіційний сайт Верхов- ної Ради України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/ 1089- 2017-n. 7. Про добровільне об'єднання територіальних громад: Закон України № 157-VIII від 05.02.2015 р. URL:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157-19. 8. Про затвердження Методики формування спроможних те- риторіальних громад: Постанова КМУ № 214 від 08.04.2015 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/ show/214-2015-%D0%BF. 9. Об’єднання громад // Де- централізація влади. URL: http://decentralization. gov. ua/ region. 10. World Bank Decentralization in the transi- tion economies: challenges and the road ahead, Poverty Reduction and Economic Management Unit, Europe and Central Asia. 2001. P. 3-11. 11. Місцеве самоврядування в умовах децентралізації повноважень : навч. посіб. [А.П. Лелеченко, О.І. Васильєва, В.С. Куйбіда, А.Ф. Ткачук]. Київ: Рада Європи, 2017. 110 с. 12. Бикадо- рова Н. О. Податкові доходи у фінансовій децен- тралізації місцевого самоврядування. Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. 2010. Вип. 7(1). С. 74- 83. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecnof_2010_7(1) __ 10.pdf. 13. Бикадорова Н.О. Фінансова децен- тралізація місцевого самоврядування. Економічний вісник Донбасу. 2010. № 2(20). С. 145-151. 14. Сало Т.В. Децентралізація фінансової системи: стан та оцінка рівня в Україні. Ефективність державного управління. 2013. Вип. 35. С. 324-330. URL: http: //nbuv.gov.ua/jpdf/efdu_2013_35_42.pdf. 15. Хамініч С.Ю., Климова В.М. Особливості фіскальної децен- тралізації в умовах розвитку національного господар- ства України. Вісник Дніпропетровського універ- ситету. Серія «Економіка». 2011. №5. С.20-26. 16. Усков И.В. Децентрализация как основа станов- лення фінансово самостоятельных местных органов власти. Бізнес Інформ. Серія «Регіональна економіка». 2012. Вип. 3. С. 107-110. References 1. Biudzhetnyi Kodeks Ukrainy [Budget Code of Ukraine]. (No. 2456-VI of July 08, 2010). za- kon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ 2456-17 [in Ukrainian]. 2. Pro zasady derzhavnoi rehionalnoi polityky : Zakon Ukrainy vid 5 liutoho 2015 roku № 156-VIII [On the Principles of State Regional Policy: Law of Ukraine of February 5, 2015 No. 156-VIII]. zakon5.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156- 19 [in Ukrainian]. 3. Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad : Zakon Ukrainy vid 5 liutoho 2015 roku № 157-VIII [On voluntary association of territorial communities: Law of Ukraine of February 5, 2015 No. 157-VIII]. za- kon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada. gov.ua/ laws/show/157-19 [in Ukrainian]. 4. Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo podatkovoi reformy : Zakon Ukrainy vid 28.12.2014 r. № 71-VIII [On Amendments to the Tax Code of Ukraine and Certain Legislative Acts of Ukraine on Tax Reform: Law of Ukraine of December 28, 2014 No. 71- VIII]. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://za- kon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19 [in Ukrainian]. 5. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehio- nalnoho rozvytku na period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 6 serpnia 2014 r. № 385 [On Approving the State Regional Development Strategy for the Period up to 2020: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 6, 2014 No. 385]. za- kon0.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.rada. gov.ua//laws/show/385-2014-%D0%BF [in Ukrainian]. 6. Zminy, shcho vnosiatsia do Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 hrudnia 2017 r. № 1089 [Amendments to the State Strategy for Regional Develop- ment for the Period up to 2020: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 20, 2017 No. 1089]. zakon0.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.rada. gov.ua//1089-2017-n [in Ukrainian]. 7. Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hro- mad: Zakon Ukrainy № 157-VIII vid 05.02.2015 r. [On the voluntary association of territorial communities: Law of Ukraine No. 157-VIII of 05/02/2015]. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157- 19 [in Ukrainian]. 8. Pro zatverdzhennia Metodyky formuvannia spro- mozhnykh terytorialnykh hromad: Postanova KMU № 214 vid 08.04.2015 r. [On Approval of the Methodology of Forming Able Territorial Communities: CMU Resolution No. 214 of April 8, 2015]. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0 %BF [in Ukrainian]. 9. Obiednannia hromad [Uniting communities]. De- centralization of power. Retrieved from http://decentrali- zation.gov.ua/region [in Ukrainian]. 10. World Bank Decentralization in the transition economies: challenges and the road ahead, Poverty Reduc- tion and Economic Management Unit, Europe and Central Asia. 2001. P. 3-11. 11. Lelechenko A.P., Vasylieva O.I., Kuibida V.S., Tkachuk A.F. (2017). Mistseve samovriaduvannia v umovakh detsentralizatsii povnovazhen [Local self- government in the conditions of decentralization of powers]. Kyiv, Rada Yevropy [in Ukrainian]. Т. В. Уманець 87 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 12. Bykadorova N. O. (2010). Podatkovi dokhody u finansovii detsentralizatsii mistsevoho samovriaduvannia [Tax revenues in financial decentralization of local self- government]. Ekonomichni nauky. Ceriia: Oblik i finansy – Economic sciences. Series: Accounting and Finance, Issue 7(1), рр. 74-83. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/j- pdf/ecnof_2010_7(1)__10.pdf [in Ukrainian]. 13. Bykadorova. N.O. (2010). Finansova detsentra- lizatsiia mistsevoho samovriaduvannia [Financial decen- tralization of local self-government]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 2(20), рр. 145-151 [in Ukrainian]. 14. Salo T. V. (2013). Detsentralizatsiia finansovoi systemy: stan ta otsinka rivnia v Ukraini [Decentralization of the Financial System: State and Level Assessment in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia – Public administration efficiency, Issue 35, рр. 324-330. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/jpdf/efdu_2013_35_42.pdf [in Ukrainian]. 15. Khaminich S.Yu., Klymova V.M. (2011). Osob- lyvosti fiskalnoi detsentralizatsii v umovakh rozvytku natsionalnoho hospodarstva Ukrainy [Features of fiscal de- centralization in the conditions of development of national economy of Ukraine]. Visnyk Dnipropetrovskoho univer- sytetu. Seriia «Ekonomika» – Bulletin of Dnipropetrovsk University. Economy Series, 5, рр. 20-26 [in Ukrainian]. 16. Uskov Y.V. (2012). Detsentralyzatsyia kak osnova stanovlennia finansovo samostoiatelnыkh mestnыkh orhanov vlasty [Decentralization as a basis for becoming financially independent local authorities]. Biznes Inform. Seriia «Rehionalna ekonomika» – Business Inform. Regional Economy Series, Issue 3, рр. 107-110 [in Ukrainian]. Уманець Т. В. Стимулювання соціально-еко- номічного розвитку регіонів України на засадах фі- нансової децентралізації Актуальність. У сучасних умовах інтеграції з країнами ЄС нормативно-правова база соціально-еко- номічного розвитку регіонів України доповнюється з позицій сприяння децентралізації органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) відповідно до європей- ських вимог реформування вітчизняної економіки. Ос- новними причинами вдосконалення управління регіо- нами з урахуванням досвіду розвинених країн світу є: незадовільний рівень фінансового забезпечення регіо- нів України; неналежне розмежування адміністра- тивно-територіальних повноважень; непродуктивний розподіл та перерозподіл доходів і видатків між держа- вою і регіонами, недосконалість управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на місцевому рівні. Все це практично унеможливлює зба- лансований розвиток як регіонів України, так і терито- ріальних громад – основного на сьогодні суб’єкта со- ціально-економічного прогресу відповідної території. Мета та завдання. Визначення викликів і загроз стимулювання соціально-економічного розвитку регі- онів на засадах фінансової децентралізації. Результати. У статті наводяться результати тео- ретичного і практичного дослідження за процесом сти- мулювання соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах фінансової децентралізації. Визна- чено найбільш значимі проблеми соціально-економіч- ного розвитку України. Розкрито роль державної ре- гіональної політики при розв’язанні цих проблем. Об- ґрунтовано роль деценталізації як чинника регіональ- ного розвитку. Розкрито суть поняття «децентраліза- ція» та її видів, означено її основну місію. Наведено ре- зультати спостережень за процесами фінансової де- централізації органів місцевого самоврядування та те- риторіальних громад. Виявлено позитивні зрушення та загрози щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів на засадах фінансової децентраліза- ції. Висновки. Фінансова децентралізація влади створила нові можливості для розвитку територій че- рез нові підходи до фінансування й управління сфе- рами життєдіяльності громад (освіта та охорона здо- ров’я), збільшення джерел наповнення місцевих бю- джетів, розширення управлінських повноважень ОМС і можливостей щодо державно-приватного та міжмуні- ципального партнерства, збільшення обсягів під- тримки реалізації проектів соціально-економічного та інфраструктурного розвитку територій. Але дискусій- ними залишаються питання взаємовідносин між та- кими рівнями як територіальна громада – район – об- ласть – держава, фінансування програм розвитку тери- торій. Не підлягають дослідженню питання економіч- ної самодостатності територіальної громади, які змо- гли б, за умови раціонального використання ресурсної бази, зміцнити її та покращити фінансовий стан. Отже, розвиток територіальної громади на локальному рівні можливий лише за умови формуванні правильної дер- жавної політики та політики органів місцевого само- врядування, побудованій на засадах фінансової децен- тралізації. Ключові слова: регіон, соціально-економічний розвиток, децентралізація, фінансова децентралізація, регіональна державна політика, бюджетна політика, місцеве самоврядування. Уманец Т. В. Стимулирование социально-эко- номического развития регионов Украины на осно- вах финансовой децентрализации Актуальность. В современных условиях инте- грации со странами ЕС нормативно-правовая база со- циально-экономического развития регионов Украины дополняется с позиций проведения децентрализации органов местного самоуправления в соответствии с ев- ропейскими требованиями реформирования отече- ственной экономики. Основными причинами усовер- шенствования управления регионами с учетом опыта развитых стран мира являются: неудовлетворительный уровень финансового обеспечения регионов Украины; ненадлежащее разграничение административно-терри- ториальных полномочий; непроизводительное распре- деление и перераспределение доходов и расходов между государством и регионами; несовершенность управления процессами формирования и использова- ния финансовых ресурсов на местном уровне. Все это делает практически невозможным сбалансированное развитие как регионов Украины, так и территориаль- ных общин – основного на сегодняшний день субъекта Т. В. Уманець 88 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 социально-экономического прогресса определенной территории. Цель и задачи. Определение вызовов и угроз сти- мулирования социально-экономического развития ре- гионов на основе финансовой децентрализации. Результаты. В статье приводятся результаты тео- ретического и практического исследования процесса стимулирования социально-экономического развития регионов Украины на основе финансовой децентрали- зации. Определены наиболее значимые проблемы со- циально-экономического развития Украины. Раскрыта роль государственной региональной политики при ре- шении этих проблем. Обоснована роль децентрализа- ции как фактора регионального развития. Раскрыта сущность понятия «децентрализация» и ее видов, обо- значена ее миссия. Приведены результаты наблюдений за процессами финансовой децентрализации органов местного самоуправления и территориальных общин. Выявлены положительные изменения и угрозы отно- сительно стимулирования социально-экономического развития регионов на основе финансовой децентрали- зации. Выводы. Финансовая децентрализация власти создала новые возможности для развития территорий посредством новых подходов к финансированию и управлению сферами жизнедеятельности общин (обра- зование и охрана здоровья), увеличения источников наполнения местных бюджетов, расширения управ- ленческих полномочий органов местного самоуправ- ления и возможностей относительно государственно- частного и межмуниципального партнерства, увеличе- ния объемов поддержки реализации проектов соци- ально-экономического и инфраструктурного развития территорий. Однако дискуссионными остаются во- просы взаимоотношений между такими уровнями как территориальная община – район – область – государ- ство; финансирование программ развития территорий. Не рассматривается вопрос экономической самодоста- точности территориальных общин, которое смогло б, при условии рационального использования ресурсной базы, укрепить ее и улучшить финансовое положение. Следовательно, развитие территориальной общины на локальном уровне возможно только при условии фор- мирования правильной государственной политики и политики органов местного самоуправления, постро- енной на основе финансовой децентрализации. Ключевые слова: регион, социально-экономиче- ское развитие, децентрализация, финансовая децентра- лизация, региональная государственная политика, бюджетная политика, местное самоуправление. Umanets T. Stimulating the socio-economic deve- lopment of the regions of Ukraine on the basis of finan- cial decentralization Relevance. In modern conditions of integration with the EU countries, the regulatory framework of the socio-- economic development of the regions of Ukraine is supple- mented from the standpoint of decentralization of local authorities in accordance with European requirements for reforming the domestic economy. The main reasons for im- proving regional management, taking into account the ex- perience of developed countries of the world, are: unsatis- factory level of financial support for the regions of Ukraine; improper delineation of administrative-territorial powers; unproductive distribution and redistribution of in- come and expenses between the state and regions; imper- fect management of the processes of formation and use of financial resources at the local level. All this makes the ba- lanced development of both the regions of Ukraine and ter- ritorial communities, the main subject of socio-economic progress of a certain territory, virtually impossible. Goal and tasks. Identification of challenges and threats to stimulate the socio-economic development of re- gions on the basis of financial decentralization. Results. The article presents the results of a theoreti- cal and practical study of the process of stimulating the so- cio-economic development of the regions of Ukraine based on financial decentralization. The most significant prob- lems of socio-economic development of Ukraine are iden- tified. The role of state regional policy in solving these problems is revealed. The role of decentralization as a fac- tor in regional development is substantiated. The essence of the concept of "decentralization" and its types is re- vealed, its mission is indicated. The results of observations of the processes of financial decentralization of local go- vernments and territorial communities are presented. Posi- tive changes and threats were identified regarding the sti- mulation of the socio-economic development of the re- gions based on financial decentralization. Findings. The financial decentralization of power has created new opportunities for the development of territo- ries through new approaches to financing and managing the areas of community life (education and health), increasing the sources of local budgets, expanding the managerial powers of local governments and opportunities for public- private and inter-municipal partnerships, increasing the volume of supporting the implementation of projects of so- cio-economic and infrastructural development of territo- ries. However, the issues of relations between such levels as the territorial community – district – region – state; fi- nancing of territorial development programs. The issue of economic self-sufficiency of territorial communities is not considered, which could, provided the rational use of the resource base, strengthen it and improve the financial situ- ation. Consequently, the development of a territorial com- munity at the local level is possible only if the correct state policy and the policy of local authorities based on financial decentralization are formed. Keywords: region, socio-economic development, de- centralization, financial decentralization, regional state policy, budget policy, local government. Стаття надійшла до редакції 03.09.2019 Прийнято до друку 10.09.2019