Новітні моделі зайнятості як фактор розбудови креативної економіки України
У статті розглянуто дискусійні питання щодо поширення нових тенденцій на ринку праці у постіндустріальних країнах світу, їх зв’язку із креативною економікою, яка розглядається не тільки як нова модель економічного зростання, а і як основа розбудови «нової зайнятості». Досліджено потужний досвід краї...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161151 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Новітні моделі зайнятості як фактор розбудови креативної економіки України / О.Д. Прогнімак // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 146-155. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті розглянуто дискусійні питання щодо поширення нових тенденцій на ринку праці у постіндустріальних країнах світу, їх зв’язку із креативною економікою, яка розглядається не тільки як нова модель економічного зростання, а і як основа розбудови «нової зайнятості». Досліджено потужний досвід країн, де зв'язок між професійною освітою, креативними індустріями і «новою зайнятістю» є особливо стислим, і викликаних цим нових практик у сфері зайнятості і професійної освіти. Два найважливіших тренди на сьогоднішньому ринку праці, які корелюють з найбільшим впливом на ефективність бізнесу, втілені у стратегії «інклюзія та розмаїття (диверсифікація)». Доведено, що компанії, які дотримуються принципів цієї стратегії до усіх аспектів свого бізнесу демонструють кращу продуктивність. Обґрунтовано включення цієї стратегії у процедури: найму, управління ефективністю, розвитку лідерства, навчання. Зміни на ринку праці, і взагалі, у сфері зайнятості розглянуто, як зсув до економічної і соціальної системи, заснованої на креативності, тобто як складову більш масштабних суспільних перетворень, як щільно переплетені елементи базової трансформації, яка охоплює усі сторони життя, тим самим по-новому сегментуючи не тільки ринок праці, а і суспільство в цілому. |
---|