Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів
Розглянуто довгі пластини головних уборів зі степових комплексів Скіфії, на яких присутні орнітоморфні зображення. Зроблено спробу ідентифікації птахів та інтерпретації їх семантичного навантаження....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161181 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів / О.В. Ліфантій // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 2 (15). — С. 96-102. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161181 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1611812019-12-02T01:25:47Z Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів Ліфантій, О.В. Статті Розглянуто довгі пластини головних уборів зі степових комплексів Скіфії, на яких присутні орнітоморфні зображення. Зроблено спробу ідентифікації птахів та інтерпретації їх семантичного навантаження. В статье рассмотрены длинные пластины головных уборов с орнитоморфными изображениями, которые происходят из комплексов Степного Причерноморья скифского времени. Они встречены в пяти курганах. При этом мелкие пластинки одежды в виде птиц были найдены в 15 комплексах региона. Было замечено, что на пластинах головных уборов практически не изображали хищных птиц. Наиболее популярными были животные семьи вороновых. Встречены также голуби, журавли и гуси. Удалось проследить взаимосвязь изображенных птиц с сюжетом мирового дерева, которое символизировало помимо прочего богиню-мать и женское начало. В поддержку этого свидетельствует наличие сюжета только на женских головных уборах. The article describes the long appliqués of headdresses from complexes of the Black Sea Steppe of Scythian time with ornithomorphic images. They were found in five barrows. At the same time small plates of clothes in the form of birds were found in 15 complexes in the region. It was observed that on the appliqués of headwear practically weren’t depicted birds of prey. The most popular are the animals of crow family. There were portrayed also pigeons, cranes and geese. It was possible to make a correlation between depicted birds and the world tree, which symbolized among other things the Mother Goddess and feminine. In support of this thesis testifies the presence of this plot only on female headdresses. 2015 Article Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів / О.В. Ліфантій // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 2 (15). — С. 96-102. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161181 904.25(477.7)“6383” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Ліфантій, О.В. Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів Археологія і давня історія України |
| description |
Розглянуто довгі пластини головних уборів зі степових комплексів Скіфії, на яких присутні орнітоморфні зображення. Зроблено спробу ідентифікації птахів та інтерпретації їх семантичного навантаження. |
| format |
Article |
| author |
Ліфантій, О.В. |
| author_facet |
Ліфантій, О.В. |
| author_sort |
Ліфантій, О.В. |
| title |
Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів |
| title_short |
Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів |
| title_full |
Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів |
| title_fullStr |
Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів |
| title_full_unstemmed |
Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів |
| title_sort |
зображення птахів на довгих пластинах головних уборів |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161181 |
| citation_txt |
Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів / О.В. Ліфантій // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 2 (15). — С. 96-102. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT lífantíjov zobražennâptahívnadovgihplastinahgolovnihuborív |
| first_indexed |
2025-07-14T13:46:35Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:46:35Z |
| _version_ |
1837630274820636672 |
| fulltext |
96 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
УДК: 904.25(477.7)“6383”
О. в. Л і ф а н т і й
ЗОБРАЖЕННЯ ПТАХІВ НА ДОВГИХ
ПЛАСТИНАХ ГОЛОВНИХ УБОРІВ
розглянуто довгі пластини головних уборів зі
степових комплексів Скіфії, на яких присутні орні-
томорфні зображення. Зроблено спробу ідентифі-
кації птахів та інтерпретації їх семантичного
навантаження.
К л ю ч о в і с л о в а: Степове Північне Причор-
номор’я, скіфська доба, пластини головних уборів.
Орнітоморфні зображення, або ж зображен-
ня птахів, є однією з характерних рис скіфсько-
го звіриного стилю, починаючи від часів архаї-
ки. Крім того, ці тварини часто виступали як
одна з складових поліморфних істот, якими оз-
доблювали різноманітні предмети матеріаль-
ної культури скіфів.
зображення птахів розглядалися, зокрема,
в.А. Іллінською [1965], М.Н. погребовою [1992],
О.в. переводчиковою [1994], А.Р. Канторови-
чем [1997; 2014], О.Ф. Корольковою [1994; 1998],
Н.А. Гаврилюк [Гаврилюк Грищенко, Ябло-
новская-Грищекно, 1999], Л.С. Клочко [2010],
Ю.Б. полідовичем [2013] та О.в. Ліфантій [2014].
У дослідженнях А.Р. Канторовича просте-
жується певна кореляція між предметом та
зображенням, що його прикрашало [Канторо-
вич, 1994; 1997; 2014]. Якщо припустити, що
церемоніальний одяг також відігравав роль
символу, як, наприклад, парадна зброя, то і
прикрашатися він міг лише конкретними, чіт-
ко визначеними сюжетами.
Орнітоморфними зображеннями декорува-
лися різні частини одягу населення Степового
причорномор’я [Клочко, 2010; Лифантий, в пе-
чати]. У цій статті нами розглянуто виключно
зображення птахів на довгих пластинах голо-
вних уборів цього регіону. вони сильно відріз-
няються від інших зображень на аплікаціях
одягу. по-перше, птахи на довгих пластинах
головних уборів виступають не самостійними
персонажами, а другорядними. по-друге, че-
рез надзвичайно малі розміри (від 8—10 мм),
на довгих пластинах головних уборів у біль-
шості випадків неможливо визначити навіть
біологічний ряд, до якого належить зображе-
ний птах.
Т.в. Мірошиною була створена типологія для
довгих пластин головних уборів. зображення
птахів присутні на платівках з рослинним та
змішаним сюжетом: типи РІ та СІ відповідно
[Мирошина, 1981, табл. 3]. Слід зауважити, що
дослідниця не враховувала пластинку з Мель-
гуновського кургану, яку ми вважаємо фраг-
ментом начільної прикраси [Лифантий, 2014].
загалом, зображення птахів на довгих плас-
тинах скіфських головних уборів трапляються
не часто. Нам відомо лише п’ять курганів, з
яких походять такі платівки: Мельгуновський
[придик, 1911, табл. ІІ], Товста Могила [Мозо-
левський, 1979, рис. 110], Чортомлик [ДГС ІІ,
Атлас, табл. 36], Куль-Оба [ДБК ІІІ, Атлас,
табл. ІІ, 3], курган 22 п. 1 біля радгоспу Черво-
ний перекоп [Лесков, 1970, рис. 202].
Через різноманітність термінів, які викорис-
товувалися дослідниками для позначення того
чи іншого зображення птаха, було прийнято рі-
шення про використання біологічних термінів.
Для цього використано орнітологічний поділ —
так званий порядок Клементса [Clements,
2007]. Отже, на довгих пластинах одягу при-
сутні птахи таких рядів 1: горобцеподібні
1. визначення належності зображених птахів до
біологічних рядів було зроблено орнітологом, к. б. н.
Л.в. Горобцем, за що висловлюємо йому щиру вдяч-
ність.© О.в. ЛІФАНТІЙ, 2015
Ліфантій О.в. зображення птахів на довгих пластинах головних уборів
97ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
(Passeriformes), гусеподібні (Anseriformes),
журавлеподібні (Gruiformes) та, можливо, ку-
роподібні 2 (Galliformes). Слід зауважити, що
денні хижі птахи, якими представлена абсо-
лютна більшість бляшок одягу, на довгих плас-
тинах головних уборів у похованнях причорно-
морського Степу відсутні 3.
ГУСЕПОДІБНІ
Найдавніше зображення водоплавного пта-
ха представлено на уламку золотої пластини
(вірогідно, була начільною прикрасою) похо-
дить із Мельгуновського кургану (рис. 1, 1).
Через сильну стилізацію, важко визначити ви-
дову належність зображеної тварини. видов-
жений і загнутий дзьоб, не характерний для
гусок, в даному випадку вказує на неточність,
допущену майстром. Цю пластину не можна
віднести до продуктів так званого «скіфського
мистецтва», проте, не можна й виключати цей
екземпляр із загального масиву аплікативних
прикрас скіфського вбрання. зображення во-
доплавних птахів є притаманною рисою близь-
косхідного та грецького мистецтва. проте, за
манерою виконання розглянутого виробу, вони
більшою мірою відносяться до останньої [Ки-
сель, 2003, с. 59].
ЖУРАВЛЕПОДІБНІ
вже згадувана мельгуновська пластина міс-
тить також зображення двох птахів із довгими
2. Доволі вірогідним, проте спірним є зображення
фазанів на метопіді з Товстої Могили та двох плас-
тинах з другої камери Цп Чортомлика. Не виклю-
чено, що в даному випадку змальовано вигаданих
тварин. в тексті та таблиці вирішено позначити їх
як не ідентифіковані.
3. На території Лісостепу є дві довгі пластини, на
яких зображено сцену шматування хижим птахом
зайця. вони декорували головний убір жінки з похо-
вання 1 кургану №8 пісочинського могильника.
ногами та шиєю, які щось клюють у себе під
ногами. С.А. Кисіль відніс їх до страусів [Ки-
сель, 2006, с. 59], проводячи паралелі із зобра-
женнями птахів, що біжать, на келермеській
чаші. Нам видається, що загальні пропорції
тіла, форма хвоста, крил, подовженість дзьоба
та відносно тендітні ноги не дозволяють віднес-
ти їх до страусів. вони з більшою вірогідністю
належать до журавлів, які мають дуже широ-
кий ареал існування. за усним зауваженням
Л.в. Горобця, на пластині зображено справа
молодого птаха, зліва — дорослого. з певною
долею ймовірності можна віднести їх до сіро-
го або степового видів. в дорослого сірого жу-
равля мають бути краще виражене біле пір’я
за очима, що не дуже чітко помітно. з іншого
боку, в сірого журавля, контраст у забарвленні
верхньої і нижньої частини шиї йде лише до її
середини. в той час, як у птаха на зображен-
ні по всій довжині — як у степового журавля.
проте, слід зауважити, що це лише припущен-
ня, адже у зображеннях бачимо велику долю
стилізації.
ГОЛУБОПОДІБНІ
з кургану Куль-Оба походить довга пласти-
на — діадема, що прикрашала голову похованої
тут жінки (рис. 1, 2). Цей виріб містить склад-
ну композицію, на якій присутні у тому числі й
птахи 4. вони показані у профіль, розвернуті в
різні сторони від композиційного центру виро-
бу, роль якого грає одне з декількох зображень
антропоморфних фантастичних персонажів. Ці
птахи ймовірно відносяться до горлиць. Близь-
кою і єдиною відомою нам аналогією до цієї діа-
деми є пластини від головного убору жінки, по-
хованої в кургані 8 пісочинського курганного
могильника [Бабенко, 2002, рис. 1, 2].
4. Не можемо стверджувати про точну кількість
птахів на прикрасі, оскільки в нашому розпоряд-
женні є лише зображення з Атласу ДБК, на якому
не дано розгорнутого малюнку всього виробу.
Узагальнені дані по довгим пластинам-прикрасам головних уборів із зображеннями птахів
Ряд
Кіль-
кість
екз.
Курган
Місце на
головному
уборі
Розміри, см Стать похо-
ваного
Датування,
рр. до н. е.
Гусеподібні 1 Мельгуновський Метопіда 110 × 2,5—2,75 Ч? 650—600
Журавлеподібні 1 Те саме Те саме 110 × 2,5—2,75 Ч? 650—600
Голубоподібні 1 Куль-Оба Діадема ? × 44 Ж 390—380
Горобцеподібні 1 Чортомлик, камера 1 ЦпС Метопіда 360 × 48 ? 350—325
1 Те саме Те саме 330 × 35 ? 350—325
4? Те саме пластина 145 × 25; 150 × 25;
195 × 25; 200 × 25
? 350—325
2 Червоний перекоп, к. 22, п. 1 Те саме 159 × 30; 151 × 22 Ж 350—300
Не ідентифіко-
вані / куроподібні?
1 Товста Могила, БМ Метопіда 325 × 40 Ж 350—320
2 Чортомлик, камера 2 ЦпС пластина 350 × ? ? 350—325
С т а т т і
98 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
рис. 1. Фрагмент пластини з Мельгуновського кургану (рис. автора) (1); діадема з Куль-Оби (ДБК) (2); ме-
топіда з Товстої Могили (за Б.М. Мозолевським) (3); фото фрагменту пластини з камери 2 Цп Чортомлика
(за О.Ю. Алексєєвим) (4)
Ліфантій О.в. зображення птахів на довгих пластинах головних уборів
99ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
ГОРОБЦЕПОДІБНІ
Найбільш чисельна група зображень. птахів
цього ряду представлено на двох метопідах та
чотирьох пластинах з двох головних уборів
камери № 1 центрального поховання кургану
Чортомлик. Тварини виступають як елемент
складної композиції і знаходяться у взаємодії з
рослинами. На одній метопіді два птаха пока-
зано у профіль вправо, сидячими на рослинних
пагонах (рис. 2, 3). при цьому їх зображення з
якоїсь причини є перевернутими (рис. 2, 3а,
б). вони таким чином опинилися у «коріння»
центральної пальмети, яка більше схожа на
світове дерево. Дуже близьке зображення цен-
тральної рослини бачимо на довгій пластині з
кургану 22 п. 1 Червоноперекопського курган-
ного могильника (рис. 2, 1а). проте, тут птахів
зображено на дереві, а не під ним.
До цього ж головного убору відноситься ряд
пластин із зображеннями двох птахів у профіль
(рис. 2, 2). На реконструкції, що зберігається у
Державному Ермітажі, ці пластини розміщено
так, що птахи також виявляються перевернути-
ми і розгорнутими вправо. На нашу думку, таке
розташування спірне 5. вони розташовані не си-
метрично, проте з двох боків від головної пальме-
ти — композиційного центру виробу. Щодо їх ін-
терпретації, ймовірно вони відносяться до родини
воронових, на що вказує поза та силует. Особливо
це стосується лівого, більш чіткого, зображення.
До іншого головного убору відноситься ме-
топіда, на якій присутні зображення чотирьох
птахів (рис. 2, 4). Тварин зображено у профіль
вліво. Їх ніби вплетено в загальну складну ком-
позицію, центром якої є міфічна крилата істо-
та, а не пальмета, як у попередніх випадках.
зображення птахів у даному випадку настіль-
ки умовні, що їх неможливо віднести до якогось
виду або родини. Найбільш вірним у цьому ви-
падку буде віднести їх до горобиних.
На двох ажурних пластинах головного убору з
п. 1 кургану 22 біля радгоспу Червоний перекоп
зображено один і той самий сюжет. Центром ком-
позиції є світове дерево (?), на якому сидять два
птахи (рис. 2, 1а). за загальним виглядом ці тва-
рини відносяться до воронових, ймовірно круків.
Їх зображено у профіль, протиставлених один
одному. в даному випадку птахи розташовані у
центрі виробу, на відміну від всіх інших пластин.
На нашу думку, ці вироби є найбільш наближе-
ними до скіфських смаків. Оскільки індоєвро-
пейське світове дерево не замінене тут грецькою
пальметою з пагонами, що тягнуться від неї 6. А
птахи є його обов’язковими супутниками [Кузь-
мина, 1976б, с. 71].
5. На рисунку подаємо пластину так, як її розміщено
на реконструкції головного убору, тобто переверну-
тою, щоб уникнути плутанини.
6. подібну інтерпретацію рослинних пагонів на се-
редньому фризі пекторалі запропоновано низкою
дослідників [Даниленко, 1975; Мозолевський, 1979,
с. 219; Раевский, 2006, с. 494].
НЕ ІДЕНТИФІКОВАНІ
з бокової гробниці кургану Товста Могила
походить метопіда, на якій є зображення двох
птахів, що п’ють нектар з квітів (рис. 1, 3а,б).
вони знаходяться по обидва боки від пальме-
ти, яка маркує композиційний центр. Тварин
розташовано не симетрично, вони показані у
профіль вліво. Цілком вірогідно, що ця росли-
на є символічним світовим деревом, яке транс-
формувалося у більш звичне для греків зобра-
ження пальмети. за виглядом хвосту ці птахи
нагадують фазанів, які відносяться до ряду
куроподібних. проте, фазани не п’ють квітко-
вий нектар. Тобто, можна говорити про те, що в
даному випадку маємо справу або з вигаданим,
або з неточно змальованим птахом.
з камери № 2 ЦпС Чортомлика походить ще
один головний убір, на двох пластинах котрого
присутні аналогічні птахи [Алексеев, Мурзин,
Ролле, 1991, с. 194—195, кат. 113] 7. вони вико-
нані дещо детальніше, ніж подібні зображення
на метопіді з Товстої Могили (рис. 1, 4а).
ВИСНОВКИ
Отже, відомо лише п’ять степових поховаль-
них комплексів, що містять довгі пластини
головних уборів із зображеннями птахів. при
цьому кількість комплексів з дрібними плас-
тинками одягу у вигляді птахів у три рази
більша [Лифантий, в печати]. загальна кіль-
кість виробів — 13 екземплярів 8, з яких чоти-
ри — метопіди, вісім простих довгих пластини
та одна діадема. Абсолютна більшість виробів
відноситься до головних уборів жінок. Лише
пластина з Мельгуновського кургану могла
слугувати начільною прикрасою чоловіка. Най-
більше зображень птахів присутнє на одному з
головних уборів з Чортомлика (одна метопіда
та чотири пластини). здебільшого ж цими тва-
ринами прикрашали якусь одну платівку цієї
частини одягу.
привертає увагу, що в трьох комплексах
(Мельгуновському, Товстій Могилі та Куль-Обі)
разом з довгими пластинами головних уборів
присутні також дрібні бляшки одягу у вигляді
птахів. з Мельгуновського кургану походять
сімнадцять платівок у вигляді хижого денного
птаха, які прикрашали церемоніальний пояс
[Ліфантій, 2014]. У боковій камері Товстої Мо-
гили жінка була похована у одязі, рукави якого
7. На жаль, в першопублікації подано лише плас-
тину, на якій відсутні птахи на цьому типі пластин
[ДГС, Атлас, табл. ХL, 23]. У нашому розпорядженні
є лише фото неповного розвороту пластин [Алексеев,
Мурзин, Ролле, 1991, с. 195, кат. 113], тому не наво-
димо їх на рисунках. проте, ми даємо промальовку
птаха, яку зробили на основі цього фото.
8. Нам не відомо, чи на всіх чотирьох пластинах з
камери 1 ЦпС Чортомлика присутні зображення
птахів. проте, з огляду на близькій штамп, припус-
каємо, що на всіх.
С т а т т і
100 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
були прикрашені в тому числі вісьмома платів-
ками, на яких було зображено людину, яка
сидить на птасі [Мозолевський, 1979, рис. 113,
5—6; 133]. Одночасно з цим, голову похованої
було прикрашено метопідою, на яких присут-
ні дві пташки. з Куль-Оби походять дрібні
платівки одягу зі сценою шматування хижим
денним птахом риби, а також начільна при-
краса зі складним сюжетом, у якому присутні
два птахи.
Отже, простежуються закономірності у при-
сутності на одязі певних сюжетів. На користь
існування «коду» або набору зображень, якими
можна було оздоблювати церемоніальний одяг,
на нашу думку, свідчить п. 1 кургану 8 пісо-
чинського могильника з Лівобережного Лісо-
степу [Бабенко, 2005, рис. 15]. Дві довгі пласти-
ни головного убору похованої точно передають
сюжет з начільної прикраси з Куль-Оби. проте,
є декілька неточностей: змінена послідовність
у розташуванні богині, гіпокампів та пальме-
ток, а також додана сцена шматування хижим
денним птахом зайця [Бабенко, 2005, рис. 16,
1, 2].
На думку Л.І. Бабенка, введення до компо-
зиції цього сюжету, як символу космогонічно-
го акту творіння, було покликано підкреслити
космогонічний зміст загальної сцени [Бабен-
ко, 2002, с. 64]. До того ж, загальні умови по-
ховання дали змогу досліднику говорити про
можливість виконання покійницею певних
жрецьких функцій [Бабенко, 2002, с. 67]. з та-
ким тлумаченням не зовсім зрозуміло, чому на
пісочинській пластині ця сцена присутня, а на
куль-обській — ні. Якщо ж подивитися ширше
і врахувати всі платівки з Куль-Оби, а не лише
рис. 2. пластина з п. 1 к. 22 групи
Червоний перекоп (рис. автора) (1);
пластини та метопіди з Чортомлика
(за І.є. забєліним) (2—4)
Ліфантій О.в. зображення птахів на довгих пластинах головних уборів
101ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
довгу пластину, то вийде, що сцена шматуван-
ня теж присутня у вбранні 9, просто зображе-
но її не на начільній прикрасі, а на дрібних
платівках одягу. Тобто, можна з певною долею
застережень говорити про певний «код», закла-
дений у церемоніальний наряд в цілому.
Нами також було помічено відсутність на
довгих пластинах головних уборів зображень
хижих птахів. в той час, як дрібні платівки одя-
гу в більшості своїй містять саме такий сюжет
[Лифантий, в печати]. Це особливо привертає
увагу, адже на діадемі з Келермесського кур-
гану присутні саме зображення хижих денних
птахів [Алексеев, 2012, с. 93; Галанина, 2006,
рис. 20; 21]. Одночасно, на прикладі Німфейсь-
кого кургану бачимо, що бляшками у вигляді
тварин ряду соколоподібних прикрашали голо-
вний убір похованого чоловіка 10. Можливо, та-
кий збіг не випадковий. Адже, була висловле-
на думка про те, що хижі птахи символізували
бога сонця Сурью, рух якого по небу порівню-
вали з польотом орла (Рв, VII, 63,5). Також, од-
ним з втілень богу грому та перемоги веретраг-
ни був орел чи сокіл [Кузьмина, 1976а, с. 55].
Тобто, хижі птахи мали «чоловічу символіку»,
тому цілком логічним є їх відсутність на голо-
вних уборах жінок.
Більшість же розглянутих довгих пластин
прикрашали жіночі головні убори. виключен-
ням за цим і за іншими показниками є фраг-
мент пластини з Мельгуновського кургану.
Цей виріб є унікальним і, скоріш за все, є війсь-
ковим трофеєм з Близького Сходу, якій не міг
у повній мірі відповідати уподобанням скіфів
(докладніше див.: [Ліфантій, 2014]). Тобто, ро-
бити висновки про культово-релігійну залеж-
ність образів певних птахів від статі похова-
ного на основі лише Мельгуновської пластини
досить важко, та, ймовірно, помилково.
На розглянутих виробах присутні здебіль-
шого птахи родини воронових, яких у випадку
з червоноперекопськими зображеннями можна
впевнено віднести до круків. На куль-обській
діадемі бачимо образ горлиці. Щодо інших
зображень досить важко точно говорити про їх
семантичне навантаження через відсутність
впевненості у їх трактовці.
Голуб у Рігведі виступав як передвісник смер-
ті [Мифы …, 1982, с. 347]. У греків він був пта-
хом-супутником Афродіти [Островерхов, 1991,
с. 175]. Як відомо, у скіфському пантеоні від-
повідником Афродіті є Агрімпаса [Бессонова,
1983, с. 37—43]. Тобто, цілком можливо, що гор-
лиці з Куль-Оби символізують саме Агрімпасу.
9. Треба зауважити, що дрібні платівки не були
зафіксовані на одязі похованої, проте, вони цілком
могли прикрашати саме її одяг, який розмістили у
камері поряд з саркофагом [Артамонов, 1966, с. 64—
65]
10. в кургані № 24 in situ було зафіксовано розташу-
вання платівок у вигляді пташок на голові похова-
ного [Артамонов, 1966, с. 34—35].
Розташування орнітоморфних зображень
у загальній композиції пластин досить типо-
ве: вони або сидять на рослинних пагонах, або
п’ють нектар чи клюють квіти. Можливо це вка-
зує на зв’язок зі скіфською міфологією, де зма-
льовано двох птахів, які їдять плоди зі світово-
го дерева (Рв. I, 164, 20). У більшості випадків
птахів розташовано симетрично по відношенню
до композиційного центру виробу (по одному чи
по два птахи з кожної сторони). На нашу думку,
у випадку з довгими пластинами одягу, першо-
черговим є символізм загальної композиції, а не
окремих її персонажів. в такому випадку, біль-
шість птахів виступають як супутники світово-
го дерева. воно було символом богині-матері
та втілювало в собі сили землі, в першу чергу
її плодючість [Мозолевський, 1979, с. 219; Кузь-
мина, 1976б, с. 71]. Також у Рігведі світове дере-
во зіставляється з породіллю (Рв. V, 78). Тобто,
присутність його на довгих пластинах головних
уборі було натяком на Богиню-матір, супутни-
ками якої були в тому числі і птахи [Бессонова,
1983, с. 89]. Це дерево чітко видно лише на ви-
робах з Червоноперекопського кургану. в інших
випадках воно замінене пальметками чи полі-
морфними істотами.
всі пластини, окрім мельгуновської, відно-
сяться до класичного періоду скіфської доби. з
них більшість датується серединою — другою
половиною IV ст. до н. е., тобто періоду най-
більшого поширення ювелірних виробів на те-
ренах степової Скіфії. вони є яскравим прикла-
дом впливу грецького мистецтва на скіфський
звіриний стиль. Найменше цього впливу, на
нашу думку, зазнав сюжет з ажурних пластин
головного убору з кургану Червоний перекоп,
оскільки символіка світового дерева тут про-
глядається найяскравіше.
Алексеев А.Ю., Мурзин в.Ю., ролле р. Чертомлык.
(Скифский царский курган IV в. до н. э.). — К.,
1991. — 416 с.
Алексеев А.Ю. Хронография Европейской Скифии
VII—ІV веков до н. э. — Спб., 2003. — 416 с.
Алексеев А.Ю. золото скифских царей в собрании
Эрмитажа. — Спб., 2012. — 272 с.
Артамонов М.и. Сокровища скифских курганов в
собрании Государственного Эрмитажа. — прага;
Лениград, 1966. — 120 с.
Бабенко Л.І. Жіночий головний убір IV ст. до н. е. з
кургану 8 біля с. пісочин Харківської області // Ар-
хеологія. — 2002. — № 4. — С. 59—69.
Бабенко Л.и. песочинский курганный могильник
скифского времени. — Харьков, 2005. — 284 с.
Бессонова С.С. Религиозные представления ски-
фов. — К., 1983. — 138 с.
Боровка Г.К. Женские головные уборы Чертомлыцкого
кургана // ИРАИМК. — 1921. — Т. 1. — С. 169—192.
Гаврилюк Н.А., Грищенко в.Н., яблоновская-Гри-
щекно Е.Д. Авифауна скифской торевтики // Му-
зейні читання: Матеріали наук. конф., присвяч.
30-річчю з дня відкриття Музею історичних кош-
товностей України (16 лютого 1999 р., Київ). — К.,
1999. — С. 56—65.
С т а т т і
102 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
Галанина Л.К. Скифские древности Северного Кав-
каза в собрании Эрмитажа. Келермесские курга-
ны. — Спб., 2006. — 80 с.
Даниленко в.и. Исторические сюжеты некоторых
шедевров эллино-скифской торевтики // 150 лет
Одесскому археологическому музею АН УССР: Тез.
докл. юбил. конф. — Одесса, 1975. — С. 88—89.
ДБК. — Т. 3. Атлас: LXXXVI таблиц; 5 с. чертежей и
планов; 2 л. карт.
ДГС. — (ІІ). — Атлас. — Спб. — 1872.
Канторович А.р. К вопросу о скифо-греческом син-
тезе в рамках звериного стиля степной Скифии //
памятники предскифского и скифского времени на
юге восточной Европы. — М., 1997. — С. 97—113
(МИАР. — № 1).
Канторович А.р. Скифский звериный стиль восточ-
ной Европы и категории украшаемых вещей // Фено-
мен Більського городища 2014. До 70-річчя відділу
археології раннього залізного віку ІА НАН України
та 80-річчя від дня народж. видатного українсько-
го археолога проф. є.в. Черненка (1934—2007). —
Київ; полтава, 2014. — С. 49—55.
Кисель в.А. Шедевры ювелиров Древнего востока
из скифских курганов. — Cпб., 2003. — 192 с.
Клочко Л.С. Образ водоплавного птаха на декора-
тивних елементах скіфського костюму // Музейні
читання: Матеріали наук. конф. Ювелірне мистец-
тво — погляд крізь віки (9—11 листопада 2009 р.,
Київ). — К., 2010. — С. 55—73.
Копейкина Л.в. золотые бляшки из кургана Куль-
Оба // Античная торевтика. — Л., 1986. — С. 28—63.
Кузьмина Е.Е. Скифское искусство как отражение
мировоззрения одной из групп индоранцев // Ски-
фо-Сибирский звериный стиль в искусстве народов
Евразии. — М., 1976а. — С. 52—65.
Кузьмина Е.Е. О семантике изображений на Чертом-
лыкской вазе // СА. — № 3. — 1976б. — С. 68—75.
Лесков А.М., Кубышев А.и., Болдин я.и. и др. Отчет
о работе Каховской экспедиции // НА ІА НАН Украї-
ни. — 1970/36.
Ліфантій О.в. золоті прикраси одягу із ранніх
скіфських комплексів // БИ. — 2014. — вып. ХХХ. —
С. 39—53.
Лифантий О.в. золотые украшения одежды из
Мельгуновского кургана // Наук. зап. Серія: Історич-
ні науки. — Кіровоград, 2014. — вип. 21: Актуальні
проблеми археології та історії раннього залізного
віку. — С. 52—60.
Лифантий О.в. Орнитоморфные изображения на
золотых аппликативных украшениях одежды ски-
фов. — в печати.
МНМ. в 2 т. — М., 1982. — Т. 2. — 719 с.
Мозолевський Б.М. Товста Могила. — К., 1979. —
255 с.
Островерхов А.С. Стеклянные подвески-голуби на
Юге восточной Европы (V—III вв. до н. э.) // Древ-
нейшие общности земледельцев и скотоводов Север-
ного причерноморья: Материалы междунар. конф.
(10—14 декабря 1990 г., Кишинев). — К., 1991. —
С. 174—175.
Переводчикова Е.в. Язык звериных образов. Очерки
искусства евразийских степей скифской эпохи. — М.,
1994. — 210 с.
Полидович Ю.Б. Мельгуновский тип изображения
птиц в скифском искусстве (к вопросу о начальном
этапе формирования «звериного стиля») // Иранский
мир II—I тыс. до н. э.: Материалы междунар. науч.
конф., посвящ. пам. Э.А. Грантовского и Д.С. Раев-
ского (2—3 декабря 2013 г., Москва). — М., 2013. —
вып. VI. — С. 89—100.
Полидович Ю.Б. Хищник и его жертва: выражение кру-
говорота жизни и смерти средствами скифского зоомор-
фного кода // Структурно-семиотическое исследование
в археологии. — Донецк, 2006. — Т. 3. — С. 355—398
Придик Е.М. Мельгуновский клад 1763 года //
МАР. — 1911. — № 31. — 24 с.
раевский Д.С. Очерки идеологии скифо-сакских
племен. — М., 1977. — 216 с.
раевский Д.С. Мир скифской культуры. — М.,
2006. — 601 с.
русяєва М.в. Багатофігурні композиції на чаші з
кургану Гайманова Могила // Музейні читання:
Матеріали наук. конф., присвяч. 30-річчю з дня від-
криття Музею історичних коштовностей України
(16 лютого 1999 р., Київ). — К., 1999. — С. 49—55.
Clements J.F. The Clements Checklist of Birds of the
World. — Ithaca, 2007. — 6th Ed. — 843 с.
О. в. Л и ф а н т и й
ИЗОБРАЖЕНИЯ ПТИЦ
НА ДЛИННЫХ ПЛАСТИНАХ
ГОЛОВНЫХ УБОРОВ
в статье рассмотрены длинные пластины головных
уборов с орнитоморфными изображениями, которые
происходят из комплексов Степного причерноморья
скифского времени. Они встречены в пяти курганах.
при этом мелкие пластинки одежды в виде птиц были
найдены в 15 комплексах региона. Было замечено, что
на пластинах головных уборов практически не изоб-
ражали хищных птиц. Наиболее популярными были
животные семьи вороновых. встречены также голу-
би, журавли и гуси. Удалось проследить взаимосвязь
изображенных птиц с сюжетом мирового дерева, кото-
рое символизировало помимо прочего богиню-мать и
женское начало. в поддержку этого свидетельствует
наличие сюжета только на женских головных уборах.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Степное Северное при-
черноморье, скифская эпоха, длинные пластины го-
ловных уборов.
O. V. L i f a n t i i
imAge of birds
on the Long AppLiqués
of the heAddresses
The article describes the long appliqués of headdress-
es from complexes of the Black Sea Steppe of Scythian
time with ornithomorphic images. They were found in
five barrows. At the same time small plates of clothes in
the form of birds were found in 15 complexes in the re-
gion. It was observed that on the appliqués of headwear
practically weren’t depicted birds of prey. The most
popular are the animals of crow family. There were por-
trayed also pigeons, cranes and geese. It was possible to
make a correlation between depicted birds and the world
tree, which symbolized among other things the Mother
Goddess and feminine. In support of this thesis testifies
the presence of this plot only on female headdresses.
K e y w o r d s: Northern Black Sea Steppe, Scythi-
an time, long appliqués of headdresses.
Одержано 30.01.2015
|