Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)

Представлено аналіз іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра за весь період її вивчення. Надано дані щодо видового складу риб Каховського водосховища і річки Інгулець. На сучасному етапі вивчення іхтіофауна басейну незарегульованої частини Нижнього Дніпра нараховує щонайменше 51 вид, Каховського водосхови...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Мовчан, Ю.В., Романь, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Національний Науково-природничий музей НАН України 2015
Schriftenreihe:	Збірник праць Зоологічного музею
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161250
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд) / Ю.В. Мовчан, А.М. Романь // Збірник праць Зоологічного музею. — 2015. — Вип. 46. — С. 37-51. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-161250
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1612502019-12-04T01:26:15Z Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд) Мовчан, Ю.В. Романь, А.М. Представлено аналіз іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра за весь період її вивчення. Надано дані щодо видового складу риб Каховського водосховища і річки Інгулець. На сучасному етапі вивчення іхтіофауна басейну незарегульованої частини Нижнього Дніпра нараховує щонайменше 51 вид, Каховського водосховища — 41 і Інгульця — щонайменше 18 видів риб. Загалом іхтіофауна всього басейну Нижнього Дніпра зараз налічує щонайменше 51 вид, включаючи раніше невідомі P. parva, L. gibbosus і P. ratan (загалом тут відзначалося до 69 таксонів), а зміна видового складу досягає 38,8 %. Представлен анализ ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра за время ее изучения. Приведены данные по видовому составу рыб Каховского водохранилища и реки Ингулец. На современном этапе изучения ихтиофауна бассейна незарегулированной части Нижнего Днепра насчитывает как минимум 51 вид, Каховского водохранилища – 41 и Ингульца – минимум 18 видов рыб. В целом ихтиофауна всего бассейна Нижнего Днепра сейчас насчитывает как минимум 51 вид, включая ранее неизвестные P. parva, L. gibbosus и P. ratan (всего здесь отмечалось до 69 таксонов), а изменение видового состава достигает 38,8%. Presented analysis of the fish fauna Lower Dnieper basin during its study. Leaded the data on the species composition of fish in the Kakhovka Reservoir and the Ingulets River. At the present stage of studying ichthyofauna of free-flowing part Lower Dnieper numbers to 51 species, Kakhovka Reservoir – 41 and Ingulets minimum 18 species of fish. Totally ichthyofauna all Lower Dnieper basin, now amounts to 51 species, including previously unknown P. parva, L. gibbosus and P. ratan (all are marked up to 69 taxons), and changes in species composition reaches 38,8%. 2015 Article Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд) / Ю.В. Мовчан, А.М. Романь // Збірник праць Зоологічного музею. — 2015. — Вип. 46. — С. 37-51. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0132-1102 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161250 597. 2.(477) uk Збірник праць Зоологічного музею Національний Науково-природничий музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Представлено аналіз іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра за весь період її вивчення. Надано дані щодо видового складу риб Каховського водосховища і річки Інгулець. На сучасному етапі вивчення іхтіофауна басейну незарегульованої частини Нижнього Дніпра нараховує щонайменше 51 вид, Каховського водосховища — 41 і Інгульця — щонайменше 18 видів риб. Загалом іхтіофауна всього басейну Нижнього Дніпра зараз налічує щонайменше 51 вид, включаючи раніше невідомі P. parva, L. gibbosus і P. ratan (загалом тут відзначалося до 69 таксонів), а зміна видового складу досягає 38,8 %.
format	Article
author	Мовчан, Ю.В. Романь, А.М.
spellingShingle	Мовчан, Ю.В. Романь, А.М. Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд) Збірник праць Зоологічного музею
author_facet	Мовчан, Ю.В. Романь, А.М.
author_sort	Мовчан, Ю.В.
title	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_short	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_full	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_fullStr	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_full_unstemmed	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_sort	сучасний стан іхтіофауни басейну нижнього дніпра (фауністичний огляд)
publisher	Національний Науково-природничий музей НАН України
publishDate	2015
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161250
citation_txt	Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд) / Ю.В. Мовчан, А.М. Романь // Збірник праць Зоологічного музею. — 2015. — Вип. 46. — С. 37-51. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series	Збірник праць Зоологічного музею
work_keys_str_mv	AT movčanûv sučasnijstaníhtíofaunibasejnunižnʹogodníprafaunístičnijoglâd AT romanʹam sučasnijstaníhtíofaunibasejnunižnʹogodníprafaunístičnijoglâd
first_indexed	2025-07-14T13:53:36Z
last_indexed	2025-07-14T13:53:36Z
_version_	1837630715690221568
fulltext	Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра ... УДК: 597. 2.(477) Ю. В. Мовчан, А. М. Романь Національний науково–природничий музей НАН України, вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01601, Україна E-mail: aroman.fish@gmail.com СУЧАСНИЙ СКЛАД ІХТІОФАУНИ БАСЕЙНУ НИЖНЬОГО ДНІПРА (ФАУНІСТИЧНИЙ ОГЛЯД) Представлено аналіз іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра за весь період її вивчення. Надано дані щодо видового складу риб Каховського водосховища і річки Інгулець. На сучасному етапі вивчення іхтіофауна басейну незарегульованої частини Нижнього Дніпра нараховує щонайменше 51 вид, Ка- ховського водосховища — 41 і Інгульця — щонайменше 18 видів риб. Загалом іхтіофауна всього басейну Нижнього Дніпра зараз налічує щонайменше 51 вид, включаючи раніше невідомі P. parva, L. gibbosus і P. ratan (загалом тут відзначалося до 69 таксонів), а зміна видового складу дося- гає 38,8 %. К л ю ч о в і с л о в а: Нижній Дніпро, іхтіофауна, зміна видового складу. Вступ Басейн Нижнього Дніпра (рис. 1), за нашими приблизними підраху- нками, охоплює ділянку ріки завдовжки близько 360 км, від м. Запоріжжя (нижня частина нині затоплених Дніпровських поро- гів) до впадіння у Дніпровсько-Бузький лиман загалом десь на рівні м. Кизимис. На сьогодні він включає Каховське водосховище завдовжки 233 км, одну велику правобережну притоку — р. Інгу- лець, кілька невеликих приток, зокрема річок Конка, Базавлук, Велика Білозерка, ін. та нижню незарегульовану частину річища Дніпра разом з протоками завдовжки понад 100 км. Більшість опублікованих робіт висвітлюють стан іхтіофауни (промислові види, фауністичний склад) ще вільної від Каховської греблі ділянки Дніпра в період з 50-х і в перші десятиліття після його заповнення (по 70-ті роки минулого століття (Павлов, 1953, 1964; Владимиров, 1955; Амброз, 1956; Ляшенко, 1958; Залуми, 1970)), що було пов’язано у першу чергу з можливою оцінкою стану іхтіофауни до будівництва і після спорудження Каховського гідровузла. Після 70-х років кількість публікацій, присвячених вивченню всієї іхтіофауни Нижнього Дніпра, різко зменшилась — більш-менш повні оціночні дані можна знайти лише в декількох роботах (Сухойван, 1989; Сухойван, Вятчаніна, 1989; Щербуха и др., 1995). Після 2000-х років більшість публікацій по іхтіофауні зазначеної ділянки стосується переважно промислових видів риб і © Ю. В. МОВЧАН, О. М. РОМАНЬ, 2015 Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 46: 37–51, 2015 37 38 Зб. пр. Зоол. муз., 46, 2015 Ю. В. Мовчан, О. М. Романь за невеликими винятками (Шевченко, Мальцев, 2005; Мовчан, 2005, 2006; Верла- тый и др., 2009, ін. ) фактично не охоплює всіх інших, зокрема «малоцінних» в промисловому відношенні видів. Іхтіофауна річки Інгулець востаннє висвітлена в роботах 70-х років минулого століття (Бугай, Коваль, 1971; Залумі, 1971). Слід констатувати, що існує вкрай недостатній рівень сучасних фауністичних дослі- джень по рибам басейну Нижнього Дніпра. Особливо це стосується водойм додат- кової системи і меншою мірою водосховищ. Переважна більшість науково- дослідних робіт на них присвячується вивченню лише невеликої кількості промис- лових видів риб, а загальний фауністичний склад іхтіофауни водойм звичайно ігнорується або згадується побіжно, тобто оцінюється лише частина, а не весь іхтіоценоз. Таким чином, питання сучасного складу іхтіофауни всього басейну Нижнього Дніпра загалом та його зміни в часі можна вважати недостатньо розроб- леним. Метою даної роботи є узагальнення стану розробки питання вивченості рибно- го населення і аналіз іхтіофауни басейну нижньої течії р. Дніпро в історичному аспекті (включаючи сучасний стан) та її зміни в результаті гідробудівництва. Матеріал і методи У роботі використані дані, отримані в результаті аналізу літературних джерел, які включають публікації за період вивчення іхтіофауни цієї ділянки Дніпра у поєд- нанні з матеріалами, представленими в колекціях відділу Зоології Національного науково-природничого музею НАН України (Мовчан та ін., 2003), відомостями про збори риб за період з 2003 по 2015 роки, та даними щодо сучасного стану іхтіофауни Нижнього Дніпра, наданими співробітниками Херсонської гідробіоло- гічної станції. Були проаналізовані як іхтіофауна корінного русла Дніпра до створення Кахов- ського водосховища, окремо Каховського водосховища в різні періоди його існу- вання, незарегульованої ділянки річки від м. Кизимис до м. Нова Каховка та її притоки зокрема р. Інгулець. Види, позначені зірочкою () занесені до Червоної книги України (2009), таксономічний склад подається за відповідними публікація- ми (Мовчан, 2008–2009, 2011). Окремо слід зазначити, що спеціально не аналізу- валися дані щодо чисельності популяцій окремих видів круглоротих і риб у розг- лянутих водоймах. Рис. 1. Карта басейну Нижнього Дніпра. Fig. 1. Map of the Lower Dnieper basin. Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 46, 2015 39 Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра ... Отримані результати За весь період вивчення в іхтіофауні басейну Нижнього Дніпра відзначалося до 72 видів круглоротих і риб з 59 родів і 19 родин. Це представники Petromyzontidae: Eudontomyzon mariae (Berg, 1931); Acipenseridae: Acipenser nudiventris Lovetsky, 1828 (?); A. ruthenus Linnaeus, 1758; A. gueldenstaedtii Brandt et Ratzeburg, 1833; A. stellatus Pallas, 1771; Huso huso (Linnaeus, 1758); Anguillidae: Anguilla anguilla (Linnaeus, 1758); Clupeidae: Clupeonella cultriventris (Nordmann, 1840); Alosa tanaica (Grimm, 1901); А. pontica (Eichwald, 1838); Cyprinidae: Leuciscus leuciscus (Linnaeus, 1758); Squalius cephalus (Linnaeus, 1758); Petroleuciscus borysthenicus (Kessler, 1859); Idus idus (Linnaeus, 1758); Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758); R. frisii (Nordmann, 1840); Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758); Chondrostoma nasus (Linnaeus, 1758); Alburnus alburnus (Linnaeus, 1758); Albur- nus sarmaticus Freyhof et Kottelat, 2007; Leucaspius delineatus (Heckel, 1843); Vimba vimba (Linnaeus, 1758); Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758); Abramis brama (Linnaeus, 1758); Ballerus ballerus (Linnaeus, 1758); B. sapa (Pallas, 1814); Aspius aspius (Linnaeus, 758); Pelecus cultratus (Linnaeus, 1758); Rhodeus amarus (Bloch, 1782); Pseudorasbora parva (Temminck & Schlegel, 1846); Gobio gobio (Linnaeus, 1758); Romanogobio belingi (Slastenenko, 1934) (?); Barbus borysthenicus Dybowski, 1862; Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844); Aristichthys nobilis (Richardson, 1845); Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844); Cyprinus carpio Linnaeus, 1758; Carassius carassius (Linnaeus, 1758); C. gibelio (Bloch, 1782); Tinca tinca (Linnaeus, 1758); Cobitidae: Cobitis taenia Linnaeus, 1758; Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758); Balitoridae: Barbatula barbatula (Linnaeus, 1758); Siluridae: Silu- rus glanis Linnaeus, 1758; Salmonidae: Salmo labrax Pallas, 1814; Esocidae: Esox lucius Linnaeus, 1758; Lotidae: Lota lota (Linnaeus, 1758); Atherinidae: Atherina pontica (Eichwald, 1831); Gasterosteidae: Pungitius platygaster (Kessler, 1859); Gast- erosteus aculeatus Linnaeus, 1758; Syngnathidae: Nerophis teres (Rathke, 1837) (?); Syngnathus nigrolineatus Eichwald, 1831; Centrarchidae: Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758); Percidae: Sander lucioperca (Linnaeus, 1758); S. volgensis (Gmelin, 1789); S. marinus (Cuvier, 1828); Perca fluviatilis Linnaeus,1758; Percarina demidoffii Nord- mann, 1840; Gymnocephalus cernuus (Linnaeus, 1758), G. acerina (Gueldenstaedt, 1774); Gobiidae: Knipowitschia longecaudata (Kessler, 1877); Neogobius mela- nostomus (Pallas, 1814); N. fluviatilis (Pallas, 1814); Ponticola ratan (Nordmann, 1840); Р. kessleri (Günther, 1861); Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857); Meso- gobius batrachocephalus (Pallas, 1814); Proterorhinus semilunaris (Heckel, 1837); Caspiosoma caspium (Kessler, 1877); Benthophiloides brauneri Beling & Iljin, 1927; Benthophilus nudus (Berg, 1898); Pleuronectidae: Platichthys luscus (Pallas, 1814). Крім зазначених, є ще ряд видів, які були інтродуковані в акваторії Нижнього Дніпра та в новостворене Каховське водосховище. До таких треба віднести пред- ставників родин коропові (Cyprinidae), зокрема Mylopharyngodon piceus (Richardson, 1846), Rutilus kutum (Kamensky, 1901). У районі м. Енергодар Кам’ян- сько-Дніпровського району Запорізької області регулярно фіксується вилов рибал- ками-любителями Ictalurus punctatus (Rafinesque, 1818), культивованого в тепло- водному господарстві Запорізької ТЕС, і Oreochromis mossambicus (Peters, 1852), яка виходить у теплу пору року в скидний канал з водойми-охолоджувача Запорі- зької АЕС (Максименко, 2015). Всі ці види у більшій чи меншій мірі відтворю- ються штучно і вирощуються у водосховищі або виходять у руслову частину Нижнього Дніпра чи у водойми його додаткової системи, але природних умов для розмноження в наших водах не знаходять. На жаль, стала інформація про їх розпо- всюдження в басейні Нижнього Дніпра відсутня, і тому вони при загальній оцінці складу іхтіофауни іноді згадуються, але до уваги зазвичай не приймаються. Виня- ток складають три види родин коропові (Cyprinidae): Hypophthalmichthys molitrix, 40 Зб. пр. Зоол. муз., 46, 2015 Ю. В. Мовчан, О. М. Романь Aristichthys nobilis і Ctenopharyngodon idella. Всі вони є штучно інтродукованими і не можуть розмножуватися без допомоги людини, однак, у зв’язку з високою чисельністю, останні зазвичай вносяться до фауністичних списків. Руслова частина Нижнього Дніпра до створення Каховського водосховища За даними О. І. Амброза (Амброз, 1956) іхтіофауна Нижнього Дніпра до зарегулю- вання його русла (станом на 1937–1940 роки) нараховувала 62 види (табл. 1), причому крім них згадуються ще R. rutilus heckelii (Nordmann, 1840), яка розгляда- ється нами в якості підвиду типової форми і не враховується, та Syngnathus argen- tatus Pallas, 1814, Mugil cephalus Linnaeus, 1758 і Liza aurata (Risso, 1810), які, хоч і не являються типово прісноводними видами, проте можуть підніматися вверх по течії Дніпра аж до м. Херсон, що збільшує кількість видів до 65. Потрапляння останніх та кількох інших солонуватоводних видів у руслову частину Дніпра пов’язане з нагонними процесами, коли під дією вітрів солоні морські води запов- нюють гирлові ділянки річки, а з ними підіймалися вгору і деякі інші риби, яких ми в основному списку не враховуємо. С. П. Федій (Федий, 1952), станом на 1946– 1949 роки, наводить список з 45 видів риб, в якому не констатуються E. mariae, C. cultriventris, P. borysthenicus, А. sarmaticus, C. gibelio, S. labrax, A. pontica, G. acu- leatus, N. ophidion, K. longecaudata, B. nudus. О. Ф. Ляшенко (1958), для 1951–1953 рр., наводить тільки 43 види риб (табл. 1), що цілком зрозуміло, адже в роботі основний акцент поставлено на вивченні молоді риб. На підставі матеріалів за 1955 р., С. Г. Залумі (Залуми,1970) відзначає до 62 видів риб. Іншими авторами до побудови Каховської ГЕС в іхтіофауні Нижнього Дніпра нараховувалося 60 видів (Сухойван, Вятчанина, 1989), серед яких вперше відзначався білоперий пічкур дніпровський — R. belingi (табл. 1). На представників родини Gobiidae слід звер- нути особливу увагу, адже останні почали свою експансію в дніпровський басейн значно раніше, ніж була побудована гребля. Так, вважалось (Белинг, 1925, Иль- ин, 1927; Берг, 1949, ін. ), що B. gymnotrachelus поширений до с. Дніпряни (нижче м. Нова Каховка), хоча дещо пізніше тим же автором (Белинг, 1929) межі поши- рення бичка гонця було розширено аж до с. Біленьке (нижня частина Дніпровсь- ких порогів). У 1980 р. в околицях. м. Херсон А. І. Смірновим було зловлено 1 екз. N. ratan, а через рік там же В. І. Пінчуком ще 5 екз. (Пинчук и др., 1985). Один екземпляр Ponticola platyrostris (Pallas, 1814), не характерного для прісних вод виду, було спіймано в околицях м. Херсон (Пинчук и др., 1985). Щодо вусатого слижа європейського (B. barbatula), то він відомий тільки з р. Інгулець (Цитович, 1939), а з русла Нижнього Дніпра ніхто з авторів публікацій того часу і в більш пізніх публікаціях не приводить. Також цілком вірогідно, що знахідка Scophthalmus maeotica (Pallas, 1814), виходячи з того, що цей вид до гідробудівни- цтва згадувався лише в одній роботі (Залуми, 1970), могла бути випадковою, оскільки останній не є властивим для річкових басейнів та їх гирлових ділянок. Відповідно, даний вид нами не було враховано. Таким чином, до створення Каховського гідровузла, іхтіофауна Нижнього Дніпра нараховувала щонайменше 65 видів круглоротих і риб якщо враховувати A. nudiventris, R. belingi і N. teres, знахідки яких ми вважаємо досить сумнівними, могла нараховувати до 68 видів риб (табл. 1). Каховське водосховище Каховське водосховище заповнювалось у 1955–1956 роках. Його довжина — 233 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км), площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³, довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2–3 рази на рік. Т аб ли ця 1 . І хт іо ф ау н а ба се й н у Н и ж н ьо го Д н іп ра T ab le 1 . F is h fa u na o f L ow er D n ie p er b as in Та кс он Б ас ей н Н иж нь ог о Д ні пр а до ст во ре нн я К ах ов сь ко го в дс х. К ах ов сь ке в дс х. Р ус ло ва ч ас ти на Н иж нь ог о Д ні пр а (с уч ас ни й ст ан ) р. І нг ул ец ь Загалом по басейну Нижнього Дніпра Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра … Амброз, 1956 (1937-40 рр.) Федий, 1952 (1946-49 рр.) Ляшенко, 1958 (1951-53 рр.) Залуми,, 1970 (1955 р.) Сухойван и др,1989 (до побудови Дніпрогесу) Разом Сальников, 1961 (1956-58 рр.) Ляшенко (за Мельничуком, 1975) (1956-69 рр.) Залуми, 1970 (1962-68 рр.) Сухойван и др, 1989 (після побудови водосхо-вища) Разом Звіт…, 2005 Верлатый и др., 2009 (2001- 2007 pр.) Разом Цитович, 1939 (1934 р.) Бугай, Коваль, 1971; Залумі, 1971 (1966 р.) Наконечний, 2015 (Станом на 1985 р. і станом на Разом P et ro m yz on ti da e E ud on to m yz on m ar ia e + – – + + + – – – – – – – – – – – – – – – + – A ci pe ns er id ae A ci pe ns er n ud iv en tr is * – – – + ? + ? + ? – – + – + ? – – – – – – – – – – + ? – A . r ut he nu s* + + – + + + + – – + + – – – – – – + – + – + – A . g ue ld en st ae dt ii * + + + + + + – – + – + – + – + – – – – – – + + A . s te ll at us * + + – + + + – – + – + – + – + – – – – – – + + H us o hu so * + + – + + + – – + – + – + – + – – – – – – + + A ng ui ll id ae A ng ui ll a an gu il la + + – + + + – – + – + + + + + – – – – – – + + C lu pe id ae C lu pe on el la c ul tr iv en tr is + – + + + + + + + + + + + + + – + – – + – + + A lo sa ta na ic a + + + + + + + + + + + + + – + – + – – + – + + А . p on ti ca + + + + + + – + + + + + + – + – + – – + – + + C yp ri ni da e L eu ci sc us le uc is cu s* + + + + + + + + – + + + ? – – – + – – – + – + – Sq ua liu s ce ph al us + + + + + + + + + + + + + + + + – + + + + + + P et ro le uc is cu s bo ry st he ni cu s + – + + + + + + + + + – + – + – – – + + Id us id us + + + + + + + + + + + + + + + – – + + ? – + ? + + R ut il us r ut il us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + П ро до вж ен ня т аб л. 1 R . f ri si i* + + – + + + – – + – + – + ? – + ? – – + + ? – + ? + + ? Ю. В. Мовчан, О. М. Романь Sc ar di ni us er yt hr op ht ha lm us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C ho nd ro st om a na su s + + + + + + + + + + + + ? – – – – – + + ? – + ? + – A lb ur nu s al bu rn us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + А . s ar m at ic us * + – – + + + – – – + + ? – – – – – – – – – – + – L eu ca sp iu s de li ne at us + + + + + + + + + + + + + – + + + – – + – + + V im ba v im ba + + + + + + + + + + + + + + + – + – – + – + + B li cc a bj oe rk na + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + A br am is b ra m a + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + B al le ru s sa pa + + + + + + + + + + + – – – – – – – – – – + – В . b al le ru s + + + + + + + + + + + – + + + – – – – – – + – A sp iu s as pi us + + + + + + + + + + + + + + + + – + + ? + + ? + + P el ec us c ul tr at us + + + + + + + + + + + + + + + – + – – + – + + R ho de us a m ar us + + + + + + + + + + + + + + + + + – – + – + + P se ud or as bo ra p ar va – – – – – – – – – + + + + + + – – – – + + – + G ob io g ob io + + + + + + + + – + + – – – – + – – – + + + – R om an og ob io b el in gi – – – – + ? + ? – – – + ? + ? – – – – – – – – – – + ? – B ar bu s bo ry st he ni cu s* + + – + + + + – – + + – – – – – – – – – – + – H yp op ht ha lm ic ht hy s m ol it ri x – – – – – – – – – + – + + + + – – + + – + – + A ri st ir ch is n ob il is – – – – – – – – – + – + + + + – – – – – – – + te no ph ar yn go do n id el la – – – – – – – – – + – + + + + – – + + + + – + C yp ri nu s ca rp io + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C ar as si us c ar as si us * + + + + + + + ? + + + + + – ? – + – – – + – + + C . g ib el io + – – + + + – + + + + + + + + – + + + + + + + T in ca ti nc a + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C ob it id ae C ob it is ta en ia + + + + + + + + + + + + + + + + + – – + – + + M is gu rn us fo ss il is + + – + + + + + + + + – + – + + – + + ? + + ? + – B al it or id ae B ar ba tu la b ar ba tu la – – – – – – – – – – – – – –? – + – – – + – + – S il ur id ae Si lu ru s gl an is + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + S al m on id ae Sa lm o la br ax * + – – – + + – – – – – – – – – – – – – – – + – E so ci da e E so x lu cі us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + П ро до вж ен ня т аб л. 1 L ot id ae L ot a lo ta * + + + + + + + – – + + – – – – – – – – – – + – Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра … A th er in id ae A th er in a po nt ic a + – + + + + – + + + + + + – + – + – – + – + + G as te ro st ei da e P un gi ti us p la ty ga st er + + + + + + – + + + + + + – + + – – – + – + + G as te ro st eu s ac ul ea tu s + – – + + + + ? – + + + + + + + – + – – + + + + S yn gn at hi da e N er op hi s te re s + – – + – + – – + – + + + – + – – – – – – + + Sy ng na th us n ig ro lin ea tu s + + + + + + + + + + + + + – + + + – – + – + + C en tr ar ch id ae L ep om is g ib bo su s – – – – – – – – + – + + + + + – – – – – – – + P er ci da e Sa nd er lu ci op er ca + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + S. v ol ge ns is * + + – + + + + + + + + + – – – – – – – – – + – S. m ar in us * + – – + – + – – – – – – – – – – – – – – – + – P er ca fl uv ia ti li s + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + P er ca ri na d em id of fi i* – – + + – + – – + + + + – + + – + – – + – + + G ym no ce ph al us c er nu us + + + + + + + + + + + + + + + + – – – + – + + G . a ce ri nu s* + + + + + + + + + + + – – – – – – – – – – + – G ob ii da e K ni po w it sc hi a lo ng ec au da ta + – – – + + – – – + + + + ? + – – – – – – + + K ni po w it sc hi a ca uc as ic a – – – – – – – – – – – – + – + – – – – – – – –? N eo go bi us m el an os to m us + + + + + + – + + + + + + + + – + – – + – + + N . f lu vi at il is + + + + + + + + + + + + + + + + – – – + – + + P on ti co la r at an – – – – – – – – – – – + + + ? + – – – – – – – + P . k es sl er i + + + + + + – + + + + + + + + + + + + + + + + B ab ka g ym no tr ac he lu s + – – + + + – + + + + + – + ? + – + – – + – + + M es og ob iu s ba tr ac ho ce ph al us + – – + + + – + + + + + + – + – + – – + – + + P ro te ro rh in us s em il un ar is + + + + + + + + + + + + + + + + + – – + – + + C as pi os om a ca sp iu m * + – – + – + – – + – + – + + + – – – – – – + + B en th op hi lo id es b ra un er i + – + + – + + – + + + + + – + – + ? – – + ? – + + B en th op hi lu s nu du s + – + + + + + + + + + + + – + – – – – – – + + P le ro ne ct id ae P la ti ch th th ys lu sc us + – – + – + – – + – + – – – – – – – – – – + – П ри м іт ка . 1 ) П ри п од ві йн их п оз на чк ах : л ів а по ка зу є на яв ні ст ь ви ду в м ин ул ом у (+ – ), п ра ва — н ая вн іс ть с уч ас на , н аш і д ан і ( + – ); ? — іс ну ва нн я йм ов ір не а бо в ик ли ка є су м ні в; 2 ) * — та кс он и, з ан ес ен і д о Ч ер во но ї к ни ги У кр аї ни ( 20 09 ) 44 Зб. пр. Зоол. муз., 46, 2015 Ю. В. Мовчан, О. М. Романь Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі, піщані. У перший рік існуванн Каховського водосховища (1956 р.) у ньому було виявлено понад 36 видів риб (Кононов та ін., 1960). В подальшому, за даними 1956–1958 рр. у цьому водосховищі відзначалося до 41 вида риб (Сальников, 1961), проте у 1956–1969 О. Ф. Ляшенко (1962) наводить 44 види, С. Г. Залумі (Залуми, 1970) за 1962–1968 рр. — 55 видів, у 1964–1970 рр. в окремі роки — 29–35 видів молоді риб з 8 родин (Ващенко, 1973), П. Г. Сухой- ван і Л. І. Вятчаніна (Сухойван, Вятчанина, 1989) — 54 на той час види. С. М. Пробатов (1973) для водосховища вказує 47 видів 12 родин, серед яких промислом використовувалися не більше 24 видів. Е. Ж. Ульман (1970) наводить список 7 видів бичків (N. melanostomus, N. fluviatilis, Р. kessleri, В. gymnotrache- lus, М. batrachocephalus, В. stellatus, P. semilunaris). Є також кілька повідомлень, присвячених вивченню іхтіофауни Північно-Кримського каналу (Коваль, 1972, Пробатов, 1976), будівництво якого розпочате у 1957 р. У ньому відзначається до 36 видів риб. Наголосимо на тому, що склад риб даного водотоку формується виключно за рахунок потрапляння останніх із Каховського водосховища. Отже можна констатувати, що загалом у водосховищі раніше відзначалося до 64 таксо- нів риб (табл. 1). Сучасний фауністичний склад іхтіофауни Каховського водосховища вивчений незадовільно. Р. А. Новицький (2001) повідомляє про наявність у водоймі A. аnguilla. І. Ю. Бузевич (2008) серед промислових видів Каховського водосхови- ща вказує лише п’ять (лящ, плітка, судак, карась сріблястий, сазан). С. І. Алимов та ін. (Алимов и др., 2012) зазначають вже щонайменше 18 видів риб (тюлька, судак, сазан, сом, лящ, плітка, щука, плоскирка, окунь, карась, чехоня, краснопір- ка, рослиноїдні (2–3 види), білизна, головень, в’язь, синець, бички (декілька ви- дів?). Цікаві, на нашу думку, дані наводяться за результатами аналізу уловів рибалок- аматорів, згідно з якими у цьому водосховищі відзначено: Clupeidae: C. cultriven- tris; Esocidae: E. lucius; Cyprinidae: R. rutilus, S. cephalus, S. erythrophthalmus, A. aspius, T. tinca, P. parva, A. alburnus, B. bjoerkna, A. brama, V. vimba, A. ballerus (?), R. sericeus, C. gibelio, C. carpio; Cobitidae: С. taenia; Siluridae: S. glanis; Gasterosteidae: G. аculeatus; Percidae: S. lucioperca, P. fluviatilis, P. demi- doffii, G. cernuus; Centrarchidae: L. gibbosus; Gobiidae: N. fluviatilis, N. melanostomus M. batrachocephalus, P. kessleri, P. semilunaris, а також згадує вилов підводними рибалками-аматорами представників далекосхідного фауністичного комплексу, які розводяться штучно (H. molitrix, A. nobilis, C. idella). У той же час, згідно з офіційною промисловою статистикою, в уловах на Каховському водосховищі налічується тільки 14 видів: тюлька, щука, плітка, плоскирка, лящ, чехоня, карась сріблястий, сазан, сом, судак звичайний, окунь, товстолобики (білий і строкатий), білий амур (Максименко, 2015). Після спорудження греблі і, як наслідок, зміни гідрологічного, гідрохімічного, гідротермічного і інших режимів Дніпра, суттєвої шкоди було завдано, як і у випадку з Середньою і Верхньою ділянками басейну Дніпра (Мовчан, 2012; Мов- чан, Романь, 2014) прохідним і реофільним видам риб, що безпосередньо стосу- ється і акваторії Каховського водосховища. У ньому фактично зникло до 21 вида риб, натомість треба відмітити появу нових видів: P. parva, P. ratan і L. gibbosus. (табл. 1). Відомо, що ялець ще зрідка зустрічався в контрольних уловах (Кононов и др., 1960; Ващенко, 1960, 1962; Ляшенко, 1970; Ерко и др., 1983, 1985), останній екземпляр підуста був спійманий у 1986 р., марени — у 1959 р., стерляді — у 1970 р., білизна складала суттєву частку в промислі лише до 1961 р., чехоня мала вагоме місце в промислі до 1968 р. (Щербуха и др., 1995). В околицях м. Берислав Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 46, 2015 45 Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра ... знайдена ізольована популяція P. ratan, який імовірно потрапив сюди досить давно (Пинчук и др., 1985). Такі риби як атерина, тюлька і деякі види бичків знайшли собі відповідні умови для життя і розмноження у водосховищі, і почали збільшувати свою чисельність та поширюватися вгору по річищу Дніпра. До зазначеного вище можна додати, що ряд видів, зокрема H. molitrix, A. nobi- lis, C. idella, M. piceus, I. punctatus, O. mossambicus, лише штучно відтворюються і вирощуються у Каховському водосховищі, водоймах-охолоджувачах, ставках тощо. Ми включаємо до переліку видів іхтіофауни лише перших три, адже вони хоч самостійно і не відтворюються, проте перебувають під постійним контролем людини, яка підтримує їх популяцію на відповідному (досить високому) рівні. Крім того, ці види, виходячи з їх досить високої чисельності, виявляють суттєвий (прямий чи опосередкований) вплив як на інших представників іхтіофауни, так і на решту гідробіонтів. Для збереження різноманіття риб в 1974 р. на Каховському водосховищі було створено два державні заказники: геологічний “Дніпровські пороги” в акваторії якого станом на 1995 р. було виявлено 27 видів риб, і орнітологічний “Великі і малі Кучугури” у мілководних ділянках якого відзначено 30 видів риб, але ці заказники не відігравали суттєвої ролі у відтворенні та збереженні риб Каховсько- го водосховища (Щербуха и др., 1995), а для оцінки стану цих заказників і їх ролі у збереженні і відтворені окремих видів риб необхідно проводити сучасні компле- ксні моніторингові дослідження іхтіофауни тих водойм. Таким чином, виходячи з результатів аналізу доступних нам матеріалів (табл. 1), можна констатувати, що сучасна іхтіофауна Каховського водосховища нарахо- вує 41 вид (загалом вказувалося до 65, зараз вже не реєструється до 21, але є вже нових 3 таксони), а зміна видового складу іхтіофауни складає 36,9 % (табл. 1). Руслова частина Нижнього Дніпра з притоками після створення Каховського водосховища Цікаво відмітити той факт, що після спорудження греблі Каховської ГЕС ділянка Дніпра нижче водосховища фактично повністю випала з поля зору іхтіологів, оскільки якихось фауністичних досліджень там загалом не проводилося. Споради- чні збори риб на ділянці Дніпра від гирла до м. Нова Каховка вже після будівницт- ва зазначеної греблі переважно у 1963–1989 рр. зберігаються у фондових колекці- ях Зоологічного музею ННПМ НАНУ відносно нечисленні і включають 24 види: Acipenseridae: A. stellatus; Cyprinidae: S. cephalus, P. borysthenicus, R. rutilus, S. erythrophthalmus, A. alburnus, L. delineates, B. bjoerkna, R. amarus, C. carassius, Esocidae: E. lucius; Atherinidae: A. pontica; Gasterosteidae: P. platygaster; Percidae: P. fluviatilis, G. cernuus, Gobiidae: N. melanostomus, N. fluviatilis, P. kessleri, B. gym- notrachelus, M. batrachocephalus, P. semilunaris, B. brauneri, B. nudus. При оцінці сучасного видового складу іхтіофауни басейну незарегульованої частини Нижнього Дніпра, яка має довжину близько 100 км, ми виходили з усіх наявних і існуючих відомостей, наведених вище. Можна констатувати, що тут вже не реєструються (зникли) Е. mariae, A. nudiventris, L. leuciscus, S. cephalus, P. borysthenicus, I. idus, R. frisii, C. nasus, А. sarmaticus, B. sapa, В. ballerus, A. aspius, P. cultratus, G. gobio, R. belingi, B. borysthenicus, M. fossilis, S. labrax, L. lota, N. teres, S. volgensis, S. marinus, G. acerinus, P. luscus, але з’явилися нові P. ratan, P. parva, L. gibbosus. Зараз тут може зустрічатися до 42 видів риб при зміні загально- го видового складу іхтіофауни до 41,1 % (табл. 1). Щодо сучасного стану іхтіофауни Нижнього Дніпра інформації, нажаль, дуже мало. Викликає великий подив узагальнення даних з уловів і видових складів прохідних і прісноводних видів круглоротих і риб нижньодніпровського іхтіоце- ноза, засноване на матеріалах 1931-2007 рр. (Верлатый и др., 2009). Авторами 46 Зб. пр. Зоол. муз., 46, 2015 Ю. В. Мовчан, О. М. Романь констатується, що з 47 видів аборигенної іхтіофауни на сьогодні тут зберігся лише 21. Однозначно, що такі дані не відповідають дійсності, бо в них відсутні відомос- ті про представників наче не існуючих родин Atherinidae, Gasterosteidae, Syng- narhidae, Gobiidae (принаймні 9–10 видів), Pleuronectidae, ін., наявність яких у Нижньому Дніпрі очевидна і підтверджена відповідними публікаціями. За неопуб- лікованими даними Херсонської гідробіологічної станції НАН України (збори Б. І. Правоторова, Звіт…, 2005) іхтіофауна Нижньої не зарегульованої ділянки Дніпра станом на 2005 р. нараховувала 55 видів риб. В таблиці 1 приведено спи- сок з 53 видів (разом з H. molitrix, A. nobilis, C. idella). Крім того в звіті є вказівки на одиничні знахідки вирезуба R. frisii, однак ми вважаємо цю знахідку досить сумнівною і не включаємо до загального списку. У листопаді 2015 р. було створено Нижньодніпровський Національний Природ- ний Парк, який розпочав роботу по проведенню моніторингових досліджень біорізноманіття в тому числі й з іхтіофауни. Проте, зважаючи на ряд економічних причин, науковий відділ парку перебуває ще в процесі створення. Основні роботи з вивчення і моніторингу іхтіофауни нижнього Дніпра, Дніпровсько-Бузького лиману і Пониззя Південного Бугу проводить Херсонська гідробіологічна станція. Загалом, за нашими підрахунками сучасна іхтіофауна незарегульованої частини Нижнього Дніпра нараховує 51 вид риб (табл. 1). Річка Інгулець Єдиною великою притокою зокрема Нижньої частини Дніпра є р. Інгулець. Вона має довжину 549 км, площа басейну 14870 км2 (Географічна…, 1990), ширина на середній частині до 40 м (глибина до 2,0 м), на нижній частині до 100 м, у гирлі до 120 м (глибина до 5 м). В таблиці 1 приведено список риб даної водойми, який сумарно нараховує 39 видів станом на 1966 р. (Бугай, Коваль, 1971; Залумі, 1971). Сюди приплюсовано і дані Ю. Цитовича (1939). За результатами аналізу літерату- рних джерел встановлено, що єдиною роботою по іхтіофауні Інгульця є стаття І. В. Наконечного (2015) в якій автор приводить список з 22 видів риб станом на 1985 р. (табл. 1) і 15 видів (або 20 разом з такими, по поширенню яких чіткі дані відсутні). В колекції риб ННПМ НАНУ зберігається лише 7 видів риб, що вилов- лені в даній водоймі в 2001 р. При цьому лише три види — Gobio gobio, Pseudo- rasbora parva і Gasterosteus aculeatus виловлені безпосередньо в річці. Ще 6 видів — Pseudorasbora parva, Gasterosteus aculeatus, Lepomis gibbosus, Atherina pontica, Neogobius melanostomus та Babka gymnotrachelus виловлені в Нікольській затоці, що розташована в гирлі р. Інгулець. Таким чином, сучасна іхтіофауна даної водой- ми нараховує щонайменше 18 видів, або 23 разом з сумнівними. Окрім видів зазначених в табл. 1, до іхтіофауни Інгульця ми можемо додати ще Lepomis gibbo- sus, Atherina pontica, Neogobius melanostomus та Babka gymnotrachelus, збільшив- ши таким чином іхтіофауну до 22 (27 з сумнівними) видів. Проте, зважаючи на те, що останні були виловлені у Нікольській затоці, їх внесення до списку іхтіофауни річки можна вважати умовним. Натомість чебачок, за даними колекції риб ННПМ, реєструвався як в межах Херсонської так і Миколаївської областей. У колекції риб, що зберігається в ННПМ НАНУ, також є фрагментарні дані (1971–1973 рр. ) щодо іхтіофауни малих приток Нижнього Дніпра: р. Гнилуша, р. Створа і р. Чайка. Всі матеріали зібрані в окол. м. Херсон протягом 1971– 1973 рр. Так, іхтіофауна р. Гнилуша на той час нараховувала лише 8 видів: Albur- nus alburnus, Petroleuciscus borysthenicus, Scardinius erythrophthalmus, Rhodeus amarus, Rutilus rutilus, Esox lucius, Gymnocephalus cernuus та Perca fluviatilis. З двох останніх зазначених річок зібрано лише йоржа звичайного Gymnocepha- lus cernuus. Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 46, 2015 47 Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра ... Увесь басейн Нижнього Дніпра Підсумовуючи розгляд якісного складу риб усього басейну Нижнього Дніпра, можна зазначити, що в іхтіофауні цієї акваторії, після зарегулювання головного русла греблею Каховської ГЕС, відбулися разючі зміни. Із загалом 69 відзначених в ній таксонів, тепер, разом з трьома новими, тут мешкає до 51 видів, а зниклими треба вважати такі як E. mariae, сумнівними A. nudiventris, L. leuciscus, P. boryst- borysthenicus, I. idus, R. frisii (потребує уточнення), А. sarmaticus, B. sapa, В. ballerus, сумнівний R. belingi, B. borysthenicus, M. fossilis, B. barbatula, S. labrax, L. lota, сумнівну N. teres, S. volgensis, S. marinus, G. acerinus, P. luscus, що, разом все взяте, доводить про зміну загального видового складу іхтіофауни на 38,8 %. Слід зазначити, що в окремі роки в гирлові ділянки Нижнього Дніпра, під час поширення південно-західних чи південно-східних вітрів, які «нагоняли» сюди солоні води, з моря і лиману на певний час могли заходити невластиві річкам риби, наприклад, Mugil cephalus Linnaeus, 1758, Liza haematocheilus (Temminck et Schlegel, 1845), Liza aurata (Risso, 1810), L. saliens (Risso, 1810), N. teres (Rathke, 1837), Ponticolа platyrostris (Pallas, 1814), Scophthalmus maeotica (Pallas, 1814) тощо. Обговорення Порівняння іхтіофауни відповідної ділянки Дніпра до спорудження греблі Кахов- ської ГЕС з її станом у перші роки існування та сучасним складом риб в у водос- ховищі, виявило значні зміни, які торкнулися його мешканців: частина з них зникли, деякі скоротили свій ареал в межах басейну, інші, навпаки, почали свій ареал розширювати, нарешті з’явилися нові види, які натуралізувалися і увійшли до складу місцевих іхтіофаун. Такі зміни викликані в першу чергу суттєвою змі- ною природних (гідрологічного, гідрохімічного, температурного і інших) режимів як результат спорудження гігантського водосховища. Загалом, в процесі трансформування іхтіофауни під впливом гідробудівництва умовно можна виділити декілька етапів. В першу чергу це зникнення прохідних і напівпрохідних видів внаслідок створення перешкод у вигляді гребель на шляхах міграції. На другому етапі суттєвих змін зазнають гідрологічні умови водойми. Основні тенденції, на прикладі Каховського водосховища, зводяться до наступного: змен- шився загальний об’єм стоку Дніпра — за середніми даними, що зібрані за 138 р. (1818–1955 рр. ) він складав 54,7 км3 в рік, а за 12 років після будівництва Кахов- ської ГЕС — 43,0 км3 в рік, тобто лише 80 % від попереднього періоду. При цьому кількість води у весняно-літній період відносно зменшилась, а у осінньо-зимовий відносно збільшилась. Особливо суттєвим виявився вплив зменшеного стоку у період нересту риб — у маловодні 1960, 1964 і 1965 роки він був у 8–10 разів менше норми (до зарегулювання). Швидкість течії у весняний період знизилась у 2–3 рази, прогрівання води весною запізнюється, а восени навпаки — охолоджен- ня більш повільне (Владимиров и др., 1963; Бугай, Залуми, 1967). Як наслідок — риби втрачають нерестовища, місця для розвитку та нагулу тощо. На третьому етапі відбуваються зміни в гідрохімічному складі води, що як прямо (зміна сольового складу, солоності, вміст кисню тощо) так і опосередковано (порушення трофічних зв’язків) впливає на популяції окремих видів риб. Так, процес формування нових біоценозів водойм має три основних періоди (Алімов та ін., 2012). Перший період триває 1–2 роки і характеризується інтенсивним розвит- ком життя внаслідок надходження у воду значної кількості солей, що утворюють- ся в процесі мінералізації зануреної при створенні водойми наземної рослинності та біологічних складових ґрунту. Це сприяє масовому розвитку бактерій, фіто- та зоопланктону — первинних консументів і продуцентів водойм. Протягом другого 48 Зб. пр. Зоол. муз., 46, 2015 Ю. В. Мовчан, О. М. Романь періоду (до 5 років) у водоймі відмічається трофічна депресія. Завершується мінералізація залишків рослинності та біологічних речовин у ґрунті, внаслідок чого припиняється надходження у воду великої кількості біогенних речовин, а це зумовлює зменшення чисельності гідробіонтів і риби. Третій період характеризу- ється поступовим підвищенням продуктивних властивостей водойми завдяки формуванню мулу, багатого на органічні речовини. Планктон у водоймах форму- ється протягом 2–4, бентос — 5–7 років. Фітопланктон, широко розвинутий уже на 2-му році життя водойми, представлений діатомовими, евгленовими та прото- коковими водоростями, зоопланктон — дафніями, циклопами тощо, фітобентос — водоростями та різноманітними квітковими рослинами тощо (Алімов та ін., 2012). Аналіз приведених вище фактів також свідчить про те, що скорочення річково- го стоку Дніпра також приводить до настільки суттєвого осолонення Дніпровсько -Бузького лиману при якому він стає постійним місцем існування типово морсь- ких видів риб. Натомість евригалинні види (бички, тюлька, атерина тощо) знахо- дять собі сприятливі умови для розмноження і розвитку вище по течії і колонізу- ють руслову частину Дніпра. В той час як про розмноження тюльки в Дніпрі було відомо й раніше (Владимиров, 1953), то атерина до зарегулювання тут не була відмічена взагалі. Поширення цих двох видів пов’язане в першу чергу з суттєвим падінням швидкості течії, а от фактор солоності не відіграв суттєвої ролі (Залуми, 1967), адже пониззя Дніпра навіть в маловодні роки не піддавались суттєвому осолоненню. Загалом, протягом перших 12 років існування Каховського водосховища, його іхтіофауна у якісному відношенні змінилась на 36,9 %. З даних таблиці 1 видно, що в складі сучасної іхтіофауни Каховського водосховища відмічаються і ті види риб, які раніше вважалися зниклими (?). Ці дані потребують перевірки, адже сучасний склад рибного населення всіх досліджуваних водойм залишається фактично не вивченим. Крім того слід мати на увазі, що річка Інгулець, а також інші малі притоки басейну Нижнього Дніпра цілком можуть виступати в ролі резерватів, де не тільки нагулюються, а й розмножуються окремі види риб. Натомість, наприклад, навіть створені в 1970 р. заказники “Дніпровські пороги” та “Великі і малі Кучу- гури” суттєвої ролі у збереженні та відтворенні риб не відіграють (Щербуха и др., 1995). Цікаво відмітити той факт, що до складу іхтіофауни річки Інгулець входять лише ті види, що зустрічаються в корінному руслі не зрегульованої ділянки Нижнього Дніпра. Цілком можливо, що вона також є резерватом для ряду видів риб, однак такі дані відсутні. Слід констатувати, що відбулися зміни не тільки в якісному, а і в кількісному складі іхтіофауни, в тому числі і промислової: у басейні Нижнього Дніпра вже не відзначаються такі цінні види як R. frisii, B. borysthenicus, ін., багато промисло- вих видів стали рідкісними тощо, проте стають звичайними і численними C. cultriventris, P. parva, P. platygaster, G. aculeatus, S. nigrolineatus, багато представ- ників родини Gobiidae. Такі види як A. gueldenstaedti, A. stellatus і H. husо в незначній кількості ще зустрічаються на Нижньому Дніпрі. Зазначимо також, що чимало видів (E. mariae, A. ruthenus, A. gueldenstaedtii, A. stellatus, H. huso, L. leuciscus, R. frisii, А. sarmaticus, E. percnurus, B. borysthenicus, C. carassius, S. labrax, L. lota, S. marinus, S. volgensis, P. demidoffii, G. acerina), відзначених у Нижньому Дніпрі, занесені до Червоної книги України (2009), що свідчить про необхідність приділяти більшу увагу охороні, моніторингу, і, по можливості, відтворенню цих (або хоч деяких згаданих) риб не тільки в басейні Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 46, 2015 49 Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра ... Дніпра, але і в інших водоймах України. Натомість продовжується використання загрозливої для іхтіофауни практики виснажливої експлуатації рибних ресурсів країни і відсутність загальнодержавної стратегії по її відновленню. Заключення Після побудови греблі Каховської ГЕС остаточно були перервані міграційні шля- хи окремих видів прохідних і напівпровідних риб, і останні фактично повністю зникли, або ж певною мірою адаптувалися до нових умов існування, утворивши туводні популяції. Перекриття русла греблею суттєво сповільнили течію річки, що фактично призвело до втрати рибами оксифільно-реофільного комплексу їх при- родних біотопів або ж необхідних місць для нересту і, як результат, поступове елімінування їх популяцій у водосховищі. З іншого боку, покращилися умови для деяких лімнофільних видів, які поступово збільшили свою чисельність і стали домінуючими в кількісному відношенні. Перекриття руслової ділянки греблею викликало дуже помітні зміни в іхтіофау- ні Нижнього Дніпра нижче неї. Вони безумовно пов’язані із змінами гідрологічно- го режиму, підвищенням температури і сольового складу води, швидкості течії, коливанням рівня тощо. На нашу думку, прийшов час сучасного детального вивчення іхтіофауни басей- ну Нижнього Дніпра і запровадження цільових урядових програм з відтворення у водоймах держави видів, занесених до Червоної книги України. Алимов С . І . , Панасюк А . С . , Плічко В . Ф . , 2012. Сучасний стан промислу у Каховському водосховищі // Рибогосподарська Наука України. 1, 22–25. Амброз А . И . , 1956. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана. К., 1–405. Белинг Д . Е . , 1925. Материалы по гидрофауне и ихтиофауне нижнего течения реки Днепра. Тр. ВУГЧАНПОС (Херсон), 1, 1–72. Белінг Д . Є . 1929. Науково-Дослідна робота Дніпровської біологічної станції за 1928. Вісті НДІ водного госп. України, 2, 273–277. Берг Л . С . , 1949. Рыбы пресных вод СССР и сопредельных стран. Ч. 3. М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 937–1382. Бугай К . С . , Залумі С . Г . , 1967. Зміни абіотичних умов існування риб у пониззі Дніпра та Дніпровсько-Бузькому лимані після після спорудження каскаду водоймищ. К. : Наукова дум- ка, 19–37. Бугай К . С . , Коваль М . В . , 1971. Про значення пониззя Інгульця для розмноження риб. Дніпровсько-Бузький лиман. К. : Наук. думка, 413–429. Бузевич І . Ю . , 2008. Сучасний стан промислової іхтіофауни Каховського водосховища. Рибогосподарська наука України. 4, 4–8. Ващенко О . М . , 1960. Характеристика малоцінних риб Каховського водоймища в перший рік його існування та заходи боротьби з ними. Наук. праці Укр. наук. -досл. ін-ту рибн. госп. 12, 128–137. Ващенко О . М . , 1962. Малоцінна та смітна риба та умови її розмноження в перші роки існування Каховського водоймища. Наук. праці Укр. наук. -досл. ін-ту рибн. госп. 14, 33–37. Ващенко Д . М . , 1973. Видовой состав, распределение и численность молоди рыб в Кахов- ском водохранилище. Рыбное хоз-во. К., 16, 97–100. Верлатый Д . Б . , Межжерин С . В . , Федоренко Л . В . , 2009. Видовой состав и численность проходных и пресноводных рыб Нижнеднепровской эстуарной системы: динамика XX ст. в сравнении с Нижним Дунаем. Вест. Зоологии, 43 (3), 231–244. Владимиров В . И . , 1953. Условия размножения рыб в Нижнем Днепре и прогноз воспроиз- водства их запасов в связи со строительством Каховского гидроузла // Тр. ин-та гидробиол. АН УССР, 31, 1–148. Владимиров В . И . , 1955. Условия размножения рыб в Нижнем Днепре и Каховское гидро- строительство. Изд-во АН УССР. К., 1–146. Владимиров В . И . , Сухойван П . Г . , Бугай К . С . , 1963. Размножение рыб в условиях зарегулированного стока реки (на примере Днепра). Изд-во АН СССР, К., 1–395. Географічна енциклопедія України : в 3-х т . , 1990. Ред. кол.: О. М. Маринич (відповід. ред. ) та ін. «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана. К., 2: З-О, 1–480. Ерко В . М . , Залевский С . В . , Луговая Т . В . , Литвиненко Н . Н . , 1983. Характеристика пойменных мілководий и заливов верхній части Каховского водохранилища. 50 Зб. пр. Зоол. муз., 46, 2015 Ю. В. Мовчан, О. М. Романь Ерко В . М . , Залевский С . В . , Луговая Т . В . , Семенюк А . Ф . , Литви- ненко Н . Н . , 1985. Характеристика заливов нижній части Каховского водохранилища. Рыбн. хоз-во. 39, 47–51. Залуми С . Г ., 1967. Изменения в ихтиофауне низовьев Днепра и Днепровско-Бугского лимана в связи с гидростроительством. Вест. зологии. 3, 66–69. Залуми С . Г . , 1970. Современный состав и некоторые закономерности формирования ихтио- фауны низовьев Днепра в условиях зарегулирования и сокращения речного стока. Вопр. Ихтиоло- гии, 10 (5), 779–789. Залуми С . Г . , 1971. Занесення риби Інгулецьку зрошувальну систему та ефективність елек- трорибозагораджувача ЕРЗУ-1. — Дніпровсько–Бузький лиман. — К. : Наук. думка, 457–482. Звіт , 2005. Номер державної реєстрації 0103U000117, 1–327 с. Ильин Б. С., 1927. Бычки северо–западного района Черноморского бассейна. Тр. Гос. ихтиолог. опытной станции (Херсон), 3, вып. 1, 101–108. Коваль Н . В . , 1972. Биология размножения рыб в низовье реки Ингулец в связи с забором воды в ингулецкую оросительную систему. Атореф. дис…канд. биол. наук. К., 1–24 (рукопись). Кононов В . О . , Короткий Й . І . , Ващенко О . М . , Симонова Л . Г . , Па- радников О . М . , 1960. Формування іхтіофауни Каховського водоймища в перший рік його існування. Наук. праці Укр. наук.–досл. ін-ту рибн. госп., 12, 16–23. Ляшенко О . Ф . , 1958. Біологія молоді промислових видів риб нижнього Дніпра і Дніпровсько-Бузького лиману. К., 1–116. Ляшенко А . Ф . , 1962. О видовом составе и урожайности молоди рыб Каховского водохра- нилища. Воросы экологии. Высшая школа, 5, 121–123 Ляшенко А . Ф . , 1970. Видовой состав, распределение и урожайность молоди рыб в Кахов- ском и Кременчугском водохранилищах: Науч. отчет. Киев: Фонд Института гидробиологии АН УРСР, 1–130. Максименко М . Л . , 2015. Структура любительських уловів та їх частка в загальному вилові риби на Каховському водосховищі // Рибогосподарська Наука України, 3, 55–66. Мовчан Ю . В . , Манило Л . Г . , Смирнов А . И . и др . , 2003. Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Киев: Зоомузей ННПМ НАН Украины, 1–34. Мовчан Ю. В., 2005. До характеристики різноманіття іхтіофауни прісноводних водойм України (таксономічний склад, розподіл по річкових басейнах, сучасний стан). Зб. пр. Зоол. Музею, 37, 70– 82. Мовчан Ю . В . , 2006. Зауваження до складу іхтіофауни України (нечисленні, рідкісні, зниклі і нові види) та сучасні зміни в номенклатурі її таксонів (у порядку обговорення) // Зб. пр. Зоол. музею. — 2006. — № 38. — С. 34–43. Мовчан Ю . В . , 2008–2009. Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження) // Зб. пр. Зоол. муз., 40, 47–86. Мовчан Ю . В . , 2011. Риби України (визначник–довідник). — К. : «Золоті ворота». 1–444. Мовчан Ю . В . , 2012. Сучасний склад іхтіофауни басейну Верхнього Дніпра (фауністичний огляд). Зб. праць Зоол. муз., 43, 35–50. Мовчан Ю . В . , Романь А . М . , 2014. Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд). Зб. пр. Зоол. муз., 45, 25–45. Наконечний І . В . , 2015. Динаміка та екологічні закономірності змін видової структури іхтіофауни річки Інгул. Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології. Матеріали VIII міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції (17–19 вересня 2015 року м. Херсон, Україна). Херсон, 133–137. Новицкий Р . А . , 2001. О поимках угря речного Anguilla anguilla (L. ) в Каховском водохра- нилище в 1998–2000 гг. Вестн. зоологии. 34, вып. 2, 37. Павлов П . И . , 1953. Материалы по современному состоянию запасов рыб нижнего Днепра и перспективы их промысла в связи с сооружением Каховской плотины. Тр. Ин-та гидробиол. УРСР, 31, 87–120. Павлов П . И . , 1964. Современное состояние запасов промысловых рыб нижнего Днепра и Днепровско-Бугского лимана и их охрана. Киев, 1–298 (рукопись деп. в ВИНИТИ, № 27. — 64 Деп.). Пинчук В . И . , Смирнов А . И . , Коваль Н . В . и др . , 1985. О современном рас- пространении бычковых рыб (Gobiidae) в бассейне Днепра. Гидробиологические исследования пресных вод, Киев : Наук. думка, 121–130. Пробатов С . Н . , 1973. Каховское водохранилище как рыбохозяйственный водоем. Рыбн. хоз -во, 16, 92–97. Пробатов С . Н . , 1976. Распространение ихтиофауны по Северо-Крымскому каналу и воз- можности рыбохохяйственного использования этой оросительной системыы. Рыбное хоз-во (К.), 23, 57–62. Сальников Н . Е . ,1961. Каховское водохранилище. Изв. ГосНИОРХ, 50, ч. 1, 147–166. Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 46, 2015 51 Современный состав ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра ... Сухойван П . Г . , 1989. Нектон (рыбы). Днепровско-Бугская эстуарная система, Киев : Наук. думка, 196–201. Сухойван П . Г . , Вятчанина Л . И . , 1989. Рыбное население и его продуктивность. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ, К. : Наук. думка, 136–173. Ульман Э . Ж . , 1970. Бычки Каховского водохранилища и их биологическое значение // Ав- тореф. дис…. канд. биол. наук. Ростов-на-Дону, 1–20. Федий С . П . , 1952. Рыбы и рыбный промисел Нижнего Днепра. Вестн. Днепропетровск. ун. и. ин-та гидробиологии, 9, 99–119. Цитович Ю . К . , 1939. До вивчення іхтіофауни р. Інгульця. // Студент. наук. роботи (Київ. держ. ун-т), 4, 87–102. Шевченко П . Г . , Мальцев В . И . , 2005. Изменения в ихтиофауне Днепра в пределах Украины во II пололовине ХХ столетия. — Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів. Матеріали Міжнародн. наук. -практ. конф. 26–30 вересня 2005 р., м. Київ, К., 291–297. Щербуха А . Я . , Шевченко П . Г . , Коваль Н . В . и др . , 1995. Многолетние изменения и проблемы сохранения видового разнообразия рыб бассейна Днепра на примере Ка- ховского водохранилища. Вестник зоологии, 1, 22–32. Червона книга України , 2009. Тваринний світ — К. : Глобалконсалтинг, 1–624. Ю. В. Мовчан, А. М. Романь СОВРЕМЕННЫЙ СОСТАВ ИХТИОФАУНЫ БАССЕЙНА НИЖНЕГО ДНЕПРА (ФАУНИ- СТИЧЕСКИЙ ОБЗОР) Представлен анализ ихтиофауны бассейна Нижнего Днепра за время ее изучения. Приведены дан- ные по видовому составу рыб Каховского водохранилища и реки Ингулец. На современном этапе изучения ихтиофауна бассейна незарегулированной части Нижнего Днепра насчитывает как мини- мум 51 вид, Каховского водохранилища – 41 и Ингульца – минимум 18 видов рыб. В целом ихтио- фауна всего бассейна Нижнего Днепра сейчас насчитывает как минимум 51 вид, включая ранее неиз- вестные P. parva, L. gibbosus и P. ratan (всего здесь отмечалось до 69 таксонов), а изменение видово- го состава достигает 38,8%. К л ю ч е в ы е с л о в а: Нижний Днепр, ихтиофауна, изменение видового состава Yu.V. Movchan, A.M Roman MODERN FISH FAUNA OF LOWER DNIEPER BASIN (FAUNISTIC REVIEW) Presented analysis of the fish fauna Lower Dnieper basin during its study. Leaded the data on the species composition of fish in the Kakhovka Reservoir and the Ingulets River. At the present stage of studying icht- hyofauna of free-flowing part Lower Dnieper numbers to 51 species, Kakhovka Reservoir – 41 and Ingulets minimum 18 species of fish. Totally ichthyofauna all Lower Dnieper basin, now amounts to 51 species, including previously unknown P. parva, L. gibbosus and P. ratan (all are marked up to 69 taxons), and changes in species composition reaches 38,8%. K e y w o r d s: Lower Dnieper, ichthyofauna, changing species сomposition. .

Сучасний стан іхтіофауни басейну Нижнього Дніпра (фауністичний огляд)

Institution

Ähnliche Einträge