Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла
У роботі розглядаються пам'ятки скіфського часу у верхній течії Псла, встановляються територіальні межі цієї групи, проводиться кількісно-якісний аналіз пам'яток. На підставі особливостей матеріальної культури та специфічних рис пам'яток встановлюється їх місце серед лісостепових ло...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
Назва видання: | Археологія і давня історія України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161309 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла / О.О. Білинський, Д.О. Кабанов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 122-127. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-161309 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1613092019-12-06T01:26:32Z Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла Білинський, О.О. Кабанов, Д.О. Публікація археологічних матеріалів У роботі розглядаються пам'ятки скіфського часу у верхній течії Псла, встановляються територіальні межі цієї групи, проводиться кількісно-якісний аналіз пам'яток. На підставі особливостей матеріальної культури та специфічних рис пам'яток встановлюється їх місце серед лісостепових локальних варіантів. Висловлюється гіпотеза про напрямки та причини заселення регіону. Памятники скифского времени в верховьях Псла довольно слабо изучены. Но многочисленные разведки и раскопки многослойных памятников дают возможность судить о системе заселения региона и материальной культуре. На основании количественно-качественного анализа памятников устанавливается родство фортификационных традиций региона с Посеймьем. Это подтверждают и сходство в материальной культуре, и распространение свойственных для лесной полосы украшений. Гипотетическое время заселения региона совпадает с исчезновением памятников в Посеймье, что дает возможность предположить, что бассейн Псла заселялся выходцами именно из этого региона. Sites of Scythian period in the headstreams of Psel are explored rather poorly. But multiple reconnaissance and excavation of multilayer sites allow to estimate the region’s system of settlement and material culture. On the basis of quantitative and qualitative analysis of the sites, relatedness of fortification traditions of the region to Seym region is established. This is supported by similarities in the material culture, and use of adornments that are peculiar to the forest region. Hypothetical time of population of the region coincides with disappearance of sites in the Seym region, which allows to suppose that Psel’s basin was populated by natives of that particular region. 2015 Article Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла / О.О. Білинський, Д.О. Кабанов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 122-127. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161309 904.4/5(477.52)”6383” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів |
spellingShingle |
Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Білинський, О.О. Кабанов, Д.О. Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла Археологія і давня історія України |
description |
У роботі розглядаються пам'ятки скіфського
часу у верхній течії Псла, встановляються територіальні межі цієї групи, проводиться кількісно-якісний аналіз пам'яток. На підставі особливостей матеріальної культури та специфічних рис
пам'яток встановлюється їх місце серед лісостепових локальних варіантів. Висловлюється гіпотеза
про напрямки та причини заселення регіону. |
format |
Article |
author |
Білинський, О.О. Кабанов, Д.О. |
author_facet |
Білинський, О.О. Кабанов, Д.О. |
author_sort |
Білинський, О.О. |
title |
Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла |
title_short |
Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла |
title_full |
Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла |
title_fullStr |
Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла |
title_full_unstemmed |
Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла |
title_sort |
пам'ятки скіфського часу у верхів'ях псла |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Публікація археологічних матеріалів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161309 |
citation_txt |
Пам'ятки скіфського часу у верхів'ях Псла / О.О. Білинський, Д.О. Кабанов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 122-127. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
series |
Археологія і давня історія України |
work_keys_str_mv |
AT bílinsʹkijoo pamâtkiskífsʹkogočasuuverhívâhpsla AT kabanovdo pamâtkiskífsʹkogočasuuverhívâhpsla |
first_indexed |
2025-07-14T13:56:22Z |
last_indexed |
2025-07-14T13:56:22Z |
_version_ |
1837630890306437120 |
fulltext |
122 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
УДК: 904.4/5(477.52)”6383”
О. О. Б і л и н с ь к и й, Д. О. К а б а н о в
ПАМ’ЯТКи СКІФСьКОГО ЧАСу
у ВЕРхІВ’Ях ПСЛА
Публікація
археологічних матеріалів
в роботі розглядаються пам’ятки скіфського
часу у верхній течії Псла, встановляються тери-
торіальні межі цієї групи, проводиться кількісно-
якісний аналіз пам’яток. На підставі особливос-
тей матеріальної культури та специфічних рис
пам’яток встановлюється їх місце серед лісостепо-
вих локальних варіантів. висловлюється гіпотеза
про напрямки та причини заселення регіону.
К л ю ч о в і с л о в а: басейн Псла, пам’ятки
скіфського часу, локальні варіанти.
Нині у лісостепу Східної європи виділяєть-
ся кілька локальних груп пам’яток скіфського
часу. Основною підставою для виділення цих
груп є їх територіальна відокремленість. До-
датковими елементами виступають особливості
у поховальному обряді, облаштуванні пам’яток,
наявність або відсутність специфічних еле-
ментів у матеріальній культурі. зони контак-
тів між локальними групами досі лишаються
мало вивченими, що ускладнює диференціа-
цію скупчень пам’яток, які не демонструють
очевидної територіальної відокремленості, або
належності до однієї з груп. Найбільшим серед
таких регіонів слід вважати басейн Псла.
Цей регіон традиційно розглядається дослід-
никами як територія розмежування посульсь-
кої та ворсклинської груп пам’яток. в.А. Іл-
лінська відзначала тотожність матеріалів
Псла з пам’ятками Посулля, спираючись при
цьому на ідентичність кераміки з Басівського
та Книшівскього городищ, та схожість могиль-
ників Броварки та Дучанці з курганами ба-
сейну Сули [Ильинская, 1983, с. 334]. На під-
ставі цього більша частина басейну Псла була
включена до посульської групи (див., напр.:
[Степи …, 1989, с. 77]). П.Я. Гавриш в резуль-
© О.О. БІЛИНСЬКИЙ, Д.О. КАБАНОв, 2015
таті тривалих досліджень на Книшівському
городищі розглядав його як округу Більського
городища на ворсклі, знаходячи численні ана-
логії у матеріальній культурі [Гавриш, 1996,
с. 21]. Основною джерельною базою для цих та
інших побудов виступали переважно пам’ятки
в околицях Гадяча та у межиріччі Псла та
ворскли. Така ситуація склалася через слабку
вивченість пам’яток на території Сумської та
Курської областей. в окрему групу в Припсіллі
дослідник виділяв пам’ятки у верхів’ях Псла,
спираючись при цьому на невеликі розміри
городищ у цьому регіоні та їх територіальну
відмежованість[Гавриш, 2000, с. 48]. Картогра-
фування пам’яток скіфського часу басейну Сей-
му також продемонструвало їх територіальну
близькість з верхньопсільськими. Отже, можна
говорити, що пам’ятки Псла опинилися між
трьома великими локальними варіантами.
Незважаючи на те, що вивчення пам’яток у
верхів’ях Псла почалося досить давно, ще за
часів О.І. Дмітрюкова, К.П. Сосновського та
Д.Я. Самоквасова [зорин, 2000], вони привер-
нули мало уваги фахівців з ранньої залізної
доби. Серед фахових досліджень можна на-
звати розвідки Б.А. Шрамка 1958 р. [Шрамко,
1958], А.є. Аліхової 1961 р. [Алихова, 1961],
в.А. Іллінської 1966 р. [Ильинская, 1967] та
А.І. Пузікової 1967 р. [Пузикова, 1967]. Ос-
новна ж інформація про пам’ятки походить з
розкопок багатошарових городищ фахівцями з
давньоруського часу (Б.О. Рибаков, А.в. Куза,
в.в. єнуков, Г.Ю. Стародубцев). Проте комп-
лексного розгляду в літературі пам’ятки ран-
ньої залізної доби регіону взагалі не мають.
Але чисельні розвідки, які проводилися в ре-
гіоні, та видання двох томів Археологічної Кар-
ти Росії по Курській області (далі АКР) [Архео-
Білинський О.О., Кабанов Д.О. Пам’ятки скіфського часу у верхів’ях Псла
123ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
логическая …, 1998; 2000] та численні розвідки
у верхній течії Псла на території Сумської об-
ласті, дають можливість говорити про систему
заселення регіону, а незначна кількість знахі-
док — про характер матеріальної культури.
При картографуванні пам’яток Псла стало
помітно, що вони розпадаються на кілька скуп-
чень (рис. 1). Перше зі сходу, закінчується на
заході городищем біля с. Корочка, друге почи-
нається від поселення біля с. Нижнємахово і
об’єднує в собі пам’ятки вздовж Псла до посе-
лення біля с. Плєхово та вгору по р. Суджа до
поселення біля с. Козача Локня. Третє скуп-
чення представлено пам’ятками навколо Гор-
нальського городища. Нижче за течією розта-
шовано городище біля с. Битиця та поселення
в його околицях. Оскільки статус цієї пам’ятки
в скіфський час поки не з’ясований остаточно,
логічно об’єднати це скупчення з пам’ятками
навколо м. Суми. Такий розподіл загалом від-
повідає поділу городищ за площами, оскільки
всі городища верхньої течії Псла невеликі за
площею (в середньому 0,56 га), тоді як горо-
дища вакалівщина, Токарі та Бездрик мали
площу від 5 до 12 га [Білинський, 2009]. Отже
пам’ятками від верхів’їв Псла до поселень нав-
коло Горнальського городища, очевидно, і слід
обмежити верхньопсільську групу, про яку пи-
сав П.Я. Гавриш [Гавриш, 2000, с. 184].
Наразі в цій частині басейну Псла зафік-
совано 38 поселенських пам’яток скіфського
часу, серед яких 10 городищ та 28 відкритих
поселень. Ряд пам’яток, які в АКР [Археоло-
гическая …, 1999; 2000] віднесені до раннього
залізного віку,не враховувалися, оскільки вони
не мають точної атрибуції. Тому, можливо, в
майбутньому кількість пам’яток може суттєво
зрости. Крім цього,в регіоні зараз зафіксовано
4 локації із зольниками, які нараховують від
кількох до десяти насипів. Такі самі пам’ятки
рис. 1. Карта пам’яток скіфського часу в басейні верхнього Псла: 1 — Усланка; 2 — воробйовка 1; 3 — во-
робйовка 2; 4 — Картамишево, гор. 1; 5 — Картамишево, гор. 2; 6 — Картамишево, сел. 1; 7 — Картамишево,
сел. 2; 8 — Бушмено, гор.; 9 — Бушмено, пос.; 10 — Бушмено, сел. 1; 11 — Гочево, гор. 1; 12 — Гочево, сел. 1;
13 — Кривицькі Буди, гор. 1; 14 — Кривицькі Буди, зол.; 15 — Гочево, пос. 3; 16 — Гочево, сел. 8; 17 — Стрі-
госли, сел. 2; 18 — Довгий Колодезь, гор. 4; 19 — Довгий Колодезь, гор. 3; 20 — Довгий Колодезь, сел. 2;
21 — Бобрава, сел. 4; 22 — Корочка, сел. 1; 23 — Корочка, сел. 2; 24 — Корочка, гор.; 25 — Нижнємахово,
сел. 1; 26 — Уланок, сел. 3; 27 — Суджа, пос. 3; 28 — Суджа, пос. 5; 29 — Казачья Локня, пос. 2; 30 — Пле-
хово, сел. 3; 31 — Горналь, гор. 1; 32 — Горналь, гор. 2; 33 — Горналь, сел. 6; 34 — Олександрія 3; 35 — за-
псілля 5; 36 — Миропілля; 37 — Миропілля 19; 38 — запсілля; 39 — велика Рибиця; 40 — велика Риби-
ця, зол.; 41 — велика Рибиця 2; 42 — запсілля 2; 43 — запсілля, зол.; 44 — Могриця; 45 — Микільське;
46 — Барилівка; 47 — Микільське, зол; 48 — Микільське 2; 49 — Битиця; 50 — вакалівщина; 51 — Токарі 2;
52 — Липняк; 53 — Стецьківка; 54 — Стецьківка 2; 55 — Хотінь; 56 — Барановка; 57 — Лука; 58 — Суми;
59 — чеха; 60 — Дуровщина; 61 — Баси; 62 — Токарі; 63 — Бездрик; 64 — верхня Сироватка; 65 — Стінка;
66 — Стінка 2; 67 — Глибне; 68 — Глибне 2; 69 — залізняк; 70 — Хвойне, зол.; 71 — Нижня Сироватка;
72 — Низи; 73 — Гірне; 74 — Дзержинске 2; 75 — Дзержинське; 76 — Любімовка, сел. 1; 77 — Комаровка,
пос. 1; 78 — Комаровка, пос. 2; 79 — Комаровка, пос. 3; 80 — Нижній Мордок; 81 — Юрасово; 82 — Юрасово,
пос. 1; 83 — Гапоново, гор.; умовні позначки: а — скіфські городища; б — скіфські поселення; в — скіфські
зольники; г — юхнівські городища; д — юхнівські поселення
П у б л і к а ц і я а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в
124 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
були нещодавно виявлені і в околицях м. Су-
ми — біля сс. Хвойне, верхня Сироватка та
Микільське.
Більшість городищ верхнього Псла тради-
ційно розташовані на високих (28—47 м над
рівнем води) берегах. При цьому два городища
вибиваються з цієї групи своїм відносно близь-
ким розташуванням біля води. Городище Буш-
мено — 16 м та Корочка — 8 м. Обидві пам’ятки
розташовані на правій терасі Псла. Таке низь-
ке топографічне розташування виглядає ано-
мально на фоні інших городищ як Псла, так і
Сейму. Також при картографуванні городищ
стало помітним їх нерівномірне розподілен-
ня по території басейну. Так, 8 із 10 пам’яток
розташовані у верхів’ях Псла на ділянці дов-
жиною близько 20 км. відсутність городищ між
пам’ятками біля сс. Корочка та Горналь пояс-
нюється тим, що тут в Псел впадає р. Суджа,
і правий берег не має зручних високих схилів.
Цікаво також відзначити, що деякі пам’ятки
розташовані в безпосередній близькості одна
до одної. Наприклад городища біля сс. Гор-
наль та Картамишево. відстань між сусідніми
укріпленнями тут 600 та 100 м відповідно, що
вказує, очевидно, на належність кожної пари
городищ до одного населеного пункту.
Городища верхнього Псла, як зазначалося
вище, є незначними за розмірами. Їх площа
коливається від 0,04 до 1,15 га. Середня площа
складає 0,56 га. Слід відзначити також надзви-
чайно малі розміри пам’яток біля с. Картами-
шево — 0,04 та 0,08 га. Такі площі городищ є
абсолютно нетиповими для іншої частини Псла
і для Лівобережжя в цілому. Так,приміром,
середня площа інших городищ Псла складає
9,5 га. У той же час, показники площі менше
1 га є типовими для городищ скіфського часу
на Сеймі. На близькість із сейминськими
пам’ятками вказує також і кількість городищ.
вони складають 26 % від загальної кількості
пам’яток (на Сеймі 31 %), тоді як показник для
іншої території Псла складає приблизно 12 %,
а для Сіверського Дінця — 9 %.
Поселення за своїм топографічним поло-
женням поділяються на чотири групи. До
першої належать поселення за валом горо-
дищ — пам’ятки, які безумовно складали один
населений пункт з городищем. зараз зафік-
совано три таких поселення. До другої групи
належать поселення на високих терасах або
корінних берегах. Таких пам’яток на верхньо-
му Пслі дві — велика Рибиця та Корочка, їх
висота над заплавою 35 та 29 м відповідно.
Третя група представлена поселеннями на
першій та зрідка другій терасах, які розташо-
вані на висоті від 4 до 15 м. Таких поселень
більшість — 18, що складає 64 % від загаль-
ної кількості. Остання група — поселення на
дюнах. вона представлена 4 пам’ятками, що
становлять 14 % від загальної кількості. всі ці
поселення розташовані у заплавах, на підви-
щеннях до 5 м заввишки. Дані про топографіч-
не положення однієї пам’ятки відсутні. загалом
такий розподіл є досить звичним для всього Лі-
вобережжя. Слід відзначити, що поселення на
високих берегах розташовані в безпосередній
близькості від долинних поселень, що дублює
ситуацію, яка спостерігалась в басейні серед-
нього Псла [Білинський, 2009, с. 17]. У басейні
Сейму виявлена лише одна така пам’ятка, що,
очевидно, вказує на відсутність у мешканців
Посейм’я певного типу господарства, який зму-
шував поселенців селитися на високих берегах
на значній відстані від джерел води.
Оскільки поселення в переважній більшості
не мають природних меж, їх площа встанов-
люється за поширенням підйомного матеріа-
лу. в такому випадку для визначення площі
правильно використовувати лише одношарові
пам’ятки, яких в регіоні всього чотири, через
що вибірка не є репрезентативною. Тому ви-
користання показників площі відкритих посе-
лень в даній роботі не використовуються.
Ще одним типом пам’яток на верхньому Пслі
є зольники. Ця категорія пам’яток є новою для
басейну Псла, в цьому регіоні всі вони були
виявлені в останні 5—7 рр. Попередніми до-
слідниками зольники згадувалися лише в без-
посередній близькості до Більського городища.
Слід відзначити, що інформація про зольники
біля городища Кривицькі Буди є у І.І. Ляпуш-
кіна [Ляпушкин, 1961, с. 83], але наступними
дослідниками вони не згадувалися.Інші подіб-
ні об’єкти розташовані в околицях с. Миропіл-
ля та нижче за течією — навколо м. Суми. Усі
зольники являють собою курганоподібні насипи
висотою від 0,5 до 3 м, із значним вмістом кера-
міки та кісток у насипі. Оскільки всі оглянуті
об’єкти мали ідентичний вигляд та матеріал,
наведемо для прикладу кераміку із зольника
біля с. верхня Сироватка (рис. 2, 1—5). вона
репрезентує типові для всього Лівобережжя
орнамент та форму посуду скіфського часу. У
2015 р. на зольнику біля с. запсілля було вияв-
лено залізну булавку із конічною голівкою та
перпендикулярною шийкою (рис. 2, 6). за кла-
сифікацією в.Г. Петренко, вона належить до
другого варіанту 16 типу, який побутував про-
тягом всього скіфського часу [Петренко, 1978,
с. 15].
Цікавим елементом у керамічному комплек-
сі поселенських пам’яток є посудини, орнамен-
товані не звичними наскрізними проколами,
а перлинами. На сьогодні вдалося оглянути
керамічний комплекс городищ біля сс. Гочево,
Кривицькі Буди (чернецьке), Горналь та посе-
лень в околицях с. Миропілля. Хоч матеріал і
не чисельний, за ним можна зробити попередні
висновки. Так на пам’ятках в околицях с. Миро-
пілля та на Горнальському городищі абсолют-
на більшість знахідок представлена вінцями з
наскрізними проколами. Таке переважання є
типовим для середнього Псла та Лівобережжя
Білинський О.О., Кабанов Д.О. Пам’ятки скіфського часу у верхів’ях Псла
125ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
в цілому. Натомість на пам’ятках біля сс. Кри-
вицькі Буди та Гочево вінця з перлинним ор-
наментом становлять до половини колекції, що
безумовно зближує їх з пам’ятками Сейму, де
перлинним орнаментом прикрашалося близь-
ко 30 % посуду [Пузикова, 1981, с. 44]. Привер-
тає увагу сильно профільована округлобока
посудина з городища Кривицькі Буди (рис. 3).
візуально найближчою аналогією виглядає по-
судина раннього етапу чорноліської культури
з Суботівського городища [Тереножкин, 1961,
рис. 35, 1]. Проте, зважаючи на хронологію
та географічне положення пам’ятки, горщик,
вірогідно, слід вважати індивідуальною фор-
мою, яка випадає з контексту інших знахідок.
Її появу, можливо, слід пояснювати поширен-
ням у лісостепу в V—IV ст. до н. е. глекоподіб-
них посудин [Пеляшенко, 2011]. Хоча від них
описаний вище горщик відрізняється значно
коротшою шийкою 1.
Ще одним елементом, який вказує на пів-
нічно-східний напрямок зв’язків, є поширення
специфічних прикрас — шпильок з ажурним
листоподібним навершям. На сьогодні в регіоні
знайдено три таких шпильки — дві з городи-
ща біля с. Горналь та одна з городища Довгий
Колодезь (рис. 4). всі вони за класифікацією
А.А. чубура представлені типом 3, для яко-
го характерні горизонтальні нервюри та пер-
пендикулярні осі [чубур, 2012, с. 199]. Період
існування шпильок з ажурним навершшям
загалом встановлюється в межах IV—II ст. до
н. е., а основною територією їх поширення слід
вважати ареал верхньоокської культури. знач-
1. Автори висловлюють вдячність К.Ю. Пеляшенку
за консультацію.
на їх кількість виявлена і в басейні Сейму, в
той час як в лісостеповому Лівобережжі такі
знахідки одиничні.
На підставі описаних матеріалів та незнач-
ної кількості не опублікованих пізніх стріл [Ба-
шилов, 1977, с. 22; Археологическая …, 1998,
с. 137] час існування пам’яток у верхів’ях Псла
можна визначити в межах V—III ст. до н. е.
Жодних матеріалів, які б могли дати ранішу
дату зараз не відомо.
Якщо розглядати пам’ятки верхнього Псла
в контексті існуючих локальних варіантів,
слід відзначити поєднання одразу кількох еле-
ментів. Не вдаючись до питання належності
пам’яток середнього Псла до ворсклинської,
посульської або самостійної псільської групи,
Рис. 2. знахідки із зольників: 1—5 — біля с. верхня Сироватка, 6 — біля с. запсілля
рис. 3. Горщик з городища Кривицькі Буди
П у б л і к а ц і я а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в
126 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
слід відзначити їх територіальну спорідненість
з верхнім Пслом, спільність керамічного ма-
теріалу, особливо якщо говорити про пам’ятки
навколо Горнальського городища. На певні
зв’язки з ворсклинською групою натякає наяв-
ність зольників, які поки що невідомі у Посул-
лі. При цьому не виключено, що їх відсутність
на середньому Пслі та в Посуллі пов’язана з не-
достатньою вивченістю. Проте,значно більша
кількість елементів зближає пам’ятки верхів’їв
Псла з Посейм’ям. Це і значна кількість кера-
міки з перлинами, що є специфічною рисою ма-
теріальної культури сейминського населення,
і традиція будування чисельних та малих за
площею городищ. Обидва ці елементи навряд
могли з’явитися у місцевого населення на Пслі
незалежно від Посейм’я.
Доречно згадати, що саме на цій ділянці
Сейм з Пслом поєднує так звана «прохідна
долина», яка утворилася в період останнього
великого зледеніння. Коли русло Сейму за-
мерзло в районі сучасного смт Глушково, вода,
впираючись у льодову масу, стала пробивати
собі нові шляхи на південь, потрапляючи до
Псла [Геологический …, 1947]. зараз південну
частину цієї долини займає р. Суджа. Можна
припустити, що саме її долиною здійснювалося
заселення верхнього Псла з території Посейм’я.
Цей процес міг бути пов’язаним зі зникнен-
ням сейминського населення в регіоні у V ст.
до н. е. та заселенні Посейм’я племенами юх-
нівської культури. Таке припущення пояснює
відсутність юхнівських пам’яток у басейні
Псла, хронологічні рамки існування пам’яток
рис. 4. Булавки з ажурним навершям з пам’яток верхнього Псла: 1, 2 — Горнальське городище; 3 — городи-
ще Довгий Колодезь (за А.А. чубуром)
Білинський О.О., Кабанов Д.О. Пам’ятки скіфського часу у верхів’ях Псла
127ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
(починаючи з V ст. до н. е.) та північний вектор
контактів, в результаті якого на Пслі з’явилися
шпильки з ажурним навершшям.
Оскільки пам’ятки верхнього Псла досі слабо-
вивчені, отримані висновки мають попередній
характер, а докладніше вивчення матеріальної
культури цих пам’яток стане метою подальших
досліджень. Не виключено, що при цьому отри-
маний висновок буде суттєво корегуватися.
Алихова А.Е. Отчет о работе Курского отряда Скифс-
кой лесостепной экспедиции в 1960 г. / НА Курс. обл.
музея археологии.
Археологическая карта России: Курская область. —
М., 1998. — ч. 1. — 304 с.
Археологическая карта России: Курская область. —
М., 2000. — ч. 2. — 240 с.
Башилов в.А., Куза А.в. Стратиграфические ис-
следования на Большом Горнальском городище //
КСИА. — 1977. — вып. 150. — С. 17—23.
Білинський О.О. Пам’ятки скіфського часу басейну
Псла (за матеріалами Сумської області) // Матеріали
восьмої Сумсь. наук. істор.-краєзнав. конф. — Суми,
2009. — С. 12—18.
Гавриш П.я. Населення скіфського часу басейну
середнього Псла: Автореф. дис. … канд. іст. наук. —
Київ, 1996. — 26 с.
Гавриш П.я. Племена скіфського часу в лісостепу
Дніпровського Лівобережжя (за матеріалами При-
псілля). — Полтава, 2000. — 232 с.
Геологический очерк Сумской области. — Сумы,
1947. — 375 с.
Зорин А.в., Стародубцев Г.Ю., Шпилев А.Г. Курс-
кий Край Сквозь века. История изучения Курских
древностей. — Курск, 2000. — Электрон. ресурс:
http://old-kursk.ru/book/kursk_XX-V/index.html.
ильинская в.А., Тереножкин А.и.Разведка в Днеп-
ровском Левобережье по течению рек Псла и Сей-
ма / НА ІА НАН України. — 1966/18.
ильинская в.А., Тереножкин А.и. Скифия VII—
IV в. до н. э. — К., 1983. — 379 с.
Ляпушкин и.и. Днепровское Лесостепное Лево-
бережье в эпоху железа. — М.; Л., 1961. — 384 с.
(МИА. — № 104).
Пеляшенко К.Ю., Гречко Д.С. Лепные кувшины V—
IV вв. до н. э. // РА. — 2011. — № 1. — С. 68—80.
Петренко в.Г. Украшения Скифии VII—III вв. до
н. э. — М.; Л., 1978. — 144 с. (САИ. — Д 4-5).
Пузикова А.и. Марицкое городище в Посеймье. —
М., 1981. — 121 с.
Пузикова А.и. Отчет о работе Курского отряда Скиф-
ской лесостепной экспедиции в августе 1967 г. / НА
Курск. обл. музея археологии.
Степи Европейской части СССР в скифо-сарматс-
кое время. — М., 1989. — 464 с. (Серия: Археология
СССР).
Тереножкин А.и. Предскифский период на днеп-
ровском Правобережье. — К., 1961. — 248 с.
Чубур А.А. Булавки с ажурным листовидным навер-
шием в раннем железном веке восточной Европы:
типология, ареал, семантика // Древности Днепров-
ского Левобережья от каменного века до позднего
средневековья (к 80-летию со дня рождения А.И. Пу-
зиковой). — Курск, 2012. — С. 117—135.
Шрамко Б.А. Отчет об археологических разведках
экспедиции ХГУ на территории Белгородской и
Курской обл. в 1958 г. / НА Музею археол. ХНУ ім. в.
Н. Каразіна.
О. О. Б и л и н с к и й, Д. О. К а б а н о в
ПАМЯТНиКи СКиФСКОГО
ВРЕМЕНи В ВЕРхОВьЯх ПСЛА
Памятники скифского времени в верховьях Псла
довольно слабо изучены. Но многочисленные раз-
ведки и раскопки многослойных памятников дают
возможность судить о системе заселения региона и
материальной культуре. На основании количествен-
но-качественного анализа памятников устанавлива-
ется родство фортификационных традиций региона
с Посеймьем. Это подтверждают и сходство в мате-
риальной культуре, и распространение свойствен-
ных для лесной полосы украшений. Гипотетическое
время заселения региона совпадает с исчезновением
памятников в Посеймье, что дает возможность пред-
положить, что бассейн Псла заселялся выходцами
именно из этого региона.
К л ю ч е в ы е с л о в а: бассейн Псла, памятни-
ки скифского времени, локальные варианты.
O. O. B i l y n s k y i, D. O. K a b a n o v
sCythIan tIme sItes
on the upper pseL
Sites of Scythian period in the headstreams of Psel
are explored rather poorly. But multiple reconnais-
sance and excavation of multilayer sites allow to es-
timate the region’s system of settlement and material
culture. On the basis of quantitative and qualitative
analysis of the sites, relatedness of fortification tradi-
tions of the region to Seym region is established. This
is supported by similarities in the material culture,
and use of adornments that are peculiar to the forest
region. Hypothetical time of population of the region
coincides with disappearance of sites in the Seym re-
gion, which allows to suppose that Psel’s basin was
populated by natives of that particular region.
K e y w o r d s: Psel basin, Scythian time sites, re-
gional groups.
Одержано 12.09.2015
|