Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Буряк, П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2007
Теми:	Наукові повідомлення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16135
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні / П. Буряк // Економічний вісник Донбасу. — 2007. — № 3(9). — С. 149-152. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16135
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-161352013-02-13T02:45:21Z Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні Буряк, П. Наукові повідомлення 2007 Article Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні / П. Буряк // Економічний вісник Донбасу. — 2007. — № 3(9). — С. 149-152. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16135 uk Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Буряк, П. Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні
format	Article
author	Буряк, П.
author_facet	Буряк, П.
author_sort	Буряк, П.
title	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні
title_short	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні
title_full	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні
title_fullStr	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні
title_full_unstemmed	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні
title_sort	створення інтегрованих підприємницьких структур в україні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Наукові повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16135
citation_txt	Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні / П. Буряк // Економічний вісник Донбасу. — 2007. — № 3(9). — С. 149-152. — укр.
work_keys_str_mv	AT burâkp stvorennâíntegrovanihpídpriêmnicʹkihstrukturvukraíní
first_indexed	2025-07-02T17:29:46Z
last_indexed	2025-07-02T17:29:46Z
_version_	1836557153825980416
fulltext	2007’3 149 НАУКОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ Після затвердження Верховною Радою України Послання Президента «Україна: поступ у XXI століття» актуальним і незаперечним пріоритетом національної інтеграційної політики України як незалежної держави став курс на європейську інтеграцію, набуття нею асо- ційованого, а згодом і повноправного членства в ЄС. Цей курс ґрунтується на Конституції України, «Основ- них напрямках зовнішньої політики України», «Кон- цепції національної безпеки України», що схвалені ВРУ, а також Угоді про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС. Разом з тим з об’єктивних і суб’єктивних при- чин усім компонентам взаємодії «Україна — ЄС» на сьогодні притаманний високий рівень невизначеності, особливо в умовах його розширення. Складність адап- тації України до вимог з боку ЄС пояснюється тим, що вона розв’язує завдання інтеграції у світову та європейську економіку одночасно з забезпеченням подальшого економічного зростання та сталого роз- витку національної економіки. У цих умовах економічна відповідальність уряду зростає такою значною мірою, що неможливо недо- оцінювати вплив держави на розвиток сучасної ук- раїнської економіки, особливе місце в якій займають підприємницькі структури. Світовий досвід свідчить, що зазначені проблеми ефективно розв’язуються лише за умов широкомасштабного розвитку національного підприємництва та його підтримки з боку держави. Тому в процесі проведених досліджень особли- ва увага приділялася питанням ролі держави в роз- витку цих процесів, наголошувалося на необхідності їх державного регулювання та підтримки підприємниць- ких ініціатив щодо підвищення ефективності й конку- рентоспроможності великого та малого бізнесу в умо- вах світової економічної інтеграції та глобалізації. Ми переконані, що від пріоритетів, обраних дер- жавою у сфері підтримки інтеграційних процесів у підприємництві, залежатиме місце країни в системі світогосподарських зв’язків та її міжнародна конку- рентоспроможність. Нами досліджувалися теоретичні та методологічні аспекти створення в Україні інтегрованих підприєм- ницьких структур (ІПС), здатних виступити агента- ми держави в справі стабілізації економічного зрос- П. Буряк, доктор економічних наук, м. Львів П. Буряк СТВОРЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР В УКРАЇНІ тання та забезпечення конкурентоспроможності україн- ської економіки в міжнародному масштабі. До ІПС віднесені кластери як форма галузевої й територіаль- ної інтеграції підприємницьких структур, включаючи малий бізнес; інтегровані структури інноваційного підприємництва, що реалізують ідею інтеграції науки й виробництва; інтегровані корпоративні структури (корпорації, концерни, холдинги, фінансово-промис- лові групи тощо); транснаціональні корпорації та стра- тегічні альянси та ін. На основі аналізу інтеграційних процесів у сфері підприємництва, оцінки потенціалу та реального впливу ІПС на підвищення ефективності національної еконо- міки в умовах світової глобалізації нами доведено, що процес створення ІПС в Україні є закономірним і по- винен стати незворотнім, оскільки достатньо точно відповідає й світовому досвіду реалізації інтеграцій- них процесів, і сучасним тенденціям формування кор- поративного сектора в країнах, що розвиваються, і потребам інтеграції української економіки у світове гос- подарське товариство. Тому, на нашу думку, взаємовідносини, що скла- датимуться між підприємництвом і державою, повинні розвиватися у двох основних напрямках: — по-перше, шляхом державного регулювання підприємницької економіки за допомогою спеціальних заходів, розроблених у державних програмах підтрим- ки підприємництва, і заходів, що містяться в загаль- нодержавних програмах економічного й соціального розвитку країни; — по-друге, за допомогою взаємодії держави й підприємництва, що являє собою економічне співро- бітництво влади й підприємницьких структур на ос- нові єдності цілей стабілізації економічного зростання в Україні. Водночас, у випадку з ІПС, відносини, що скла- даються між ними й державою, повинні мати скоріш паритетний характер, стримуючи абсолютне доміну- вання однієї зі сторін, що пояснюється, по-перше, близькістю стратегічних інтересів партнерів, а по-друге, економічною впливовістю ІПС, що зменшує можли- вості використання варіанту директивного державно- го регулювання. У цих умовах доцільною видається розробка кон- 150 Економічний вісник Донбасу цепції формування інтегрованих підприємницьких струк- тур, яка б визначала мету, пріоритети й принципи дер- жавної політики, що матимуть практичне втілення в про- цесі створення й функціонування ІПС, а також узгод- ження інтересів і забезпечення реального партнерства у взаємовідносинах держави й представників бізнесу. При цьому до державних пріоритетів у підприємницькі й галузі економіки, що повинні враховуватися при виборі організаційних структур, форм і механізмів інтеграції, пропонується відносити: — пріоритет великих корпорацій холдингового типу, що формуються на основі консолідації активів, реалізації акціонерних форм регулювання й високого ступеня централізації управління й контролю спільної діяльності; — пріоритет інтегрованих підприємницьких структур, орієнтованих на випуск високотехнологіч- ної наукомісткої продукції зі зростаючою концентра- цією доданої вартості; — пріоритет міжрегіональних інтегрованих підприємницьких структур; — пріоритет великих диверсифікованих підприєм- ницьких структур на базі міжгалузевої інтеграції, здат- них суттєво вплинути на процеси реструктуризації промисловості та конкретних галузей; — пріоритет транснаціональних корпорацій, зок- рема, транснаціональних ФПГ, здатних до реального партнерства, кооперації та науково-технічного співро- бітництва із закордонними ТНК, а також міжнародних ФПГ, що формуються на основі міжурядових угод з окремими країнами. Основними напрямками вдосконалення дер- жавного регулювання процесів інтеграції у галузі підприємництва пропонуємо вважати такі: 1. Першочергову й невідкладну розробку Кон- цепції державної політики щодо інституціональної трансформації економіки України, яка б передбачала, окрім іншого, курс на формування й підтримку інте- грованих підприємницьких структур. 2. Удосконалення й розвиток нормативно-право- вої бази, насамперед у напрямку істотних змін чин- них Законів України «Про промислово-фінансові гру- пи» та «Про господарські товариства» (що стосуєть- ся акціонерних товариств) щодо порядку створення й складу інтегрованих підприємницьких структур (у тому числі корпоративного типу). Потребують також невідкладного правового за- безпечення корпоративні відносини в межах акціонер- них форм організації ІПС з точки зору захисту прав та інтересів інвесторів (акціонерів), кредиторів та інших зацікавлених суб’єктів господарювання. Необхідно прискорити прийняття Закону України «Про акціонерні товариства». 3. Розробку й впровадження ефективного меха- нізму регулювання інтеграційних процесів у галузі підприємництва. Вважаємо недоцільним створення й функціонування багатогалузевих холдингових груп згори, що, як свідчить практика, виявилися неефек- тивними як з точки зору ринкових поглядів, так і дер- жавних інтересів. Більш ефективними, на наш погляд, повинні виявитися кластерні моделі організації бізне- су в галузевому й територіальному просторі. 4. Стратегічна лінія держави щодо ІПС повинна органічно поєднуватися з антимонопольною політи- кою. Адже великі компанії традиційно асоціюються з монополізмом, однак неупереджений економічний аналіз доводить, що монополізм є зворотною сторо- ною неефективної антимонопольної політики. Тому держава повинна не тільки підтримувати малий і се- редній бізнес, але й сприяти розвитку великих, як пра- вило, інтегрованих структур у підприємництві з ме- тою розв’язання проблем стабілізації економічного зростання в Україні та забезпечення її конкурентосп- роможності у світовому масштабі. 5. Формування інформаційної системи щодо дію- чих, але не зареєстрованих інтегрованих угруповань у різних галузях економіки, а також офіційно функці- онуючих ІПС та тих, що створюватимуться в перс- пективі, з метою проведення систематичного моніто- рингу їхньої діяльності та контролю за нею. Враховуючи значення й важливу роль фінансо- во-промислових груп в економічному розвитку сус- пільства, нагальні проблеми щодо їх становлення й розвитку в Україні, зупинимося більш детально на за- ходах щодо державного регулювання й підтримки та- ких інтегрованих структур у сучасних умовах роз- витку інтеграційних процесів у підприємництві. Загалом серед генеральних напрямків для утво- рення ФПГ пропонується виділити три типи пріори- тетів: Пріоритети, що належать до селективної структурної політики. Найважливішими пріорите- тами, що визначені структурною політикою в промис- ловості, є конверсія оборонних підприємств з метою виробництва ресурсозберігаючої та імпортозамінної продукції машинобудування, виробництво конкурен- тоспроможної аерокосмічної, електронної, електротех- нічної, суднобудівної, автомобільної продукції, про- дукції важкого та транспортного машинобудування, засобів зв’язку, телекомунікацій, інформатики тощо. Пріоритети, що стосуються способів орга- нізації форм і методів функціонування ФПГ. Пріоритетним повинно бути проектування й формуван- ня ФПГ, які забезпечують підвищення зацікавленості фінансово-комерційних структур щодо інвестування коштів у стабілізацію й піднесення виробництва, задо- П. Буряк 2007’3 151 волення й стимулювання платоспроможного попиту, поєднання інтересів великих і малих виробництв у разі проведення ними спільної діяльності, створення кон- курентного ринкового середовища й протидії форму- ванню економічних монополій. Пріоритети регіональні, міжрегіональні, транснаціональні. У регіональному аспекті пріори- тетним повинно бути створення регіональних ФПГ з диверсифікованою економічною структурою, які спри- ятимуть розвитку ефективних коопераційних зв’язків. Одночасно необхідно окреслити коло галузей, у яких за відповідних умов інтеграційні процеси можуть посилюватися за рахунок використання довготермі- нового кредитування, яке можна розглядати як метод інтеграції банківського й промислового капіталів. За можливостями інтеграції можна виділити три групи галузей: — галузі, у яких стимулювати залучення кредит- них вкладень банків недоцільно або ж доцільно лише вибірково (наприклад, більшість галузей паливно-енер- гетичного комплексу). То таких галузей зручніше за- стосовувати акціонерне фінансування, оскільки воно може здійснюватися не лише в грошовій формі, а й через поставки обладнання, технологій, ноу-хау тощо. З урахуванням порівняно повільної окупності інвести- ційних проектів у цих галузях така схема фінансування продовжуватиме термін погашення заборгованості; — галузі обробної промисловості, підприємства яких в основному використовують імпортну сирови- ну й комплектуючі. У цих галузях інтеграція банків- ського й промислового капіталів може відбуватися дуже повільно й проблематично, оскільки лімітована складним фінансовим станом підприємств унаслідок зменшення можливостей експорту продукції, що ви- пускається. Більшість банків, які вже раніше кредиту- вали такі підприємства, після кризи виявилися у важ- кому стані, у тому числі через різке зростання про- строченої заборгованості за кредитами та необхідність відновлення втрачених капіталів. Окрім того, можли- ве зниження курсу національної валюти під впливом процесу глобалізації, що також є однією з причин не- високих темпів здійснення інтеграційних процесів саме в таких галузях; — конкурентоспроможні галузі будівельних ма- теріалів, машинобудування, хімічної, фармацевтичної промисловості. Інтеграція банківського й промисло- вого капіталів у цих галузях найбільш реальна, оскільки на більшості підприємств сьогодні склалися економічні передумови як для розширення інвестиц- ійної діяльності за рахунок власних коштів, так і для участі в цьому процесі банківського капіталу. Доволі часто такі підприємства мають ефективні, високого ступеня готовності інвестиційні проекти, але не в змозі реалізувати їх самостійно через недосконалий органі- заційно-правовий механізм взаємодії підприємств із банками. Для активізації інтеграційних процесів не- обхідні зусилля з обох сторін за одночасної підтрим- ки (головним чином інформаційної і консультативної) державних органів і НБУ. Таким чином, в Україні поява оновлених ФПГ повинна, на наш погляд, вкладатися у схему інститу- ціональних перетворень і оформлятися як один з на- ціональних пріоритетів. Адже в країні існує як об’єктив- на необхідність, так і реальні передумови для фінансо- во-промислової інтеграції й структуризації фінансово- го та промислового капіталу. Враховуючи суттєві мож- ливості, закладені в самій структурі ФПГ, вони в про- цесі свого розвитку можуть відіграти важливу роль у процесі реформування української промисловості та економіки загалом. Зважаючи на недосконалість законодавчої бази щодо регламентації принципів та основ функціонування ІПС та їх потенційних учасників, на нашу думку, в Україні існує нагальна необхідність окремого за- конодавчого регулювання інтеграційних про- цесів у підприємництві. З метою державного регулювання діяльності ІПС різноманітних організаційно-правових форм та недо- пущення прорахунків, допущених у Законі України «Про промислово-фінансові групи в Україні», пропо- нуємо розробити й запровадити новий Закон України «Про інтегровані підприємницькі структури». При цьо- му зауважимо, що при його розробці необхідно вра- хувати такі обставини. 1. Існування обмежень на входження в склад ІПС його учасників, прямо або непрямо декларованих у законодавстві, може бути зумовлене лише принципа- ми економічної доцільності, але не нормативними ак- тами, що мають певну статичність по відношенню до економічного середовища. 2. Невпорядкована структура узгодження про- ектів створення ІПС або їх повторної реєстрації, не- чітке визначення повноважень державних органів у цьому питанні можуть перетворити «легалізацію» дея- ких ІПС у процес, який не матиме бажаного результа- ту для всіх зацікавлених сторін. 3. Недостатня регламентованість одних питань, що безпосередньо відображають організацію діяльності ІПС (наприклад, правова база договору), і надлишко- ва формалізація інших (наприклад, вимоги щодо ство- рення вищого органу управління ІПС) викликають необхідність існування нормативного акту, який би давав вичерпний набір положень за всіма питаннями функціонування ІПС, які б не суперечили прояву еко- номічної сутності ІПС. 4. Особливої уваги заслуговує також проблема П. Буряк 152 Економічний вісник Донбасу транснаціоналізації окремих інтегрованих структур. Таким ІПС, що створюватимуться на основі міжна- родних угод, повинен надаватися статус міждержав- них (міжнародних) — МІПС. Вони повинні розгляда- тися як один з найважливіших інструментів міжнарод- ного співробітництва та основа формування в Україні власних транснаціональних корпорацій. Підводячи підсумки, зауважимо, що державний вплив на процеси становлення й стратегію розвитку в Україні ІПС повинен базуватися на основі двох положень: — інтеграція української економіки у світову еко- П. Буряк номічну систему не може відбутися за умови ігнору- вання тенденції до консолідації, результатом якої є по- ява адаптивних інтегрованих структур як базового елементу організаційного оформлення сучасного підприємництва; — позитивний досвід здійснення інтеграційних процесів у галузі підприємництва інших країн і ста- новленні ринкових інститутів дозволяє розглядати ІПС як одного з найважливіших учасників реструктури- зації національного господарства в умовах транзитив- ної економіки.

Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси