Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки
У статті розглядається типологія, походження та інтерпретація глиняних моделей будівель доби неоліту та енеоліту.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161412 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки / К. Гарат // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 265-270. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161412 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1614122019-12-09T01:25:56Z Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки Гарат, К. Дискусії У статті розглядається типологія, походження та інтерпретація глиняних моделей будівель доби неоліту та енеоліту. Феномен наличия моделей построек наиболее ярко проявился на территории трипольской части культурной общности Кукутень-Триполье. Находки глиняных миниатюр чаще всего встречаются в Буго-Днепровском междуречье, то есть на рубеже всего феномена, который охватывал огромное пространство от Балканского полуострова до северо-западного Причерноморья. Это можно пояснить как контактами с племенами, которые проживали за этой границей, так и исключительно внутренней динамикой развития кукутенско-трипольской культуры (или только ее трипольской части). Первоисточник феномена керамических моделей построек, вероятно, возник в Анатолии. С упадком общности Кукутень—Триполье завершается этот феномен. Phenomenon of existence of dwelling models became apparent the most significant in the Trypillia part of Cucuteni-Trypillia cultural territory. Finds of clay miniature models are the most usual for Bug Dnieper interfluve. This territory is a border of phenomenon, which extended to the space from Balkan Peninsula to Northwest Black Sea Coast. This fact can be explained by contacts with populations residing beyond the border as well as solely internal dynamic of developing Cucuteni- Trypillia culture (or just its Trypillia part). The origin of clay dwelling models phenomenon probable came into being in Anatolia. This phenomenon ended with the decay of Cucuteni—Trypillia community. 2010 Article Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки / К. Гарат // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 265-270. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161412 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Гарат, К. Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглядається типологія, походження
та інтерпретація глиняних моделей будівель доби неоліту та енеоліту. |
| format |
Article |
| author |
Гарат, К. |
| author_facet |
Гарат, К. |
| author_sort |
Гарат, К. |
| title |
Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки |
| title_short |
Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки |
| title_full |
Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки |
| title_fullStr |
Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки |
| title_full_unstemmed |
Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки |
| title_sort |
мініатюрні споруди. зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території європи — інтерпретаційні напрямки |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161412 |
| citation_txt |
Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель у неолітичну та енеолітичну добу на території Європи — інтерпретаційні напрямки / К. Гарат // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 265-270. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT garatk míníatûrnísporudizauvažennânatemunaâvnostíglinânihmodelejbudívelʹuneolítičnutaeneolítičnudobunateritorííêvropiínterpretacíjnínaprâmki |
| first_indexed |
2025-07-14T13:59:31Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:59:31Z |
| _version_ |
1837631088451649536 |
| fulltext |
265
К. Г а р а т
мініАтюрні СпоруДи. ЗАувАженнЯ нА тему
нАЯвноСті глинЯних моДелеЙ буДівель
у неолітиЧну тА енеолітиЧну Добу нА території
європи — інтерпретАЦіЙні нАпрЯмки
У статті розглядається типологія, походження
та інтерпретація глиняних моделей будівель доби
неоліту та енеоліту.
К л ю ч о в і с л о в а: неоліт, енеоліт, моделі
будівель, південно-східна Європа.
Керамічні моделі будівель відомі в неолі-
тичних та енеолітичних культурах Балкансь-
кого півострова, Подунав’я і північно-західного
Причорномор’я. Вони характерні для суспільств
із осілим способом життя, у світобаченні яких
дім та поселення правдоподібно займали важ-
ливе місце. Це спостереження підтверджується
фактом, що представники кочівницьких пле-
мен (які належали до так званого «степового
світу») не створювали таких артефактів. Мініа-
тюрні зображення будівель невідомі також у
культурах північної та центральної Європи
(культура лійчастого посуду, культура куляс-
тих амфор), походження яких не пов’язане без-
посередньо з балканським населенням. Згадані
спільноти лишаються поза межами явища, яке
розглядається, незважаючи на їхні контакти з
представниками археологічних культур, на по-
селеннях яких знайдено керамічні моделі буді-
вель [Harat, 2008, c. 65—82].
На території Європи керамічні моделі буді-
вель зустрічаються між іншими в таких архео-
логічних культурах, як Сескло, Пре-Діміні, Ве-
лушина-Породін, Анзабегово-Вршник, Боян,
Коджадермен—Каранове VI—Гумельниця,
Градешніца, Лендель [Lazarovici, Lazarovici,
2006; Šemrov, Turk, 2009; Theocharis, 1973;
Trenner, 2010; Тодорова, 1979]. Вони знайдені
також на поселеннях кукутенсько-трипільської
спільності, проте найбільша кількість знахідок
відома з території між річками Дністер та Дніп-
ро, тобто в межах ареалу трипільської культу-
ри [Гусєв, 1996, с. 15—29; Енциклопедія …,
2004, т. 2, с. 543—545, 549, 550; Dumitroaia,
Preoteasa, Munteanu, Nicola, 2005, c. 115, 128,
129; Шатіло, 2005; Trenner, 2010, c. 59—68].
Генетичним центром, із якого ймовірно роз-
повсюдилась якась загальна ідея — зразок жит-
ла, можна, на нашу думку, вважати Анатолію.
На анатолійських неолітичних пам’ятках до-
слідники відкривають залишки жител, які за
конструкцією та деталями інтер’єру цілком
відповідають мініатюрним зображенням зі
згаданих вже територій Європи. Концепція
житла відтворювалася до кінця доби енеоліту
в архітектурі поселень та знайшла втілення
у глиняних мініатюрних зображеннях споруд.
В Анатолії на неолітичному поселенні Чайе-
ню (Çayönü) знайдено найстарший екземпляр
моделі житла [Brettschneider, 1991, нами при-
водиться за: Trenner, 2010, с. 1]. Найраніші
моделі будівель, знайдені на території Євро-
пи, відомі з грецьких та македонських неолі-
тинчих культур — Сескло, Пре-Діміні, Велу-
шина-Породін і Анзабегово-Вршник [Šemrov,
Turk, 2009; Theocharis, 1973]. Надалі вони
з’являлися й у інших перелічених нами архео-
логічних культурах. Знахідки глиняних моде-
лей не зустрічаються на території на схід від
Дніпра, який у цей період був своєрідним кор-
доном між спільнотами «балкано-карпатського
неоліту й енеоліту» і племенами «степовиків»
[Telegin, 1999, с. 9—37].
Узагальнюючі праці на тему моделей буді-
вель, на жаль, нечисленні. Мініатюрні зобра-
ження будівель найчастіше публікуються в
рамках статей, монографій, присвячених окре-
мим пам’яткам, видань із виставок або на веб-© К. ГАРАТ, 2010
ДиСкуСії
Ди с к у с і ї
266
сторінках музеїв. Відносно найбільшу увагу
дослідників привертали моделі будівель куль-
тури Кукутень—Трипілля, особливо після поя-
ви знахідок із так званої колекції ПЛАТАР.
У 2010 р. з’явилася дуже цінна праця німець-
кого дослідника Яна Треннера, який зібрав та
описав моделі жител із південно-східної Єв-
ропи1. Він охарактеризував приблизно сто як
неолітичних, так і енеолітичних моделей буді-
вель, наявність яких він вважає автохтонним
явищем, що виникло на цій території без по-
мітного впливу з Анатолії. Дослідник розробив
також відносну хронологію знахідок, спираю-
чись на періодизацію Г. Парцінгера [Trenner,
2010, c. 11]. Він помітив, між іншим, що моделі
будівель наявні не у вісх фазах розвитку неолі-
тичних і енеолітичних культур із розглянутого
ним регіону. Що цікаво, дослідник до своєї ро-
боти не залучив трипільських знахідок, розді-
ляючи кукутеньсько-трипільську спільноту на
дві окремі частини. Це, на нашу думку, спри-
чинило неповне висвітлення проблеми у його
роботі. Поза межами його досліджень залиши-
лася саме та частина території культури Куку-
тень—Трипілля, у якій феномен наявності гли-
няних моделей будівель проявився найбільш
яскраво, й у якій модеілі будівель присутні на
всіх етапах розвитку.
Типологія мініатюрних зображень будівель
була запропонована С.О. Гусєвим у 1995 р.
[Gusev, 1995; Гусєв, 1996]. Дослідник виділив
три типи моделей, спираючись на опозицію «за-
критий» (тип А) — «відкритий» (тип В); у третій
тип (С) увійшли так звані стилізовані моделі. У
типів А і В є також підтипи, групи й варіанти,
що враховують такі подробиці, як форма знахід-
ки, форма даху, наявність деталей інтер’єру,
платформи, вікон, дверей та орнаменту [Гусєв,
1996, с. 18—23]. Це дає можливість детально
описати кожну модель. Розробку С.О. Гусєва
поповнює формально-типологічна класифіка-
ція, яку представила О.О. Якубенко [Якубенко,
1999]. Типологію С.О. Гусєва, із певними змі-
1. Нажаль, із результатами досліджень Я. Треннера
ми мали можливість ознайомитися вже після нашої
доповіді на Міжнародній археологічної конферен-
ції, присвяченій пам’яті І.С. Винокура, тому хотіли
б висловити нашу думку щодо цієї праці.
нами, застосував у своій праці також згаданий
вже Я. Треннер [Trenner, 2010, c. 5].
Залежно від способу зображення артефакти,
що розглядаються, дослідники інтерпретують
як моделі житлових споруд, будівель із сакраль-
ним статусом (храмів), господарських будівель
(зерносховищ, хлівів, кошар), печей, і навіть —
як у випадку моделей із культур Велушина-
Породін і Анзабегово-Вршник — як вівтарі,
присвячені Великій Богині-Матері [Енцикло-
педія …, 2004, т. 2., с. 344, 345; Šemrov, Turk,
2009, с. 43, 45, 170—180; Trenner, 2010, c. 1, 2,
5—8]. Нерідко ця інтерпретація неоднозначна і
спирається на наявність або відсутність деяких
деталей інтер’єру й різновидів орнаменту, які
пов’язуються з віруваннями — маємо на увазі
передусім зображення бичачих рогів, сонця,
місяця, рослин. Прикладом можуть слугувати
трипільські моделі з поселень Черкасів Сад ІІ і
Солончени І. Вони зображують подібні на чашу
споруди з округлим вікном та входом навпроти
нього. Посередині моделі з Черкасового Саду ІІ
знаходиться хрестоподібний вівтар. Деякі до-
слідники вважають, що вона зображує куль-
тову споруду — храм, інші інтерпретують її як
житло [Гусєв, 1996, с. 21, 25; Енциклопедія …,
2004, т. 1, с. 376; т. 2, с. 351]. Щодо моделі з Со-
лончен І — у неї немає вівтаря і тому знахід-
ка вважається моделлю житла заглибленого у
землю [Пассек, 1961, с. 64]. Також неоднознач-
ні інтерпретації щодо функції, яку моделі ви-
конували для своїх творців. Існують різні дум-
ки на тему призначення цих знахідок, однак
дослідники згодні, що моделі — це культові
предмети й вони передають частину світоба-
чення їхніх власників.
Як ми вже згадали, найстаршими моде-
лями будівель на території Європи слід вва-
жати знахідки з грецьких культур Сескло і
Пре-Діміні, які дослідники відносять до се-
реднього та пізнього неоліту [Theocharis, 1973,
с. 40; Тrenner, 2010, с. 22]. Між ними є як при-
клади моделей закритого (тобто з покрівлею),
так і відкритого типів. Знахідки закритого
типу — це здебільшого невеликі моделі з от-
ворами у стінах, які зображують вікна і двері
(рис. 1). У покрівлі іноді також зустрічається
отвір. Знахідки відкритого типу менш численні
й, на думку Яна Треннера, вони виникли дещо
пізніше ніж моделі відкритого типу [Тrenner,
2010, с. 95, 127—135]. Серед них особливий
інтерес викликає модель із поселення Платія
Магула Заркоу, що була знайдена разом із
вісьмома антропоморфними фігурками під під-
логою пізньонеолітичного житла, недалеко від
місця, у якому знаходилося вогнище (рис. 2).
Модель інтерпретується як жертва, принесе-
на під час будування житла його мешканцями
[Gallis, 1985, с. 20—24].
Цікаві знахідки, що поєднують антропо-
морфічні риси із зображенням будівлі, відомі
з поселень македонських неолітичних куль-
Рис. 1. Модель житла
з поселення Кран-
нон [http://www.fhw.
gr/chronos/01/images/
gallery/nl/krannona.gif]
267
Гарат К. Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель ...
тур — Велушина-Породін і Анзабегово-Врш-
ник. Вони представляють жіночу фігуру, тулуб
якої немов «виростає» із покрівлі прямокутної
споруди (рис. 3—5). Тулуб має вигляд цилін-
дра з отвором, який веде у середину будівлі.
Покрівля цих будівель — пласка, двосхила або
округла. У стінах прорізані вікна й двері різної
форми — овальні, прямокутні, у вигляді пере-
вернутої літери Т. У підлозі іноді також знахо-
диться проріз, розташований навпроти отвору
у циліндрі, що, на думку дослідників, могло за-
безпечувати комунікацію між небом та землею.
Македонські дослідники вважають, що такі ар-
тефакти вказують на прадавній культ Великої
Богині-Матері, від якої все починається. Як ми
вже згадали, вони інтерпертують моделі як вів-
тарі Великої Богині [Šemrov, Turk, с. 45, 170—
180]. Серед македонських мініатюр є також
екземпряр із поселення Породін (рис. 6), який
нагадує модель відкритого житла з сіньми з по-
селення Платія Магула Заркоу [Šemrov, Turk,
с. 230—231]. За подібним зразком створені й
пізніші моделі, відомі в культурних комплек-
сах Коджадермен—Каранове VI—Гумельниця
і Кукутень—Трипілля.
З поселень культури Боян відомі знахідкі
схематизованих моделей будівель із фасадом
у формі п’ятикутника. У фасаді знаходиться
овальний або п’ятикутний отвір, який про-
ходить крізь всю будівлю. Моделі оздоблені
заглибленим орнаментом із простих гори-
зонтальних і вертикальних ліній та зигза-
гів, що можливо передають малювання стін
або конструкційні елементи будівлі — стовпи
[Lazarovici, Lazarovici, 2006, c. 541—543].
Багато знахідок мініатюрних зображень спо-
руд знайдено також на поселеннях культурно-
го комплексу Коджадермен—Каранове VI—Гу-
мельниця. За чисельністю вони поступаються
тільки кукутенсько-трипільським. Деякі мо-
делі нагадують артефакти відомі в культурі
Боян — вони мають форму п’ятикутника, оз-
добленого заглибленим орнаментом [Trenner,
2010, c. 48, 53—55, 152, 156—163] (рис. 7; 8).
Відома знахідка моделі з Овчарова дуже схожа
на трипільську мініатюру споруди з поселення
Сушківка. Обидві мініатюри зображують пря-
мокутну будівлю із невеликими сіньми перед
входом та піччю й лежанкою. У моделі з Ов-
чарова відсутнє кругле вікно, а також хресто-
подібний вівтар у центрі споруди. Модель із
Овчарова виконана менш старанно чим суш-
Рис. 2. Модель
житла відкрито-
го типу. Посе-
лення Плятія
Магула Заркоу
[http://www.fhw.
gr/chronos/01/
images/gallery/nl/
zarko/zarspita.gif]
Рис. 3. Знахідка
моделі з поселення
Маджарі, культура
Анзабегово-Вршник
[Šemrov, Turk 2009,
с. 173]
Рис. 4. Модель із
поселення Породін,
культура Анзабего-
во-Вршник [Šemrov,
Turk 2009, с. 181]
Рис. 5. Модель із
поселення Доб-
ромірі, культура
Велушина-Породін
[Šemrov, Turk 2009,
с. 215]
Рис. 6. Модель із
поселення По-
родін, культура
Велушина-Породін
[Šemrov, Turk 2009,
с. 231]
Рис. 7. Модель
із поселення
Вледіцеас-
ка, культура
Гумельниця
[http://www.
cimec.ro/
Arheologie/
gumelnita/cd/
default.htm]
Ди с к у с і ї
268
ківська [Тодорова, 1979, с. 63; Енциклопедія …,
2004, т. 2, с. 505—507].
У групі атрефактів із комплексу Коджа-
дермен—Каранове VI—Гумельниця наявні
також екземпляри, які не мають аналогій се-
ред європейських знахідок. Маємо на увазі пе-
редусім модель-санктуарій із поселення Кес-
ціоареле (Căscioarele) у Румунії (рис. 9). Вона
зображує чотири невеликі будівлі, які стоять
на постаменті орнаментованому прокресле-
ними лініями та отворами. Покрівлі споруд
увінчані рогами-лунницями [Dumitrescu, 1968,
c. 381—394]. Також знахідка з поселення Гу-
мельниця не має досі аналогій. Характерною
рисою цієї моделі є великі, нерегулярні отвори,
розміщені у три яруси. Покрівля має форму
трьох виступів, які можливо зображують по-
крівлі окремих будівель, кожен виступ увін-
чаний рогами-лунницями. У нижній частині
моделі знаходятья ще три невеликі отвори
[Morintz, 2002]. На нашу думку, це ще одне —
абстраговане — зображення комплексу буді-
вель, можливо, із сакральним статусом.
Представниками культури Кукутень—Три-
пілля створено найбільше глиняних моделей
будівель, зараз їх відомо понад 70 [Шатіло,
2005, с. 119—139]. Цій кількості не дорівнюють
збірки артефактів із інших перелічених куль-
тур. Особливе значення для досліджень мають
ті екземпляри, які збереглися майже повніс-
тю — тимківська, розсохуватська, володими-
рівська, ворошилівська, сушківська, подурівсь-
ка та інші моделі будівель1. Вони належать до
різних хронологічних фаз розвитку спільноти
Кукутень—Трипілля. Зараз ця група попов-
нилася за рахунок артефактів із так званої
колекції «ПЛАТАР», але вони (якщо прийня-
ти їх автентичність) лишені контексту, тоб-
то інформації для археологів найважливішої
(принаймні на сьогоднішньому рівні розвитку
археології). Оскільки не знаємо навіть місця
відкриття цих знахідок, то їх можна використо-
вувати лише для порівняльного аналізу форми
та орнаментації, але ми не будемо зараз залу-
чати їх до подальших міркувань [Ukraina …,
2008, с. 30, 36, 41, 43, 44, 59, 91, 94].
Перші концепції щодо значення трипільсь-
ких мініатюр будівель виникли відразу після
відкриття моделі з Попудні польським архео-
логом Маріаном Гімнером у 1911 р. Знайдену
модель, а також інші артефакти трипільсь-
кої культури, він пов’язував із домікенською
цивілізацією. Округлу у формі модель, підняту
на 6 ніжках, на його думку, можна було пояс-
нити як культове зображення житла на стов-
пах [Himner, 1933, с. 152—154]. Інтерпретації
М. Гімнера дотримувались й інші дослідники
[Kozłowski, 1930, c. 33; Cehak, 1933, c. 204—
208].
У ході досліджень з’явилися інтерпретації,
які пов’язували знахідки мініатюрних буді-
вель з ідеями врожаю, а також з обрядами
випікання хліба, що мало підтверджуватись
деталями інтер’єру, відтвореними на моде-
лях, такими, як піфоси для зберігання зерна,
миски, та зображеннями жінок, які розтирали
зерно на борошно. З огляду на невелику кіль-
кість знахідок висловлювалися думки, що ма-
гічний результат обрядів, які здійснювалися
за допомогою моделей будівель, переходив на
всіх жителів поселення. Власниками моделей
мали б бути старші члени родів, які виконува-
ли роль жерців [Пассек, 1949, с. 121—126; Чер-
ныш, 1982, с. 247—248]. На думку Т.Г. Мовши,
округла форма деяких знахідок була пов’язана
із солярними віруваннями. Згідно з цією кон-
цепцією, круг символізував сонце, якому, на
думку дослідниці, представники трипільської
культури приділяли важливе місце у своєму
світобаченні. Підтвердженням того мали б слу-
гувати зображені на деяких моделях вівтарі,
які виражали культ домашнього вогнища, а та-
кож опосередковано — культ сонця як джерела
життя [Мовша, 1964, с. 101]. Б.О. Рибаков вва-
жав, що зображення будівель із зооморфними
деталями можна інтерпретувати як моделі гро-
1. Оскільки моделі будівель трипільскої культури
добре відомі українським дослідникам, ми не будемо
описувати їх детально.
Рис. 10. Модель із
поселення Гу-
мельниця, куль-
тура Гумельниця
[http://www.cimec.
ro/Arheologie/
gumelnita/cd/
default.htm]
Рис. 8. Модель із
поселення Раз-
град, культура
Коджадермен
[http://www.
europeanvirtualmu-
seum.net/]
Рис. 9. Модель-
санктуарій із
Кесціоареле, куль-
тура Гумельниця
[http://www.cimec.
ro/Arheologie/
gumelnita/cd/
default.htm]
269
Гарат К. Мініатюрні споруди. Зауваження на тему наявності глиняних моделей будівель ...
мадських хлівів. У ширшому плані він відніс
моделі будівель до ритуалів будівництва, які
пов’язувались з ідеєю сакральності житла. Для
обґрунтування цієї думки дослідник наводив
приклади моделей із дахом та без нього, які
творці мали використовувати на різних етапах
домобудування [Рыбаков, 1981, с. 161—164,
175—178]. Як слушно зауважила Н.Б. Бурдо,
характер будівництва був масовим, і таким чи-
ном магічні обряди, які його супроводжували,
повинні залишити багато слідів. Моделі буді-
вель — це одиничні знахідкі, отже, неможливо
припустити, що вони використовувались у об-
рядах, пов’язаних із домобудуванням [Енцик-
лопедія …, 2004, т. 1, с. 380; Бурдо, 2005, с. 135,
136]. Стосовно моделі з Ворошилівки, покрівля
якої увінчана рогами, С.О. Гусєвим була вис-
ловлена думка про використання цієї знахід-
ки у церемоніях, пов’язаних із культом бика
[Гусєв, 1996, с. 24].
Протилежними до вищезгаданих можна
вважати інтерпретації, які пов’язують моделі
з поховальними обрядами та культом пред-
ків. У ранньонеолітичних культурах Близь-
кого Сходу вони використовувалися як урни.
Аналогічні знахідки з території південної Єв-
ропи були інтерпретовані як іхні редуковані
відповідники, що втратили первинну функ-
цію і набули значення помешкання для душ
померлих, будучи для них субститутом дому в
потойбічному світі [Cehak, 1933, с. 231; Биби-
ков, 1953, с. 203, 204; Бурдо, 2005, с. 135—136].
Деякими дослідниками висловлюються думки
про те, що в месопотамській архітектурі існува-
ли взірці, що якимось чином були перенесені
звідти на територію Європи й відтворювалися
носіями трипільської культури у вигляді мо-
делей будівель [Відейко, 2002, с. 10—80; 2003,
с. 90, 91; Видейко, 2005, с. 80; Бурдо, 2005,
с. 142].
Підсумовуючи наші міркування, слід наго-
лосити на тому, що феномен наявності моделей
будівель найяскравіше проявився на території
між річками Дністер та Дніпро, тобто на тери-
торії трипільської частини культурної спільно-
ти Кукутень—Трипілля. Важливим, на нашу
думку, є факт, що знахідки глиняних мініатюр
найчастіше зустрічаються у Буго-Дніпровсь-
кому межиріччі, тобто на рубежі всього фено-
мену, який охоплював величезний простір від
Балканского півострова до північно-західного
Причорномор’я. Зараз важко відповісти на пи-
тання, чи це явище пояснюється контактами з
племенами, які проживали за цим кордоном,
чи виключно внутрішньою динамікою розвитку
кукутенсько-трипільської культури (або тільки
її трипільської частини). Першоджерело фено-
мену керамічних моделей будівель імовірно
виникло в Анатолії. Хронологічним кордоном,
який завершує розглядуване явище в добі ран-
нього металу, слід вважати занепад спільноти
Кукутень—Трипілля.
Бибиков С.Н. Раннетрипольское поселение Лука-
Врублевецкая на Днестре. К истории ранних зем-
ледельческо-скотоводческих племен на юго-востоке
Европы. — М., 1953 (МИА. — № 38).
Бурдо Н.Б. Cакральний світ трипільської цивіліза-
ції (електрон. видання). — 2005.
Відейко М.Ю. Трипільські протоміста. Історія до-
сліджень. — К., 2002.
Відейко М.Ю. Трипільска цивілізація. — К., 2003. —
2-е вид.
Видейко М.Ю. Путешествие в трипольский мир
(электрон. издание). — 2005.
Гусєв С.О. Моделі жител трипільської культури //
Археологія. — 1996. — № 1. — С. 15—29.
Енциклопедія трипільської цивілізації. — К.,
2004. — Т. 1, 2.
Мовша Т.Г. О некоторых моделях жилищ триполь-
ской культуры // КСОГАМ за 1962 г. — 1964. —
С. 95—102.
Пассек Т.С. Периодизация поселений трипольской
культуры (III—II тысячелетия до н. э.). — М., 1949
(МИА. — № 10).
Пассек Т.С. Раннеземледельческие (трипольские)
племена Поднестровья. — М., 1961 (МИА. — № 84).
Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. — М.,
1981.
Тодорова X. Энеолит Болгарии. — София, 1979.
Энеолит СССР. — М., 1982 (Археология СССР. —
Т. 4).
Шатіло Л.О. Глиняні моделі будівель культури
Кукутені—Трипілля // Исследование поселений-ги-
гантов трипольской культуры в 2002—2004 гг. — К.,
2005. — С. 119—139.
Якубенко О.О. Моделі жител з трипільських колек-
ції музею // Національний музей історії України: його
фундатори та колекції. — К., 1999. — С. 86—111.
Cehak H. Plastyka eneolitycznej kultury ceramiki
malowanej w Polsce // Światowit. — 1933. — T. 14. —
S. 164—252.
Demetrios R.Th. Neolithic Greece. — Athens, 1973.
Dumitrescu H. Un modèle de sanctuaire discouvert à
Cãscioarele // Dacia. — 1968. — 12. — p. 381—394.
Dumitroaia G., Preoteasa C., Munteanu R., Nicola D.
Primul muzeu Cucuteni din România // Bibliotheca
Memoriae Antiquitatis. — Piatra-Neamţ, 2005. —
Vol. XV. — P. 162—173.
Gallis K. A Late Neolithic Foundation Offering from
Thessaly // Antiquity. — 1985. — Vol. 59. — P. 20—24.
Gusev S.A. Hausmodelle der Tripolje-Kultur // Praehis-
torische Zeitschrift. — 1995. — Bd. 70, H. 2. — S. 75—
189.
Harat K. Domostwa ludności kultury trypolskiej
(Maszynopis pracy magisterskiej). — Рoznań, 2008.
Himner M. Ètude sur la civilisation premyceniene
dans le bassine de la Mer Noire apres des foulies per-
sonelles // Światowit. — 1933. — T. 14. — S. 26—163.
Kozłowski L. Budowle kultury ceramiki malowanej
w świetle badań przeprowadzonych w Koszyłowcach,
Niezwiskach i Buczaczu. — Lwow, 1930 (Archiwum
Towarzystwa Naukowego we Lwowie. — Dz. 2, t. 7,
z. 2).
Lazarovici C.M., Lazarovici G. Arhitectura neoliticu-
lui şi epocii cuprului din România. — Iaşi, 2006. — I:
Neoliticul (Bibliotheca Archaeologica Moldaviae. —
Vol. IV) [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://
arheologie.ulbsibiu.ro/publicatii/carti].
Morintz A.S. Despre semnificaţiile reprezentărilor
miniaturale din lut, de construcţii şi mobilier, în neo-
liticul României // Thraco-Dacica. — 2002. — 23. —
P. 93—117.
Ди с к у с і ї
270
Neolithic Art in the Republic of Macedonia. — Ljublja-
na, 2009.
Telegin D. Dniepr jako pogranicze zachodnioeuropejs-
kich (bałkańskocentralnoeuropejskich) i wschodnioeu-
ropejskich wspólnot etniczno — kulturowych w neolicie
i eneolicie, V—III tysiąclecie p. n. e. // Folia Praehistor-
ica Posnaniensia. — 1999. — T. IX. — S. 9—37.
Trenner J. Untersuchungen zu den sogenannten Haus-
modellen des Neolithikums und Chalkolithikums in
Südosteuropa. — Bonn, 2010 (Universitätsforschun-
gen zur prähistorischen Archäologie. — Bd. 180).
Ukraina Światu. Skarby Ukrainy z kolekcji
«PŁATAR». — Warszawa, 2008.
К. Г а р а т
миниАтюрные поСтроЙки.
ЗАмеЧАниЯ нА тему нАлиЧиЯ
глинЯных моДелеЙ поСтроек
в неолитиЧеСкую и Энеолити-
ЧеСкую Эпоху нА территории
европы — интерпретАЦион-
ные нАпрАвлениЯ
Феномен наличия моделей построек наиболее ярко
проявился на территории трипольской части культур-
ной общности Кукутень-Триполье. Находки глиняных
миниатюр чаще всего встречаются в Буго-Днепровском
междуречье, то есть на рубеже всего феномена, кото-
рый охватывал огромное пространство от Балканского
полуострова до северо-западного Причерноморья. Это
можно пояснить как контактами с племенами, кото-
рые проживали за этой границей, так и исключительно
внутренней динамикой развития кукутенско-триполь-
ской культуры (или только ее трипольской части). Пер-
воисточник феномена керамических моделей построек,
вероятно, возник в Анатолии. С упадком общности Ку-
кутень—Триполье завершается этот феномен.
K. H a r a t
mInIAture dWellIng models.
obserVAtIon on the subjeCt
of ClAy dWellIng models
Phenomenon In neolIthIC And
eneolIthIC Ages In euroPe —
InterPretAtIng guIdelInes
Phenomenon of existence of dwelling models became
apparent the most significant in the Trypillia part of
Cucuteni-Trypillia cultural territory. Finds of clay
miniature models are the most usual for Bug Dnieper
interfluve. This territory is a border of phenomenon,
which extended to the space from Balkan Peninsula to
Northwest Black Sea Coast. This fact can be explained
by contacts with populations residing beyond the bor-
der as well as solely internal dynamic of developing Cu-
cuteni-Trypillia culture (or just its Trypillia part). The
origin of clay dwelling models phenomenon probable
came into being in Anatolia. This phenomenon ended
with the decay of Cucuteni—Trypillia community.
|