Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.)
У статті міститься характеристика перших польових щоденників Б.О. Тимощука.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161417 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перші польові щоденники Б. О. Тимощука (1946 р.) / М.В. Хададова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 300-302. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161417 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1614172019-12-09T01:25:55Z Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) Хададова, М.В. Історія науки У статті міститься характеристика перших польових щоденників Б.О. Тимощука. Статья посвящена характеристике первых полевых дневников Бориса Тимощука, в которых отображено его участие в археологических исследованиях 1946 г. в составе экспедиций В.К. Гончарова и Е.В. Махно. Article is devoted Boris Timoshchuk’s first forwarding record books is which his participation in reaches of 1946 as a part of expeditions under the direction of Goncharoy and Mahno is described. 2010 Article Перші польові щоденники Б. О. Тимощука (1946 р.) / М.В. Хададова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 300-302. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161417 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Хададова, М.В. Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) Археологія і давня історія України |
| description |
У статті міститься характеристика перших
польових щоденників Б.О. Тимощука. |
| format |
Article |
| author |
Хададова, М.В. |
| author_facet |
Хададова, М.В. |
| author_sort |
Хададова, М.В. |
| title |
Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) |
| title_short |
Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) |
| title_full |
Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) |
| title_fullStr |
Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) |
| title_full_unstemmed |
Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 р.) |
| title_sort |
перші польові щоденники б.о. тимощука (1946 р.) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161417 |
| citation_txt |
Перші польові щоденники Б. О. Тимощука (1946 р.) / М.В. Хададова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 300-302. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT hadadovamv peršípolʹovíŝodennikibotimoŝuka1946r |
| first_indexed |
2025-07-14T13:59:43Z |
| last_indexed |
2025-07-14T13:59:43Z |
| _version_ |
1837631101480206336 |
| fulltext |
300
УДК [902.4:929](477.42)"1946"
М. В. Х а д а д о в а
перШі польові щоДенники
б.о. тимощукА (1946 рік)
У статті міститься характеристика перших
польових щоденників Б.О. Тимощука.
К л ю ч о в і с л о в а: Б.О. Тимощук, В.К. Гон-
чаров, Є.В. Махно, польовий щоденник, археологічні
дослідження, Райковецьке городище.
Життєвий і науковий шлях Бориса Ониси-
мовича Тимощука був пов’язаний із Житомир-
щиною. Саме тут він народився в с. Лука Тро-
янівського району та почав отримувати вищу
освіту в Житомирському Інституті народної ос-
віти (ІНО) [Тимощук, 1999, с. 5]. Свій шлях в ар-
хеології Б.О. Тимощук також розпочав на Жи-
томирщині, коли у повоєнному 1946 р. прийняв
участь в археологічних дослідженнях у складі
експедицій В.К. Гончарова та Є.В. Махно.
Свідченням цьому є польові щоденники
Б.О. Тимощука, які зберігаються у фондах Жито-
мирського обласного краєзнавчого музею. Їхній
зміст наглядно ілюструє становлення молодого
археолога — набуття практики польових дослід-
жень, виявлення археологічних пам’яток під час
розвідок, графічну фіксацію об’єктів. Саме в цей
час визначилося і коло наукових інтересів май-
бутнього дослідника — слов’янська археологія.
Мабуть, через певні причини Б.О. Тимощук
не висвітлював цей період свого життя в авто-
біографічних нарисах. Відповідно й у працях
його біографів невірно або неповно відображе-
но той період, коли Борис Онисимович працю-
вав у Бердичівському краєзнавчому музеї [Ви-
нокур, 1969, с. 174—176].
Перший польовий щоденник Б.О. Тимощук
почав вести як асистент у складі Райковецької
експедиції під керівництвом Володимира Ки-
риловича Гончарова. Експедиція почала робо-
ту в кінці червня 1946 р. В її складі були чоти-
ри наукові працівники Інституту археології АН
УРСР. До них мали приєднатись працівники
Житомирського та Коростенського краєзнав-
чих музеїв. Але директор Житомирського му-
зею Бройтман повідомив про хворобу одного
зі співробітників, який мав приєднатись до
експедиції [Гончаров, 1946а/18, арк. 2]. Тому,
зважаючи на недостатність кадрового складу
експедиції, В. К. Гончаров мусив скоригувати
плани досліджень та звернутись до директора
Бердичівського музею В. Місяця з проханням
про відрядження одного з наукових працівни-
ків до експедиції [Гончаров, 1946а/18, арк. 6].
У 1946 р. Б.О. Тимощук обіймав посаду
наукового працівника Бердичівського істо-
рико-краєзнавчого музею. І саме він був на-
правлений на початку серпня як асистент до
експедиції. Перший запис у польовому що-
деннику Б.О. Тимощука зроблено 10 серпня
1946 р. У цей день він приступив до роботи на
ділянці Дмитра Тарасовича Березовця за схід-
ним валом Райковецького городища [Березо-
вец, 1946/18, арк. 15].
Сам щоденник — це зошит із нерозграфленим
папером. Записи зроблено грифельним олівцем.
Основний текст розташований на 30 аркушах,
які містять щоденні записи за період із 10 серпня
по 30 серпня 1946 р. У тексті 15 рисунків та шість
креслень [Тимощук, дневник № 11864].
Ділянка, на якій працював Б.О. Тимощук,
була розташована у 20 м на захід від городи-
ща. На ній розкопано три житла; у двох із них
знаходились гончарні горни. Знайдена керамі-
ка належала раннім слов’янам. У понеділок,
12 серпня, за участю Б.О. Тимощука розбито
новий розкоп у 15 м на схід від городища. Тера-
са, на якій було розташовано розкоп, шириною © М.В. ХАДАДОВА, 2010
301
Хададова М.В. Перші польові щоденники Б.О. Тимощука (1946 рік)
в 25 м закінчувалась крутим спуском, і, віро-
гідно, була штучною. Роботи на ділянці про-
довжувались два дні. Була досліджена площа
розмірами 8 × 6 м, із знахідок виявлено лише
18 фрагментів ранньослов’янської кераміки
[Тимощук, дневник № 11864, арк. 4—5].
Було прийнято рішення залишити цей роз-
коп. Натомість закладено розвідувальний
шурф у 800 м на північ від городища у на-
прямку заплави р. Гнилоп’ять. Під знятим
шаром чорнозему виявили рештки житла
ранньослов’янського часу, фрагменти керамі-
ки та пряслице трипільської культури. Було
вирішено розширити розкоп, але виявити чіткі
обриси житла не вдалося, приблизні позначені
автором щоденника на кресленні.
Активну участь молодий асистент бере в чис-
ленних розвідках по околицях Райків. Зокрема,
15 серпня разом із В.К. Гончаровим Б.О. Тимо-
щук обстежують правий берег р. Гнилоп’ять в
ур. «Лука». Підйомний матеріал являв собою фраг-
менти кераміки скіфського часу та черняхівської
культури. Увагу дослідників привернув мис, який
півколом врізався в заплаву Гнилоп’яті. Місце
було добре захищене від нападів зовні. На повер-
хні зібрали фрагменти скіфської кераміки. Серед
знахідок також декілька пряслиць, характерних
для скіфської культури. У щоденнику зафіксова-
но графічні зображення знахідок.
У вказаному місці закладено шурф розмірами
5 × 1 м. Але більш значних об’єктів не виявили.
По обіді розвідку продовжили на лівому березі
Гнилоп’яті у напрямку с. Швайківка. Автор що-
денника зазначав велику кількість крем’яних
виробів, що зустрічались по маршруту як підйом-
ний матеріал. Обстеження лівого берега дало
незначну кількість підйомного матеріалу, але
закладений шурф у районі урочища «Вали» вия-
вив фрагменти печини, що дозволило наступного
дня, 16 серпня, розширити розкоп до розмірів 6 ×
6 м [Тимощук, дневник № 11864, арк. 8—11].
Вже на глибіні 20 см було виявлено рештки
печі, заваленої дерев’яними обгорілими коло-
дами, які автор щоденника визначив як за-
лишки перекриття житла, що під час пожежі
впало на піч. Навкруги зібрано фрагменти гон-
чарної кераміки Х—ХІІ ст. А на глиняній долів-
ці, зафіксованій на глибіні 50 см від поверхні,
знайдено декілька залізних речей — ключ,
ніж, серп. Умовний план об’єкту зафіксований
Б.О. Тимощуком у щоденнику [Тимощук, днев-
ник № 11864, арк. 12].
Особливий інтерес, судячи по записах у
вказаному щоденнику, викликала землянка,
розкопана в урочищі «Лука». Там зафіксовано
рештки печі — розвал каміння округлої форми
у певному порядку. Долівка зафіксована на
рівні 1,3 м від поверхні. Там виявлені кам’яна
мотика та велика кількість фрагментів ліп-
ної та кружальної кераміки з традиційною
слов’янською орнаментикою [Тимощук, днев-
ник № 11864, арк. 14].
У наступні дні Б.О. Тимощук брав участь у
розвідках у районі с. Скраглівка (урочище «Лиса
гора»), с. Слободища та ін. У результаті виявле-
но низку пам’яток енеоліту, раннього залізного
віку та ранньослов’янського часу. Зокрема, у
східній частині с. Райки зафіксована й частково
розкопана трипільська площадка. Знахідки, які
належали до трипільської культури, виявлені й
у південно-східній частині Райків — в урочищі
«Кут». А у 500 м від урочища, на невеликому
острівці, зібрані крем’яні вироби та фрагменти
кераміки неолітичного часу.
Пам’ятки поблизу Райковецького городища
були нанесені на карту. Б.О. Тимощук брав у цьо-
му участь спочатку як помічник В.К. Гончарова
та Р.І. Виєзжева. А вже 26 серпня, згідно запису
в щоденнику, він самостійно наносив на карту
місцезнаходження пам’яток, виявлених під час
розвідок по правому берегу р. Гнилопять, зокре-
ма в урочищі «Лука». Ці пам’ятки в подальшому
виділені в культуру типу Лука-Райковецька.
Офіційна частина польового щоденника
Б.О. Тимощука закінчується висновками. Далі,
починаючи зі с. 31 щоденника, велися допо-
міжні записи, які свідчать про бажання автора
детальніше ознайомитись із особливостями по-
льових досліджень. Зокрема, на сторінках 31—
36 перераховані речі, необхідні для проведення
розвідки, занотовані вимоги до креслень і зама-
льовок археологічних об’єктів, законспектовано
значення поняття «культурний шар» тощо.
По закінченні розкопок, з 1 по 11 вересня чле-
ни експедиції провели розвідку по течії р. Роста-
виця за маршрутом Паволоч — Ягнятин — Ру-
жин — Белилівка. У складі групи був і науковий
працівник Б.О. Тимощук, який разом із Д.Т. Бе-
резовцем обстежував правий берег річки. Він
брав участь у дослідженні пам’яток у районі
с. Паволоч, а саме, городища й трипільського по-
селення. За час, проведений у розвідках, молодий
дослідник отримав досвід у виявленні та фіксації
археологічних пам’яток [Гончаров, 1946/18].
У жовтні 1946 р. археологічні пам’ятки регіо-
ну досліджувала Ягнятинська експедиція під
керівництвом Є.В. Махно. Її основною метою
було дослідження поселень культури «полів
поховань», яких у районі вказаного селища
було два. До складу експедиції було включено
й Б.О. Тимощука [Махно, 1946/24, арк. 1].
Основні відомості про діяльність Б.О. Тимощука
в цей період маємо з польового щоденника, який,
до речі, вівся достатньо професійно в порівнянні
з попереднім. Він являє собою блокнот, на обкла-
динці якого під заголовком знаходяться штампи
«Музей Бердичівщини» та «Бібліотека Жито-
мирського обласного краєзнавчого музею 58». Що-
денник охоплює період із 9 по 26 жовтня 1946 р.
У польовому щоденнику є 12 рисунків та
4 креслення. Автор щоденника замальовував
підйомний матеріал із місць розвідок, який час-
то знаходив і визначав сам. Щодо креслень, слід
зазначити, що всі вони виконані з урахуванням
І с т о р і я н а у к и
302
масштабу та зі стандартними умовними познач-
ками. На кресленнях здебільшого зображені ді-
лянки розкопів [Тимощук, дневник № 11863].
Перші розкопи, за щоденником Б.О. Тимощу-
ка, були закладені 9—10 жовтня на двох ділянках
у басейні р. Роставиця. Перша ділянка розмірами
10 × 10 м розташована на південному схилі право-
го берега Безіменного струмка, який впадав у Рос-
тавицю. У 30 м на захід від першої ділянки розби-
то розкоп 2. Там В.К. Гончаровим під час розвідки
у вересні були виявлені поселення та поховання
культури «полів поховань». До речі, автор щоде-
нника зауважує, що саме виявлення пам’яток
вказаної культури було головним завданням ек-
спедиції. Керівник експедиції Є.В. Махно також
повідомила про те, що важливо визначити ділян-
ки для стаціонарних розкопок на наступний рік
[Тимощук, дневник № 11863, арк. 3].
Сторінки щоденника свідчать про набуті
молодим дослідником під час попередніх роз-
копок навички. Він самостійно обстежував бе-
реги р. Роставиця, збирав підйомний матеріал,
самостійно визначав його та замальовував [Ти-
мощук, дневник № 11863, арк. 4, 5].
Тоді Б.О. Тимощук брав участь у розвід-
ках, у результаті яких зафіксовано цілу низку
пам’яток трипільської культури, скіфського
часу, могильник культури «полів поховань»
тощо. Зокрема, 13 жовтня весь склад експеди-
ції проводив розвідку по лівому берегу р. Рос-
тавиця від с. Ягнятин до м. Ружин. 16 жовтня
Б.О. Тимощук разом із В.К. Гончаровим про-
вели розвідку в балці Цапин Хутір у західній
частині Ягнятина. Під час розвідки були знай-
дені фрагменти кераміки з характерним для
скіфського часу орнаментом. А за 15 м від за-
плави струмка виявлене поселення скіфського
часу [Тимощук, дневник № 11863, арк. 7, 12].
У той час продовжувались розкопки на двох
ділянках поселення. І в польовому щоденнику
Б.О. Тимощука з’являються плани розкопів,
зокрема план житла з піччю на ділянці 2.
Б.О. Тимощуку випала можливість і само-
стійно проводити розкопки на ділянці 2 посе-
лення культури «полів поховань». Зокрема, він
стежив за розчисткою решток будівлі та прий-
няв рішення зробити прирізку двох квадратів
для чіткішого визначення контурів завалів. У
результаті розчистки виявлені практично не-
ушкоджені посудини черняхівської культури.
План об’єкту зафіксований у польовому щоден-
нику, там представлені й замальовки мисочки,
знайденої неушкодженою під завалами печини
[Тимощук, дневник № 11863, арк. 16—18].
Крім названих ділянок, керівництво експеди-
ції вирішило провести розкопки на місці, де ще
у 1927 р. проводив розвідки Т.М. Мовчанівський.
На місці шурфів було розбито розкоп (ділянка 3)
і практично на першому штику виявлено рештки
житла. Крім того, знайдено багато фрагментів
лощеної кераміки, зробленої на гончарному крузі
[Тимощук, дневник № 11863, арк. 15].
Зважаючи на такий великий обсяг роботи, де-
кілька відкритих об’єктів та кількість отриманих
знахідок, закінчення польового сезону планува-
лось не раніше 1 листопада 1946 р. Є.В. Махно
звернулась із проханням до директора Бердичівсь-
кого музею В. Місяця продовжити перебування
Б.О. Тимощука у складі експедиції до вказаного
терміну. Але передчасні морози та сніг, який ви-
пав 26 жовтня, змусили експедицію припинити
роботу [Тимощук, дневник № 11863, арк. 21].
Ці три місяці 1946 р. відіграли велику роль
у долі Б.О. Тимощука. Він визначився зі своїм
подальшим життєвим шляхом. Але як знаний
дослідник слов’янських старожитностей Борис
Онисимович проявив себе на Буковині. Однак,
формування його як майбутнього науковця, який,
у свою чергу, виховав цілу плеяду українських
археологів, відбулося безпосередньо на Житомир-
щині. І цей процес знайшов своє відображення в
перших польових щоденниках відомого вченого.
Березовец Д.Т. Райковецкая археологическая экс-
педиция Института археологии АН УССР 1946 год.
Участок № 5 // НА ІА НАН України. — 1946/18.
Винокур и.С. Путь в науку // История СССР. —
1969. — № 4. — С. 174—176.
Гончаров В.К. Археологічна розвідка по р. Ростави-
ця в 1946 р. // НА ІА НАН України. — 1946/18.
Гончаров В.К. Сельские поселения возле Райковец-
кого городища // НА ІА НАН України. — 1946а/18
Махно Є.В. Звіт за Ягнятинську археологічну експе-
дицію 1946 р. // НА ІА НАН України. — 1946/24.
Тимощук Б.А. Дневник. Археологическая экспеди-
ция 1946 г. в с. Ягнятин // Житомирский краеведчес-
кий музей. Книга поступлений (ЖКМ КП) 39376. —
І Д — 11863.
Тимощук Б.А. Дневник участника Райковецкой ар-
хеологической экспедиции Академии Наук УССР
1946 года // Житомирский краеведческий музей. Кни-
га поступлений (ЖКМ КП) 39377. — І Д — 11864.
Борис Онисимович Тимощук: бібліографічний по-
кажчик (до 80-річчя від дня народження). — Чер-
нівці, 1999.
М. В. Х а д а д о в а
первые полевые Дневники
б.А. тимощукА (1946 год)
Статья посвящена характеристике первых поле-
вых дневников Бориса Тимощука, в которых отоб-
ражено его участие в археологических исследова-
ниях 1946 г. в составе экспедиций В.К. Гончарова и
Е.В. Махно.
M. V. H a d a d o v a
the fIrst fIeld dIArIes
by tImoshChk (1946 year)
Article is devoted Boris Timoshchuk’s first forward-
ing record books is which his participation in reaches
of 1946 as a part of expeditions under the direction of
Goncharoy and Mahno is described.
|