Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг

Стаття присвячена проблемам атрибуції, описування, каталогізації та дослідження середньовічних оправ рукописів і стародруків. Через відсутність розробки чітких вказівок методів та методології ці питання в Україні досі не вирішені. Гостра необхідність проведення реєстрації та каталогізації давніх опр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Зінченко, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2009
Теми:	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16149
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг / С. Зінченко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 241-249. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16149
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-161492011-02-08T12:03:33Z Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг Зінченко, С. Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Стаття присвячена проблемам атрибуції, описування, каталогізації та дослідження середньовічних оправ рукописів і стародруків. Через відсутність розробки чітких вказівок методів та методології ці питання в Україні досі не вирішені. Гостра необхідність проведення реєстрації та каталогізації давніх оправ, що зберігаються в Україні, обумовила доцільність використання різного рівня їхнього описування. Статья посвящена проблемам атрибуции, описания, каталогизации и изучения средневековых оправ рукописей и старопечатных изданий. Из-за отсутствия разработанных четких методических и методологических указаний эти вопросы в Украине до сих пор не решены. Острая необходимость проведения регистрации и каталогизации старинных оправ, хранящихся в Украине, обусловила целесообразность использования разного уровня их описаний. The article deals with the problems of attributions, descriptions, cataloguing, and studying of medieval covers of manuscripts, as well as ancient printed editions. In Ukraine due to the lack of accurate methodical and methodological instructions these problems have not yet been solved. Urgent necessity to carry out a registration and cataloguing of the ancient covers stored in Ukraine has created a necessity to apply different level descriptions for covers. As a possible method to solve the problem the author suggests development of a separate questionnaire for each of the historical periods of covers. 2009 Article Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг / С. Зінченко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 241-249. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. XXXX-0011 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16149 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика
spellingShingle	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Зінченко, С. Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
description	Стаття присвячена проблемам атрибуції, описування, каталогізації та дослідження середньовічних оправ рукописів і стародруків. Через відсутність розробки чітких вказівок методів та методології ці питання в Україні досі не вирішені. Гостра необхідність проведення реєстрації та каталогізації давніх оправ, що зберігаються в Україні, обумовила доцільність використання різного рівня їхнього описування.
format	Article
author	Зінченко, С.
author_facet	Зінченко, С.
author_sort	Зінченко, С.
title	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
title_short	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
title_full	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
title_fullStr	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
title_full_unstemmed	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
title_sort	історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16149
citation_txt	Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг / С. Зінченко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 241-249. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT zínčenkos ístoríografíâtaproblemikatalogízacíídavníhopravknig
first_indexed	2025-07-02T17:30:27Z
last_indexed	2025-07-02T17:30:27Z
_version_	1836557195788943360
fulltext	Історіографія з різних питань інтролігаторства налічує кілька століть. Починаючи з ХVІІІ ст. відбувається активний збір емпіричного матеріалу і нагромадження різноманітної інформації про таку форму книги, як кодекс. Різноплановість вивчення книги як пам’ятки історії та культури сприяла появі різних напрямів у царині цих досліджень. У подальшому вони стали підґрунтям для зародження багатьох спеціальних історичних дисциплін, об’єктом дослідження яких стає книга в різних її аспектах. З 40-х років ХVІІІ ст. у Німеччині та Франції публікуються перші роботи, які частково (або повністю) присвячені вивченню оправ1. Вони започаткували подальший розвиток досліджень історії появи та розвитку оправи як невід’ємної скла- дової частини кодексу. На першому етапі оправа розглядалася лише у прикладному аспекті – як один з елементів критичного аналізу, що може допомогти встановити похо- дження та час виникнення книги2. Вважалося, що вивчення та систематизація відбитків штампів тиснення допоможуть у датуванні та локалізації оправи. Такий підхід відображав початковий синтетичний етап розвитку джерело- знавства, палеографії, текстології, оправознавства, історії та декоративного оздоблення книги, коли вивчення зовнішніх ознак було підпорядковано практичній меті, а саме: встановленню дати та місця створення кодексу. Із плином часу стає очевидним, що характер оздоблення оправи не завжди може допомогти в атрибуції пам’яток, особливо тих, які дійшли до нашого часу в оправах, виготовлених кількома століттями пізніше, і, навпаки, дата і місце виникнення кодексу не завжди надають можливість провести атрибуцію 1 Gauffecourt, J.-V. Capperonier de. Traité de la relieure des livres. – 1763 (перевидання, де наводяться паралельно французький оригінал та англійський переклад, див.: Gauffe- court, J.-V. Capperonier de. Traité de la relieure des livres. A Bilingual Тreatise on Bookbinding / Transl. by Claude Beniaiteau. – Austin, 1987. – 130 p.; 1 ill.)); Prediger Ch. E. Der in aller heut zu Tag üblichen Arbeit wohl anweisende accuraten Buchbinder und Futteralmachaers: In 4 vols. – Ansbach; Frankfurt; Leipzig, 1741–1753. 2 Гальченко О. М. Оправа східнослов’янських рукописних книг та стародруків в Україні: історія, структура, опис. – К., 2005. – С. 12. Світлана ЗІНчеНКО (Львів) ІсторІографІя та проблеми каталогІзацІї давнІх оправ книг 241 оправи3. Вирішенню цієї проблеми сприяло вивчення матеріалів, техніки ви- готовлення та декоративного оздоблення оправи в різні історичні періоди, що неможливо зробити без проведення тотальної каталогізації давніх оправ. Незважаючи на поважний обсяг існуючої фахової літератури (переважно європейського походження), присвяченої описуванню та дослідженню давніх оправ, в Україні досі ще не розв’язано проблему каталогізації та атрибуції середньовічної оправи стародруків і рукописів, що зумовлено відсутністю чітких вказівок методів та методології, за якими можуть бути вирішені ці питання. Праця над виробленням методики досліджень давніх оправ розпочалася наприкінці XІX ст. Її започаткували В. Валь4 та П. Швенке5. Коротку схему реєстрації давніх оправ запропонував у своїй монографії з загальної історії інтролігаторства Г. Луб’є6. Потребу створення однотипної інструкції для каталогізації давніх оправ одним із перших відчув і спробував втілити у життя польський книгознавець К. Пекарський. Близько 1924 р. він розробив каталожну картку з урахуванням багатьох аспектів, необхідних для описування оправи. Але на практиці вона виявилася занадто детальною та громіздкою7. Нарешті, у 1926 р. завдяки віденському реферату директора Лейпцизької міської бібліотеки Й. Гофмана8 (де він наголосив про необхідність каталогі- зації оправ у німецьких наукових бібліотеках згідно з однотипним взірцем) справа каталогізації давніх оправ стала на міцну основу. Для втілення цього проекту в життя було створено спеціальну комісію, а вказівки уклав сам ініціатор проекту в наступному році9. Методичні рекомендації Й. Гофмана разом із взірцем каталожної картки та конкретними прикладами каталожних 3 Зинченко С. Методические рекомендации для описания, локализации и датирования средневековых кожаных переплётов с тиснением // Рукописная книга Древней Руси и славянских стран: от кодикологии к текстологии. – СПб., 2004. – С. 5–18. 4 Weale W. H. J. Bookbinding and Rubbings of Bindings in the National Art Library South Kensington Museum: In 2 vols. – London, 1894–1898. 5 Schwenke P. Zur Erforschung der deutschen Bucheinbände des 15. und 16. Jahrhunderts // Sammlung bibliothekswissenschaftlicher Arbeiten. – Leipzig, 1898. – Bd. XI. – S. 114–125. 6 Loubier H. Der Bucheinband in alter und neuer Zeit. – Berlin; Leipzig, 1904. – 187 S.; ill. – (Monographien des Kunstgewerbes / Hrsg. von J. L. Sponsel. – X). 7 Матеріали Казимира Пекарського, які зберігалися в Національній бібліотеці у Варшаві, а згодом в бібліотеці Ординації Красінських, майже повністю згоріли восени 1944 р. Один примірник каталожної картки Казимира Пекарського у 1951 р. ще зберігався у директора Національної бібліотеки у Варшаві Олександра Біркенмайєра (Birkenmajer A. W sprawie rejestracji i katalogowania opraw zabytkowych // Birkenmajer A. Studia Bibliolo- giczne / Pod red. H. Więckowskiej i A. Birkenmajera. – Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk, 1975. – S. 165–180). 8 Hofmann J. Der Bucheinbandkatalog und seine Bedeutung für die Bucheinbandfor- schung // Zentralblatt für Bibliothekwesen. – 1926. – Bd. XLIII. – S. 470–472. 9 Idem. Richtlinien einer einheitlichen Bucheinbandkatalogisierung // Zentralblatt für Bibliothekwesen. – 1927. – Bd. XLIV. – S. 489–503. 242 Світлана ЗІНчеНКО описів були опубліковані окремим відбитком10. Учасники Міжнародного бібліотечного конгресу, який відбувся в Італії у 1929 р., прийняли рішення запровадити розроблені Й. Гофманом рекомендації в усіх європейських бібліотеках11. У Німеччині каталогізація оправ, згідно з міністерським розпорядженням від 22 лютого 1937 р., була включена до обов’язків службового персоналу наукових бібліотек на рівні каталогізації рукописів та інкунабул12. Таким чином, перед початком Другої світової війни праця на цій ниві в країнах Європи велася досить активно. Деякі бібліотеки за цей час навіть встигли провести повну каталогізацію власних фондів. З середини 50-х років ХХ ст. у Польщі було продовжено працю з реє- страції та каталогізації давніх оправ у межах програми діяльності Відділу стародруків (Oddział Dawnej Książki) при Головній дирекції бібліотек. Були організовані спеціальні курси для “працівників з вивчення давньої книги”. Одні з них відбулися в Курніку у вересні 1945 р., а другі – на базі Ягеллонської бібліотеки восени 1948 р. Нарешті, публікується поважна і дуже ґрунтовна стаття доктора Олександра Біркенмайєра, присвячена методам реєстрації та каталогізації давніх оправ, з якої автор цих рядків запозичила багато корис- них рекомендацій13. Наприкінці ХХ ст. для детальної каталогізації давніх оправ західноєвро- пейські дослідники сконцентрувалися на розробках окремих анкет для певно- го конструктивного типу оправ, оскільки каталогізація за якоюсь загальною схемою вимагала спеціалізованої підготовки працівників бібліотек, музеїв та архівів, якої у більшості з них не було. Тому група французьких дослідників на чолі з Домініком Гродідьє розробила анкету, що містить перелік елементів конструкції оправ візантійського типу14. Більш деталізовану анкету для оправ цього типу, яка передбачала не тільки аналіз конструкції, а й дослідження використаних матеріалів, розробив у 1991 р. Гай Петербрідж15. Іншим прикладом вирішення питання недостатньої фахової підготовки працівників для каталогізації середньовічних оправ стала узагальнена ілю- 10 Idem. Kostbare Bucheinbände der Leipziger Stadtbibliothek und ihre Katalogisierung. – Leipzig, 1940. – S. 12–15. 11 Jahrbuch der Einbandkunst. – Leipzig, 1931. – Bd. III–IV. – S. 122; Goldschmidt E. Ph. Prinzipien zur Lokalisierung und Datierung alter Einbände // Jahrbuch der Einbandkunst. – Leipzig, 1928. – Bd. II. – S. 3–13. 12 Hofmann J. Kostbare Bucheinbände der Leipziger Stadtbibliothek und ihre Katalogi- sierung. – S. 6. 13 Birkenmajer A. W sprawie rejestracji i katalogowania opraw zabytkowych. – S. 165– 180. 14 Grosdidier de Matons D. Nouvelles perspectives de recherche sur la reliure byzantine // Paleografia e codicologia greca. Atti del II Colloquio internazionale (Berlino; Wolfenbüttel, 17–21 Ottobre 1983). – Alessandria, 1991. – Vol. 1. – P. 409–450. 15 Petherbridge G. Sewing Structures and Materials: A Study in the Examination and Documentation of Byzantine and Post-Byzantine Bookbindings // Paleografia e codicologia greca. – Vol. 1. – P. 363–408; Vol. 2. – P. 201–209; Fig. 1–17. 243 Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг стрована анкета, розроблена Д.-М. Шеппард, яка передбачає описування використаних матеріалів, елементів конструкції та декоративного оздоблення для оправ, виготовлених в Латинській Європі до 1500 р., опублікована в 10 числі часопису “Einbandforschung” за 2002 р.16 у межах проекту реєстрації оправ, який здійснювався під егідою Британської бібліотеки17. У Росії перші спроби в галузі розробки методичних рекомендацій для описування старовинних оправ розпочав у 1903 р. П. Сімоні18. Він першим заклав підвалини наукового вивчення східнослов’янського інтролігатор- ського мистецтва. П. Сімоні написав “Правила, которых следует держаться при описании старинных переплётов и собирании сведений о положении переплётного искусства в старое и новое время, и при воспроизведении с них снимков”19, де наводився перелік вимог, яких варто дотримуватися при описуванні оправ. Він вказав на необхідність збирання відбитків зі штампів (басм, плат, накаток, дорожників та філетів) для подальшого укладання ката- логів∗. Правила опису, рекомендовані П. К. Сімоні, відіграли в подальшому позитивну роль у становленні методики опису слов’янських рукописних пам’яток. Революція 1917 р. зашкодила розвиткові досліджень інтролігаторсько- го мистецтва в Росії. Ідеологізація історичних досліджень надзвичайно ускладнювала вивчення рукописних книг релігійного змісту. Негативним фактором для розвитку кодикологічних досліджень середньовічної книги стала значна втрата професійних кадрів, які Росія мала напередодні рево- люції. Лише з середини ХХ ст. у СРСР розпочинаються дослідження давніх оправ книг. Праці С. О. Клєпікова стали основою для створення методики вивчення давніх слов’янських оправ. На підставі розробленої ним системи він обґрунтував загальні положення реєстрації та принципи датування і локалізації східнослов’янських оправ20 для укладання зведеного каталога кириличних рукописів21. Слід зазначити, що суттєві помилки, яких при- 16 Sheppard J.-M. Western Mediaeval Bookbinding Structures // Einbandforschung (Infor- mationsblatt des arbeitskreises für die Erfassung und Erschließung Historischer Bucheinbände (AEB)). – 2002. – Heft 10. – April. – S. 17–19. 17 http: // pages.britishlibrary.net/jsheppard 18 Симони П. К. Опыт сборника сведений по истории и технике книгопереплетного художества на Руси, преимущественно в до-Петровское время, с ХІ-го по ХVІІІ-ое сто- летие включительно: Тексты – Материалы – Снимки / Собр. и прим. П. Симони – СПб., 1903. – 324 с.; LХХІІІ л., илл. – (Сер.: ПДПИ, 122). 19 Там само. – C. 245–258. ∗ Серед сучасних науковців і реставраторів за такими відбитками з тиснення, зро- бленими за допомогою паперу та олівця, закріпилася назва “протирка”. 20 Клепиков С. А. Описание древних русских обиходных переплётов // Методичес- кие рекомендации по описанию славяно-русских рукописей, хранящихся в СССР. – М., 1976. – Вып. 2. – ч. 1. – С. 51–77. 21 Сводный каталог славяно-русских рукописных книг, хранящихся в СССР. XI–XIII вв. / АН СССР, Отделение истории, Археографическая комиссия. – М., 1984. – 406 с.; ил. 244 Світлана ЗІНчеНКО пустився С. О. Клєпіков у датуванні та локалізації оправ, своєю причиною мали саме недосконалість запропонованої методики∗. Відштовхуючись від конструктивних особливостей і декоративного оздоблення, він полишав поза увагою відповідний досвід у галузі дослідження історії та техніки оправи, запропонований західноєвропейськими колегами, зокрема перевірку шит- тя кодексу на первинність. Методологію Клєпікова значно розвинула та доповнила О. М. Шварц, обґрунтувавши принципи датування первинних оправ слов’янських рукописних книг22. В. В. Калугіну належить чергова російська розробка методичних рекомендацій для описування і каталогізації східнослов’янських шкіряних оправ23. Проблематиці датування “давньоруських” побутових оправ XV–XVII ст. на підставі вивчення шиття книжкових блоків і їх кріплення до дощок при- свячено статтю голови Петербурзької спілки істориків паперу О. П. Балачен- кової24. Дослідження конструктивних елементів та шиття рукописних книг проводилося в межах розробки комплексної методики експрес-експертизи середньовічних книжкових оправ, що здійснюється в даний час під керів- ництвом Д. О. Ципкіна в Лабораторії кодикологічних досліджень і науково- технічної експертизи документів (ЛКДНТеД) і Відділі рукописів РНБ у Пе- тербурзі. До комплексу експертних методик входять: 1) методика об’єктивної ідентифікації конкретного інтролігаторського інструмента за відбитками (на підставі оптико-електронного трасологічного дослідження); 2) методика ви- явлення генетичних зв’язків між штампами з аналогічними зображеннями та ідентифікація з майстернями по їх виготовленню; 3) методика графічної класифікації і описування орнаментальних штампів для оздоблення оправ; 4) методика ідентифікації інтролігатора на підставі вивчення навичок тиснення (з урахуванням інструмента для тиснення). Також було розроблено анкету, до якої заносяться дані про характер шиття, орнаментальне тиснення та де- коративне оздоблення оправ25. ∗ Ці помилки були абсолютно правильно відзначені у роботах О. М. Шварц (Шварц Е. М. Переплеты ХV в. Софийско-Новгородской библиотеки // ВИД. – Л., 1981. – № 13. – С. 242–252). 22 Шварц Е. М. Кодикологический анализ пергаменных рукописей ХІV–ХV вв. (На материале Софийско-Новгородского собрания ГПБ) // Там само. – Л., 1978. – № 18. – С. 110–120; її ж. О византийском влиянии на русский переплёт // Там само. – Л., 1991. – № 23. – С. 169–181; її ж. Переплеты ХV в. Софийско-Новгородской библиотеки. – С. 242–252; її ж. Византийская и европейская традиция в искусстве книги Древней Руси. Тисненые переплеты XII–XVII вв. – СПб., 1994. – С. 1–12. 23 Калугин В. В. Вопросы описания древнерусских обиходных переплетов: Словарь специальной переплетной техники // Методические рекомендации по описанию славяно- русских рукописей, хранящихся в СССР. – М., 1990. – Вып. 3. – ч. 2. – С. 201–245. 24 Балаченкова А. П. Проблема датировки древнерусских обиходных переплетов // Мавродинские чтения / Под ред. Ю. В. Кривошееева, М. В. Ходякова. – СПб., 2002. – С. 42–46. 25 Інформацію отримано під час приватної розмови з автором методики експрес- експертизи середньовічних оправ Д. О. Ципкіним. 245 Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг Короткі рекомендації з аналізу й описування техніки виготовлення серед- ньовічної оправи у 2005 р. опублікувала як додаток до навчального посібника з інтролігаторства І. П. Мокрецова26. У 2006 р. у Ростові в межах програми VI Школи-семінару підвищення кваліфікації для працівників-початківців музеїв, архівів, бібліотек, які пра- цюють з кириличними рукописними та друкованими книжними пам’ятками XV–XVII ст., були опубліковані окремим відбитком методичні рекомендації для описування побутових оправ кириличних рукописних книг, розроблені на підставі праць В. В. Калугіна і рекомендацій для описування стародруків, укладених І. В. Поздєєвою27. У Білорусії в січні 2006 р. у Відділі рідкісних книг і рукописів Централь- ної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа НАН Білорусії за підтримки Націо- нальної академії наук Білорусії відбувся методичний семінар, присвячений дослідженню та описуванню оправ. Під час дискусії було висловлено думку про доцільність упровадження різного рівня опису оправ стародрукованих книг залежно від століття або запровадження однотипних уніфікованих ви- мог з цією метою в електронному вигляді28. Дослідження з історії української оправи розпочинаються у 20-х роках ХХ ст. – період інституційного становлення науково-дослідних осередків – створення Всеукраїнської академії наук і зокрема Українського наукового інституту книгознавства (УНІК), який сконцентрував у своїх стінах наукові дослідження з історії книги та інтролігаторства і тим самим сприяв активізації вивчення давніх історичних та літературних рукописних пам’яток. Протягом цього періоду вийшла у світ низка публікацій, присвячених переважно оздо- бленню золотарських та шкіряних оправ XVI–XVIII ст., таких українських істориків та мистецтвознавців, як К. В. Широцький29, В. Л. Модзалевський30, Д. М. Щербаківський31, П. Курінний32. 26 Средневековый книжный переплет: История, материалы и техника, принципы реставрации: Учеб. пособ. / Авт.-сост. И. П. Мокрецова; отв. ред. С. С. Попадюк. – М., 2005. – 141 с. 27 Див.: Осокина Е. А. Описание обиходного переплета кириллических рукописных книг. – Ростов, 2006. – 22 с. 28 Сынкова И. А. Западноевропейский переплет XV–XVIII веков: проблемы лока-XV–XVIII веков: проблемы лока-–XVIII веков: проблемы лока-XVIII веков: проблемы лока- веков: проблемы лока- лизации и датировки // Информационное обеспечение науки Беларуси: от рукописей к электронным информационным ресурсам. – Минск, 2006. – С. 137–147. 29 Широцький К. В. Кольорові папери // Книгарь. Літопис українського письмен- ства. – К., 1918. – ч. 12–13. – С. 691–694; його ж. Наше стародавнє інтролігаторство // Там само. – К., 1919. – ч. 17. – С. 1031–1036. 30 Модзалевський В. Л. Дещо про давніх інтролігаторів // Наше минуле. – К., 1918. – ч. 2. – С. 1675–1676. 31 Щербаківський Д. Золотарська оправа книжки в ХVІ–ХІХ століттях на Україні // Бібліологічні вісті. – К., 1924. – № 1/2. – С. 101–113; його ж. Оправа книжок у київських золотарів ХVІІ–ХVІІІ ст. – К., 1926. – 52 с.; іл. (окремий відбиток з 1-го тому “Труди УНІК”). 32 Курінний П. Лаврські інтролігатори ХVІІ–ХVІІІ ст. – К., 1926. – С. 5–39 (окремий відбиток з 1-го тому “Труди УНІК”). 246 Світлана ЗІНчеНКО Після тривалої перерви активне дослідження оправ українських кири- личних рукописних книг було відновлене в останній чверті ХХ ст. у контексті розробки загальних питань кодикології. Центром цих досліджень став Від- діл рукописів Центральної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського АН УРСР33. У 1992 р. для обговорення широкого загалу дослідників Л. А. Ду- бровіна та О. М. Гальченко опублікували розгорнуту кодикологічну модель описування рукописної книги у вигляді деталізованої ієрархічної структури34. Ця модель враховує найменші подробиці зовнішнього опису книги, її багато- аспектність як джерела і поділяється на три великі розділи: зовнішній опис, зміст та історія побутування рукопису, що відповідають трьом методично са- мостійним напрямам у кодикологічному аналізі. Один із підрозділів згаданої публікації присвячений детальному описуванню оправи. Це перша спроба розробки універсальної структури опису оправ, датованих різним часом і виготовлених у різній техніці35. Проте запропонована модель, так само як колись і картка К. Пекарського, на практиці виявилася надто громіздкою і незручною для користування. Крім того, її автор – О. М. Гальченко – у своїх працях продовжила розвивати методику С. О. Клєпікова з урахуванням до- повнень, зроблених О. М. Шварц та В. В. Калугіним, розширивши їх дослі- дженнями середньовічних українських оправ36. У методичних рекомендаціях О. Гусєвої, розроблених для ідентифікації і попримірникового опису українських видань кириличного шрифту другої половини XVI – XVIII ст., окремий розділ присвячено матеріалам, конструк- тивним особливостям та декоративному оздобленню українських оправ XVII–XVIII ст., за якими можливо провести їх локалізацію та датування37. Таким чином, ми можемо сьогодні говорити про гостру необхідність про- ведення реєстрації та каталогізації давніх оправ, що зберігаються в Україні, й доцільність упровадження різного рівня описування оправ. Українські бібліопегісти значно відстають у цій галузі від західноєвропейських колег, які каталогізацію майже завершили. 33 У 1992 р. відділ реорганізовано в Інститут рукопису бібліотеки, яка у свою чергу 1996 р. була перейменована на Національну бібліотеку України імені В. І. Вернад- ського. 34 Дубровіна Л. А., Гальченко О. М. Кодикографія української та східнослов’янської рукописної книги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису / АН України; ЦНБ ім. В. І. Вернадського; ІУА. – К., 1992. – 152 с. (Сер.: Проблеми едиційної археографії: Історія, теорія, методика. – Вип. 9). 35 Там само. – С. 37–43. 36 Гальченко О. М. Оправа українських рукописних книг та стародруків як об’єкт коди- кографії: Автореф. дис. … канд. іст. н. – К., 1994. – 18 с.; її ж. Оправа східнослов’янських рукописних книг та стародруків в археографічному описі: спроба аналізу // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 2000. – Т. 215. – С. 438–456; її ж. Оправа східнослов’янських рукописних книг та стародруків в Україні... – 375 с.; іл. 37 Гусева А. А. Идентификация экземпляров украинских изданий кирилловского шрифта второй половины XVI – XVIII вв.: Методические рекомендации. – М., 1997. – С. 43–51. 247 Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг Реєстрація та каталогізація давніх оправ має подвійну мету: перша поля- гає у встановленні місця і дати їх виготовлення, а друга – в їх оцінці з погляду технічного виконання та мистецької вартості. При цьому досі невирішеним залишається питання: чи слід обмежитися простою реєстрацією шифру і формальним зовнішнім описом оправи, чи треба займатися більш значним монографічним опрацюванням, яке має завершуватися порівняльним аналі- зом з аналогічними оправами або, ще краще, із цілою низкою оправ. Обмеження коротким формальним однотипним описуванням оправи доцільне тільки у випадку укладання каталогів рукописів та стародруків, де опис оправи виступає лише окремим підрозділом кодикологічного опису книги. Його недоліком є те, що більшість укладачів каталогів час та місце створення оправи визначають, відштовхуючись від вихідних даних старо- друку або атрибуції рукопису. Такий висновок майже завжди є помилковим, навіть у тому випадку, коли оправа є первинною. На це (особливо для оправ стародруків) ще у 1928 р. вказав е. Гольдшмідт38. Сучасні західноєвропей- ські дослідження умов торгівлі книгами в середньовічній Європі довели, що ймовірність відповідності між місцем видання книги й походженням її оправи практично є незначною39. Доцільність монографічного наукового вивчення кожної оправи зумовлена не лише необхідністю укладання спеціалізованих каталогів оправ, а й пробле- матикою правильного датування і локалізації кожної оправи. У свою чергу ви- никає питання, яким чином слід розв’язати цю проблему. чи шляхом розробки загальної уніфікованої каталожної картки (в письмовому або електронному вигляді), де враховані всі аспекти описування оправи, чи розробити для кожного історичного періоду або конструктивного типу оправ самостійну анкету. Світовий досвід довів на прикладах каталожної картки К. Пекарського та кодикологічної моделі описування рукописної книги О. М. Гальченко, що на практиці загальна уніфікована каталожна картка для оправ, датованих різним часом і виготовлених у різних техніках, є надто громіздкою і незруч- ною в користуванні, навіть в електронному вигляді. Для її заповнення по- трібно витратити багато часу, зусиль і володіти певним обсягом знань. Тому доцільнішою видається розробка окремих ілюстрованих анкет для кожного конструктивного типу середньовічних оправ, що їх могли б самостійно за- повнювати бібліотечні, музейні та архівні працівники. Для оправ Нового і Новітнього часу, де конструкція залишається майже незмінною, слід розробити картки з урахуванням стилістики декоративного оздоблення. Все це може проводитись на порівняльному тлі з іншими опра- вами, і тим самим буде визначено ще й мистецьку вартість оправи. У теперішній час нами розроблені дві анкети для описування оправ візан- тійської та готичної конструкцій, які проходять апробацію при каталогізації 38 Goldschmidt E. Ph. Prinzipien zur Lokalisierung und Datierung alter Einbände. – S. 3–13. 39 Зинченко С. Методические рекомендации для описания, локализации и датирова- ния средневековых кожаных переплётов... – С. 5–18. 248 Світлана ЗІНчеНКО фондів Відділу рукописів та стародруків у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Зауважимо, що сюди входять: аналіз книжкового блоку (розмір, ширина полів, шиття, обріз), характер з’єднання книжкового блоку та обкладок його оправи між собою, матеріалів, з якого виготовлені обкладки оправи (їхній розмір, товщина та конфігурація профілю торців40), капталу, матеріалу покриття та фурнітури (застібки, накладні деталі тощо). Отримані результати нададуть можливість об’єднати в групи оправи, кон- структивні елементи яких та декоративне оздоблення виявляють між собою певну схожість. Порівняльний аналіз відіграє значну роль у методиці нашого предмета (як, зрештою, і в методиці багатьох інших наукових дисциплін). З одного боку, прив’язання кожної конкретної оправи до комплексу аналогів надає аргументи для її локалізації та хронологізації; з іншого – уможливлює встановлення зв’язку з конкретною майстернею або навіть інтролігатором і визначення положення, яке вона займає в історичному контексті. Світлана Зінченко (Львів). Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг. Стаття присвячена проблемам атрибуції, описування, каталогізації та дослідження середньовічних оправ рукописів і стародруків. через відсутність розробки чітких вка- зівок методів та методології ці питання в Україні досі не вирішені. Гостра необхідність проведення реєстрації та каталогізації давніх оправ, що зберігаються в Україні, обумо- вила доцільність використання різного рівня їхнього описування. Ключові слова: стародруки, оправи, Україна. Светлана Зинченко (Львов). историография и проблемы каталогизации древ- них оправ книг. Статья посвящена проблемам атрибуции, описания, каталогизации и изучения средневековых оправ рукописей и старопечатных изданий. Из-за отсутствия разрабо- танных четких методических и методологических указаний эти вопросы в Украине до сих пор не решены. Острая необходимость проведения регистрации и каталогизации старинных оправ, хранящихся в Украине, обусловила целесообразность использования разного уровня их описаний. Ключевые слова: старопечатные издания, оправы, Украина. Svitlana Zinchenko (Lviv). Historiography and Problems Associated with Catalogu- ing of the Covers of Old Books. The article deals with the problems of attributions, descriptions, cataloguing, and study- ing of medieval covers of manuscripts, as well as ancient printed editions. In Ukraine due to the lack of accurate methodical and methodological instructions these problems have not yet been solved. Urgent necessity to carry out a registration and cataloguing of the ancient covers stored in Ukraine has created a necessity to apply different level descriptions for covers. As a possible method to solve the problem the author suggests development of a separate question- naire for each of the historical periods of covers. Key words: old books, covers, Ukraine. 40 У випадках, коли обкладки виконані з дерева. 249 Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг

Історіографія та проблеми каталогізації давніх оправ книг

Репозитарії

Схожі ресурси