Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття

У статті розглядаються особливості запровадження деканатських печаток у діловодстві Перемишльської греко-католицької єпархії та засади їхнього функціонування. Простежено еволюцію штемпелів у різних параметрах: матеріал, форма, розміри, легенда, сюжетне зображення. У додатку наведено каталог деканатс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Скочиляс, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2009
Теми:	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16150
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття / І. Скочиляс // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 250-262. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16150
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-161502011-02-08T12:03:34Z Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття Скочиляс, І. Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика У статті розглядаються особливості запровадження деканатських печаток у діловодстві Перемишльської греко-католицької єпархії та засади їхнього функціонування. Простежено еволюцію штемпелів у різних параметрах: матеріал, форма, розміри, легенда, сюжетне зображення. У додатку наведено каталог деканатських матриць (19 печаток), що охоплює 9 деканатів єпархії. В статье рассматриваются особенности введения деканатских печатей в делопроизводство Перемышльской греко-католической епархии и принципы их функционирования. Описана эволюция печатей в их различных параметрах: материал, форма, размеры, легенда, сюжетное изображение. В приложении опубликован каталог деканатских матриц (19 печатей), который охватывает 9 деканатов епархии. The article concerns the introduction of the church deanery stamps into the official documentation of the Greek-Catholic eparchy of Peremyshl. The author analyzes the evolution of church stamps with regard to their functions and such features as material, form, size, legend, and image. The appendix provides the catalogue of stamp matrices (19 seals) from the nine deaneries of this eparchy. 2009 Article Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття / І. Скочиляс // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 250-262. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0011 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16150 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика
spellingShingle	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика Скочиляс, І. Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття
description	У статті розглядаються особливості запровадження деканатських печаток у діловодстві Перемишльської греко-католицької єпархії та засади їхнього функціонування. Простежено еволюцію штемпелів у різних параметрах: матеріал, форма, розміри, легенда, сюжетне зображення. У додатку наведено каталог деканатських матриць (19 печаток), що охоплює 9 деканатів єпархії.
format	Article
author	Скочиляс, І.
author_facet	Скочиляс, І.
author_sort	Скочиляс, І.
title	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття
title_short	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття
title_full	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття
title_fullStr	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття
title_full_unstemmed	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття
title_sort	деканатські печатки жовківського округу кінця xviii – початку хх століття
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Картографія, бібліотекознавство, сфрагістика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16150
citation_txt	Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття / І. Скочиляс // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 250-262. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT skočilâsí dekanatsʹkípečatkižovkívsʹkogookrugukíncâxviiipočatkuhhstolíttâ
first_indexed	2025-07-02T17:30:30Z
last_indexed	2025-07-02T17:30:30Z
_version_	1836557198794162176
fulltext	Остаточне запровадження у Греко-католицькій церкві деканатських та парафіяльних печаток відбулося з ініціативи австрійського уряду наприкінці XVIII cт. Однак загалом становлення церковної сфрагістики розпочалося дещо раніше. На інституційному рівні про важливість печаток, мабуть, уперше наголосив єпархіальний собор Київської унійної архієпархії 1739 р. В одній з його постанов, зокрема, йшлося про те, щоб кожен декан виготовив копію діянь собору з вивішеною печаткою (“z pieczęcią wywieszоną”)1. Відо- мо також, що в 1763 р. Полоцька унійна архієпархія подала свої пропозиції щодо проекту постанов Берестейського провінційного собору, заплановано- го на 1765 р., в яких обговорювалася можливість запровадження в руській церкві деканатських і парафіяльних штемпелів. Їхня поява мала б підвищити ефективність функціонування церковних канцелярій. На писаря покладалася відповідальність за офіційні акти, які він зобов’язувався представити для перегляду на соборі. Планувалося, що разом з печаткою документи успадко- вуватиме наступний декан2. Однак виглядає на те, що ці ініціативи церковної ієрархії так і не були зреалізовані. З приєднанням Галичини до Австрійської монархії ініціатива викорис- тання штемпелів у канцеляріях Греко-католицької церкви всіх рівнів нале- жала вже урядові. Поштовхом до цього кроку став циркуляр від 6 вересня 1797 р., який адресувався, очевидно, всім єпархіям в Австрійській монархії3. У ньому наголошувалося, що священики для легітимної конфірмації шля- хетства видавали метричні свідоцтва, не підтверджені ні деканатськими, ні парафіяльними печатками. Тому, з метою запобігання появи фальшивих актів про народження, консисторії зобов’язувалися вимагати від деканатських і 1 Інститут історії РАН у Санкт-Петербурзі. Архів. – Колекція 52: Павел Доброхо- тов. – Оп. 1. – Спр. 369. – Арк. 51зв. 2 Epistolae Jasonis Junosza Smogorzevskyj, metropolitae kioviensis catholici (1780– 1788). – Romae, 1965. – Р. 25. 3 Про цей лист до Буковинської православної консисторії див.: Grămadă N. Vechile peceţi bisericeşti bucovinene. – Gernăuţi, 1939. – P. 19. Відповідне розпорядження адресувалося й Львівській митрополичій консисторії (Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі – ЦДІАЛ України). – Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 331. – Арк. 24–26зв.). Ірина CКОчиЛяС (Львів) Деканатські печатки ЖОВкіВськОГО ОкРУГУ кінЦЯ XVIII – пОчаткУ ХХ стОліттЯ 250 парафіяльних урядів затверджувати такі офіційні акти. З цього та інших роз- поряджень (від 18 і 22 вересня 1797 р. та 26 і 29 серпня 1798 р.) випливає, що греко-католицький клір до того, переважно, не використовував печатки. Австрійська адміністрація забезпечила також організацію самого про- цесу виготовлення печаток. Ті деканатські печатки, котрі не відповідали встановленому взірцю, зобов’язували переробити у Львові. Отже, необхідність легітимізації метричних актів та автентичності інших документів і стала безпосередньою причиною запровадження наприкінці XVIII cт. деканатських і парафіяльних штемпелів у всіх греко-католицьких єпархіях Австрії. Натомість урядові розпорядження 1797–1798 рр. визначили правові засади розвитку української церковної сфрагістики Галичини. Важливим кроком щодо посилення державного контролю за функціону- ванням печаток стало губернське розпорядження від 1842 р., яке зобов’язувало релігійні установи, що володіли приватними маєтками, за власний кошт ви- готовляти штемпелі та послуговуватися ними4. Наступні за хронологією законодавчі акти другої половини ХІХ – початку ХХ ст., метою яких була адаптація Греко-католицької церкви до австрійського державного права, усталили нову для галицьких священиків канцелярійну практику. Переважно регламентувалися способи та сфери застосування штемпелів. Спеціальне розпорядження “О стылю урядовôмъ” визначало види документів (реверси, метричні витяги), що вимагали затвердження, а такі акти, як церковні інвен- тарі, необхідно було засвідчувати деканатськими штемпелями5. Австрійське законодавство визначило сфери й рамки функціонування деканатської сфрагістики. Львівський митрополичий ординаріат намагався уніфікувати зміст написів церковних матриць, зокрема, відповідну відозву до кліру було опубліковано у “Львôвско-Архіепархіяльныхъ Вhдомостяхъ”6 та у “Вhстнику Перемыской епархіи”7. Не залишалася осторонь цих процесів і громадськість. яскравим прикладом такого зацікавлення є лист з Жовківсько- го повіту від 11 вересня 1873 р. “Печати въ русскихъ деканальныхъ урядахъ”, опублікований в українському часописі “Слово”. У ньому йшлося про те, що в усьому повіті сільські печатки із зображенням давніх гербів Речі Посполитої та польськими написами замінені на “руські” написи, тоді як окремі греко- католицькі декани, виявляючи свій консерватизм, користуються урядовими деканатськими печатками з латинськими написами, яких “стережуть … як дорогоцінну древність, достойну всемірної вистави”. Автори допису вважали це зневагою “народної справи”, надіялись, що декани змінять свою позицію і незабаром замовлять урядові деканальні печатки “з русскимъ вырізомъ”8. 4 ЦДІАЛ України. – Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-ЦДІАЛ України. – Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin- України. – Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-України. – Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-. – Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-Ф. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-. 201. – Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-Оп. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-. 1. – Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-Спр. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-. 2240. – Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-Арк. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-. 1–1зв.� �bi�r �staw prowin-зв.� �bi�r �staw prowin-.� �bi�r �staw prowin- cyjnych dla Kr�lestw Galicyi i Lodomeryi z roku 1842. – Lw�w, 1844. – S. 54–55. 5 Вhстникъ Перемыской епархіи. – 1909. – ч. 9. – С. 91–99� 1889. – ч. 2. – С. 14, 18� 1896. – ч. 12. – С. 104� 1902. – ч. 11. – С. 150. 6 Львôвско-Архіепархіяльные Вhдомости. – 1904. – ч. 6. – С. 67. 7 Вhстникъ Перемыской епархіи. – 1906. – ч. 7. – С. 57. 8 Слово. – Львів, 1873. – ч. 106. – 11 вересня. – С. 5. 251 Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття Протягом ХІХ ст. Жовківський округ9 охоплював 9 деканатів Пере- мишльської греко-католицької єпархії: Белзький, Варязький, Жовківський, Куликівський, Любачівський, Олешицький, Потелицький, Сокальський та Угнівський. Документи – це переважно акти фінансово-майнового характеру, ме- тричні записи тощо, засвідчені деканатськими печатками, хронологічно охоплюють період з 1838 р. до початку ХХ ст. Для багатьох деканатів вдалося виявити по декілька відбитків штемпелів, які належали одному уряду. Так, наприклад, по три деканатських штемпелі функціонувало у Белзькому, Жов- ківському та Куликівському деканатах, по два – у Любачівському, Потелиць- кому, Сокальському та Угнівському деканатах, по одному – у Варязькому та Олешицькому деканатах. Існування кількох варіантів печаток дає можливість простежити еволюцію штемпелів у різних їхніх сфрагістичних параметрах. У досліджуваний період матеріалами для відбитків слугували сургуч, сажа, папір і мастика, чорнило, фарба. За формою всі виявлені печатки поділяються на овальні та круглі. Написи розміщувалися довкола сюжетного зображення. Легенди пере- важно відокремлені від малюнка двома концентричними колами чи ова- лами. Обідки вирізьблені у формі ліній та крапочок, у тексті між словами використовували роздільники: хрестики, крапки, двокрапки, розетки тощо. Більшість легенд виконані українською мовою за винятком печатки Белзького (1838–1848), Жовківського (1842–1885) та Куликівського (1885) деканатів, які містили латинські написи. Легенди на печатках дають змогу встановити їхню територіальну, інституційну та конфесійну приналежність (наприклад: ПЄ- чАТЬ * ДЄКАНАТu. * БЕЛСКОГω � ПЕчАТЬ ГР. К. УРяДА ДЕКАНАЛЬ- НОГО ВАРяЖСКОГО� SIGILL�M. DECANAT�S. R: G: ��ŁKIEVIENS:� ПЕчАТЬ УГНОВСКОГО НАМhСТНичЕСТВА тощо). Усі написи виконано друкованим шрифтом. Для раціонального викорис- тання площі штемпеля застосовували скорочення, т. зв. суспенсії та сигли. При викарбуванні легенд змінюється графічна форма літер, стиль, характер письма. Поступово зникають церковнослов’янські букви h, u, ω та інші, а їхнє місце посідають сучасні українські букви. Хоча в окремих випадках, як, наприклад, у Любачівському деканаті, “h” використовуються і на початку ХХ ст. Помилки у тексті зафіксовані лише в легенді печатки Олешицького деканату (1885–1906), де у слові “ОЛЄШЫЦЖОГω” літеру “К” подано як “Ж”. Очевидно, це опечатка гравера, який, мабуть, спочатку карбував у дзер- кальному зображенні, а згодом виправив свою помилку. Майже в усіх виявлених печатках присутні сюжетні зображення (виня- ток становить лише друга печатка Потелицького деканату (1899–1919)). На їх прикладах можна виокремити кілька основних сюжетів: 1) зображення постатей святих, богородичні та господні празники (Куликівський деканат 9 Наприкінці 60-х років ХІХ ст. було проведено адміністративну реформу, внаслідок якої округи реорганізувалися в повіти. 252 Ірина СКОчиЛяС (1885, 1895–1900))� 2) символи вищого духовенства (митра, мантія, єпис- копський жезл, кардинальський капелюх з китицями) (Жовківський деканат (1885–1901, 1911–1912)� Любачівський деканат (1885–1900, 1905–1908))� 3)герби міст – адміністративних центрів деканатів, у поєднанні з релігійними сюжетами (Белзький деканат (1838–1848, 1885–1896)� Жовківський деканат (1842–1885))� 4) родові герби в поєднанні з релігійними сюжетами (Варязький деканат (1885–1899) – герб Сас). В окремих деканатах простежується тенденція до дотримання давніх тра- дицій та збереження основних елементів, які використовувалися в давніших печатках. Прикладом цього є Белзький деканат (1838–1848 та 1885–1896 рр.), де у двох печатках виявлено зображення герба Белза та постаті святої з гілкою в руках. Сюжет практично не змінився порівняно із давнішою печаткою, на відміну від розмірів самого штемпеля, який став удвічі більший, та форми – з круглої вона стала овальною. Натомість третя відома нам печатка (1899) має повністю відмінний сюжет (вгорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею – розгорнута мантія, в центрі якої овальний щит із двораменним хрестом, від якого розходиться проміння� обабіч від мантії – єпископський жезл і хрест). У Жовківському деканаті (1885–1901, 1911–1912) друга та третя печатки мали незмінну концепцію (вгорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, в центрі якої овальний щит� обабіч від мантії єпископський жезл і хрест), але окремі деталі зазнали низки змін (так, овальний щит у центрі мантії в першому варіанті виконаний лініями, у другому – обрамлений ланцюгом). Подібні сюжети простежуються й у пе- чатках Сокальського та Угнівського деканатів. Інші композиції спираються на християнські символи вищого духовенства – це кардинальський капелюх з китицями та стилізована під щиток мантія, як і, наприклад, вирізьблені на штемпелі Любачівського деканату. У Куликівському деканаті перший та другий штемпелі зберігають тяглість традицій у переданні сюжетного зображення – вони представляють компо- зицію Успіння Пресвятої Богородиці, тоді як третій штемпель виконаний уже за новими зразками і містить малюнок митри та мантії. Загалом печатки із зображенням постатей святих, богородичних та господніх празників у деканатській сфрагістиці Перемишльської греко-католицької консисторії використовувалися рідко. Аналіз тих деканатських штемпелів, у котрих містяться зображення символів вищого духовенства та родові герби, показує, що їхні сюжети запозичені із консисторських та єпископських печаток. При цьому не до- тримувалися чіткого ієрархічного підпорядкування – це стосується, зокрема, кількості китиць по обидва боки кардинальського капелюха. Дослідники також зауважили, що при використанні даної символіки не було чіткого розмежування згідно з ієрархією серед вищого духовенства10. Наявність 10 Про це див.: Комаровский Е. А. Основы церковной геральдики // Гербовед. – 1996. – № 11. – С. 117–118. Автор подає таку градацію: кардинали – 5 китиць, архієпископи – 4, єпископи – 3, ігумени – 2, князі з правом судової влади – 1. 253 Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття родових гербів, очевидно, свідчить про те, що декани, виготовляючи урядову печатку, орієнтувалися на єпископські аналоги, де у сюжетах поєднувалися християнські та світські символи. А коли ієрархи мали шляхетське похо- дження, то було справою честі відобразити свій герб на штемпелі. Щодо печаток із аґіографічними зображеннями, то у Куликівському деканаті сю- жет Успіння Богородиці збігається із титулом місцевого храму у Куликові, а Белзький деканат використовував печатку із постаттю святої, мабуть, Па- раскеви11. Ще в іншому штемпелі поряд із гербом міста поміщено релігійну композицію (у Жовкві – церква Святої Трійці знаходилася на передмісті12). Ймовірно, це було пов’язано з існуванням давніх храмів на цій території з відповідною титулатурою. * * Масове застосування печаток у Греко-католицькій церкві розпочалося наприкінці XVIII ст. Введення в канцелярійну практику деканатських штем- пелів перебувало під пильним контролем влади, хоч безпосереднє їх запро- вадження належало до компетенції консисторії. Активізацію цих процесів у Перемишльській єпархії зумовила політика австрійського двору. Подальший розвиток церковної сфрагістики регламентувався циркуля- рами як світських, так і духовних інституцій. Їхні відповідні розпорядження публікувалися в єпархіальних виданнях і таким чином популяризувалися серед духовенства. Натомість масове використання штемпелів було тісно пов’язане з бюрократизацією діловодства. Наприкінці ХІХ ст. простежується тенденція до збільшення кількості штемпелів, які функціонували у деканатських урядах, та інтенсифікації їхнього використання. У зв’язку з цим відповідно скорочуються терміни їхнього застосування. Період функціонування матриць у деканатах Жов- ківського округу мав широкий хронологічний діапазон – від 1 до 43 років, з виразною тенденцією до зменшення в останні десятиліття перед Першою світовою війною. Легенди деканатських печаток були україномовними та латиномовними (останні – це переважно давні печатки). Це пояснюється передовсім впливом процесів українського культурно-національного відродження у Галичині другої половини XIX – початку XX ст., одним із виявів якого і стала “украї- нізація” печаток, що супроводжувалася конфесіоналізацією написів. Церковні штемпелі були носіями різноманітних християнських та геральдичних символів і сюжетів. За сюжетним зображенням деканатські печатки Перемишльської єпархії поділяються на кілька видів: 1) символи 11 За даними “Шематизму” 1910 р. на території кладовища знаходилася церква Великомучениці Параскевії, яка раніше мала статус парафії. Див.: Шематизмъ Всего Клира греко-католического епархій соединеныхъ Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рокъ водъ рожд. Хр. 1910. – Перемышль, 1910. – С. 13. 12 Схиматисмъ Всего Клира руского-католического епархіи Перемышльской на рокъ отъ рожд. Хр. 1879. – Перемышль, 1879. – С. 145. 254 Ірина СКОчиЛяС вищого духовенства (12 шт.)� 2) аґіографічні мотиви (2 шт.)� 3) герби міст – адміністративних центрів деканатів у поєднанні з релігійними сюжетами (3 шт.)� 4) родові герби в поєднанні з релігійними символами (2 шт.). Еволюція сюжетних зображень печаток відбувалася в напрямку їхнього спрощення, мо- дернізації та втрати свого первісного значення. Це виявилося: 1) у збереженні тяглості сфрагістичних традицій при заміні матриць та впровадженні нових підходів у виготовлення печаток, що відображали тогочасні тенденції розви- тку української іконографії та граверства� 2) у заміні панорамних релігійних сюжетів іншими християнськими символами� 3) у відмові від зображення в полі печатки. У каталозі вказано назву деканату� кількість віднайдених відтисків, дату- вання засвідчених печатками документів� місце зберігання� сфрагістичні па- раметри печаток: матеріал, форму, розмір, сюжетне зображення та легенду. Каталог Белзький деканат. перший варіант: 2 прим., 1838–1848 рр. Матеріал: сургуч. Форма: кругла. Розмір: 24 мм. сюжетне зображення: У центрі справа – герб Белза: – міський мур з трьома вежами та крокуюча постать людини у відчиненій брамі. Зліва – зо- браження святої з гілкою в руці та німбом довкола голови13. легенда: SIG[ILL�M]. DEC. BEL�[ENSIS]. Зовнішній обідок у вигляді крапочок. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 406. – Арк. 6зв., 8. Белзький деканат. Другий варіант: 7 прим., 1885–1896 рр. Матеріал: сажа, чорнило. Форма: овальна. Розмір: 35×45 мм. сюжетне зображення: У центрі справа герб Белза – міський мур з трьома вежами та крокуючий чоловік у брамі. Зліва постать святої з гілкою в руці та німбом довкола голови. легенда: ПЄчАТЬ * ДЄКАНАТu. * БЕЛСКОГω . Обідок виконаний у вигляді крапочок. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 13. – Спр. 12060. – Арк. 56� Оп. 20. – Спр. 374. – Арк. 27� Спр. 375. – Арк. 27зв.� Спр. 379. – Арк. 53� Спр. 412. – Арк. 32� Спр. 416. – Арк. 22зв.� Спр. 435. – Арк. 27. Белзький деканат. третій варіант: 3 прим., 1899 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 41 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, в центрі якої овальний щит із двораменним хрестом 13 Таким гербом у Белзі починали послуговуватися в ХІХ ст., використовуючи його до 1939 р. Див.: Ґречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XІV – І пол. ХХ ст.). – К., 2001. – С. 72. 255 Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття (від якого розходиться проміння). Обабіч від мантії вгорі єпископський жезл і хрест. легенда: УРяДЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ БЕЛСКІЙ. Зовнішні обідки у ви- гляді ліній. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 435. – Арк. 38� Спр. 460. – Арк. 34зв.� Спр. 476. – Арк. 44зв. Варязький деканат. перший варіант: 4 прим., 1885–1899 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 35 мм. сюжетне зображення: У центрі герб Сас: щит, обрамлений ланцюгом, на якому висить мальтійський хрест, над щитом жезл з двома зміями, шолом (символ лицарської гідності) та митра. Над гербом – кардинальський капелюх, по боках якого по 10 китиць. легенда: + ПЕчАТЬ ГР. К. УРяДА ДЕКАНАЛЬНОГО ВАРяЖСКОГО. Обідок виконаний у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 396. – Арк. 16� Спр. 427. – Арк. 49, 64� Спр. 499. – Арк. 33. Жовківський деканат. перший варіант: 4 прим., 1842–1885 рр. Матеріал: сургуч, сажа, папір та віск. Форма: овальна. Розмір: 33×37 мм. сюжетне зображення: У центрі герб Жовкви: круглий щит, поділений вертикальною лінією навпіл: з правого боку половина щита увінчана коро- ною, зліва – половина орла з короною на голові. Над гербом сюжет Пресвятої трійці – справа Бог-Отець, зліва Ісус Христос, вгорі над ними Святий Дух у вигляді голуба, від якого розходиться проміння. легенда: SIGILL�M. DECANAT�S. R: G: ��ŁKIEVIENS:. Обидва обідки виконані з крапочок. Внутрішній обідок перерваний вгорі сюжетним зображенням. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 386. – Арк. 20� Спр. 408. – Арк. 11зв.� Спр. 462. – Арк. 22� Спр. 437. – Арк. 4зв. Жовківський деканат. Другий варіант: 6 прим., 1885–1901 рр. Матеріал: чорнило, штемпельна фарба. Форма: кругла. Розмір: 33 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, підбита горностаєвим хутром, у центрі якої щит. Обабіч від мантії єпископський жезл і хрест. легенда: ПЕчАТЬ чиНА ДЕКАНАТА ЖОЛКОВСКОГО. Зовнішній обідок у вигляді крапочок. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 369. – Арк. 22� Спр. 395. – Арк. 30зв.� Спр. 398. – Арк. 20зв.� Спр. 414. – Арк. 21зв., 36� Спр. 479. – Арк. 48. 256 Ірина СКОчиЛяС Деканатські печатки Перемиської греко-католицької єпархії Белзький д-т 1885 р. Белзький д-т 1899 р. Жовківський д-т 1842 р. Жовківський д-т 1885 р. Жовківський д-т 1911 р. Куликівський д-т 1885 р. Куликівський д-т 1895 р. Куликівський д-т 1903 р. Любачівський д-т 1885 р. 257 Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття Жовківський деканат. третій варіант: 2 прим., 1911–1912 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 39 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, підбита горностаєвим хутром, у центрі якої овальний щит, обрамлений ланцюгом з підвішеним хрестом із зображенням дворамен- ного хреста. Обабіч від мантії виходять єпископський жезл і хрест. легенда: ГР. К. УРяД ДЕКАНАЛЬНиЙ * ЖОВКІВСКиЙ . Обідки у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 38. – Спр. 416. – Арк. 68� Оп. 20. – Спр. 407. – Арк. 48. Любачівський д-т 1905 р. Олешицький д-т 1885 р. Потелицький д-т 1899 р. Потелицький д-т 1885 р. Сокальський д-т 1885 р. Сокальський д-т 1899 р. Угнівський д-т 1885 р. Угнівський д-т 1899 р. Варязький д-т 1885 р. 258 Ірина СКОчиЛяС куликівський деканат. перший варіант: 6 прим., 1885 р. Матеріал: сажа. Форма: кругла. Розмір: 34 мм. сюжетне зображення: У центрі композиція сюжету Успіння Пресвятої Богородиці. На передньому плані ложе з тілом Богородиці, по обох боках якого стоять постаті. За ложем Ісус Христос із дитятком на руках (алегорич- ний образ душі Богородиці). легенда: SIGILL�M DECANAT�S K�LIKOWIENSIS. Два обідки із крапочок, внутрішній перерваний внизу сюжетним зображенням. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 488. – Арк. 16� Спр. 503. – Арк. 20зв.� Спр. 457. – Арк. 30зв.� Спр. 425. – Арк. 19� Спр. 400. – Арк. 36зв.� Спр. 366. – Арк. 23зв. куликівський деканат. Другий варіант: 5 прим., 1895–1900 рр. Матеріал: чорнило, штемпельна фарба. Форма: кругла. Розмір: 36 мм. сюжетне зображення: Сюжет Успіння Пресвятої Богородиці: фронталь- не зображення на повний зріст постаті Ісуса Христа із дитям на руках перед ложем з усопшою Богородицею, з обох боків по одній постаті. легенда: +ПЕчАТЬ ДЕКАНАТА КУЛиКОВСКОГО. Два обідки виконані у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 201. – Оп. 20. – Спр. 400. – Арк. 46� Спр. 424. – Арк. 58� Спр. 472. – Арк. 36� Спр. 488. – Арк. 35� Оп. 13. – Спр. 8920. – Арк. 63. куликівський деканат. третій варіант: 3 прим., 1903–1912 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 36 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, під нею навхрест єпис- копський жезл та посох, увінчаний патріаршим хрестом, до кінців яких крі- питься, мабуть, стилізована мантія із зображенням двораменного хреста. легенда: ГР. К. УРяДЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ + КУЛиКОВСКІЙ +. Зовніш- ній обідок у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 13. – Спр. 11654. – Арк. 98� Оп. 20. – Спр. 418. – Арк. 48зв.� Оп. 38. – Спр. 340. – Арк. 46. любачівський деканат. перший варіант: 12 прим., 1885–1900 рр. Матеріал: сажа. Форма: овальна. Розмір: 33×38 мм. сюжетне зображення: Угорі кардинальський капелюх по обидва боки якого звисають по 6 китиць� під ним розміщено, мабуть, мантію з хрестом у центрі. Над мантією, посередині, вміщено, можливо, митру або шолом. легенда: ПЕчАТЬ УРяДА ДЕКАНАЛЬНОГО ГР: КАТ: ЛЮБАчhВ- СКОГО. Зовнішній обідок у вигляді прямої лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 385. – Арк. 15зв., 33зв.� Спр. 390. – Арк. 61� Спр. 410. – Арк. 75зв.� Спр. 431. – Арк. 29� Спр. 438. – Арк. 40� Спр. 455. – Арк. 48зв.� Спр. 465. – Арк. 37зв.� Оп. 13. – Спр. 11164. – Арк. 46� Спр. 11120. – Арк. 164� Спр. 11693. – Арк. 25, 30. 259 Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття любачівський деканат. Другий варіант: 3 прим., 1905–1908 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 34 мм. сюжетне зображення: Угорі кардинальський капелюх із 7-ма китицями по обидва боки, в центрі – розгорнута мантія із зображенням хреста. легенда: УРяДЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ * ЛЮБАчhВСКІЙ. Два зовнішніх обідки і один внутрішній – усі у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 400. – Арк. 89� Спр. 468. – Арк. 47� Оп. 13. – Спр. 11693. – Арк. 93. Олешицький деканат. перший варіант: 6 прим., 1885–1906 рр. Матеріал: сажа. Форма: овальна. Розмір: 36×44 мм. сюжетне зображення: У центрі шляхетський герб “Топір” та жезл, обрамлений знизу двома перехрещеними рослинними гілками. Угорі над ним – корона. легенда: ПЄчАТи: ДЄКАNАТu: ОЛЄШЫЦЖОГω. Два обідки у вигляді крапочок. Слова розмежовані роздільниками у вигляді двокрапки. У слові “ОЛЄШЫЦЖОГω” опечатка – замість “К” вигравіювано літеру “Ж”. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 384. – Арк. 31� Спр. 394. – Арк. 41зв.� Спр. 415. – Арк. 19� Спр. 459. – Арк. 40зв.� Спр. 487. – Арк. 28� Спр. 500. – Арк. 27, 46зв. потелицький деканат. перший варіант: 1 прим., 1885 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 35 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, підбита горностаєвим хутром, у центрі якої оваль- ний щит із зображенням шестираменного хреста. Обабіч від мантії виходять єпископський жезл і хрест. легенда: чиНЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ ПОТЕЛиЦКІЙ. Зовнішній обідок у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 432. – Арк. 40зв. потелицький деканат. Другий варіант: 4 прим., 1899–1919 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 35 мм. сюжетне зображення: Відсутнє. легенда: ПОТЕЛиЦКІЙ Г. К. УРяДЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ. Два зовнішніх обідки і один внутрішній виконані у вигляді ліній. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 381. – Арк. 67� Спр. 392. – Арк. 40� Спр. 470. – Арк. 43� Спр. 491. – Арк. 43зв. сокальський деканат. перший варіант: 6 прим., 1885 р. Матеріал: сажа. Форма: кругла. Розмір: 34 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, в центрі якої хрест. Обабіч від мантії виходять єпископський жезл і хрест. 260 Ірина СКОчиЛяС легенда: ПЕчАТЬ НАМhСТНичЕСТВА СОКАЛЬСКОГО. Зовнішній обідок у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 370. – Арк. 35� Спр. 417. – Арк. 40зв.� Спр. 478. – Арк. 5зв.� Спр. 483. – Арк. 22зв.� Спр. 489. – Арк. 28� Спр. 508. – Арк. 23. сокальський деканат. Другий варіант: 2 прим., 1899–1910 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 34 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею розгорнута мантія, в центрі якої хрест. Обабіч від мантії виходять єпископський жезл і хрест. легенда: УРяДЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ ГР. КАТ. СОКАЛЬСКІЙ. Зовнішній обідок у формі лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 370. – Арк. 48� Оп. 38. – Спр. 509. – Арк. 6. Угнівський деканат. перший варіант: 4 прим., 1885 р. Матеріал: сажа. Форма: кругла. Розмір: 36 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, увінчана хрестом, під нею зображені навхрест єпископський жезл та посох, увінчаний чотирира- менним патріаршим хрестом, до кінців яких кріпиться розгорнута стилізована мантія. легенда: * ПЕчАТЬ УГНОВСКОГО НАМhСТНичЕСТВА. Зовнішній та внутрішній обідки у вигляді крапочок. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 378. – Арк. 27зв.� Спр. 413. – Арк. 22� Спр. 423. – Арк. 20� Спр. 453. – Арк. 43зв. Угнівський деканат. Другий варіант: 2 прим., 1899–1904 рр. Матеріал: чорнило. Форма: кругла. Розмір: 35 мм. сюжетне зображення: Угорі єпископська митра, під нею зображені пере- хрещені єпископський жезл та посох, увінчаний патріаршим чотирираменним хрестом, до кінців яких кріпиться розгорнута стилізована мантія, яка нагадує щиток із зображенням у центрі чотирираменного хреста. легенда: УРяДЪ ДЕКАНАЛЬНЫЙ + УГНОВСКІЙ +. Обідок у вигляді лінії. Місце зберігання: ЦДІАЛ України. – Ф. 146. – Оп. 20. – Спр. 382. – Арк. 49зв.� Спр. 429. – Арк. 65зв. 261 Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття Ірина Cкочиляс (Львів). Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття. У статті розглядаються особливості запровадження деканатських печаток у діло- водстві Перемишльської греко-католицької єпархії та засади їхнього функціонування. Простежено еволюцію штемпелів у різних параметрах: матеріал, форма, розміри, ле- генда, сюжетне зображення. У додатку наведено каталог деканатських матриць (19 пе- чаток), що охоплює 9 деканатів єпархії. Ключові слова: печатки, греко-католицька церква, Перемишль. ирина Cкочиляс (Львов). Деканатские печати Жовковского округа конца XVIII – начала ХХ столетия. В статье рассматриваются особенности введения деканатских печатей в делопро- изводство Перемышльской греко-католической епархии и принципы их функциониро- вания. Описана эволюция печатей в их различных параметрах: материал, форма, разме- ры, легенда, сюжетное изображение. В приложении опубликован каталог деканатских матриц (19 печатей), который охватывает 9 деканатов епархии. Ключевые слова: печати, греко-католическая церковь, Перемышль. Iryna Skochylias (Lviv). Church Deanery Stamps in Zhovkva Administrative Area of the Late 18th – Early 20th Centuries. The article concerns the introduction of the church deanery stamps into the official docu- mentation of the Greek-Catholic eparchy of Peremyshl. The author analyzes the evolution of church stamps with regard to their functions and such features as material, form, size, legend, and image. The appendix provides the catalogue of stamp matrices (19 seals) from the nine deaneries of this eparchy. Key words: stamps, the Greek-Catholic Church, Peremyshl. Ірина СКОчиЛяС

Деканатські печатки Жовківського округу кінця XVIII – початку ХХ століття

Репозитарії

Схожі ресурси