До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»

У статті йдеться про історію написання неопублікованої наукової праці «Искусство Скифии» мистецтвознавиці і археолога Марії Вязьмітіної.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Бузько, О.В., Саєнко, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2016
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161554
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До історії написання М. І. Вязьмітіною праці "Искусство Скифии" / О.В. Бузько, В.М. Саєнко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 280-283. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-161554
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1615542019-12-14T01:26:30Z До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии» Бузько, О.В. Саєнко, В.М. Історія науки У статті йдеться про історію написання неопублікованої наукової праці «Искусство Скифии» мистецтвознавиці і археолога Марії Вязьмітіної. В 1948 г. в отдел скифо-античной археологии Института археологии приходит новая сотрудница, искусствовед и археолог Мария Вязьмитина. Ей поручают заняться темой искусства Скифии, скифским звериным стилем. Для работы с материалами и литературой ее отправляют в Ленинград. Сложилось так, что работа «Искусство Скифии» так и осталась достоянием фонда научного архива Института, хотя рукопись является ценным научным трудом. Он выступает в интересном контексте нового руководства в скифо-античном секторе: на смену Л. Славин и И.В. Фабрициус приходит А.И. Тереножкин. In 1948 art critic and archaeologist MariyaVyazmitina became the new employee of the Scythian and Classic Archaeology Department of the Institute of Archaeology. She is assigned to Scythian art, Scythian animal style. In order to work with the materials and texts she had visited Leningrad. Her work «The Art of Scythia» has remained unpublished and kept in the Scientific Archive of the Institute of Archaeology although the manuscript is an important scientific work. It appears in the interesting context of the new leadership of the Scythian and Classic Archaeology Department where Dr. Lazar Slavin and Iryna Fabritsius were replaced with Prof. Oleksii Terenozhkin. 2016 Article До історії написання М. І. Вязьмітіною праці "Искусство Скифии" / О.В. Бузько, В.М. Саєнко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 280-283. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161554 902-028.42(091) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Бузько, О.В. Саєнко, В.М. До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии» Археологія і давня історія України
description	У статті йдеться про історію написання неопублікованої наукової праці «Искусство Скифии» мистецтвознавиці і археолога Марії Вязьмітіної.
format	Article
author	Бузько, О.В. Саєнко, В.М.
author_facet	Бузько, О.В. Саєнко, В.М.
author_sort	Бузько, О.В.
title	До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»
title_short	До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»
title_full	До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»
title_fullStr	До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»
title_full_unstemmed	До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»
title_sort	до історії написання м.і. вязьмітіною праці «искусство скифии»
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161554
citation_txt	До історії написання М. І. Вязьмітіною праці "Искусство Скифии" / О.В. Бузько, В.М. Саєнко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 280-283. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT buzʹkoov doístoríínapisannâmívâzʹmítínoûpracíiskusstvoskifii AT saênkovm doístoríínapisannâmívâzʹmítínoûpracíiskusstvoskifii
first_indexed	2025-07-14T14:05:45Z
last_indexed	2025-07-14T14:05:45Z
_version_	1837631480590761984
fulltext	280 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) УДК: 902-028.42(091) О. в. Б у з ь к о, в. М. С а є н к о ДО ІСТОРІЇ НАПИСАННЯ М.І. ВЯЗЬМІТІНОЮ ПРАЦІ «ИСКУССТВО СКИФИИ» ІСТОРІЯ НАУКИ У статті йдеться про історію написання не- опублікованої наукової праці «искусство Скифии» мистецтвознавиці і археолога Марії вязьмітіної К л ю ч о в і с л о в а: скіфський звіриний стиль, історія археології, М. вязьмітіна, О. Тереножкін, І. Фабриціус. Марія Іванівна вязьмітіна (1896—1994) при- йшла працювати до Інституту археології 1948 р. У попередні два десятиліття її творчі пошуки були спрямовані головним чином на історію культури. в експедиціях у Середню Азію, Крим та Кавказ вона спершу працює як мистецтвознавиця, ор- ганізовує виставки, на початку 1930-х рр. читає курс лекцій з історії мистецтв Близького Схо- ду в Київському художньому музеї та у відділі мистецтва Сходу Харківського художньо-історич- ного музею. Після захисту промоційної роботи на звання наукового працівника-мистецтвознавця Марія вязьмітіна в 1930—1934 рр. очолює від- діл мистецтва Сходу при Музеї мистецтва вУАН (нинішній Національний музей мистецтв імені Б. та в. Ханенків). У повоєнні роки вона — виз- начна сходознавиця, історик культури. Однак вона мала й досвід археологічних робіт у Середній Азії, до яких її свого часу залу- чив сходознавець М.є. Массон. в 1937 р. Марія вязьмітіна здійснює розкопки городища Айр- там кушанського часу на території Бактрії як керівник одного з загонів Термезької археоло- гічної комплексної експедиції. У повоєнні роки вона продовжує археологічні дослідження в Середній Азії — з 1946 р. очолює один із за- гонів Південно-туркменської археологічної ек- спедиції, веде дослідження на городищі Нова Ніса — столиці парфянської держави. 1947 р. у Ташкенті М.І. вязьмітіна захистила кандидат- ську дисертацію. Тож не дивно, що тему мистецтва Скіфії, скіфського звіриного стилю в Інституті археоло- гії було доручено саме їй. Маючи вже п’ятдесят два роки, Марія вязьмітіна починає працюва- ти у новому для неї напрямку. в НА ІА НАН України зберігається неопублі- кована праця М.І. вязьмітіної «Искусство Ски- фии». Це машинопис російськомовного тексту на 66 с. з правками (у т. ч. і рукою О.І. Тере- ножкіна) та 12 с. ілюстрацій. Праця складаєть- ся зі вступної частини, де подається огляд та критичний аналіз існуючих праць з цієї про- блематики 1, та чотирьох розділів. У розділі «Общие положения об искусстве и так называемом «скифском зверином стиле» (с. 9—13) авторка визначає скіфський звіриний стиль як один із варіантів загальностадіального явища при переході від родового ладу до класо- вих відносин і окреслює його поширення на ве- личезному просторі степу і лісостепу від басейну Дунаю до кордонів Китаю. Пам’ятки території України розглядає як один варіант, виділяючи інші — Сибір, Алтай, Поволжя, Кавказ, захід- ний варіант (Болгарія, Угорщина, Румунія). Дослідниця констатує, що вироби звіриного стилю були масово поширені лише у Право- бережному і Лівобережному Подніпров’ї, на Поділлі відсутні, на півночі є лише поодинокі знахідки. Однак вона чітко розмежовує степ і лісостеп. У степу в ранніх пам’ятках виробів мало, масово ранні кургани і вироби звіриного стилю розташовані у Лісостепу. 1. зазначимо, що стаття з історіографії вивчення скіфського звіриного стилю з’явилася лише за три десятиліття [Ильинская, 1976].© О.в. БУзЬКО, в.М. САєНКО, 2016 Бузько О.в., Саєнко в.М. До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии» 281ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) Картина змінюється у пізніх пам’ятках (М.в. традиційно датує їх IV—III ст. до н. е.), коли степ досягає економічної могутності, і лісостеп, на її думку, отримує вироби зі степу, хоча й утворює свої віріанти (Тясмин і, особливо, Посулля). У сте- пу, окрім звіриних, є й інші мотиви, які дослідни- ця не називає (певно, що має на увазі малоазій- ську за витоками антропоморфну торевтику). М.І. вязьмітіна пише, що мистецтво звіриного стилю і скіфське мистецтво не тотожні, бо до ос- таннього входить архітектура (оборонні споруди та житлове будівництво), монументальна скуль- птура (кам’яні антропоморфи), живопис (ймовір- но, має на увазі досить прості розписи боспорських склепів, інший живопис не відомий і навряд чи іс- нував; також до «графіки» можна віднести татую- вання, де теж присутні мотиви звіриного стилю). Авторка намічає перспективні завдання і ставить такі питання: хто виробляв предме- ти мистецтва: скіфи; греки для скіфів; скіфи, навчені греками; інші майстри 1; місце їхнього виробництва; необхідність порівняння різних областей, бо «буржуазна» наука розглядала звіриний стиль сумарно (цей напрямок в на- ступні роки опрацьовувався: І.в. Пестрякова порівнювала степові та лісостепові пам’ятки Подніпров’я, А.І. Шкурко вивчав лісостеп, є.в. Переводчикова — Передкавказзя тощо). У наступних розділах докладно аналізується розвиток мистецтва за хронологічним розподі- лом: «ранний период (VII—VI вв.)» (с. 13—39), «Средний период (к. VI—V вв.)» (с. 40—49) та «Поздний период (ІV—ІІІ вв.)» (с. 50—66). На останніх сторінках дослідниця торкається пізньоскіфського мистецтва ІІІ—ІІ ст. до н. е. та віддає ідеологічну данину пошуку гіпоте- тичного внеску скіфів у культуру слов’ян. Авторка зазначала, що ця робота є частиною якоїсь великої праці [вязьмитина, 1949, с. 13]. 1945 р. Інститут археології працював над те- мою «Археологічний корпус», яка полягала у підготовці картографованого корпусу пам’яток з їхнім коротким описом. На нашу думку, ця робота була прямим і безпосереднім продов- женням традиції в.Б. Антоновича та його шко- ли. Але через рік головну тему було замінено. У секторі скіфо-античної археології (як він тоді називався) з 1946 р. усі співробітники ак- тивно почали працювати над розділом по скі- фо-сарматському періоду в межах фундамен- тальної теми «Підсумки вивчення стародавньої історії та археології УРСР» («Итоги», як вони фігурують у протоколах засідань відділів). Ця назва з’явилася, треба думати, під час під- готовки Інституту за отриманим з «централь- них» установ ще десь наприкінці 1944 р. планом до всесоюзної археологічної наради, яка відбу- лася у Москві 25.02—1.03.1945 р. Матеріали для делегатів цього форуму так і називалися: 1. Що цікаво як постановка питання, напр.: участь лідійських торевтів. «Итоги и перспективы развития советской архе- ологи» [Итоги …, 1945]. Після наради, яка стала визначною подією, Інститут продовжив розроб- ляти тему «Итогов» і зробив її головною (іншим стратегічним проектом став «великий Київ»). Із зміною керівництва сектором проспект скіфо- сарматського розділу зазнав переробки — в сере- дині 1948 р. О.І. Тереножкін подав свій план. збереглося два завершені варіанти цієї роботи 1953 та 1954 р. 2 Це машинописні переплетені трьохтомники [Очерки …, 1953; 1954]. У цих працях частини, що стосуються звіриного стилю, відмінні між собою. У першому варіанті текст з правкою рукою в.А. Іллінської [Тереножкин, Ильинская, 1953, с. 10—12, 26—28], у другому варіанті текст був написаний майже спочатку [Тереножкин, Ильинская, 1954, с. 127—130, 150]. У розширеному вигляді він міститься у виданні «Нарисів» [Іллінська, Тереножкін, 1957]. Структура «Итогов» у процесі роботи над ними зазнавала незначних змін та в загальних рисах повторювалася 1957 р. в однотомнику «Нариси стародавньої історії УРСР», в «Археології Ук- раїнської РСР» 1971 р. і наступних виданнях. Якраз частиною цієї роботи над «Итогами» і мала стати праця М.І. вязьмітіної «Искусство Скифии» з підзаголовком «Итоги проделанной работы и дальнейшие пути изучения скифского искусства», що перегукується з загальною на- звою трьохтомника. На жаль, робота М.І. вязь- мітіної не увійшла до згадуваних вище видань та стала надбанням архівного фонду. Також в архіві знайдені документи і листу- вання, що висвітлюють історію створення цієї роботи. Серед них протокол засідання скіфо- античного сектору від 19 березня 1948 р., на якому були присутні Л.М. Славін, Л.Д. Дмит- ров, М.І. вязьмітіна, Т.Г. Оболдуєва, М.І. Ру- динський, А.І. Фурманська, Р.й. ветштейн. У порядку денному, окрім інших питань, першим пунктом значилося обговорення теми роботи старшого наукового співробітника вязьмітіної М.І. вона виступила з повідомленням про план 2. висловлюємо подяку Н.Р. Михайловій за надані консультації стосовно цих праць. Службове посвідчення М.І. вязьмітіної Історія науки 282 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) роботи над темою «Пам’ятки мистецтва скіфів- кочівників Середнього Подніпров’я». Під час обговорення М.Я. Рудинський запро- понував змінити тему, знайти специфічні риси мистецтва «скіфських» племен лісостепової смуги. Л.Д. Дмитров порадив М.І. вязьмітіній написати рецензію на книгу Е.Х. Міннза 1, тему територіально розширити і опрацьову- вати її в хронологічному порядку. він зазна- чив, що обмежитись на першому етапі лише складанням карток не можна, треба написати вступну частину і зробити реферат про те, що зроблено по мистецтву скіфів на сьогоднішній день. Л.М. Славін запропонував формулюван- ня теми з точки зору античника: «Пам’ятки скіфського мистецтва елліністичного часу на території України» і повторив, що, окрім скла- дання карток на пам’ятки, Марія Іванівна має зробити реферат, в якому слід подати огляд ос- новних робіт по своїй темі та їхню критику. Ухвалили прийняти орієнтовно таке форму- лювання теми, як «Пам’ятки скіфського мистец- тва IV—III ст. до н. е. на території України» та зробити два реферати. Цього року дослідниця основну увагу повинна зосередити на опрацю- ванні літератури. На кінець 1948 р. має бути складена бібліографія та картотека по пам’ятках і літературі. Робота розрахована на два роки. Свою роботу М.І. вязьмітіна почала з відряд- ження до Ленінграда, де треба було: 1) опрацю- вати іноземну літературу; 2) передивитись ма- теріали з мистецтва скіфів у фондах Ермітажу; 3) консультуватися з науковими працівника- ми, які працюють над цим матеріалом [Прото- кол № 11, арк. 4]. Майже одразу дослідниця виїхала до Ленін- града і перебувала там з 23 березня по 27 квіт- ня. вона працювала у Ермітажі, спілкувалася з К.в. Тревер, А.П. Манцевич. На кінець 1948 р. дослідниця звітувалась, що по темі «До історії скіфського мистецтва» нею написана перша частина — «Локальні і хроно- логічні варіанти зображень оленя на предме- тах скіфського мистецтва на території УРСР». Під час роботи було складено бібліографію на 1250 назв (2500 карток), картотеку по літера- турі за різними темами (всього 670 карток), пропрацьовано речовий матеріал колекцій Ер- мітажу (210 карток) [звіт …, 1948, арк. 3]. Нагадаємо, що М.І. вязьмітіна почала працювати у скіфо-античниму секторі, коли обов’язки керівника там виконувала І.в. Фаб- риціус. Ця досвідчена дослідниця 2 запропону- вала свій план виконання теми, але потім скар- жилася, що його не дотримувались. Наприкін- 1. Переклад та публікація класичної роботи «Scy- thians and Greeks» були б цікаві й сьогодні. 2. Окрім етногеографії Скіфії та дослідження городищ лісостепового Подніпров’я, І.в. Фабриціус займалася також і вивченням звіриного стилю. зокрема, екземп- ляри однієї такої неопублікованої роботи зберігаються в НА ІА НАНУ та в НА ІІМК [Фабрициус, 1938]. ці ж 1948 р. до Києва приїхав О.І. Тереножкін, а з 1 квітня наступного року він був призначе- ний керівником сектору. відносини між цими науковцями були досить напруженими, постій- но виникали конфліктні ситуації, зокрема і у зв’язку з роботою колективу над «Итогами». Як писала І.в. Фабриціус, «акад. Ефименко на заседании Ученого Совета признал, воп- реки предварительной оценки Тереножкина, мою главу «Архаическая Скифия» лучшей из написанных в ин-те. Затем эта глава пос- тупила в распоряжение Тереножкина, и те- перь они вдвоем [з в.А. Іллінською] пишут весь том “Скифия”. Это уже нечто неслы- ханное, и я просто теряюсь в оценке подобных явлений. Такой же участи подверглась и гла- ва М.и. вязьмитиной “искусство Скифии”, правда с предварительным охаиванием этой работы.» [Фабрициус, 1950, арк. 8]. Таким чином, варіант «Итогов» зразка 1949 р. включав розділ М.І. вязьмітіної, але вже наступного року їй було доручено займа- тися сарматською тематикою в рамках цієї ро- боти: «издевательством над специалистом является и опорочивание работы М.и. вязь- митиной, снижение ея — кандидата ист. наук в должности 3 и переброске ея, специа- листа по искусству Скифии, на труднейшую тему “Сарматы” со сроком выполнения в три месяца.» [Фабрициус, 1950, арк. 8]. Розділ М.І. вязьмітіної «Искусство Скифии» був написаний нею 1949 р. 4, оскільки на кі- нець 1948 р. вона підготувала лише главу, присвячену виключно скіфському оленю (до вищевказаної праці не увійшла), а 1950 р. вже мистецтвом скіфів не займалася. Іншим хро- ноіндикатором є посилання на праці Н.Я. Мар- ра, присутні в тексті, тобто він написаний не пізніше першої половини 1950 р., коли ан- тимарристська кампанія набула остаточного визначення (див.: [Бузько, 2015]). Деякий час М.І. вязьмітіна продовжувала працювати над рукописом, вносячи правки, зокрема видалила посилання на праці М.Я. Марра. Лише 1963 року дослідниця зробила з одно- го розділу «Искусства Скифии» статтю на тему скіфського мистецтва [вязьмітіна, 1963]. Ця стаття про ранній період існування звіриного стилю поставила її ім’я в один ряд з відомими дослідниками, вона і зараз посідає почесне місце в історіографії та має високий індекс цитування у бібліометрії. До спостережень М.І. вязьмітіної та аналізу кістяних пластин з Журовських кур- ганів продовжують часто звертатись [Погребова, Раевский, 2000; зуев, 1993]. 3. До цього М.І. вязьмітіна була старшим науковим співробітником. 4. У постанові засідання відділу вказувалось: «вва- жати тему актуальною і надзвичайно важливою в плані робіт Інституту. Мати на увазі цю тему, як роботу на докторський ступінь» [Протокол № 4, арк. 15]. Бузько О.в., Саєнко в.М. До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии» 283ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) Текст «Искусства Скифии» — результат дворічних зусиль М.І. вязьмітіної — не був остаточно завершений та допрацьований для публікації в наступних виданнях з історії най- давнішого минулого України. Машинопис її планової теми, по суті, є чернеткою ненаписа- ної монографії, і ця не реалізована до кінця спроба заслуговує на своє місце в історіографії. Рукопис М.І. вязьмітіної є цінним сам по собі, як науковий твір. Окрім того, він постає у цікавому контексті — написаний у скіфо-анти- чному секторі за часів керівництва цим підроз- ділом спочатку Л.М. Славіна та І.в. Фабри- ціус, а потім О.І. Тереножкіна. Не вивчався спеціально і процес підготовки (від задуму до остаточного написання тексту) в Інституті ар- хеології видань з давньої історії, починаючи з повоєнного проекту «Итогов …» — але то вже сюжети для інших розвідок. Бузько О.в. Про подолання марризму в археології на початку 50-х років ХХ ст. // Магістеріум. Археоло- гічні студії. — К., 2015. — вип. 60. — С. 10—16. вязьмитина М.и. Искусство Скифии (Итоги проде- ланной работы и дальнейшие пути изучения скифс- кого искусства). — Машинопис. Ілюстрації. — 1949 / НА ІА НАН України. — Ф. 34. — 88 арк. вязьмитина М.и. Ранние памятники скифского звериного стиля // СА. — 1963. — № 2. — С. 158— 170. Звіт про науково-дослідну роботу відділу скіфо-ан- тичної археології за 1948 р. / НА ІА НАН України. — Ф. 62, спр. 69. Зуев в.Ю. Изучение жаботинских гравировок и про- блема развития звериного стиля в европейской Ски- фии на рубеже VII—VI вв. до Р. Хр. // ПАв. — СПб., 1993. — вып. 6. — С. 38—52. ильинская в.А. Современное состояние проблемы скифского звериного стиля. // Скифо-сибирский зве- риный стиль в искусстве народов Евразии. — М., 1976. — С. 9—29. Іллінська в.А., Тереножкін О.І. Скіфське мистец- тво. звіриний стиль // Нариси стародавньої історії Української РСР. — К., 1957. — С. 173—174. итоги и перспективы развития советской археоло- гии: Материалы для делегатов всесоюзного архео- логического совещания. — М., 1945. — 197 с. Очерки древней истории Украинской ССР (итоги историко-археологического изучения Украинской ССР). 1 мая 1953 г. — ч. 2: Ранний железный век на территории Украинской ССР / НА ІА НАН Украї- ни. — Ф. 63 (наукових робіт), спр. 452. — 335 арк. Очерки древней истории Украинской ССР (Итоги историко-археологического изучения Украинской ССР). Март 1954 г. — ч. 2: Ранний железный век на территории Украинской ССР / НА ІА НАН Украї- ни. — Ф. 63 (наукових робіт), спр. 452. — 320 арк. Пам’яті Марії Іванівни вязьмітіної // Археологія. — 1995. — № 1. — С. 152—155. Погребова М.Н., раевский Д.С. К культурно-истори- ческой интерпретации памятников звериного стиля из Жаботинского кургана № 2. // Евразийские древности. 100 лет Б.Н. Гракову. — М., 2000. — С. 261—274. Протокол № 11 // Протоколы заседаний сотруд- ников отдела скифо-античной археологии 31.01— 26.04.1948 / НА ІА НАН України. — Ф. 62, спр. 68. Протокол № 4 // Протоколы № 1—24 заседаний со- трудников отдела скифо-античной археологии 6.01— 24.12.1949 / НА ІА НАН України. — Ф. 62, спр. 86. Тереножкин О.и., ильинская в.А. Скифский пери- од // Очерки древней истории Украинской ССР. — 1953. — ч. 2, гл. 1 / НА ІА НАН України. — Ф. 63 (наукових робіт). — № 452. Тереножкин О.и., ильинская в.А. Скифский пери- од // Очерки древней истории Украинской ССР. — 1954. — ч. 2, гл. 1. / НА ІА НАН України. — Ф. 63 (наукових робіт). — № 452. — С. 1—200. Фабрициус и. Опыт анализа скифских изображний, проделанный на клыках. — 1938 / НА ІА НАН Ук- раїни. — Ф. 63 (наукових робіт). — № 142. Фабрициус и. Причины, вынуждающие меня подать заявление об увольнении из Института археологии АН УССР. — 25.08.1950. — Машинопис. — 10 арк. / Архів відділу кадрів ІА НАН України. — Личное дело Фабрициус Ирины васильевны. А. в. Б у з ь к о, в. Н. С а е н к о К ИСТОРИИ НАПИСАНИЯ М.И. ВЯЗЬМИТИНОЙ ТРУДА «ИСКУССТВО СКИФИИ» в 1948 г. в отдел скифо-античной археологии Ин- ститута археологии приходит новая сотрудница, ис- кусствовед и археолог Мария вязьмитина. Ей пору- чают заняться темой искусства Скифии, скифским звериным стилем. Для работы с материалами и ли- тературой ее отправляют в Ленинград. Сложилось так, что работа «Искусство Скифии» так и осталась достоянием фонда научного архива Института, хотя рукопись является ценным науч- ным трудом. Он выступает в интересном контекс- те нового руководства в скифо-античном секторе: на смену Л. Славин и И.в. Фабрициус приходит А.И. Тереножкин. K e y w o r d s: Scythian Animal style, history of archaeology, Mariya Vyazmitina, Oleksii Terenozhkin, Iryna Fabritsius. O. V. B u z k o, V. M. S a y e n k o on the origin of «the art of sCythia» By mariya Vyazmitina In 1948 art critic and archaeologist MariyaVyaz- mitina became the new employee of the Scythian and Classic Archaeology Department of the Institute of Archaeology. She is assigned to Scythian art, Scythian animal style. In order to work with the materials and texts she had visited Leningrad. Her work «The Art of Scythia» has remained unpub- lished and kept in the Scientific Archive of the Institute of Archaeology although the manuscript is an important scientific work. It appears in the interesting context of the new leadership of the Scythian and Classic Archaeol- ogy Department where Dr. Lazar Slavin and Iryna Fab- ritsius were replaced with Prof. Oleksii Terenozhkin. K e y w o r d s: Scythian Animal style, history of ar- chaeology, Mariya Vyazmitina, Oleksii Terenozhkin, Iryna Fabritsius. Одержано 12.04.2016

До історії написання М.І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии»

Репозитарії

Схожі ресурси