Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві
Стаття присвячена дослідженням князівської садиби другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на території «міста Володимира» на місці «Західного палацу».
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161640 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці "Західного палацу" у "місті Володимира" в Києві / М.М. Ієвлев, А.О. Козловський, В.О. Крижановський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 4 (21). — С. 71-87. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161640 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1616402019-12-18T01:25:35Z Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві Ієвлев, М.М. Козловський, А.О. Крижановський, В.О. Публікації археологічних матеріалів Стаття присвячена дослідженням князівської садиби другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на території «міста Володимира» на місці «Західного палацу». Эта статья посвящена результатам исследования усадьбы, которая существовала на территории «города Владимира» на участке усадеб 3—5 по Десятинному переулке в второй половине XI — первой половине XIII в. Исследование этой усадьбы дало интересные результаты по планированию и быта зажиточных усадеб в г. Киеве в древнерусское время. На ее территории были открыты и исследованы жилые и хозяйственные постройки. Открытие этой усадьбы на месте «Западного дворца» позволило окончательно установить время прекращения его существования во второй половине XI в. Тhis article is dedicated to results of investigation of manor, which existed in the «Volodymyr’s town» area in the 2nd half of the 11th — 1st half of the 13th centuries. The manor was located in the area of manors 3 and 5 in Desyatynnyj lane. The investigation of manor showed up interesting facts of Куiv Rus’s wealthy manors’ planning and everyday life. At the territory of manor residential and household buildings were discovered and investigated. Exposing of this manor at the «West Palace» place finally gave the opportunity to define the time when the «West Palace» ended its existence in the 2nd half of the 11th century. 2016 Article Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці "Західного палацу" у "місті Володимира" в Києві / М.М. Ієвлев, А.О. Козловський, В.О. Крижановський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 4 (21). — С. 71-87. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161640 904.3(477-25)”10/12” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Ієвлев, М.М. Козловський, А.О. Крижановський, В.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві Археологія і давня історія України |
| description |
Стаття присвячена дослідженням князівської
садиби другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на
території «міста Володимира» на місці «Західного палацу». |
| format |
Article |
| author |
Ієвлев, М.М. Козловський, А.О. Крижановський, В.О. |
| author_facet |
Ієвлев, М.М. Козловський, А.О. Крижановський, В.О. |
| author_sort |
Ієвлев, М.М. |
| title |
Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві |
| title_short |
Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві |
| title_full |
Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві |
| title_fullStr |
Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві |
| title_full_unstemmed |
Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «Західного палацу» у «місті Володимира» в Києві |
| title_sort |
садиба другої половини хі — початку хііі ст. на місці «західного палацу» у «місті володимира» в києві |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161640 |
| citation_txt |
Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці "Західного палацу" у "місті Володимира" в Києві / М.М. Ієвлев, А.О. Козловський, В.О. Крижановський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 4 (21). — С. 71-87. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT íêvlevmm sadibadrugoípolovinihípočatkuhííístnamíscízahídnogopalacuumístívolodimiravkiêví AT kozlovsʹkijao sadibadrugoípolovinihípočatkuhííístnamíscízahídnogopalacuumístívolodimiravkiêví AT križanovsʹkijvo sadibadrugoípolovinihípočatkuhííístnamíscízahídnogopalacuumístívolodimiravkiêví |
| first_indexed |
2025-07-14T14:14:30Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:14:30Z |
| _version_ |
1837632030994595840 |
| fulltext |
71ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
УДК: 904.3(477-25)”10/12”
М. М. І є в л е в, А. О. К о з л о в с ь к и й,
в. О. К р и ж а н о в с ь к и й
САДибА ДРуГОЇ ПОЛОвиНи хІ — ПОчАТКу хІІІ ст.
НА МІСЦІ «ЗАхІДНОГО ПАЛАЦу»
у «МІСТІ вОЛОДиМиРА» в КиєвІ
Публікації археологічних матеріалів
Стаття присвячена дослідженням князівської
садиби другої половини хІ — початку хІІІ ст. на
території «міста володимира» на місці «Західного
палацу».
К л ю ч о в і с л о в а: палац, садиба, житло,
будівля, підкліт, кераміка.
Посадибний характер забудови давнього
Києва підтверджується, як письмовими дже-
релами, так і численними археологічними
дослідженнями. Досліджені садиби на Подолі
мали площу: малу — 250,0—350,0 м2, серед-
ню — 600—700,0 м2, велику — 1000,0 м2 і біль-
шу. Площа садиб на території верхнього міста,
за дослідженнями П.П. Толочко, була меншою,
ніж на Подолі [Толочко, 1981].
На території верхнього міста давнього Киє-
ва відомо декілька частково досліджених са-
диб. Найбільша кількість досліджених садиб
у верхньому місті давнього Києва була відкри-
та у «місті володимира»; на території деяких
були зафіксовані ювелірні та косторізні майс-
терні [Килієвіч, 1982]. Потрібно відмітити, що
залишки ювелірних майстерень було відкри-
то майже в усіх досліджених давньоруських
містах [Гончаров, 1950, с. 128—132; Лысенко,
1971, с. 65—66; Седова, 1978, с. 78—84].
впродовж 2008—2014 рр., під час досліджень
була відкрита садиба, час існування якої да-
тується кінцем ХІ — початком ХІІІ ст. У другої
половині ІХ — середині Х ст. на цій території
знаходилися курганний та ґрунтовий могиль-
ники, у яких зустрічалися поховання за обря-
дом тілоспалення та тілопокладення. всього,
на дослідженій території було відкрито 19 похо-
вань. зафіксовано два етапи, які відносяться до
© М.М. ІєвЛЕв, А.О. КОзЛОвСЬКИй,
в.О. КРИЖАНОвСЬКИй, 2016
давньоруського періоду. Перший — кінець Х —
перша половина ХІ ст. — час існування на ць-
ому місці «західного палацу». Другий — друга
половина ХІ — перша половина ХІІІ ст. — час
існування великої князівської садиби. Потріб-
но зауважити, що з цього часу дана територія
була майже весь час забудованою.
На території розташування садиби найбільш
ранньою дослідженою будівлею був «західний
палац», або — палац князя володимира. Під-
мурки цього палацу були вперше відкриті в
1914 р. П. вельміним. Датою заснування па-
лацу більшість дослідників вважає кінець Х ст.
за результатами проведених археологічних
досліджень можна прийти до висновку, що
«західний палац» припинив своє існування,
скоріш за все, у другій половині, чи наприкін-
ці ХІ ст. Після припинення його існування у
північній частині будується велика садиба. Су-
дячи за наявним матеріалом, це будівництво
почалося у другій половині ХІ ст. та зазнало
декілька перебудов впродовж ХІІ — першої по-
ловині ХІІІ ст. (рис. 1). загальну площу сади-
би остаточно встановити не вдалося у зв’язку
з тим, що її огорожа була знищена більш піз-
нім будівництвом, але виходячи з наявних
даних, отриманих при її дослідженні, можна
зробити припущення, що вона дорівнювала
близько 300,0 м2. Давньоруська садиба цього
ж часу розташовувалася, приблизно, на від-
стані 100,0 м на південний захід — на сучасній
вул. володимирській, 8, мала площу близько
220,0 м2 [Козловський, Ієвлев, 2008, с. 241].
Садиба складалася з шести жител та чотирьох
будівель. Потрібно зазначити, що одна будівля
(№ 10), вірогідно, також могла бути житлом,
але внаслідок її поганої збереженості ствер-
джувати це неможливо. Також на її території
Публікації археологічних матеріалів
72 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
було досліджено 14 господарчих ям, чотири з
яких були зерновими. Садиба зберегла напрям
розташування «західного палацу», який знахо-
дився навпроти Десятинної церкви. У центрі
садиби знаходилося центральне житло або, су-
дячи з його розмірів — невеликий дерев’яний
палац. Шість жител розташовувалися навколо
центрального: два — із західного боку та чоти-
ри — зі східного (чотири житла, якщо вважати
будівлю 10 житлом). всі житла знаходилися на
відстані, приблизно, 8—10 м від центрально-
го, що дозволяє стверджувати: будівля 10 все
ж була житлом. чотири будівлі та, переваж-
но, усі господарчі ями знаходилися з південної
сторони на відстані 12—16 м. Таке планування
садиби було, вірогідно, притаманне більшості
садиб у давньоруських містах ХІ—ХІІІ ст. При-
близно таке ж планування має садиба, дослід-
жена по вул. володимирській, 8 [Козловський,
Ієвлев, 2008, с. 254].
Культурний шар дослідженої ділянки було
пошкоджено на значній площі більш пізньою
забудовою. в ньому зафіксовано, переважно, у
перевідкладеному стані значну кількість ма-
теріалів кінця Х — XIX ст. Культурний шар
на ділянці зберігся частково, він мав товщину
0,60—1,0 м. При його дослідженні були знай-
дені численні фрагменти кераміки: горщиків
Х—ХІІ ст., амфор, корчаг, глечиків, фрагменти
скляних браслетів, кістяні проколки, вироби з
заліза, велика кількість фрагментів плінфи.
Також треба відмітити знаходження у культур-
ному шарі великої кількості шматків скляного
та залізного шлаків.
житло 1. Це житло розташовувалося у схід-
ній частині дослідженої ділянки. воно част-
ково було досліджено С.Р. Килієвіч у 1977 р.
[Кілієвіч, 1982, с. 116]. Під час досліджень було
встановлено, що воно знаходилося на глибині
2,0 м від рівня сучасної денної поверхні. Жит-
ло мало розміри: 3,75 × 3,0 м, та було стовпової
конструкції (рис. 2, 1). У його кутах були за-
фіксовані три стовпові ями діаметром близько
0,40 м. Біля південної стіни, на відстані 2,20 м
від південно-східного кута, знаходилася ще
одна стовпова яма діаметром близько 0,30 м.
Стіни заглиблені у материк на 0,55 м. Із зовніш-
нього боку південно-східної стіни знаходилася
глинобитна піч грушовидної форми розміра-
ми: 1,45 × 1,10 м. черінь пічки був викладений
цеглою. Склепіння пічки повністю зруйновано.
Устя пічки орієнтовано на північний захід. Біля
північної стінки, на відстані 2,05 м знаходила-
ся господарча яма овальної формі розмірами:
0,96 × 0,8 м, глибиною — 0,60 м.
У заповнені житла було знайдено велику
кількість фрагментів кераміки ХІІ — початку
ХІІІ ст., скляних браслетів, численні фрагменти
світильників та розпиляних рогів. Окремо тре-
ба відзначити знахідку бронзового змійовика, з
його лицевого боку було зображення архістра-
тига Михаїла, а на зворотному — сплетіння
змій (рис. 2, 2).
Проведені повторно дослідження у 2008 р.
підтвердили результати, які були отримані
попередніми дослідниками. Були відкрити
ще три стовпові ями вздовж північної стіни
житла діаметрами: 0,35; 0,30 та 0,30 м. Така
рис. 1. План розташування об’єктів другої половини ХІ — першої половини ХІІІ ст.
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
73ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
кількість стовпів може свідчити про те, що ця
будівля мала каркасно-стовпову конструкцію
та, скоріш за все, мала два поверхи. вздовж
північної стіни житла був зафіксований тлін
деревини, який вказує на те, що стіни підкліту
були обшиті деревом.
житло 2 було каркасно-стовпової конструк-
ції, орієнтоване по осі північ-південь, з невели-
кім відхиленням на схід. Житло мало прямо-
кутну форму з заокругленою північною стінкою,
розмірами: 5,25 × 3,20 м та знаходилося на гли-
бині 2,35 м від рівня сучасної денної поверхні.
частина житла розмірами: 4,0 × 3,20 м була
заглиблена в материк на 0,8—0,9 м та мала
рівну підлогу. (рис. 3) На підлозі фіксується
прошарок темного ґрунту, насичений фрагмен-
тами кераміки, скляних браслетів, амфор, за-
лізних цвяхів, плінфи завтовшки 2,0—3,0 см.
На підлозі були зафіксовані рештки згорілої
дерев’яної підлоги верхнього поверху, що вка-
зує на те, що воно було двоповерховим.
Північна частина розмірами: 1,25 × 3,0 м
була заглиблена у материк на 0,60 м. На її те-
риторії знаходилася стовпова яма № 18, діа-
метром 0,40 м, заглиблена на 0,30 м (від рівня
підлоги). вздовж східної стіни знаходилася
приступка завширшки 0,40 м, заглиблена в
материк на 0,35—0,40 м.
При дослідженні цього житла було зафіксо-
вано19 стовпових ям та ще чотири ями госпо-
дарчого призначення.
всі чотири ями (№ 20—22, 23), які, вірогідно,
мали господарче призначення, знаходилися на
поглибленій частині житла.
Розглядаючи розташування стовпових ям до-
слідженого житла можна прийти до висновків,
що воно мало декілька поверхів, та протягом
свого існування декілька разів ремонтувалося.
Саме цією причиною може бути пояснено така
кількість стовпових ям. Саме житло мало роз-
міри: 4,0 × 3,20 м, а у його північній частині,
розмірами: 1,25 × 3,0 м, ймовірно, знаходилася
галерея з драбиною для підняття на верхні по-
верхи.
У заповненні житла 2 зафіксовано значну
кількість знахідок. Найбільша кількість знахі-
док була представлена керамікою трьох видів:
кухонною, столовою і тарною. Кухонна керамі-
ка представлена фрагментами горщиків. На
фрагментах денець є залишки клейм у вигляді
зірки, концентричних кіл, князівського знаку
у вигляді двузубця. частина горщиків мала
ручки. Тарна кераміка представлена фраг-
ментами стінок амфор та корчаг. До виробів
з кераміки також відносяться сім фрагментів
світильників, чотири з них від двоярусних, три
важко встановити (рис. 3).
Індивідуальні знахідки були представлені
виробами зі скла, металу, кістки, каменю.
Скляні вироби представлені браслетами —
гладкими і круглими діаметром: 6,0—7,50 см,
а також вінцем бокала. вироби з кістки пред-
рис. 2. загальний вигляд
житла 1 (1) і бронзовий
змійовик (2)
2
Публікації археологічних матеріалів
74 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
ставлені фрагментом з полірованої кістки та
проколкою. вироби з каменю представлені чо-
тирма пірофілітовими пряслами — три з яких
кільцеподібні, одне маленьке біконічне. знай-
дено також фрагмент пірофіліту зі слідами об-
робки та фрагмент оселка зі слідами отвору, а
також хрестоподібну фігуру. Досить цікавим є
фрагмент плінфи з вирізаним рівноконечним
хрестом.
вироби з заліза представлені ножами, цвя-
хами квадратними в перерізі різних розмірів,
ключем від невеликого замка, бронебійною
стрілою. Аналіз керамічного комплексу дозво-
лив віднести житло 2 до другої половини ХІ—
ХІІ ст.
житло 3 розташовувалося у південно-схід-
ній частині «західного палацу». У зв’язку з тим,
що воно, вірогідно, було зрубної конструкції та
не мало підкліту, встановити його точні розмі-
ри було практично неможливо (рис. 4). Судячи
з наявних матеріалів, здобутих при досліджен-
ні, це житло загинуло внаслідок пожежі. При
дослідженні східної частини житла був зафік-
сований потужний шар попелу, горілого дере-
ва і обпаленої глини, потужністю від 0,10 до
0,20 м, значна кількість кераміки, фрагменти
плінфи товщиною від 2,50 до 3,50 см, шматків
кварциту зі слідами вапнякового розчину, а та-
кож шматки вапнякового розчину різних роз-
мірів.
Територія загального розповсюдження попе-
лу мала розміри приблизно 12,0 × 5,0 м. вся ця
ділянка розповсюдження попелу знаходилася
на, приблизно, однакових глибинах: 1,60—
1,80 м від рівня сучасної денної поверхні; його
потужність складала 5,0—10,0 см, в деяких міс-
ця досягаючи 20,0 см. Шар попелу знаходився
на 0,25—0,30 м над материком. При проведен-
ні досліджень були зафіксовані два шари по-
пелу. Шар, у якому були зафіксовані два шари
попелу, складався з золи та глини. виходячи з
цього та такої товщини попелу можна зробити
припущення, що відкрите житло мало два по-
верхи. Східна частина житла перерізає підмур-
ки «західного палацу».
в північно-західній частині цього житла,
розташовувалася будівля каркасно-стовпової
конструкції без підкліті. вона мала квадратну
форму розмірами: 3,40 × 3,50 м та знаходила-
ся на глибині 2,10 м від рівня сучасної денної
поверхні (рис. 5). По кутах цієї будівлі знаходи-
лися чотири стовпові ями діаметрами по 0,25 м
кожна та зафіксованою глибиною 0,20—0,30 м.
Судячи з її стратиграфічного залягання, ця
будівля була зруйнована при будівництві жит-
ла 3. виходячи з її стратиграфії, ця будівля іс-
нувала досить короткий час, з часу руйнування
«західного палацу» до часу будівництва цент-
рального житла садиби.
У західній частині житла знаходилося пог-
либлення продовгуватої форми заповнене по-
пелом та фрагментами кераміки. воно мало
розміри: 2,50 × 1,40 м та знаходилося на гли-
бині 2,40 м від рівня сучасної денної поверхні.
Судячи з розмірів та форми знайденого об’єкту,
він міг бути великим вогнищем.
рис. 3. Житло 2: 1 — план і розрізи; 2 — фрагменти керамічних світильників із заповнення
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
75ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
залишки пічки знаходилися у південно-схід-
ному куті житла (рис. 5). від неї зберігся черінь,
викладений плінфою завтовшки 2,50 см. По
краю черінь був обкладений «пальчаткою» за-
втовшки 6,0 см. частина пічки, що збереглася,
мала розміри: 1,0 × 0,90 м. вона знаходилася
на глибині 0,90 м та була піднята над рівнем
материка на 0,60 м. По всій її площі, що збе-
реглася, під плінфою знаходився обпалений
шар глини завтовшки 3,0—4,0 см. зі східного
боку пічки були зафіксовані дві стовпові ями
діаметрами до 0,30 м та глибиною — до 0,10 м.
рис. 4. План житла 3
рис. 5. Житло 3: 1 — план і розріз печі в південно-східному куті; 2 — речі із заповнення
Публікації археологічних матеріалів
76 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
Окрім цих стовпових ям, в цій частині житла
знаходилося ще 5 стовпових ям та одне округле
поглиблення, яке також могло відноситися до
житла. загальна довжина дослідженого жит-
ла складала до 14,0 м при ширині, приблизно,
5,0 м. По всі площі житла фіксувалися шари
попелу та обпаленої глини. в декількох міс-
цях житло було пошкоджено стародавніми та
сучасними перекопами. виходячи із загальної
довжини житла, воно могло складатися з двох
чи трьох зрубів, а з урахуванням того, що було
зафіксовано два прошарки попелу, житло мало
два поверхи.
У заповненні житла 3 було зафіксовано
порівняно невелику кількість кераміки. в ос-
новному, це фрагменти кухонних горщиків,
столового посуду та амфор. в житлі було зафік-
совано 33 фрагменти браслетів блакитного, зе-
леного і синього кольорів, але більшість з них
вкрита патиною. Браслети можна поділити на
кілька типів: гладкі, круглі, з повздовжніми
канелюрами. в перерізі вони круглі, пласкі,
овальні. Діаметр браслетів від 5,50 до 8,0 см.
Крім браслетів знайдено три фрагменти обру-
чок, один з яких вкритий патиною, один зеле-
ного і один жовтого кольору; діаметром 1,20—
1,60 см. Скляний посуд представлено денцями
і петельчастими у розрізі вінцями бокалів із
жовтого скла.
вироби з заліза представлені чотирма но-
жами довжиною 7,50 і 9,50 см, листоподібною
стрілою довжиною 9 см з упором між пером і
черешком. з заліза виготовлено ювелірний пін-
цет довжиною 7,5 см, а також вістря, кругле в
перетині. з бронзи виготовлено вістря, обойми
від ножа, а також фрагмент стрічки з малень-
кими отворами по краях. Крім того, з бронзи
зроблена невелика видовжена бляшка, можли-
во, поясна, із залишками заклепки і кільце діа-
метром 2,40 см. зафіксовано також два фраг-
менти свинцю і фрагмент бронзового казана. з
овруцького пірофіліту виготовлено два біконіч-
них прясла (одне фрагментоване). зафіксовано
також фрагмент прясла з кераміки і невелич-
кий фрагмент блюдечка від світильника, вкри-
того зеленою поливою з обох боків.
Аналіз стратиграфії, керамічного комплексу
та інші знахідки дозволяють датувати житло
кінцем ХІ — початком ХІІІ ст.
житло 4 було частково було досліджено у
1978 р. С.Р. Кілієвіч. Під час досліджень було
встановлено, що житло знаходилося на гли-
бині 2 м від рівня сучасної денної поверхні. Це
житло перекривало поховання з трупоспален-
ням ІХ—Х ст. У південно-західному куті житла
знаходилася глинобитна піч розмірами: 0,30 ×
0,30 м. Біля склепіння пічки були зафіксовані
дерев’яні конструкції. Устя пічки завширшки
0,40 м, повернуто на північний схід. черінь
пічки глинобитний, добре обпалений, при до-
слідженні було зафіксовано три шари підмаз-
ки. в житлі збереглася частина північної стіни
у вигляді обпалених колод. У заповненні жит-
ла було знайдено велику кількість фрагментів
глиняних горщиків ХІІ—ХІІІ ст., корчаг, ам-
фор, шиферні прясла, шматки жорен, залізні
вироби — ножики, дверні скоби, ключі, гвізд-
ки, велика кількість тонкої плінфи.
Дослідження 2008 р. встановили, що у пів-
денно-західному та північно-західному кутах
житла збереглися стовпові ями діаметрами
близько 0,30 м, заглиблені в материк на 0,50
та 0,60 м (рис. 6). Яма у північно-західному
куті зверху мала діаметр 0,43 м. вздовж стінок
житла збереглися відбитки від дерев’яних ко-
лод завтовшки 0,15—0,20 м, заглиблені в мате-
рик у деяких місцях на 0,15 м. Біля південної
стінки житла, на відстані 1,60 м знаходилася
стовпова яма діаметром 0,30 м, заглиблена на
0,17 м.
житла 5 та 5а знаходилися у північно-за-
хідній частині дослідженої ділянки та були
зафіксовані на глибині 1,60 м від рівня сучас-
ної денної поверхні (рис. 7). Південно-західна
частина цих жител була зруйнована будинком
№ 5 по Десятинному провулку, побудованим
наприкінці ХІХ — початку ХХ ст., а північна —
перекопом кінця ХІХ ст. У східній частині пе-
рерізані траншеєю, яка йшла до каналізацій-
ного колодязя.
житло 5 було в значної мірі зруйноване
житлом 5а. від цього житла зберігся тільки
його південно-східний кут зі стінами довжиною
1,80 м (північно-східна), та 2 м (південно-схід-
на), з стовповою ямою у куті та частиною підло-
ги. Стовпова яма, що збереглася, мала діаметр:
0,30 м заглиблена у материк від рівня підлоги
на 0,12 м — це може свідчити про те, що дане
житло було каркасно-стовпової конструкції. Рі-
вень підлоги знаходився на глибині 2,10 м від
рівня сучасної денної поверхні та був заглибле-
ний у материк на 0,50 м.
житло 5а. від цього житла збереглася та
була досліджена її південно-східна частина
розмірами: 5,0 м завширшки та 1,80 м завдовж-
рис. 6. План і розріз житла 4
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
77ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
ки (у південно-західній частині) і
0,80 м (у північній частині). від
житла 5а збереглася та була до-
сліджена її поглиблена частина,
чи її підкліть. Житло було кар-
касно-стовпової конструкції. Дно
підкліті житла знаходилося на
глибинах 2,30—3,0 м від рівня
сучасної денної поверхні. вздовж
південно-східної стіни житла
знаходилося вісім стовпових ям.
вздовж стін підкліті житла були
зафіксовані рештки деревини.
Найбільш добре вони збереглися
вздовж південно-західної стіни
житла. залишки деревини, що
збереглася, мали ширину близь-
ко 0,20—0,25 м та були заглиб-
лені у материк на 0,10 м.
Досліджена частина житла
складалася з двох майже рівних
по своїй площі частин: північно-
східної та південно-західної. На
північно-східній частині знахо-
дилося заглиблення (глибина
2,9 м від рівня сучасної денної
поверхні) розмірами: 2,0 × 1,60 м.
На території цієї ділянки знахо-
дилося дев’ять поглиблень діа-
метрами: 0,40—0,50 м, заглиб-
лених на 0,10—0,20 м від рівня
підлоги. виходячи з розмірив
цих поглиблень та їх розмірів
можна зробити припущення, що
у даних поглибленнях знаходи-
лися великі керамічні посуди-
ни, скоріш за все, корчаги. У північно-західній
частині цієї ділянки, на глибині 2,7 м був за-
фіксований округлий розвал печини діаметром
близько 0,50—0,60 м, завтовшки 2—5 см. віро-
гідно, цей розвал був залишками печі, яка зна-
ходилася на верхньому поверсі.
з північно-західного боку від цього поглиб-
лення, на глибині 2,30 м знаходилися залиш-
ки круглої глинобитної печі діаметром близько
1,0 м (рис. 8). від печі залишився черінь з обпа-
леної глини завтовшки 2,0—5,0 см та частина
стін завтовшки 0,10—0,15 м. До цієї печі, віро-
гідно, відносилася стовпова яма, яка знаходи-
лася на 0,15 м на північ від неї, та глибиною
3,40 м від рівня сучасної денної поверхні.
Південно-західна частина житла знаходи-
лася на глибині 2,3 м від рівня сучасної денної
поверхні. Біля її південно-східної частини зна-
ходилося прямокутне поглиблення розмірами:
1,80 × 1,10 м, яке було заглиблено на 0,45 м
(–2,7 м від рівня сучасної денної поверхні) від-
носно підлоги.
з південно-східного боку житла знаходилося
підквадратне заглиблення (на глибині –3,2 м
від рівня сучасної денної поверхні), розмірами:
2,0 × 1,20 м. Можна зробити припущення, що
у цьому заглибленні знаходилася господарча
ніша. в східній частині житла був зафіксова-
ний шар золи з рештками горілої деревини. У
заповненні житла знаходилися шматки квар-
циту, один зі слідами обробки; пірофіліту;
уламки плінфи завтовшки 2,0—4,0 см; бруків-
ки зі слідами пальців; кістки тварин.
У заповненні житла 5 зафіксовані фрагмен-
ти вінець, стінок горщиків, — частина з них
була прикрашена врізним хвилястим і ліній-
ним орнаментами, та придонних частин. Ос-
кільки житло 5 прорізало більш ранню невели-
ку будівлю, то кераміка, яка відноситься до цієї
будівлі має архаїчніший вигляд і відноситься
до ХІ ст. Більша частина вінець з житла 5 була
прикрашена врізним лінійним і хвилястим ор-
наментами, зрідка зустрічаються нігтьові вдав-
лення. зафіксовано також ручку, можливо, від
глечика, кілька невеликих фрагментів від ам-
фор з широкими жолобками.
Досить цікавими виявились фрагменти від
кількох посудин, вироблених на повільному
гончарному крузі і прикрашені врізним орна-
ментом і різними наліпними валиками. Мож-
ливо, це парадні глечики і миски (рис. 8). До
індивідуальних знахідок відноситься денце
рис. 7. Житла 5 і 5А
Публікації археологічних матеріалів
78 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
рис. 8. Кераміка із заповнення
житла 5А: фрагменти глека та
фрагменти блюда
рис. 9. План і розріз житла 6
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
79ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
скляного бокала діаметром 4,0 см зеленого ко-
льору.
Таким чином, житло 5 можна датувати за
керамічним комплексом ХІІ—ХІІІ ст., а більш
ранню будівлю — ХІ—ХІІ ст.
житло 6 знаходилося у північно-західний
частині розкопу. Житло було зафіксоване на
глибині 2,40—2,50 м від рівня сучасної денної
поверхні. частково будівля знаходилася під
підмурками будинку ХІХ ст., який знаходився
по Десятинному провулку, 5. від житла збе-
реглася нижня частина його підкліті, знаходи-
лася на глибині 3,10 м від рівня сучасної денної
поверхні (рис. 9). Житло 6 було побудоване на
частині підмурків західної галереї «західного
палацу», які воно частково зруйнувало. Житло
зайняло частину підмурків розмірами: 6,0 ×
0,50 м їх площі. При будівництві цього житла
було зруйновано ґрунтове поховання другої
половини Х ст., яке знаходилося майже в цен-
тральної частині житла 6. Житло було зрубної
конструкції та було опущено у котлован. Поряд
та зверху над залишками зрубу житла було
зафіксовано поперечну балку, вірогідно, від
його верхнього поверху. Нижня частина під-
кліті житла, яка збереглася, була заглиблена
у материк на 0,60 м. Котлован житла мав пря-
мокутну форму, його загальні розміри дорівню-
вали, приблизно, 6,0 × 5,0 м. У цьому поглиб-
леному котловані знаходився зруб розмірами:
5,0 × 4,5 м (рис. 9). від зрубу збереглася його
нижня частина, яка складалася з колод діамет-
ром до 0,20 м. Рештки цього дерев’яного зрубу
збереглися практично у всіх стінках заглибле-
ної частини підкліті житла. вздовж південно-
західної стіни підкліті колоди зрубу були пок-
ладені у заглиблення в материку глибиною до
0,20 м від рівня підлоги. Дно підкліті житла,
вірогідно, мало дерев’яну підлогу, про що свід-
чать знахідки зотлілої деревини, які фіксува-
лися майже по всій площі підкліті та відбитки
дерев’яних лаг. Між північною дерев’яною сті-
ною зрубу та частиною зруйнованих підмурків
«західного палацу» знаходилася материкова
засипка довжиною: 4,0 м та завтовшки 0,30 м.
У південно-західному куті котловану, в який
був впущений зруб, за його межами знаходила-
ся стовпова яма діаметром: 0,30 м та глибиною
3,25 м від рівня сучасної денної поверхні. Ще
одна стовпова яма знаходилася під стіною кот-
ловану, за межами підкліті, на відстані 0,80 м
від його північно-західного кута. вона мала
діаметр 0,30 м та глибину 3,10 м від рівня су-
часної денної поверхні. На території самого
зрубу, біля його західної стіни знаходилося чо-
тири стовпові ями, які розташовувалися майже
в притул до колод. Окрім цих чотирьох стовпо-
вих ям на території підкліті було відкрито ще
сім стовпових ям. Перша з цих стовпових ям
знаходилася у північно-західний частині під-
кліті на відстані 1,20 м від його південної стіни
та 0,85 м від західної стіни. вона мала діаметр:
0,15 см та глибину 0,40 м від рівня підлоги. Ще
дві ями знаходилися на відстані 0,30 м від пів-
денної стіни зрубу. вони мали діаметри 0,20 м,
заглиблені на глибину 0,20 м нижче рівня під-
логи. Ці ями були з’єднані заглибленням дов-
жиною 0,95 м, завширшки до 0,20 м, яке мало
глибину 0,15 м нижче рівня підлоги. Біля цьо-
го заглиблення з північної сторони були зафік-
совані сліди від 20 невеликих кілочків квад-
ратної та округлої форми. Квадратні кілочки
мали розміри 1,0 × 1,0 см, круглі мали діамет-
ри: 1,0—3,0 см, які займали площу розмірами
приблизно 0,60 × 0,60 м.
Дві ями діаметрами: 0,25 м та глибиною
0,20 м нижче рівня підлоги знаходилися у пів-
нічній частині заглиблення, яке знаходилося
біля північно-західної частини підкліті. Це
заглиблення мало овальну форму, розмірами:
1,80 × 0,95 м. У найглибшій південній частині
воно мало глибину 0,40 м, а у північній — 0,10 м
від рівня підлоги. У північно-східній частині
підкліті знаходилася наступна стовпова яма.
вона знаходилася на відстані 0,60 м від північ-
ної стіни підкліті, та 0,70 м від східної стіни. Її
верхній діаметр дорівнював 0,60 м, нижній —
0,25 м, глибина — 0,80 м від рівня підлоги. На
відстані 0,60 м на південь від неї, та 0,60 на
захід від східної стіни підкліті знаходилася ос-
тання стовпова яма. вона мала діаметр: 0,30 м,
та глибину 0,35 м від рівня підлоги.
Ближче до центру підкліті, на відстані
1,40 м від його північної стіни та 1,60 м від за-
рис. 10. Житло 6: 1 — фрагмент ливарної форми
з зображенням «киянина»; 2 — частина свинцевої
вислої печатки із зображеннями святих
Публікації археологічних матеріалів
80 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
хідної стіни, на глибині 3,0 м, від рівня сучас-
ної денної поверхні був зафіксований розвал
печини округлої форми. Цей розвал мав діа-
метр близько 0,80 м та товщину 0,30—0,40 м.
Можна зробити припущення, що він впав на
дно підклітку з приміщення, яке знаходилося
над ним. На відстані 0,20 м від цього розвалу
печини та 1,10 м на південь від північної сті-
ни підкліті знаходився дуже невеликий льох,
чи схованка. Цей льох мав продовгувату фор-
му довжиною 0,80 м, та знаходився на глибині
0,60 м від рівня підлоги. його верхня, чи вхід-
на частина була зруйнована, але можна зроби-
ти припущення, що вона мала округлу форму
діаметром близько 0,30 м та глибину 0,36 м,
від рівня підлоги. Головна частина цього льоху
була округлої форми розмірами 0,45 × 0,50 м.
У заповненні житла 6 було знайдено значну
кількість знахідок, серед яких переважає кера-
міка. Серед кераміки більше всього зафіксова-
но фрагментів горщиків, прикрашених врізним
нігтьовим, хвилястим і лінійним орнаментами,
столовий посуд. Тарна кераміка представлена
фрагментами корчаг-зерновиків та амфор. У
заповненні підкліті були знайдені фрагменти
плінфи, «пальчатки», та цеглин, а також чис-
ленні шматки пірофіліту, кварциту, сланцю та
пісковику.
На дні будівлі було знайдено давньоруську
кераміку, кістяну проколку, два фрагменти
рис. 11. Речі із заповнення житла 6
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
81ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
кручених скляних браслетів, фрагмент скляно-
го бокала, кістяний виріб, лезо ножа, бронзовий
ґудзик-бубонець, фрагмент бронзової платівки
і шматок свинцю.
Індивідуальні знахідки представлені виро-
бами зі скла, металу, каменя. Найцікавіши-
ми знахідками в цьому житлі були: фрагмент
ливарної форми з зображенням чоловіка на її
зворотному боці та частина вислої свинцевої
печаті з зображеннями святих з обох сторін
(рис. 10). зі скла виготовлено браслети, гладкі
і кручені, які в перетині мають круглу, овальну
і трикутну форму, значну кількість тонких нит-
коподібних виробів, призначення яких невідо-
ме. Посуд представлено невеликими фрагмен-
тами стінок бокалів і денця; зі скла зроблено
і циліндричний предмет неясного призначен-
ня. вироби з каменю представлені біконічним
пірофілітовим пряслом. Досить цікавим є на-
вершя булави, виготовлене зі свинцю (рис. 11).
Діаметр булави: 5,0 см, висота 3,0 см, діаметр
отвору: 1,70 см. вироби з заліза представлені
фрагментами циліндричних замків, фрагмен-
том острог, двома овальними кресалами, ско-
бою, двома черешковими вістрями стріл і неве-
ликим ножем.
У ямі-льосі було зафіксовано кілька фраг-
ментів світильників, у т. ч., один двоярусний.
з південно-східного боку житла 6, на відстані
0,20 м від стінки котловану, знаходилося вог-
нище майже округлої форми розмірами: 0,90 ×
0,82 м. воно було заглиблене в материк на
0,10 м, його стінки, що збереглися, мали ви-
соту до 0,10 м. При його дослідженні були за-
фіксований шар попелу та вуглинок завтовш-
ки 0,03 м та шматки обпаленої глини. Таким
чином, виходячи з стратиграфії і аналізу кера-
мічного комплексу, житло 6 можна датувати
другою половиною ХІ—ХІІ ст.
Будівля 1 була прямокутної форми розміра-
ми: 2,50 × 2,40 м орієнтована по сторонам сві-
ту. (рис. 12) від будівлі залишилася підкліть,
яка знаходилася на глибині 2,30 м від рівня
сучасної денної поверхні, та була заглиблена в
материк на 0,30 м. По кутах будівлі знаходили-
ся чотири стовпові ями глибиною 0,30—0,40 м,
від рівня підлоги, діаметрами близько 0,25—
0,40 м. вздовж стінок будівлі були зафіксовані
залишки деревини від обкладинки стін. від-
крита будівля 1 перерізала поховання 7, яке за
його стратиграфічним положенням може бути
датовано серединою — другою половиною Х ст.
У заповненні будівлі 1 зафіксовано невели-
ку кількість кераміки, яка дозволяє датувати
будівлю 1 ХІ—ХІІ ст.
Будівля 3 Більша частина цієї будівлі знахо-
дилась на території міського телеграфна. від
цієї будівлі була досліджена невелика північ-
на частина, яка знаходилася на глибині 1,80 м
від рівня сучасної денної поверхні. Будівля
була орієнтована по осі південь—північ, з від-
хиленням на схід. зафіксована ширина північ-
ної стіни будівлі дорівнювала близько 4,0 м, її
західний кут був знищений господарчою ямою
ХХ ст. При проведенні досліджень було вста-
новлено, що вона була заглиблена у материк
на глибину 0,20 м. Судячи з прошарку золи та
деревного вугілля, над підкліттю знаходила-
ся дерев’яна підлога. Нажаль, встановити до
якого конструктивного типу будівель вона від-
носилася неможливо. У заповненні будівлі 3
було зафіксовано незначну кількість кераміки:
фрагменти горщиків, амфор; частини скляних
браслетів.
Аналіз керамічного комплексу дозволяє
датувати будівлю ХІІ — першою половиною
ХІІІ ст.
Будівлі 5, 5а, 5б по часу свого будівництва
датуються ХІ — початком ХІІІ ст. Нажаль, вер-
хня частина цих будівель була знищена при
будівництві ХІХ — початку ХХ ст. (рис. 13).
Будівля 5. Найбільш ранньою будівлею була
будівля 5. від цієї будівлі повністю зберігся
невеликій льох та частина її східної стіни за-
рис. 12. Будівля 1: 1 — план і розріз; 2 — кераміка із заповнення
Публікації археологічних матеріалів
82 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
вдовжки близько 1,0 м, а також частина підло-
ги на захід від льоху розмірами: 1,0 × 1,20 м,
яка знаходилася на глибині 2,10 м від рівня-
сучасної денної поверхні. Будівля була заглиб-
лена у материк на 0,30 м. Судячи з напрямку
східної стіни будівлі, яка частково збереглася,
вона була орієнтована по осі південь-північ.
Будівля знаходилася на відстані 1,50—2,40 м
від південно-східного кута «західного палацу».
вся інша частина будівлі № 5 з півночі та із за-
ходу була знищена будівлями 5а та 5б. Півден-
на частина будівлі 5 була зруйнована будівлею
та перекопом ХІХ — початку ХХ ст. Тому ця
будівля датується по найбільш її збереженим
об’єктам, і в даній ситуації це є льох.
Льох будівлі 5. відкритий льох знаходився
у північно-східній частині будівлі 5. Льох роз-
ташовувався у 2,30 м на захід від відкритого
кута палацу. Льох мав у плані овальну форму,
що була видовжена з півночі на південь. вхід
розташовувався з південної сторони. (рис. 13)
Тут було зафіксовано три сходинки висотою
0,15—0,25 м, що вели на дно льоху. Сам льох
у розрізі мав грушоподібну форму розширюю-
чись до дна. Розміри льоху: 1,50 × 0,80 м, глиби-
на — 3,55 м від рівня сучасної денної поверхні.
У заповненні траплялася невелика кількість
кераміки ХІ—ХІІ ст., фрагменти стінок амфор,
кілька фрагментів бронзових виробів та дуже
велика кількість кісток різних тварин. На дні
льоху, біля останньої сходинки було знайдено
майже цілу амфорку «київського типу». У за-
повненні льоху також траплялися невеличкі
фрагменти жорен та давньоруської плінфи тов-
щиною 2,50—3,0 см. Треба зазначати, що цей
льох було викопано в материку без використан-
ня будь-якого кріплення.
Нажаль, з матеріалів, здобутих при дослід-
женні будівлі 5, її розміри та призначення
встановити неможливо. Однак, виходячи з
наявності в ній льоху, можна зробити припу-
щення, що це могло бути житло, яке входило
до складу садиби кінця ХІ — першої половини
ХІІ ст., побудованої майже впритул до «захід-
ного палацу», а можливо, і зруйнувавши части-
ну його підмурків.
рис. 13. загальний план та розрізи будівель 5, 5А
та 5Б (1) і речі із заповнення льоху (2)
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
83ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
Будівля 5а. від будівлі 5а збереглася тіль-
ки її поглиблена частина майже прямокутної
форми, яка була орієнтована по сторонах світу.
вона мала розміри: 2,0 × 2,70 м, знаходилася
на глибині 3,45 м від рівня сучасної денної по-
верхні та була заглиблена у материк на 1,10 м.
Біля її західної стіни знаходилося округле пог-
либлення діаметром 1,10 м, яке було заглибле-
не на 3,65 м від рівня сучасної денної поверхні.
Біля її південної стіни були зафіксовані залиш-
ки стлілої деревини, що може свідчити про те,
що ця поглиблена частина будівлі була обшита
деревиною. Північно-східний кут цієї будівлі
був знищений пізнішим перекопом. У зв’язку з
відсутністю будь яких решток її наземної части-
ни, що збереглися, можна припустити, що вона
була чи невеликим окремим льохом, чи льохом
у якомусь житлі або господарчій будівлі.
Будівля 5б. від будівлі 5б залишилася її
північна частина прямокутної форми розміра-
ми: 2,20 × 2,80 м, яка знаходилася на глибині
2,30—2,95 м від рівня сучасної денної поверхні.
Будівля була орієнтована по осі південь—пів-
ніч, з невеликим відхиленням на схід. Будівля
була каркасно-стовпової конструкції. Її шири-
на дорівнювала 2,80 м, довжину встановити не
вдалося у зв’язку з тим, що південна частина
будівлі була зруйнована сучасним перекопом.
У будівлі було зафіксовано три стовпові ями.
Окрім цих стовпових ям на дослідженій час-
тині будівлі було зафіксовано дев’ять неглибо-
ких округлих заглиблень (від 0,10 до 0,15 м від
рівня підлоги) діаметрами від 0,30 до 0,50 м.
виходячи з отриманих результатів дослід-
ження будівлі 5б можна прийти до висновку,
що її відкрита частина була частиною господар-
чої підкліті, у якій зберігався гончарний посуд
(переважно корчаги та великі глечики), в яких
знаходилися різноманітні харчові продукти (
зерно, борошно, олія, мед тощо).
У заповненні будівлі 5а, 5б зафіксовано
значну кількість кераміки. в основному, це
фрагменти горщиків з відігнутим назовні він-
цем і повторним загином краю досередини.
На більшій частині під вінцями простежено
врізний орнамент — лінійний, хвилястий та
нігтеподібний Амфорна тара представлена не-
великими фрагментами стінок. Індивідуальні
знахідки представлені біконічним пряслом з
овруцького пірофіліту діаметром 2,20 см.
Керамічний комплекс дозволяє датувати
будівлі 5а та 5б ХІІ—ХІІІ ст.
рис. 14. План і розріз будівель 9 та 9А
Публікації археологічних матеріалів
84 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
Таким чином, можна прийти до висновку, що
будівля 5 була побудована у другій половині
ХІ ст. Будівлі 5а та 5б були побудовані у ХІІ ст.
та, вірогідно, існували до першої половини
ХІІІ ст. Нажаль, розмежувати час їх побудови
та існування виходячи з наявних матеріалів
неможливо.
Будівля 9 знаходилася у південно-східній
частині розкопу. вона була зафіксована на гли-
бині 1,90 м від рівня сучасної денної поверхні.
Будівля мала прямокутну форму, орієнтовану
по осі південь—північ, з відхиленням на схід.
Південно-східна частина будівлі була зруй-
новна льохом будівлі кінця ХІХ ст. частина
будівлі, що збереглася, мала довжину 3,40 м.
Ширину будівлі встановити не вдалося, бо її
східна частина була зруйнована при будівниц-
тві будівлі 9а. від будівлі збереглася тільки її
поглиблена частина, яка знаходилася на гли-
бині 2,46 м від рівня сучасної денної поверхні.
Із західного боку будівлі, на відстані 0,80 м від
її західного кута, знаходилося поглиблення
квадратної форми у якому знаходився вхід до
поглибленої частини будівлі. вона мала роз-
міри: 1,30 × 1,10 м та глибину 2,26 м від рівня
сучасної денної поверхні. Біля північно-захід-
ного кута будівлі знаходилася стовпова яма
діаметром 0,40 м та глибиною 2,3 м від рівня
сучасної денної поверхні (рис. 14).
Будівля 9а була побудована майже на місці
будівлі 9, з невеликим здвигом на схід (0,70 м),
та на північ (0,50 м). вона мала таку ж орієн-
тацію, була довжиною 3,60 м, шириною 2,0 м
та глибину — 2,80 м від рівня сучасної денної
поверхні. На відстані 1,40 м, від її західного
кута знаходилося квадратне поглиблення вхо-
ду до будівлі. його зафіксовані у материку роз-
міри мали 1,10 м довжини та 0,40 м ширини.
Це поглиблення мало глибину 2,70 м від рівня
сучасної денної поверхні. Біля західного кута
будівлі 9а, на відстані 0,20 м на північ знахо-
дилася стовпова яма діаметром: 0,30 м та гли-
биною 2,40 м від рівня сучасної денної поверхні
(рис. 14)
По своїм конструктивним особливостям та
розмірам ці дві будівлі дуже схожі. вони були
підкліттьми наземних будівель які, вірогідно,
мали більшу площу. Можна зробити припущен-
ня, що це були будівлі каркасно-стовпової конс-
трукції від яких вдалося зафіксувати тільки по
одній стовповій ямі у північно-східних кутах
обох будівель. Судячи з невеликих розмірів та
відсутності дерев’яної обшивки стін підклітть
цих будівель, вони, скоріш за все, мали якесь
господарче призначення.
У заповненні будівлі 9 було зафіксовано
значну кількість речового матеріалу. Головним
чином, це кераміка. Кухонна кераміка пред-
ставлена фрагментами грошиків ХІ—ХІІ ст.,
світильників. Скляні вироби представлені
фрагментом каблучки зеленого кольору і скля-
ним крученим браслетом. залізні вироби пред-
ставлені писалом, чотирикутним в перерізі го-
стряком, можливо, від шила для шкіри.
загалом, виходячи з аналізу керамічного ком-
плексу, будівлю 9 можна датувати ХІ—ХІІ ст.
Будівля 10 розташовувалася у південно-схід-
ній частині розкопу на глибині 2,20 м від рівня
сучасної денної поверхні. Будівля була орієнто-
вана по вісі схід—захід, з невеликим відхилен-
ням на південь. від будівлі збереглася тільки її
поглиблена південно-східна частина, яка зна-
ходилася на глибині 2,4 м від рівня сучасної
денної поверхні (рис. 15). Уся північно-західна
частина будівлі була зруйнована будівлями
кінця ХІХ — початку ХХ ст. з північного боку
будівлю перерізав льох 2, а з північно-східно-
го — житло 8. частина будівлі, яка збереглася
рис. 15. План і розріз
будівлі 10
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
85ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
мала ширину 3,0 м, довжину встановити не
вдалося. Поглиблена частина будівлі, скоріш
за все, була частиною її підкліті. Будівля була
каркасно-стовпової конструкції. вздовж схід-
ної стіни підкліті було зафіксовано шість стов-
пових ям. Дві найбільших розташовувалися у
північному та південному кутах будівлі, мали
діаметри близько 0,40 м та глибину до 3,0 м
від рівня сучасної денної поверхні. Три стов-
пові ями розташовувалися, приблизно, на од-
накової відстані: 0,40—0,50 м між стовповими
ямами які знаходилися по кутах будівлі. вони
мали діаметри до 0,20 м. та глибину близько
2,80—2,90 м від рівня сучасної денної поверх-
ні. Шоста яма знаходилася біля стовпової ями
у північному куті, мала діаметр 0,18 м та гли-
бину 2,90 м від рівня сучасної денної поверхні.
Окрім стовпових ям, на дослідженій частині
будівлі 10 було зафіксовано вісім округлих пог-
либлень різних діаметрів та глибини. П’ять з
них були діаметрами: 0,40—0,50 м та поглиб-
лені на 0,30—0,40 м нижче рівня підлоги. Ще
три мали діаметри 0,20—0,30 м та глибини до
0,30 м нижче рівня підлоги. Ці поглиблення
дуже схожі на поглиблення, зафіксовані у жит-
лі 2, та будівлі 5б.
У верхньому шарі заповнення будівлі 10
були зафіксовані фрагменти кухонних горщи-
ків, скляних браслетів кручених та гладких.
Крім горщиків, зафіксовано плошку від сві-
тильника. за наявним матеріалом будівля 10
може датуватися ХІІ ст. Як уже зазначалося
вище, ця будівля по своєму розташуванню та
розмірами може бути віднесена до жител.
Будівля 11 знаходилася у західної частині
розкопу. вона була зафіксована на глибині
1,75 м від рівня сучасної денної поверхні та
була врізана у материк на глибину 0,10 м.
Будівля була орієнтована по осі північ—пів-
день. від цієї будівлі збереглася тільки її пог-
либлена північна частина, яка мала розміри:
1,50 × 0,80 м (рис. 16). Більшу, південну части-
ну будівлі зруйнувала будівля кінця ХІХ ст. На
збереженій частині будівлі знаходилося чоти-
ри стовпові ями, що вказує на те, що вона була
каркасно-стовпової конструкції. Стовпові ями
були по дві розташовані у кутах біля північної
стіни будівлі, та мали схожі розміри, їх діамет-
ри дорівнювали 0,20 та 0,15 м. Ці стовпові ями
були поглиблені у материк на глибини 0,20—
0,10 м від рівня підлоги. Біля північно-східно-
го кута будівлі знаходилася велика подвійна
стовпова яма. Наявність цієї подвійної стовпо-
вої ями з верхнім діаметром до 0,40 м та ниж-
нім 0,25 м дає можливість зробити припущен-
ня, що відкрита поглиблена частина будівлі є
частиною більш великої будівлі чи житла кар-
касно-стовпової конструкції. У східну частину
відкритої будівлі була впущена господарча яма
кінця ХVІІ — початку ХVІІІ ст.
У заповненні будівлі 11 було зафіксовано ке-
раміка, головним чином, фрагменти грошиків.
вироби зі скла представлені крученим брас-
летом, двома денцями бокалів і фрагментом
скла дуже гарної якості, скоріш за все, від ім-
портної посудини. Бронза представлена неве-
ликим фрагментом вінця від чаші (?). Кістяні
вироби представлені вістрям стріли, ромбічної
у розрізі. Цікавою є також керамічна пробка із
стінки посудини.
На основі керамічного комплексу будівлю 11
можна датувати ХІ ст.
На території садиби також було досліджено
14 господарчих ям, заповнення яких дозволяє
рис. 16. Будівля 11: 1 — план і розріз; 2 — речі з хаповнення
Публікації археологічних матеріалів
86 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
датувати їх другою половиною ХІ — першою
половиною ХІІІ ст. чотири з цих ям використо-
вувалися для зберігання борошна, інші вико-
ристовувалися для різноманітних господарчих
потреб. Найбільш цікавою господарчою ямою
була яма 6. в плані яма мала округлу форму,
до дна трохи звужувалася. Діаметр ями стано-
вив 0,90 м, глибина — 1,70 м від рівня сучасної
денної поверхні, або 1,0 м від рівня впуску. У
її заповненні було знайдено кераміку давньо-
руського часу ХІ — початку ХІІ ст., фрагменти
скляних посудин і браслетів, значну кількість
фрагментів бронзових виробів, кістяний і брон-
зовий ґудзики, денце тигля або льячки, а на дні
ями лежав цілий залізний серп. Але найбільш
цінною знахідкою без сумніву була нагруд-
на кам’яна іконка із зображенням Св. Георгія
(рис. 17). Іконка мала круглу форму, діаметром:
6,10—6,20 см, товщину 0,60—0,70 см. з лицьо-
вого боку по краю йшов опуклий бортик висотою
до 0,10 см. з тильного боку по краю іконки про-
ходила фаска шириною до 0,40 см. На лицьо-
вому боці іконки знаходиться рельєфне зобра-
ження Св. Георгія на коні, який списом вражає
дракона-змія. Досить цікавим також виявився
знайдений кістяний ґудзик напівсферичної в
перерізі форми. Аналогічні ґудзики, крім Дав-
ньої Русі, були розповсюджені у візантії та
волзькій Булгарії [Ієвлев, Козловський, 2014,
с. 227—228]. знахідки з цій господарчій ями, а
також знахідки значної кількості скляних та за-
лізних і бронзових шлаків свідчать на користь
того, що на території садиби, скоріш за все, існу-
вала ювелірна чи металообробна майстерня.
Серед 19 досліджених поховань, які були
відкрити на території садиб до часу існування
садиби можна віднести тільки поховання 5,
яке було зроблено, судячи із заповнення, у
господарчій ямі. в ньому було знайдено кістя-
ки — два дорослих і один дитячий, непоганої
збереженості; дорослі розташовувались по-
ряд, а дитяче — в ногах одного з небіжчиків.
Скоріш за все, це була повноцінна сім’я: батько,
матір та маленька дитина. Розміри могильної
ями: 1,45 × 0,85 м, глибина — 1,82 м від рівня
сучасної денної поверхні. Крім кістяків, у за-
повненні ями було виявлено значну кількість
давньоруської кераміки ХІІ — першої полови-
ни ХІІІ ст.: фрагменти стінок амфор та жорно,
на якому лежав один з кістяків. Судячи з ха-
отичного розташування даних кістяків можна
припустити, що їх скинули у яму, та засипали
землею з культурного шару. вірогідно, це сі-
мейне поховання можна пов’язати з розгромом
м. Києва у 1240 р., та загибеллю садиби.
Дослідження, проведені на території са-
диб 3—5 по Десятинному провулку відкрили
нову князівську садибу. Окрім того, вони дозво-
лили встановити час існування «західного па-
лацу». Побудова цієї садиби у другій половині
ХІ ст. вказує на те, що до цього часу палац при-
пинив своє існування та був повністю розібра-
ний, що було встановлено під час археологічних
розкопок. Причини припинення існування «за-
хідного палацу» на даний час невідомі та потре-
бують окремого вивчення. Про те що «західний
палац» припинив своє існування саме в цей час
безопорним доказом є те, що на його території
у другої половині ХІ ст. виникають три будівлі
каркасно-стовпової конструкції, які можна від-
нести до початку будівництва великої князівсь-
кої садиби. Її будівництво остаточно повністю
завершується наприкінці ХІ — початку ХІІ ст.
На території садиби будується велике цент-
ральний будинок, навколо якого розташову-
ються п’ять жител, чотири будівлі господарчого
призначення, та декілька зернових і господар-
чих ям. Треба відмітити те, що частина будівель
знаходиться безпосередньо на підмуркових ро-
вах палацу. На сьогоднішній день встановити
причини та остаточну дату розбирання палацу
та його підмурків видається неможливим через
рис. 17. Іконка з зображенням Св. Георгія
Ієвлев М.М., Козловський А.О., Крижановський в.О. Садиба другої половини ХІ — початку ХІІІ ст. на місці «західного палацу»
87ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21)
відсутність, як письмових джерел цього періо-
ду, у яких би згадувався «західний палац», так
і археологічного матеріалу, який би дозволив
встановити точно цю дату. Судячи з резуль-
татів, отриманих при проведенні археологічних
досліджень, ця садиба гине у 1240 р. внаслідок
взяття Києва монголо-татарськім військом. Про
це може свідчити те, що всі будівлі садиби заги-
нули внаслідок пожежі, а також відкрите похо-
вання 5 на його території.
Роздивляючись питання, кому могла нале-
жати ця садиба треба відмітити, що вона зна-
ходилася на території, яка без сумніву була
власністю князя тому, що розташовувалася на
ділянці, на якій був розташований «західний
палац». Тому садибу могли побудувати тіль-
ки з його дозволу, скоріш за все, хтось з його
близьких родичів. Це опосередковано підтверд-
жується знахідками у її житлах та господарчих
об’єктах, такі як значна кількість різноманіт-
них виробів зі скла, рідкісний керамічний по-
суд, а також знахідка бронзового змійовика та
кам’яної іконки Св. Георгія.
Гончаров в.К. Райковецкое городище. — К., 1950. —
150 с.
Ієвлев М.М., Козловський А.О. Ікона св, Георгія з
роскопок «західного палацу» // Музейні читання. —
К., 2014. — С. 226—236.
Килиевич С.р. Детинец Киева ІХ — первой полови-
не ХІІІ веков. — К., 1982. — 176 с.
Козловський А.О., Ієвлев М.М. Садиба першої поло-
вини ХІІІ ст. в «Місті володимира» давнього Києва //
Дьнђслово: зб. наук. пр. на пошану дійсного члена
НАН України П.П. Толочка з нагоди його 70-річ-
чя. — К., 2008. — С. 241—257.
Козловський А.О., Ієвлев М.М., Крижановський в.О.
Дослідження у Києва по провулку Десятинному, 3А/
Б, 5Д // АДУ 2009 р. — К., 2010. — С. 144.
Лысенко П.Ф. Города Туровской земли. — Минск,
1974. — 200 с.
Седова М.в. Ярополч залесский. — М., 1978. —
158 с.
Толочко П.П. Массовая застройка Киева Х—ХІІ вв. //
Древнерусские города. — К., 1981. — С. 63—115.
М. М. и е в л е в, А. А. К о з л о в с к и й,
в. О. К р и ж а н о в с к и й
уСАДьбА вТОРОЙ ПОЛОвиНы
Xi — НАчАЛА Xiii в. НА МЕСТЕ
«ЗАПАДНОГО ДвОРЦА»
в «ГОРОДЕ вЛАДиМиРА» в КиЕвЕ
Эта статья посвящена результатам исследования
усадьбы, которая существовала на территории «города
владимира» на участке усадеб 3—5 по Десятинному пе-
реулке в второй половине XI — первой половине XIII в.
Исследование этой усадьбы дало интересные резуль-
таты по планированию и быта зажиточных усадеб в г.
Киеве в древнерусское время. На ее территории были
открыты и исследованы жилые и хозяйственные пос-
тройки. Открытие этой усадьбы на месте «западного
дворца» позволило окончательно установить время пре-
кращения его существования во второй половине XI в.
К л ю ч е в ы е с л о в а: дворец, усадьба, жили-
ще, постройка, подклкт, керамика.
M. M. I y e v l e v, A. O. K o z l o v s k y i,
V. O. K r y z h a n o v s k y i
manor of the 2nd haLf
of the 11th — the beginning
of the 13th Centuries at the
«West PaLaCe» area in the
«voLoDymyr toWn» of Kyiv
Тhis article is dedicated to results of investigation
of manor, which existed in the «Volodymyr’s town» area
in the 2nd half of the 11th — 1st half of the 13th centuries.
The manor was located in the area of manors 3 and 5 in
Desyatynnyj lane. The investigation of manor showed up
interesting facts of Куiv Rus’s wealthy manors’ planning
and everyday life. At the territory of manor residential and
household buildings were discovered and investigated. Ex-
posing of this manor at the «West Palace» place finally gave
the opportunity to define the time when the «West Palace»
ended its existence in the 2nd half of the 11th century.
K e y w o r d s: palace, manor, house, building,
ground floor, ceramics.
Одержано 11.05.2016
|