Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ
У м. Олевськ Житомирської обл. з 2009 р. щорічно працює археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Унікальні умови збереженості досліджуваної археологічної пам'ятки — багатошарового городища в уроч. Бабина гора певним чином вплинули на характер її робіт. В статті розглядаються...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161702 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ / А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 15-21. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161702 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1617022019-12-20T01:26:03Z Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ Петраускас, А.В. Статті У м. Олевськ Житомирської обл. з 2009 р. щорічно працює археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Унікальні умови збереженості досліджуваної археологічної пам'ятки — багатошарового городища в уроч. Бабина гора певним чином вплинули на характер її робіт. В статті розглядаються результати археологічних розкопок, експериментальних дослідів та робіт по музеєфікації в м. Олевськ. В г. Олевск с 2009 г. проводятся регулярные археологические раскопки, роботы по экспериментальной археологии и созданию музея под открытым небом. В результате накоплено большое количество археологических данных, которые освещают древнейшую историю формирования древнего города, о которой мы не имеем информации из письменных источников. Экспериментальные исследования, которые проводятся на археологической базе в Олевске позволили получить фундаментальные данные о древних технологиях, конструктивных особенностях жилых, оборонных и ремесленных сооружений, которые обнаружены в ходе раскопок и, которые могут быть использованы в ходе натурных реконструкций. Уникальные особенности размещения и сохранности археологических древностей в г. Олевск позволяют проводить музеефикацию движимых и недвижимых экспонатов, которые будут составной частью музея под открытым небом «Древлянский град». Since 2009 regular excavations, experimental archaeology work and open-air museum development have been carried out in Olevsk. As a result a high quantity of data, covering the ancient history of the city formation has been accumulated, about which we have no information from written or other sources. Experimental studies conducted on the archaeological base in Olevsk have provided fundamental data on old technology, design characteristics of housing, defense and craft structures discovered during excavations, that can be used in course of full-scale reproduction. Unique location and preservation features of archaeological antiquities in Olevsk allow to carry out museumification of movable and immovable items that would be part of an open-air museum «Drevlyansky grad». 2017 Article Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ / А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 15-21. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161702 [902.2:001.891.5:069](477.42) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Петраускас, А.В. Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ Археологія і давня історія України |
| description |
У м. Олевськ Житомирської обл. з 2009 р. щорічно працює археологічна експедиція Інституту
археології НАН України. Унікальні умови збереженості досліджуваної археологічної пам'ятки —
багатошарового городища в уроч. Бабина гора певним чином вплинули на характер її робіт. В статті розглядаються результати археологічних
розкопок, експериментальних дослідів та робіт по музеєфікації в м. Олевськ. |
| format |
Article |
| author |
Петраускас, А.В. |
| author_facet |
Петраускас, А.В. |
| author_sort |
Петраускас, А.В. |
| title |
Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ |
| title_short |
Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ |
| title_full |
Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ |
| title_fullStr |
Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ |
| title_full_unstemmed |
Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ |
| title_sort |
археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. олевськ |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161702 |
| citation_txt |
Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація на базі археологічної експедиції в м. Олевськ / А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 15-21. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT petrauskasav arheologíčnírozkopkieksperimentalʹnaarheologíâtamuzeêfíkacíânabazíarheologíčnoíekspedicíívmolevsʹk |
| first_indexed |
2025-07-14T14:16:54Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:16:54Z |
| _version_ |
1837632181533409280 |
| fulltext |
15ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Статті
УДК: [902.2:001.891.5:069](477.42)
А. в. П е т р а у с к а с
АРхЕОЛОГІчНІ РОЗКОПКи, ЕКСПЕРиМЕНТАЛьНА
АРхЕОЛОГІЯ ТА МуЗЕєФІКАЦІЯ НА бАЗІ
АРхЕОЛОГІчНОї ЕКСПЕДиЦІї в м. ОЛЕвСьК
У м. Олевськ житомирської обл. з 2009 р. щоріч-
но працює археологічна експедиція Інституту
археології НАН України. Унікальні умови збере-
женості досліджуваної археологічної пам’ятки —
багатошарового городища в уроч. Бабина гора
певним чином вплинули на характер її робіт. в
статті розглядаються результати археологічних
розкопок, експериментальних дослідів та робіт по
музеєфікації в м. Олевськ.
К л ю ч о в і с л о в а: розкопки, городище, архео-
логічний об’єкт, реконструкція, експерименталь-
на археологія, музеєфікація.
Археологічні дослідження в м. Олевськ ма-
ють багатолітню історію. Перші відомості про
археологічні знахідки в місті та його окрузі від-
носяться до ХІХ ст. У роботі в.Б. Антоновича
наводиться перелік археологічних пам’яток в
місті та за його межами [Антонович, 1901, с. 31].
Перші археологічні обстеження на його тери-
торії проводить в 1903 р. Я.в. Яроцький, який
оглянув городище на північно-східній околиці
міста в уроч. Бабина гора та провів розкопки
на декількох курганних групах в місті та поб-
лизу нього [Яроцький, 1903, с. 183].
Після довгої перерви у 1970-х рр. городи-
ще та прилеглий до нього посад обстежуєть-
ся фахівцем у галузі давньоруських городищ
М.П. Кучерою [Кучера, 1982, с. 72—82]. вче-
ним було виявлено посад городища, поточено
його конструктивні та культурно-хронологічні
особливості.
з 2009 р. на запрошення Олевського міськви-
конкому в місті постійно працює археологічна
експедиція ІА НАН України. Роботи було спря-
мовано по трьох основних напрямках: дослід-
ження культурних нашарувань в центрі сучас-
© А.в. ПЕТРАУСКАС, 2017
ного міста, вивчення археологічного комплексу
городища в уроч. Бабина гора та дослідження
археологічних пам’яток в найближчій окрузі
стародавнього міста.
Дослідження в центральній частині міста на
самому початку носили розвідковий характер.
зважаючи на щільну сучасну забудову житло-
вими, господарськими, адміністративними та
культовими спорудами вони мали на меті по-
шук ділянок, які можуть бути перспективними
для подальших вишукувань. Шурфування в
районі моста через р. Уборть, біля Свято-Ми-
колаївської церкви засвідчили наявність куль-
турних нашарувань не знищених сучасною
забудовою. в них були представлені знахідки
доби бронзи — раннього заліза, VIII—IX ст.,
давньоруського часу та пізнього середньовіч-
чя [Петраускас, Коваль, Капустін, Хададова,
2013, с. 32—34]. виявлені знахідки засвідчили
безперервність у заселенні вказаної території
починаючи з VIII ст. Також отримані знахідки
опосередковано можуть бути співвіднесені із
писемними відомостями про Олевськ. в літо-
писах про нього згадки відсутні. Проте в більш
пізніх повідомленнях кінця ХV ст. йдеться про
побудову в місті замку на місці старого городи-
ща [Клепатский, 2007, с. 197]. На сьогоднішній
день в центральній частині відсутні візуальні
ознаки стародавнього замку та городища. від-
сутні відомості про них і в роботах в.Б. Антоно-
вича та та Я.в. Яроцького. Однак наявність в
центральній частині міста стародавньої церк-
ви XVI ст. та стародавнього костьолу, який на
сьогодні не зберігся опосередковано вказують
на розташування згадуваного писемними дже-
релами замку саме в центрі. Топографічно для
його місце розташування підходить ділянка,
яку на сьогодні займає міський хлібокомбінат,
Статті
16 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
на що свого часу під час візуального обстежен-
ня звернув увагу археолог в.К. Козюба. На
жаль, практично вся територія в заводі та нав-
коло нього недоступна для обстеження. Однак
на користь даного припущення можуть свідчи-
ти знахідки давньоруського часу виявлені під
час обстежень прилеглої до нього площі. Також
піж час опрацювання аерофотозйомки періоду
другої світової війни на якій добре зображено
центр міста, саме на вказаному місці добре чи-
тається оточений майже по всьому периметру
під округлий мисоподібний останець правого
берега р.Уборть, який міг слугувати добре під-
готовленим природнім місцем для розміщен-
ня давньоруського городища та пізньосеред-
ньовічного замку. Розміри даного останця в
декілька разів перевищують розміри городища
в уроч. Бабина гора і за показниками площі
відповідають пізньосередньовічному місту, яке
було волосним центром. Для підтвердження
висловленої гіпотези потрібні детальні архе-
ологічні обстеження шляхом шурфування та
розкопок.
Ще одним напрямком археологічних робіт є
обстеження периферії міста, пошук і обстежен-
ня нових та вже відомих пам’яток. внаслідок
проведених робіт було виявлено декілька посе-
лень відкритого типу, які складають найближ-
чу поселенську округу городища в уроч. Бабина
гора, та курганний могильник навпроти був-
шого льонозаводу. Для останнього було знято
інструментальний план могильника. відзна-
чено, що майже всі насипи мають ознаки гра-
біжницьких ям в центральній частині. Мож-
ливо, частина з них була розкопана свого часу
Я.в. Яроцьким.
У польовому сезоні 2015 р. було досліджено
шляхом розкопок один курганний насип. він
мав напівсферичну форму. Під час розкопок
встановлено, що його поверхня була повністю
вкрита суцільним шаром каміння. залишків
похованого не виявлено. вірогідно, через погані
умови грунту для зберігання кісток. Можливо,
в даному випадку ми мали справу з кенотафом,
що також може пояснити відсутність людських
решток у похованні.
виявлені в кургані знахідки представлені
декількома уламками керамічних посудин. Се-
ред них значний інтерес являє фрагмент вінця
гончарного горщика, який має прямі аналогії
серед старожитностей на теренах сучасної Жи-
томирщини в межах ХІІІ—XIV ст.
На місці розкопаного поховання в 2016 р.
планується зведення реконструкції курганного
насипу та встановлення інформаційного стен-
ду.
У польовому сезоні 2009 р. під час огляду го-
родища в уроч. Бабина гора було відзначено, що
воно може бути перспективним об’єктом для по-
дальших стаціонарних археологічних розкопок.
Городище збереглось майже в первозданному
вигляді і уникло більш пізніх антропогенних
втручань, якщо не враховувати лінію окопів
другої світової війни по периметру городища.
На ньому під час візуального огляду відзначе-
но добре збережений оборонний рів напільного
боку та вал, до 3 м заввишки, в’їзд та майдан-
чик городища. Розкопки проводились на май-
данчику городища, де виявлено різночасовий
матеріал давньоруського та пізньосередньовіч-
ного часу. з метою вивчення характеристики
оборонних споруд досліджувалась частина
майданчика городища з південного краю та
південна частина оборонного валу та рову. E
результаті було зафіксовано кам’яну вимостку
по периметру майданчика городища, яка віро-
гідно, слугувала для покращення переміщен-
ня оборонців фортеці вздовж оборонної стіни, а
також фрагменти стовпових ям, які майже пов-
ністю знищені оборонною траншеєю і які могли
бути залишками стовпових ям від оборонної
стіни каркасно-стовпової конструкції.
Під час розрізу оборонного валу встановле-
но, що він мав як мінімум два етапи будівниц-
тва: перший періоду древлянського племінного
союзу, який закінчується с середині Х ст. Його
верхній етап фіксується у вигляді спалених
господарських комплексів біля підніжжя го-
родища, з виразними ознаками пожежі та роз-
валів посудин середини Х ст. в розрізі вали в
його підоснові зафіксовано два ряди спалених
городень, над якими насипано більш пізній ма-
сивний насип валу.
Цікаві та певною мірою неочікувані ре-
зультати були отримані під час вивчення запа-
дини в західній частині майданчика городища.
Ще під час її огляду М.П. Кучерою було вислов-
лено припущення, що вона може бути залиш-
ками стародавнього колодязя, який має бути
невід’ємним атрибутом середньовічної фортеці
і часто фіксується на давньоруських городи-
щах. Після трьох сезонів польових розкопок
2013—2015 рр. було отримано беззаперечні до-
кази, що вона відноситься до залишків старо-
давньої гідротехнічної споруди, що знаходить
своє підтвердження в формі в плані та перерізі
і абсолютних розмірах котловану об’єкту, особ-
ливостях стратиграфії заповнення та виявле-
них у ньому знахідках.
Експериментальні дослідження в рамках ро-
боти археологічної експедиції в м. Олевськ про-
водяться починаючи з 2010 р. і спрямовані на
вивчення стародавніх ремесел та промислів дав-
ньоруського та слов’янського населення, а також
на розбудову музею під відкритим небом на місці
вивчених археологічних об’єктів. Роботи прово-
дяться в напрямку натурного моделювання бор-
тництва, відтворення технологічних особливос-
тей виготовлення питного меду, виготовлення
сиродутного заліза, гончарства тощо. Із 2013 р.
проводяться роботи по натурному моделюванню
стародавніх водних транспортних засобів.
Одним із перспективних напрямків роботи
експедиції є розбудова на місці археологічного
Петраускас А.в. Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація ...
17ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
комплексу городища в уроч. Бабина гора му-
зею під відкритим небом.
Як вже відзначалось, площа майданчика го-
родища та прилегла до нього територія вияви-
лась вільною від сучасної забудови та перепла-
нувань нового та новітнього часів, що значно
підвищує рівень збереженості та інформатив-
ності археологічних матеріалів городища, їх
наукову цінність.
Слід також зауважити, що пропонована до
музеєфікації територія вільна не тільки від
наземних перепланувань та забудови але й від
комунікаційних мереж, що дозволяє продовжу-
вати дослідження пам’ятки і отримувати нові
дані для поточнення уявлень про об’єкт му-
зеєфікації та поповнення його експозиції.
Не менш важливим для ефективності ство-
рення музейного та заповідного комплексу на
вказаній території є відсутність багатьох зе-
мельних власників. Площа городища та при-
леглого до нього посаду відноситься до кому-
нальної власності міста Олевськ. Це створює
сприятливі умови для можливості створення
музейно-заповідного комплексу і виключає
юридичні та організаційні складності, які мож-
на прогнозувати за умови багатьох власників
площі під час створення музею-заповідника та
його подальшого функціонування.
Не менш важливим для ефективного функ-
ціонування музею є зручна комунікаційна ме-
режа, яка оточує майбутній музей та дозволяє
швидко і зручно дістатися до нього майбутнім
відвідувачам. У цьому випадку за 200 м на за-
хід від нього проходить міжнародна автотраса
Олевськ—Лельчиці.
за 6 км на Південь проходить автомагіс-
траль Київ—Ковель—Ягодин. за 200 м на
Південь від неї проходить залізнична дорога
Київ—Львів. за 1,5 км на південний захід роз-
ташований залізничний вокзал м. Олевськ.
враховуючи класифікацію музеїв за вида-
ми, які поділяються на загальнотематичні і
спеціалізовані, що репрезентують: 1) сільські
заняття та техніку; 2) міські заняття та тех-
нічні засоби; 3) технічну культуру (довироб-
ничі форми, виробничі форми); 4) окремі види
діяльності (тваринництво, рибальство, бд-
жільництво); 5) археологічні та змішані архе-
ологічно-етнографічні експонати, пропонована
експозиція може бути віднесена до 5-ї форми
спеціалізованих.
за класифікацією Г. в. Борисевича, який
виділяє федеративні, національні, зональні,
регіональні, та локальні музеї за територіаль-
ним охопленням майбутній музей на Бабиній
горі можна віднести до регіонального типу [Бо-
рисевич, 1969].
за особливостями тематичного змісту — за
розробками з. Гудченко, є. чайковського,
А. Ціппеліуса, що використовують поділ на за-
гальнотематичні комплекси, які демонструють
народну культуру в межах тих чи інших етніч-
них утворень (села, міста, того й іншого одно-
часно) і спеціалізовані, які мають специфічний
профіль, присвячені окремим видам ремесел,
промисловим формам, окремим галузям гос-
подарства (рибальству, чабануванню, бджіль-
ництву), а також пам’яткам археології, його
можна охарактеризувати як спеціалізований
присвячений пам’ятці археології [Гудченко,
1971; 1981; Czajkowski, 1984; Zippelius, 1974].
Існуючі на сьогодні музеї під відкритим не-
бом постають у різних (з певними варіантами)
формах: 1) музеї рухомого типу — «скансени»,
які експонують на спеціально підібраній тери-
торії пам’ятки історії та культури, перевезені із
інших місць («Скансен» у Швеції; музей у Рож-
нові-під-Радгоштем у чехії); 2) музеї «in situ»,
які покликані зберегти споруди на історичних
місцях перебування (село Холлоко в Угорщині;
музей Арбер в Ісландії, музей в Коуржимі у
чехії); 3) музеї змішаного типу, де у середо-
вище зі збереженими пам’ятками перевозять-
ся нові споруди (музейний комплекс «Астра» в
Румунії).
Форма майбутнього музею передбачає ство-
рення реконструкції фрагментів архітектурно-
го, ремісничого та побутового-господарського
комплексу декількох хронологічних періодів іс-
нування городища, яка має максимально повно
зберегти природній рельєф, рослинний світ і, в
певною мірою, новітні антропогенні утворення,
які оточують музейний комплекс. враховуючи
дані особливості пропонований комплекс більш
вірогідно підходить до музеїв змішаного типу.
в Україні налічується сім великих та се-
редніх за площею музеїв просто неба і декіль-
ка менших; більшість із них — у західних об-
ластях. Найбільші розташовані в Ужгороді,
Львові, чернівцях, Галичі. У нас їх називають
музеями народної архітектури та побуту. Од-
ним із перших на Радянському просторі такий
музей було створено у Переяславі-Хмельниць-
кому у 1965 р.; нині — історико-етнографічний
заповідник «Переяслав» [Титова, Кепін, 2003,
с. 145—155; Музей народної ...].
враховуючи проектовану площу в 1,6 га
майбутній музейний комплекс може бути від-
несений до європейських музеїв із середньою
площею.
Культурно-хронологічна спрямованість ек-
спозиції відображатиме основні періоди, які
виявлені під час археологічних досліджень
старожитностей в м. Олевськ та його околи-
цях: слов’янську епоху, давньоруський час та
епоху пізнього середньовіччя, що дозволить
представити в експозиції безперервність існу-
вання середньовічного поліського міста, його
особливості та відмінності у певний історичний
період.
Старожитності VIII — середини Х ст. дослід-
жені на городищі Бабина гора та в централь-
ній частині міста відображають самобутню ма-
теріальну культуру древлянської спільноти до
Статті
18 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
включення її в загальнодержавні економічні,
культурні та політичні процеси напередодні
утворення давньоруської держави. Репліки по-
бутових та господарчих предметів, житлових
споруд та частини оборонної стіни городища в
експозиції дозволять представити специфіку
повсякденного життя, ремесел та промислів,
особливості древлянської фортифікації.
Давньоруський час (друга половина Х ст. —
перша половина ХІІІ ст.) — важливий період в
історії древлянської землі — вона стає складо-
вою потужної східно слов’янської держави. На
її теренах з’являються елементи матеріальної
культури, розповсюджені в межах давньорусь-
кої держави. На підставі виявлених археоло-
гічних знахідок планується виготовити копії
прикрас, ремісничих інструментів та побуто-
вих знарядь найхарактерніших для даного пе-
ріоду.
Пізнє середньовіччя від післямонгольського
часу і до новітнього періоду — найбільш про-
тяжний за кількістю століть, найбільш ближ-
ній до нашого часу та найбільш висвітлений
письмовими джерелами період. На жаль, в
плані археологічного вивчення він є найменш
дослідженим. виявлені розкопками, законсер-
вовані та відтворені елементи фортифікацій-
них споруд і господарчого будівництва дозво-
лять, певною мірою, поповнити наші уявлення
про матеріальну культуру даного часу.
Специфікою розвитку матеріального та ду-
ховного комплексу Житомирського Полісся є
виразна консервативність, яку відзначають
дослідники історії даного регіону. У ХХ ст. і в
наш час даний регіон привертає пильну увагу
не тільки археологів, а також етнографів, лін-
гвістів. Особливості природного середовища,
історичної долі древлянської землі, в широко-
му розумінні слова, дозволили зберегти певні
елементи духовної культури, господарства та
побуту, близькі аналоги яким ми знаходимо се-
ред археологічних старожитностей. Музейний
комплекс, який представляє поліський регіон
не можна вважати повним та завершеним,
якщо він не буде утримувати етнографічні ма-
теріали. вони меншою мірою стосуються місь-
кої культури, якій притаманні більш стрімкі
темпи розвитку, яка більш швидко реагує на
хронологічні, економічні та соціально-політич-
ні зміни. Етнографічні матеріали більш повно
характеризують оточення середньовічного міс-
та Полісся — базу, на якій воно утворилося,
змінювалося і зростало. Без розуміння цього
оточення висвітлення матеріальної культури
древлянського граду буде завжди неповним і
не об’єктивним.
Експозиція музею включатиме три головних
розділи: городище, передмістя, розділ живої
історії — етнографічний та відділ стародавніх
водних транспортних засобів.
Першим розділом музею планується городи-
ще в урочищі Бабина гора. він включатиме в
себе нерухомі об’єкти, які мають достатню на-
укову базу для проведення їх натурної реконс-
трукції: оборонний рів, в’їзд, оборонна стіна
древлянська; оборонний вал литовської доби;
колодязь; кам’яна «дорога», житлово-госпо-
дарські споруди; медуша.
Оборонний рів, сильно замулений, зафіксо-
вано ще на початку ХХ ст. [Яроцький, 1904].
Дослідженнями 2011 р. встановлено, що він
має глибину до 1,8 м, ширину до 20 м та міс-
тить матеріали, які мають датування в межах
давньоруського періоду. Пропонується реконс-
трукція частини рову навпроти в’їзду в його
північній частині на місці виходу до безіменно-
го струмка, що обмежує городище з Півночі. за
умови такого розташування реконструйованої
частини рову він становитиме окрему компо-
зицію із в’їздом і слугуватиме початком огля-
ду експозиції городища. Над ровом навпроти
в’їзду пропонується зведення мосту. Його ре-
штки не збереглись, проте аналоги подібним
конструкціям відомі за повідомленнями літо-
писних джерел [Ипатьевская …, 2001, с. 49].
в’їзд на городище, зафіксований М.П. Куче-
рою знаходиться в крайній північно-західній
його частині на місці, де оборонний рів вихо-
дить до струмка, що омиває північний край
городища [Древнерусские …, 1984, с. 29]. він
ледь вигнутим півколом, оминаючи край валу,
піднімається по краю городища. Довжина
підйому — 20, ширина — 2 м. вірогідно, що в
цьому місці могла бути дерев’яна конструкція
для перетину рову.
Пропонується відтворити в’їздну браму на
місці в’їзду та окремі супутні елементи даної
частини фортифікаційної системи.
Оборона стіна древлянського часу була до-
сліджена розкопками 2011 р. в нижній частині
насипу валу. вірогідно, саме виявлені залиш-
ки становили перший етап будівництва горо-
дища. зважаючи на добрий стан збереженості і
відносно невеликі розміри обгорілих залишків
оборонних клітей, найбільш ефективним було
б представлення їх в експозиції музею у закон-
сервованому вигляді під прозорим накриттям.
Супутніми експонатами можуть стати репліки
синхронних речових знахідок, які виявлено під
час археологічних розкопок оборонної стіни.
Оборонний вал зафіксований першими до-
слідниками городища, був віднесений ними до
давньоруської фортифікації [Антонович, 1901,
с. 31; звіздецький, 2008; Кучера, 1982, с. 72—
82; Яроцкий, 1904, с. 183].
Проте вже під час першого нашого огляду го-
родища в 2009 р. було поставлено питання про
протиріччя між ранньою датою існування горо-
дища ІХ—ХІ ст., його маленькими розмірами
і потужним оборонним валом. за своїми від-
носними розмірами він значно перевищував
оборонні споруди рядових древлянських горо-
дищ. Після отримання на городищі в ході до-
сліджень 2010—2011 рр. знахідок, які можуть
Петраускас А.в. Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація ...
19ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
бути датовані другою половино ХІІ—ХІІІ ст.,
його зведення було віднесено саме до цього пе-
ріоду, коли зводяться більш потужні оборонні
споруди. Після проведення наукової апроба-
ції результатів розкопок 2009—2011 рр. в ході
міжнародної археологічної конференції було
визнано, що час його зведення з урахуванням
отриманих в ході розкопок даних, має бути
віднесений до литовської доби. в.Ю. Непомя-
щих було висловлено припущення, що назем-
на частина фортифікації на валу мала вигляд
однорядної стіни з вертикальних, чи, найбільш
вірогідно, горизонтальних колод, фрагментар-
ні сліди від яких зафіксовано в розкопі. Пере-
важна частина археологічних залишків обо-
ронної стіни знищена траншеєю періоду другої
світової війни [Непомящих, 2012].
Колодязь у вигляді неглибокої западини в
західній частині городища зафіксовано під час
обстеження городища М.П. Кучерою, який від-
значив, що на майданчику городища впритул
до валу знаходиться западина, яка на думку
М. П. Кучери могла утворитися внаслідок за-
повнення котловану колодязя. Діаметр запади-
ни — 9 м, глибина — 0,3 м. [Древнерусские …,
1984, с. 29]. Подібні споруди добре відомі на дав-
ньоруських селищах відкритого типу та укріпле-
них поселеннях. У деяких випадках (Автуничі)
[веремейчик, 1995] нижні частини колодязів,
зважаючи на стратиграфічні особливості ґрунту
сприятливі для зберігання деревини, зберіга-
ються у стані задовільному для подальшої ре-
конструкції та відновлення. Після проведення
археологічних обстежень він може слугувати як
діючий відтворений елемент городища.
вимостка вздовж внутрішнього перимет-
ру городища досліджена археологічними роз-
копками 2011 р. Смуга викладена з каменів
розмірами 0,1—0,3 × (0,1—0,4) м. Аналогічні
об’єкти зафіксовані на пізньосередньовічних
укріплених поселеннях [Непомящих, 2012].
вірогідно, вони виконували функцію доро-
ги для зручного пересування гарнізону фор-
теці вздовж оборонних стін. Після консервації
об’єкту, він може стати одним із елементів екс-
позиції музею.
Музейний комплекс, який представляє дав-
ньоруське місто, його центральну частину,
важко уявити без такого важливого атрибуту
як медуша, в якій зберігались запаси питно-
го меду для княжих пирів та інших важливих
подій. Нагадаємо, що і перші писемні відомості
про слов’ян пов’язані саме із питним медом.
Традиційність та споконвічність даного напою
підтверджують також і літописні давньоруські
повідомлення — у порівнянні з вином, мед зга-
дується рідше і майже виключно, як напій під
час культових подій.
Актуальність розміщення в музейному ком-
плексі на Бабиній горі реконструкції медуші
пояснюється також тим, що в межах Олевсь-
кого району збереглись рештки реліктового
бортного промислу майже в первинному виг-
ляді. Створення подібної реконструкції з роз-
міщенням в ній відтворених зразків питного
меду, дозволить не тільки використовувати їх
як виразний елемент експозиції, але і створи-
ти безпосередній зв’язок із реально існуючими
на сьогодні старовинними місцевими бортними
промислами та створити сприятливі умови для
їх вивчення, підтримки та подальшого розвит-
ку.
Об’єкти давньоруського часу, які можна
ідентифікувати з медушами, досить рідкі.
вони представлені спорудами в чернігові,
Новгород-Сіверському, Путивлі. виявлені доб-
ре документовані рештки медуші в Києві. На
їх підставі ми можемо зробити реконструкцію
розмірів споруди, характеристику її окремих
елементів, матеріалів, які використовувалися
для її побудови та внутрішнього інтер’єру.
Для міста пізньосередньовічного періоду
типовим є наявність неукріпленої частини,
розташованої поза межами оборонних спо-
руд — посаду на якому розташовувалась торго-
во-реміснича частина. Біля олевського городи-
ща обстеженнями 1970-х рр., археологічними
розвідками і розкопками 2009—2011 рр. ви-
явлено посад площею біля 8 га, на якому за-
фіксовано археологічні рештки господарських
та ремісничих споруд та речові знахідки, най-
більш ранні серед яких датуються третьою
чвертю І тис. н. е. — празько-корчацька куль-
тура.
У межах цього розділу можливе розміщен-
ня реконструкцій, які репрезентують різні на-
прямки ремісничої та торгівельної діяльності:
гончарства, металургії, бронзоливарної спра-
ви. Прототипи для подібних реконструкцій
добре відомі на давньоруських та слов’янських
пам’ятках і пройшли апробацію у вигляді те-
оретичних та натурних моделей на декіль-
кох експериментальних майданчиках [Готун,
2011]. Під час проведення науково практичних
семінарів з експериментальної археології в
Олевську в 2011—2012 рр. було виконано на-
турні реконструкції металургійного та коваль-
ського горнів, побутової печі тощо. Обстежено
місцеві родовища сировини для виготовлення
будівельного матеріалу для зведення піротех-
нічних споруд, обстежено поклади місцевих
гончарних глин та болотної руди для виготов-
лення заліза.
в експозиції музею подібні реконструкції мо-
жуть бути використані як експонати, а також
для дослідження стародавніх технологій та в
рамках проведення туристичних і екскурсій-
них програм.
Середньовічне населення міст не розривало
остаточно зв’язків із сільськогосподарськими
заняттями. Не можна виключати, що частина
знахідок землеробських знарядь на давньо-
руських городищах засвідчують саме подібні
випадки.
Статті
20 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
У ході виконання робіт з експериментальної
археології по вивченню господарства населен-
ня лісової зони України поруч із олевським
городищем у 2011 р. було закладено ділянку з
експериментальними посівами злакових, яка
може бути в подальшому використана не тіль-
ки для проведення наукових експериментів для
вивчення стародавніх сільськогосподарських
технологій, але і для експонування в музей-
ному комплексі. Кінцевий продукт з дослідної
ділянки може бути включений до подальших
досліджень сільськогосподарських промислів
та стародавніх харчових технологій.
Традиційне господарство поліської зони пе-
редбачає комплексний характер: в ньому пе-
реплітаються сільське господарство, ремесла,
промисли, збиральництво лісових продуктів.
зважаючи на наявність у Поліссі розгалуже-
ної гідромережі, в ньому завжди були присут-
ні річкові промисли. Річка слугувала також
важливою транспортною артерією. Найбільш
поширеним для невеликих поліських річок
транспортним засобом були човни виготовлені
із цілого стовбура дерева. вони відомі за пись-
мовими джерелами, археологічними знахід-
ками та чисельними етнографічними даними.
Більшість з них мають декілька метрів в дов-
жину і незначну осадку, що дозволяє долати
часті повороти та мілини, властиві поліським
річкам.
Діючі репліки стародавніх човнів однодере-
вок можуть бути експонатом музею та викорис-
товуватись для різноманітних туристичних та
фестивальних програм.
Етнографічний розділ. Особливістю розта-
шування городища в уроч. Бабина гора мож-
на вважати оточення його північно-східної
частини приватними городами місцевих меш-
канців та ділянками, вільними від будь-якої
господарської діяльності, які примикають до
р. Уборть. за умови незначного доповнення
та організаційного оформлення, ця територія
може бути використана для розділу музею,
який буде представляти етнографію Жито-
мирського Полісся.
Джерельною базою для створення етногра-
фічного розділу може виступати сільське ото-
чення міста Олевськ. завдячуючи природному
оточенню (ліси, важко прохідні болота), відсут-
ності швидких міграційних процесів, в межах
району добре збереглись в архаїчному вигляді
побут, господарство, мова, традиції та обряди,
які можуть слугувати як об’єктом для вивчен-
ня так і джерелом для корегування та попов-
нення майбутньої експозиції. Нагадаємо, що в
Рудні замисловичі вже на початку ХХ ст. діяла
так звана «болотна станція», яка досліджува-
ла особливості ведення господарства в умовах
Полісся. Дещо пізніше в 20—30 рр. в замисло-
вичах продовжувала дослідження етногра-
фічна станція науковців Кабінету (Музею)
антропології та етнології ім. Ф. вовка по моно-
графічному дослідженню села [НА ІА НАНУ,
ф. 1, спр. 432, арк. 117].
Оформлення етнографічної експозиції мож-
на виконати у формі сільської садиби, в якій
будуть представлені рухомі та нерухомі експо-
нати, що відображатимуть різні напрямки ма-
теріальної культури Полісся, побуту, сільського
господарства, тваринництва, лісохімічних про-
мислів, рибальства та полювання, бортництва,
збиральництва, ремісничої діяльності.
частину експозиції можна виконати із вико-
ристанням діючих моделей, які дозволять від-
творити різні процеси господарчої та побутової
діяльності.
У розділі стародавніх водних транспортних
засобів будуть представлені оригінальні етног-
рафічні човни та натурні репліки виготовлені
на основі археологічних знахідок.
Створюваний музей попри безсумнівно пози-
тивне значення експонування досліджених та
відтворених об’єктів чи виробів може також ви-
конувати функцію реконструкції моделей жит-
тя у давніх суспільствах, не лише демонструва-
ти певний соціум на певному етапі історичного
розвитку, а й виконувати низку дослідницьких
завдань. У разі розвитку в даному напрямку
музейна експозиція буде не статичною — вона
буде розвиватися і постійно відновлюватися.
Музей може приймати участь у виконанні
державних наукових програм з вивчення ма-
теріальної культури середньовічного полісько-
го міста, використовуватись як перспективний
туристичний об’єкт з інтерактивною експози-
цією, використовуватись для культурно-освіт-
ницьких та виховних програм.
Антонович в.Б. Археологическая карта волынской
губернии // Тр. ХІ АС. — М., 1901. — С. 1—132.
Борисевич Г.в. Историко-теоретические основы ор-
ганизации музеев народного деревянного зодчества
(на примере музея в Новгороде): Автореф. дис. …
канд. архитект. — М., 1969. — 24 с.
Готун І.А., веремейчик О.М. Колодязі на давнь-
оруських сільських поселеннях // Археологія. —
1995. — № 4. — С. 82—94.
Готун І.А., Казимір О.М., Коваль О.А., Петраус-
кас А.в., Петраускене А.О. Музеї під відкритим не-
бом та експозиційні можливості експедиційних баз
експериментальної археології // Експериментальна
археологія: завдання, методи, моделювання. — К.,
2011. — С. 29—92.
Гудченко З.С. Архитектурно-планировочные про-
блемы создания музеев на открытом воздухе в Ук-
раинской ССР: Автореф. дис. … канд. архитект. —
Харьков, 1971. — 23 с.
Гудченко З.С. Музеї народної архітектури Украї-
ни. — К., 1981. — 120 с.
Давньоруські пам’ятки Середнього Подніпров’я. —
К., 1984. — 350 с.
Звіздецький Б.А. Городища ІХ—ХІІІ ст. на території
літописних древлян. — К., 2008. — 176 с.
ипатьевская летопись. — Рязань, 2001. — 674 с.
(Русские летописи. — Т. 11).
Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли:
Литовский период. — Біла Церква, 2007. — 477 с.
Петраускас А.в. Археологічні розкопки, експериментальна археологія та музеєфікація ...
21ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Кучера М.П. Нові дані про городища Житомирщи-
ни // Археологія. — 1982. — вип. 41. — С. 72—82.
Музей народної архітектури та побуту Середньої
Наддніпрянщини. — Електрон. ресурс; режим до-
ступу: http://niez-pereyaslav.com.ua/ua/m-16.
Непомящих в.Ю. Оборонні укріплення городища в
ур.бабина гора як джерело для створення реконс-
трукції // Експериментальна археологія: досвід мо-
делювання об’єктів та виробництв. — К., 2013. —
С. 112—118 (АДІУ. — вип. 10).
Петраускас А.в., Коваль О.А., Капустін К.М., хада-
дова М.в. Давньоруський Олевськ за результатами
археологічних досліджень // Церква — наука — сус-
пільство: питання взаємодії: Матеріали ХІ Міжнар.
наук. конф. (Київ, 29—31 травня 2013 р.). — К.,
2013. — С. 32—34.
Титова О.М., Кепін Д.в. Музейний показ давніх
жител Українського Полісся (за археологічними ма-
теріалами) // ПЦП. — К., 2002. — вип. 4. — С. 49—
71.
Титова О.М., Кепін Д.в. Музеї просто неба на Київ-
щині // від Трипільської культури до сучасності
(відпочивайте в селах Київщини): Путівник-довід-
ник. — К., 2003. — С. 145—155.
яроцкий я.в. Могильники по среднему течению
р. Уборти // Археологическая летопись Южной Руси
за 1903 г. — 1904. — С. 174—193.
Czajkowski J. Muzea na wolnim powietrsu w Euro-
pie. — Preszow, 1984. — 234 s.
Zippelius A. Handbuch der europäischen Freilicht-
museen. — Köln, 1974. — 658 S.
А. в. П е т р а у с к а с
АРхЕОЛОГичЕСКиЕ РАСКОПКи,
ЭКСПЕРиМЕНТАЛьНАЯ АРхЕОЛО-
ГиЯ и МуЗЕЕФиКАЦиЯ НА бАЗЕ
АРхЕОЛОГичЕСКОЙ ЭКСПЕДиЦии
в г. ОЛЕвСК
в г. Олевск с 2009 г. проводятся регулярные ар-
хеологические раскопки, роботы по эксперименталь-
ной археологии и созданию музея под открытым не-
бом. в результате накоплено большое количество
археологических данных, которые освещают древ-
нейшую историю формирования древнего города, о
которой мы не имеем информации из письменных
источников.
Экспериментальные исследования, которые про-
водятся на археологической базе в Олевске позволи-
ли получить фундаментальные данные о древних
технологиях, конструктивных особенностях жилых,
оборонных и ремесленных сооружений, которые об-
наружены в ходе раскопок и, которые могут быть
использованы в ходе натурных реконструкций. Уни-
кальные особенности размещения и сохранности
археологических древностей в г. Олевск позволяют
проводить музеефикацию движимых и недвижимых
экспонатов, которые будут составной частью музея
под открытым небом «Древлянский град».
К л ю ч е в ы е с л о в а: музей, скансен, экспози-
ция, експонат, эксперименьальная археология.
A. V. P e t r a u s k a s
ArChAeoLogiCAL exCAvAtions,
experimentAL ArChAeoLogy
And museumfiCAtion on
ArChAeoLogiCAL expedition
bAse in the City oLevsk
Since 2009 regular excavations, experimental ar-
chaeology work and open-air museum development
have been carried out in Olevsk. As a result a high
quantity of data, covering the ancient history of the
city formation has been accumulated, about which we
have no information from written or other sources.
Experimental studies conducted on the archaeologi-
cal base in Olevsk have provided fundamental data on
old technology, design characteristics of housing, defense
and craft structures discovered during excavations, that
can be used in course of full-scale reproduction. Unique
location and preservation features of archaeological an-
tiquities in Olevsk allow to carry out museumification of
movable and immovable items that would be part of an
open-air museum «Drevlyansky grad».
K e y w o r d s: museum, skansen, experimental ar-
chaeology.
Одержано 7.09.2016
|