Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині
У статті наведений стислий історіографічний огляд археологічних досліджень на території пос. Магерки І. Також наводяться результати робіт 2015—2016 рр. Здійснюється спроба уточнити статус та хронологію пам'ятки. Особливу увагу приділено комплексу, виявленому в 2015—2016 рр....
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161716 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині / І.С. Кедун, О.Г. Пархоменко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 159-162. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161716 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1617162019-12-21T01:25:42Z Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині Кедун, І.С. Пархоменко, О.Г. Публікації археологічних матеріалів У статті наведений стислий історіографічний огляд археологічних досліджень на території пос. Магерки І. Також наводяться результати робіт 2015—2016 рр. Здійснюється спроба уточнити статус та хронологію пам'ятки. Особливу увагу приділено комплексу, виявленому в 2015—2016 рр. В статье приводится краткий историографический обзор археологических исследований на территории пос. Магерки І. Также публикуются результаты работ 2015—2016 гг. Уточняется статус и хронология памятника. Особое внимание уделяется комплексу открытом в 2015—2016 гг. Детально описываются основные находки, анализируется керамический материал. Авторами предлагается гипотеза о существовании поселения исключительно в пределах ХI века. Также приводятся основные доказательства в пользу подтверждения предложенной гипотезы. The article is a brief historiographical review of archaeological research of the settlement Magerky I. Also brief materials research of 2015 and 2016. Attempts to the status and chronology hillfort. Special attention is drawn to the recent opened archaeological complex of 2015—2016. Details the main findings are analysed ceramic material. The authors proposed the hypothesis about the existence of a settlement solely within the 11 century. It also provides basic evidence in favour of the confirmation of the proposed hypothesis. 2017 Article Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині / І.С. Кедун, О.Г. Пархоменко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 159-162. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161716 904.4(477.51)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Кедун, І.С. Пархоменко, О.Г. Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині Археологія і давня історія України |
| description |
У статті наведений стислий історіографічний огляд археологічних досліджень на території
пос. Магерки І. Також наводяться результати робіт 2015—2016 рр. Здійснюється спроба уточнити статус та хронологію пам'ятки. Особливу
увагу приділено комплексу, виявленому в 2015—2016 рр. |
| format |
Article |
| author |
Кедун, І.С. Пархоменко, О.Г. |
| author_facet |
Кедун, І.С. Пархоменко, О.Г. |
| author_sort |
Кедун, І.С. |
| title |
Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині |
| title_short |
Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині |
| title_full |
Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині |
| title_fullStr |
Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині |
| title_full_unstemmed |
Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині |
| title_sort |
археологічні дослідження поселення магерки і в ніжині |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161716 |
| citation_txt |
Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині / І.С. Кедун, О.Г. Пархоменко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 159-162. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT kedunís arheologíčnídoslídžennâposelennâmagerkiívnížiní AT parhomenkoog arheologíčnídoslídžennâposelennâmagerkiívnížiní |
| first_indexed |
2025-07-14T14:17:31Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:17:31Z |
| _version_ |
1837632221312188416 |
| fulltext |
159ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
УДК: 904.4(477.51)”653”
І. С. К е д у н, О. Г. П а р х о м е н к о
АРхЕОЛОГІчНІ ДОСЛІДжЕННЯ ПОСЕЛЕННЯ
МАГЕРКи І в м. НІжиН
У статті наведений стислий історіографіч-
ний огляд археологічних досліджень на території
пос. Магерки І. Також наводяться результати
робіт 2015—2016 рр. Здійснюється спроба уточ-
нити статус та хронологію пам’ятки. Особливу
увагу приділено комплексу, виявленому в 2015—
2016 рр.
К л ю ч о в і с л о в а: поселення Магерки І, дав-
ньоруський час, кераміка, яма, археологічний ком-
плекс.
Поселення Магерки І розташоване за 0,5 км
на північ від північно-західної околиці м. Ні-
жина (за територією мікрорайону Магерки), на
краю болота Смолянка (рис. 1). воно відкрив
Ю.М. Ситий у 1986 р. У 1994 р. О.С. Морозов
здійснив огляд пам’ятки та виявив дві плями
поширення підйомного матеріалу (20 × 50 та
25 × 80 м). Дослідник зібрав тут колекцію ке-
раміки ХІ — ХІІІ ст. та серію індивідуальних
знахідок [Морозов, 2008, с. 22].
У 2014 р. І.С. Кедун заклав на території по-
селення розвідувальний шурф, який дав мож-
ливість зафіксувати наявність культурного
шару давньоруського часу.
Також з досліджуваним поселенням
пов’язують скарб 1852 р., що був знайдений
під час оранки сином місцевого селянина Сер-
гія Борисова. Дослідженню цієї унікальної
знахідки присвячено ґрунтовні праці М.П. По-
годіна, І.І. Толстого, А.А. Ільїна, М.І. Петрова,
І.Г. Спаського, М.П. Сотникової [Сотникова,
1983, с. 67—80]. Саме ця унікальна знахідка
дозволила дослідникам позитивно завершити
давню дискусію про те, чи карбувалася власна
монета у Київській державі Х — ХІ ст.[Морозов,
2011, 99—104].
© І.С. КЕДУН, О.Г. ПАРХОМЕНКО, 2017
У польовому сезоні 2015 р. в межах поселен-
ня закладено 2 розкопи загальною площею
136 м2. в результаті робіт було зафіксовано, що
потужність нашарувань давньоруського часу
сягає 0,75—0,5 м. вона поступово зменшується
в південному напрямку. Під час розкопок вда-
лось зібрати колекцію знахідок — уламки кру-
гової кераміки ХІ ст., пірофілітове жорно, піро-
філітові пряслиця (одне — з графіті), натільний
хрестик, пружинні ножиці, кільця, перстень,
наконечники стріл, піки тощо (рис. 2 і 3). Най-
більший інтерес викликає натільний хрестик.
зауважимо що аналогічний хрестик було знай-
дено під час розкопок на посаді давньоруського
міста Новгород-Сіверський у 2008 р.
Пірофілітове жорно, а точніше його верхня
частина, розміром 38 × 40 см. Отвори боковий
під важель і центральний осьовий розширя-
лися від верху до низу жорна. У верхній час-
тині вони мали діаметр: центральний — 3 см,
боковий — 6 см, в нижній частині мали 4,2 та
рис. 1. Схема розташування пос. Магерки І
Публікації археологічних матеріалів
160 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
6 см відповідно. Товщина жорна становить в
середній частині 4 см. Нижня плоскість знахід-
ки має сліди сколів від виробництва (рис. 3). за
типологією Р.С. Мінасяна це жорно належить
до типу ІІІБ [Минасян, 1978, с. 101—112]. Схо-
же пірофілітове жорно було знайдено в Шес-
товиці у 2004 р. в житловому комплексі Х ст.
[Моця, Коваленко, Ситий, 2003, с. 233]. зага-
лом розповсюдження та значне використання
жорен на Лівобережжі пов’язують з волинцево-
роменськими пам’ятками [Горбаненко, 2007,
с. 48—49]. У 2016 р. було знайдено уламок ще
від одного пірофілітового жорна, але через його
фрагментарність повних розмірів його встано-
вити неє можливим.
Хрестик з пос. Магерки ХІ згідно супровод-
жуючого матеріалу датовано ХІ ст. (рис. 2, 5).
зауважимо, що кераміка яка могла б датува-
тися ХІІ ст. на цьому поселенні на сьогодні не
знайдена. На відміну від Магерського хрестик
з Новгород-Сіверського можна датувати лише
умовно ХІ—ХІІ ст.
Обидві знахідки ідентичні, являють собою
маленькі натільні хрестики, розміром 3,9 ×
2,2 см, чотирикінцевої форми. Кінці хрестиків
прямокутні. При цьому лопаті хрестів дещо
приплюснуті і розширені до кінців.
На лицьовій стороні хрестів зображено
рельєфне Розп’яття, виконане у візантійсько-
му стилі VI—X ст. Фігура розп’ятого Христа
пряма, голова, увінчана рельєфним пояском,
що символізує німб, злегка схилена до лівого
плеча, очі відкриті, руки горизонтально розве-
дені в сторони. Над головою Христа розмішені
літери «Л Н».
Особливістю Розп’яття є одіяння Христа. Це
не звична сьогодні безрукавна туніка — Ко-
лобій, прикрашена геометричним орнаментом
і двома вертикальними (ймовірно золотими)
смугами.
На зворотному боці хреста зображений образ
Божої Матері Оранти в повний зріст, викона-
ний у стилістики сіропалестінскіх енколпіонів.
Голова Богородиці також увінчана рельєфним
пояском, що символізує німб. Над зображен-
ням розміщені літери «П О». в обох знахідках
зворотна сторона дещо затерта.
Краї хрестів також прикрашені рельєфним
пояском. Ймовірно вони виконані у традиції,
так званих «сирійських» енколпіонів X—XI ст.
Енклопіони цього типу, з гравірованими об-
разами святих в позі Оранта, а найчастіше
образом Божої Матері Оранти, виготовлялися
ймовірно в сіропалестінском регіоні та були
широко поширені у візантії, а, завдяки палом-
никам, зустрічалися в європі та Київської Русі.
Ймовірно зразком для даного хрестика став
енклапіон, датований ХІ—ХІІ ст. [Корзухина,
Пескова, 2003, табл. 99—100].
Також показовими з точки зору хронології
й інші знахідки. Це наконечники піки і бро-
небійних стріл, ліроподібна пряжка, перстень,
ножиці та пірофілітове жорно.
Елементи військового озброєння та споряд-
ження є досить рідкими знахідками на тери-
торії м. Ніжина та його округи і тому інтерес
до них є особливим. Наконечник піки, що від-
повідає типу V за типологією А.Н. Кірпічніко-
ва, і датований ХІ—ХІІ ст., автор пов’язує поя-
ву списів-пік з розвитком кавалерії та впливом
кочівницьких культур з якими постійно кон-
тактувало давньоруське населення. Очевидно
піки використовували в умовах боротьби, коли
почав посилюватися захисний обладунок бій-
ців, та активізацією кінних сутичок [Кирпич-
ников, 1966, с. 6,14—16]. Наконечник піки не-
рис. 2. Індивідуальні знахідки з поселення Магерки І: 1 — піка; 2—4 —
наконечники стріл; 5 — натільний хрестик; 6 — ліроподібна пряжка; 7,
8 — перстень та каблучка; 9—12 — пірофілітові пряслиця; 13 — ножиці
Кедун І.С., Пархоменко О.Г. Археологічні дослідження поселення Магерки І в Ніжині
161ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
великих розмірів, складається з вістря, що має
форму ромба у розрізі, та короткої втулки. Його
загальна довжина складає 17,6 см; довжина
власне вістря — 12,9 см; ширина вістря біля
втулки — 1 см, довжина втулки 4,7 см; шири-
на втулки унизу, в найширшому місці — 1,3—
1,5 см (рис. 2, 1).
Два бронебійних наконечника стріл також,
як це видно з назви проти ушкодження захи-
щеного обладунком супротивника. Обидва на-
конечника відносяться до 93 типу (гранованих
черешкових наконечників стріл, шилоподіб-
них квадратних або ромбоподібних у розрізі без
упору) за А.Ф. Медведєвим [Медведев, 1966,
с. 60]. Конструкція, подібна до піки, проста:
складається з вістря ромбоподібного розрізу та
короткого черешка, можливо обламаного (за-
мість втулки). Головною відмінністю між обома
стрілами є їх розміри. Розмір першого наконеч-
ника: загальна довжина — 3,05 см; довжина
вістря — 2,5 см; ширина неподалік черешка
0,3—4 см; черешок довжина складає 0,5 см
(рис. 2, 2). Другий наконечник майже більший
за попередній: загальна довжина — 5,6 см;
довжина вістря 4,1 см; його ширина — 0,5 см;
довжина черешка 1,5 см (рис. 2, 4).
У 2016 р. також було знайдено два наконечни-
ка стріл. Перший аналогічний до попереднього
другого наконечника 2015 р., лише завтовшки
він трохи менший. зараз наконечник знаходить-
ся на реставрації, що представить можливість
до більш детального дослідждення. Останнє
вістря відрізняється від попередніх, воно від-
носиться до плоских черешкових стріл типу 52
ромбоподібних з прямими боками і плечиками
з найбільшим розширенням у верхній половині
довжини пера за А.Ф. Мєдвєдєвим [Медведев,
1966, с. 50]. загальна довжина 5,1 см, ширина
пера — 1,5 см. Перо плоске в розрізі, що плав-
но переходить у круглий черешок. Сам черешок
має сліди злому на кінці (рис. 2, 3).
Також варто зауважити про те, що вході роз-
бірки культурного шару було зібрану невелика
колекцію залізних кілець, як цілих так і фраг-
ментів. Деякі з них пошкодженні корозією, але
на деяких з них фіксуються сліди заклепок.
Діаметр більшості з них 10—12 мм, завтовшки
1,5—2 мм, що відповідають описам А.Н. Кір-
пічнікова про кольчужні кільця [Кирпичников,
1971, с. 8, 9]. Підтвердженням того, що дані
кільця є елементом давньоруського обладун-
ку, стала знахідка 2016 р. кількох фрагментів
кольчужних полотен (рис. 4).
Серед інших знахідок інтерес представляє
ліроподібна пряжка, що датується Х—ХІ ст.
М.в. Сєдов зазначив, що подібний тип (5-й)
пряжки в південних землях, у тому числі вол-
зькій Булгарії, Саркелі і т. д. подібні знахідки
датують Х—ХІ ст., хоча в самому Новгороді ве-
ликому, вонидатуютьсмя ХІ—ХІІ ст. [Седова,
1981, с. 144,145] (рис. 2, 6).
виявлені об’єкти представлені залишками
котлованів споруд та ямами. Найбільшої уваги
заслуговує споруда, досліджена в розкопі 2. Її
котлован овалоподібної форми (4 × 1,6 м) був
витягнутий вздовж осі захід—схід. він впу-
щений у материк до глибини 1 м. заповнення
котловану містило численні горілі прошарки,
вздовж його стінок збереглись рештки згорілих
колод, у придонній частині залягав шар згорі-
лого дерева потужністю до 0,3 м. Під час роз-
чистки об’єкту було знайдено уламки кругових
посудин ХІ ст.
Роботи по дослідженню поселення були про-
довжені в 2016 році На території поселення
було закладено три розкопи загальною площею
близько 130 м2, а також для уточнення зони
поширення культурного шару на північному
краю поселення було закладено чотири шурфи
площею 8 м2. Судячи з усього, шурфи розташо-
вувались вже за межами території пам’ятки —
археологічний матеріал (окремі фрагменти
кругових посудин) тут містився лише у верх-
ньому, дерновому шарі. він міг бути занесений
сюди внаслідок оранки (у минулому поселення
розорювалось). в цілому знахідки польового се-
зону 2016 р. не суперечать попереднім дослід-
женням і представлені колекцієй уламків кру-
гових посудин ХІ ст. та серієй індивідуальних
знахідок серед яких: пряжка, кольчужні кіль-
ця, наконечник стріли, уламок пірофілітового
(шиферного) жорна тощо.
в цілому за результатами розкопок 2015—
2016 рр. складається враження, що час функ-
рис. 3. Пірофілітове жорно
Публікації археологічних матеріалів
162 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
ціонування поселення Магерки І обмежується
ХІ ст. та пов’язане з використанням проходу
через болота неподалік бродів та поселень в
чернігівському напрямку [Ситий, 2010, с. 136—
144]. Поселення зникає, вірогідно, внаслідок
зростання небезпеки з боку кочовиків, яка к
кінцю ХІ ст. значно збільшується із затверд-
женням у степах половців.
Крім того матеріали з інших поселень на те-
риторії сучасного м. Ніжина датовані переваж-
но ХІІ—ХІІІ ст. Тобто матеріали з розкопок на
території Магерки І дозволяють припустити,
що даний населений пункт з’явився раніше за
інші в регіоні. Також привертає увагу той факт,
що пос. Магерки І розташовано на певній від-
даленості від р. Остер (близько 1 км.), на краю
болота Смолянка. Тим часом пос. уроч. Кому-
на, пос. уроч. замок, пос. Нове місто розташову-
ються безпосередньо на березі р. Остер. [Кедун,
2013, с. 13—16] Припустимо, що пос. Магерки І
виникло в результаті освоєння даної території
близько першої половини ХІ ст., а поява насе-
лених пунктів на території р. Остер пов’язано
з розвитком торгового шляху у ХІІ ст., що про-
тягнувся від Києва до волзької Булгарії [Моця,
2010, с. 30—42] та можливо у зв’язку з необхід-
ністю укріплення адміністративних кордонів.
втім майбутні дослідження можливо дозволять
виявити комплекси інших періодів.
Горбаненко С.А. землеробство та тваринництво
слов’ян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис.
н. е. — К., 2007. — 196 с.
Кедун І.С. До питання про першопочатки давнь-
оруського Ніжина // Ніжинська старовина. — К.,
2013. — вип. 15 (18). — С. 13—16.
Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Ко-
пья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени ІХ—
ХІІІ вв. — М., 1966. — 180 с.
Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Доспех,
комплекс боевых средств ІХ—ХІІІ вв. — М., 1971. —
125 с.
Корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские энкла-
пионы.Нагрудные кресты-реликварии ХІ—ХІІІ в. —
СПб, 2003. — 432 с.
Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие. Лук и
стрелы, самострел. — М., 1966. — 128 с.
Минасян р.С. Классификация ручного жернового
постава (по материалам восточной Европы І тыся-
челетия н. э.) // СА. — 1978. — С. 101—112.
Морозов О.С. Ніжин археологічний та літописний
(за матеріалами Ніжинського краєзнавчого музею) //
Ніжинська старовина. — Ніжин, 2008. — вип. 6
(9). — С. 5—23.
Морозов О.С. Ніжинський скарб давньоруських
срібників 1852 р.: доля знахідки // Ніжинська старо-
вина. — Ніжин, 2011. — вип. 11 (14). — С. 99—104.
Моця О.П. Шляхи часів Київської Русі: темпи руху
на «путехъ» // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 30—
42.
Моця О.П., Коваленко в.П., Ситий Ю.М. Досчлід-
ження Шестовиці у 2003—2004 рр. // АвУ 2003—
2004 рр. — 2005. — С. 233—234.
Седова М.в. Ювелирные изделия Древнего Новгоро-
да. — М., 1981 — 197 с.
Ситий Ю.М. Давньоруські пам’ятки басейну р. Ос-
тер // Ніжинська старовина. — Ніжин, 2010. —
вип. 10 (13). — С. 136—144.
Сотникова М.П., Спасский и.Г. Тысячелетие древ-
нейших монет России // Сводный каталог русских
монет Х—ХІ вв. — Л., 1983. — С. 64—80.
и. С. К е д у н,
А. Г. П а р х о м е н к о
АРхЕОЛОГичЕСКиЕ иССЛЕДОвА-
НиЯ ПОСЕЛЕНиЯ МАГЕРКи І
в г. НЕжиНЕ
в статье приводится краткий историографический
обзор археологических исследований на территории
пос. Магерки І. Также публикуются результаты ра-
бот 2015—2016 гг. Уточняется статус и хронология
памятника. Особое внимание уделяется комплексу
открытом в 2015—2016 гг. Детально описываются
основные находки, анализируется керамический
материал. Авторами предлагается гипотеза о сущес-
твовании поселения исключительно в пределах ХI
века. Также приводятся основные доказательства в
пользу подтверждения предложенной гипотезы.
К л ю ч е в ы е с л о в а: поселение Магерки І,
древнерусское время, керамика, яма, археологичес-
кий комплекс.
I. S. K e d u n, O. G. P a r k h o m e n k o
ArChAeoLogiCAL reseArCh
of the settLement mAgerky i
in nizhyn
The article is a brief historiographical review of ar-
chaeological research of the settlement Magerky I. Also
brief materials research of 2015 and 2016. Attempts to
the status and chronology hillfort. Special attention is
drawn to the recent opened archaeological complex of
2015—2016. Details the main findings are analysed ce-
ramic material. The authors proposed the hypothesis
about the existence of a settlement solely within the
11 century. It also provides basic evidence in favour of
the confirmation of the proposed hypothesis.
K e y w o r d s: settlement Magerky I, Old Rus time,
ceramics, pit, archaeological complex.
Одержано 6.06.2016
|