Технологія обробки бурштину у давньоруський час

У статті подається детальна характеристика поетапної обробки бурштину, зроблена на основі археологічних даних, зібраних під час дослідження давньоруських майстерень з обробки бурштину на території Київського Подолу та аналізу виготовленої продукції. Для моделювання технології виробництва проводи...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2017
Main Authors:	Нестеровський, В.А., Журухіна, О.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2017
Series:	Археологія і давня історія України
Subjects:	Археологія і природничі науки
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161731
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Технологія обробки бурштину у давньоруський час / В.А. Нестеровський, О.Ю. Журухіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 310-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-161731
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1617312019-12-20T01:26:13Z Технологія обробки бурштину у давньоруський час Нестеровський, В.А. Журухіна, О.Ю. Археологія і природничі науки У статті подається детальна характеристика поетапної обробки бурштину, зроблена на основі археологічних даних, зібраних під час дослідження давньоруських майстерень з обробки бурштину на території Київського Подолу та аналізу виготовленої продукції. Для моделювання технології виробництва проводились експериментальні роботи з обробки бурштину різними засобами. В статье детально характеризуется поэтапная обработка янтаря, сделанная на основе археологических данных, собранных во время исследования древнерусских мастерских по обработке янтаря на территории Киевского Подола, а также анализа продукции. Для моделирования технологии производства проводились экспериментальные работы по обработке янтаря разными способами. The article contains detail technological characteristic of amber finds from amber workshop, which was found on Kyiv Podil district. For the modeling of technology of amber manufacturing were made a few experiments. 2017 Article Технологія обробки бурштину у давньоруський час / В.А. Нестеровський, О.Ю. Журухіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 310-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161731 904.01-032.387(477-25)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки
spellingShingle	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Нестеровський, В.А. Журухіна, О.Ю. Технологія обробки бурштину у давньоруський час Археологія і давня історія України
description	У статті подається детальна характеристика поетапної обробки бурштину, зроблена на основі археологічних даних, зібраних під час дослідження давньоруських майстерень з обробки бурштину на території Київського Подолу та аналізу виготовленої продукції. Для моделювання технології виробництва проводились експериментальні роботи з обробки бурштину різними засобами.
format	Article
author	Нестеровський, В.А. Журухіна, О.Ю.
author_facet	Нестеровський, В.А. Журухіна, О.Ю.
author_sort	Нестеровський, В.А.
title	Технологія обробки бурштину у давньоруський час
title_short	Технологія обробки бурштину у давньоруський час
title_full	Технологія обробки бурштину у давньоруський час
title_fullStr	Технологія обробки бурштину у давньоруський час
title_full_unstemmed	Технологія обробки бурштину у давньоруський час
title_sort	технологія обробки бурштину у давньоруський час
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Археологія і природничі науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161731
citation_txt	Технологія обробки бурштину у давньоруський час / В.А. Нестеровський, О.Ю. Журухіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 310-316. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT nesterovsʹkijva tehnologíâobrobkiburštinuudavnʹorusʹkijčas AT žuruhínaoû tehnologíâobrobkiburštinuudavnʹorusʹkijčas
first_indexed	2025-07-14T14:18:13Z
last_indexed	2025-07-14T14:18:13Z
_version_	1837632264587968512
fulltext	310 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) УДК: 904.01-032.387(477-25)”653” в. А. Н е с т е р о в с ь к и й, О. Ю. ж у р у х і н а ТЕхНОЛОГІЯ ОбРОбКи буРшТиНу у ДАвНьОРуСьКиЙ чАС У статті подається детальна характеристика поетапної обробки бурштину, зроблена на основі археологічних даних, зібраних під час дослідження давньоруських майстерень з обробки бурштину на території Київського Подолу та аналізу виготов- леної продукції. Для моделювання технології ви- робництва проводились експериментальні роботи з обробки бурштину різними засобами. К л ю ч о в і с л о в а: археологічний бурштин, Київський Поділ, виробничі майстерні. Дослідження Київського Подолу виявили велику кількість археологічного бурштину, що походить з шарів ХІ — першої половини ХІІІ ст., або ж майстерень ХІІ—ХІІІ ст. з оброб- ки і виготовлення виробів з бурштину. знахід- ки представлені прикрасами (намистини, каб- лучки, вставки до перснів, підвіски, серед яких хрестики-тільники), заготовками, напівфаб- рикатами, а також необробленими шматками бурштину (сировина). Для детальної характеристики поетапної обробки бурштину застосовувались візуаль- ний огляд (за допомогою мікроскопу), трасо- логічний (для визначення технології обробки бурштину та інструментарію, що використову- вали майстри, завдяки слідам, залишеним на поверхні інструментом), мінералогічний та ге- мологічний методи дослідження. з цією метою було проаналізовано знахідки з майстерні, що була виявлена археологічними розкопками по вул. Покровська, 7 у 1985 р. (рис. 1). Дослідження садиби Покровської церкви розпочались ще у 1975 р., коли у шарі ХІІІ ст. відкрито майстерню, в якій виготовляли при- краси з бурштину. Було виявлено 18 напі- воброблених заготовок квадратної, ромбоподіб- ної, зрізано-біпірамідальної форми, розмірами 15,0 — 20,0 мм і завтовшки до 3 мм, ймовірно, для виготовлення намистин й підвісок-кулонів. Бурштин мав червонуватий відтінок: для надан- ня схожості із сердоліком його було піддано тер- мічній обробці [Гупало, Ивакин, 1980, с. 212]. У 1985 р. розкопками у шарі ХІІ — початку ХІІІ ст. зафіксовані залишки майстерні ювелі- ра, який виготовляв прикраси з бурштину. ви- явлено велику кількість шматків необроблено- го бурштину, напівфабрикати, напівоброблені та браковані вироби. Повністю готові вироби майже відсутні. Асортимент складали біпірамі- дальні багатогранні намистини, персні, встав- ки до перснів, хрестики, підвіски (рис. 2). Намистини. всі типи цієї категорії прикрас відносяться до відділу «багатогранні» (4-, 6-, 7-, 8-гранні): біпірамідальні, еліпсоїдні бага- тогранні (у повздовжньому перетині — еліпс, у поперечному — сплощений шестикутник) та біконічні. знайдено 19 заготовок та уламків біпірамідальних намистин завдовжки 12,0— 25,0 мм. Колір переважно темно-вишневий прозорий, але траплялися й молочного непро- зорого кольору (5 екземплярів) [Івакін, Козу- бовський, 1993, с. 125—127]. Деякі намистини зламані під час свердлення отвору, у інших отвори відсутні. за формою вони аналогічні сердоліковим намистинам [Розенфельдт, 1978, с. 202]. Такі намистини доволі поширені у пів- денноруських містах і в курганних могильни- ках в’ятичів, радимичів, кривичів. знахідки бі- конічних намистин трапляються у Прибалтиці (балтська територія, слов’яни Помор’я, Сканди- навія), де вони побутують протягом IX—XIII ст. [Бобровский, зоценко, Трухан, 1989, с. 11—12, 97—98]. Еліпсоїдні багатогранні намистини у Новгороді виявлені у шарах Х—ХІ ст., відомі © в.А. НЕСТЕРОвСЬКИЙ, О.Ю. ЖУРУХІНА, 2017 Нестеровський в.А., журухіна О.Ю. Технологія обробки бурштину у давньоруський час 311ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) рис. 1. Продукція майстерні з обробки бурштину по вул. Покровська, 7 (розкопки 1985 р.) (за Г.Ю. Івакіним, Г.А. Козубовським) Археологія і природничі дослідження 312 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) також з могильника Білої вежі, на Болгарсько- му городищі подібні намистини виявлені у зо- лотоординському шарі [Полубояринова, 1991, с. 44—45]. Персні щитковий й кільцеві (3 екземпляри, представлені фрагментами): один з екземп- лярів мав плаский овальної форми щиток, дов- га вісь якого розташована по довжині обідка [Толочко, Гупало, 1975, с. 14; Івакін, Козубовсь- кий, 1993, с. 126]. Це найбільш розповсюдже- ний тип на давньоруських пам’ятках. Щиткові персні датуються другою чвертю ХІ — першою чвертю ХІІІ ст. [Полубояринова, 1994, с. 79; Ро- зенфельдт, 1978, с. 207]. вставки з бурштину виготовляли для метале- вих перснів. всі екземпляри прямокутної грано- ваної форми (9—13 × 6—9 × 3—4 мм) з яскраво-по- маранчевого прозорого бурштину (6 екземплярів) [Івакін, Козубовський, 1993, с. 126], не відшліфо- вані (крім одного екземпляра). хрести-тільники: 7 екземплярів з яскраво- рудого прозорого бурштину з прямокутними виступами у місці з’єднання лопатей (розміра- ми від 12,0 до 18,0—20,0 мм), виготовлені з бага- токутної заготовки [Івакін, Козубовський, 1993, с. 126; Сагайдак, 1991, с. 122]. Такі хрестики були розповсюджені на території Давньої Русі у ХІІ—ХІІІ ст. [Розенфельдт, 1978, с. 204—205]. Підвіски. Скрізний отвір цих прикрас міс- титься у верхній частині. Підвіски з бурштину мають нечітку й нестандартну форму, що, мож- ливо, можна пояснити формою вихідного ма- теріалу, вмінням й навичками майстра, а також художнім задумом. Було виявлено два екземп- ляра трапецієподібної форми (22 × 20 × 19 і 30 × 25 × 25 мм) [Івакін, Козубовський, 1993, с. 126]. Аналогії таким підвіскам відомі з шару ІХ ст. у Старій Ладозі [Давидан, 1984, с. 123], серед ін- вентарю могильника Біла вежа (ХІ — початку ХІІ ст.) [Артемонова, 1963, с. 67, 77]. На той час це доволі розповсюджена форма для підвісок з каменю взагалі, і це, можливо, й зумовило на- слідування форми при виготовлені підвісок з бурштину [Полубояринова, 1991, с. 79]. зазначена майстерня демонструє досить ви- соку кваліфікацію майстрів з обробки бурштину. Одним із доказів цього є переважання заготовок для намистин [Сагайдак, 1991, с. 123]. Крім об- робки бурштину тут могли виготовляти й скляні вироби, про що свідчать знахідки браслетів, на- мистин, перснів та численні уламки скляного посуду [Івакін, Козубовський, 1993, с. 123, 130]. рис. 2. заготовки з майстерні Нестеровський в.А., журухіна О.Ю. Технологія обробки бурштину у давньоруський час 313ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) рис. 3. Сліди різання на виробах з бурштину: 1, 2 — хрестики; 3 — вставка; 4 — заготовка намистини Археологія і природничі дослідження 314 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) Треба зазначити, що основна маса бурштину з комплексів ХІІ—ХІІІ ст. належить до місце- вих сортів, що було виявлено за результатами мінерально-геохімічних досліджень. Дослідження бурштинових виробів з архе- ологічних розкопок та власні експерименти щодо відтворення давньої техніки обробки дозволяють нам стверджувати, що вироби з бурштину в майстернях Київського Подолу виготовляли вручну. Майстри під час обробки виконували такі операції, як сортування, рі- зання, шліфування, полірування та свер- длення [Давидан, 1984, с. 125; Шаповалов, 1998, с. 119—120]. Сортування проводилось з метою підбору необхідних за формою і подібних за розміром шматків бурштину залежно від задуму (тобто максимально повне використання природної форми сировини в конструкції виробу). Така операція зменшувала витрати на обробку і нада- вала можливість суттєво економити дефіцитну на ту пору сировину. Досвідчені майстри могли звести відходи виробництва до мінімуму. Так, наприклад, для виготовлення круглих намис- тин відбирався бурштин ізометричної форми, а циліндричних і біпірамідальних — витягну- тої тощо. На цьому етапі бурштин сортували за кольором і прозорістю. Судячи з археологічного матеріалу, для виготовлення прикрас майстри залучали різну за кольором і прозорістю сиро- вину. Більш популярними були яскраво-пома- ранчеві і червоно-жовті сорти. При цьому для виробництва намистин залучалися непрозорі, прозорі і напівпрозорі різновиди, а для хрести- ків і перснів — в основному непрозорі. Для вста- вок використовувався напівпрозорий бурштин лимонно-жовтого та помаранчевого кольорів. Після сортування проводилась розмітка та різання бурштину. Для цього застосовували металічні лучкові пили з тонким полотном. Про це свідчать знайдені заготовки та спе- цифічні сліди від дії такого інструменту на по- верхні хрестиків (рис. 3, 1, 2), вставки (рис. 3, 3) та намистини (рис. 3, 4). Ще у середньовіччі, за свідченнями Аль-Біруні, для обробки м’яких каменів, наприклад, бурштину, використову- вали інструменти із загартованої сталі [Лем- млейн, 1963, с. 363]. Нагрітий бурштин легко піддається обробці ножем. При виготовленні додаткових лопатей для хрестів-тільників ви- користовували напилки невеликих розмірів (рис. 4) [Шаповалов, 1998, с. 112]. шліфування заготовок виконувалось з ме- тою зняття з поверхні кірки окиснення та на- дання зразку потрібної форми. Цю операцію здійснювали за допомогою абразивних ма- теріалів (у вигляді порошків чи на шліфуваль- ному камені або напилком з дрібною насічкою). використовувались кварцові та кварц-польово- шпатові пісковики або кварцити. Для отриман- ня гладкої поверхні послідовно зменшувалась зернистість абразивних каменів. Після тонкого шліфування ремісник приступав до поліруван- рис. 4. Сліди використання пилки для створення ло- патей для хреста-тільника. рис. 5. Сліди полірування Нестеровський в.А., журухіна О.Ю. Технологія обробки бурштину у давньоруський час 315ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) ня. за допомогою цієї операції на поверхні бур- штинових виробів отримували блиск. за часів середньовіччя, як зазначає Теофіл, що для цьо- го виготовляли спеціальну масу, яку наносили на дерев’яний брусок, вкритий шкірою [Шапо- валов, 1998, с. 111]. вірогідно Києво-Подільсь- кі майстри для цього використовували повсть. Як полірувальний матеріал застосовували по- рошки з глинистих порід (можливо, київський мергель, що відслонювався на правому березі Дніпра), суспензія з глини і води наносилась на повсть, по якій і відбувалось полірування методом тертя (рис. 5). Свердлення наскрізних отворів для на- мистин і підвісок-кулонів здійснювалося на фінішному етапі. Для цього використовували металічні спіральні свердла діаметром 2—3 мм, що закріплювались на ручну дриль. Свердлен- ня значних за товщиною виробів (понад 5 мм) здійснювалося з обох боків. Така процедура була необхідною для запобігання розколювання бурштину як по осі отвору, так і на виході сверд- ла з іншого боку намистини. Слід зазначити, що операція свердлення бурштину була технічно простою, але вимагала від ремісника значного досвіду й уважності. На фото видно злам намис- тини, що проходить по свердлинам. На зламі помітні сліди від свердла (рис. 6). Якісна робота свердлом помітна на заготовці ґудзика (рис. 7). Наведені приклади вказують на те, що бур- штин піддавали механічній та термічній оброб- ці. Це не викликало ніяких ускладнень, якщо майстер знав властивості сировини [Готун, Су- хонос, Казимір, 2010, с. 116; Шаповалов, 1998, с. 119]. Для цього використовували універсаль- ні знаряддя широкого призначення та інстру- менти, що застосовувались в інших галузях (наприклад, у косторізному ремеслі). рис. 6. Свердлення отворів у намистині з обох боків рис. 7. Сліди свердлення на заготовці Археологія і природничі дослідження 316 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) Артамонова О.А. Могильник Саркела—Белой вежи // МИА. — 1963. — № 109. — С. 9—215. Бобровский Т.А., Зоценко в.Н., Трухан А.П. Отчет об археологических исследованиях Почайнинского отряда Подольской постоянно действующей экспе- диции ИА АН УССР за 1989 г. по улице Нижний вал, 43. — Рукопис / Фонд Подільської постійно дію- чої експедиції ІА НАН України. — 1989. Готун І.А., Сухонос А.М., Казимір О.М. Майстерня з обробки бурштину на давньоруському селищі Хо- досівка-Рославське // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 112—126. Гупало К.Н., ивакин Г.Ю. О ремесленном произ- водстве на Киевском Подоле // СА. — 1980. — № 2. — С. 203—219. Давидан О.и. Янтарь Старой Ладоги // АСГЭ. — 1984. — вып. 25. — С. 118—126. Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А. Дослідження півден- ної частини Подолу в 1984 — 1985 рр. // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984—1989 років. — К., 1993. — С. 104—133. Леммлейн Г.Г. Минералогические сведения, сооб- щаемые в трактате Бируни // Абу-р-Райхан Мух- хамед ибн ал-Бируни «Собрание сведений для познания драгоценностей (минералогия)». — М., 1963. — С. 292—402. Полубояринова М.Д. Полудрагоценные камни и янтарь в древнем Новгороде // Новгородские архео- логические чтения: Материалы науч. конф., посвят. 60-летию археолог. изучения Новгорода и 90-летию со дня рожд. основателя Новгородской археол. экс- педиции А.в. Арциховского. — Новгород, 1994. — С. 75—82. Полубояринова М.Д. Украшения из цветных кам- ней Болгара и золотой Орды — М., 1991. — 112 с. розенфельдт р.Л. Янтарь на Руси (Х—ХІІІ вв.) // Проблемы советской археологи. — М., 1978. — С. 197—208. Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. — К., 1991. — 168 с. Толочко П.П., Гупало К.М. Розкопки Києва у 1969— 1970 рр. // Стародавній Київ. — К., 1975. — С. 5—27. Шаповалов р.Г. Обработка янтаря в средневековом Новгороде // Новгород и новгородская земля. Исто- рия и археология: Материалы науч. конф. — Новго- род, 1998. — вып. 12. — С. 109—120. в. А. Н е с т е р о в с к и й, Е. Ю. ж у р у х и н а ТЕхНОЛОГиЯ ОбРАбОТКи ЯНТАРЯ в ДРЕвНЕРуССКОЕ вРЕМЯ в статье детально характеризуется поэтапная обработка янтаря, сделанная на основе археологи- ческих данных, собранных во время исследования древнерусских мастерских по обработке янтаря на территории Киевского Подола, а также анализа продукции. Для моделирования технологии произ- водства проводились экспериментальные работы по обработке янтаря разными способами. Комплекс XII — начала XIII в., где изготавливалась продукция из янтаря, был открыт в 1985 г. при исследовании усадьбы Покровской церкви. Было найдено большое количество кусков сырья, а также фрагменты заго- товок и бракованных изделий: многогранные бусы (бипирамидальные, биконические, эллипсоидные), кольца, вставки в металлические перстни, подвески, среди которых большую часть составляли крестики- тельники. Продукция мастерской имеет аналоги среди вещей из янтаря в других древнерусских го- родах XI—XIII вв. Характеристика образцов янтаря указывает на их местное происхождение. Техноло- гические операции, которые использовал мастер при работе с янтарем, включали в себя сортировку, резку, шлифовку, полировку и сверление. Для всех этих действий были использованы инструменты, ко- торые применялись в разных отраслях, например, в косторезном деле. К л ю ч е в ы е с л о в а: археологический янтарь, Киевский Подол, производственные комплексы. V. A. N e s t e r o v s k y i, O. Y u. Z h u r u k h i n a the teChnoLogy of Amber proCessing in oLd rus’ The article contains detail technological charac- teristic of amber finds from amber workshop, which was found on Kyiv Podil district. For the modeling of technology of amber manufacturing were made a few experiments. The complex of 12th — early 13th century around Pokrovskaya church, where amber products had been made, was discovered in 1985. There was nu- merous finding of amber items, such as raw and frag- ments of half-finished products (polyhedral beads, such as bi-pyramid, biconical and oval shaped beads, finger- rings, finger-rings insets, pedants, crosses). The finds in this amber workshop are many analogies of amber products at the Old Rus’ sites of 11th — 13th century. The characteristics of the samples from amber work- shop determined their local, Ukrainian, origin. The technological operations which were used included cut- ting, polishing and boring. For all of these actions mas- ter used the wide application tools, which there used in different branches of trades. K e y w o r d s: archaeological amber, Kyiv Podil district, amber workshops. Одержано 2.05.2016

Технологія обробки бурштину у давньоруський час

Institution

Similar Items