Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну
У статті розглянуто можливість використання аеро- та космознімків для дистанційного дослідження археологічних пам'яток Брусилівського р-ну.
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161733 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну / В.А. Гнера // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 321-330. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161733 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1617332019-12-20T01:26:14Z Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну Гнера, В.А. Археологія і природничі науки У статті розглянуто можливість використання аеро- та космознімків для дистанційного дослідження археологічних пам'яток Брусилівського р-ну. В статье рассмотрена возможность использования аеро- и космоснимков для исследования археологических памятников Брусиловского района. Проведено частичное дистанционное исследование Брусиловского района, была предпринята попытка с помощью аеро- и космоснимков выявления археологических объектов на территории четырех микрорайонов, это дало возможность получить принципиально новые данные для изучения известных и еще не выявленных археологических памятников. Представлена апробация дистанционной методики обнаружения и изучения археологических памятников. Обоснована необходимость применения аеро- и космоснимков для выявления археологических памятников, с последующим использованием такой методики в памятковедческой работе и научных исследованиях. The article describes the use of aerial and сosmo imagery for the study of archaeological sites Brusilovsky district. A partial study of remote Brusilovsky district, an attempt was made with the help of aerial and сosmo photographs to identify archaeological sites in four districts, it gave the possibility of obtaining fundamentally new information for the study of well-known and have not yet identified archaeological sites. Presented testing remote detection techniques and study of archaeological sites. The necessity of the use of aerial and сosmo photographs to identify archaeological sites, and then use this technique in pamyatkovedcheskoy work and research. 2017 Article Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну / В.А. Гнера // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 321-330. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161733 [902.03:778.35](477.42)”63/65” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки |
| spellingShingle |
Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Гнера, В.А. Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглянуто можливість використання аеро- та космознімків для дистанційного дослідження археологічних пам'яток Брусилівського р-ну. |
| format |
Article |
| author |
Гнера, В.А. |
| author_facet |
Гнера, В.А. |
| author_sort |
Гнера, В.А. |
| title |
Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну |
| title_short |
Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну |
| title_full |
Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну |
| title_fullStr |
Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну |
| title_full_unstemmed |
Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну |
| title_sort |
використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки брусилівського р-ну |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Археологія і природничі науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161733 |
| citation_txt |
Використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну / В.А. Гнера // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 321-330. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT gnerava vikoristannâaerotakosmoznímkívdlâarheologíčnoírozvídkibrusilívsʹkogornu |
| first_indexed |
2025-07-14T14:18:18Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:18:18Z |
| _version_ |
1837632270375059456 |
| fulltext |
321ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
УДК: [902.03:778.35](477.42)”63/65”
в. А. Г н е р а
виКОРиСТАННЯ АЕРО- ТА
КОСМОЗНІМКІв ДЛЯ АРхЕОЛОГІчНОї
РОЗвІДКи бРуСиЛІвСьКОГО Р-Ну
У статті розглянуто можливість використан-
ня аеро- та космознімків для дистанційного дослід-
ження археологічних пам’яток Брусилівського р-ну.
К л ю ч о в і с л о в а: дистанційні методи дослід-
жень, аеро- та космофотознімки, аерофотограм-
метрія, археологічна карта, система глобального
позиціонування (GPS), архівний топографічний
блок, досліджуваний полігон, археологічне дешиф-
рування, археологічна пам’ятка.
за останнє століття територія України знач-
но змінилася під впливом природних та ант-
ропогенних факторів. значна кількість архе-
ологічних пам’яток руйнується (розорювання,
будівництво, тощо) ще до їхнього виявлення
або дослідження в повному обсязі. Масштабні
археологічні розкопки потребують використан-
ня значних сил та коштів, як у польових робо-
тах, так і в аналітичних процедурах.
використання аерофотограметричних ме-
тодів в археології відомо давно, проте досі в
вітчизняній науці вони застосовувались лише
епізодично. Ці роботи проводилися на невели-
ких площах, локалізовано подекуди без зв’язку
з наземними обстеженнями та стаціонарними
розкопками, а інколи лише для закріплення та
підтвердження результатів польових дослід-
жень, в будь-якому випадку вітчизняна архе-
ологія не спиралася на аерофотограметричні
методи як метод комплексного попереднього
обстеження значних територій, що не давало
можливості проявити всі переваги застосуван-
ня цих методів [Токарева, 2010].
з метою відпрацювання методики на ма-
теріалах аеро- та космознімків зроблена спро-
ба виявити археологічні пам’ятки на території
Брусилівського р-ну. Результати планується
використовувати для доповнення археологіч-
ної карти Житомирської області.
Територія Брусилівського р-ну, безсумнів-
но, багата на пам’ятки археології різних епох.
У регіоні за період дослідження (з ХІХ ст. і по
сьогодення) були виявлені різні типи археоло-
гічних пам’яток. Тут фіксуються — стоянки,
поселення, городища, замчища, вали, окремі
кургани і могильники, кам’яні хрести, скарби
монет та інші старожитності, що охоплюють пе-
ріод від кам’яного віку до пізнього середньовіч-
чя та нового часу включно. Беручи до уваги
недостатній рівень дослідження регіону і ка-
талогізації пам’яток історико-культурної спад-
щини, в останні роки ведеться активна робота
з уточнення відомих, моніторингу ситуації на
раніше виявлених та пошуку нових пам’яток
[Тарабукін, Ігруніна, 2009; 2010; 2011; 2012].
Ступінь вивченості району невисокий, ба-
гато об’єктів культурної спадщини, про які
відомо з кінця XIX ст., піддаються інтенсивно-
му знищенню і практично не виділяються на
місцевості. Крім того, відсутність точних гео-
графічних координат відомих археологічних
об’єктів часто призводить до труднощів у їх
детальному картографуванні. Для вирішення
завдань подібного роду найбільш ефективним
буде застосування цифрових карт, складених
на основі даних дистанційного зондування.
На першому етапі робота з картографуван-
ня пам’яток археології Брусилівського району
полягала у визначені відомих поселень і горо-
дищ за матеріалами археологічних розвідок
останнього століття [зализняк, 1975/28; заліз-
няк, 1979, с. 54—65; Кучера, 1973/18; 1988/156;
Кучера, вітрик, 1989/20а; Петраускас, Петра-
ускас, Коваль, 2010, с. 326—328; Тарабукін,
Ігруніна, 2007; 2009; 2010; 2011; 2012].© в.А. ГНЕРА, 2017
Археологія і природничі дослідження
322 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
У мережі Інтернет на різних сервісах отри-
муємо цифровий варіант зображення архівних
карт та космознімки досліджуваної території.
зараз у світовому інформаційному просторі
сформувався цілий клас ресурсів з архівними
картографічними матеріалами. відповідно,
клас геопорталів космознімків на основі рас-
трових карт з досить широкою функціональніс-
тю (Google, Yandex, Kosmosnimki та ін.). Також,
існують програми, які дозволяють компонува-
ти наявні картографічні ресурси (Google Earth,
SAS Планета, OziExplorer та ін.).
використовуючи цифрові архівні топог-
рафічні карти України масштабу 1 : 100000
(«генштабівські») кінця ХХ ст. [Генштаб], вій-
ськово-топографічні карти Російської імперії
Шуберта(«трехверстовка»), масштаб 3 версти :
1 дюйм, кінця ХІХ ст. [военно-топографичес-
кая …] та створене цифрове зображення «Ар-
хеологічна карта Київської губернії» в.Б. Анто-
новича 1895 р. [Антонович, 1895], зіставляємо
та компонуємо за допомогою графічного редак-
тора в єдине інформаційне топографічне зобра-
ження (архівний картографічний блок), визна-
чаємо місця для подальшого дослідження.
Після закінчення приведення космознімка
та архівних карт до єдиного масштабу і накла-
дання їх одну на одну в напівпрозорому стані,
створюємо об’єднане цифрове топографічне зоб-
раження для подальшого дослідження. відмі-
чаємо умовними позначками на такому зобра-
женні відомі на даний час пам’ятки археології.
відповідно, отримуємо інформаційний карто-
графічний блок Брусилівського району — су-
часну археологічну карту даного регіону.
Надалі використовуємо побудовану архео-
логічну карту Брусилівського району на базі
космознімка регіону (рис. 1) для візуального
аналізу.
важливим етапом роботи є дистанційне об-
стеження цифрового топографічного зобра-
ження місцевості на ймовірне розташування
рис. 1. Інформаційна археологічна карта Брусилівського р-ну, створена на
базі космознімка регіону
Гнера в.А. використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну
323ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
археологічних об’єктів (археологічне дешиф-
рування). за допомогою створеного архівного
картографічного блоку виявляємо закономір-
ність розташування пам’яток різних видів та
визначаємо їх ймовірне знаходження. відмі-
чаємо спільні ознаки, які певним чином харак-
теризують локалізаційні особливості пам’яток:
топографічні властивості; гідрографічне поло-
ження; ландшафтні характеристики.
На жаль, на даному етапі розвитку науки
не існує сталої методики дешифрування аеро-
та космознімків саме для потреб археології та
пам’яткоохоронної діяльності. Тому для архе-
ологічного дешифрування використовуємо ос-
новні принципи пошуку пам’яток археології,
які базуються на традиційних методах «Польо-
вої археології». виділяємо основні дешифруючі
орієнтири та ознаки:
· тіньові орієнтири, що є результатом невели-
ких коливань у топографії місцевості;
· зміни у рослинному покриві також є індика-
торами прихованих археологічних залиш-
ків;
· ґрунтові ознаки з’являються у результаті
оголення певного типу ґрунтів, що може вка-
зувати на археологічні об’єкти;
· данні топоніміки виступають як додаткові
дешифруючі ознаки;
· подібні пам’ятки знаходять у схожих умовах
геоморфологічного розташування.
Таким чином, за результатами дешифруван-
ня створеної археологічної карти Брусилівсь-
кого району були виявлені потенційні пошу-
кові полігони. відповідно, для відпрацювання
методики виявлення пам’яток археології були
обрані райони населених пунктів Йосипів-
ка, Хомутець, вільшка, Осівці. Ймовірно, там
знаходяться поселення періоду бронзи — ран-
ньозалізного віку та поселення ХІ—ХІІІ ст.
(рис. 2).
Остаточним етапом дослідження стає
«прив’язка» знайдених археологічних полігонів
до географічних координат. Точні географічні
координати кожного з намічених пошукових
полігонів зчитувалися з програмного ресур-
су Google Earth і вносилися в робочий прилад
рис. 2. Потенційні археологічні полігони
Археологія і природничі дослідження
324 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
GPS, отримавши таким чином маршрути для
навігаторів — системи глобального позиціону-
вання (GPS) [Bell, Lock, 2000].
завдяки програмі Google Earth [Google
Earth] спрощується підрахунок площі та від-
стані від існуючих населених пунктів до пошу-
кових полігонів, також можливий більш точ-
ний розрахунок маршрутів наземних розвідок.
з метою відпрацювання методики (польова
розвідка та перевірка) за матеріалами космоз-
німків та археологічної карти Брусилівського
району здійснена спроба підтвердити наяв-
ність на позначених раніше пошукових поліго-
нах пам’яток археології. зроблено дві різноча-
сові спроби з проведенням аерофоторозвідки та
наземним обстеженням.
На кожному з обраних археологічних полі-
гонів перед початком проведення наземної роз-
відки для аерофотозйомки був використаний
квадрокоптер (дистанційно керований літаю-
чий апарат) — DJI Phantom 2 Vision (невели-
кий розмір і маневреність в польоті дозволя-
ють використання майже в будь-яких умовах)
[Гнера, 2014]. Проведено низько-висотну аеро-
фотозйомку досліджуваних ділянок, зроблено
комплекс знімків з різних висот і під різними
кутами. Аеродослідження виявили високу
ймовірність на вибраних пошукових поліго-
нах — Йосипівка (рис. 3), Осівці (рис. 4), Хому-
тець (рис. 5), вільшка (рис. 6; 7), та наземне об-
стеження підтвердило знаходження пам’яток
археології на ймовірних досліджуваних полі-
гонах. Майже на всіх ділянках були виявлені
поселення різних часів. На поверхні були вияв-
лені уламки кружального посуду, у тому числі
вінця горщиків ХІІ—ХІІІ ст., також фрагменти
ліпного посуду періоду бронзи — ранньозаліз-
ного віку.
йосипівка 1. Розташована приблизно за
1230 м на захід від західної околиці села Йо-
сипівка на першому злитті притоків ріки Фоса,
займає вершину та південно-західний схил.
Площа поселення 18,5 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні були виявлені улам-
ки стінок і вінець кружального посуду, у тому
числі вінця горщиків з валикоподібними потов-
щеннями ХІІ—ХІІІ ст., уламок печини, а також
рис. 3. Аерофотозйомка пошукового полігону у
районі населеного пункту Йосипівка
рис. 4. Аерофотозйомка пошукового полігону у
районі населеного пункту Осівці 1
рис. 5. Аерофотозйомка пошукового полігону у
районі населеного пункту Хомутець
рис. 6. Аерофотозйомка пошукового полігону у
районі населеного пункту вільшка
рис. 7. Аерофотозйомка пошукового полігону у
районі населеного пункту вільшка
Гнера в.А. використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну
325ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
фрагмент стінки ліпного посуду періоду брон-
зи — ранньозалізного віку.
йосипівка 2. Розташована на захід від села
Йосипівка на відстані 1630 м на другому злитті
притоків ріки Фоса, займає південний пологий
схил. Площа поселення 14,4 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні зібрані уламки кру-
жального посуду ХІІ—ХІІІ ст. (рис. 8).
йосипівка 3. Розташована на південний за-
хід від пам’ятки Йосипівка 2 на відстані 505 м
на протилежному березі ріки Фоса, займає пів-
нічний пологий схил та піщане підвищення
правого берега. Площа поселення 18,1 га.
Поверхня розорюється, засаджена культур-
ними злаками. На поверхні були виявлені
уламки стінок і вінець кружального посуду, у
тому числі вінця горщиків з валикоподібними
потовщеннями ХІІ—ХІІІ ст., уламок печини, а
також фрагмент стінки ліпного посуду періоду
бронзи — ранньозалізного віку (рис. 9).
Ймовірно, поселення Йосипівка 1—3 є одним
великим поселенням, розташованим на проти-
лежних берегах р. Фоса, що яскраво прослідко-
вується за архівною картою ХІХ ст.
Осівці 1. Розташована приблизно за 1170 м
на захід від західної околиці с. Осівці, займає
східний схил невисокого підвищення на злитті
рис. 8. Фрагменти кружального посуду ХІІ—ХІІІ ст., пам’ятки Йосипівка 1 і 2
Археологія і природничі дослідження
326 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
безіменних струмків (ліва притока р. здвиж).
Площа поселення 4,72 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні зібрані фрагменти
стінок ліпного посуду періоду бронзи — ранньо-
залізного віку (рис. 10).
хомутець 1. Розташована приблизно за
2450 м на схід від східної околиці с. Хомутець,
займає невисоке підвищення на перетині безі-
менних струмків (права притока р. здвиж).
Площа поселення 12,6 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні були виявлені улам-
ки стінок і вінець кружального посуду, у тому
числі вінця горщиків з валикоподібними по-
товщеннями ХІІ—ХІІІ ст., уламок печини та
уламок шлаку.
хомутець 2. Розташована на протилежному
березі безіменного струмка на схід від пам’ятки
Хомутець 1, займає невисоке підвищення на
перетині безіменних струмків (права притока
р. здвиж). Площа поселення 8,91 га.
Поверхня розорюється, поросла культурними
злаками. На поверхні були виявлені уламки сті-
нок і вінець кружального посуду ХІІ—ХІІІ ст.
хомутець 3. Розташована за 380 м на пів-
денний схід від Хомутець 2, займає невисоке
підвищення на перетині безіменних струмків
(права притока р. здвиж), який переходить в
струмок, розділяючи пам’ятки Хомутець 1 та
Хомутець 2. Площа поселення 9,28 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні зібрані уламки кру-
жального посуду ХІІ—ХІІІ ст. (рис. 11).
Можливо поселення Хомутець 1—3 є одним
великим поселенням, розташованим на про-
тилежних берегах одного безіменного струмка
(ліва притока р. здвиж), що яскраво прослідко-
вується за архівною картою ХІХ ст.
вільшка 1. Розташована приблизно за 1530 м
на південь від південної околиці с. вільшка,
займає невисоке підвищення на перетині безі-
менних струмків (ліва притока р. Свинарійка).
Площа поселення 3,75 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні були виявлені улам-
ки стінок і вінець кружального посуду, у тому
числі вінця горщиків з валикоподібними по-
товщеннями ХІІ—ХІІІ ст.
вільшка 2. Розташована на протилежно-
му березі безіменного струмка на південний
схід від пам’ятки вільшка 1, займає невисоке
підвищення. Площа поселення 3,60 га.
рис. 9. Фрагменти кружального
посуду ХІІ—ХІІІ ст. та ліпного
посуду періоду бронзи — раннь-
озалізного віку, пам’ятка Йоси-
півка 3
рис. 10. Фрагменти ліпного посуду періоду брон-
зи — ранньозалізного віку, пам’ятка Осівці 1
Гнера в.А. використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну
327ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 11. Фрагменти кружального посуду ХІІ—ХІІІ ст., пам’ятки Хомутець 1—3
Археологія і природничі дослідження
328 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 12. Фрагменти кружального посуду ХІІ—ХІІІ ст., пам’ятки вільшка 1—5
Гнера в.А. використання аеро- та космознімків для археологічної розвідки Брусилівського р-ну
329ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні зібрані уламки кру-
жального посуду ХІІ—ХІІІ ст.
вільшка 3. Розташована за 205 м на півден-
ний захід від пам’ятки вільшка 1, займає неви-
сокий мис, оточений з трьох сторін невеликими
ярами. Площа поселення 2,5 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні були виявлені улам-
ки стінок і вінець кружального посуду ХІІ—
ХІІІ ст.
вільшка 4. Розташована на протилежному
березі безіменного струмка на південний схід
від вільшки 3, займає невисоке підвищення.
Площа поселення 7,65 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні зібрані уламки кру-
жального посуду ХІІ—ХІІІ ст.
Між поселеннями вільшка 1 і 3 проходить
високовольтна лінія електропередач та польо-
ва дорога, що їх розділяє.
вільшка 5. Розташована за 230 м на півден-
ний захід від пам’ятки вільшка 3, займає неви-
соке підвищення на березі безіменного струм-
ка. Площа поселення 4,45 га.
Поверхня розорюється, поросла культурни-
ми злаками. На поверхні були виявлені улам-
ки стінок і вінець кружального посуду ХІІ—
ХІІІ ст. (рис. 12).
Також можемо припустити, що поселення
вільшка 1—5 це одне велике поселення, роз-
ташоване на протилежних берегах безіменно-
го струмка (ліва притока р. Свинарійка), що
яскраво прослідковується за архівною картою
ХІХ ст.
У ході обстеження чотирьох імовірних архео-
логічних полігонів у Брусиловському р-ні біля
населених пунктів Йосипівка, Хомутець, віль-
шка було виявлено поселення давньоруського
часу ХІІ—ХІІІ ст., а також біля села Осівці по-
селення доби бронзи та ранньозалізного віку.
Координати (місце розташування) знайдених
пам’яток зафіксовані за допомогою GPS, отже
можливе вільне користування географічними
картами.
Матеріали дистанційних та польових дослід-
жень передані до Інституту Археології НАН
України та до Житомирської обласної інспекції
з охорони культурної спадщини.
Нововиявлені поселення вимагають додат-
кових археологічних досліджень, на даному
етапі неможливо нічого стверджувати про їх
структуру, культурні шари тощо.
Дистанційне дослідження місцевості на на-
явність археологічних об’єктів (археологічне
дешифрування) на базі космознімка регіону
потребує подальшої апробації та періодично-
го використання для початкової археологічної
розвідки.
використання космо- та аерофотознімків
для археологічної розвідки відкриває додаткові
можливості у пошуку і дослідженні пам’яток.
Проте, в наш час дистанційним дослідженням
місцевості займається мале коло археологів.
застосування методики отримання даних
археологічного дешифрування аеро- та космоз-
німків у поєднанні з використанням приладів
глобального супутникового позиціонування
(GPS) дозволяє ефективно виявляти та вивчати
пам’ятки археології неруйнівними методами в
умовах антропогенних змін.
Археологічні розвідки на значних територіях
зі складним рельєфом, що постійно піддається
антропогенному впливу, потребують значних
зусиль науковців. Тому використання аеро- та
космознімків значно спростять пошук пам’яток,
а також можуть стати обов’язковим елементом
роботи з територією як етап, що передує польо-
вому виходу. Аерофотограметричні методи доз-
воляють не тільки оперативно та з високими
показниками достовірності обстежити та закар-
тографувати археологічні об’єкти на великих
площах при відносно невеликих матеріальних
витратах, але і найбільш доцільно спланувати
їх наземне обстеження (у тому числі і з техніч-
ної точки зору). А, крім того, заздалегідь дис-
танційно визначити фактори, що загрожують
археологічним об’єктам та оперативно скласти
план охоронних і рятівних заходів.
запропонована методика має на меті звести
процедуру пошуку археологічних пам’яток до
стереотипного набору простих процедур. вона
передбачає систематизацію та узагальнення
основних розпізнавальних ознак археологіч-
них об’єктів на місцевості. Розробку пошуково-
го алгоритму, що пов’язував би розпізнавальні
ознаки археологічних об’єктів, закономірності
їх розташування на місцевості, часові зміни
ландшафту. При цьому для кожного виду ар-
хеологічних об’єктів створюється певна система
дешифруючих ознак [Андрианов, 1965].
Стандартизована методика для пошуку, фік-
сації, ідентифікації та моніторингу різноманіт-
них археологічних об’єктів дозволить значно
спростити пошук та дослідження археологіч-
них пам’яток. Це сприятиме широкому розпов-
сюдженню застосування дистанційних методів
в практиці вітчизняної археології, що покра-
щить ситуацію як з дослідженням, так і з охоро-
ною нашої археологічної спадщини за рахунок
збільшення розмірів досліджуваних територій,
підвищення якості пошуку, зменшення затрат
часу та коштів. запропонована методика дозво-
лить оперативно проводити пошук на великих
площах, на територіях, що зазнають активного
антропогенного впливу, виявляти археологічні
об’єкти, картографувати їх та оперативно за-
стосовувати необхідні охоронні заходи.
Археологія і природничі дослідження
330 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Андрианов Б.в. Дешефрирование аерофотосним-
ков при изучении древних оросительных систем //
Археология и естественные науки. — М., 1965. —
С. 261—268.
Антонович в.Б. Археологическая карта Киевской
губернии (приложение к XV т. «Древности: Тр. Имп.
Моск. Археол. общества»). — М., 1895. — 159 с.
военно-топографические карты Российськой импе-
рии Шуберта; масштаб 3 версты : 1 дюйм. —Електрон.
ресурс; режим доступу: http://etomesto.ru/shubert.
Генштаб. Топографічні карти України, масштаб
1 : 100000. — Електрон. ресурс; режим доступу:
http://roman-coins.com.ua/gsh.php.
Гнера в.А. Аналіз використання дистанційно піло-
тованих літаючих апаратів у археологічних дослід-
женнях // Праці Центру пам’яткознавства. — К.,
2014. — вип. 26. — С. 16—25.
Зализняк Л.Л. Отчет о разведках на мезолит в Ки-
евской и Житомирской областях в 1975 г. / НА ІА
НАН України. — 1975/28.
Залізняк Л.Л. Неолітичні пам’ятки р. здвиж // Ар-
хеологія. — 1979. — вип. 31. — С. 54—65.
Кучера М.П. звіт про обстеження городищ на волині
й Поділлі у 1973 р. / НА ІА НАН України. — 1973/18.
Кучера М.П. Отчет о разведке памятников археологии
Житомирской области в 1988 г. / НА ІА НАН Украї-
ни. — 1988/156.
Кучера М.П., вітрик І.С. звіт про обстеження
пам’яток археології Житомирської області в 1989 р. /
НА ІА НАН України. — 1989/20а.
Петраускас А.в., Петраускас О.в., Коваль О.А. Об-
стеження Житомирської експедиції // АДУ 2009 р. —
К., 2010. — С. 326—328.
Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. Археологічні розвідки
на Житомирщині в 2005 р. // Проблеми Українсько-
го державотворення: Історія і сучасність: Матеріали
міжнар. наук.-краєзнав. конф. — Житомир, 2007. —
С. 215—224 (велика волинь: — вип. 35, т. 1).
Тарабукін О.О. Археологічні розвідки на Житомир-
щині у 2007 р. // АДУ 2006—2007 рр. — К., 2009. —
С. 335—339.
Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. Нові матеріали до архео-
логічної карти Житомирщини (за матеріалами розвідок
2009 р.) // Краєзнавство та музейна справа в Україні:
Матеріали всеукр. наук.-краєзнав. конф. — Житомир,
2010. — С. 207—217 (велика волинь. — вип. 44).
Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. До археологічної карти
Брусилівського району // «Слово твоє невмируще в ві-
ках»: Матеріали всеукр. наук.-краєзнав. конф. — Жито-
мир, 2011. — С. 265—274 (велика волинь. — вип. 45).
Тарабукін О.О., Ігруніна С.О. Кам’яні хрести Житомир-
щини (за матеріалами розвідок 2010—2011) // Культур-
ний простір Житомирщини—волині XIX—XX століть:
Матеріали всеукр. наук.-краєзнав. конф. — Житомир,
2012. — С. 137—147 (велика волинь. — вип. 47, т. 2).
Токарева О.С. Обработка и интерпретация данных
дистанционного зондирования земли: Учеб. по-
соб. — Томск, 2010. — 148 с.
Bell T., Lock G. Topographic and cultural influences on
walking the Ridge — way in later prehistoric times //
Beyond the Map: Archaeology and spatial technolo-
gies. — Amsterdam, 2000. — P. 85—100.
Google Earth. — Електрон. ресурс; режим доступу:
http://www.google.com/earth.
в. А. Г н е р а
иСПОЛьЗОвАНиЕ АЭРО- и КОСМО-
СНиМКОв ДЛЯ АРхЕОЛОГичЕС-
КОЙ РАЗвЕДКи
бРуСиЛОвСКОГО р-на
в статье рассмотрена возможность использова-
ния аеро- и космоснимков для исследования архе-
ологических памятников Брусиловского района.
Проведено частичное дистанционное исследование
Брусиловского района, была предпринята попытка
с помощью аеро- и космоснимков выявления архе-
ологических объектов на территории четырех мик-
рорайонов, это дало возможность получить принци-
пиально новые данные для изучения известных и
еще не выявленных археологических памятников.
Представлена апробация дистанционной методики
обнаружения и изучения археологических памятни-
ков. Обоснована необходимость применения аеро- и
космоснимков для выявления археологических па-
мятников, с последующим использованием такой
методики в памятковедческой работе и научных ис-
следованиях.
К л ю ч е в ы е с л о в а: дистанционные мето-
ды исследований, космо и аэрофотоснимки, аеро-
фотограмметрия, археологическая карта, система
глобального позиционирования (GPS), архивный
топографический блок, исследуемый полигон, ар-
хеологическое дешифрование, археологический па-
мятник.
V. А. G n e r a
use of AeriAL And sAteLLite
imAgery for ArChAeoLogiCAL
expLorAtion busyLivskoho
distriCt
The article describes the use of aerial and сosmo im-
agery for the study of archaeological sites Brusilovsky
district. A partial study of remote Brusilovsky district,
an attempt was made with the help of aerial and сosmo
photographs to identify archaeological sites in four
districts, it gave the possibility of obtaining fundamen-
tally new information for the study of well-known and
have not yet identified archaeological sites. Presented
testing remote detection techniques and study of ar-
chaeological sites. The necessity of the use of aerial and
сosmo photographs to identify archaeological sites, and
then use this technique in pamyatkovedcheskoy work
and research.
K e y w o r d s: remote sensing studies, aerial and
cosmo imagery, aerofotogrammetriya, archaeological
map, global positioning system (GPS), archival topo-
graphical unit investigated landfill decryption archae-
ological, archaeological site.
Одержано 2.02.2016
|