Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.)
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161803 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) / М.С. Сергеева // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 2 (23). — С. 463-464. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-161803 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1618032019-12-23T01:26:01Z Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) Сергеева, М.С. Археологія і природничі науки 2017 Article Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) / М.С. Сергеева // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 2 (23). — С. 463-464. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161803 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки |
| spellingShingle |
Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Сергеева, М.С. Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) Археологія і давня історія України |
| format |
Article |
| author |
Сергеева, М.С. |
| author_facet |
Сергеева, М.С. |
| author_sort |
Сергеева, М.С. |
| title |
Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) |
| title_short |
Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) |
| title_full |
Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) |
| title_fullStr |
Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) |
| title_full_unstemmed |
Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) |
| title_sort |
антракологічні визначення матеріалів з городища циркуни (2016 р.) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Археологія і природничі науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161803 |
| citation_txt |
Антракологічні визначення матеріалів з городища Циркуни (2016 р.) / М.С. Сергеева // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 2 (23). — С. 463-464. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT sergeevams antrakologíčníviznačennâmateríalívzgorodiŝacirkuni2016r |
| first_indexed |
2025-07-14T14:21:19Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:21:19Z |
| _version_ |
1837632460048826368 |
| fulltext |
Горбаненко С.А. Городище Циркуни: палеоетноботанічні дослідження
463ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
ПБСм в основном представлен древнейшей «трой-
кой» зерновых культур, которые, к тому же, являют-
ся чуть ли не единственными в лесной зоне восточ-
ной Европы. Существенным же отличием является
наличие ржи в зерновом хозяйстве. Дополняют кар-
тину зернобобовые: горох (Pisum sativum) и чечеви-
ца (Lens culinaris), роль которых определить сложно,
поскольку до сих пор неясно, были ли это полевые
посевы, или огородные. Сопутствующие сорняки
представлены типичными антропохорами: подма-
ренником цепким (Galium aparine) и щетинником,
не определенным до вида (Setaria sp.).
Ключевые слова: ранний железный век, Цирку-
ны, палеоэтноботаника, обгоревшие зерновки.
S.A. Gorbanenko
tsyrkuny hiLLfOrt:
PaLaEOEthnObOtanic rEsEarch
New palaeoethnobotanic materials from Tsyrkuny
hillfort (Fig. 1) dated to Early Iron Age are introduced
to the scholarly circulation. The excavation at the site
was carried out by Tsyrkuny archaeological expedition
under the direction of K.Y. Pelyashenko (see the article
in this volume). The material was obtained in two ways.
A mass find of single species of grains that is a barley
(Hordeum vulgare) (Fig. 3) comes from two household
pits (No 11 and 14; Fig. 2). A filling of five more pits
(No 13, 15, 16, 20, 21; see Fig. 2) was investigated us-
ing flotation and flushing. Flotation results from pits
No 15, 16, 20, 21 do not represent statistical values be-
cause of their insignificant quantities. Quantitative in-
dicators (Palaeoethnobotanical quantitative spectrum,
PBQS; see Тable, and Fig. 4) were represented only for
the completeness of the material, and they were not
evaluated. Indicators of Palaeoethnobotanical mass
spectrum (PBMS) from the pit No 13 are as follows:
more than 1/3 share of grain production presents bar-
ley (Hordeum vulgare), emmer wheat (Triticum dicoc-
con) is slightly inferior (to 1/3 share), millet (Panicum
miliaceum), and rye (Secale cereale) are presented to
1/5 share (Fig. 5). PBMS obtained cannot yet be consid-
ered as final for the entire site because it characterizes
only the time of active use of the object.
PBMS is mainly represented by the ancient three
crops which, moreover, are virtually the only ones in
the forest zone of Eastern Europe. A significant differ-
ence is the presence of rye in the grain farming. The
leguminous plants complete the picture. They are peas
(Pisum sativum), and lentil (Lens culinaris), the role of
which is difficult to determine, because it is still unclear
whether they were field or horticultural crops. Related
weeds are presented by typical anthropochores. Cleav-
ers (Galium aparine), and foxtail indefinite to the spe-
cies level (Setaria sp.).
keywords: Early Iron Age, Tsyrkuny, palaeoethno-
botany, charred grains.
одержано 16.02.2017
додаток
М.С. Сергєєва
АНТРАКОЛОГІЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ
З ГОРОДИЩА ЦИРКуНИ (2016 р.)
На аналіз для визначення порід дерева надійшов
61 зразок вугілля з різних об’єктів. Матеріал отримано
за результатами вибіркової флотації. Усі зразки репре-
зентовані дрібним вугіллям. Стан його збереженості й
розміри, недостатні для точної діагностики, дозволили
визначити породи до роду або родини для 28 екземп-
лярів. 33 екз. репрезентовані широколистяними дере-
вами невизначених порід, з них 19 визначені як ши-
роколистяні розсіяносудинні. Хвойні породи відсутні.
Породи дерева визначені за характерними особливос-
тями мікроструктури за трьома розрізами. Отримані
результати порівнювалися з даними визначників де-
ревини [Сукачев, 1940; Гаммерман и др., 1946; вих-
ров, 1959]. При задовільній збереженості вугілля поро-
ду дерева можна визначити до роду.
Отримані результати представлені у таблиці.
Проаналізоване деревне вугілля репрезентоване
такими породами:
дуб (Quercus sp.) — 16 / 57,1 %
тополя / осика (Populus sp.) — 6 / 21,4 %
клен (Acer sp.) — 3 / 10,7 %
липа (Tilia sp.) — 2 / 7,1 %
верба (Saliх sp.) — 1 / 3,6 %
Серед деревини, визначеної до роду, переважає
дуб. Кількість дубового вугілля складає більше по-
ловини визначеного дерева (57,1 %), тільки воно
присутнє серед матеріалів зі всіх комплексів. Друге
місце у вибірці посідає деревина роду тополь, вона
виявлена у двох комплексах. Інші породи репрезен-
товані поодинокими екземплярами.
загалом склад деревних порід не суперечить да-
ним про деревну рослинність регіону. Основною лі-
соутворюючою породою тут є дуб. Решта визначених
дерев (клен, липа, осика) належать до його супут-
ників. Отже все визначене дерево належить місце-
вим породам дерева, характерними для місцевих
Археологія і природничі науки
464 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
широколистяних лісів. Наразі діброви залишають-
ся основним типом лісу на Лівобережжі [Генсірук,
1992, c. 108], а також у лісостеповій зоні басейну
Сіверського Дінця, зокрема вони складають основу
лісового масиву, розташованого поблизу сучасного
с. Циркуни. є всі підстави говорити про поширення
дібров у Придніпровському лісостепу також у серед-
ньовіччі [Генсірук, 1992, c. 15]. На відміну від лісової
зони, де діброви вирубалися під оранку, у лісостепу
вони майже не викорчовувалися, поки для земле-
робства було достатньо степових ділянок [Лосицкий,
1981, c. 21], що дозволяло широко використовувати
дуб у деревообробних спеціальностях і як паливо.
Матеріали з кожного комплексу репрезентовані
невеликою кількістю зразків, отже вибірка по ним
не є презентабельною. Дрібні розміри вугілля і його
розміщення не in situ унеможливлюють інтерпре-
тацію отриманого матеріалу. Проте загалом можна
констатувати, що проби, отримані безпосередньо з
археологічних об’єктів, дозволяють виявити основ-
ні породи дерева, використовувані у виробництві й
господарстві. Матеріали з городища підтверджують
віддання переваги конкретним широколистяним лі-
совим породам як основним видам ділової деревині:
насамперед дубу, тополі /осиці, клену, липі, вербі.
Ці породи широко використовувалися у широких ча-
сових межах.
значення отриманих даних полягає в розширен-
ні існуючої бази даних з археологічного дерева. за-
галом стадію вивчення середньовічного викопного
вугілля на території України, зокрема на поселен-
нях Дніпро-Донецького Лісостепу, можна охаракте-
ризувати як початкову, тобто стадію накопичення
матеріалу. Щодо доби раннього заліза, вивчення
антракологічних матеріалів взагалі залишається
«білою плямою». На сьогодні для цього періоду ан-
тракологія залучена тільки у загальному біоархео-
логічному дослідженні, присвяченому Северинівсь-
кому городищу (Жмеринський р-н вінницької обл.)
[Болтрик та ін., 2015]. Антракологічні матеріали
доби раннього заліза з Дніпро-Донецького Лісо-
степу практично невивчені. Отримання внаслідок
дослідження матеріалів з різних поселень достат-
нього об’єму інформації надалі дозволить створити
достатньо репрезентативну вибірку і перейти до ви-
користання антракологічного матеріалу у контексті
вивчення палеоекології і господарчої діяльності у
цей період.
Болтрик Ю.В., Горбаненко С.А., кублий М.В., Сер-
гєєва М.С., яниш є.Ю. Северинівське городище
скіфського часу: екогосподарський аспект дослід-
жень // Археологія і простір. — К., 2015. — С. 155—
192 (АДІУ. — вип. 4 (17)).
Вихров В.Е. Диагностические признаки древесины
главнейших лесохозяйственных и лесопромышлен-
ных пород СССР — М., 1959. — 132 с.
Гаммерман А.Ф., Никитин А.А., Николаева Т.Л.
Определитель древесин по микроскопическим при-
знакам с альбомом микрофотографий. — М.; Л.,
1946. — 144 с.
Генсірук С.А. Ліси України. — К., 1992. — 408 с.
Лосицкий к.Б. Дуб. — М., 1981. — 101 с.
Сукачев В.Н. Определитель древесных пород. — М.,
1940. — 497 с.
Результати визначення
антракологічного матеріалу
Яма, №
Кіль-
кість
зразків
Дерево
13 21 Тополя / осика — 5
Дуб — 3
Липа — 2
Широколистяні — 11, з них ши-
роколистяні розсіяносудинні — 9
15 23 Дуб — 4
Клен — 3
Широколистяні — 16, з них роз-
сіяносудинні — 6
16 6 Дуб — 2
Тополя / осика — 1
верба — 1
Широколистяні розсіяносудин-
ні — 2
20 2 Дуб — 2
21 9 Дуб — 5
Широколистяні — 4, з них розсія-
носудинні — 2
40 8.pdf
40 9.pdf
|