З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.

У статті висвітлюється історія та досвід роботи над темою «Археологічні пам'ятки Житомирської області» в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР», здійсненої групою по вивченню Змійових валів Інституту археології АН УРСР під керівництвом М. П. Кучери протягом 1...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Вітрик, І.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2017
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Експедиційні дослідження
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161961
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки "Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР" 1985—1990 рр. / І.С. Вітрик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 213-222. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-161961
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1619612019-12-29T01:26:20Z З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр. Вітрик, І.С. Експедиційні дослідження У статті висвітлюється історія та досвід роботи над темою «Археологічні пам'ятки Житомирської області» в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР», здійсненої групою по вивченню Змійових валів Інституту археології АН УРСР під керівництвом М. П. Кучери протягом 1984—1991 рр. В статье освещена работа над темой «Свод памятников истории и культуры народов СССР. Раздел: Археологические памятники Украинской ССР. Подразделение Археологические памятники Житомирской области» группы по изучению Змиевых валов Института археологии АН УССР под руководством М. П. Кучеры в течение 1984—1991 гг. The article highlights the hard work on theme of «The Code of historic and cultural memorials of the USSRs people. Category: Ukrainian SSR archaeological sites. Subcategory: Zhytomyr oblast archaeological sites» by the group, which was exploring Serpents Wall (defensive system of X—XI centuries) under the direction of M. Kuchera in 1984—1991s. During this period the materials about almost 500 locations from the late Paleolithic to the Late Middle Ages in Zhytomyr oblast were collected on archival and literature sources. Simultaneously archaeological surveys of nearly 100 known and new monuments were conducted. This information should be a part of the book «Zhytomyr oblast archaeological sites», but it still has not been published. 2017 Article З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки "Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР" 1985—1990 рр. / І.С. Вітрик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 213-222. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161961 902.2(477.42) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Експедиційні дослідження Експедиційні дослідження
spellingShingle	Експедиційні дослідження Експедиційні дослідження Вітрик, І.С. З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр. Археологія і давня історія України
description	У статті висвітлюється історія та досвід роботи над темою «Археологічні пам'ятки Житомирської області» в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР», здійсненої групою по вивченню Змійових валів Інституту археології АН УРСР під керівництвом М. П. Кучери протягом 1984—1991 рр.
format	Article
author	Вітрик, І.С.
author_facet	Вітрик, І.С.
author_sort	Вітрик, І.С.
title	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.
title_short	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.
title_full	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.
title_fullStr	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.
title_full_unstemmed	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.
title_sort	з історії археологічного вивчення території житомирщини в рамках підготовки «зводу пам'яток історії та культури народів срср» 1985—1990 рр.
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Експедиційні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161961
citation_txt	З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки "Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР" 1985—1990 рр. / І.С. Вітрик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 213-222. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT vítrikís zístorííarheologíčnogovivčennâteritoríížitomirŝinivramkahpídgotovkizvodupamâtokístoríítakulʹturinarodívsrsr19851990rr
first_indexed	2025-07-14T14:35:36Z
last_indexed	2025-07-14T14:35:36Z
_version_	1837633372066676736
fulltext	213ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) У статті висвітлюється історія та досвід роботи над темою «Археологічні пам’ятки жи- томирської області» в рамках підготовки «Зводу пам’яток історії та культури народів СрСр», здій- сненої групою по вивченню Змійових валів інститу- ту археології АН УрСр під керівництвом М. П. ку- чери протягом 1984—1991 рр. Ключові слова: археологічна пам’ятка, архео- логічна розвідка, археологічна експедиція, історія дослідження, городище, селище, замчище, курган, житомирська область, Україна. Наприкінці 1960-х рр. на території колишньо- го СРСР була започаткована робота з підготовки всесоюзного «зводу пам’яток історії та культури народів СРСР» (далі — «звід»), який мав би стати науково-довідковим виданням енциклопедично- го характеру, й містити точні, науково перевірені дані про всі нерухомі пам’ятки історії та куль- тури з короткою інформацією про їх історичну і художню значущість. Ця робота розглядалася як наукова основа для широкого вивчення, охо- рони і пропаганди історичних, архітектурно-міс- тобудівних, археологічних і художніх цінностей [Методические…, 1986, с. 4—5]. Початком втілення цієї ідеї стала спільна постанова Президії Академії наук СРСР і ко- легії Міністерства культури СРСР від 2 жовтня 1967 р. «О подготовке Свода памятников исто- рии и культуры СССР». Організаційна робота по підготовці матеріалів до томів «зводу» та її координація проводилася Академією наук СРСР, Міністерством культури СРСР, Мініс- терствами культури союзних республік, Управ- ліннями з охорони і використання пам’яток при Радах Міністрів союзних республік. загальне керівництво науково-методичною роботою пок- ладалося на Інститут історії СРСР АН СРСР, Інститут археології АН СРСР, всесоюзний на- уково-дослідний інститут мистецтвознавства Міністерства культури СРСР. вже 1968 р. були розроблені й вийшли друком перші методичні рекомендації, в яких були сформульовані прин- ципи підготовки видання, а з 1969 р. розпоча- лося натурне обстеження пам’яток, робота з ар- хівними і літературними джерелами [Горбик, Денисенко, 2012, с. 59—60, 62, 75—76]. законодавчо роботи по підготовці такого ви- дання спиралися на нормативно-правові акти у сфері збереження історико-культурної спад- щини СРСР та союзних республік [Методичес- кие…, 1986, с. 4], закон СРСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури» від 29 жовтня 1976 р. та «Положення про охорону і використання пам’яток історії та культури», за- твердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 865 від 16 вересня 1982 р. [закон, 1976; Пос- тановление, 1982]. Серед нерухомих пам’яток історії та культу- ри археологічні об’єкти посідають важливе й цілком окреме місце як за кількістю, так і за значенням. Тому, для реалізації державної програми «зводу» в Інституті археології АН СРСР в 1972 р. був створений окремий відділ, співробітники якого протягом 1972—1975 рр. підготували сім випусків «Методических ре- комендаций по подготовке Свода памятников истории и культуры народов СРСР», акценту- ючи увагу на дослідженні пам’яток археології і підготовку археологічного розділу «зводу». До того ж на початку 1980-х рр. було прийнято рі- шення про випуск окремих томів «зводу» з різ- них видів пам’яток [Горбик, Денисенко, 2012, с. 62]. «звід пам’яток історії та культури народів СРСР» повинен був об’єднувати окремі «зводи» УДК: 902.2(477.42) і. С. Вітрик З ісТорії археологічного ВиВчення ТериТорії жиТоМирщини В раМКах піДгоТоВКи «ЗВоДу паМ’яТоК ісТорії Та КульТури нароДіВ срср» 1985—1990 рр. © І. С. вІТРИК, 2017 Експедиційні дослідження 21� ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) тодішніх союзних республік. в Україні підго- товча робота по створенню «зводу» розпочалася в 1972 р. із загальної паспортизації пам’яток, яка, однак, здійснювалася повільно й неповно. Лише після прийняття 3 вересня 1982 р. Поста- нови Ради Міністрів Української РСР «О мерах по обеспечению издания томов Свода памятни- ков истории и культуры народов СССР по Укра- инской ССР», були зроблені перші дієві кроки щодо підготовки «зводу»: почала діяти Головна редакційна колегія, а згодом — обласні редко- легії, на які покладалася підготовка відповід- них томів видання [звід пам’яток, 1999, с. Х; Горбик, Денисенко, 2012, с. 75—76; 104]. Роботи зі створення «зводу» в Україні поді- ляють на три етапи 1, з яких найбільш дієвим і продуктивним був другий (1986—1991 рр.), під час якого й розгорнулися основні роботи з підготовки видання в усіх областях України [звід…, 1999, с. ХІ; Горбик, Денисенко, 2012, с. 167—168]. Саме тоді, в рамках підготовки «зводу», й були проведені архівні джерелознав- чі й пам’яткознавчі, а також польові експеди- ційні роботи, щодо узагальнення й вивчення археологічної спадщини Житомирщини, про історію й досвід проведення яких і піде мова в даній публікації. Розгляд різноманітних аспек- тів підготовки археологічної частини «зводу» на прикладі робіт проведених в рамках однієї області, на думку автора є доречним, оскільки й на сьогодні в науковій літературі фактично відсутні як спеціальні вузькотематичні, так і узагальнюючі роботи, присвячені вивченню іс- торії створення «зводу пам’яток історії та куль- тури України». * * * відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 453 «Про заходи по забезпеченню ви- дання тому зводу пам’яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР» від 30 ве- ресня 1982 р. та Постанови Президії АН УРСР № 474 від 25 листопаду 1983 р. на Інститут ар- хеології АН УРСР покладалося науково-мето- дичне забезпечення підготовки археологічних розділів томів «зводу», зокрема — розділу «Ар- хеологічні пам’ятки Української РСР». Перед- бачалося, що розділ повинен містити повний перелік усіх відомих на той час археологічних пам’яток Української РСР, всіх хронологічних періодів від доби палеоліту до часу розвиненого середньовіччя, здійснений за єдиним уніфіко- ваним науковим описом основних характерис- тик археологічних об’єктів (адміністративна й географічна прив’язка, топографічні умови розташування, стан дослідження, культурно- 1. Детальніше про реалізацію й всі адміністративні, організаційні та науково-методичні заходи з під- готовки «зводу пам’яток історії та культури Ук- раїни» див.: [Горбик, Денисенко, 2012, с. 73—148; Культурна спадщина, 2015, с. 103—164]. хронологічна характеристика, стан збереже- ності, місця зберігання колекцій тощо). Тобто, основним завданням стала систематизація ар- хеологічних відомостей за групами пам’яток в межах кожної адміністративно-територіаль- ної одиниці в Україні. На першому етапі робіт планувалося ство- рення обласних й загального «Словника» (пе- реліку) археологічних пам’яток і об’єктів (із зазначенням пропонованого автора й обсягу статті), які б стали основою для написання май- бутніх статей й дозволили оцінити стан дослід- ження окремих територій й загальну кількість пам’яток. Поряд із цим, як одне з основних завдань, передбачалося тотальне обстеження всієї території Української РСР для пошуку но- вих та перевірки й уточнення інформації про вже відомі археологічні пам’ятки. Отримані матеріали мали використовуватися в пропа- ганді археологічних знань серед населення та з метою охорони археологічної спадщини рес- публіки, а результати досліджень планувалося включити у багатотомне видання «зводу». Ок- ремо наголошувалося, що дана проблематика не має аналогів у світовій практиці та підні- мається вперше [Методические…, 1986, с. 4]. в руслі виконання поставлених завдань в Інституті археології АН УРСР була ство- рена спеціальна робоча група на чолі з д.і.н. є. в. Максимовим, яка займалася координа- цією всієї роботи в рамках окреслених завдань. Співробітниками Інституту також були напи- сані власні типові статті-зразки до методичного покажчика по «зводу», хоча існували і загаль- носоюзні методичні вказівки [Методика, 1988; Методические…, 1986; Типові…, 1994]. У зв’язку з цим групі з вивчення змійових валів ІА АН УРСР під керівництвом М. П. Ку- чери, який одночасно очолював відділ поль- ових досліджень, було доручено узагальнити відомості про пам’ятки археології Житомир- щини та, у разі необхідності, повести їх поль- ове обстеження. Тема «звід пам’яток історії та культури народів СРСР. Розділ: Археологічні пам’ятки Української РСР. Підрозділ: Археоло- гічні пам’ятки Житомирської області» була за- тверджена за групою на 5 років — з 1984 р. до 1988 р., потім подовжена ще на 3 роки (1989— 1991 рр.). Активно над темою почали працюва- ти з 1985 р. (археологічну частину досліджень планувалось провести продовж 1985—1990 рр.), фінансування робіт було покладене на Жито- мирське обласне товариство охорони пам’яток історії та культури. згідно затвердженого плану роботи групи за темою вже у 1988 р. мав бути підготовлений «Словник» археологічних пам’яток по території області, у 1990 р. — тексти статей з ілюстра- ціями, у 1991 р. — відрецензовані статті мали повернути авторам на доопрацювання, а у 1992 р. — готовий матеріал по розділу повинен був бути переданим до Головної редакції УРЕ Вітрик і. С. з історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «зводу пам’яток історії»... 215ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) на редагування й підготовку до друку [НА ІА НАН України, ф. 40, спр. 54/5, арк. 7]. Слід згадати, що вже існуючий досвід роботи за темою в інших областях республіки показав відсутність повного переліку (реєстру) архео- логічних пам’яток як у Міністерстві культури УРСР, так і в обласних управліннях культури. Наявною була тільки пам’яткоохоронна до- кументація (паспорти) лише на пам’ятки, що перебували на державному обліку. Як засвід- чила практика, взяті на облік пам’ятки стано- вили лише від 1 до 5 % від загальної кількості пам’яток на території областей, відомих за нау- ковими джерелами. Для складання анотованого списку з початку 1985 р. було розпочато роботу із збору та узагаль- ненню вже відомих опублікованих та архівних даних про археологічні пам’ятки Житомирської області. частково інформацію про пам’ятки, особливо нововиявлені, було отримано від міс- цевих дослідників й краєзнавців — в. О. Міся- ця, С. А. Липка, О. О. Тарабукіна та інших, а та- кож від співробітників Інституту, що проводили власні дослідження на території Житомирщини (Ю. в. Кухарчука, в. А. Круца, Л. Л. залізняка, М. М. Шмаглія, Р. С. Орлова та ін.). У бібліотеці та Науковому архіві ІА АН УРСР були переглянуті всі відомі публікації та не- опубліковані звіти та рукописи про результати археологічних досліджень на території області. Особливу увагу було приділено узагальнюючим виданням з наявними реєстрами археологіч- них пам’яток, таким як «Археологічні карти» Київської та волинської губернії в. Б. Антоно- вича, «Археологічні пам’ятки Української РСР», відповідному тому видання «Історія міст і сіл Української РСР» [Антонович, 1895; 1901; Архе- ологічні пам’ятки, 1966; Історія міст і сіл, 1973] та іншим, що дали значну частину відомих пам’яток. Найбільш інформативними, звичайно, стали наукові звіти. Подавати повний перелік використаних архівних джерел та літератури в даній публікації вважаємо недоцільним — він містить десятки позицій. згадаємо роботи в. Б. Антоновича, С. С. Гамченко, Я. в. Яро- цького, М. Л. Макаревича, в. К. Гончарова, Р. О. Юри, Р. І. виезжева, Ю. в. Кухаренка, І. П. Русанової, І. С. винокура, Е. О. Симонови- ча, П. О. Раппопорта, М. П. Кучери, в. О. Мі- сяця, Л. Л. залiзняка та інших. загалом, за опублікованими та архівними матеріалами гру- пою було зібрано відомості про близько 500 ар- хеологічних об’єктів на території Житомирської області. Переважна більшість пам’яток потребу- вала додаткового обстеження, оскільки наявна інформація дореволюційного та довоєнного часу щодо них не відповідала основним вимогам, що висувались до змісту статей «зводу». Окрім того, 1985 р. були заплановані архе- ологічні розвідки на території Ружинського та Попельнянського р-нів Житомирської обл. з метою обстеження й перевірки насамперед тих археологічних пам’яток, дані про які лишалися неповними чи вимагали уточнення (рис. 1). У рис. 1. чернетка робочого плану на 1985 р. [НА ІА НАН України, ф. 40, спр. 59/1, арк. 3] Експедиційні дослідження 216 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) першу чергу це стосувалося встановлення роз- мірів й площі пам’яток (та складання відсутніх топографічних планів), потужності культурних нашарувань, характеру речових знахідок їх то- пографічних планів, ступеню їх збереження, датування та культурно-хронологічної належ- ності пам’яток. Однак на практиці перевірити стан, у якому знаходяться пам’ятки, та поточ- нити інформацію про них виявилося досить складною справою, адже кошти на їх проведен- ня так і не надійшли. Не зважаючи на це, вдалося провести до- слідження на території м. Радомишля й Радо- мишльського р-ну, оглянути городища в сс. Го- родське та Бараші, обстежити давню історичну частину м. Овруча. Роботи на території м. Радомишля (М. П. Ку- чера, І. С. вітрик, є. Л. Гороховський та Б. А. звіздецький) проводилися у відповідь на звернення голови Радомишльського райвикон- кому з метою підтвердити чи спростувати таку історичну дату, як 1300-ліття з дня заснування Радомишля. вважалось, що літописний Ми- ческ (1150 р.) знаходився при впадінні р. Ми- ки в р. Тетерів, на території сучасного мікро- району Микгород в південно-західній частині міста. Тут же на лівому березі Тетерева біля гирла Мики знаходився охоронний знак з на- писом «Городище». Дослідження показали, що на цій площі, яка обмежена долинами рр. Те- терева—Мики зі сходу та заходу та вулицею з півдня знаходилася пізньосередньовічна сади- ба (очевидно церковище з залишками старого кладовища) обкопана з найбільш доступного боку — від поля — ровом та валом. Натомість по західному краю на городах вздовж право- го берега р. Мики були зібрані уламки ліпної кераміки епохи бронзи, раннього заліза та се- редини І тис. н. е., а в 350 м на захід від зем- ляної огорожі виявлено селище з різночасовим матеріалом: ліпною керамікою епохи бронзи, середини І тис. н. е., окремими уламками ран- ньогончарної кераміки Х ст. та численної ке- раміки пізньосередньовічного часу [Кучера, 1985/30, с. 2—4, рис. 1, 1—8]. Проведеними розвідками місцезнаходження літописного Мическа виявлено не було, що не виключало можливість знаходження давнь- оруського міста в іншій частині сучасного Ра- домишля (місцерозташування Мическа було встановлене у 2011 р. в ході розвідок Східно- волинської експедиції ІА НАН України [Пав- ленко, Томашевський, 2012, с. 224; Томашевс- кий, Павленко, 2014, с. 494—496]). Одночасно були здійснені розвідки вздовж правого берега р. Мики та лівого берега р. Те- терева між м. Радомишль і сусіднім с. Ставки (до 04.02.2016 р. — с. Леніне, раніше — с. Міні- ни). вздовж Тетерева виявлені два місцезна- ходження з нечисленними уламками керамі- ки епохи бронзи й першої половини І тис. н. е. [Кучера, 1985/30, с. 4—5]. У с. Раковичі та між сс. Негребівка і Гута-забілоцька досліджені за- лишки змійового валу [Там само, с. 7—8]. Про руйнування валу в с. Гута забілоцька місцевим колгоспом було повідомлено заступнику голови Радомишльського райвиконкому (тобто прина- гідно експедицією здійснювалися заходи, спря- мовані на запобігання руйнації археологічних об’єктів). У с. Городське Коростишівського р-ну огля- нуті добре відомі середньовічні укріплення. Обстеженням встановлено, що тільки два з них є городищами: під назвою «вал», зайняте сучасним кладовищем в центрі села, та «Мале Городище» на північній околиці села, повністю досліджене в 1940—60-х рр. [выезжев, 1960; виезжев, 1962; Гончаров, 1952]. Натомість, по- селення в ур. червона Гора на схід від «Малого городища», за даними наших досліджень ніко- ли не мало укріплень й городищем вважалося помилково. Скоріше за все тут знаходилось не- укріплене селище ХІІ—ХІІІ ст. на місці більш раннього поселення трипільської культури [Кучера, 1985/30, с. 5—6]. Також встановлено, що топографія «Малого городища» на відомих планах зовсім не відоб- ражена, а кераміка з городища, датована до- слідниками Х—ХІ ст. [виєзжев, 1962, с. 131— 154], побутувала в ХІV—ХV cт. [Кучера, 1969; звиздецкий, 1986, 1990]. У результаті обстеження давнього укріплен- ня в центрі с. Бараші ємільчинського р-ну, згаданого в «Археологічній карті волинської губернії» [Антонович, 1901, с. 11], зроблено вис- новок, що на території підвищення над правим берегом р. Уж в часи пізнього середньовіччя знаходилася приватна садиба, яку, можливо, оточувала огорожа чи дерев’яна стіна. за зов- нішнім виглядом та вмістом знахідок (фраг- менти посуду пізнього середньовіччя, уламки цегли й кахель), а також враховуючи відсут- ність прилеглих селищ—посадів з матеріалами давньоруського часу, цей останець не міг бути городищем [Кучера, 1985/30, с. 5—6] (в 2011— 2012 рр. розвідками Східно-волинської експе- диції на площадці останця знайдені фрагмен- ти кераміки Х та XII—XIII ст. [Томашевский, Павленко, 2014, с. 498]). в Овручі нами була оглянута церква Св. ва- силя ХІІ ст., яку відновлювали О. в. Щусев і П. П. Покришкін та замкова гора, площа якої виявилася щільно забудованою й перепла- нованою. Тоді ж керівником експедиції було зроблено висновок, що як пам’ятка археології городище перестало існувати [Кучера, 1985/30, с. 7]. Щоправда багатолітніми спостереження- ми Овруцької експедиції 1996—2004 рр. вдало- ся виявити матеріали давньоруського та пізнь- осередньовічного часів на території кількох приватних городів та відносно вцілілі ділянки культурного шару на терасах південного схилу та в західній дещо пониженій частині останця [Томашевський, 2004, с. 268, 270]. Вітрик і. С. з історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «зводу пам’яток історії»... 217ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) Ми досить детально зупинилися на перебігу досліджень цих попередніх розвідок, оскільки їх результати показали, що майже всі відомі пам’ятки потребували додаткових польових об- стежень для уточнення наявної інформації про них. Планом робіт на наступний 1986 р. за під- темою «Археологічні пам’ятки Житомирської області» в рамках підготовки «зводу» передба- чалися польові експедиційні дослідження та підготовка анотованих списків [НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 40, спр. 55/1, арк. 42]. Проте подаль- ші польові роботи були призупинені внаслідок катастрофи на чорнобильській АЕС у квітні 1986 р., яка на декілька років закрила доступ до пам’яток північної частини Житомирщини, що потрапила до зони радіаційного зараження. Однак збір додаткових даних про археологічні пам’ятки регіону тривав, продовжив координу- вати роботу, узагальнювати інформацію й ре- дагувати створення остаточної редакції «Слов- ника» керівник групи М. П. Кучера (рис. 2), хоча сам особовий склад групи зазнав суттєвих змін. Фінансування програми «зводу» фактич- но розпочалося наступного 1987 р., коли було виділено перші 2 тис. крб., які надійшли від правління Житомирської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток іс- торії та культури на рахунок Інституту лише в кінці жовтня, тому ці кошти були використані вже наступного року. На 1988 р. планом робіт по тематиці «зводу» затвердженим в ІА АН УРСР передбачалась підготовка текстів статей та супроводжуючих ілюстрацій [Там само, арк. 20]. Але знову пос- тала проблема недостатнього й несвоєчасного фінансування. Означилася ще одна проблема, яка полягала в тому, що в групі не вистачало фахівців з різних археологічних культурно- хронологічних періодів, що ускладнювало під- готовку матеріалів й проведення комплексного обстеження території області. Пояснювалось це історією формування колективу, адже в групі по вивченню змійових валів (що на той час повним складом була переведена до відділу давньоруської археології та археології Києва) працювали переважно спеціалісти з слов’яно- руської археології. Того року польові роботи здійснювалися дво- ма загонами. Експедицією під керівництвом М. П. Кучери проводилося обстеження археоло- рис. 2. Подання на надбавку до заробітної плати у зв’язку з виконанням теми «звід пам’яток історії та куль- тури народів СРСР по Українській РСР» [НА ІА НАН України, ф. 40, спр. 54/1, арк. 14] Експедиційні дослідження 218 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) гічних пам’яток на території Андрушівського, Житомирського, Коростишівського, Новоград- волинського, Попільнянського, Ружинського та чуднівського р-нів області (рис. 3) [Кучера и др., 1988/15б]. У ході розвідки приділялась увага в основ- ному пам’яткам, що мали наземні ознаки і за- слуговували першочергового взяття на облік і під державну охорону. всього обстежено 38 археологічних місцезнаходжень, з яких тіль- ки три представлені пам’ятками без наземних ознак — селищами (Гульськ — 2 пам’ятки, Буки). Кургани обліковані в 11 пунктах, в тому числі в 8 пунктах — вперше (Глибочок, Рижів, Степок — 2 місцезнаходження, Хо- дорков, Котлярка, Жовтневе, Крилівка). в 17 пунктах перевірена наявність городищ, з яких у трьох випадках відомості не підтверди- лися (два місцезнаходження в с. Білилівка та одне — в с. Соколів Брід). Городище в с. вели- кі Коровинці (ур. Городисько) вже знищено, а в смт Ружин — переплановане при облашту- ванні базару. вперше визначений характер п’яти городищ (Білилівка, Новоград-волинсь- кий, Гульськ, Щегліївка, Степок) та двох валів (Грубське, Скочище). Поточнена хронологія та топографія, ступінь збереження окремих укріп- лених пам’яток [Кучера и др., 1988/15б; вітрик, 1995]. загоном під керівництвом А. П. Томашевсь- кого здійснено обстеження в басейні середнь- ої течії р. Тетерів (мікрорегіон Корчак — Де- ниші), на р. Роставиці (в районі Паволочі), та в басейні р. Случ і її допливів — рр. Смолки й Тні в межах Новоград-волинського р-ну. всьо- го було досліджено 27 пунктів з матеріалами епохи бронзи — раннього залізного віку, І тис. н. е. (черняхівської культури й слов’янського часу) та давньоруської доби [Томашевский, 1988/113]. восени 1988 р., з метою покращення конт- ролю за виконанням робіт з підготовки архео- логічної частини тому «зводу», керівництвом Інституту археології АН УРСР було прийняте рішення, про проведення регулярних звітів ку- раторів областей на вчених радах [НА ІА НАН рис. 3. План обстежених пам’яток у 1988 р. (за Кучера и др., 1988/15б): 1 — Городище; 2 — Пилиповичі; 3—5 — Новоград-волинський; 6 — Несолонь; 7—10 — Гульськ; 11, 12 — Буки; 13—15 — Щегліївка; 16— 18 — Грубське; 19 — Глибочок; 20 — Рижів; 21—23 — Степок; 24 — Яроповичі; 25 — Ходорків; 26 — Ско- чище; 27 — Городище; 28 — великі Коровинці; 29 — Стара Котельня; 30 — Андрушівка; 31 — Котлярка; 32 — Квітневе; 33 — Паволоч; 34 — Соколів Брід; 35 — Крилівка; 36 — Ружин; 37—38 — Білилівка Вітрик і. С. з історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «зводу пам’яток історії»... 219ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) України, ф. 40, спр. 53/2, арк. 30]. На кінець року нашою групою велася робота вже над тек- стами статей та підбором ілюстративного ма- теріалу до них. У 1989 р. вченою радою Інституту археології АН УРСР було продовжені терміни виконання теми ще на три роки. за робочим планом про- тягом цих років повинні були остаточно підго- товані тексти статей «зводу» та відповідні ілюс- трації, які мали пройти зовнішнє рецензування й доопрацювання після другої рецензії. Експедиційні роботи 1989 р. були зосеред- жені в основному на території Любарського р-ну (рис. 4, 1), де в 1950—60-х рр. місцевий краєзнавець С. А. Липко відкрив багато нових археологічних пунктів [Липко, 1969; 1982; НА ІА НАН України, ф. 40, спр. 61/2, арк. 24]. У польових дослідженнях взяли участь співробіт- ники ІА АН УРСР М. П. Кучера, І. С. вітрик, О. А. Ісаков, в. Б. Тайнов та О. М. Кухарська. Особливо велику допомогу роботі експеди- ції надавав краєзнавець, шкільний учитель з м. Любара С. А. Липко. Як вже зазначалось, експедиція тісно співпрацювала з місцевими краєзнавцями, які надали відомості про низку археологічних об’єктів (наприклад, у 1989 р. ін- формація про селище Х—ХІ ст. поблизу с. Буки Житомирського р-ну надійшла від археолога- краєзнавця із м. Житомир О. О. Тарабукіна). в межах Любарського р-ну було досліджено 41 археологічну пам’ятку: 29 селищ трипіль- ської культури, епохи бронзи, ранньозалізно- го віку, скіфської вельбарської, черняхівської культур та давньоруського часу ХІІ—ХІІІ ст. (смт Любар — 4, сс. Пединка, Провалівка, Гринівці, Житинці — 6, Гізовщина, Демків- ці — 3, Кутище — 3, Липне — 2, Коростки — 3, Глезно, Стара чортория — 2, Привітів), 3 го- родища (Стара чортория — 2, Привітів) та в 9 пунктах обстежені кургани (смт Любар — 2, Пединка, Гізовщина, Кутище — 2, Липне, Стара чортория, Привітів) [Кучера, вітрик, 1989/20а, с. 1—17]. Ще вісім пам’яток було обстежено у Дзер- жинському (нині — Романівський), Корости- шівському (рис. 4, 2) та Новоград-волинському районах — два відкритих поселення (Стрижів- ка, Містечко), три городища (Миропіль, Біль- ківці, Малі Кошарища), замчище (Лазарівка) та церковище (Березівка). Також перевірена інформація краєзнавців про залишки валу, що виявилися насипом недобудованої залізничної колії (Новоград-волинський) [Кучера, вітрик, 1989/20а, с. 17—21; вітрик, 1995]. Цікавий ви- падок трапився під пошуків місцезнаходження залишків городища в районі сс. Малі та великі Кошарища: зустрівши пастуха, ми поцікави- лись наявністю поблизу земляних валів, а від- повідь почули солоною російською мовою, при чому мовою російської глибинки! згодом вия- вилося, що у с. великі Кошарища проживають переселенці-старообрядники, які після цер- ковної реформи ХVІІ cт. переховувалися тут від церковних репресій Московського царства, зберігаючи свою мову і культуру. Одержані в результаті польових робіт ма- теріали суттєво доповнили відомості про ар- хеологічні пам’ятки Житомирської області та увійшли до «зводу» у якості статей по кожній пам’ятці. зазначимо, що поряд з проведенням експедиційних робіт, впродовж всього цього часу не припинялась величезна робота з по- шуку додаткових матеріалів щодо археологіч- них пам’яток Житомирщини у Науковому ар- хіві та науковій бібліотеці Інституту археології АН УРСР, створювалась база топографічних планів пам’яток, розроблялися варіанти ілюс- тративного наповнення майбутнього видання, до якого увійшли б зображення найцікавіших знахідок. Сьогодні вже важко назвати точну цифру написаних статей, які редагував осо- бисто М. П. Кучера, повторимо вже згадувану кількість — близько 500, й ще раз нагадаємо про численні ілюстративні додатки, що вклю- чали плани майже всіх пам’яток і малюнки / фото знахідок. Усі ці матеріали та вступна стаття до тому за авторством І. С. вітрик були передані у 1990 р. до Житомирського обласно- го товариства охорони пам’яток історії та куль- рис. 4. План досліджених пам’яток у 1989 р. (за Ку- чера; вітрик; 1989/20а): 1, 2 — Пединка; 3 — Про- валівка; 4 — Гринівці; 5—10 — Житинці; 11, 12 — Гізовщина; 13—15 — Демківці; 16—21 — Любар; 22—26 — Кутище; 27—29 — Липне; 30—32 — Ко- ростки; 33 — Глезно; 34—38 — Стара чортория; 39—41 — Привітів Експедиційні дослідження 220 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) тури [НА ІА НАН України, ф. 40, спр. 55/1, арк. 42], де за цю ділянку роботи відповідав І. І. Ярмошик (цікаво, що він у своїй роботі 2008 р. жодним чином не перехопився про дослідження експедиції ІА АН УРСР 1985— 1989 рр., лише принагідно згадувалося прізви- ще М. П. Кучери [Ярмошик, 2008]). Робота над «зводом» співпала з часом розпаду Радянсь- кого Союзу й через недостатнє фінансування і брак уваги з боку місцевих органів влади, ар- хеологічний том «зводу» по Житомирській об- ласті у зазначені терміни так і не був виданий друком. На жаль, в той час комп’ютерна техніка була ще недостатньо розповсюджена, тому копії й дублікати машинописних, чи, навіть, рукопис- них статей не збереглися. Про обстежені екс- педицією в рамках програми «зводу» пам’ятки лишилася інформація у наукових звітах [Куче- ра, 1985/30; Кучера и др., 1988/15б; Кучера, віт- рик, 1989/20а], по частині з них вийшли статті [вітрик, 1995; звиздецкий, 1986; 1990]. На початку 2000-х рр., після прийняття Указів Президентів України «Про забезпечен- ня підготовки і випуску багатотомного енцик- лопедичного видання «звід пам’яток історії та культури України» від 11 грудня 2000 р. та «Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «звід пам’яток історії та культури України» від 28 листопада 2007 р. [Указ, 2006; 2007], обласна редакція «зводу історії та культури України по Житомирській області» відновила свою роботу. Куратором археологічної частини «зводу» став Б. А. звіздецький, який з середини 1990-х рр. очолював розвідкові роботи на території пів- нічної Житомирщини та Київщини за темою «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Київського й Житомирського Полісся» в рамках виконання «Національної програми мінімізації наслідків чорнобильської катаст- рофи» [звіздецький, 2008; 1994/107; 1995/11; 1996/3; 1997/61; 1998/108]. Рукописні матеріа- ли археологічної частини, підготовлені гру- пою М. П. Кучери, були передані досліднику в неповному й розібраному вигляді на дооп- рацювання й впорядкування. Слід зазначити, що стан документації був, м’яко кажучи, неза- довільним. Після передчасної смерті Б. А. звіздецького, куратором археологічної частини «зводу» став А. П. Томашевський. Протягом 2006—2015 рр. (з перервами) Східно-волинська експедиція ІА НАН України під керівництвом А. П. То- машевського (2006—2008 рр.) та С. в. Павлен- ка (з 2009 р.), з метою перевірки й уточнення наявної неповної інформації про вже відомі раніше об’єкти археологічної спадщини та від- криття нових пам’яток, провела новітні польові археологічні дослідження за програмою «зво- ду пам’яток історії та культури Житомирської області» [Томашевський, Павленко, 2007; 2009; 2014; Павленко та ін., 2010; 2011; 2012; 2013; Павленко, Томашевський, 2012; 2014; 2015; То- машевский, Павленко, 2014; Павленко, 2016]. На нашу думку, саме робота над «зводом» спонукала до подальших ретельних досліджень Житомирщини (яку продовжили дослідники, що перебували в групі М. П. Кучери), вироби- ла комплексний підхід до обстеження тери- торії, що включав фіксування всіх без винятку археологічних об’єктів. На сьогодні тут відомі вже тисячі археологічних пам’яток різних ти- пів і різних періодів, частина районів області є одними з найкраще вивченими в археологічно- му плані в Україні, а частина поки чекає своїх дослідників. рис. 5. План досліджених пам’яток у 1989 р. (продовження) (за Кучера; вітрик; 1989/20а): 42 — Миропіль; 43 — Більківці; 44 — Березівка; 45 — Малі Кошарища; 46 — Стрижівка; 47 — Лазарівка Вітрик і. С. з історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «зводу пам’яток історії»... 221ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) Археологічні пам’ятки Української РСР (Короткий список) / [відп. ред. Д. Я. Телегін]. — К.: Наук. дум- ка, 1966. — 462 с. Антонович В. Б. Археологическая карта волынской губернии // Тр. XI АС в Киеве. — М., 1901. — Т. І. — С. 1—133. Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской губернии (приложение к XV т. «Древности»). — М.: Изд. Имп. Московского Археологического Общества, 1895. — 139 с. Виєзжев р. і. Будівлі «Малого городища» Х—ХІІІ ст. в с. Городську // АП УРСР. — 1962. — Т. ХІІ. — С. 131—154. Вітрик і. С. Городища півдня Житомирщини // Ар- хеологія. — 1995. — № 2. — С. 79—82. Выезжев р. и. Раскопки «Малого городища» лето- писного Городеска // КСИА АН УССР. — 1960. — вып. 10. — С. 124—135. Гончаров В. к. Розкопки древнього Городська // АП УРСР. — 1952. — Т. ІІІ. — С. 182—186. Горбик В. о., Денисенко Г. Г. «звід пам’яток історії та культури України» у дослідженні і охороні куль- турної спадщини: досвід, проблеми, перспективи. — К.: Інститут історії України, 2012. — 192 с. Закон СССР «Об охране и использовании памят- ников истории и культуры» от 29 октября 1976 года. — Електрон. ресурс. Режим доступу: http:// pravo.levonevsky.org/bazazru/texts25/txt25745.htm (10.12.2016). Звід пам’яток історії та культури України: Енцик- лопедичне видання: У 28 т. / Редкол.: в. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1: Київ, ч. 1: А—Л. — 608 с. Звиздецкий Б. А. О времени существования лето- писного Городеска // СА. — 1990. — № 1. — С. 42— 56. Звиздецкий Б. А. О датировке керамики летописно- го Городеска // Хозяйство и культура раннеклассо- вых обществ: Тез. докл. 3 конф. молод. учен. ИА АН СССР. — М., 1986. — С. 61—62. Звіздецький Б. Археологічні дослідження в північ- но-східних районах Житомирського Полісся (ма- теріали та дослідження до археологічної карти об- ласті: Коростенський, Овруцький та Народицький райони). — Коростень, 2008. — 130 с. Звіздецький Б. А. звіт про наукову інвентаризацію нерухомих пам’яток історії та культури в Полісько- му р-ні Житомирської обл. у 1994 р. / НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 64, 1994/107, 35 с., 3 іл. Звіздецький Б. А. звіт про наукову інвентаризацію нерухомих пам’яток історії та культури в Народиць- кому р-ні Житомирської обл. у 1995 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1995/11, 40 с., 2 іл. Звіздецький Б. А. звіт про науково-дослідну роботу «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Жи- томирського Полісся» (1996 р.) / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1996/3, 83 с., 31 іл. Звіздецький Б. А. звіт про науково-дослідну роботу «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Жи- томирського Полісся» (1997 р.) / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1997/61, 84 с., 57 іл. Звіздецький Б. А. звіт про науково-дослідну роботу «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Жи- томирського Полісся» (1998 р.) / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1998/108, 81 с., 27 іл. історія міст і сіл Української РСР: Житомирська область / Гол. ред. тому: О. С. чорнобривцева. — К.: УРЕ АН УРСР, 1973. — 752 с. культурна спадщина в контексті «зводу пам’яток історії та культури України» / Редкол.: в. А. Смолій (голова) та ін. — К: Інститут історії України, 2015. — 486 с. кучера М. П. Отчёт о работе экспедиции по исследо- ванию змиевых валов в 1985 г. / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1985/30, 27 с., 2 табл. кучера М. П., Звиздецкий Б. А., иванченко Л. и., Витрик и. С. Отчёт о разведке памятников архео- логии Житомирской обл. в 1988 г. / НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 64, 1988/15б, 20 с., 11 табл. кучера М. П. Про одну групу середньовічної кера- міки на території УРСР // Слов’яно-руські старожит- ності. — К., 1969. — С. 174—181. кучера М. П., Вітрик і. С. звіт про обстеження пам’яток археології Житомирської області в 1989 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1989/20а, 22 с., 22 табл. Липко С. А. Археологічні пам’ятки Любара та його околиць у верхів’ї Случі. — Любар, 1969. — 24 с. Липко С. А. Старожитності верхів’я р. Случ // Архео- логія. — 1982. — вип. 41. — С. 83—90. Методика подготовки статей о памятниках истории и культуры. — К., 1988. — 176 с. Методические указания по подготовке материалов Свода памятников истории и культуры народов СССР. — М., 1986. — 65 с. НА іА НАН України (Науковий архів Інституту археології НАН України), ф. 40 (особовий фонд М. П. Кучери), спр. 53, 137 арк. (звід пам’яток. 1. Розташування. 2. Інструкції. 3. Методичні вказів- ки. 4. Товариство охорони пам’яток). НА іА НАН України, ф. 40, спр. 54, 81 арк. (звід пам’яток. 1. загальна документація по Інституту. 2. Інформація про хід виконаних робіт по зводам. 3. Теми по зводам. 4. Списки відповідальних. 5. По- точні справи). НА іА НАН України, ф. 40, спр. 55, 78 арк. (звід пам’яток. 1. Плани пам’яток. 2. Постановлення АН УРСР по зводам. 3. Документація головної редколе- гії). НА іА НАН України, ф. 40, спр. 61, 167 арк. (Горо- дища. 1. виписки з літератури. 2. Перелік городищ (верхів’я р. Случ). 3. Бібліографічні картки). Павленко С. В., Томашевський А. П., Борисов А. В., Переверзєв С. В. Дослідження в Овруцькому та Лу- гинському р-нах Житомирської обл. у 2009 р. // АДУ 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 316— 317. Павленко С. В., Томашевський А. П., Борисов А. В., Переверзєв С. В. Розвідки на території Житомирської обл. // АДУ 2010. — Київ; Полтава, 2011. — С. 255— 256. Павленко С. В., Томашевський А. П. Археологічні дослідження Радомишля // АДУ 2011. — К.: волин- ські старожитності, 2012. — С. 224. Павленко С. В., Томашевський А. П., Борисов А. В., Переверзєв С. В., хоптинець і. о. Дослідження Східно-волинської експедиції на Житомирщині // АДУ 2011. — К.: волинські старожитності, 2012. — С. 225—226. Експедиційні дослідження 222 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) Павленко С. В., Томашевський А. П., Борисов А. В., Переверзєв С. В. Розвідки на Житомирщині // АДУ 2012. — К., 2013. — С. 156—157. Павленко С. В., Томашевський А. П. Розвідки на те- риторії північної Житомирщини // АДУ 2013. — К., 2014. — С. 123—125. Павленко С. В., Томашевський А. П. Розвідки на Житомирщині // АДУ 2014. — К.: Стародавній Світ, 2015. — С. 36—38. Павленко С. В. Розвідки в околицях Коростеня // АДУ 2015. — К.: Стародавній Світ, 2016. — С. 33— 34. Постановление Совмина СССР от 16 сентября 1982 года № 865 «Об утверждении Положения об охране и использовании памятников истории и культуры» // Економіст. — Електрон. ресурс. Режим доступу: http://www.economics.kiev.ua/download/ ZakonySSSR/data02/tex13229.htm (10.12.2016). Типові статті для зводу пам’яток історії та куль- тури України. — К.: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1994. — 179 c. Томашевский А. П. Отчёт о разведке памятников археологии Житомирской обл. в 1988 г. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1988/113, 40 с., 31 табл. Томашевский А. П., Павленко С. В. Городища и ук- репления средневековой овручской волости // Міста Давньої Русі: зб. наук. пр. пам’яті А. в. Кузи. — К., 2014. — С. 470—512. Томашевський А. П. Археологічні дослідження літо- писного вручого в Овруцькому проекті // Стародав- ній Іскоростень і слов’янські гради VIII—X ст. — К., 2004. — С. 264—278. Томашевський А. П., Павленко С. В. Дослідження Овруцької волості у північних р-нах Житомирської обл. у 2008 р. // АДУ 2008. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 294—299. Томашевський А. П., Павленко С. В. Нові пам’ятки римської доби на території Житомирського Поліс- ся // черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження в. П. Петрова / відп. ред. О. в. Петра- ускас, С. А. Горбаненко. — К., 2014. — С. 211—222 (Oium. — № 4). Томашевський А. П., Павленко С. В. Попередні ре- зультати археологічних досліджень в Овруцькому та Коростенському р-нах Житомирської обл. у 2006 р. // АДУ 2005—2007. — Київ; запоріжжя: Дике поле, 2007. — C. 382—386. Указ Президента України «Про забезпечення під- готовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «звід пам’яток історії та культури Украї- ни»// Правова охорона культурної спадщини. Нор- мативна база: зб. документів (2-е вид.). — К.: ХІК, 2006. — С. 286—287. Указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедич- ного видання «звід пам’яток історії та культури України» від 28 листопада 2007 р. // верховна Рада України. законодавство України. — Електрон. ре- сурс. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1156/2007 (10.12.2016). ярмошик і. Археологічне минуле Житомирської об- ласті // Житомирщина: Історичний нарис. Навчаль- ний посібник. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 7— 26. и. С. Витрик иЗ исТории археологичесКо- го иЗучения ТерриТории жи- ТоМирсКоЙ обласТи В раМКах поДгоТоВКи «сВоДа паМяТни- КоВ исТории и КульТуры наро- ДоВ ссср» 1985—1990 гг. в статье освещена работа над темой «Свод памят- ников истории и культуры народов СССР. Раздел: Археологические памятники Украинской ССР. Под- разделение Археологические памятники Житомир- ской области» группы по изучению змиевых валов Института археологии АН УССР под руководством М. П. Кучеры в течение 1984—1991 гг. за эти годы, в результате анализа архивных ис- точников и опубликованных изданий, была собрана информация о почти 500 археологических памятни- ках и местонахождениях на территории Житомирс- кой области, датированных временем от палеолита до эпохи позднего средневековья. Одновременно, для проверки информации о археологических объ- ектах, были проведены полевые разведки, в резуль- тате которых удалось исследовать и изучить около 100 известных и новооткрытых памятников. Эти данные должны были войти в том «Археологические памятники Житомирской области», который по ряду объективных причин так и не был опубликован. Ключевые слова: археологический памятник, археологическая разведка, археологическая экспе- диция, история исследования, городище, посёлок, замчище, курган, Житомирская область, Украина. I. S. Vitryk histOry Of ArchAeOlOgicAl studies Of zhytOMyr territOry As A pArt Of prepArAtiOn Of «the cOde Of histOric And culturAl MeMOriAls Of the ussrs peOple» in 1985—1990s The article highlights the hard work on theme of «The Code of historic and cultural memorials of the USSRs people. Category: Ukrainian SSR archaeologi- cal sites. Subcategory: Zhytomyr oblast archaeological sites» by the group, which was exploring Serpents Wall (defensive system of X—XI centuries) under the direc- tion of M. Kuchera in 1984—1991s. During this period the materials about almost 500 locations from the late Paleolithic to the Late Middle Ages in Zhytomyr oblast were collected on archival and literature sources. Simul- taneously archaeological surveys of nearly 100 known and new monuments were conducted. This information should be a part of the book «Zhytomyr oblast archaeo- logical sites», but it still has not been published. keywords: archaeological site, archaeological sur- veys, archaeological expedition, history of research, site of ancient settlement, village, site of ancient castle, mound, Zhytomyrshchyna (Zhytomyr oblast). одержано 17.12.2016

З історії археологічного вивчення території Житомирщини в рамках підготовки «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР» 1985—1990 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси