Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.)
У статті висвітлено діяльність і проаналізовано внесок обласної інспекції з охорони культурної спадщини у вивченні археологічної спадщини та окремих історико-археологічних об'єктів на території Житомирської області....
Gespeichert in:
Datum: | 2017 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2017
|
Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161963 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) / О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 230-239. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-161963 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1619632019-12-29T01:26:06Z Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) Тарабукін, О.О. Ігруніна, С.О. Експедиційні дослідження У статті висвітлено діяльність і проаналізовано внесок обласної інспекції з охорони культурної спадщини у вивченні археологічної спадщини та окремих історико-археологічних об'єктів на території Житомирської області. С 2002 г. к археологическому изучению Восточной Волыни, большей частью охватывающей территорию нынешней Житомирской области, подключилась Областная инспекция по охране культурного наследия. За достаточно короткий промежуток времени удалось разработать и постепенно воплощать в жизнь программу всестороннего изучения археологического наследия края. In 2002, the regional inspectorate for the protection of cultural heritage joined the archaeological study of Eastern Volyn region, which covered most part of the territory of the present Zhytomyr region. In a short period, it was possible to develop and gradually implement program of comprehensive study of the archaeological heritage of the region. 2017 Article Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) / О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 230-239. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161963 [351.853:902.2](477.42) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Експедиційні дослідження Експедиційні дослідження |
spellingShingle |
Експедиційні дослідження Експедиційні дослідження Тарабукін, О.О. Ігруніна, С.О. Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) Археологія і давня історія України |
description |
У статті висвітлено діяльність і проаналізовано внесок обласної інспекції з охорони культурної
спадщини у вивченні археологічної спадщини та
окремих історико-археологічних об'єктів на території Житомирської області. |
format |
Article |
author |
Тарабукін, О.О. Ігруніна, С.О. |
author_facet |
Тарабукін, О.О. Ігруніна, С.О. |
author_sort |
Тарабукін, О.О. |
title |
Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) |
title_short |
Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) |
title_full |
Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) |
title_fullStr |
Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) |
title_full_unstemmed |
Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) |
title_sort |
обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території східної волині — житомирщини (2001—2009 рр.) |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2017 |
topic_facet |
Експедиційні дослідження |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/161963 |
citation_txt |
Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні території Східної Волині — Житомирщини (2001—2009 рр.) / О.О. Тарабукін, С.О. Ігруніна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 230-239. — укр. |
series |
Археологія і давня історія України |
work_keys_str_mv |
AT tarabukínoo oblasnaínspekcíâzohoronikulʹturnoíspadŝinivarheologíčnomuvivčenníteritorííshídnoívolinížitomirŝini20012009rr AT ígrunínaso oblasnaínspekcíâzohoronikulʹturnoíspadŝinivarheologíčnomuvivčenníteritorííshídnoívolinížitomirŝini20012009rr |
first_indexed |
2025-07-14T14:35:55Z |
last_indexed |
2025-07-14T14:35:55Z |
_version_ |
1837633388178046976 |
fulltext |
230 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
У статті висвітлено діяльність і проаналізова-
но внесок обласної інспекції з охорони культурної
спадщини у вивченні археологічної спадщини та
окремих історико-археологічних об’єктів на тери-
торії житомирської області.
Ключові слова: Східна Волинь, житомирщина,
інспекція, дослідження, розвідки, об’єкти археоло-
гічної спадщини, пам’ятки, колекції, археологічна
карта, бібліографічні списки, кладовища, кам’яні
хрести, конференції, видання.
При вивчені стародавньої і середньовічної
історії території Східної волині, переважна
частина якої знаходиться у межах сучасної
Житомирської області, важливим, а у бага-
тьох випадках єдиним, джерелом виступають
об’єкти археологічної спадщини: стоянки, май-
стерні, поселення, городища, замчища, кур-
гани, могильники, виробничі об’єкти та інше.
вони є безцінними свідками минулого, складо-
вою частиною історико-культурного надбання
України. Їх науковим вивченням займається
ІА НАН України. Активну участь у цьому про-
цесі беруть й інші науково-дослідні, навчальні,
культурно-освітні установи і заклади. з 2002 р.
до вивчення археологічної спадщини краю до-
лучилася й обласна інспекція з охорони куль-
турної спадщини при управлінні культури Жи-
томирської обласної державної адміністрації
(далі — інспекція). Слід відзначити, що діяль-
ність останньої переважно висвітлювалася на
сторінках звітних матеріалів, рідше в засобах
масової інформації, які здебільшого маловідо-
мі широкому загалу науковців, краєзнавців і
громадськості. Тому, ґрунтуючись на широкому
масиві літературних і архівних джерел, роби-
мо спробу систематизувати дані і висвітлити
діяльність інспекції у галузі вивчення об’єктів
археологічної спадщини на теренах Східної
волині.
Інспекцію, як структурний підрозділ об-
ласного управління культури було створено
відповідно до Розпорядження голови обл-
держадміністрації 25 грудня 2001 р. Тим же
документом установу було визначено як орган
охорони культурної спадщини, уповноважено-
го здійснювати державну політику та заходи
спрямовані на виявлення, вивчення, облік і
охорону об’єктів культурної спадщини у межах
Житомирської області.
з 2001 по 2003 рр. археологічні дослідження
інспекція не здійснювала. Ці два роки, фактич-
но, були присвячені вирішенню організаційних
питань діяльності, встановлення і налагоджен-
ня зв’язків з різноманітними структурними
підрозділами органів виконавчої влади, цент-
рального, обласного і місцевих рівнів, з науко-
вими установами, формування мережі органів
охорони культурної спадщини на місцях, ін-
вентаризації і упорядкування обліково-охорон-
ної документації, укладення загального пере-
ліку пам’яток, які перебувають на державному
обліку тощо.
У 2004 р. з’явилися час та можливості, які
дозволили розпочати заходи по планомірному
археологічному вивченню території області.
Роботи планувалося проводити з таких напря-
мів.
1. Розвідки у межах міст обласного підпоряд-
кування і на територіях районів з метою вияв-
лення нових об’єктів (пам’яток) археологічної
спадщини.
2. Уточнення даних про об’єкти, що були ви-
явлені раніше, обстеження та визначення ста-
ну їх збереження.
УДК: [351.853:902.2](477.42)
о. о. Тарабукін, С. о. ігруніна
обласна інспеКЦія З охорони КульТурної
спаДщини В археологічноМу ВиВчені
ТериТорії жиТоМирщини (2001—2009 рр.)
© О. О. ТАРАБУКІН, С. О. ІГРУНІНА, 2017
Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні...
231ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
3. Облік і реєстрація об’єктів.
4. введення у науковий обіг результатів об-
стеження регіону.
5. збір, систематизація, формування бази
даних, укладення тематичних бібліографіч-
них списків із стародавньої історії та археології
краю.
6. збір і введення в обіг матеріалів з історії
археологічного вивчення краю.
7. вивчення старовинних кладовищ та
кам’яних хрестів.
8. збір даних і підготовка матеріалів для ук-
ладення археологічних карт окремих регіонів,
а також міст, селищ, сіл, передусім тих, що
були включені до списку історичних населених
місць України.
Найприйнятнішою формою археологічної
діяльності інспекції були розвідки. Планува-
лося проводити їх планомірно, послідовно, по-
чинаючи від обласного центру і прилеглих до
нього населених пунктів і далі охоплюючи тери-
торії, які у перспективі планувалось включити
в адміністративні межі м. Житомира, поступо-
во переходячи до південних регіонів, а згодом
розширюючи пошуково-вишукувальні роботи у
північному напрямку. Проте, специфіка діяль-
ності інспекції, пов’язана переважно із захода-
ми пам’яткоохоронного характеру і передусім з
погоджувальними роботами, не дозволила вті-
лювати у життя поетапний план обстеження ре-
гіону. Тому археологічні розвідки проводилися
паралельно з роботами по погодженню відве-
день земельних ділянок. відповідно до вимог
чинного законодавства роботи погоджувалися
і проводилися за кваліфікаційним докумен-
том (відкритим листом) Інституту археології
НАН України та дозволами Державної служ-
би охорони культурної спадщини Міністерства
культури України. Активну участь в археоло-
гічних розвідках брали начальник і співробіт-
ники інспекції: С. О. Ігруніна, О. в. Шеверева,
Р. А. Насонов та Ж. в. задерій. Докладно роз-
глянемо зміст і результати археологічних роз-
відувальних робіт, які було здійснено упродовж
2004—2009 рр.
У 2004 р. проведено обстеження і уточнені
дані про раніше виявлені пам’ятки на тери-
торії м. Житомира (Мальованка ІІ, Павликів-
ка ІІ, Смолянка). Крім того, поблизу східної
околиці с. Андріївка черняхівського р-ну, на
правому березі р. Очеретянки, під час огляду
земельної ділянки, на місці розміщення граніт-
ного кар’єру та його відвалів, а також у північ-
ному та північно-східному напрямках на ріл-
лі, зафіксовані численні артефакти у вигляді
фрагментів кружального посуду доби пізнього
середньовіччя і нового часу. Цим власне і обме-
жилися роботи поточного року.
У 2005 р. співробітники інспекції здійсню-
вали розвідки та вперше — роботи з наукової
археологічної експертизи земельних ділянок,
які планувалося відвести для здійснення гос-
подарської діяльності, земляних, будівельних
та інших робіт. Роботами упродовж року були
охоплені території 2 міст обласного підпоряд-
кування (Житомир і Коростень) та 7 районів
(Брусилівський, володарсько-волинський,
Житомирський, Коростишівський, Малинсь-
кий, Ружинський та черняхівський). Упро-
довж року було обстежено 19 земельних діля-
нок, на 9 з яких зафіксовані нові археологічні
об’єкти. Проведені й невеличкі розвідувальні
роботи на території Житомирського р-ну. в
околицях сс. Новоселиця та Оліївка виявлено
ще 2 об’єкти. Крім цього, додатково обстежено
4 ділянки, на яких розташовані раніше вияв-
лені археологічні пам’ятки (м. Житомир: ріг
вул. Якіра та Піонерської (Житомирський мо-
гильник); провулок Ясеневий (Мальованка ІІ);
Кам’янська сільрада Житомирського р-ну (Но-
воселиця ІІ), та Любовицька сільрада Малин-
ського р-ну (Українка І)). в результаті арте-
факти періоду неоліту зафіксовані в 1 пункті
(Новоселиця І). Окремі знахідки доби енеоліту
зібрані на багатошаровому поселені розташова-
ного між сс. Українка та Ялцівка (Українка І).
Матеріали епохи бронзи виявлені у 7 пунктах
(Мальованка ІІ, Ставище І, Добринь І, Стри-
жівка VII, Українка І, Ободівка І, Рудня І).
Фрагменти ліпного посуду з характерним орна-
ментом та крем’яні вироби скіфського періоду
ранньозалізного віку зібрані у 4 пунктах (Ново-
селиця І, ІІ, Тарасівка І, Оліївка І). Що цікаво,
на території місцезнаходження Тарасівка І, до-
сить значного по розміру, на поверхні фіксуєть-
ся велика кількість фрагментованого ліпного
посуду винятково милоградської культури, а
от шурфування у місцях найбільших скупчень
матеріалів культурного шару не зафіксувало.
На території поселення Богунія-Лісова І у за-
хідній частині Житомира знайдені уламки ліп-
ного посуду, що мають певні ознаки, які набли-
жають їх до кераміки зарубинецького типу.
Але для уточнення культурно-хронологічної
приналежності пам’ятки необхідно провести
додаткові дослідження. Артефакти райковець-
кої культури VIII—IX ст. н. е. знайдені на по-
селені Українка І Малинського р-ну, а періоду
Київської Русі Х—ХІІІ ст. на земельній ділянці
по вул. Ольгінській в м. Коростені. знахідки
періоду пізнього середньовіччя та нового часу
XVI—XIX ст. виявлені на ділянці на північний
захід від поселення Мальованка ІІ (Житомир),
на поселеннях Новоселиця І, Добринь І та на
ділянці по вул. Ольгінській в м. Коростені. за-
галом на території 14 об’єктів було зібрано 165
різночасових артефактів.
У 2006 р. археологічні розвідки та роботи з
наукової археологічної експертизи проводи-
лися на території 1 міста обласного підпоряд-
кування (м. Житомир) та у межах 18 районів
області (Андрушівський, Баранівський, Бер-
дичівський, Брусилівський, володарсько-во-
линський, ємільчинський, Житомирський,
Експедиційні дослідження
232 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
Коростенський, Коростишівський, Малин-
ський, Новоград-волинський, Овруцький,
Попільнянський, Радомишльський, Ружинсь-
кий, червоноармійський, черняхівський та
чуднівський). Протягом року було обстежено
111 земельних ділянок. У межах 62 з них, де
проводилася наукова археологічна експерти-
за, було зафіксовано 57 нових археологічних
об’єктів. в результаті розвідок поза межами
ділянок виявлено ще 27 об’єктів. загалом на
території області впродовж польового сезону
вдалося відшукати 84 нових археологічних
об’єктів. Крім цього, з метою визначення стану
збереження та уточнення даних, додатково об-
стежено 14 раніше відомих пам’яток і об’єктів.
в результаті пам’ятки кам’яного віку зафіксо-
вані у 6 пунктах, у тому числі на 4-х матеріали
доби мезоліту-неоліту (Старосільці І, ІІІ, Мала
Цвіля І, Нивна І, чорна річка І, ІІІ). Артефакти
доби енеоліту виявлені у 5 пунктах (Раковичі І,
Онишпіль І, Бердичівський міст ІІІ (Житомир),
Малоглумчанка І, Небелиця І). Об’єкти епохи
бронзи виявлені у 34 пунктах (Старосільці ІІІ,
Садове І, чижівка І, ІІ, Корчівка І, Млинище І,
Бобрівка ІІ, Макалевичі І, Малоглумчанка І,
ІІ, Білий Берег І, Мала Цвіля І, Нивна І, Олек-
сандри І, ІІ, Рудня І, Новоселиця І, Квітневе І,
ІІ, Мар’янівка І, ІІ, Ягодинка-Ліс І, віва І, ІІ,
Таборище І, Хичів ІІІ, водотиї ІІ, Городни-
ця І, вербівка І, Фоса І, ІІ, Брусилів Караба-
чин І, ІІ, Нехворощ І). Поселення скіфського
періоду ранньозалізного віку VIІ—ІІІ ст. до
н. е. знайдені в 11 пунктах (Богунія-Лісова ІІ
(Житомир), Нові Озеряни І, Іванків VI, Нив-
на І, Торчин ІІ, вільськ І, Котельня-Случ І,
Семенівка-Бердичів І). До цього ж часу слід
віднести зафіксовані поблизу с. Яроповичі Ан-
друшівського р-ну три окремих кургани. Ма-
теріали І тис. н. е., у тому числі з артефактами
черняхівської (ІІ—V ст.), празької (V—VIІ ст.)
та райковецької (VІІI—ІХ ст.) культур, зафіксо-
вані у межах 13 пунктів (Старосільці І, ІІІ, Боб-
рівка І, ІІ, Ковганівка І, Іванків VIІ, VIІІ, чер-
няхів І, Нивна І, Баранівка І, чорна річка І, ІІ,
Малин І). численні знахідки давньоруського
періоду Х—ХІІІ ст., переважно фрагментів кру-
жального посуду, зібрані у 17 пунктах (чижів-
ка І, Онишпіль І, ІІ, Новаки І, Бобрівка ІІ, Нові
Озеряни І, Іванків VІІI, Слобідка І, Макалеви-
чі І, Лучиця ІІ, Малин І, Торчин ІІ, Кам’яний
Брід ХХІV, Левча І, Ульянівка ІІІ, чорна річ-
ка І, Красилівка І). На багатьох з обстежених
об’єктів, у 33 пунктах, зібрані артефакти доби
пізнього середньовіччя і нового часу. Під час
досліджень на площі 81 об’єкту було зібрано
635 різночасових артефактів.
У 2007 р. археологічні розвідки та роботи
з наукової археологічної експертизи прово-
дилися на території 3 міст обласного підпо-
рядкування (Житомир, Бердичів, Коростень)
та 17 районів області (Андрушівський, Ба-
ранівський, Бердичівський, Брусилівський,
володарсько-волинський, Житомирський, Ко-
ростенський, Коростишівський, Лугинський,
Любарський, Малинський, Новоград-волинсь-
кий, Олевський, Радомишльський, Романівсь-
кий, Ружинський та черняхівський). Під час
робіт з наукової експертизи було обстежено 52
земельні ділянки, у межах 37 з них виявлено
51, а під час розвідувальних робіт поза межа-
ми ділянок ще 17 нових археологічних об’єктів,
загалом — 68. Крім того, проведені роботи по
вивченню стану збереження 8 раніше відомих
пам’яток. в результаті об’єкти доби мезоліту-
неоліту виявлені у 8 пунктах (Новоселиця ІІІ,
Рудня І, Поліське І, Кожухівка І, Ягодинка-
Камінь ІІІ, злобич-Ірша, Мойсіївка І, Ходач-
ки І). Типові артефакти, зокрема, фрагменти
ліпного посуду з характерними домішками
у тісті й орнаментом доби неоліту виявлені у
3 пунктах (Клітня ІІ, Ковальово І, Буки-Боб-
рівка І). У межах пункту Клітня ІІ знайдено
уламок вінчика ліпного посуду прикрашений
цікавим орнаментом. Окремі артефакти епо-
хи енеоліту — раннього бронзового віку знай-
дені у 4 пунктах (Ставище ІІІ, вільнопілля І,
Бичева І, Ягодинка-Камінь ІІ). Об’єкти епохи
бронзи зафіксовані у 13 пунктах (Старицьке І,
ІІ, Ставище ІІ, Кмитів І, Клітня І, Літки І, Яго-
динка-Камінь І, Дружне І, забілоччя ІІ—V, То-
карівка І. знахідки епохи бронзи — раннього
залізного віку зібрані у 17 пунктах, а скіфсько-
го періоду у 10 (високий Камінь І, ІІІ, Тартак І,
Глибочиця І, вишпіль ІІІ, Бистріївка-Брід І,
забілоччя І, Борок І, ІІ). Матеріали І пол. І тис.
н. е. виявлені у 2 пунктах (вільнопілля І, висо-
кий Камінь ІІ), пізньоримського часу III—V ст.
н. е. з матеріалами черняхівської культури та-
кож у 2 пунктах (Козак І, Роставиця І). знахід-
ки райковецької культури VIII—ІХ ст. вияв-
лені у п’яти пунктах (Новоселиця ІІІ, Літки І,
Став-Слобода І, Буки-Бобрівка І, ІІ). Поселен-
ня та окремі артефакти, переважно фрагмен-
ти кружального посуду, давньоруського часу
Х—ХІІІ ст. зафіксовані у межах 11 пунктів
(Старицьке І, Костівці І, Козак І, Калинівка ІІ,
Кожухівка І, Глибочиця І, замкова гора-Ма-
гістрат, Коростень-Скеля, Яструбенька І, Міс-
течко-високе І, Мойсіївка ІІ). Артефакти доби
пізнього середньовіччя та нового часу зафіксо-
вані у 34 пунктах. Під час обстеження на тери-
торії 79 об’єктів було зібрано 674 різноманітних
знахідок.
У 2008 р. розвідки та роботи з наукової архе-
ологічної експертизи проводилися на території
3 міст обласного підпорядкування (Житомир,
Бердичів, Коростень), а також 18 районів (Ан-
друшівський, Баранівський, Бердичівський,
Брусилівський, Житомирський, Коростенський,
Коростишівський, Лугинський, Малинський,
Новоград-волинський, Овруцький, Олевський,
Попільнянський, Радомишльський, Романівсь-
кий, червоноармійський, черняхівський та
чуднівський). Протягом року було обстежено
Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні...
233ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
63 земельні ділянки, у межах яких виявлено
78 нових археологічних об’єктів. Під час обсте-
ження територій поза межами земельних діля-
нок було виявлено ще 23 нових археологічних
об’єкта. загалом 101 об’єкт. Крім того, додатко-
во оглянуто 15 раніше відомих об’єктів, у тому
числі 14 в межах ділянок і 1 поза за межами.
Також, з метою визначення стану збереження,
вибірково, на території 6 районів області (Ба-
ранівський, Житомирський, Коростишівський,
Малинський, Овруцький та черняхівський)
було оглянуто 16 раніше відомих пам’яток та 2
нововиявлених археологічних об’єкта. вперше,
з метою більш точного визначення місць розта-
шування об’єктів археологічної спадщини та їх
нанесення у подальшому на топографічну кар-
ту масштабом 1 : 100000 було застосовано новіт-
ні GPS технології. Під час проведення робіт у
2 пунктах зафіксовані артефакти доби пізнього
палеоліту (Кілки І, Слобода-Селець-Бистрі ІІ),
а в одному палеоліту—мезоліту (Привітне І).
знахідки доби мезоліту—неоліту виявлені у
8 пунктах (Павлюки І, Щорсівка І, Рудня ІІ,
IV, Прутівка VII, Стасева І, Грем’яче І, чижів-
ка-зарічне). Неолітичні артефакти знайдені у
6 пунктах (Потіївка І, Кишин І, ІА, ІБ, Городни-
ця-Анастасівка IV, Буки-Тетерів І). Поблизу за-
лізничної станції Пряжів виявлено рештки по-
селення пізньотрипільської культури (Станція
Пряжів ІІ). Артефакти мідно-бронзового віку
зафіксовані у 4 пунктах (Прутівка ІІІ, Галь-
чин І, Кам’янка, Крилівка-Бровки І). У цьому
сезоні найбільше було виявлено об’єктів епохи
бронзи (36) та доби бронзи — раннього заліз-
ного віку (21). Пам’ятки скіфського періоду ви-
явлені у 10 пунктах (Стриєва І, Кілки І, Буки-
Тетерів ІІ, Кашперівка І, Табори І, Кам’янка І,
звягель І, Лиса гора І, вільха І, Любимівка І).
Об’єкти І половини І тис. н. е. зафіксовані у
3 пунктах (Харитонівка ІІІ, Попільня-Парип-
си, чуднів-Кілки І). На першому знайдені
артефакти зарубинецької, а на двох інших
черняхівської культури. знахідки празько-
корчацької культури V—VII ст. н. е. виявлені
на території багатошарової пам’ятки Прутів-
ка IV Романівського р-ну. Об’єкти з керамікою
райковецької культури VIII—ІХ ст. виявлені
у 7 пунктах (Павлюківка І, Липки Ірпінь І, ІІ,
Городниця-Анастасівка ІІІ, васьковичі-Бехи,
Болярка І, Пиріжки І). У поточному році на
теренах області виявлено 22 об’єкти періоду
Київської Русі X—XIII ст. (Кілки І, Павлюків-
ка І, Негребівка І, Липки Ірпінь І, ІІ, Городни-
ця-Анастасівка ІІІ, Яструбенька І, звягель І,
Сліпчиці І, Сліпчиці-Мика, Гальчин І, вась-
ковичі-Бехи, Попільня-Парипси, Любимівка І,
Станція Пряжів ІІ, Корнин-Рудка, Стасева ІІІ,
зороків-вишпіль, Улашанівка І, Межирічка І).
Артефакти періоду пізнього середньовіччя і но-
вого часу зафіксовані на території 52 пунктів.
У межах 112 об’єктів впродовж року загалом
було зібрано 1287 артефакти.
У 2009 р. роботи проводилися на території
1 міста обласного підпорядкування (Новоград-
волинський) та 18 районів (Баранівський,
Бердичівський, Брусилівський, володарсько-
волинський, Житомирський, Коростенський,
Коростишівський, Лугинський, Малинський,
Народицький, Новоград-волинський, Олевсь-
кий, Попільнянський, Радомишльський, Ро-
манівський, Ружинський, черняхівський та
чуднівський). Під час обстеження області було
оглянуто 75 земельних ділянок, у межах яких
виявлено 39 нових і зафіксовано 11 раніше ві-
домих археологічних об’єктів. Крім того, протя-
гом року паралельно оглянуті окремі території
у межах Баранівської міської ради Баранівсь-
кого р-ну, Дивинської сільради Брусилівського
р-ну, Станишівської, василівської, Глибочансь-
кої, Корчацької та Буківської сільрад Жито-
мирського р-ну, Лісівщинської, Щорсівської та
Поліської сільрад Коростенського р-ну, Пути-
ловецької сільради Лугинського р-ну, ворсівсь-
кої, Нововороб’ївської, Любовицької сільрад
Малинського р-ну, заліської сільради Народи-
цького р-ну та Годиської сільради Романівсько-
го р-ну. Під час їх обстеження було виявлено
27 нових і оглянуто 2 раніше відомих археоло-
гічних об’єктів. з метою вивчення стану збе-
реження вибірково на території володарсько-
волинського та Коростишівського районів
області було оглянуто 3 раніше відомі пам’ятки
археології. У межах 70 об’єктів упродовж року
було зібрано 571 різночасових артефактів. У
результаті в 12 пунктах виявлені об’єкти доби
мезоліту-неоліту (Коростень-чолівка, чолів-
ка І—Х, Поліське ІІ). Артефакти неолітичного
періоду кам’яного віку зафіксовані у 3 пунктах
(Межирічка ІІ, чолівка ІХ, Х). Уламки глиня-
ного посуду епохи енеоліту—бронзи знайдені
в 1 пункті (Королівка І-1). Матеріали епохи
бронзи виявлені у 18 пунктах (ворсівка І, вар-
варівка І, ІІ, Рудня-Бистра І, Межирічка ІІ, ІІІ,
Нова Бистра-Клітчин, Королівка І, Болярка ІV,
Лісівщина І, ІІ, чолівка ІІ, V, ІХ, Городище ІІ,
Дружне ІІІ, Українка Ірша VІІ, VІІІ), а епохи
бронзи — раннього залізного віку у 13 пунктах.
Об’єкти скіфського періоду ранньозалізного
віку виявлені у 8 пунктах (вільськ-Кам’янка І,
Баранівка-чипіль І, Межирічка ІV, Кримок І
(милоградська культура), Бистрик І, Радівка ІІ,
Раївка І). Артефакти Лука-Райковецької куль-
тури, переважно фрагменти посуду виявлені у
3 пунктах (Болярка ІІ, ІІІ, Дружне ІІ). Об’єкти
періоду Київської Русі зафіксовані у 5 пунк-
тах (Коростень-чолівка, Левків, Королівка І,
Покришів І, ІА піщаний кар’єр). У 33 пунктах
зібрані матеріали доби пізнього середньовіччя
та нового часу.
Таким чином, упродовж 2004—2009 рр. роз-
відувальними роботами охоплені усі міста об-
ласного підпорядкування (Житомир, Бердичів,
Коростень, Новоград-волинський і Малин)
і 22 райони області. Роботи не проводилися
Експедиційні дослідження
23� ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
лише на території Народицького р-ну. У межах
м. Малина, а також на теренах ємільчинського
і Любарського районів вони здійснювалися час-
тково. загалом було обстежено 290 земельних
ділянок, у межах 246 з них виявлено 234, а поза
межами ділянок ще 97, а загалом — 331 нових
археологічних об’єктів. У межах 356 об’єктів
було зібрано 3332 різночасових артефактів, які
згодом були передані на зберігання до фондів
Житомирського обласного краєзнавчого музею.
Об’єкти виявлені як одно, так багатошарові. в
хронологічному плані і кількісних показниках
виявлені об’єкти розподіляються наступним
чином: палеоліт — 5, мезоліт—неоліт — 32,
неоліт — 13, енеоліт — 3, енеоліт—ранньоб-
ронзовий вік — 12, епоха бронзи — 72, епоха
бронзи—ранньозалізний вік — 87, скіфський
період ранньозалізного віку — 43, перша поло-
вина І тис. н. е. (зарубинецька та черняхівсь-
ка культури) — 17, друга половина І тис. н. е.
(празька і райковецька культури) — 20, давнь-
оруського часу Х—ХІІІ ст. — 57, доби пізнього
середньовіччя і нового часу — 156.
за результатами робіт 2005—2009 рр. під-
готовлено і передано до наукового архіву Ін-
ституту археології НАН України 4 звіти (див.
додаток 1). Наслідки польових робіт висвітлю-
валися, як у фахових виданнях із серії «АДУ»,
так і наукових збірниках праць Житомирського
науково-краєзнавчого товариства дослідників
волині «велика волинь» [Тарабукін, Ігруніна,
2007ж; Тарабукін, 2009б].
Крім польових досліджень співробітники
інспекції займалися вивченням різноманітних
проблем, пов’язаних з історією археологічно-
го вивчення території Житомирщини, збором,
систематизацією даних та укладенням архе-
ологічних карт окремих регіонів краю, міст,
селищ та сіл включених до списку історичних
населених місць України, а також укладенням
тематичних бібліографічних списків із старо-
давньої історії та археології краю.
з 2001 р. розпочато збір, систематизацію і
введення в обіг матеріалів з історії археологіч-
ного вивчення краю. Упродовж 2001—2003 рр.
було підготовлено і надруковано в науково-
краєзнавчих виданнях 4 статті та 1 брошуру,
в яких на основі літературних і архівних дже-
рел висвітлені питання зародження, початко-
вого етапу археологічного вивчення краю, до-
слідження археології Східної волині у перші
десятиріччя радянської влади, участі у цьому
процесі як вітчизняних, так і закордонних до-
слідників тощо [Тарабукін, 2001а; 2001б; 2002б;
2003в; 2003г].
Окремий напрямок діяльності інспекції
пов’язаний з роботами по підготовці, укла-
денню і введенню в обіг матеріалів до архео-
логічних карт окремих населених пунктів та
регіонів краю. Протягом 2005—2009 рр. було
підготовлено 11 публікацій з означеного пи-
тання, в яких зібрані відомості про різноманіт-
ні і передусім археологічні старожитності міст
Житомира, Бердичева, а також Бердичівсь-
кого, Житомирського, Коростишівського, Но-
воград-волинського, черняхівського та інших
районів області. Крім того, оприлюднені нові
дані, уточнення і доповнення відомостей про
нумізматичні знахідки пізньоримського часу
та пам’ятки давньоруського періоду на тери-
торії Східної волині [Тарабукін, 2005а; 2007б;
2007в; 2007г; 2007д; 2008а; 2008б; Тарабукін,
Ігруніна, 2007з; 2009ж; 2010а].
У 2002 р. започатковані роботи зі збору ма-
теріалів, систематизації і формуванню бази да-
них для укладення тематичних бібліографіч-
них списків із стародавньої історії та археології
краю. Упродовж 2002—2009 рр. було укладено
7 бібліографічних переліків від кам’яного віку
до І чверті І тис. н. е., що охоплювали джерела
з 1884 по 2007 рр. включно і загалом складали-
ся з 477 позицій, у тому числі такі.
1. Кам’яний вік Житомирщини (палеоліт,
мезоліт, неоліт): бібліографія: 1897—2001 рр.
(2002).
2. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) Житомирщи-
ни: 1895—2000 рр. (2004).
3. Бронзовий вік на Житомирщині: бібліогра-
фія: 1895—2004 рр. (2005).
4. Скіфський період на Житомирщині: біб-
ліографія: 1884—2006 рр. (2007).
5. Пам’ятки черняхівської культури на Жито-
мирщині, бібліографія: 1949—2005 рр. (2007).
6. Римська монета на Житомирщині, біб-
ліографія: 1884—2007 рр. (2009).
7. Пам’ятки зарубинецької культури на Жи-
томирщині, бібліографія: 1950—2007 рр. (2009)
[Тарабукін, 2002в; 2004д; 2005б; 2007е; 2007є;
2009д; 2009е].
Не менш цікавими і слабко дослідженими
об’єктами доби середньовіччя і нового часу є
кам’яні хрести. Тривалий час на них мало хто
звертав увагу, вивчалися, як правило, епізо-
дично. Місце розташування, топографія, типо-
логія, культурна (конфесійна) приналежність,
функціональне призначення, походження,
датування, та багато інших питань, як кожне
окремо, так і загалом, у силу різних причин, на
жаль й досі не стали предметом спеціального
дослідження. Тому з 16 листопада 2004 р. інс-
пекцією започатковані роботи по систематич-
ному вивченню цих цікавих пам’яток минуло-
го. Головним завданням на початковому етапі
було визначено пошук, обробка літературних і
архівних джерел, збір відомостей про раніше
виявлені на території Східної волині хрести,
формування бази даних для укладення ката-
логу, що стане основою для подальших більш
поглиблених досліджень. У досить короткий
термін вдалося зібрати необхідні матеріали,
які лягли в основу наукового повідомлення,
оприлюдненого на всеукраїнській конференції
«Музейна справа на Житомирщині: історія, до-
свід, проблеми», що відбулася у м. Житомирі в
Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні...
235ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
2005 р. вперше у стислому вигляді подано ог-
ляд історії вивчення кам’яних хрестів краю, на-
ведені відомості про результаті польових робіт,
які здійснювалися співробітниками інспекції
упродовж 2004—2005 рр., визначені варіан-
ти місцерозташування об’єктів, наявність на-
писів, дат і зображень, узагальнені і система-
тизовані відомості, на основі яких складено
попередній каталог меморативних і надмо-
гильних кам’яних хрестів Житомирщини [Та-
рабукін, 2005в]. з 2007 р. періодично вводяться
в обіг результати обстеження кам’яних хрестів
на території області, а також архівні матеріа-
ли дотичні до означеного питання [Тарабукін,
2007б, с. 316—323; 2007в, с. 209—211; 2008а,
с. 337; 2009г; 2009є, с. 161, 163, 167; Тарабукін,
Ігруніна, 2007ж, с. 215, 219—223; 2007з, с. 178,
180—186; 2009ж, с. 111, 116—118].
Упродовж 2004—2009 рр. польовими робо-
тами охоплені 3 міста обласного підпорядку-
вання (Житомир, Бердичів, Новоград-волин-
ський) та 19 районів області (Брусилівський,
володарсько-волинський, ємільчинський,
Житомирський, Коростенський, Коростишівсь-
кий, Лугинський, Любарський, Малинський,
Народицький, Новоград-волинський, Овру-
цький, Олевський, Попільнянський, Радо-
мишльський, Романівський, Ружинський,
черняхівський і чуднівський). в зазначений
період не обстежувалися території міст Мали-
на і Коростеня та 4 районів (Андрушівський,
Баранівський, Бердичівський і червоноар-
мійський). загалом було обстежено території
та околиці 75 населених пунктів, у 81 пункті
виявлено 223 кам’яних хреста. Хрести пере-
важно поодинокі, іноді групами від двох і біль-
ше. Найбільше хрестів, понад 20, виявлено на
території православного кладовища в смт Го-
родниця Новоград-волинського р-ну. Хрестів
із зображеннями зафіксовано небагато, ще
менше із написами. Дуже рідко зустрічаються
хрести, на яких вирізьблені дати. Найбільш ці-
кавими виявилися 3 хрести. На одному з них,
який походить із с. Щенієва черняхівського
р-ну (нині зберігається у музеї в смт черняхів)
зафіксовано ряд цифр — 1377, які, можли-
во, позначають рік. На хресті, що наполовину
вмурований в стіну Миколаївської церкви у
м. Олевську у нижній частині балки вирізьбле-
но дату 1618 рік. в с. Сусли Новоград-волин-
ського р-ну на місцевому кладовищі знайдено
кам’яний хрест із добре збереженими написа-
ми, зображеннями та датою — 1661 рік. Хрес-
ти з ледь простежуваними датами з частково
пошкодженими цифрами або літерами у межах
XVII—XVIII ст. виявлені біля будівлі храму в
смт Городниця та на полі поблизу с. Розкидай-
лівка Коростишівського р-ну.
Паралельно з вивченням кам’яних хрестів
проводилися роботи з пошуку і обстеження ста-
ровинних некрополів краю. У період з 2004 по
2009 рр. було обстежено території та околиці
понад 242 населених пунктів, оглянуто понад
293 кладовищ. Старовинні недіючі кладовища
відокремлені від територій сучасних кладовищ
зафіксовані у 9 пунктах (с. Городське Корос-
тишівського (колишній погост), великий Див-
лин Лугинського, с. вербівка та смт Городниця
Новоград-волинського, Майдан-Копищенсь-
кий (у лісі), Копище (на дюнах) Олевського,
м. Радомишль Радомишльського та м. чуд-
нів (погост) чуднівського районів) [Тарабукін,
Ігруніна, 2007ж, с. 221—223; 2010а, с. 213—
216]. Привертають увагу рештки старовинних
кладовищ в околицях великого Дивлина Лу-
гинського, Майдана-Копищенського та Копищ
Олевського районів. в с. великий Дивлин за-
лишки старовинного кладовища розташовані
у південно-східній частині села на південь від
вул. Шкільної. за свідченнями мешканців на
його території раніше було багато кам’яних
хрестів і надгробків. Однак більшість розбили
і використали для господарських потреб, пере-
важно для будівництва. У 1982 р. І. І. Ярмоши-
ку вдалося відшукати на території кладовища
надмогильний кам’яний хрест з написами кін-
ця ХVІІІ ст. На лицевій стороні вдалося про-
читати: «Се лежит Григори Попович 1796».
Хрест на жаль не зберігся, очевидно, він роз-
ділив долю інших пам’ятників. Під час огляду
території 5 серпня 2009 р. у північно-західній
частині кладовища нам вдалося відшукати ще
один хрест [Тарабукін, Ігруніна, 2010а, с. 213].
Цікавий старовинний некрополь із кам’яни-
ми хрестами виявлений на піщаній дюні
у західній частині с. Копище. Обстежений
12 жовтня 2009 р. займає невеличке піщане
підвищення правого берега р. Уборть. висо-
та підвищення близько 0,8—1 м. У півден-
но-західній частині підвищення виявлено 4
кам’яних хреста і уламки ще одного. Цікаво,
що вони дещо відрізняються від хрестів інших
територій. вони невеличкі за розмірами, низь-
кі і мають короткі рамени [Там само, 2010а,
с. 214—215].
Найкраще зберігся старовинний некрополь
поблизу с. Майдан-Копищенський. Розташо-
ваний у лісі, приблизно за 1,5—1,6 км на пів-
нічний схід від села. Оглянутий 12 жовтня
2009 р. займає західний схил високого піща-
ного підвищення надзаплавної тераси правого
берега р. Уборть. займає ділянку витягнуту
вздовж схилу із півночі на південь. Поверхня
задернована, поросла сосновим лісом та мохом.
У межах кладовища виявлено 7 надмогиль-
них кам’яних хрестів, вертикально вкопані
брилу та плиту [Там само, 2010а, с. 215—
216].
Крім польових робіт збиралися відомості по
окремим старовинним некрополям краю. У
2009 р. за наслідками проведеної роботи під-
готовлено і введено в обіг матеріали про похо-
вальні комплекси доби пізнього середньовіччя,
у тому числі з кам’яними хрестами у м. Корос-
Експедиційні дослідження
236 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
тені і на замковій горі у м. Житомирі [Тара-
букін, 2009в; 2009г].
Співробітники інспекції брали активну
участь у наукових форумах місцевого й все-
українського рівнів, які відбувалися у містах
Житомирі (2002—2005, 2007—2010), Бердичеві
(2001, 2005, 2007), Коростені (2004, 2008), Ма-
лині (2001) та Новограді-волинському (2007).
Підготували також ряд наукових доповідей
до міжнародних археологічних конференцій
«Стародавній Іскоростень і слов’янські гради
VІІІ—Х ст.», які відбулися в м. Коростені у 2004
та 2008 рр. Упродовж 2001—2009 рр. було під-
готовлено і опубліковано у місцевих періодич-
них виданнях, збірках наукових конференцій,
та фахових виданнях, як-от «АвУ» та «АДУ»
40 статей і повідомлень з археологічної тема-
тики (див. додаток 1).
Незважаючи на досягнення інспекції в га-
лузі вивчення і забезпечення охорони об’єктів
археологічної спадщини, з кожним роком вті-
лювати у життя намічений план по археоло-
гічному вивченню території Східної волині
ставало дедалі важчим, а наприкінці 2007 р.
органами виконавчої влади почали здійснюва-
тися заходи, що негативно вплинули на діяль-
ність і певною мірою вирішили подальшу долю
інспекції. з 1 січня 2008 р. всупереч чинному
розпорядженню голови облдержадміністрації
від 25 грудня 2001 р. № 950, головне фінансо-
ве управління виключило інспекцію із мережі
установ і організацій, які отримують кошти з
місцевого бюджету. Тобто, фінансування уста-
нови, яка відповідно до чинного законодавства
здійснювала державну політику у сфері охоро-
ни культурної спадщини на території області,
фактично було припинено. Головним мотивом
для такого рішення було те, що інспекція крім
того утримувалася й за рахунок надходжень
за послуги, які надавалися фізичними та юри-
дичними особами по погодженню матеріалів
вибору або проектів землеустрою щодо відве-
дення земельних ділянок. за рахунок зазна-
чених надходжень інспекція ще деякий час
функціонувала. Спроби вирішити питання
відновлення фінансування державного органу
з місцевого бюджету до бажаних наслідків не
призвели. Остаточну крапку, що у подальшо-
му спричинила ліквідацію інспекції, постави-
ла Постанова Кабінету Міністрів України від
19 серпня 2009 р. № 987 «Про деякі питання
видачі документів дозвільного характеру»,
одним із пунктів якої було заборонено справ-
ляння плати за видачу документів дозвільного
характеру, надання яких передбачалася зако-
ном України «Про охорону культурної спадщи-
ни». внаслідок набрання чинності Постанови
інспекція з 29 вересня 2009 р. залишилася без
будь-яких джерел фінансування, а відтак ро-
боти по археологічному вивченню та охороні
культурної спадщини на теренах краю були
паралізовані. Питання подальшого існування
і діяльності обласного органу з охорони куль-
турної спадщини головне фінансове управ-
ління облдержадміністрації вирішило досить
просто. Було запропоновано упорядкувати ро-
боту інспекції шляхом її ліквідації. Пропозиції
інспекції та начальника управління культури
в. М. врублевського щодо врегулювання пи-
тання охорони культурної спадщини в області
відповідно до чинного законодавства шляхом
створення єдиного окремого уповноваженого
органу в структурі обласної державної адмініст-
рації, на жаль ніякої підтримки у чиновників
не знайшли. Натомість, розпорядженням голо-
ви облдержадміністрації від 17 грудня 2009 р.
«Про врегулювання правових відносин у сфері
охорони культурної спадщини на території об-
ласті», діяльність інспекції було припинено.
Разом з цим, лише одним розчерком пера, в
одну мить було зруйновано добре налагоджену
систему вивчення, обліку, забезпечення збере-
ження і охорони археологічної спадщини краю.
Це у подальшому призвело до того, що надан-
ня земельних ділянок на території області від-
бувалося безконтрольно та без участі органів
охорони культурної спадщини, а за відсутності
фахівців заходи з моніторингу стану збережен-
ня, паспортизації, забезпечення збереження і
охорони пам’яток археології, які перебувають
на державному обліку тривалий час фактично
не здійснювалися, що негативно вплинуло на
загальний стан пам’яткоохоронної справи в об-
ласті.
Додаток
переліК публіКаЦіЙ і ВиДань
інспеКЦії З археологічної
ТеМаТиКи (2001—2009 рр.)
2001
а. Тарабукін о. о. вікентій Хвойка і Житомирщи-
на // чехи на волині: історія і сучасність: Матеріали
міжнародної науково-краєзнавчої конференції. —
Житомир; Малин: волинь, 2001. — С. 55—56.
б. Тарабукін о. о. До історії зародження археологіч-
ного вивчення Східної волині // Бердичівщина: пос-
туп у третє тисячоліття: Матеріали всеукраїнської
конференції. — Житомир; Бердичів: МАК, 2001. —
С. 106—109.
в. Тарабукін о. о. Розвідки на Житомирщині в
1994 році // восточноевропейский археологический
журнал. — 2001. — Март—апрель — № 2 (9).
г. Тарабукін о. о. Сільські поселення на Житомир-
щині в ІХ—ХІІІ ст. // Житомирська земля за часів
Київської Русі. — Житомир: Полісся, 2001. — С. 18—
26.
2002
а. Тарабукін о. о. Археологічні розвідки на Жи-
томирщині у 2000 р. // АвУ 2000—2001 рр. — К.,
2002. — С. 74—75.
б. Тарабукін о. о. Археологічні дослідження на те-
риторії Східної волині у перші десятиріччя Радянсь-
Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні...
237ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
кої влади (20—30-ті роки ХХ ст.) // Історія міст і сіл
великої волині: Матеріали всеукраїнської науково-
краєзнавчої конференції. Науковий збірник «велика
волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
М. Г. Косенко, 2002. — Т. 25, ч. 1. — С. 148—156.
в. Тарабукін о. о. Кам’яний вік Житомирщини (Па-
леоліт, Мезоліт, Неоліт): Бібліографія (1897—2001) //
Історія міст і сіл великої волині: Матеріали всеук-
раїнської науково-краєзнавчої конференції. Науко-
вий збірник «велика волинь»: Праці Житомирсько-
го науково-краєзнавчого товариства дослідників
волині. — Житомир: М. Г. Косенко, 2002. — Т. 25,
ч. 2. — С. 213—217.
г. Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Розвідки в басейні
р. Тростяниці на Житомирщині // Історія міст і сіл
великої волині: Матеріали всеукраїнської науково-
краєзнавчої конференції. Науковий збірник «велика
волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
М. Г. Косенко, 2002. — Т. 25, ч. 1. — С. 331—332.
2003
а. Тарабукін о. Охороняйте пам’ятки археології //
Орієнтир 6+1. — 2003. — 17 квітня.
б. Тарабукін о. о. Археологічні розвідки на Жи-
томирщині у 2001 р. // АвУ 2001—2002 рр. — К.,
2003. — С. 43.
в. Тарабукін о. о. Матеріали до історії археологіч-
ного вивчення Східної волині // Поляки на волині:
історія і сучасність. Матеріали Міжнародної науко-
во-краєзнавчої конференції. — Житомир: М. Косен-
ко, 2003. — С. 41—46.
г. Тарабукін о. о. Початки археологічного вивчен-
ня Житомирщини (кінець ХVІІІ — третя чверть ХІХ
ст.) / ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: М. Косенко,
2003. — 40 с.
200�
а. костриця М. Ю., Тарабукін о. о. Первісно-об-
щинний лад на Житомирщині: Підручна книга для
учнів, студентів, вчителів. — Житомир: Косенко,
2004. — 84 с.: іл. (Житомирщина: сторінки історії. —
Кн. 1).
б. Тарабукін о. о. відносна хронологія Жито-
мирського могильника // Актуальні проблеми гео-
графії, екології, історії великої волині: Academia на
пошану доцента М. Ю. Костриці: Науковий збірник
«велика волинь»: Праці Житомирського науково-
краєзнавчого товариства дослідників волині. — Жи-
томир: М. Косенко, 2004. — Т. 27. — С. 186—195.
в. Тарабукін о. о. До питання про історичну топог-
рафію стародавнього Житомира // Стародавній Іско-
ростень і слов’янські гради VІІІ—Х ст. — К.: Корвін-
Пресс, 2004. — С. 255—258.
г. Тарабукін о. о. До питання виникнення давньо-
го Житомира за археологічними даними // Житоми-
ру — 1120 (884—2004): Науковий збірник «велика
волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
М. Косенко, 2004. — Т. 31. — С. 14—19.
д. Тарабукін о. о. Мідно-кам’яний вік (Енеоліт)
Житомирщини (1895—2000 рр.) Бібліографія //
Житомиру — 1120 (884—2004): Науковий збірник
«велика волинь»: Праці Житомирського науково-
краєзнавчого товариства дослідників волині. — Жи-
томир: М. Косенко, 2004. — Т. 31. — С. 488—491.
2005
а. Тарабукін о. о. Бердичівські старожитності (ма-
теріали до археологічної карти) // Бердичів древній і
вічно молодий: Науковий збірник «велика волинь»:
Праці Житомирського науково-краєзнавчого това-
риства дослідників волині. — Житомир: М. Косен-
ко, 2005. — Т. 32. — С. 50—58.
б. Тарабукін о. о. Бронзовий вік на Житомирщині:
бібліографія (1895—2004 рр.) // Бердичів древній і
вічно молодий: Науковий збірник «велика волинь»:
Праці Житомирського науково-краєзнавчого това-
риства дослідників волині. — Житомир: М. Косен-
ко, 2005. — Т. 32. — С. 287—288.
в. Тарабукін о. о. До питання про кам’яні хрести
Житомирщини // Музейна справа на Житомирщині:
історія, досвід, проблеми: Науковий збірник «велика
волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
М. Косенко, 2005. — Т. 33. — С. 80—89.
2007
а. Винокур і. С., костриця М. Ю., Тарабукін о. о.
Житомирщина: від ранніх слов’ян до Київської Русі.
Підручна книга для учнів, студентів, вчителів. —
Житомир: Косенко, 2007. — 80 с.: іл. (Житомирщи-
на: сторінки історії. — Кн. 2).
б. Тарабукін о. о. Нові дані про старожитності Но-
воград-волинського району // звягель — Новоград-
волинський: від сивої давнини до сьогодення.
Матеріали міжнародної науково-краєзнавчої кон-
ференції. Науковий збірник «велика волинь»: Пра-
ці Житомирського науково-краєзнавчого товарис-
тва дослідників волині. — Житомир: М. Косенко,
2007. — вип. 36, т. 1. — С. 315—323.
в. Тарабукін о. о. Нові матеріали до археологічної
карти Житомира // Проблеми Українського держа-
вотворення: історія і сучасність. Матеріали міжна-
родної науково-краєзнавчої конференції. Науковий
збірник «велика волинь»: Праці Житомирського
науково-краєзнавчого товариства дослідників во-
лині. — Житомир: М. Косенко, 2007. — вип. 35,
т. 1. — С. 206—214.
г. Тарабукін о. о. Нові пам’ятки давньоруського
часу на Житомирщині // АДУ 2005—2007 рр. — Київ-
запоріжжя: Дике Поле, 2007. — вип. 9. — С. 362—
364.
д. Тарабукін о. о. Нумізматичні знахідки пізньо-
римського часу на Житомирщині (Матеріали до
археологічної карти) // Бердичівська земля у плині
часу. Матеріали міжнародної науково-краєзнавчої
конференції. Науковий збірник «велика волинь»:
Праці Житомирського науково-краєзнавчого това-
риства дослідників волині. — Житомир: М. Косен-
ко, 2007. — вип. 37, т. 1. — С. 186—199.
е. Тарабукін о. о. Пам’ятки черняхівської культу-
ри на Житомирщині. Бібліографія (1949—2005) //
Бердичівська земля у плині часу. Матеріали міжна-
родної науково-краєзнавчої конференції. Науковий
збірник «велика волинь»: Праці Житомирського
науково-краєзнавчого товариства дослідників во-
лині. — Житомир: М. Косенко, 2007. — вип. 37,
т. 2. — С. 314—316.
є. Тарабукін о. о. Скіфський період на Житомир-
щині. Бібліографія (1884 — 2006) // Проблеми Ук-
раїнського державотворення: історія і сучасність.
Матеріали міжнародної науково-краєзнавчої кон-
ференції. Науковий збірник «велика волинь»: Пра-
ці Житомирського науково-краєзнавчого товарис-
Експедиційні дослідження
238 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
тва дослідників волині. — Житомир: М. Косенко,
2007. — вип. 35, т. 2. — С. 335—338.
ж. Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Археологічні роз-
відки на Житомирщині в 2005 р. // Проблеми Ук-
раїнського державотворення: історія і сучасність.
Матеріали міжнародної науково-краєзнавчої кон-
ференції. Науковий збірник «велика волинь»: Пра-
ці Житомирського науково-краєзнавчого товарис-
тва дослідників волині. — Житомир: М. Косенко,
2007. — вип. 35, т. 1. — С. 215—224.
з. Тарабукін о. о., ігруніна С. о. До археологічної
карти південно-східної Житомирщини // Берди-
чівська земля у плині часу. Матеріали міжнародної
науково-краєзнавчої конференції. Науковий збірник
«велика волинь»: Праці Житомирського науково-
краєзнавчого товариства дослідників волині. — Жи-
томир: М. Косенко, 2007. — вип. 37, т. 1. — С. 176—
186.
2008
а. Тарабукін о. о. До археологічної карти чер-
няхівського району // Наукові засади збалансованого
розвитку регіону. Матеріали всеукраїнської науково-
краєзнавчої конференції. Науковий збірник «велика
волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
в. Котвицький, 2008. — вип. 40. — С. 332—337.
б. Тарабукін о. о. Нові матеріали до археологічної
карти середньовічного Житомира та його околиць //
Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. Ма-
теріали міжнародної археологічної конференції. —
Коростень, 2008. — Т. ІІ. — С. 146—152.
2009
а. Тарабукін о. Пам’ятки археології // Енциклопе-
дія Житомира / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Т. 2:
Пам’ятки археології, історії та монументального
мистецтва. — Житомир: волинь, 2009. — Кн. 1. —
С. 67—90.
б. Тарабукін о. о. Археологічні розвідки на Жи-
томирщині у 2007 р. // АДУ 2006—2007 рр. — К.,
2009. — С. 335—339.
в. Тарабукін о. о. До питання про некрополь доби
пізнього середньовіччя на замковій горі в Житоми-
рі // Житомиру — 1125. Матеріали всеукраїнської
науково-краєзнавчої конференції. Науковий збірник
«велика волинь». Праці Житомирського науково-
краєзнавчого товариства дослідників волині. — Жи-
томир: М. Косенко, 2009. — вип. 42. — С. 22—30.
г. Тарабукін о. о. Некрополь з кам’яними хреста-
ми в Коростені // Україна від епохи УНР до початку
ХХІ століття. Матеріали всеукраїнської науково-
краєзнавчої конференції. Науковий збірник «велика
волинь». Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
М. Косенко, 2009. — вип. 41. — С. 167—174.
д. Тарабукін о. о. Пам’ятки зарубинецької культу-
ри на Житомирщині: бібліографія (1950—2007 рр.) //
Житомиру — 1125. Матеріали всеукраїнської нау-
ково-краєзнавчої конференції. Науковий збірник
«велика волинь». Праці Житомирського науково-
краєзнавчого товариства дослідників волині. — Жи-
томир: М. Косенко, 2009. — вип. 42. — С. 436.
е. Тарабукін о. о. Римська монета на Житомир-
щині: бібліографія (1884 — 2007 рр.) // Україна від
епохи УНР до початку ХХІ століття. Матеріали
всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції.
Науковий збірник «велика волинь». Праці Жи-
томирського науково-краєзнавчого товариства до-
слідників волині. — Житомир: М. Косенко, 2009. —
вип. 41. — С. 549—551.
є. Тарабукін о. о., ігруніна С. о. До археологічної
карти Житомирського району // Україна від епохи
УНР до початку ХХІ століття. Матеріали всеук-
раїнської науково-краєзнавчої конференції. Науко-
вий збірник «велика волинь». Праці Житомирського
науково-краєзнавчого товариства дослідників во-
лині. — Житомир: М. Косенко, 2009. — вип. 41. —
С. 161—167.
ж. Тарабукін о. о., ігруніна С. о. До археологічної
карти Коростишівського району // Житомиру — 1125.
Матеріали всеукраїнської науково-краєзнавчої кон-
ференції. Науковий збірник «велика волинь». Пра-
ці Житомирського науково-краєзнавчого товарис-
тва дослідників волині. — Житомир: М. Косенко,
2009. — вип. 42. — С. 111—119.
2010
а. Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Нові матеріали до
археологічної карти Житомирщини (за матеріалами
розвідок 2009 р.) // Краєзнавство та музейна спра-
ва в Україні. Матеріали всеукраїнської науково-
краєзнавчої конференції. Науковий збірник «велика
волинь». Праці Житомирського науково-краєзнав-
чого товариства дослідників волині. — Житомир:
М. Косенко, 2010. — вип. 44. — С. 207—217.
Наукові звіти
Тарабукін о. о. звіт про проведення наукової архео-
логічної експертизи матеріалів (проектів) відводу
земельних ділянок на території Житомирської об-
ласті у 2005 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 2005/154,
87 с.
Тарабукін о. о. звіт про проведення наукової архео-
логічної експертизи матеріалів (проектів) відводу
земельних ділянок та розвідок на території Жито-
мирської області у 2006 р. / НА ІА НАН України,
ф. 64, 2006/8, 184 с.
Тарабукін о. о. звіт про проведення наукової архео-
логічної експертизи матеріалів (проектів) відводу
земельних ділянок та розвідок на території Жито-
мирської області у 2007 р. / НА ІА НАН України,
ф. 64, 2007/193, 142 с.
Тарабукін о. о. звіт про проведення наукової архео-
логічної експертизи матеріалів (проектів) відводу
земельних ділянок та розвідок на території Жито-
мирської області у 2008 р. / НА ІА НАН України,
ф. 64, 2008/129, 273 с.
Тарабукін о. о., ігруніна С. о. Обласна інспекція з охорони культурної спадщини в археологічному вивченні...
239ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25)
А. А. Тарабукин, С. А. игрунина
обласТная инспеКЦия по ох-
ране КульТурного наслеДия В
археологичесКоМ иЗучении
ТерриТории жиТоМирщины
(2001—2009 гг.)
С 2002 г. к археологическому изучению восточ-
ной волыни, большей частью охватывающей терри-
торию нынешней Житомирской области, подключи-
лась Областная инспекция по охране культурного
наследия. за достаточно короткий промежуток вре-
мени удалось разработать и постепенно воплощать
в жизнь программу всестороннего изучения архео-
логического наследия края.
На протяжении 2004—2009 гг. были осуществле-
ны разведывательные работы в 22 районах области,
выявлено 331 новых разновременных археологи-
ческих объектов, собрано более 3 тысяч артефактов,
которые пополнили фонды областного музея. Кроме
того, обследовано более 293 кладбищ и отдельных
территорий, выявлено 223 каменных креста. Собра-
ны и опубликованы материалы по истории археоло-
гического изучения области, издано 7 тематических
библиографических списков по археологии края.
введены в научный оборот результаты полевых
исследований и материалы для составления архео-
логических карт отдельных населённых пунктов и
районов области. По результатам исследований под-
готовлено 4 научных отчёта, 40 статей и сообщений
по археологической тематике. в декабре 2009 г. по
решению органов местной власти деятельность инс-
пекции была прекращена.
Ключевые слова: восточная волынь, Житомир-
щина, инспекция, исследования, разведки, объекты
археологического наследия, памятники, коллекции,
археологическая карта, библиографические списки,
кладбища, каменные кресты, конференции, изда-
ния.
о. о. Tarabukin, S. о. Igrunina
regiOnAl inspectOrAte
fOr the prOtectiOn Of
culturAl heritAge in the
ArchAeOlOgicAl study Of the
territOry Of zhytOMyr regiOn
(2001—2009)
In 2002, the regional inspectorate for the protection
of cultural heritage joined the archaeological study of
Eastern Volyn region, which covered most part of the
territory of the present Zhytomyr region. In a short pe-
riod, it was possible to develop and gradually imple-
ment program of comprehensive study of the archaeo-
logical heritage of the region.
Throughout 2004—2009, reconnaissance work was
carried out in 22 districts of the region, 331 new multi-
time archaeological sites were discovered, more than
3 thousand artifacts were added, which replenished the
funds of the regional museum. In addition, more than
293 cemeteries and individual territories were sur-
veyed, 223 stone crosses were identified. Collected and
published materials of the history of the archaeological
study of the region, seven thematic bibliographic lists on
the archeology of the region have been published. The
results of field research and materials for the compila-
tion of archaeological maps of individual settlements
and districts of the region have been put into scientific
circulation. Four scientific reports, 40 articles and re-
ports on archaeological subjects were prepared for the
research results. In December 2009 the inspection activ-
ity was terminated by decision of local authorities.
keywords: Eastern Volyn, Zhytomyr oblast, In-
spection, research, archaeological exploration, archae-
ological heritage objects, monuments, collections, ar-
chaeological map, bibliographic lists, cemeteries, stone
crosses, conferences, publications.
одержано 07.10.2016
|