Третій постріл скіфської Артеміди
Gespeichert in:
Datum: | 2018 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2018
|
Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162236 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Третій постріл скіфської Артеміди / В.В. Отрощенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 23-24. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-162236 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1622362020-01-06T01:25:45Z Третій постріл скіфської Артеміди Отрощенко, В.В. Наш ювілей 2018 Article Третій постріл скіфської Артеміди / В.В. Отрощенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 23-24. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162236 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наш ювілей Наш ювілей |
spellingShingle |
Наш ювілей Наш ювілей Отрощенко, В.В. Третій постріл скіфської Артеміди Археологія і давня історія України |
format |
Article |
author |
Отрощенко, В.В. |
author_facet |
Отрощенко, В.В. |
author_sort |
Отрощенко, В.В. |
title |
Третій постріл скіфської Артеміди |
title_short |
Третій постріл скіфської Артеміди |
title_full |
Третій постріл скіфської Артеміди |
title_fullStr |
Третій постріл скіфської Артеміди |
title_full_unstemmed |
Третій постріл скіфської Артеміди |
title_sort |
третій постріл скіфської артеміди |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Наш ювілей |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162236 |
citation_txt |
Третій постріл скіфської Артеміди / В.В. Отрощенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 23-24. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Археологія і давня історія України |
work_keys_str_mv |
AT otroŝenkovv tretíjpostrílskífsʹkoíartemídi |
first_indexed |
2025-07-14T14:45:33Z |
last_indexed |
2025-07-14T14:45:33Z |
_version_ |
1837633985033797632 |
fulltext |
23ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27)
В. В. Отрощенко
тРЕтІЙ пОстРІЛ сКІФсЬКОї АРтЕМІДи
ювілей провідної української скіфознавиці
Світлани Сергіївни бессонової застукав автора
зненацька й навернув на спогади щодо далеко-
го, але пам’ятного 1976 р. Майбутня ювілярка
на той час стала, після успішного закінчення ас-
пірантури ІА АН УРСР, штатним науковим спів-
робітником Інституту й невдовзі її мобілізували
на розкопки курганів до складу запорізької но-
вобудовної експедиції. Щоправда, розкопувати їй
довелось кургани доби бронзи в степовій глибин-
ці веселівського р-ну. Світлана Сергіївна про-
фесійно виконувала свою роботу, результати якої
тішили хіба що начальника експедиції, який
набирав матеріал для своєї дисертації. Поза тим,
на скіфському фланзі досліджень експедиції вже
мерехтіла золотими знахідками курганна група
вишневої Могили біля с. Гюнівки Кам’янсько-
Дніпровського р-ну. Там розкопками керував
ю. в. болтрик. І саме там засяяла сенсаційна
знахідка, що прикрасила обкладинку першої мо-
нографії ювілярки (бессонова 1983).
вже восени І. П. Савовський дослідив кург. 11,
де в пох. 4 виявив золоту ажурну прикрасу
оголів’я коня зі сценою полювання на оленя.
Світлана Сергіївна мала приємність стати
свідком цього відкриття й привезти перше зоб-
раження знайденого начальнику експедиції. У
ті роки керівників експедицій змушували щомі-
сячно приїздити до Києва з фінансовим звітом.
відтоді, здається, серед співробітників експедиції
пішов поголос, що кращі знахідки з’являються,
коли начальника немає в полі. Нехай там як,
а мисливський сюжет з Гюнівки став для мене
нерозривно пов’язаний з особою С. С. бессоно-
вої. Саме вона вписала цей шедевр у систему
релігійних уявлень скіфів як образ лучника та
мисливця Аполлона-Гойтосіра чи його міфоло-
гічного еквівалента (бессонова 1983, с. 116—118,
рис. 34). віддаючи належне зробленому ювіляр-
кою, висловлю й своє бачення сюжету, втіленого
в золотому мереживі артефакту.
власне, першу інтерпретацію зображення
було оприлюднено за гарячими слідами знахід-
ки ще наприкінці пам’ятного року. Півтори ко-
лонки авторського тексту із поліхромним фото
на розвороті були врізані в практично зверста-
ний грудневий номер журналу «Курьер юНЕ-
СКО. Скифы». Російськомовна його версія
вийшла друком у січні 1977 р. (Отрощенко 1977,
с. 21—22). ю. в. болтрик припускав, що стаття,
видана 15 мовами в такому журналі стане для її
автора рекордною за кількістю цитувань. Проте,
склалось не так, як гадалось. за понад 40 років
цей текст згадали 8 разів, причому, лише двічі
скіфологи (бессонова 1986, с. 161, рис. 46; Фіал-
ко 2004, с. 48, рис. 1). Нагадую про його існуван-
ня аби пояснити появу «амазонки» в назві стат-
ті, коли авторська назва тексту «Охота скифской
Артемиды» зазнала в Парижі редагування.
Уважна О. є. Фіалко помітила неузгодженість
назви статті, де фігурує «амазонка», з «Артемі-
дою» в тексті (Фіалко 2004, с. 48, рис. 1).
Хоча, «амазонку» пов’язує з богинею-вбивцею
не лише належність до однієї статі, але й імовір-
ність певної субординації, зважаючи на те, що
Артеміда Ефеська виступала покровителькою
амазонок (Тахо-Годи 1987, с. 108). вона мала не-
зрівнянно ширші й потужніші функції, порівня-
но зі земними амбіціями войовничого жіноцтва.
Мабуть не випадково образ скіфської володар-
ки звірів, ґрунтовно розроблений С. С. бессоно-
вою, пов’язаний з Кібелою та Артемідою (бессо-
нова 1983, с. 81—98). Дослідниця також згадує
зображення полювання піших жінок на оленя © в. в. ОТРОЩЕНКО, 2018
24 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27)
наш ювілей
у фракійському мистецтві, які копіюють стату-
арні типи Артеміди-мисливиці (бессонова 1983,
с. 118). Проте, оминаючи увагою ці паралелі,
С. С. бессонова певна, що з лука на Гюнівсь-
кій платівці стріляє вершник — особа чоловічої
статі. Але ж така впевненість вимагає додатко-
вої аргументації. А які підстави вважати стріль-
ця саме чоловіком, коли цей сюжет у скіфському
мистецтві виявлений уперше, а видимих ознак
маскулінності у лучника не помітно?
Ґрунтовніше до питання статі лучника чи луч-
ниці підійшла О. є. Фіалко. відзначивши конт-
роверсійність висновків щодо нього дослідниця,
на підставі аналізу зачіски, одягу та бічної посад-
ки на коня, доходить висновку, що маємо справу
з вершницею, зіставною з грецькою Артемідою
та скіфською богинею Аргімпасою (Фіалко 2004,
с. 51—54). До наведених дослідницею спостере-
жень можна додати осину талію мисливиці, від-
мінну від кремезної постави скіфських лучників
(черненко 1981, с. 24 и сл., рис. 13, 14: 1, 34, 60,
64, 77, 79, 96). відзначу, що вершниця, тримаючи
лук у лівій руці, правою дістає третю стрілу з го-
рита, тобто повернута спиною до глядача.
У першій інформації, щодо розкопок у Гюнів-
ці, особу вершниці подано як «діву-воїтельку»
(болтрик, Отрощенко, Савовский 1977, с. 21—
22). Наступні ідентифікації призвели до пошуку
відповідників героїні сюжету у постатях грець-
кої Артеміди та скіфської Аргімпаси. Щоправда,
таке сполучення не зовсім відповідає зіставлен-
ню скіфських та грецьких богів за Геродотом. У
батька історії Аргімпаса ототожнена з Афродітою
Уранією (Небесною) (Herod., IV, 59). Проте, схиль-
ність до стрільби з луком та функція володарки
тварин зближує Аргімпасу швидше з Артемідою
ніж із Афродітою. Тим більше, що Гойтосір був
ототожнений Геродотом із вправним лучником
Аполлоном, братом-близнюком Артеміди.
Композиція платівки оголів’я легка, ажурна
й чимось нагадує витинанку. Сюжет відтворює
ритуальне вбивство під стилізованим деревом
життя (світовим деревом), не виключено, що в
контексті ритуалу ініціації. Динамічною є пра-
ва половина композиції, де кінь на гарці пере-
слідує жертву, а вершниця готується до третьо-
го пострілу. Поранений олень навпаки ось-ось
упаде на передні ноги, що вже підламуються.
Має місце кульмінаційний акт ритуальної офі-
ри задля гарантування перманентності буття.
з іншого боку це чи не останній щемливий
акорд золотої осені великої Скіфії.
Гюнівcька платівка лишається сюжетно уні-
кальною. Серед ймовірних, принаймні компози-
ційно, аналогій варто звернути увагу на скель-
ний рельєф святилища в с. буша Ямпільського
р-ну вінницької обл. Такі складові його компо-
зиції як ажурне безлисте дерево з півнем на гіл-
ці, людина навколішках з молитовно складени-
ми руками та олень з гілчастими рогами мають
репліки в скіфському образотворчому мистец-
тві. й це не лише Гюнівcька, але й платівка з
с. Сахнівка зі сценою офірування поставленого
навколішки скіфа з баранячою головою в руках
(вертієнко 2015, с. 69, мал. 55) та ажурне зобра-
ження півнів (гіпокампів?) з пох. 2 кург. 11 біля
с. Гюнівка (болтрик Фіалко 2007, с. 54, рис. 1:
24). жвава дискусія довкола віку рельєфу з буші
триває вже понад 130 років з розвоєм у датуван-
нях від І до ХVІ ст. (винокур 1994, с. 122, рис. 3).
чому б не поглибити ймовірний вік цього свя-
тилища ще на 300 років? вважаю, що сцена по-
лювання скіфської Артеміди-Аргімпаси дає для
цього підстави й маю надію, що Світлана Сер-
гіївна підтримає дискусію зі свого боку.
ЛІтЕРАтУРА
бессонова, С. С. 1983. Религиозные представле-
ния скифов. Київ: Наукова думка.
бессонова, С. С. 1986. Памятники религии и ис-
кусства. археология Украинской ССР. Киев: Науко-
ва думка, 2, с. 156-170.
болтрик, ю. в., Отрощенко, в. в., Савовский,
И. П. 1977. Исследование Рогачикского курганного
поля. археологические открытия 1976 г. Москва:
Наука, c. 269-270.
болтрик, ю. в., Фиалко, Е. Е. 2007. Украшения
из скифских погребальных комплексов Рогачикс-
кого курганного поля. Старожитності степового
Причорномор’я і Криму, ХІV, с. 51-93.
вертієнко, Г. 2015. іконографія скіфської есхато-
логії. Київ: видавець Олег Філюк.
винокур, І. С. 1993. Дослідження бушанського
скельного комплексу. археологія, 3, с. 122-135.
Отрощенко, в. в. 1977. Охота скифской Артемиды.
Курьер ЮнЕСКО. Скифы. Париж, январь, с. 21-22.
Тахо-Годи, А. А. 1987. Артемида. Мифы народов
мира. Москва: Советская энциклопедия, 1, с. 107-108.
Фиалко, Е. Е. 2004. Скифская Аргимпаса (К ин-
терпретации изображения на ажурной пластинке из
Гюновки). Боспорские исследования,VII, с. 47-62.
черненко, Е. в. Скифские лучники. Киев: Науко-
ва думка, 1981.
REfEREnCEs
Bessonova, S. S. 1983. Religiozniye predstavleniya skifov.
Кiev: Nаukova dumka.
Bessonova, S. S. 1986. Pamiatniky religii i iskusstva.
Arkheolohiia Ukrainskoy SSR. Кiev: Nаukova dumka, 2,
s. 156-170.
Boltrik, Yu. V., Оtroshchenko, V. V., Savovskiy, I. P. 1977.
Issledovaniye Rogachikskogo kurgannogo polya. аrheologicheskiye
otkritiya 1976 goda. Моskva: Nauka, s. 269-270.
Boltrik, Yu. V., Fialko, E. E. 2007. Ukrasheniya iz skifs-
kich pogrebalnikh komplexov Rogachikskogo kurgannogo
polya. Starozhitnosty stepovogo Prichornomorya i Krimu,
ХІV, s. 51-93.
Vertienko, H. 2015. іkonografiya skifs’koyi еskhatologii.
Кyiv: Vidavets’ Оleh Filyuk.
Vinokur, І. S. 1993. Doslidzhennya Bushans’koho skel’noho
komplexu. Arkheolohiia, 3, s. 122-135.
Оtroshchenko, V. V. 1977. Оkhota skifskoy Аrtеmidy.
Кuriyer YUNESKO. Skify. Pаrizh, janvar, s. 21-22.
Таkho-Hodi, А. А. 1987. Аrtеmida. Miphy narodov mira.
Моskva: Sovetskaya entsiklopediya, 1, s. 107-108.
Fialko, E. E. 2004. Skifskaya Argimpasa (K interpretatsii
izobrazheniya na azhurnoy plastinke iz Giunovki). Bospor-
skiye issledovaniya,VII, s. 47-62.
Chernenko, Е. V. 1981. Skifskiye luchniky. Кiev: Nаukova
dumka.
|