На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу

Стаття присвячена дослідженню системи поселенських структур та поховальних комплексів розташованих вздовж Муравського шляху, на кордоні зі степом. Мова йде про п'ять городищ, майже шістдесят селищ, три могильники та два пункти з окремими впускними похованнями, що компактно розташовані на півд...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Крютченко, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162240
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу / О.О. Крютченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 64-76. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162240
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1622402020-01-06T01:25:49Z На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу Крютченко, О.О. Статті Стаття присвячена дослідженню системи поселенських структур та поховальних комплексів розташованих вздовж Муравського шляху, на кордоні зі степом. Мова йде про п'ять городищ, майже шістдесят селищ, три могильники та два пункти з окремими впускними похованнями, що компактно розташовані на півдні Лісостепу та належать сіверськодонецькій групі пам'яток скіфської доби. The structure of the fortified settlements enlargemented on the territory of the Dnipro-Don foreststeppe, starting from the middle-second half of the VI century BC. According to the results of the investigation of the Bilsk hillfort, the Perekipsky shaft in the Kharkiv region and settlements along the Muravsky path, we suggest that the functions of these fortifications were much wider than the protection of the inhabitants of the surrounding settlements. In this article we summarize the results of the investigation of the settlement group and burial fields that are located on the border of the steppe. 2018 Article На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу / О.О. Крютченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 64-76. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162240 904.4/.5(477.6)”6383” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Крютченко, О.О. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена дослідженню системи поселенських структур та поховальних комплексів розташованих вздовж Муравського шляху, на кордоні зі степом. Мова йде про п'ять городищ, майже шістдесят селищ, три могильники та два пункти з окремими впускними похованнями, що компактно розташовані на півдні Лісостепу та належать сіверськодонецькій групі пам'яток скіфської доби.
format	Article
author	Крютченко, О.О.
author_facet	Крютченко, О.О.
author_sort	Крютченко, О.О.
title	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу
title_short	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу
title_full	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу
title_fullStr	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу
title_full_unstemmed	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу
title_sort	на кордоні зі степом: південна група городищ скіфського часу в дніпро-донецькому лісостепу
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162240
citation_txt	На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу / О.О. Крютченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 64-76. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT krûtčenkooo nakordonízístepompívdennagrupagorodiŝskífsʹkogočasuvdníprodonecʹkomulísostepu
first_indexed	2025-07-14T14:45:46Z
last_indexed	2025-07-14T14:45:46Z
_version_	1837633997789724672
fulltext	64 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) УДК: 904.4/.5(477.6)”6383” О. О. Крютченко НА КОРДОНІ ЗІ стЕпОМ. пІВДЕННА ГРУпА ГОРОДиЩ сКІФсЬКОГО чАсУ ДНІпРО-ДОНЕЦЬКОГО ЛІсОстЕпУ Стаття присвячена дослідженню системи по- селенських структур та поховальних комплексів розташованих вздовж Муравського шляху, на кор- доні зі степом. Мова йде про п’ять городищ, майже шістдесят селищ, три могильники та два пункти з окремими впускними похованнями, що компакт- но розташовані на півдні Лісостепу та належать сіверськодонецькій групі пам’яток скіфської доби. Ключові слова: Сіверськодонецька група па- м’яток, скіфський час, городища, поселення, похо- вання, поселенська структура. Починаючи з середини — другої половини VI ст. до н. е. на теренах Дніпро-Донського Лі- состепу фіксується розширення мережі укріпле- них поселень (Моруженко 1969). Результати до- слідження більського городища (шрамко 1975), Перекіпського валу на Харківщині (Крютченко 2017) та низки поселень вздовж Муравського шляху (шрамко 2003; Гречко 2010, с. 32, 101), наштовхують на думку, що функції цих фор- тифікацій були набагато ширшими ніж просто захист жителів лише прилеглих селищ. Окрім оборонних, їх наділяють низкою соціальних та певних адміністративних функцій в рамках ок- ремих мікрорегіонів Лісостепу або, навіть, всієї Скіфії (Гречко 2010, с. 28; Дараган 2017). Не- гативним фактором у розробці проблеми місця та призначення городищ є низький рівень їх дослідження. більшість з них лише шурфува- лося. зважаючи на це, ми можемо говорити про пряму залежність ступеню вивченості окремих пам’яток від розуміння їх місця в поселенській структурі. Для прикладу наведемо оцінку ролі широковідомого Люботинського городища у порівнянні з городищем біля хутору Городище. Матеріали першого введені до наукового, тому воно стало одним з традиційних об’єктів для ілюстрації історичних подій Лісостепу (шрам- ко 1998). Друге, яке цілком вірогідно, відігра- вало роль великого регіонального центру (Гра- ков 1971) досі не отримало справедливої оцінки серед дослідників. Причини стрімкого збільшення кількості го- родищ, на наш погляд, слід пов’язувати з погір- шенням війського-політичної ситуації у VI ст. до н. е. у Східній європі. Це питання значно ширше ніж тема нашого дослідження. Укріп- лені поселення мали різне значення, яке інко- ли змінювалось протягом їх існування. в цій роботі ми підбиваємо підсумки вивчення гру- пи поселенських та поховальних комплексів розташованих вздовж Муравського шляху, на кордоні зі степом. йдеться про п’ять городищ (Семенов-зусер 1949; шрамко 1972; Колода 2003; Крютченко 2018), майже шістдесят селищ (Левицький 1948, с. 3—23; шрамко 1955, с. 5; 1957, с. 8; 1958, с. 4; 1967, с. 28; 1968, с. 31; 1972, с. 12; 2001, с. 4—12; Андрієнко 1970, с. 4; Рад- зиевская 1974, с. 7; Справочник… 1977, с. 72, 74—78, 80, 119; буйнов 1977, с. 5, 8; Колода 1987, с. 15; 1990, с. 9—12; Ревенко 1999, с. 5—6, 8—10; задников, шрамко 2003, с. 38; Скирда 2010; шрамко, Голубєва, задніков 2010, с. 383; 2013; Крютченко 2018), три могильники (бага- лей 1905, с. 40; Справочник… 1977, с. 78; Греч- ко, шелехань 2012; Окатенко 2015, с. 235—236) та два пункти з окремими підкурганними та впускними похованнями (бандуровский, буй- нов 2000, с. 46), що компактно розташовані на півдні Лісостепу та належать сіверськодонець- кій групі пам’яток скіфської доби (рис. 1; дода- ток). виокремлення даного регіону відбулось виключно з позиції розгляду місця розташова- них поряд городищ в їх історичному оточенні, © О. О. КРюТчЕНКО, 2018 65ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Крютченко, О. а. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу та ні в яком разі не претендує на виділення його складових об’єктів в окремий соціокуль- турний елемент. Матеріали середньоскіфсько- го часу домінують на поселенських пам’ятках домінують. Майбутні дослідження, можливо, дадуть матеріали кінця V—IV ст. до н. е., як це мало місце на Новоселівському поселенні (Пе- ляшенко 2012). Обрана територія, знаходиться в лісостепо- вій течії р. Сіверський Донець, навколо роз- галуженої системи ярів, що утворилися між його правими притоками. з півночі кордоном цього регіону є р. Мжа з лівобережними плав- нями, на заході — басейн р. вільхуватки (пра- ва притока Мжі), з півдня межа проходить по Дніпро-Донському вододілу до басейну р. биш- кин (правий приток Сіверського Дінця), зі схо- ду — р. Сівеський Донець та його заплава. в скіфські часи це була остання ділянка, на якій зустрічалися великі лісові масиви, далі на пів- день ліс тягнувся тонкою смугою вздовж Дінця до меж сучасного міста балаклея, де перехо- див в степ. вірогідно, в давні часи лісові ма- сиви вкривали середні та нижні течії басейнів невеликих приток рік, тоді як простір вододі- лу лишався вільним. з півдня, між витоками р. берека та Орілька та далі на північ, омина- ючи значні водні перешкоди, вздовж вододілу проходила трансзональна сухопутна комуніка- ція — Муравський шлях. вона з’єднувала те- риторії від кримського Перекопу, на півдні, до району сучасного м. Тула, на півночі (Рудаков 1890—1907 рр.). в обраному регіоні на сьогодні відомо п’ять городищ. Одне з них Нововодолазьське, не- щодавно виявлене в. М. Окатенком та ще не введено у науковий облік. виходячи з даних супутникових знімків, це городище, округлої в плані форми, розташоване на мису лівого бере- га р. вільхуватки, у її середній течії. Городище знаходиться на південній околиці смт Нова во- долага Харківської області. Питання його дату- вання, системи оборонних споруд та потужність культурного шару залишаються відкритими. таранівське городище. Розташоване у 4,5 км на північний схід від с. Таранівка зміївського р-ну Харківської обл. (рис. 1: 2; 2). Уперше пам’ятка згадується у пояснювально- му тексті до археологічної мапи Харківської губернії. Д. І. багалій відмічав, існування го- родища біля р. вільшанка у 5 верстах на пів- ніч від с. Таранівка (багалей 1906, с. 35). У 1976 р. поселення оглянула експедиція ХДУ під керівництвом ю. в. буйнова. У звіт воно увійшло під назвою городище біля с. вільшан- ка. Дослідником був вперше складений окомір- ний план, та зібраний підйомний матеріал. за наявним матеріалом городище було зарахова- но до скіфського кола пам’яток (буйнов 1976, с. 28—29). в результаті розвідки А. в. Крига- нова у 1995 р. вдруге був складений окомірний план. При зборі підйомного матеріалу дослід- ник відмічав наявність невеликої кількості керамічних виробів cалтівської культури. У звіт пам’ятка увійшла під назвою жуківське городище (Крыганов 2000, с. 59—61). У 2012 та 2014 рр. експедицією ХНУ ім. в. Н. Каразіна під керівництвом автора, був складений його детальний опис, зроблений інструментальний план та проведене шурфування городища. Рис. 1. Схема розташування і топографія поселенських і поховальних пам’яток скіфського часу південної частини сіверськодонецького Лісостепу. Номери на карті відповідають номерам додатку 66 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Статті Пам’ятка скіфського часу розташована на південному (правому) березі озера жуківка (рис. 2). зйомка плану показала, що площа внутрішнього майданчика городища складає 2,2 га. воно займає мис підтрикутної в плані форми, що з заходу та сходу оточений ярами, північно-західна його частина виходить до озе- ра. У північній частині мису простежується тонкий перешийок, що з’єднує його із корінним берегом (в цьому місці розрив між лінією вал- рів та ескарпом утворює давній в’їзд на горо- дище). Оборонні вали чітко простежуються із західної, південної та північно-східної частини укріплення. загальна довжина валу становить 420 м. У північно-західній частині, зі сторони озера, вали візуально не простежуються, схил до озера ескарпований. висота над рівнем по- верхні озера коливається від 17 до 23 м. На городищі закладено чотири шурфи за- гальною площею у 16 м2 та зібраний підйом- ний матеріал (рис. 2). У північно-західному куті шурфа 3, на рівні суглинку зафіксована частина ями округлої в плані форми (рис. 3: 1). Діаметр її складав до 0,8 м, дно зафіксоване на глибині 0,6 м від сучасної денної поверхні. Яма мала чорноземне заповнення у придонній час- тині зафіксований затьок потужністю 0,02— 0,05 м. У верхній частині ями на глибині 0,4 м знайдений фрагмент дна та дев’ятнадцять стінок від ліпного горщика, уламок кварциту (рис. 3: 2). шурфування встановило наявність слабко- насиченого культурного шару потужністю від 0,2 до 0,4 м. Матеріали шурфування та підйом- ний матеріал дозволяють віднести пам’ятку до V—IV ст. до н. е., городище Велика Гоміль- ша. займає мис підтрикутної в плані форми, що орієнтований вершиною на північний захід. висота його над рівнем озера складає 25 м. з північної та західної сторони до мису підходять глибокі яри. Із західної сторони городища роз- ташоване озеро, що було утворене в результаті Рис. 2. План-схема Таранівського городища 67ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Крютченко, О. а. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу будівництва дамби на невеличкій безіменній притоці р. Гомільша у 1970-х рр. (рис. 1: 1; 4). У ході робіт 2014 р. була уточнена площа городища, що вписана у лінію укріплень, яка становить 6,2 га (7 га за даними С. А. Семено- ва-зусера). вал та рів зберігся лише на північ- ній, західній та південній ділянках. Тут ви- сота валів сягає 1,5—2 м при ширині до 12 м. в інших місцях вони або сильно розорані, або повністю знищені в результаті господарської діяльності місцевих жителів. Периметр горо- дища складає 1014 м. На сьогодні культурний шар у багатьох місцях пошкоджений щільною забудовою, практично вся його територія зна- ходиться під приватними садибами. У півден- ній частині пам’ятки розташований парк, на Рис. 3. Таранівське городище: 1 — план шурфу 3; 2 — фрагменти ліпного посуду Рис. 4. Городище велика Гомільша: 1 — план; 2 — знахідки з розкопок (за: Семенов-зусер 1949) 68 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Статті території якого розташовані дві великі будівлі та меморіал жертвам другої світової війни. У 1948—1949 р. на городищі проводив роз- відки та розкопки С. А. Семенов-зусер. Два розкопа були закладені на майданчику городи- ща, та проведено 3 перетини оборонних споруд на його західній стороні. загальна розкрита площа склала близько 1500 м2 (Семенов-зу- сер 1949, с. 21). У перетинах оборонні спору- ди мали один будівельний період, матеріали знайдені в культурному шарі поселення дозво- ляють датувати його в межах V—IV ст. до н. е. (Гречко 2010, табл. 1), городище Коробові хутори. Розташоване між селами Коробові Хутори та Гайдари зміївського р-ну Харківсь- кої обл. (рис. 1: 3; 5). воно займає мис правого корінного берега р. Сіверський Донець, його площа становить 1,5 га. вперше пам’ятка зга- дана у праці Д. І. багалія (багалей 1905, с. 35). У 1920-х рр. його опис виконав М. К. Фукс (Фукс 1931, с. 104—105). б. А. шрамко за- клав три розкопи та здійснив перетин валу (шрамко 1955, с. 13—20). Надалі розвідки на пам’ятці проводили І. І. Ляпушкін (Ляпушкин 1961, с. 80), С. О. Плетньoва (Плетнева 1955, с. 7—10, рис. 6), Г. є. Афанасьєв (Афанасьев 1987, рис. 64). У 1998—1999 рр. розкопки на городищі проводив в. К. Міхеєв (Михеев 1999). У 2003—2004 рр. на городищі були проведені роботи під керівництвом в. в. Колоди. Під його керівництвом здійснені додаткові досліджен- ня оборонних споруд, та розкопи на території внутрішнього майданчика (Колода 2004). загальна розкрита площа на городищі ста- новить біля 1500 м2. Розкопки показали, що ця багатошарова пам’ятка містить знахідки го- родецької, скіфської, пеньківської, роменської та салтівської культур. Перші захисні споруди були зведені ще в скіфський час, та були пере- будовані повторно вже в епоху середньовіччя. залишки матеріальної культури скіфського часу зафіксовані у культурному шарі, житло- вих та господарчих спорудах (рис. 5: 4). Серед знахідок на городищі, слід відмітити фрагмент городецької кераміки (рис. 5: 2). До скіфсько- го часу належать зокрема, залізний кінський наносник з двома отворами та теслоподібною лопатю (рис. 5: 3) та фрагмент амфори типу Со- лоха 2. Хронологічні межі існування скіфсько- го поселення можна окреслити в межах кінця V — IV ст. до н. е. (Колода 2004; Гречко 2010, табл. 1). червоносівське городище. зафіксоване у 1971 р. місцевим вчителем Строкелей між сел Стулепівка та Караван Нововодолазського р-ну Харківської обл. (рис. 1: 4; 6). У 1972 р. розвід- ки на ньому проводив б. А. шрамко (шрамко 1973). Пам’ятка займає мис високого лівого бе- рега р. вільхуватки її площа становить 4,4 га. з півночі та півдня до нього підходить дві яруги, з напольної сторони городищенський мис від- сікає невеличкий вал та рів. за матеріалами шурфування та підйомним матеріалом (див. далі: рис. 9: 1) городище датується серединою- другою половиною VI — V ст. до н. е. (шрамко, задников 2003). Усі городища даного регіону — типові ми- сові фортифікації. Таранівське та великого- мільшанське складаються з одного двору та захищені однією лінією укріплень по всьому периметру. Поселення Коробові Хутори де ук- ріплення з північної та східною сторони скла- даються з трьох оборонних ліній, також на ньому простежені додаткові укріплення входу. Рис. 5. Городище Коробові Хутори та деякі ма- теріали його досліджень (за: Колода 2004) 69ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Крютченко, О. а. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу червоносівське городище має сліди оборон- них споруд лише з напільної сторони (рис. 6). Таранівське, великогомільшанське та чер- воносівське укріплення оточені кущами від- критих поселень та тяжіють до Муравського шляху. Їх віддаленість по вододілу становить 4,8—7 км. в той час, для Нововодолазьського укріплення та Коробових Хуторів ця відстань становить 13—14 км, а в околицях останнього не відомі синхронні стаціонарні поселення. Рис. 6. червоносівське городище та його округа (план А. О. зорі) 70 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Статті більшість стаціонарних поселень розта- шовані, головним чином, на плато вздовж системи ярів малих правих приток р. Мжа та Сіверський Донець. Серед них можна виокре- мити три типи. До першого відносимо поселен- ня з зольниками (рис. 6—8), до другого — без них, третій тип — поселення на дюнах або зай- мають край першої надзаплавної тераси., сели- ща першої категорії представлені 21 пунктом, п’ять з них були досліджені шляхом розкопок (Новоселівка, завадівка, червоносове ІІІ, Ми- сове І та ІІ)., селище Новоселівка розташоване на правому корінному березі р. вільхуватка. воно має дві великі групи зольників (рис. 8: 2), між якими помітна хронологічна різниця (Пе- ляшенко 2013, с. 342). Селище широко дослід- жувалось, отримані в ході розкопок матеріали дозволяють датувати його в межах V—IV ст. до н. е. (шрамко 2010, с. 376—377; шрамко, Пеляшенко, задніков 2011, с. 446—446; Коло- да 2012, с. 337—338; Окатенко, Голубєва 2012, с. 341; Пеляшенко 2012, с. 341—342; Голубєва 2013, с. 247). Дослідники відмічають, що біль- шість розкритих на поселенні жител належать до типу наземних, близьких до кола в плані споруд, заглиблених у материк не більше ніж 0,15—0,4 м. в середині таких будівель за пооди- нокими винятками не фіксуються опалювальні елементи. загалом, на поселені вони представ- лені винесеними за межі приміщень відкрити- ми вогнищами (Пеляшенко 2012, с. 342), посе- лення завадівка розташоване на плато лівого берега р. вільхуватки. Представлене 16 золь- ними насипами. Матеріали шурфування на зольника 6, проведеного І. б. шрамко (шрамко 2001, с. 9—11) дозволяють датувати пам’ятку серединою VI — початком V ст. до н. е. (шрам- ко, задников 2003, с. 39). На селищі червоносове 3, що також розта- шоване на плато лівого берега р. вільхуватки було зафіксовано 34 зольники (рис. 6) (шрам- ко 1958,с. 17; 1998, с. 125; шрамко, задни- ков, зоря 2004, с. 28). Під час шурфування виявлено матеріали середньоскіфського часу (рис. 9: 2). На поселенні Мисове І, розташованому у верхів’ях р. Гомільша зафіксовано 16 зольних насипів. Один з них (№ 1) був повністю до- слідила в. є. Радзієвська (Радзиевская 1975, c. 1—3). У ході розкопок зафіксовано два роз- вали глинобитних пічок. Отримані матеріали дозволяють датувати його кінцем VI — V ст. до н. е., синхронно поселенню Мисове ІІ (Радзиев- ская 1974, c. 7—8). У 1970 р. експедиція ХДУ ім. Горького під керівництвом в. П. Андрієнка оглянула два селища з зольниками на околиці села верх- ній бишкин. У шкільному музеї зберігалися два кинджала ранньоскіфського часу з бруско- подібним навершям та ниркоподібним перех- рестям, бронзові вістря стріл кінця VІІ — ІV ст. до н. е., глиняні мініатюрні посудини та дрібна зооморфна пластика, кістяна грибоподібна за- стібка, оселок та обточена стінонка ліпної посу- дини (рис. 9: 3) (Андриенко 1970, с. 4). Не мож- на виключати, що знахідки клинкової зброї є випадковими та не пов’язані з поселеннями, а співвідносяться з пересуванням загонів воїнів по Муравському шляху у ранньоскіфський час. Планіграфічні дослідження довели, що більшість поселень із зольниками тяжіють до верхів’їв невеликих приток та розташовані на плато. Таке розташування, зумовлено зручніс- тю ведення землеробства на ділянках вільних від лісових масивів та близькістю до джерел води. Другий тип репрезентований 25 селищами. більшість з них сильно пошкоджені оранкою. Дослідження на них, в основному, обмежува- лись лише описами та збором підйомного ма- теріалу. Ми не можемо впевнено казати про те, що в давні часи, в певній їх частині не було зольних насипів. Для більшості з них місце розташування ідентичне поселенням з зольни- ками. виняток становить група з семи селищ, що знаходяться ближче до середньої течії рі- чок третього порядку (велика Гомільша 1—2, селище в ур. вовківня, бірочок, верхній біш- кин 3—4 та Нововодолазьське). Група з трьох поселень з зольниками розта- шована впритул до червоносівського городища (рис. 6) (шрамко, задников 2003). Матеріали зібрані на їх поверхні зазвичай дають широку дату в межах VI—V ст. до н. е. (рис. 9: 2). До третього типу відносяться поселення, що розташовані на дюнах (6 пунктів) або займають край першої надзаплавної тераси (7 пунктів), вздовж Мжі, другої вільхуватки та Сіверського Дінця. Їх дослідження також зазвичай обмежу- вались виключно збором підйомного матеріа- лу. Пам’ятки з низькою топографією представ- лені окремими селищами зі слабковираженим культурним шаром, які традиційно ототожню- ють з сезонними пасовиськами у плавневих Рис. 7. Схема розташування зольників в ур. за- повітне 71ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Крютченко, О. а. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу луках (шрамко 1962, с. 207; бондар 1974, с. 11, 103). Питання про те чи пов’язані вони з гос- подарською діяльністю рухливих скотарів (пе- регону), чи відображають певну сезонну діяль- ність осілого населення (вигону худоби або землеробства на луках) досі є не вирішеним. Їх порівняна віддаленість від основного масиву поселень та відгородженість великими водни- ми артеріями схиляє до першої думки. через брак інформації визначити хронологічні межі їх існування наразі не можливо. багато дослід- ників традиційно зараховують подібні пам’ятки до V—ІV ст. до н. е. (Гречко 2010, с. 25). Основна маса досліджених у регіоні похо- вань датована V—ІV ст. до н. е. Поховальні комплекси представлені курганними могиль- никами та впускними похованнями, що зазви- чай розташовані на плато та мисах, що утворені великими водними артеріями та їх притоками. Цю групу скіфських поховань вперше виокре- мив Д. С. Гречко (Гречко 2010, с. 44—45; Греч- ко, шелехань 2012). У південній частині на території серед- ньовічного городища Суха Гомільша у курган доби бронзи було впущено чотири поховання піздньоскіфського часу. Два поховання були Рис. 8. Поселення з зольниками: 1 — Дементьєве; 2 — Новоселівка (плани А. О. зорі) 72 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Статті орієнтовані на захід, один на південь і один на північний-захід. Контури поховальних конс- трукцій простежити не вдалось. Речовий ма- теріал був представлений бронзовими вістрями стріл (буйнов, Михеев 1988, с. 88, рис. 1). Курганний могильник велика Гомільша розташований в лісі у 2,5 км на схід від одной- менного села. за планом б. А. шрамка налічує понад 700 насипів та один майдан (шрамко, Михеев, Грубник-буйнова 1977, с. 73). Дослід- ження на ньому проводили О. С. Федоровсь- кий, С. А. Семенов-зусер та б. А. шрамко: досліджено 11 курганів (Гречко 2010, табл. 9). Матеріали цього некрополю дозволяють від- нести час його функціонування до V—IV ст. до н. е., могильник біля с. Липкуватівка налічує не менше 46 насипів та 1 майдану, що вишику- вані ланцюжком по лінії північ-південь. Один з курганів дослідив в. М. Окатенко у 2014 р. Пог- рабований курган містив поховання у катаком- Рис. 9. знахідки з червоносівського городища (1), поселень червоносо- ве 3 (2) та біля с. верхній бішкін (3) (за: задников, шрамко 2003; шрам- ко, задников 2004; Андриенко 1970) 73ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Крютченко, О. а. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу бі та за наявним речовим матеріалом датовано IV ст. до н. е. (Окатенко 2015). Гришківський курганний могильник дослідив Д. С. Гречко у 2006—2007 рр. під 13 насипами було простеже- но 18 поховань. Могильник датується в межах V—IV ст. до н. е. (Гречко, шелехань 2012). в дослідженому регіоні у середньоскіфський час з’являється розвинена система відкритих поселень з зольниками, які складають окремі групи, так звані кущі (рис. 1). вони розміща- лись у верхів’ях дрібних притоків, серед роз- галуженої системи ярів та тяжіли до території вододілу. вибір місця був зумовлений зруч- ним положенням для ведення землеробства у місцях вільних від лісу. У той же час виникає перше городище в регіоні — червоносівське (рис. 6), навколо нього також сконцентрована густа мережа синхронних йому стаціонарних поселень. Городище відрізняється простотою оборонної конструкції — захищено валом та ровом лише з боку поля. У V ст. до н. е. поряд з кущами відкритих поселень виникають Та- ранівське та великогомільшанське городища. Скоріш за все, всі крім Коробових Хуторів ви- никли середньоскіфський час. Майданчик цих городищ захищений по периметру однією лінією укріплень. У піздньоскіфський час різ- ко скорочується чисельність поселень вздовж Муравського шляху, нові селища виникають в середніх течіях приток (Новоселівка) та в заплавах великих річкових систем. Під питан- ням лишається функціонування червоносівсь- кого, Таранівського та великогомільшанського городища у IV ст. до н. е. Наприкінці V ст. до н. е. на мису біля Сіверського Дінця виникає добре укріплене городище Коробові Хутори, а в заплаві фіксуються сліди сезонних стійбищ. Процес проходить паралельно з інфільтрацією в регіон степових номадів. Додаток пОсЕЛЕНсКІ тА пОхОВАЛЬНІ пАМ’ЯтКи сКІФсЬКОГО чАсУ пІВДЕННОї чАстиНи сІВЕРсЬКО- ДОНЕЦЬКОГО ЛІсОстЕпУ 1 1. велика Гомільша, городище — V—IV ст. до н. е. 2. Таранівське, городище — V—IV ст. до н. е. 3. Коробові Хутори, городище — кінець V—IV ст. до н. е. 4. червоносове, городище — VI—V ст. до н. е. 5. Нововодолазьське, городище — ? 6. Раздольне, могильник — ?. 7. Липкуватівка, могильник — кінець V—IV ст. до н. е. 8. Гришківка, могильник — кінець V—IV ст. до н. е. 9. велика Гомільша, могильник — V—IV ст. до н. е. 1. У додатку інформація дана таким чином: № на карті (див. рис. 1). Назва пам’ятки, тип пам’ятки — датування. 10. Суха Гомільша, могильник — V—IV ст. до н. е. 11. ур. заповітне, поселення з зольниками — дру- га половина VI—V ст. до н. е. 12. Таранівка, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 13. Гришківка, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 14. Мисове 1, поселення з зольниками — V—ІV ст. до н. е. 15. Мисове 2, поселення з зольниками — V—ІV ст. до н. е. 16. Пасіки 1, поселення з зольниками — друга по- ловина VI—V ст. до н. е. 17. Пасіки 2, поселення з зольниками — друга по- ловина VI—V ст. до н. е. 18. Пасіки 3, поселення з зольниками — друга по- ловина VI—V ст. до н. е. 19. Козачка 1, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 20. Козачка 2, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 21. верхній бишкин, поселення з зольниками — VI—V ст. до н. е. 22. верхній бишкин 2, поселення з зольника- ми — VI—V ст. до н. е. 23. завадівка 1, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 24. завадівка 2, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 25. Рябухіно 1, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 26. Рябухіно 6, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 27. червоносове 2, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 28. червоносове 3, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 29. Собатівка, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 30. бражники, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. 31. Новоселівка, поселення з зольниками — V— ІV ст. до н. е. 32. задонецьке, поселення на пісчаних дюнах — V—ІV ст. до н. е. 33. черкаський бишкин 1, поселення на пісчаних дюнах — V—ІV ст. до н. е. 34. Соколове 2, поселення на пісчаних дюнах — V—ІV ст. до н. е. 35. Миргороди, поселення на пісчаних дюнах — V—ІV ст. до н. е. 36. Комсомольське, поселення на пісчаних дю- нах — V—ІV ст. до н. е. 37. Мерефа 1, поселення на пісчаних дюнах — V—ІV ст. до н. е. 38. Таранівка 2, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 39. Першотравневе 1, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 40. Руський бішкін, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 41. Колісники, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 42. велика Гомільша 1, селище — друга полови- на VI—IV ст. до н. е. 43. велика Гомільша 2, селище — друга полови- на VI—IV ст. до н. е. 44. велика Гомільша ур. вовківня, селище — дру- га половина VI—IV ст. до н. е. 74 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Статті 45. Першотравневе 2, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 46. бірочок, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 47. Суха Гомільша, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 48. Суха Гомільша 2, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 49. безпалівка, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 50. верхній бішкин 3, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 51. верхній бішкин 4, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 52. Рябухіно 2, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 53. Рябухіно 3, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 54. Рябухіно 4, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 55. Рябухіно 5, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 56. червоносове 4, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 57. червоносове 5, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 58. червоносове 6, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 59. Стулепівка, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 60. Сосонівка, селище — друга половина VI— IV ст. до н. е. 61. Яротівка, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 62. Нововодолазьське, селище — друга половина VI—IV ст. до н. е. 63. черкасський бішкин 2, селище на краю боро- вої тераси — V—IV ст. до н. е. 64. Лиман 3, селище на краю тераси — V—IV ст. до н. е. 65. Лиман оз.чайка, селище на краю тераси — V—IV ст. до н. е. 66. Мерефа 3, селище на краю тераси — V—IV ст. до н. е. 67. борки 2, селище на краю тераси — V—IV ст. до н. е. 68. борки 3, селище на краю тераси — V—IV ст. до н. е. 69. Сердюкове 2, селище на лівому березі Сі- верського Дінця — V—IV ст. до н. е. 70. Демент’єве, поселення з зольниками — друга половина VI—V ст. до н. е. ЛІтЕРАтУРА Андриенко, в. П. 1970. Отчет о раскопках и разведках на территории харьковской и Полтав- ской областей в 1970 г. Науковий архів ІА НАНУ, 1970/77. Афанасьев, Г. Е. 1987. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII—X веках (алан- ский вариант салтово-маяцкой культуры). археоло- гические открытия на новостройках, 2, с. 88-132. багалей, Д. И. 1905. Объяснительный текст к ар- хеологической карте Харьковской губернии. Труды хII археологического съезда, I, с. 1-92. бандуровский, А. в., буйнов, ю. в. 2000. Курга- ны скифского времени (северскодонецкий вариант). Киев: ІА НАНУ. бондар, Н. Н. 1974. Поселения среднего Поднепро- вья ранней бронзы. Київ: Наукова думка. буйнов, ю. в. 1976. Отчёт предскифского от- ряда скифо-славянской экспедиции хГУ о развед- ках и раскопках в 1976. Науковий архів ІА НАНУ, 1976/111. буйнов, ю. в., Михеев, в. К. 1989. Курган сруб- ной культуры у с. Сухая Гомольша на Харьковщине. Вестник харьковского университета, 343: история, 23, с. 87-95. Голубєва, І. в. 2013. Охоронні Дослідження посе- лення скіфського часу біля с. Новоселівка Нововодо- лажського р-ну. археологічні дослідження в Україні 2012 р., с. 247. Граков, б. Н. 1971. Скифы. Москва: МГУ. Гречко, Д. С., шелехань, А. в. 2012. Гришковс- кий могильник скифов на харьковщине. Киев: ИА НАНУ. Гречко, Д. С. 2010. населення скіфського часу на Сіверському Дінці. Київ: ІА НАНУ. Дараган, М. Н. 2017. Городища-гиганты скифс- кой эпохи в Украинской Лесостепи (особенности рас- положения и фортификации). вводные замечания. археология и геоинформатика, 8, с. 2-101. задников, С. А., шрамко, И. б. 2003. Памятни- ки скифского времени в бассейне реки Ольховатка. Проблеми історії та археології України, с. 37-40. Колода, в. в. 1987. археологические разведки в басейне верхнего течения Северского Донца. Науко- вий архів ІА НАНУ, 1987/100. Колода, в. в. 1990. археологические разведки в басейне верхнего течения Северского Донца и Оско- ла. Науковий архів ІА НАНУ, 1990/226. Колода, в. в. 2004. Работы 2003 г. на городище Коробовы Хутора и в его округе. археологічні від- криття в Україні 2002—2003 рр., 6, с. 167-169. Колода, в. в. 2012 Дослідження зольників 3—5 на скіфському селищі Новоселівка в Харківській обл. археологічні дослідження в Україні 2012 р., с. 337-338. Крыганов, А. в. 1996. Археологические разведки на Харьковщине в 1995—1996 годах. археологічні дослідження в Україні 1994—1996 рр, с. 59-61. Крютченко, А. А. 2016. Перекопский вал на харь- ковщине. археологія і давня історія України, 2 (23): Старожитності раннього залізного віку, с. 292-298. Крютченко, О. О. 2018. Розвідки на території зміївського району Харківської області. археологіч- ні дослідження в Україні 2016 р., с. 249-251. Левицкий, И. Ф. 1948. археологические исследо- вания в харьковской области 1948 г. (сообщение). Науковий архів ІА НАНУ, 1948/17. Ляпушкин, И. И. 1961. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа. Москва: Наука. Мате- риалы и исследования по археологии СССР, 104. Михеев, в. К. 2001. Отчёт о раскопках Средне- вековой археологической экспедиции харьковского национального университета им. В. н. Каразина за 1999 г. Науковий архів ІА НАНУ, 1999/96. Михеев, в. К. 1998. Отчёт о работе Средневе- ковой экспедиции харьковского государственного университета в 1998 г. Науковий архів ІА НАНУ, 1998/80. Мозолевский, б. Н. 1973. Скифские погребения у с. Нагорное близ г. Орджоникидзе на Днепропет- ровщине. в: Тереножкин, А. И. (ред.). Скифские древности. Киев: Наукова думка, с. 208-234. Моруженко, А. А. 1969. Городища лесостепной Скифии (история строительства оборонительных сооружений, жилищ и хозяйственных построек в 75ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Крютченко, О. а. На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу VII—III вв. до н. э.). Автореферат диссертации … канд. ист. наук. Харьков. Окатенко, в. М. 2015. Дослідження скіфського кургану біля с. Липкуватівка на Харківщині. архео- логічні дослідження в Україні 2014 р., с. 235-236. Окатенко, в. М., Голубєва, І. в. 2012. Досліджен- ня зольника на поселенні Новоселівка. археологічні дослідження в Україні 2012 р., с. 341. Пеляшенко, К. ю. 2012. Дослідження поселення скіфського часу Новоселівка. археологічні дослід- ження в Україні 2011 р., с. 341-342. Плетнёва, С. А. 1955. Отчёт о работе Северо- Донецкого отряда Таманскоё экспедиции летом 1955 г. Науковий архів ІА НАНУ, 1955/16. Радзиевская, в. Е. 1974. Отчет о работе север- скодонецкого отряда археологической экспедиции харьковской областной организации охраны па- мятников истории и культуры и харьковского дворца пионеров и школьников им. П. П. Постыше- ва в 1974 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1974/67. Ревенко, в. И. 1999. Отчет о разведках в Ку- пянском и нововодолажском районах харьковской области в 1999 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1999/62. Рудаков, в. Е. 1890—1907. Муравский шлях. Энцик- лопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. Семенов-зусер, С. А. 1949. археологические рас- копки на территории с. Большая Гомольша в 1949 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1949/40. Фукс, М. 1931. Про городища скитської доби на Харківщині. Записки ВУаК, 1, с. 85-124. шрамко, б. А. 1955. археологические исследова- ния харьковского государственного университета им. а. М. Горького в харьковской и Полтавской об- ластях в 1954 г. Науковий архів ІА НАНУ, 1954/14. шрамко, б. А. 1955. Предварительные сообщения о разведках и раскопках Северо-Донецкой археоло- гической экспедиции в 1955 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1955/34. шрамко, б. А. 1957. Отчет о разведках и раскоп- ках археологической экспедиции хГУ в 1957 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1957/16а. шрамко, б. А. 1958. Отчет о разведках и раскоп- ках археологической экспедиции хГУ в 1958 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1958/31. шрамко, б. А. 1962. Древности Северского Дон- ца. Харьков: ХГУ. шрамко, б. А. 1972. Отчет о работах скифо- славянской археологической экспедиции харьковс- кого университета в 1972 году. Науковий архів ІА НАНУ, 1972/61а. шрамко, б. А. 1975. Крепость скифской эпохи у с. бельск — город Гелон. в: Тереножкин, А. И. (ред). Скифский мир. Киев: Наукова думка, с. 94-132. шрамко, б. А. 1998. Люботинское городище. в: буйнов, ю. в. (ред.). Люботинское городище, Харь- ков, с. 9-131. шрамко, б. А., Михеев, в. К., Грубник-буйнова, Л. П. 1997. Справочник по археологии Украины. харьковская область. Киев: Наукова думка. шрамко, И. б. 2003. Исследование округи Любо- тинского городища. археологічний літопис Лівобе- режної України, 2/2002, 1/2003, с. 102-108. шрамко, И. б. 2001. Отчет об археологических разведках на территории нововодолажского и Валковского р-ов харьковской обл. в 2001. Науковий архів ІА НАНУ, 2001/54. шрамко, И. б. 2010. Охранные исследования по- селения скифского времени у с. Новоселовка. архео- логічні дослідження в Україні 2009 р., с. 376-377. шрамко, И. б., задников, С. А., зоря, А. О. 2004. Селище скифского времени у с. червоносово. Древ- ности 2004, с. 27-32. шрамко, И. б., Пеляшенко, К. ю., задников, С. А. 2011. Охранные раскопки поселения скифского времени у с. Новоселовка. археологічні дослідження в Україні 2011 р., с. 446. REfEREnCEs Andrienko, V. P. 1970. Otchet o raskopkah i razvedkah na territorii harkovskoy i Poltavskoy oblastey v 1970 g. Naukoviy arhiv IA NANU, 1970/77. Afanasev, G. E. 1987. Naselenie lesostepnoy zonyi bas- seyna Srednego Dona v VIII—X vekah (alanskiy variant salt- ovo-mayatskoy kulturyi). Arheologicheskie otkryitiya na novo- stroykah, 2, s. 88-132. Bagaley, D. I. 1905. Ob’yasnitelnyiy tekst k arheolog- icheskoy karte Harkovskoy gubernii. Trudyi XII arheolog- icheskogo s’ezda, I, s. 1-92. Bandurovskiy, A. V., Buynov, Yu. V. 2000. Kurganyi skif- skogo vremeni (severskodonetskiy variant). Kiev: IA NANU. Bondar, N. N. 1974. Poseleniya srednego Podneprovya ran- ney bronzyi. Kiev: Naukova dumka. Buynov, Yu. V. 1976. OtchYot predskifskogo otryada skifo- slavyanskoy ekspeditsii HGU o razvedkah i raskopkah v 1976. Naukoviy arhiv IA NANU, 1976/111. Buynov, Yu. V., Miheev, V. K. 1989. Kurgan srubnoy kul- turyi u s. Suhaya Gomolsha na Harkovschine. Vestnik Khark- ovskogo universiteta, 343: istoriya, 23, s. 87-95. Golubeva, I. V. 2013. Ohoronni doslidzhennya poselennya skifskogo chasu bilya s. Novoselivka Novovodolazhskogo r-nu. Arheologichni doslidzhennja v Ukrayini 2012 r., s. 247. Grakov, B. N. 1971. Skifyi. Moskva: MGU. Grechko, D. S., Shelehan, A. V. 2012. Grishkovskiy mogil- nik skifov na Harkovschine. Kiev: IA NANU. Grechko, D. S. 2010. Naselennya skifskogo chasu na Siver- skomu Dintsi. Kyiv: IA NANU. Daragan, M. N. 2017. Gorodischa-gigantyi skifskoy epohi v Ukrainskoy Lesostepi (osobennosti raspolozheniya i forti- fikatsii). Vvodnyie zamechaniya. Arheologiya i geoinforma- tika, 8, s. 2-101. Zadnikov, S. A., Shramko, I. B. 2003. Pamyatniki skifsko- go vremeni v basseyne reki Olhovatka. Problemi istoriyi ta arheologiyi Ukrayini, s. 37-40. Koloda, V. V. 1987. Arheologicheskie razvedki v baseyne verhnego techeniya Severskogo Dontsa. Naukoviy arhiv IA NANU, 1987/100. Koloda, V. V. 1990. Arheologicheskie razvedki v baseyne verhnego techeniya Severskogo Dontsa i Oskola. Naukoviy arhiv IA NANU, 1990/226. Koloda, V. V. 2004. Rabotyi 2003 g. na gorodische Ko- robovyi Hutora i v ego okruge. Arheologichni vidkrittya v Ukrayini 2002—2003 rr., s. 167-169. Koloda, V. V. 2012. Doslidzhennya zolnikiv 3—5 na skif- skomu selischi Novoselivka v Harkivskiy obl. Arheologichni doslidzhennja v Ukrayini 2012 r., s. 337-338. Kryiganov, A. V. 1996. Arheologicheskie razvedki na Hark- ovschine v 1995—1996 godah. Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 1994—1996 rokiv, s. 59-61. Kryutchenko, A. A. 2016. Perekopskiy val na harkovschine. Arheologiya i davnya istoriya Ukrayiny, 2 (23): Starozhitnosti rannogo zaliznogo viku, s. 292-298. Kryutchenko, O. O. 2018. Rozvidki na teritoriyi Zmijivsko- go rayonu Harkivskoji oblasti. Arheologichni doslidzhennja v Ukrayini 2016 r., s. 249-251. Levitskiy, I. F. 1948. Arheologicheskie issledovaniya v Harkovskoy oblasti 1948 g. (soobschenie). Naukoviy arhiv IA NANU, 1948/17. Lyapushkin, I. I. 1961. Dneprovskoe Lesostepnoe Levobe- rezhe v epohu zheleza. Moskva: Nauka. Materialyi i issle- dovaniya po arheologii SSSR, 104. Miheev, V. K. 2001. Otchyot o raskopkah Srednevekovoy arheologicheskoy ekspeditsii Harkovskogo natsionalnogo uni- versiteta im. V. N. Karazina za 1999 g. Naukoviy arhiv IA NANU, 1999/96. 76 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Статті Miheev, V. K. 1998. Otchyot o rabote Srednevekovoy eks- peditsii Harkovskogo gosudarstvennogo universiteta v 1998 g. Naukoviy arhiv IA NANU, 1998/80. Mozolevskiy, B. N. 1973. Skifskie pogrebeniya u s. Nagornoe bliz g. Ordzhonikidze na Dnepropetrovschine. In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Skifskie drevnosti. Kiev: Naukova dumka, s. 208-234. Moruzhenko, A. A. 1969. Gorodischa lesostepnoy Skifii (istoriya stroitelstva oboronitelnyih sooruzheniy, zhilisch i hozyaystvennyih postroek v VII—III vv. do n. e.). Avtoreferat disertatsiyi … kand. ist. nauk. Harkov. Okatenko, V. M. 2015. Doslidzhennya skifskogo kur- ganu bilya s. Lipkuvativka na HarkIvschini. Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2014 r., s. 235-236. Okatenko, V. M., Golubeva, I. V. 2012. DosiIdzhennya zol- nika na poselenni Novoselivka. Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2012 r., s. 341. Pelyashenko, K. Yu. 2012. Doslidzhennya poselennya skifskogo chasu Novoselivka. Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2011 r., s. 341-342. Pletnyova, S. A. 1955. Otchyot o rabote Severo-Donetskogo otryada Tamanskoyo ekspeditsii letom 1955 g. Naukoviy arhiv IA NANU, 1955/16. Radzievskaya, V. E. 1974. Otchet o rabote severskodonet- skogo otryada arheologicheskoy ekspeditsii Harkovskoy ob- lastnoy organizatsii ohranyi pamyatnikov istorii i kulturyi i Harkovskogo dvortsa pionerov i shkolnikov im. P. P. Postyi- sheva v 1974 godu. Naukoviy arhiv IA NANU, 1974/67. Revenko, V. I. 1999. Otchet o razvedkah v Kupyanskom i Novovodolazhskom rayonah Harkovskoy oblasti v 1999 godu. Naukoviy arhiv IA NANU, 1999/62. Rudakov, V. E. 1890—1907. Muravskiy shlyah. Entsiklo- pedicheskiy slovar Brokgauza i Efrona: v 86 t. Semenov-Zuser, S. A. 1949. Arheologicheskie raskopki na territorii s. Bolshaya Gomolsha v 1949 godu. Naukoviy arhiv IA NANU. 1949/40. Fuks, M. 1931. Pro gorodischa skitskoYi dobi na HarkIvs- chinI. Zapiski VUAK, 1, s. 85-124. Shramko, B. A. 1955. Arheologicheskie issledovaniya Harkovskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. M. Gorko- go v Harkovskoy i Poltavskoy oblastyah v 1954 g. Naukoviy arhiv IA NANU, 1954/14. Shramko, B. A. 1955. Predvaritelnyie soobscheniya o raz- vedkah i raskopkah Severo-Donetskoy arheologicheskoy eks- peditsii v 1955 godu. Naukoviy arhiv IA NANU, 1955/34. Shramko, B. A. 1957. Otchet o razvedkah i raskopkah ar- heologicheskoy ekspeditsii HGU v 1957 godu. Naukoviy arhiv IA NANU, 1957/16a. Shramko, B. A. 1958. Otchet o razvedkah i raskopkah ar- heologicheskoy ekspeditsii HGU v 1958 godu. Naukoviy arhiv IA NANU, 1958/31. Shramko, B. A. 1962. Drevnosti Severskogo Dontsa. Har- kov: HGU. Shramko, B. A. 1972. Otchet o rabotah skifo-slavyanskoy arheologicheskoy ekspeditsii Harkovskogo universiteta v 1972 godu. Naukoviy arhiv IA NANU, 1972/61a. Shramko, B. A. 1975. Krepost skifskoy epohi u s. Belsk — gorod Gelon. In: Terenozkin, A. I. (ed.). Skifskiy mir. Kiev: Naukova dumka, s. 94-132. Shramko, B. A. 1998. Lyubotinskoe gorodische. Harkov: Region-Inform. Shramko, B. A., Miheev, V. K., Grubnik-Buynova, L. P. 1997. Spravochnik po arheologii Ukrainyi. Harkovskaya ob- last. Kiev: Naukova dumka. Shramko, I. B. 2003. Issledovanie okrugi Lyubotinskogo gorodischa. Arheologichniy litopis Livoberezhnoyi Ukrayini, 2/2002, 1/2003, s. 102-108. Shramko, I. B. 2001. Otchet ob arheologicheskih razvedkah na territorii Novovodolazhskogo i Valkovskogo r-ov Harko- vskoy obl. v 2001. Naukoviy arhiv IA NANU, 2001/54. Shramko, I. B. 2010. Ohrannyie issledovaniya poseleniya skifskogo vremeni u s. Novoselovka. Arheologichni doslidzhen- nya v Ukrayini 2009 r., s. 376-377. Shramko, I. B., Zadnikov, S. A., Zorya, A. O. 2004. Selische skifskogo vremeni u s. Chervonosovo. Drevnosti 2004, s. 27- 32. Shramko, I. B., Pelyashenko, K. Yu., Zadnikov, S. A. 2011. Ohrannyie raskopki poseleniya skifskogo vremeni u s. Nov- oselovka. Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2011 r., s. 446-446. O. O. Kriutchenko ON THE BORDER OF THE STEPPE. THE SOuTHERN HILLFORT GROuP OF THE SCYTHIAN TIME OF THE DNIPRO-DONETSK FOREST-STEPPE The structure of the fortified settlements enlarge- mented on the territory of the Dnipro-Don forest- steppe, starting from the middle-second half of the VI century BC. According to the results of the investi- gation of the Bilsk hillfort, the Perekipsky shaft in the Kharkiv region and settlements along the Muravsky path, we suggest that the functions of these fortifica- tions were much wider than the protection of the in- habitants of the surrounding settlements. In this arti- cle we summarize the results of the investigation of the settlement group and burial fields that are located on the border of the steppe. A developed system of the open settlements with ashes, which formed the separate groups, so-called bushes, appeared in this region in the Middle Scythian period. That were located in the upper reaches of small tides, among the ramified system of ravines near the watershed. The choice of that place was due to the con- venient location for farming, in places free from the for- est. At the same time there appered the first hillfort in the region — Chervonosivske. A synchronous and concentrated system of station- ary settlements were located around this hillfort. The hillfort had the simple defensive structure (protected by a shaft and a moat from the one side of the field). The Taranivske and Velykohomilshansky hillforts with the bushes of the open settlements appered in the V century BC. Likely, all settlements, except Korobovy Khutory were built in the Middle Scythian time. The site of these ancient settlements is protected along the perimeter with one line of fortifications. The number of settlements along the Muravsky path drastically decreased, in the Late Scythian time. The new set- tlements appered in the middle flows of tributaries (Novoselivka) and in floodplains of large river systems. As an question — the functioning of Chervonosovsky, Taranivsky and Velykohomilshansky hillforts in the IV century BC. The well-fortified hillfort Korobovy Khutory appeared in the final of V century BC. on the cape near the Siversky Donets.The traces of seasonal stands are recorded in the floodplain. The process pro- ceeds in parallel with the infiltration in the steppe no- mads in this region. Keywords: the Siversky Donets group of monu- ments, Scythian time, hillforts, settlements, burial fields, the settlement structure. Одержано 28.02.2018 КРЮтчЕНКО Олексій Олександрович, ас- пірант Інституту археології НАН України, пр. Ге- роїв Сталінграда 12, Київ, 04210, Україна, Spg9m@ ukr.net. KRIuTCHENKO Oleksij O., graduate student, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingradu ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, Spg9m@ukr.net.

На кордоні зі Степом: південна група городищ скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепу

Репозитарії

Схожі ресурси