Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища

Статтю присвячено пам'яткам раннього залізного віку, які були виявлені в околицях Мотронинського городища.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Ляшко, Ю.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162252
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища / Ю.Ю. Ляшко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 236-244. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162252
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1622522020-01-06T01:25:43Z Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища Ляшко, Ю.Ю. Публікація археологічних матеріалів Статтю присвячено пам'яткам раннього залізного віку, які були виявлені в околицях Мотронинського городища. Motroninsky ancient settlement belongs to the most famous monuments of the Scythian epoch of the Dnieper Forest-Steppe Right Bank. Since the late 1980s and until today, work is underway to study the monuments of this time in the vicinity of the site of the ancient settlement. This work is based on materials that identify the chronological and periodic frames of the surveyed monuments. In total 21 settlements of Scythian time of VII—III centuries BC were surveyed and opened. The results of this work confirm the version of the researchers of the site of ancient settlement that its main population lived outside the fortification in a radius of several kilometers. 2018 Article Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища / Ю.Ю. Ляшко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 236-244. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162252 904.5(477.53)”6383” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Ляшко, Ю.Ю. Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено пам'яткам раннього залізного віку, які були виявлені в околицях Мотронинського городища.
format	Article
author	Ляшко, Ю.Ю.
author_facet	Ляшко, Ю.Ю.
author_sort	Ляшко, Ю.Ю.
title	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища
title_short	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища
title_full	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища
title_fullStr	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища
title_full_unstemmed	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища
title_sort	пам'ятки раннього залізного віку в околицях мотронинського городища
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162252
citation_txt	Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища / Ю.Ю. Ляшко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 236-244. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT lâškoûû pamâtkirannʹogozalíznogovíkuvokolicâhmotroninsʹkogogorodiŝa
first_indexed	2025-07-14T14:46:24Z
last_indexed	2025-07-14T14:46:24Z
_version_	1837634038555213824
fulltext	236 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) УДК: 904.5(477.53)”6383” Ю. Ю. Ляшко пАМ’ЯтКи РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ В ОКОЛиЦЯх МОтРОНиНсЬКОГО ГОРОДиЩА Статтю присвячено пам’яткам раннього за- лізного віку, які були виявлені в околицях Мотро- нинського городища. Ключові слова: скіфська доба, поселення, кера- міка, наконечники стріл. Мотронинське городище по праву відносить- ся до найбільш визначних пам’яток скіфсько- го часу Дніпровського Лісостепового Правобе- режжя. загальна площа пам’ятки становить біля 200 га. (бессонова, Скорий 2001, с. 2), за матеріалами М. М. Дараган — 106 га (Дара- ган 2017, с. 408). його дослідження пов’язані з іменами відомих археологів в. в. Хвойки, О. О. бобринського, І. в. Фабріціус, О. І. Тере- ножкіна, М. І. вязмітіної, є. Ф. Покровської, інших фахівців. Ґрунтовні та масштабні дослід- ження на городищі провела у 1988—1996 роках експедиція «Холодний Яр» ІА НАН України під керівництвом С. С. бессонової (бессонова, Скорий 2001, с. 1—157). А у 2000 — 2003 рр. — спільна Україно-польська експедиція на чолі зі С. А. Скорим та Я. Хохоровським. з 2017 р. дослідження пам’ятки відновились під керів- ництвом О. Д. Могилова. У ході дослідження пам’ятки, археологи ви- сунули версію про те, що населення, яке спо- руджувало Мотронинське городище, жило не тільки на його площі, а й у радіусі кількох кі- лометрів за його межами (бессонова, Скорий 2001, с. 126). Повне розуміння цієї грандіозної пам’ятки можливе в нерозривному зв’язку з системою навколишніх синхронних комплек- сів. Тому, з кінця 1980-х рр. і дотепер, прово- дяться археологічні розвідки прилеглої тери- торії. вони не тільки дозволили встановити стан вже відомих пам’яток, але й виявили цілу серію невідомих раніше поселень. в основу да- ної роботи, ввійшли матеріали із цих селищ 1. Територія навколо Мотронинського горо- дища покрита лісовим масивом, через що до- слідження в більшій мірі проводились на не зяйнятій лісовими насадженнями території, насамперед, в навколо населених пунктів жа- ботин, Михайлівка, Грушківка — в західних і південно-західних околицях городища. Робо- тами обстежено 21 пам’ятку, в радіусі до 8 км від Мотронинського городища, серед яких уже відомі та нововиявлені. Причому було поміче- но, що практично всі з зазначених об’єктів зна- ходяться у межах візуального спостереження не лише з городища, а й одне з одного. Тобто, жителі поселень бачили населені пункти один одного, та могли передавати певні сигнали чи повідомлення. Крім того, на території лісового масиву також були виявлені окремі випадкові знахідки скіфського часу: меч, дротик, спис та інші (рис. 1). Можливо вони маркують ще неві- домі поселення навколо городища. Отже, нині в окресленому районі виявлено 21 поселення, які відносяться до доби ранньо- го заліза. Окремі з них вже були опубліковані (Ковпаненко, бессонова, Скорий 1989, с. 158— 159, Ляшко 1992, с. 51—53), інші — досі невідо- мі широкому колові дослідників. Стаціонарні розкопки проводилися лише на Тарасовій горі біля жаботина (Покровська 1973, с. 169—188; Ильинская, Тереножкин 1983, с. 258—260). через чисельні публікації матеріалів звідси, від детальної його характеристики я утрима- юсь. Приймаючи до уваги, що пам’ятка відома 1. Матеріали зберігаються у фондах Кам’янського державного історико-культурного заповідника.© ю. ю. ЛЯшКО, 2018 237ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Ляшко, Ю. Ю. Пам’ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища фахівцям насамперед як така, що побутувала в доскіфський та ранньоскіфський час, зауважу лише той факт, що по всій території поселення зустрічається й матеріал середньоскіфського часу, зокрема — й наконечники стріл. Інші поселення раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища вельми чисельні. Окремі з них вирізняються значними розмірами. Жаботин, Кам’янський р-н, черкаська обл. Селище в ур. Дерчаків на схід від бочкового яру. На округлому плато, що трохи понижуєть- ся в південно-східному напрямку, на повер- хні трапляються фрагменти ліпної кераміки скіфського часу, уламки амфор, кістки тварин. Нині селище покрите багатолітніми травами та лісовими насадженнями. Обстежив П. М. Тре- тяков у 1946 р. (Ковпаненко, бессонова, Ско- рий 1989, с. 159). Підйомний матеріал зібра- но у 1998 р.; він представлений фрагментами ліпної кераміки з пальцевими втисненнями по вінчику, ручками світлоглиняних амфор. вихід культурних нашарувань прослідковано на площі 200 × 300 м. Жаботин, селище в ур. бутишене (рис. 2), знаходиться на краю підвищення великого плато, що поволі спускається в напрямку с. жа- ботин. з південної, північної та східної сторони воно оточене глибокими ярами. Територія розо- рюється. Підйомний матеріал прослідковуєть- ся на площі 250 × 300 м. він представлений керамікою скіфського часу, зокрема — банко- подібних горщиків з валиком та проколами під вінцями (рис. 2: 1—4), уламками амфор (рис. 2: 5), глиняною обмазкою, кістками тва- рин, металевими виробами. Серед останніх переважають тригранні наконечники стріл (рис. 2: 6—10), є шпильки (рис. 2: 11,12), свин- цеве пряслице (рис. 2: 13) та ворворка (рис. 2: 14), а також фрагменти двох бронзових псаліїв скіфського часу (рис. 2: 15, 16). Один — Г-подіб- ний (рис. 2: 16) середньоскіфського часу (Моги- лов 2008, с. 34). Інший нагадує «жаботинський» тип. він має занадто вузьке, для дводирчастих паліїв з 8-подібною формою центра, розширен- ня навколо петлі. Для «жаботинських» паліїв характерна більш розвинута муфта навколо отвору. Окремі з них (Могилов 2008, рис. 57: 5, 10), втім, мають і невеликі потовщення в цьому місці. вірогідно, саме із таким різновидом мож- на співставляти й наш псалій. Матеріали поселення відносяться до ран- ньоскіфського (кераміка, псалій, дволопатеве вістря), середньоскіфського (базисні стріли, г- подібний псалій), пізньоскіфського (тригранна стріла, свинцеве прясло) часів. вони свідчать про довгий час існування селища в межах VII—IV ст. до н. е. Жаботин, селище в ур. Молошне, знахо- диться на кінці неширокого мису, що полого спускається до безіменного струмка, який впа- дає в р. жаботинку. На поверхні, на площі 50 × 100 м. Трапляється ліпна кераміка скіфського часу, кістки тварин, фрагменти обмазки. Сели- ще можна датувати V—IV ст. до н. е. Жаботин, поселення в ур. Скабове (Скибо- ве) (рис. 3). Розташоване у 2 км. на захід від центру села. Культурній шар зустрічається на плоскому видовженому пагорбі, й прослідко- вується на відстань біля 1 км по центральній частині пагорба. зафіксовано кілька плям із скупченням перепаленого ґрунту, кераміки, обмазки, кісток тварин. Посуд представленій, як ліпною місцевою «жаботинською» керамікою з різьбленим геометричним орнаментом, поде- куди затертим білою пастою; так і керамікою V—IV ст. до н. е. (рис. 3: 1—5). Крім неї зустрі- чається велика кількість фрагментів античної кераміки: амфор та чорнолакового посуду, зок- рема — фрагменти кіліка (рис. 3: 6). Металеві вироби представлені бронзовими наконечни- ками стріл, ранньо — та середньоскіфського часу (рис. 3: 7—10), серед яких знайдено, заліз- ний дволопатевий наконечник раннього типу Рис. 1. знахідки з околиць Мотронинського городи- ща. Стендові фото матеріалів 238 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Публікація археологічних матеріалів (рис. 3: 11). виявлено бронзові шпильки (рис. 3: 12, 13), округлу бляшку з отвором (рис. 3: 14), підвіску (рис. 3: 15), свинцеве пряслице (рис. 3: 16), залізні шило (рис. 3: 17) та фрагмент виг- нутого серпа (рис. 3: 18). за ареалом поширення виявлених знахідок, можна зробити припущення, що обстежено частину великого селища (загальною площею біля 40 га), яке в свій час охоплювало підко- воподібним кільцем схил великого яру, який Рис. 2. знахідки з селища в ур. бутишене біля с. жаботин. Стендові фото матеріалів Рис. 3. вироби з поселення в урочищі Скабове (Скибове) біля с. жаботин. Стендові фото матеріалів 239ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Ляшко, Ю. Ю. Пам’ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища спускається в долину до джерела, що впадає в р. жаботинку. Найранішою з поселення є «жаботинська» кераміка з врізним орнаментом VIII—VII ст. до н. е., що побутує в пізній доскіфський час втім доживає й до ранньоскіфської доби, зустрічаю- чись в докелермеських та ранніх келермеських комплексах. з такими посудинами іноді зустрі- чаються й шпильки з потовщенням на стержні (тип 9 за в. Г. Петренко). Листовидні стріли з шипами — вироби келермеського кола. А ба- зові вістря маркують середньоскіфський час. Свинцеві гранені прясла в скіфських пам’ятках хоч зрідка відомі і в V ст. до н. е., та абсолютна більшість датується вже IV ст. до н. е. Отже, по- селення могло існувати величезний проміжок часу до півтисячоліття, з VIII по IV ст. до н. е. Жаботин, селище в ур. Столет. Розташо- ване на південний захід (через глибокий яр) від поселення в ур. Скабове (Скибове). Ма- теріал ідентичний попередньому поселенню за виключенням ранньоскіфської орнаментованої кераміки. Культурний шар прослідковується вузькою лінією шириною біля 20 м і тягнеться вздовж западини яру на відстань біля 200 м. Металеві вироби представлені двома наконеч- никами стріл VI—V ст. до н. е. Жаботин, селище розташоване в 1,5 км на схід від хут. Сокирне, на продовгуватому па- горбі, що тягнеться в напрямку с. завадівки. в північній частині яру біля селища, є джерело води «Свята криничка». На поверхні пагорба на площі біля 50 × 100 м зібрано підйомний матеріал у вигляді ліпної кераміки скіфського часу, кісток тварин, обмазки житла. Серед металевих виробів зус- трічаються бронзові тригранні наконечники стріл IV ст. до н. е. Жаботин, селище знаходиться у 1,5 км на схід від хут. Сокирне, у 300 м від попереднього поселення біля «святої кринички» (рис. 4). На площі 50 × 100 м на рівному плато, що з двох сторін обмежене ярами, зібрано «жаботинську» орнаментовану кераміку (рис. 4: 1—6), обмазку жител, кістки тварин. зустрічаються уламки античних амфор. Із металевих виробів знайдено уламок бронзового браслета чорноліської куль- тури (рис. 4: 7) та наконечники стріл (рис. 4: 8— 11). Селище існувало тривалий час. Найраніша знахідка IX ст. до н. е. — браслет чорноліського типу. VIII, з заходом в VII ст. до н. е. датуєть- ся посуд з врізним декором. До передскіфської доби можна віднести ромбічне вістря (рис. 4: 8). Листовидний наконечник (рис. 4: 9) відносить- ся до келермеських зразків, а базисні вістря (рис. 4: 10—11) — до раннього середньоскіфсь- кого часу. Отже, поселення могло побутувати в IX — першій половині V ст. до н. е. Жаботин, селище знаходиться в 2 км від хут. Сокирне, біля дороги, що веде в с. завадів- Рис. 4. знахідки з селища неподалік ур. Сокирне біля с. жаботин. Стендові фото матеріалів 240 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Публікація археологічних матеріалів Рис. 5. вироби з поселення неподалік цегляного заводу в с. жаботин. Стендові фото матеріалів Рис. 6. знахідки з селища неподалік кар’єру біля цегляного заводу в с. жаботин. Стендові фото матеріалів 241ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Ляшко, Ю. Ю. Пам’ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища ка. На поверхні пагорба, що з одного боку об- межений глибоким яром, а з іншого — полого спускається в долину, зібрано підйомний ма- теріал скіфського часу: ліпна кераміка, обмаз- ка житла, глиняне прясло. Орієнтовна площа розповсюдження культурного шару 50 × 100 м. Селище можна датувати V—IV ст. до н. е. Жаботин, селище розташоване у 1,5 км. на північ від цегляного заводу (рис. 5), на підви- щенні з трьох сторін оточеному глибокими ярами. знахідки трапляються на площі 200 × 300 м. На ґрунті прослідковуються сліди не менше, як трьох жител із скупченням керамі- ки, перепаленої глини, кісток тварин. Серед підйомного матеріалу переважає ліпна міс- цева кераміка скіфського часу (рис. 5: 1—5), фрагменти амфор (рис. 5: 6), знайдено гли- няні пряслиця (рис. 6: 7, 8), уламок кістяного псалія раннього типу (рис. 5: 9). Металеві ви- роби представлені бронзовими наконечниками стріл (рис. 5: 10—16), бронзовою платівкою з отворами (рис. 5: 17), уламком цвяхоподібної залізної шпильки (рис. 5: 18), залізними ши- лом (рис. 5: 19) та ножем із вигнутою спинкою (рис. 5: 20). Найраніші знахідки — горщики з валиком під вінцями, ручка черпака, фраг- мент кістяного псалія ранньоскіфського часу. До середньоскіфського періоду відносяться базисні, баштовидні, та з трикутною голівкою та виступаючою втулкою вістря (рис. 5: 11, 12, 14, 16). До IV ст. до н. е. — тригранна стріла (рис. 5: 13). Отже, пам’ятка могла побутувати весь скіфський час. Жаботин, селище розташоване на північ від східної околиці села в ур. Лопати на околиці лісу. Культурний шар розміщеній на невели- кій площі 50 × 100 м. На поверхні зустрічаєть- ся невелика кількість ліпної кераміки скіфсь- кого часу та кістки тварин. Поселення можна датувати пізньоскіфським часом. Жаботин, селище виявлено випадково (рис. 6), під час розробки глиняного кар’єру цегельного заводу. У стінках котловану просте- жено профілі кількох господарчих ям з побуто- вим сміттям: кераміка, кістки, печина та попіл. верхній культурний шар повністю знищений, орієнтовна площа пам’ятки 50 × 50 м. знайдено кістяну проколку (рис. 6: 6). Керамічний комп- лекс представлений насамперед ранньоскіфсь- кою керамікою (рис. 6: 1—5) та фрагментами амфор. бронзовий тригранний наконечник стріли (рис. 6: 7) свідчить, що життя тут могло тривати й у пізньоскіфський час. Жаботин, селище розташоване на півден- ний схід від центру села в ур. Ляхівка на те- расі, що на 15 м підвищується над заболоченою долиною струмка. На площі 100 × 25 м зібрано підйомний матеріал у вигляді ліпної керамі- ки скіфського часу, уламків амфор. знайдено денце посудини з відбитками грубої тканини. Із металевих виробів виявлено свинцеве бі- конічне пряслице. Пам’ятку можна віднести до пізньоскіфського часу IV cт. до н. е. Жаботин, селище розташоване в ур. Плос- кий Яр, в долині між двома пагорбами. Орієн- товна площа 100 × 100 м. На поверхні знайдена Рис. 7. вироби з поселення біля дороги з с. жаботина, на с. Флярківка. Стендові фото матеріалів 242 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Публікація археологічних матеріалів невелика кількість ліпної кераміки скіфського часу та кістки тварин. Жаботин, селище розташоване на плато (рис. 7), що тягнеться вздовж старої дороги в напрямку до с. Флярківки. На поверхні пло- щею 100 × 300 м знайдено велику кількість ліпної кераміки скіфського часу (рис. 7: 1—5), фрагменти амфор, кістки тварин, обмазку жи- тел. Прослідковуються сліди двох світлоглиня- них плям з перепаленим грунтом і попелом. Металеві речі представлені бронзовими на- конечниками стріл (рис. 7: 6—9), двома брон- зовими і однією залізною шпильками (рис. 7: 10—12), круглою випуклою бляшкою (рис. 7: 13), уламком залізного дводирчастого псалія (рис. 7: 14), залізним ножем (рис. 7: 15) та трьо- ма залізними проколками чи шилами (рис. 7: 16—18). Горщики з валиком під вінцями — провідна ранньоскіфська форма. Кераміка з врізним орнаментом й миски з наліпками ви- никли в доскіфську добу, але існували й у ран- ньоскіфський час. Раннім є й асиметричнором- бічний наконечник стріли. Трилопатеве вістря з шипом відноситься до келермеських типів. базисні стріли й дводирчастий псалій могли іс- нувати вже в середньоскіфський період. Отже населення проживало на пам’ятці досить три- валий час. Михайлівка, Кам’янський р-н, черкаська обл. (рис. 8) 1. велике поселення, площею біля 1. Матеріали пам’ятки частково опубліковано (Ляш- ко 2017, с. 399—302), тут подаються нещодавні знахідки. Рис. 9. знахідки з селища біля с. Грушківка. Стендові фото матеріалів Рис. 8. Речі з поселення біля с. Михайлівка. Стендові фото матеріалів 243ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Ляшко, Ю. Ю. Пам’ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища 100 га, розташоване на рівнинному плато, що поступово понижується в західному напрямку. відкрито у 2004 р. (Ляшко 2017, с. 399—302). На пам’ятці виявлено близько 20 плям насиче- них попелом, обмазкою жител та керамічним матеріалом. знахідки представлені великою кількістю фрагментів кераміки ранньоскіфсь- кого часу (рис. 8: 1—5), амфорним матеріалом, пряслицем виготовленим із стінки посудини (рис. 8: 6), виробами із каменю (рис. 8: 7). знай- дено прямокутну кістяну пластину з отвором в середині (рис. 8: 8). з металевих речей ви- явлено наконечники стріл VII—V ст. до н. е., уламки двох цвяхоподібних та однієї з плоскою голівкою шпильок (рис. 8: 9—11), уламок леза бронзового ножа довжиною 8,7 см (рис. 8: 12). Кінська упряж представлена уламками брон- зових вудил (рис. 8: 13) та залізного псалія (рис. 8: 14). від вудил вціліла внутрішня пет- ля та «з’їдене» з боків гризло з «орнаментом» у вигляді двох рядів квадратиків. Цей прояв строгості найчастіше відомий на доскіфських двокільчастих вудилах, але іноді трапляється й на ранньоскіфських стременоподібних вуди- лах (Могилов 2003, с. 34—37; 2008, рис. 7: 1, 4а; 9: 1). з металевих речей було знайдено й уламок серпа (рис. 9: 15), невеликий наконечник спи- са (рис. 9: 16) та заготовку до тесла (рис. 9: 17). Окрім цього, було знайдено досить рідкісну на поселеннях річ — неповністю сформовану за- готовку для виготовлення сокири довжиною 16,8 см (рис. 9: 18), що свідчить про розвинуте залізоробне виробництво на поселенні. Існува- ла пам’ятка протягом всього скіфського часу. А можливо, й протягом жаботинського етапу у VIII ст. до н. е. (посуд з врізним орнаментом, бронзові вудила). Куликівка, Кам’янський р-н., черкаська обл. Селище розташоване на північній околи- ці села на рівнинному плато, що з трьох сторін оточене ярами в одному з яких протікає річка жаботинка. Кераміка скіфського часу та кістки тварин прослідковуються на площі 100 × 200 м. Селище можна датувати V—IV ст. до н. е. Грушківка, Кам’янський р-н.,черкаська обл. (рис. 9). Селище розташоване на рівнинному плато біля яру, що починається на краю лісо- вого масиву. На поверхні на невеликій площі 50 × 100 м зібрано підйомний матеріал: кера- міка скіфського часу (рис. 9: 1—4), фрагменти амфор. знайдено свинцеве пряслице (рис. 9: 5), бронзовий тригранний наконечник стріли (рис. 9: 6), уламок витої, з грибовидною голів- кою шпильки (рис. 9: 7). Матеріали можна да- тувати достатньо широко: VII—IV ст. до н. е. Грушківка, селище розташоване на краю лісового масиву на відстані 1 км на північний захід від сільського кладовища. На площі 20 × 20 м видно пляму світло-сірого кольору, з вихо- дом кераміки скіфського часу. знайдено свин- цеве конічне пряслице та деталь кінської уп- ряжі у вигляді бронзового кільця, з загнутим гаком з боку. Селище можна датувати V—IV ст. до н. е. Грушківка, на краю лісового масиву в ур. Ма- ляреве знайдено фрагменти кераміки скіфсь- кого часу. У зв’язку зі знаходженням ділянки під сільгоспкультурами, простежити всю пло- щу розповсюдження культурного шару не вда- лося. Орієнтовно, поселення можна віднести до середньоскіфського часу. Грушківка, селище розташоване на неве- ликому мисоподібному виступі, що починаєть- ся у лісовому масиві на краю північно-східної околиці села. На площі 100 × 250 м зібрано підйомний матеріал у вигляді ліпної кераміки скіфського часу. Поселення можна датувати V—IV ст. до н. е. в майбутньому обстеження регіону Мотро- нинського городища планується продовжити., зокрема необхідно детальніше вивчити пів- нічні та південно-східні його околиці, де, сво- го часу, також були виявлені окремі пам’ятки скіфського часу. Насиченість пам’ятками свідчить, що регіон Мотронинського городища відігравав значну адміністративну, військово-стратегічну, со- ціально-економічну та культурну роль в житті населення Притясминського регіону Лісосте- пового Правобережжя в добу раннього заліза. Поселенська структура тут вирізнялась масш- табністю й насиченістю протягом всього періо- ду VIII—IV ст. до н. е. ЛІтЕРАтУРА бессонова, С. С., Скорый, С. А. 2001. Мотронинс- кое городище скифской эпохи. Киев, Краков. Дараган, М. Н. 2017. Крупные городища скиф- ской эпохи в Украинской Лесостепи. Особенности расположения. археологія і давня історія України, 2 (23), с. 397-427. Ильинская, в. А., Тереножкин, А. И. 1983.Ски- фия VII—IV вв. до н. э. Киев: Наукова думка. Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Ле- состепного Правобережья. Киев: Наукова думка. Ляшко, ю. ю. 1992. Новые поселения скифского врнмени в районе жаботина. в: Мозолевский, б. Н. (ред.). Кимерийцы и Скифы. Тезисы докладов Меж- дународной научной конференции посвященной па- мяти а. И. Тереножкина, 25—28 мая 1992 г. Мели- тополь: Гортипография, с. 51-53. Ляшко, ю. ю. 2017. Нове велике поселення скіфського часу в околицях Мотронинського горо- дища. археологія і давня історія України, 2 (23), с. 299-302. Могилов, О. Д. 2003. Еволюція «орнаменту» на ву- дилах передскіфського часу півдня Східної європи. археологія, 4, с. 32-39. Могилов, О. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної європи. Київ, Кам’янець Подільський: ІА НАНУ. Покровская, Е. Ф. 1973. Предскифское поселение у с. жаботин. Советская археология, 4, с. 169-188. 244 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Публікація археологічних матеріалів REfEREnCEs Bessonova, S. S., Skoryy, S. A. 2001. Motroninskoye gorod- ishche skifskoy epokhi. Kiev, Krakov. Daragan, M. N. 2017. Krupnyye gorodishcha skifskoy epokhi v Ukrainskoy Lesostepi. Osobennosti raspolozheniya. Arkheologіya і davnya іstorіya Ukrajiny, 2 (23), s. 397-427. Ilinskaya, V. A., Terenozhkin, A. I. 1983. Skifiya VII— IV vv. do n. e. Kiev: Naukova dumka. Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryy, S. A. 1989. Pamyatniki skifskoy epokhi Dneprovskogo Lesostepnogo Pra- voberezhia. Kiev: Naukova dumka. Lyashko, Yu. Yu. 1992. Novyye poseleniya skifskogo vrn- meni v rayone Zhabotina. In: Mozolevskiy, B. N. (ed.). Kimeri- ytsy i Skify.Tezisy dokladov Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii posvyashchennoy pamyati A. I. Terenozhkina, 25—28 maya 1992 g. Melіtopol: Gortipografiya, s. 51-53. Lyashko, Yu. Yu. 2017. Nove velyke poselennya skifs’koho chasu v okolytsyakh Motronyns’koho horodyshcha. Arkheolo- hiya i davnya istoriya Ukrajiny, 2 (23), s. 299-302. Mohylov, O. D. 2003. Evoliutsiia «ornamentu» na vudy- lakh peredskifskoho chasu pivdnia Skhidnoi Yevropy. Arkhe- olohiia, 4, s. 32-39. Mohylov, O. D. 2008. Sporiadzhennia konia skifskoi doby u Lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kyiv, Kam’ianets Podilskyi: IA NANU. Pokrovskaya, E. F. 1973. Predskifskoye poseleniye u s. Zhabotin. Sovetskaya arkheologiya, 4, s. 169-188. Yu. Yu. Lyashko MONuMENTS OF THE EARLY IRON AGE THE ENvIRONMENTS OF THE MOTRONIN CITY Motroninsky ancient settlement belongs to the most famous monuments of the Scythian epoch of the Dnieper Forest-Steppe Right Bank. Since the late 1980s and until today, work is underway to study the monuments of this time in the vicinity of the site of the ancient settlement. This work is based on materi- als that identify the chronological and periodic frames of the surveyed monuments. In total 21 settlements of Scythian time of VII—III centuries BC were surveyed and opened. The results of this work confirm the ver- sion of the researchers of the site of ancient settlement that its main population lived outside the fortification in a radius of several kilometers. Keywords: Scythian time, settlements, ceramics, arrow head. Одержано 10.02.2018 ЛЯШКО Юрій Юрійович, завідуючий історичним музеєм Кам’янського державного історико-культур- ного заповідника, вул. Декабристів 5, м. Кам’янка, черкаська обл., 20801, Україна, pitim1968@ukr.net. LYASHKO Yuriy, direktor of museum, Kamyanka state historical and cultural center, Decembrists street, 5, Kamyanka, Cherkasy region, 20801, Ukraine, pit- im1968@ukr.net.

Пам'ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища

Репозитарії

Схожі ресурси