Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині

Стаття присвячена публікації поховання 82 з ґрунтового могильника біля с. Заломи на Кіровоградщині. Могила належить до скіфського часу. В захороненні серед супровідного інвентарю виявлені прикраси з золота, коралів та бурштину....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Панченко, К.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:Археологія і давня історія України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162259
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині / К.І. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 330-334. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-162259
record_format dspace
spelling irk-123456789-1622592020-01-06T01:26:18Z Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині Панченко, К.І. Публікація археологічних матеріалів Стаття присвячена публікації поховання 82 з ґрунтового могильника біля с. Заломи на Кіровоградщині. Могила належить до скіфського часу. В захороненні серед супровідного інвентарю виявлені прикраси з золота, коралів та бурштину. Burial ground near Zalomy Znamensky district of the Kirovograd region was discovered in 1985. The place is located in the area between the rivers Irkley and Tsybulnik, belonging to the basin of Tiasmin — in the borderland of the Right-bank forest-steppe and steppe. In 1986, along with burial ground the simultaneous Scythian settlement was discovered. During 1986—1989, burial excavations were conducted by archaeological expedition of then Kirovograd State Pedagogical Institute. There were 98 excavated burials from the necropolis. The investigated Scythian burial belong to the VI—IV century BC. Thus, a burial ground and settlement constitutes the integral archaeological complex. Unfortunately, most of the Scythian burials were robbed in antiquity, and therefore — the burial inventory of the necropolis is not numerous. Burial No. 82 was carried out in a common ground pit and was not plundered. Among the discovered things of farewell inventory of special interest is a rare set of decorations from corals. Next to them were also found gold amphor-shaped pendants and bronze clasps. Most likely in ancient times, decorations were part of one necklace. In addition, in the burial were found beads, amber and glass beads, miniature molded vessel. The materials of the burial allow one to date his IV century BC. It should be assumed that the person buried here had a special social status among the local population in Scythian times. 2018 Article Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині / К.І. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 330-334. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162259 904.5(477.65)”6383” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікація археологічних матеріалів
Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle Публікація археологічних матеріалів
Публікація археологічних матеріалів
Панченко, К.І.
Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині
Археологія і давня історія України
description Стаття присвячена публікації поховання 82 з ґрунтового могильника біля с. Заломи на Кіровоградщині. Могила належить до скіфського часу. В захороненні серед супровідного інвентарю виявлені прикраси з золота, коралів та бурштину.
format Article
author Панченко, К.І.
author_facet Панченко, К.І.
author_sort Панченко, К.І.
title Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині
title_short Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині
title_full Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині
title_fullStr Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині
title_full_unstemmed Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині
title_sort поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. заломи на кіровоградщині
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2018
topic_facet Публікація археологічних матеріалів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162259
citation_txt Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. Заломи на Кіровоградщині / К.І. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 2 (27). — С. 330-334. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT pančenkokí pohovannâ82zgruntovogomogilʹnikubílâszalominakírovogradŝiní
first_indexed 2025-07-14T14:46:49Z
last_indexed 2025-07-14T14:46:49Z
_version_ 1837634064170876928
fulltext 330 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) УДК: 904.5(477.65)”6383” К. і. Панченко пОхОВАННЯ 82 З ҐРУНтОВОГО МОГиЛЬНиКА БІЛЯ с. ЗАЛОМи НА КІРОВОГРАДЩиНІ Стаття присвячена публікації поховання 82 з ґрунтового могильника біля с. Заломи на Кіро- воградщині. Могила належить до скіфського часу. В захороненні серед супровідного інвентарю вияв- лені прикраси з золота, коралів та бурштину. Ключові слова: скіфи, ґрунтовий могильник, поховальний обряд, супровідний інвентар, коралові прикраси. Ґрунтовий могильник біля с. заломи знам’янського р-ну Кіровоградської обл. від- критий у 1985 р. (бокий 1987, с. 22). Пам’ятка розташована в межиріччі річок Ірклеї та Ци- бульника, що належать до басейну Тясми- на — на порубіжжі Правобережного лісостепу та степу. У 1986 р. поряд з некрополем також було відкрите селище скіфського часу (бокий 1986, с. 1). На сьогодні відомо, що протягом VI—IV ст. до н. е. поселення та могильник складали цілісний комплекс (бокий 1987, с. 24; Панченко 2017). Стаціонарні розкопки могильника проводи- лися протягом 1986—1989 рр. археологічною експедицією Кіровоградського державного пе- дагогічного інституту на чолі з Н. М. бокій. всього було розкопано 98 могил, більша час- тина яких належить до скіфського часу. Також на некрополі були досліджені поховання біло- грудівсько-чорноліського часу. захоронення скіфського часу з могильника попередньо від- несені до VI—IV ст. до н. е. (бокій 1987, с. 24; Пачненко 2017, с. 338). Поховальні споруди цього періоду представлені ґрунтовими ямами прямокутної форми, виняток становить лише поховання 49, здійснене в катакомбі. На жаль, більшість могил були пограбовані в давнину, а тому — поховальний інвентар скіфського часу з некрополя нечисельний. він представлений бронзовими та кількома залізними наконечни- ками стріл, двома залізними наконечниками від списів, залізними ножами, залізним фала- ром, пастовим та скляним намистом, бронзови- ми сережками, керамічними пряслами, кілько- ма раковинами cauri, дрібними фрагментами чорнолакового посуду тощо. Досить цікавим є супровідний інвентар з мо- гили 82, що містить доволі різноманітний, як для даного некрополю, інвентар. захоронен- ня було здійснене у ґрунтовій ямі прямокутної форми із заокругленими кутами, орієнтованій довгими стінками за віссю захід — північний захід—схід — південний схід. залишків від пе- рекриття не виявлено. Довжина ями становила 2 м, ширина — 0,8 м, глибина — 1,95 м. Кістяк небіжчика лежав у випростаному стані на спині, головою на захід — північний захід (рис. 1). Руки покладені прямо. Слідів від підстилки не зафіксовано. Поряд із західною стінкою могили лежала перевернута до гори дном мініатюрна ліпна мисочка. Справа біля голови лежала бронзова сережка. На шиї знай- дені коралові та золоті прикраси. біля кісток передпліччя правої руки виявлено намистини бісеру, а поряд з лівою рукою — скляна та бур- штинова намистини. Розглянемо інвентар з поховання. 1. Набір намиста, знайдений на шиї скла- дався з коралових та золотих підвісок, кіль- кох бронзових ворворок та бронзового кільця. Поряд з ними знайдені деформовані уламки пластин, виготовлених з тонкого золотого лис- та. Склад намиста такий. А. Підвіски, виготовлені з цільних гілочок коралів різної форми (9 екземплярів) (рис. 2: 10). Довжина виробів, що збереглася — 1—© К. І. ПАНчЕНКО, 2018 331ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Панченко, К. і. Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. заломи на Кіровоградщині 3 см, діаметр — 0,3—0,7 см. На одній зі сторін підвісок, перпендикулярно до волокон стволів коралів прорізані отвори для нанизування. Також на одній з коралових гілочок зберегло- ся золоте окуття, до кінця якого було припаяне кільце або гачок (рис. 2: 7). б. Пронизки, виготовлені з гілочок коралів (3 екземпляри) (рис. 2:2). Дов- жина — 0,5—0,6 см, діаметр — 0,3— 0,4 см. Отвори для нанизування про- різані вздовж волокон стволів коралів. Ці пронизки належать до типу 9 за К. М. Алєксєєвою (1982, с. 30). Колір поверхні коралових прикрас з часом побілів. Проте на кількох підвісках проступає рожевий відтінок. Подібні речі рідко зустріча- ються в поховальних комплексах скіфського часу. Найчастіше вони виготовлені з роже- вих чи помаранчево-рожевих коралів. за до- слідженнями К. М. Алєксєєвої, у Північному Причорномор’ї найбільш ранні прикраси з цьо- го матеріалу з’являються лише в IVст. до н. е. (1982, с. 27). в. золота підвіска амфороподібної форми (1 екземпляр) (рис. 2: 8). вона виготовлена з двох симетричних частин, у верхній частині до неї припаяне кільце для підвішування. ви- сота — 1,3 см, діаметр тулубу — 0,6 см. Такі прикраси добре відомі в похованнях представ- ників скіфської еліти зі степових курганів сере- дини — другої половини IV ст. до н. е. зокрема схожі підвіски оздоблювали головні убори, що походять з поховання північно-східної камери центральної катакомби чортомлика (Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, кат. 122, с. 202; Онайко 1970, табл. ХХХV: а, л), Мелітопольського кур- гану (Онайко 1970, табл. ХХХIV: г), насипу 2 біля с. вільна Україна червоноперекопської групи (Лєсков 1974, рис. 79—80). На Лісосте- повому Правобережжі схожі вироби знайдені в похованні другої половини IV ст. до н. е. кургану 1 біля с. Рижанівки (Петренко 1967, табл. 18: 5). Г. золоті підвіски амфороподібної форми (2 екземпляри). виготовлені з тонкого золота. збереглися в поганому стані, а тому встанови- ти їх точну форму неможливо. Д. бронзові ворворки (фрагменти 3 екзем- плярів) (рис. 2: 6). вцілілі висота — 0,7 см, діаметр — 0,8 см. всі вони належать до зріза- ноконічних ворворок широких пропорцій за О. Д. Могиловим (2008, с. 76). Подібні предме- ти з’являються у середньоскіфський час, проте широкого побутування вони набувають протя- гом IV ст. до н. е. (Могилов 2008, с. 77). Е. бронзове кільце (рис. 2: 5). Діаметр — 0,6 см, перетин — 0,25 см. Кільце виготовлене з підпрямокутної в перетині пластини. Пред- мет зберігся в поганому стані. 2. бронзова сережка, округлої форми, ви- готовлена з витого, круглого в перетині дроту (рис. 2: 9). Краї прямі та потоншені, ледь захо- дять один за одного. Діаметр сережки — 2,6 см, перетин дроту — 0,1 см. Прикраса належить до варіанту 5 типу 27 за класифікацією в. Г. Пет- ренко (1978, с. 36). з V ст. до н. е. цей тип се- режок стає одним з домінуючих серед прикрас рядового населення Степової Скіфії. Схожі се- режки походять з курганів 313 біля Гуляй-Го- рода, 1 поблизу с. Мастюгіно (Петренко 1978, с. 36). 3. Скляна синя намистина округлої форми (рис. 2: 1). Поверхня сильно пошкоджена. від- новити її первинний вигляд неможливо. Роз- міри, що збереглися: діаметр — 0,9 см, пере- тин — 0,4 см. 4. бурштинова намистина округло-спло- щеної форми (рис. 2: 4). Діаметр — 1 см, пе- ретин — 0,4 см. вона належить до намистин типу 5 за класифікацією К. М. Алєксєєвої. Ок- ремі їх знахідки в Північному Причорномор’ї датуються другою половиною IV—II ст. до н. е. (1978, с. 24). в Лісостепу, на Правобережжі різ- ні бурштинові прикраси зустрічаються в похо- вальних комплексах протягом усього скіфсько- го часу (Ковпаненко, бессонова, Скорый 1989). Проте, до IV ст. до н. е. вони майже виходять з ужитку (Степи 1989, с. 107). 5. Скляний бісер синього кольору (4 екземп- ляри) (рис. 2: 3). Діаметр — 0,25—0,3 см, пере- тин — 0,3 см. бісер є досить поширеним типом прикрас протягом усього скіфського часу. відо- мо, що в античні часи цей тип намиста широко використовували для декору вбрання (Алексе- ева 1975, с. 10). Скляне, бурштинове намисто та бісер з похо- вання 82 були знайдені біля кісток передпліч- чя, ймовірно, вони прикрашали одяг небіжчи- ка, чи належали браслетам. 6. Мініатюрна мисочка на ніжці, що імітує кільцевий піддон (рис. 2: 11). вінця посуди- ни потоншені та загнуті всередину. з однієї сторони на корпусі наявні два круглих отво- ри. Тріщина на корпусі відсутня: отже це не ремонтні отвори, для кріплення двох частин. вірогідно, ці отвори могли використовуватись для підвішування посудинки. Колір поверхні мисочки — сірий з брунатними плямами. зов- нішня поверхня стінок пролощенна. На внут- Рис. 1. План поховання 82 ґрунтового могильника біля с. за- ломи: 1 — керамічна посудина; 2 — бронзова сережка; 3 — на- мисто; 4 — бісер; 5 — намисто 332 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Публікація археологічних матеріалів рішній поверхні — збереглися відбитки від зе- рен злаків. висота посудини — 3,4 см, діаметр вінець — 5,2 см, діаметр дна ніжки — 3,5 см. Найбільш близька аналогія походить з похо- вання V—IV ст. до н. е. кургану 395 біля с. Ко- валі в Правобережному Лісостепу (Галанина 1977, табл. 5: 7; Петренко 1967, табл. 8: 9). ві- домі схожі вироби і на поселеннях. зокрема, ви- явлені вони у ранньоскіфських нашаруваннях більського городища. На думку б. А. шрамка, їх могли використовувати в якості світильни- ків, а отвори на корпусі призначені для підві- шування (2016, с. 190). Подібні посудини зуст- річаються на пам’ятках скіфського часу майже в усіх регіонах (Петренко 1967, с. 22). Аналізуючи поховальний обряд, можна за- уважити, що ями без додаткових конструкцій фіксуються в поховальному обряді протягом всього скіфського часу. Ці споруди не є хро- нологічною чи етнографічною ознаками (Ско- рый 2003, с. 51). Положення небіжчика у вип- ростаному стані, на спині є теж переважаючим в похованнях цього часу в Правобережному Лісостепу (Ковпаненко, бессонова, Скорый 1989, с. 47), Степу (Ольховский 1991) та інших регіонах. Хронологічна атрибуція можлива лише за супровідним інвентарем з похован- ня. Найширше датування з могили має бісер. його використання було поширеним у скіфсь- ких племен протягом VII—IV ст. до н. е. знай- дені в похованні ворворки та бронзова сережка з’являються ще у середньоскіфський час, проте масового вжитку набувають протягом IV ст. до н. е. більш пізніми є золоті підвіски амфоро- подібної форми, які мають аналогії в курганах середини — другої половини IV ст. до н. е. До IV ст. до н. е. належать коралові прикраси та, очевидно, бурштинова намистина. Таким чи- ном проаналізований нами супровідний інвен- тар дозволяє віднести поховання 82 з заломів до IV ст. до н. е., можливо, до середини — дру- гої половини цього століття. Анатомічне положення кістяка та знайде- ний поховальний інвентар дає підстави ствер- джувати, що могила вціліла від пограбування. Набір речей вказує на те, що поховання нале- жало жінці. визначити етнічну приналежність похованого без залучення даних антропологіч- ного аналізу важко. Щодо соціальних реконс- трукцій, то знахідки прикрас із золота, бурш- тину та коралів дозволяють припускати, що похована особа могла належати до заможної верстви общини, що залишила могильник в за- ломах. Рис. 2. Інвентар поховання 82 ґрунтового могильника біля с. заломи: 1, 3 — скло; 2, 7, 10 — корал; 4 — бур- штин; 5, 6, 9 — бронза; 7—8 — золото; 11 — кераміка 333ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Панченко, К. і. Поховання 82 з ґрунтового могильнику біля с. заломи на Кіровоградщині ЛІтЕРАтУРА Алексеев, А. ю. Мурзин, в. ю., Ролле, Р. 1991. Чертомлык (Скифский царский курган IV в. до н. э.). Киев: Наукова думка. Алексеева, Е. М. 1978. античные бусы Северного Причерноморья. Москва: Наука. Свод археологичес- ких источников, Г 1-12. Алексеева, Е. М. 1982. античные бусы Северного Причерноморья. Москва: Наука. Свод археологичес- ких источников, Г 1-12. бокий, Н. М. 1986. Отчет Кировоградского госу- дарственного педагогического института имени а. С. Пушкина об археологических раскопках в Зна- менском, Петровском, Светловодском и Долинском районах. Науковий архів ІА НАНУ, 1986/112. бокий, Н. М. 1987. Грунтовый могильник у с. за- ломы. в: черненко, Е. в. (ред.). Киммерийцы и ски- фы. Кировоград, 1. с. 22-24. Галанина, Л. К. 1977. Скифские древности Под- непровья (Эрмитажная коллекция н. Е. Бранден- бурга). Москва: Наука. Свод археологических источ- ников, Д 1-33. Ильинская, в. А. 1968. Скифы Днепровского Ле- состепного Левобережья (курганы Посулья). Киев: Наукова думка. Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Ле- состепного Правобережья (Киево-Черкасский реги- он). Киев: Наукова думка. Лєсков, О. 1974. Скарби курганів херсонщини. Київ: Мистецтво. Могилов, О. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної європи. Київ, Кам’янець- Подільський: ІА НАНУ. Панченко, К. І. 2017. Дослідження пам’ятки скіфського часу біля с. заломи на Кіровоградщині. археологія і давня історія України, 2, с. 335-339. Петренко, в. Г. 1967. Правобережье Среднего Приднепровья в V—III вв. до н. э. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1-4. Петренко, в. Г. 1978. Украшения Скифии VII— III вв. до н. э. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 4-5. Ольховский, в. С. 1991. Погребально-поминаль- ная обрядность населения Степной Скифии (VII— III вв. до н. э.). Москва: Наука. Онайко, Н. А. 1970. античный импорт в Прид- непровье и Побужье в IV—III вв. до н. э. Москва: Нау- ка. Свод археологических источников, Д 1-27. Скорый, С. А. 2003. Скифы в Днепровской Право- бережной Лесостепи. Киев. Степи европейской части СССР с скифо-сарматс- кое время. 1989. Мелюкова, А. И. (ред.). Москва: Наука. Тереножкин, А. И., Ильинская, в. А., черненко, Е. в., Мозолевский, б. Н. 1973. Скифские курганы Никопольщины. в: Тереножкин, А. И., черненко, Е. в. (ред.). Скифские древности. Киев: Наукова думка. с. 113-186. шрамко, б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев: Наукова думка. шрамко, б. А. 2016. Архаическая керамика вос- точного укрепления бельского городища и проблемы происхождения его обитателей. в: Корост, І. І. (ред.). Більське городище в наукових працях Б. а. Шрамка. Котельва, Харків, с. 179-195. REfEREnCEs Alekseyev, A. Yu., Murzin. V. Yu., Rolle. R. 1991. Chertom- lyk (Skifskiy tsarskiy kurgan IV v. do n. e.). Kiev: Naukova dumka. Alekseyeva, E. M. 1978. Antichnyye busy Severnogo Prichernomoria. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, G 1-12. Alekseyeva, E. M. 1982. Antichnyye busy Severnogo Prichernomoria. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, G 1-12. Bokiy, N. M. 1986. Otchet Kirovogradskogo gosudarst- vennogo pedagogicheskogo instituta imeni A. S. Pushkina ob arkheologicheskikh raskopkakh v Znamenskom. Petrovskom. Svetlovodskom i Dolinskom rayonakh. Naukoviy arkhіv ІA NANU, 1986/112. Bokiy, N. M. 1987. Gruntovyy mogilnik u s. Zalomy. In: Chernenko, E. V. (ed.). Kimmeriytsy i skify. Kirovograd, 1, s. 22-24. Galanina, L. K. 1977. Skifskiye drevnosti Podneprovia (Er- mitazhnaya kollektsiya N. E. Brandenburga). Moskva: Nau- ka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1-33. Ilinskaya, V. A. 1968. Skify Dneprovskogo Lesostepnogo Levoberezhia (kurgany Posulia). Kiev: Naukova dumka. Lеskov, O. 1974. Skarbi kurganіv Khersonshchini. Kyiv: Mystetstvo. Mogylov, O. D. 2008. Sporiadzhennia konia skifskoi doby u Lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kyiv, Kam’ianets Podilskyi: IA NANU. Panchenko, K. I. 2017. Doslidzhennia pamjatky skifskoho chasu bilia s. Zalomy na Kirovohradshchyni. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 335-339. Petrenko, V. G. 1967. Pravoberezhye Srednego Pridne- provia v V—III vv. do n. e. Moskva: Nauka. Svod arkheolog- icheskikh istochnikov, D 1-4. Petrenko, V. G. 1978. Ukrasheniya Skifii VII—III vv. do n. e. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 4-5. Ol’khovskiy, V. S. 1991. Pogrebal’no-pominal’naya obryad- nost’ naseleniya Stepnoy Skifii (VII—III vv. do n. e.). Moskva: Nauka. Onayko, N. A. 1970. Antichnyy import v Pridneprovye i Pobuzhye v IV—III vv. do n. e. Moskva: Nauka. Svod arkheo- logicheskikh istochnikov, D 1-27. Skoryy, S. A. 2003. Skify v Dneprovskoy Pravoberezhnoy Lesostepi. Kiev. Stepi evropeyskoy chasti SSSR s skifo-sarmatskoye vremya. 1989. Melyukova, A. I. (ed.). Moskva: Nauka. Terenozhkin, A. I., Ilinskaya, V. A., Chernenko, E. V., Mo- zolevskiy, B. N. 1973. Skifskiye kurgany Nikopolshchiny. In: Terenozhkin, A. I., Chernenko, E. V. (ed.). Skifskiye drevnosti. Kiev: Naukova dumka, s. 113-186. Shramko, B. A. 1987. Belskoye gorodishche skifskoy epokhi (gorod Gelon). Kiev: Naukova dumka. Shramko, B. A. 2016. Arkhaicheskaya keramika vos- tochnogo ukrepleniya Belskogo gorodishcha i problemy pr- oiskhozhdeniya ego obitateley. In: Korost, I. I. (ed.). Bіlske gorodishche v naukovikh pratsyakh B. A. Shramka. Kotelva, Kharkіv, s. 179-195. K. I. Panchenko THE BuRIAL 82 FROM THE EARTH BuRIAL GROuND NEAR THE vILLAGE ZALOMI IN KIROvOHRAD REgion Burial ground near Zalomy Znamensky district of the Kirovograd region was discovered in 1985. The place is located in the area between the rivers Irkley and Tsybulnik, belonging to the basin of Tiasmin — in the borderland of the Right-bank forest-steppe and steppe. In 1986, along with burial ground the simul- 334 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27) Публікація археологічних матеріалів taneous Scythian settlement was discovered. During 1986—1989, burial excavations were conducted by ar- chaeological expedition of then Kirovograd State Peda- gogical Institute. There were 98 excavated burials from the necropolis. The investigated Scythian burial belong to the VI—IV century BC. Thus, a burial ground and settlement constitutes the integral archaeological com- plex. Unfortunately, most of the Scythian burials were robbed in antiquity, and therefore — the burial inven- tory of the necropolis is not numerous. Burial No. 82 was carried out in a common ground pit and was not plundered. Among the discovered things of farewell inventory of special interest is a rare set of decorations from corals. Next to them were also found gold amphor-shaped pendants and bronze clasps. Most likely in ancient times, decorations were part of one necklace. In addition, in the burial were found beads, amber and glass beads, miniature molded vessel. The materials of the burial allow one to date his IV century BC. It should be assumed that the person buried here had a special social status among the local population in Scythian times. Keywords: Scythians, soil burial ground, burial ritual, burial equipment, coral decorations. Одержано 20.02.2018 пАНчЕНКО Кирило Ігорович, викладач, Цент- ральноукраїнський державний педагогічний універ- ситет імені володимира винниченка, вул. шевчен- ка, 1, м. Кропивницький, 25006, Україна, pankir90@ gmail.com. PANCHENKO Kyrylo, Lecturer of the Department of History of Ukraine, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Shevchenko street, 1, Kropivnitsky, 25006, Ukraine, pankir90@ gmail.com.