Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії

За даними інфрачервоної спектроскопії виконано порівняння мікроалмазів із декількох алмазоносних провінцій світу (Української, Архангельської та Якутської). Показано спільні ознаки та суттєві відмінності між мікроалмазами з трьох архангельських і однієї якутської кімберлітових трубок та розсипних мі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Ільченко, К.О., Квасниця, В.М., Таран, М.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Українське мінералогічне товариство 2007
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16240
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії / К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 13-37. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16240
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-162402011-02-10T12:02:11Z Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії Ільченко, К.О. Квасниця, В.М. Таран, М.М. Статті За даними інфрачервоної спектроскопії виконано порівняння мікроалмазів із декількох алмазоносних провінцій світу (Української, Архангельської та Якутської). Показано спільні ознаки та суттєві відмінності між мікроалмазами з трьох архангельських і однієї якутської кімберлітових трубок та розсипних мікроалмазів з п’яти блоків Українського щита. Виконано аналіз складу та концентрації основних дефектних центрів у вивчених мікроалмазах та алмазах з деяких контрастних між собою родовищ світу (Канада, Південна Африка, Казахстан). Зроблено висновок про можливість існування на кожному блоці Українського щита багатьох генетично різних корінних джерел алмазу. Особливості мікроалмазів у межах кожного з п’яти блоків Українського щита засвідчують, що їх материнські джерела значно відрізнялися за геохімічними параметрами, а кристали мали різну післяростову історію. Infrared data on microdiamonds of several diamondiferous provinces of the world (Ukrainian, Arkhangelsk and Yakutian) were compared. The common features and prominent distinctions of microdiamonds from three Arkhangelsk and one Yakutian kimberlite pipes and placer microdiamonds from five blocks of the Ukrainian Shield were found. The data on the main nitrogen defects composition and concentration in microdiamonds studied and those from some contrasting world deposits (Canada, South Africa and Kazakhstan) were analyzed. It was concluded that in each block of the Ukrainian shield there might be many genetically different native diamond sources. Spectroscopic peculiarities of diamonds within each block evidence for significant differences in their maternal sources, geochemical parameters and post-crystallization history. 2007 Article Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії / К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 13-37. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. XXXX-0039 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16240 549.211 uk Українське мінералогічне товариство
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Ільченко, К.О. Квасниця, В.М. Таран, М.М. Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
description	За даними інфрачервоної спектроскопії виконано порівняння мікроалмазів із декількох алмазоносних провінцій світу (Української, Архангельської та Якутської). Показано спільні ознаки та суттєві відмінності між мікроалмазами з трьох архангельських і однієї якутської кімберлітових трубок та розсипних мікроалмазів з п’яти блоків Українського щита. Виконано аналіз складу та концентрації основних дефектних центрів у вивчених мікроалмазах та алмазах з деяких контрастних між собою родовищ світу (Канада, Південна Африка, Казахстан). Зроблено висновок про можливість існування на кожному блоці Українського щита багатьох генетично різних корінних джерел алмазу. Особливості мікроалмазів у межах кожного з п’яти блоків Українського щита засвідчують, що їх материнські джерела значно відрізнялися за геохімічними параметрами, а кристали мали різну післяростову історію.
format	Article
author	Ільченко, К.О. Квасниця, В.М. Таран, М.М.
author_facet	Ільченко, К.О. Квасниця, В.М. Таран, М.М.
author_sort	Ільченко, К.О.
title	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
title_short	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
title_full	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
title_fullStr	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
title_full_unstemmed	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
title_sort	мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази україни: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії
publisher	Українське мінералогічне товариство
publishDate	2007
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16240
citation_txt	Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії / К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 13-37. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT ílʹčenkoko míkroalmaziízkímberlítívírozsipníalmaziukraíniíhosoblivostízadanimiínfračervonoíspektroskopíí AT kvasnicâvm míkroalmaziízkímberlítívírozsipníalmaziukraíniíhosoblivostízadanimiínfračervonoíspektroskopíí AT taranmm míkroalmaziízkímberlítívírozsipníalmaziukraíniíhosoblivostízadanimiínfračervonoíspektroskopíí
first_indexed	2025-07-02T17:34:09Z
last_indexed	2025-07-02T17:34:09Z
_version_	1836557428403994624
fulltext	Записки Українського мінералогічного товариства 13 ÓÄÊ 549.211 Ê.Î. ²ËÜ×ÅÍÊÎ, Â.Ì. ÊÂÀÑÍÈÖß, Ì.Ì. ÒÀÐÀÍ ²íñòèòóò ãåîõ³ì³¿, ì³íåðàëîã³¿ òà ðóäîóòâîðåííÿ ³ìåí³ Ì.Ï. Ñåìåíåíêà ÍÀÍ Óêðà¿íè 03680, ì. Êè¿â, ïð-ò Àêàä. Ïàëëàä³íà, 34 Ì²ÊÐÎÀËÌÀÇÈ ²Ç Ê²ÌÁÅÐË²Ò²Â ² ÐÎÇÑÈÏÍ² ÀËÌÀÇÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ: ¯Õ ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÇÀ ÄÀÍÈÌÈ ²ÍÔÐÀ×ÅÐÂÎÍÎ¯ ÑÏÅÊÒÐÎÑÊÎÏ²¯ За даними інфрачервоної спектроскопії виконано порівняння мікроалма- зів із декількох алмазоносних провінцій світу (Української, Архангельсь- кої та Якутської). Показано спільні ознаки та суттєві відмінності між мікроалмазами з трьох архангельських і однієї якутської кімберлітових трубок та розсипних мікроалмазів з п’яти блоків Українського щита. Ви- конано аналіз складу та концентрації основних дефектних центрів у вивчених мікроалмазах та алмазах з деяких контрастних між собою ро- довищ світу (Канада, Південна Африка, Казахстан). Зроблено висновок про можливість існування на кожному блоці Українського щита багатьох генетично різних корінних джерел алмазу. Особливості мікроалмазів у межах кожного з п’яти блоків Українського щита засвідчують, що їх ма- теринські джерела значно відрізнялися за геохімічними параметрами, а кристали мали різну післяростову історію. Âñòóï. Îñîáëèâîñò³ ìàêðîàëìàç³â (ðîçì³ðîì ïîíàä 1ìì), ó òîìó ÷èñë³ ñïåêòðîñêîï³÷í³, ç â³äîìèõ àëìàçîíîñíèõ ïðî- â³íö³é ñâ³òó âèâ÷åí³ äîñèòü äåòàëüíî. Íàêîïè÷åííÿ âåëè- êîãî ôàêòè÷íîãî ìàòåð³àëó äàëî çìîãó âèêîíàòè îñòàíí³ìè ðîêàìè ïîð³âíÿëüíèé àíàë³ç ñêëàäó òà êîíöåíòðàö³¿ àçîò- íèõ òà äåÿêèõ ³íøèõ äåôåêò³â â àëìàçàõ ³ç áàãàòüîõ ðîäî- âèù ð³çíèõ êîíòèíåíò³â ³ íà éîãî îñíîâ³ çàïðîïîíóâàòè ïåâí³ îö³íêè óìîâ ¿õ óòâîðåííÿ òà çì³í ó ï³ñëÿêðèñòàë³çà- ö³éíèé ïåð³îä [15–17, 26]. Òàê³ äàí³ ìîæóòü áóòè íàäçâè÷àéíî êîðèñíèìè ï³ä ÷àñ ïîøóê³â êîð³ííèõ äæåðåë àëìàç³â, âèÿâëåíèõ ó ðîçñèïèùàõ òà ³íøèõ îñàäîâèõ ïîðîäàõ. Ñàìå äî òàêèõ íàëåæèòü ïåðåâàæ- íà á³ëüø³ñòü àëìàç³â, çíàéäåíèõ íà òåðèòîð³¿ Óêðà¿íñüêîãî ùèòà (ÓÙ) òà éîãî ñõèëàõ. Ê³ëüê³ñòü çíàõ³äîê öüîãî ì³íåðàëó çá³ëüøóºòüñÿ, àëå ïîêè ùî æîäíîãî êîð³ííîãî äæåðåëà éîãî íà òåðèòîð³¿ ÓÙ íå âèÿâëåíî. Á³ëüø³ñòü óêðà¿íñüêèõ àëìàç³â º ì³êðîêðèñòàëàìè, ðîçì³ð ÿêèõ çäåá³ëüøîãî íå ïåðåâèùóº 0,3–0,5 ìì. Íà æàëü, ì³êðîàëìàçè ³ç ê³ìáåðë³ò³â âèâ÷åí³ ìåíø äîñêîíàëî, à áåççàñòåðåæíî ïåðåíîñèòè íà íèõ ðåçóëü- òàòè, îäåðæàí³ äëÿ ìàêðîêðèñòàë³â, íåáàæàíî, òîìó ùî ¿õ õà- ðàêòåðèñòèêè íå çàâæäè çá³ãàþòüñÿ â ìåæàõ íå ëèøå îäíîãî ðåã³îíó, à íàâ³òü îäí³º¿ ê³ìáåðë³òîâî¿ òðóáêè [15, 32–34, 36]. Îñíîâíîþ äîì³øêîþ â ïðèðîäíîìó àëìàç³ º àçîò, ÿêèé óòâîðþº òàê³ îñíîâí³ ñòðóêòóðí³ äåôåêòí³ öåíòðè: À (äâà àòî- ìè àçîòó), Â1 (÷îòèðè àòîìè àçîòó íàâêîëî âàêàíñ³¿ âóãëåöþ) òà ïàðàìàãí³òí³ Ñ (îäèí àòîì àçîòó ó âóçë³ ´ðàòêè àëìàçó) [7, 22, 24, 39]. Ùå îäèí äåôåêòíèé D-öåíòð, ñòðóêòóðó ÿêîãî òî÷- íî íå âñòàíîâëåíî, ÷àñòî ô³êñóºòüñÿ â àëìàç³ îäíî÷àñíî ç àãðå- ãîâàíèì àçîòîì ó ôîðì³ Â1 ³ òåæ ïîâ’ÿçóºòüñÿ ç àãðåãàö³ºþ ö³º¿ äîì³øêè [20]. Ïîøèðåíèé äåôåêòíèé öåíòð Â2, àáî platelets,  Ê.Î. ²ËÜ×ÅÍÊÎ, Â.Ì. ÊÂÀÑÍÈÖß, Ì.Ì. ÒÀÐÀÍ, 2007 К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства14 âèíèêàº, çà îäí³ºþ ç ñó÷àñíèõ ìîäåëåé, ï³ä ÷àñ àãðåãàö³¿ àçîòó (Â1-öåíòðè), óòâî- ðþþ÷è ïëîñê³ äåôåêòè (ïëàñòèíêè) ç àòîì³â âóãëåöþ, ÿê³ ðîçì³ùóþòüñÿ ó ì³æ- âóçëîâèõ ïîçèö³ÿõ ñòðóêòóðè â ïëîùèí³ êóáà. Ðîçì³ðè ïëàñòèíîê ìîæóòü çì³- íþâàòèñÿ â³ä 8 íì äî ê³ëüêîõ ì³êðîìåòð³â [45]. Ïåðåë³÷åí³ äåôåêòí³ öåíòðè ïðîÿâëÿþòüñÿ õàðàêòåðèñòè÷íèìè ñèñòåìàìè ñìóã ïîãëèíàííÿ â ³íôðà÷åðâîíèõ (²×) ñïåêòðàõ àëìàçó. Ôîðìà âõîäæåííÿ àçîòó â àëìàç, éîãî êîíöåíòðàö³ÿ òà ñï³ââ³äíîøåííÿ àçîò- íèõ é ³íøèõ äåôåêòíèõ öåíòð³â – âàæëèâ³ òèïîìîðôí³ îçíàêè àëìàçó, ÿê³ õà- ðàêòåðèçóþòü ÿê õ³ì³÷íèé ñêëàä ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ñåðåäîâèùà, òàê ³ òåìïåðàòóðó òà øâèäê³ñòü êðèñòàë³çàö³¿ àëìàçó ³ ïîäàëüøó éîãî òåðì³÷íó ³ñòî- ð³þ. Çîêðåìà, ââàæàºòüñÿ, ùî àçîò âõîäèòü äî ñòðóêòóðè àëìàçó â ïðîöåñ³ ðîñòó êðèñòàëó â íåàãðåãîâàíîìó ñòàí³ ó ôîðì³ Ñ-öåíòð³â. Ï³çí³øå ïðîòÿãîì çíà÷íî- ãî ãåîëîã³÷íîãî ÷àñó â ðåçóëüòàò³ òåðìîäèôóç³¿ àçîò ïîñòóïîâî àãðåãóºòüñÿ â ïà- ðè (öåíòðè À) ÷è ùå á³ëüø³ çà ðîçì³ðîì óòâîðåííÿ – öåíòðè Â1. Ñàìå ï³ä ÷àñ çáåð³ãàííÿ àëìàçó â óìîâàõ ìàíò³¿ â³äáóâàþòüñÿ ïåðåòâîðåííÿ Ñ ↔ À òà À + À → → Â1 + Â2, íàïðÿìîê ÿêèõ, ÿê óñòàíîâëåíî åêñïåðèìåíòàëüíî [21, 30, 31], çà- ëåæèòü â³ä ÐÒ-óìîâ òà ÷àñó ïåðåáóâàííÿ àëìàçó â ìàíò³¿. Öåíòðè Â1 º íàéá³ëüø âèñîêîòåìïåðàòóðíîþ, à ÷åðåç öå ³ á³ëüø ñòàá³ëüíîþ ôîðìîþ àçîòíèõ äåôåêò³â â àëìàç³ [2]. Ìåòà ðîáîòè – âèâ÷åííÿ àçîòíèõ òà ³íøèõ äåôåêòíèõ öåíòð³â ó ì³êðîàëìà- çàõ ³ç ê³ìáåðë³ò³â çàñîáàìè ²×-ñïåêòðîñêîï³¿ òà ¿õ ïîð³âíÿííÿ ç â³äïîâ³äíèìè äàíèìè ñòîñîâíî ðîçñèïíèõ óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â. Ôàêòè÷íèé ìàòåð³àë ³ ìåòîäèêà äîñë³äæåíü. Íàìè âèâ÷åíà êîëåêö³ÿ ì³êðîàë- ìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â Àðõàíãåëüñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ (Ðîñ³ÿ), ÿêà ïðåäñòàâëåíà çðàçêà- ìè ç ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê (òð.) “Ï³îíåðñüêà” (40 êðèñòàë³â), ³ì. Ëîìîíîñîâà (50 êðèñòàë³â) òà ³ì. Êàðï³íñüêîãî (6 êðèñòàë³â) ðîçì³ðîì áëèçüêî 0,5 ìì. Ñåðåä íèõ äîì³íóþòü îêòàåäðè òà ¿õ äâ³éíèêè çà øï³íåëåâèì çàêîíîì. Ïåðåâàæíèé âì³ñò îêòàåäðè÷íèõ êðèñòàë³â âçàãàë³ º õàðàêòåðíèì äëÿ ì³êðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåð- ë³ò³â áàãàòüîõ ïðîâ³íö³é ñâ³òó (Àðõàíãåëüñüêî¿, ßêóòñüêî¿, Àâñòðàë³éñüêî¿, Ï³â- äåííîàôðèêàíñüêî¿) [5, 8, 14, 15, 33]. Äëÿ ç³ñòàâëåííÿ âèêîðèñòàí³ òàêîæ äàí³ ñòîñîâíî ²×-ñïåêòð³â ì³êðîàëìàç³â ç ÿêóòñüêî¿ ê³ìáåðë³òîâî¿ òð. “Óäà÷íàÿ” (60 çðàçê³â), â³ä³áðàíèõ ó ð³çíèé ÷àñ ó çàõ³ä- í³é (AUZ) òà ñõ³äí³é (AUV) ÷àñòèíàõ îêðåìî òà íà âñ³é ¿¿ òåðèòîð³¿ (UD) [6, 9, 40]. Ñåðåä ðàí³øå äîñë³äæåíèõ óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â º çðàçêè ³ç ð³çíèõ çà â³êîì òåðèãåííèõ ïîð³ä ìàéæå êîæíîãî áëîêà ÓÙ: Âîëèíñüêèé (ï³âí³÷íà ÷àñ- òèíà ùèòà) – ç ïðîòåðîçîéñüêèõ êîíãëîìåðàò³â ³ ï³ñêîâèê³â á³ëîêîðîâèöüêî¿ ñâ³òè òà íåîãåíîâèõ ³ ÷åòâåðòèííèõ â³äêëàä³â (12 êðèñòàë³â); Ðîñèíñüêî-Ò³êèöü- êèé (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ùèòà) – ç íåîãåíîâèõ (ñàðìàò–ïîëòàâà) â³äêëàä³â (ðîç- ñèïèùå Çåëåíèé ßð – 50 êðèñòàë³â); Ñåðåäíüîïðèäí³ïðîâñüêèé (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ùèòà) – ç íåîãåíîâèõ (ñàðìàò–ïîëòàâà) â³äêëàä³â (ðîçñèïèùå Ñàìî- òêàíü – 114 êðèñòàë³â); Äí³ñòðîâñüêî-Áóçüêèé (ï³âäåííèé çàõ³ä ùèòà) – ç íåî- ãåíîâèõ (áàëò) ³ ÷åòâåðòèííèõ â³äêëàä³â (28 êðèñòàë³â); Ïðèàçîâñüêèé (ï³âäåííèé ñõ³ä ùèòà) – ç ð³çíîâ³êîâèõ, ïåðåâàæíî ÷åòâåðòèííèõ, â³äêëàä³â (6 êðèñòàë³â). Äåòàëüíî ìîðôîëîã³þ, îñîáëèâîñò³ ²×-ñïåêòðîñêîï³¿ òà ôîòîëþì³íåñöåíö³¿, ³çî- òîïíèé ñêëàä òà ³íø³ âëàñòèâîñò³ óêðà¿íñüêèõ àëìàç³â îáãîâîðåíî ó ïóáë³êàö³ÿõ [6, 8–11]. Çàóâàæèìî, ùî ñåðåä âèâ÷åíèõ óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â áàãàòî êóá³÷- íèõ êðèñòàë³â. ²×-ñïåêòðè â îïòè÷íîìó ä³àïàçîí³ 600–4000 ñì—1 îäåðæàí³ íà ôóð’º-ñïåêò- ðîìåòð³ Bruker IFS-66, îáëàäíàíîìó ì³êðîñêîïîì, ó Òåõí³÷íîìó óí³âåðñèòåò³ ì. Áåðë³í òà â Öåíòð³ ãåîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü â ì. Ïîòñäàì (Í³ìå÷÷èíà). Ðîçä³ëü- íà çäàòí³ñòü ñïåêòðîìåòðà 2 ñì—1. Ïðè çéîìö³ ñïåêòðà êîæíèé çðàçîê ñêàíóâàëè 200–256 ðàç³â. Ì³êðîàëìàçè íå ï³ääàâàëè áóäü-ÿê³é ìåõàí³÷í³é ÷è ³íø³é îáðîáö³. Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 15 Ñïåêòðè íîðìîâàí³ äî åôåêòèâíî¿ òîâùèíè 1 ìì ó ðåçóëüòàò³ ¿õ ìàòåìàòè÷íî¿ îáðîáêè. Äëÿ öüîãî áóëî âçÿòî çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòà ïîãëèíàííÿ çðàçêà àëìàçó çàâòîâøêè 1 ìì äëÿ äâîôîíîííî¿ ñìóãè ïîãëèíàííÿ íà ÷àñòîò³ 1992 ñì—1 [37]. Çà òàêîãî íîðìóâàííÿ êîåô³ö³ºíò ïîãëèíàííÿ ö³º¿ ñìóãè â ñïåêòð³ áóäü-ÿêîãî çðà- çêà àëìàçó, âèêîðèñòàíîãî íàìè, íàáóâàº çíà÷åííÿ α1992 = 1,23 ìì—1 [37], äå α = = ln(I0/I)/t (²0 – ³íòåíñèâí³ñòü ²×-ïðîìåíÿ, ùî ïàäàº íà çðàçîê, ² – ³íòåíñèâí³ñòü ²×-ïðîìåíÿ ï³ñëÿ éîãî ïðîõîäæåííÿ ÷åðåç çðàçîê, åôåêòèâíà òîâùèíà çðàçêà t = = 1 ìì)∗, à ³íòåíñèâí³ñòü ñìóã ïîãëèíàííÿ ìàº ðîçì³ðí³ñòü ìì—1. Òàêå íîðìóâàííÿ º êîðåêòíèì äëÿ çðàçê³â àëìàçó, òîâùèíà ÿêèõ íå ïåðåâèùóº 1,5 ìì [41, 42]. Òîâùè- íà äîñë³äæåíèõ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â áóëà ïåðåâàæíî ìåíøîþ çà 0,3 ìì, çðàçê³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â íå ïåðåâèùóâàëà 0,5 ìì, ð³äêî – áëèçüêî 1 ìì. Ë³í³þ ôîíó âèçíà÷åíî ÿê ïðÿìó, äîòè÷íó äî ëîêàëüíèõ ì³í³ìóì³â ïîãëèíàííÿ â ä³àïàçîíàõ ∼1700– 2700 ñì—1 çà íîðìóâàííÿ ñïåêòð³â òà ∼ 800–1500 ñì—1 äëÿ ñïåêòðàëüíî¿ êðèâî¿ äëÿ ðîçðàõóíêó âì³ñòó àçîòó. Äëÿ âèçíà÷åííÿ êîíöåíòðàö³¿ àçîòó ó ôîðì³ äåôåêòíèõ öåíòð³â À, Â1, D òà Ñ ðîçðîáëåíî ìåòîäèêó ðîçêëàäàííÿ ñïåêòðà ç âèêîðèñòàííÿì ïðîãðàìè Peakfit 4.11 (Jandel Scientific), ùî äàº ìîæëèâ³ñòü îö³íèòè âêëàä êîæíîãî ç öåíòð³â ó êðèâó ïîãëèíàííÿ. Ñèñòåìà ñìóã ïîãëèíàííÿ äëÿ êîæíîãî ç öèõ àçîòíèõ öåíòð³â äîáðå â³äîìà ³ âçÿòà íàìè ³ç ñòàòåé [23, 42]. Êîæíó ç êðèâèõ ïîãëèíàííÿ àçîòíèõ öåíòð³â áóëî ïðîñêàíîâàíî, îöèôðîâàíî çà äîïîìîãîþ ïðîãðàìè Graph Digitizer 1.3 ³ ïðåäñòàâëåíî ñóìîþ 7–9 ãàóññ³àí òà ëîðåíòö³àí ç íàáîðó ñòàíäàðòíèõ ôóíêö³é ïðîãðàìè Peakfit 4.11. Ó ðåçóëüòàò³ áóëè ñèíòåçîâàí³ “òåîðå- òè÷í³” ôóíêö³¿ êîðèñòóâà÷à (UDF – User-Defined Function) äëÿ ïîäàëüøîãî âèêîðèñòàííÿ ïðîãðàìîþ. Êîæíà ç UDF-ôóíêö³é äëÿ À-, Â1- òà D-öåíòð³â íîðìîâàíà ó òàêèé ñïîñ³á, ùîá íà ÷àñòîò³ 1282 ñì—1 ¿õ çíà÷åííÿ äîð³âíþâàëè 1,0, òîä³ ÿê Ñ-ôóíêö³ÿ äîð³âíþº 1,0 íà ÷àñòîò³ 1134 ñì—1. Òàêå íîðìóâàííÿ (α1282 = 1ìì—1) À-, Â1- òà D-ôóíêö³é â³äïîâ³äàº êîíöåíòðàö³¿ àçîòó 150, 650 ðpm (parts per million) [37] òà 50 ðpm [42] â³äïîâ³äíî. Äëÿ Ñ-öåíòðà α1134 = 1,0 ìì—1 â³äïîâ³äàº âì³ñòó àçîòó 250 ðpm [35]. ²×-ñïåêòð ïîãëèíàííÿ àëìàçó çà äîïîìîãîþ òàêî¿ ïðîãðàìè ³ç çàñòîñóâàííÿì âèçíà÷åíèõ âèùå UDF-ôóíêö³é ðîçêëàäàºòüñÿ íà ñêëàäîâ³ êðèâ³ À, Â1, Ñ òà D â³äïîâ³äíî âíåñêó â çàãàëüíå ïîãëèíàííÿ êîæíîãî ç öèõ äåôåêòíèõ àçîòíèõ öåíòð³â, ùî äàº çìîãó ðîçðàõóâàòè êîíöåíòðàö³þ àçîòó (â ðpm) äëÿ êîæíîãî ç íèõ. Äëÿ ñìóã ïîãëèíàííÿ öåíòðà Â2 (platelets, àáî Ð-öåíòð) òà äåÿêèõ ³íøèõ, ÿêùî âîíè ïåðåêðèâàþòüñÿ ç³ ñìóãàìè àçîòíèõ öåíòð³â, ïðè äåç- ³íòåãðàö³¿ êðèâî¿ ïîãëèíàííÿ âèêîðèñòîâóâàëè ôóíêö³¿ Ãàóññà. Ïîäðîáèö³ ìå- òîäèêè ðîçðàõóíêó âì³ñòó àçîòó â ôîðì³ àçîòíèõ À-, Â1- òà D-äåôåêò³â òà ïî- ð³âíÿííÿ ðåçóëüòàò³â, îòðèìàíèõ çà ö³ºþ òà ³íøèìè ìåòîäèêàìè, íàâåäåí³ ó ñòàòò³ [40]. Âì³ñò ³íøèõ, íåàçîòíèõ, öåíòð³â, ÿê³ ìîæóòü áóòè â àëìàçàõ, îö³íþâàëè çà ³íòåíñèâí³ñòþ (lg (I0/I)/t, ìì—1) â³äïîâ³äíèõ ñìóã ïîãëèíàííÿ. Íà æàëü, ÷àñòèíà ñïåêòð³â ñïîòâîðþºòüñÿ íàêëàäåíîþ ³íòåðôåðåíö³ºþ (íàïðèêëàä, ðèñ. 1, çðàçîê 8BL). Äëÿ òàêèõ ñïåêòð³â, òàì, äå öå áóëî ìîæëèâî, çàñòîñîâóâàëè ïðîöåäóðó çãëàäæóâàííÿ ñïåêòðà (ïðîãðàìà Origin 5.0, îïö³ÿ “smoothing”), ÿêó âèêîíóâàëè ïî 25 òî÷êàõ, óñóâàþ÷è íåáàæàíó ³íòåðôåðåíö³þ ³ ïðè öüîìó ïðàêòè÷íî íå çì³íþþ÷è ôîðìè îñíîâíèõ ñìóã ïîãëèíàííÿ (ðèñ. 2, êðèâ³ 2, 2à), çà âèíÿòêîì äóæå âóçüêèõ ñìóã. Ó òàêèõ ñïåêòðàõ, ïîçíà÷åíèõ ó òàáë. 1–4, ³íòåíñèâí³ñòü ñìóã ∗ Íà æàëü, ó íàøèõ ïîïåðåäí³õ ïóáë³êàö³ÿõ [6, 9, 11, 40] ïðè íîðìóâàíí³ ñïåêòð³â äî òîâ- ùèíè 1 ìì ó ö³é ôîðìóë³ ïîìèëêîâî áóëè âèêîðèñòàí³ äåñÿòêîâ³ ëîãàðèôìè çàì³ñòü íàòó- ðàëüíèõ, óíàñë³äîê ÷îãî òîâùèíà çðàçê³â ³, â³äïîâ³äíî, ³íòåíñèâí³ñòü ñìóã ïîãëèíàííÿ òà êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó â çðàçêàõ áóëè çàâèùåí³ íà âåëè÷èíó êîåô³ö³ºíòà ïåðåõîäó â³ä äåñÿòêîâî- ãî äî íàòóðàëüíîãî ëîãàðèôìó, òîáòî â 2,303 ðàçà. ×åðåç öå â³äïîâ³äí³ çíà÷åííÿ ³íòåíñèâíîñò³ ñìóã ïîãëèíàííÿ òà êîíöåíòðàö¿ àçîòó, íàâåäåí³ â ïóáë³êàö³ÿõ [6, 9, 11, 40], ìàþòü áóòè çìåí- øåí³ â 2,303 ðàçà. К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства16 (ñìóãà ∼1370 ñì–1 – öåíòð Â2, ñìóãà 3107 ñì–1 – öåíòð, ùî ì³ñòèòü âîäåíü ó ñêëàä³ çâ’ÿçê³â >CH=CH2, òà ³í.) âèì³ðþâàëè äî çãëàäæóâàííÿ. Ôàêòîð r 2 – ïîêàçíèê, ùî âèçíà÷àº òî÷í³ñòü ðîçêëàäåííÿ ñïåêòðà íà îêðå- ì³ ñêëàäîâ³, à ñàìå â³äïîâ³äí³ñòü ñèíòåçîâàíî¿ òà åêñïåðèìåíòàëüíî¿ êðèâèõ, äëÿ àðõàíãåëüñüêèõ, ÿêóòñüêèõ òà ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â ìàº çíà÷åííÿ â ìåæàõ 1–0,99, ³íîä³ çìåíøóþ÷èñü äî 0,98–0,97. Ñåðåä àðõàíãåëüñü- êèõ çðàçê³â ëèøå äëÿ çðàçêà 26ÂL ôàêòîð r 2 çíèçèâñÿ äî 0,95, ùî ïîÿñíþºòüñÿ çíà÷íèì âì³ñòîì ó íüîìó Ñ-öåíòð³â, UDF-ôóíêö³ÿ äëÿ ÿêèõ áóëà, ìîæëèâî, íàé- ìåíø òî÷íî âèçíà÷åíîþ [40]. Ï³ä ÷àñ îáðîáêè äåÿêèõ ñëàáêèõ, íèçüêî¿ ÿêîñò³ ñïåê- òð³â óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â, çíà÷íà ÷àñòêà ÿêèõ óñêëàäíåíà áàãàòüìà äîäàòêîâèìè, íå ïîâ’ÿçàíèìè ç àçîòíèìè öåíòðàìè ñìóãàìè ïîãëèíàííÿ, â ê³ëüêîõ âèïàäêàõ ôàê- òîð r 2 çíèæóâàâñÿ äî 0,82–0,78, à îäíîãî ðàçó íàâ³òü äî 0,59. Òî÷í³ñòü âèçíà÷åííÿ êîíöåíòðàö³¿ àçîòó ñòàíîâèëà 2–3 % äëÿ äîñêîíàëèõ êðèñòàë³â ç ñåðåäí³ì ³ âèñî- êèì éîãî âì³ñòîì. Äëÿ êðèñòàë³â ç íåäîñêîíàëîþ ïîâåðõíåþ ³ íèçüêèì âì³ñòîì àçîòó òî÷í³ñòü âèçíà÷åííÿ çìåíøóâàëàñü äî 20–25 % [40]. Òîìó, ÿêùî âì³ñò ïåâíîãî öåíòðà áóâ ìåíøå 3 %, òî òàê³ äàí³ ââàæàëè çà àðòåôàêò. Çâàæàþ÷è íà íåâèçíà÷åí³ñòü ïðèðîäè ³ íèçüêèé âì³ñò D-öåíòð³â, ÿê³ â “÷èñòîìó âèãëÿä³” ñïåêòðîñêîï³÷íî í³êîëè íå ñïîñòåð³ãàëèñÿ ³ íàÿâí³ñòü ÿêèõ ô³êñóºòüñÿ ëèøå ï³ä ÷àñ ðîçêëàäåííÿ ñïåêòð³â íà ñêëàäîâ³ À, Â1, Ñ òà D [20] ³ ÿê³ çäåá³ëüøîãî âçàãàë³ ìîæíà ââàæàòè çà àðòåôàêò [40], D-öåíòðè ìè íå ðîç- ãëÿäàºìî. Çðàçêè, â ÿêèõ âì³ñò àçîòó, çã³äíî ç îïèñàíèì ìåòîäîì ðîçðàõóíêó, ìåíøèé çà 20 ppm, ïðèéíÿòî â³äíîñèòè äî áåçàçîòíèõ [27]. Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ òà ¿õ îáãîâîðåííÿ. Ðåçóëüòàòè åêñïåðèìåíòàëüíèõ äîñë³äæåíü ì³êðîàëìàç³â íàâåäåí³ â òàáë. 1–3, ¿õ ïîð³âíÿííÿ – â òàáë. 4. Ê³ëü- Ðèñ. 1. ²×-ñïåêòðè àðõàíãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàç³â òèï³â IàÀ (çðàçêè 5Ê, 6ÂÐ), IàÀÂ (çðàçêè 8ÂL, 30BP) òà Iàb (çðàçêè 26BL, 22BP) Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 17 Ðèñ. 2. ²×-ñïåêòðè àðõàíãåëüñüêèõ, ÿêóòñüêèõ òà óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â: 1 – çðàçîê D116-117-12, ï³âäåííèé çàõ³ä ÓÙ; 2 – çðàçîê S6-200-1, 2à – S6-200-1 ï³ñëÿ çãëàäæóâàííÿ ïî 25 òî÷êàõ, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü, öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ; 3 – çðàçîê 5ZYA, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð, öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ; 4 – çðàçîê 37AUZ, òð. “Óäà÷íàÿ”, ßêóòñüêà ïðîâ³íö³ÿ; 5 – çðàçîê 8ÂÐ, òð. “Ï³- îíåðñüêà”; 6 – çðàçîê 15BL, òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà, Àðõàíãåëüñüêà ïðîâ³íö³ÿ; 7 – çðàçîê 13; 8 – çðàçîê 41; 9 – çðàçîê 9-409, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü, öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ ê³ñòü çðàçê³â ó òàáëèöÿõ ìåíøà, í³æ çàãàëüíå ÷èñëî äîñë³äæåíèõ ì³êðîàëìàç³â, ÷åðåç íåçàäîâ³ëüíó ÿê³ñòü ïåâíî¿ ÷àñòèíè ñïåêòð³â òà íàÿâí³ñòü ó á³ëüøîñò³ êî- ëåêö³é ïåâíî¿ ê³ëüêîñò³ â³ëüíèõ â³ä àçîòó àëìàç³â. Ðîçðàõóíêè âì³ñòó àçîòó òà ³íøèõ öåíòð³â çà äàíèìè âèâ÷åííÿ ¿õ ²×-ñïåêò- ð³â äëÿ 34 ì³êðîàëìàç³â ç òð. “Ï³îíåðñüêà”, 49 – ç òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà òà 6 – ç òð. ³ì. Êàðï³íñüêîãî íàâåäåíî â òàáë. 1. 85 % àðõàíãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàç³â çà ô³çè÷íîþ êëàñèô³êàö³ºþ íàëåæèòü äî òèïó Ià, ïðè÷îìó â á³ëüø ÷èñëåííèõ êî- ëåêö³ÿõ ç òð. “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà â³ä 62 äî 69 % ¿õ çàãàëüíî¿ ê³ëü- êîñò³ ïðåäñòàâëåí³ ï³äòèïîì IàÀÂ, òîáòî îäíî÷àñíî ì³ñòÿòü À- òà Â1-öåíòðè (ðèñ. 1–3, òàáë. 1, 4). Ñåðåä äîñë³äæåíèõ ì³êðîàëìàç³â ç òð. ³ì. Êàðï³íñüêîãî ïîëîâèíà ìàº ëèøå À-öåíòðè – ï³äòèï IaA (ðèñ. 1, 3; òàáë. 1). Â³äïîâ³äíî, â³ä 17 äî 13 % çðàçê³â ó êîæí³é ç êîëåêö³é íàëåæàòü äî çì³øàíîãî òèïó àëìàçó Iàb, òîáòî ì³ñòÿòü äâà (À ³ Ñ; ðèñ. 1, çðàçêè 22ÂÐ, 26 BL; ðèñ. 3) àáî íàâ³òü óñ³ òðè àçîòí³ öåíòðè (òàáë. 1, 4). ² ÿêùî â ÷àñòèí³ ì³êðîàëìàç³â öüîãî òèïó âì³ñò àçîòó â ôîðì³ íåàãðåãîâàíèõ öåíòð³â Ñ (NC) ñòàíîâèòü ëèøå 2–6 % ñóìàðíîãî éîãî âì³ñòó (NΣ), òî â çðàçêàõ 22ÂÐ, 21ÂÐ òà 26ÂL ¿õ ÷àñòêà â NΣ äîð³âíþº â³äïîâ³ä- íî 18, 29 ³ íàâ³òü 80 % ïðè NΣ – 466, 446 ppm ó çðàçêàõ ç òð. “Ï³îíåðñüêà” òà ëèøå 93 ppm ó çðàçêó ç òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà (ðèñ. 1, 2; òàáë. 1). Â îñòàíí³é òðóá- ö³ âçàãàë³ á³ëüøà ÷àñòêà íèçüêîàçîòíèõ çðàçê³â ³ âóæ÷³ ìåæ³ êîëèâàíü ñóìàðíîãî âì³ñòó àçîòó NΣ (òàáë. 1, 4; ðèñ. 4, à, á). ×îòèðè çðàçêè ç òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà (8 % çàãàëüíî¿ ¿õ ê³ëüêîñò³) ïðåäñòàâëåí³ àëìàçîì òèïó IIà (NΣ 4–17 ppm; ðèñ. 3). Ðàçîì ç òèì ì³êðîàëìàçè ³ç ö³º¿ òðóáêè ìàþòü âèùèé ñòóï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó òà âèùèé К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства18 Òàáëèöÿ 1. Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòíèõ òà äåÿêèõ ³íøèõ äåôåêòíèõ öåíòð³â ó ì³êðîàëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê Àðõàíãåëüñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ (Ðîñ³ÿ) Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó, ppm Íîìåð çðàçêà N∑ NA NB1 NC ND ∑N N B1 × ×100, % ∑N N C × ×100, % B2, lg (I0/I1374)/t, ìì—1 r 2 >CH=CH2, lg(I0/I3107)/t, ìì—1 ÑÍ2,ÑÍ3, lg (I0/I)/t, ìì—1 Òðóáêà “Ï³îíåðñüêà” 12BP 116 110 1 5 0 1 4 0,13 0,98 0,56 0,05 14BP 153 112 41 0 0 36 0 0,22 0,99 3,8 0,02 27BP 157 152 5 0 0 3 0 0 1,00 0,22 0,05 2BP 162 124 36 0 2 28 0 0,31 0,97 0,3 0,13 40BP 180 84 93 0 3 51 0 0 0,99 0,54 0,02 23BP 232 187 41 0 4 22 0 0,13 1,0 0,66 0,03 35BP 256 121 128 0 7 50 0 0 0,99 0,35 0,02 11BP 268 220 47 0 0 23 0 0,10 1,00 0,13 0,08 36BP 274 245 26 0 4 10 0 0 0,99 0,04 0,03 29BP 293 259 34 0 0 13 0 0,06 1,00 0,12 0 26BP 297 294 4 0 0 1 0 0 1,00 0,03 0,08 8BP 335 240 89 0 7 7 0 2,5 0,99 0,32 0 6BP 339 339 0 0 0 0 0 0 1,00 0,07 0,01 7BP 347 347 0 0 0 0 0 0 1,00 0,05 0,02 33BP 350 162 178 0 9 51 0 0 0,98 0,34 0,02 34BP 356 356 0 0 0 0 0 0 0,99 0,17 0,02 24BP 386 267 114 0 5 43 0 0,9 0,99 0,01 0,06 17BP 390 325 61 0 4 19 0 0,32 1,00 0,04 0,03 15BP 422 422 0 0 0 0 0 0 1,00 0 0,03 39BP 422 244 168 0 9 40 0 0 0,99 0,07 0,03 41BP 429 187 218 15 9 51 3 0 0,99 1,82 0,01 28BP 443 378 65 0 0 18 0 0,23 1,00 0,20 0,13 21BP 446 313 2 130 0 0,44 29 0 0,98 0,16 0,04 22BP 466 378 1 86 2 0,4 18 0 1,00 0,34 0,26 25BP 473 319 148 0 7 46 0 0,93 0,99 0 0 5BP 475 463 13 0 0 3 0 0 1,00 0,41 0,02 19BP 478 478 0 0 0 0 0 0 1,00 0,15 0,06 1BP 496 476 15 0 4 3 0 0 1,00 0,07 0,03 42BP* 505 484 21 0 0 4 0 0 0,99 0,06 0,01 38BP 512 512 0 0 0 0 0 0 0,99 0,28 0,12 16BP 554 375 179 0 0 48 0 0,73 0,98 0,3 0,04 37BP 635 635 0 0 0 0 0 0 0,99 0,45 0,04 13BP 770 770 0 0 0 0 0 0 1,00 0,22 0 30BP 900 664 228 0 8 34 0 0,43 1,00 0 0,04 ∑ñåð 390 332 58 7 2 19 2 0,21 0,36 0,05 Òðóáêà ³ì. Ëîìîíîñîâà 52BL 4 4 0 0 0 0 0 0 0,96 0,01 0,02 13BL 15 15 0 0 0 0 0 0 0,98 3,94 0,02 55BL 17 15 2 0 0 10 0 0 0,96 0,01 0,02 51BL 27 27 0 0 0 0 0 0,02 0,98 0,13 0,05 41BL* 37 34 3 0 0 8 0 0,02 0,99 0,07 0,01 34BL* 41 26 15 0 0 36 0 0,05 0,99 0,118 0,01 28BL 51 51 0 0 0 0 0 0 0,99 1,22 0,08 9BL* 71 40 29 0 1 41 2 0,1 0,99 0 0,15 48BL 87 70 16 0 8 18 0 0,27 0,98 0,19 0,05 60BL 88 76 11 0 4 12 0 0,16 0,98 0,08 0,08 26BL 93 19 0 74 0 0 80 0,07 0,95 0,412 0,03 3BL 100 100 0 0 0 0 0 0 1,00 0,04 0 62BL 105 94 9 0 0 9 0 0,10 0,99 0,1 0,05 42BL 109 90 17 0 36 16 0 0,15 0,99 0,17 0,01 16BL 110 110 0 0 0 0 0 0 0,11 0 Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 19 Çàê³í÷åííÿ òàáë. 1 Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó, ppm Íîìåð çðàçêà N∑ NA NB1 NC ND ∑N NB1 × ×100, % ∑N NC × ×100, % B2, lg (I0/I1374)/t, ìì—1 r 2 >CH=CH2, lg(I0/I3107)/t, ìì—1 ÑÍ2,ÑÍ3, lg (I0/I)/t, ìì—1 33BL 124 89 31 0 11 25 0 0,26 0,98 0,24 0,01 56BL* 128 79 47 0 0 37 0 0,39 0,98 0 0 47BL* 130 108 21 0 22 16 0 0,06 0,99 0,25 0,01 39BL 131 85 44 0 12 33 0 0,32 0,99 0,2 0,01 25BL 131 115 10 0 6 7 0 1,0 1,00 0 0 6BL 141 109 32 0 0 23 0 0 1,00 2,74 0,07 18BL 152 113 36 0 3 23 0 0,05 0,99 0,30 0,1 10BL 154 73 76 0 5 49 0 3,21 0,99 0 0,02 35BL 161 97 59 0 0 37 0 0,45 0,98 0,29 0,01 50BL 163 105 55 0 14 34 0 0,37 1,00 0,23 0,01 23BL 182 139 39 0 3 22 0 0,10 1,00 0,15 0,02 46BL* 190 152 35 0 6 18 0 0,32 0,99 0,03 0,04 53BL 191 100 86 0 32 45 0 0,60 0,98 0,62 0,01 36BL 194 123 68 0 22 35 0 0,41 0,99 0,13 0,01 57BL 228 228 0 0 4 0 0 0,05 0,99 0,13 0,01 49BL 263 110 147 0 21 56 0 0,66 0,99 0,42 0,02 43BL* 279 214 60 0 0 21 0 0,24 0,99 0,55 0,07 8BL 300 113 178 0 10 59 0 3,85 1,00 2,51 0,06 2BL 321 264 43 9 5 13 3 0 0,99 0,10 0,03 61BL 387 226 156 0 3 40 0 0,60 0,99 1,15 0,03 22BL 393 311 73 0 9 19 0 0,1 1,00 0 0,04 40BL 394 394 0 0 0 0 0 0 0,99 0,02 0 11BL 399 370 30 0 0 7 0 0,21 1,00 0 0,03 58BL 432 432 0 0 1 0 0 0 0,99 0,01 0 17BL 451 282 161 0 7 36 0 0,73 0,99 0,10 0 32BL 454 423 23 0 8 5 0 0,17 1,00 0 0 15BL 552 169 367 0 16 67 0 1,32 0,99 0 0,02 54BL 565 375 182 0 19 32 0 0,42 1,00 1,67 0,02 7BL 586 586 0 0 0 0 0 0 0,99 0,11 0,08 24BL 706 595 102 0 9 14 0 0,25 1,00 0,12 0 31BL* 709 422 235 38 14 33 5 0 0,99 0 0,06 44BL 745 631 104 0 17 14 0 0 0,99 1,25 0,01 38BL 913 913 0 0 3 0 0 0 0,99 0,5 0,15 ∑ñåð 245 191 52 2 7 20 2 0,35 – 0,42 0,03 Òðóáêà ³ì. Êàðï³íñüêîãî 4k 326 303 3 0 0 1 0 0 1,00 0 0 5k 341 341 0 0 0 0 0 0 1,00 0 0,01 2k 387 288 93 0 5 24 0 0 0,99 0 0,01 6k 397 349 0 19 7 0 5 0 0,99 0 0 3k 454 405 49 0 0 11 0 0 1,00 0 0,02 1k 522 522 0 0 0 0 0 0 0,99 0,02 0,03 ∑ñåð 405 368 29 3 2 6 0,8 0 – 0 0,01 ∑ñåð ïî òðüîõ òðóáêàõ 395 344 58 6 2 15 1,6 0,14 – 0,24 0,03 Ï ð è ì ³ ò ê è. Òóò ³ â òàáë. 2–4: N∑ – ñóìàðíà êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó; NÀ – êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â À; NB1 – êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â Â1; NC – êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â Ñ; NÂ1·100/N∑ – ÷àñòêà àçîòó â ôîðì³ Â1 â³ä çàãàëüíî¿ éîãî êîíöåíòðàö³¿; NÑ·100/N∑ – ÷àñòêà àçîòó â ôîðì³ Ñ â³ä çàãàëüíî¿ éîãî êîíöåíòðàö³¿; íàâåäåí³ êîíöåíòðàö³¿ ðîçðàõîâàí³ çà ìåòîäèêîþ [40]. Â2, >CH=CH2 òà CH2,CH3 – âì³ñò â àëìàç³ öèõ öåíòð³â, ïðîïîðö³éíèé ³íòåíñèâíîñò³ ²×-ñìóã ïîãëèíàííÿ ç ÷àñòîòàìè 1359–1380, 3107 ñì—1 òà íàé³íòåíñèâí³øî¿ ñìóãè â ä³àïàçîí³ 2800–3000 ñì—1 â³äïîâ³äíî, âèðàæåí³é ÿê lg(I0/I)/t, ìì—1. Ç³ðî÷êîþ ïîçíà÷åíî íîìåðè çðàçê³â, äëÿ ÿêèõ äåç³íòåãðàö³þ ñïåêòðà òà ðîçðàõóíîê êîíöåíòðàö³¿ àçîòó â ôîðì³ À-, Â1-, Ñ- ³ D-öåíòð³â âèêîíàíî ï³ñëÿ çãëàäæóâàííÿ ñïåêòðà ïî 25 òî÷êàõ. ²íòåíñèâí³ñòü ñìóã ïîãëèíàííÿ öåíòðà Â2 òà ñìóã 3107 ñì—1 âèì³ðÿíî â íåîáðîáëåíîìó ñïåêòð³. ∑ñåð – ñåðåäíº çíà÷åííÿ; ppm – parts per million – ì³ëüéîííà ÷àñòêà â³äñîòêà. К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства20 Òàáëèöÿ 2. Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòíèõ ³ äåÿêèõ ³íøèõ äåôåêòíèõ öåíòð³â ó ì³êðîàëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³òîâî¿ òðóáêè “Óäà÷íàÿ” (ßêóò³ÿ, Ðîñ³ÿ) Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó, ppm Íîìåð çðàçêà N∑ NA NB1 NC ND ∑N NB1 × × 100, % ∑N NC × × 100, % B2, lg (I0/I1374)/t, ìì—1 r 2 >CH=CH2, lg(I0/I3107)/t, ìì— ÑÍ2,ÑÍ3, lg (I0/I)/t, ìì—1 42AUV 66 44 20 0 2 31 0 0,41 0,95 0,107 0,020 50AUV 68 53 14 0 1 21 0 0,15 0,98 0,193 0,01 43AUV 96 56 34 3 2 36 2,7 0,44 0,89 0,182 0,066 6Ud 82 59 11 10 2 14 12 0 0,95 0,013 0,059 20AUZ 119 62 53 1 3 45 1 0,52 0,97 0,136 0,016 11UAZ 141 119 20 0 2 14 0 0,50 0,98 0,042 0,058 10AUZ 145 119 24 0 3 16 0 0,27 0,99 0,01 0,056 7Ud 193 153 37 0 3 19 0 0,23 0,99 0,035 0,018 53AUV 222 181 38 0 3 17 0 0,40 0,99 0,017 0,033 9AUZ 245 271 12 0 2 4 0 0 1,00 0,063 0,139 12Ud 257 225 25 4 3 10 2 0,14 1,00 0 0,008 34AUZ 309 288 21 0 0 7 0 0 0,98 0 0 18Ud 317 274 28 6 9 9 2 0 0,97 0,017 0,043 17Ud 334 328 0 4 2 0 1 0 1,00 0,177 0,047 2Ud 359 289 28 41 1 8 11 0 0,98 0,025 0,091 6AUZ 415 233 169 0 13 41 0 0,64 0,98 0,123 0 13Ud 420 344 70 1 5 17 0 0,48 0,99 0,038 0,03 1Ud 432 370 58 0 5 13 0 0,26 1,00 0,04 0,035 20Ud 467 356 96 2 14 21 0 0,78 0,98 0,058 0,039 27AUZ 481 270 197 5 10 41 1 0,68 0,99 1,4 0,074 4Ud 486 479 2 0 5 0 0 0 1,00 0,44 0,012 16Ud 487 410 72 0 6 15 0 0,29 1,00 0,034 0,024 11Ud 513 510 0 0 3 0 0 0 1,00 0,046 0 19Ud 520 373 0 142 6 0 27 0 0,98 0,058 0,033 54AUV 529 518 0 7 4 0 1 0 1,00 0,064 0,071 15Ud 536 315 1 217 3 0 41 0 0,99 0,045 0,082 47AUV 540 522 0 14 4 0 3 0 1,00 0,062 0,033 5Ud 560 456 97 0 7 17 0 0,48 1 0,022 0,021 8AUZ 585 263 293 23 6 50 4 0,83 0,94 0,228 0,643 39AUV 590 513 70 0 7 12 0 0 0,99 0,338 0,104 46AUV 601 590 7 0 4 1 0 0 0,99 0,063 0,033 7AUZ 653 605 0 37 11 0 6 0 0,98 0,169 0,276 37AUV 690 632 50 2 6 7 0 0 1 0,365 0,046 40AUV 755 747 0 0 8 0 0 0 1 0,156 0,0465 10Ud 756 751 0 0 4 0 0 0 1 0,461 0,052 23AUZ 780 421 342 0 17 44 0 1,12 0,98 0,447 0,046 48AUV 795 775 0 14 7 0 2 0 1 0,377 0,087 44AUV 827 803 0 13 10 0 2 0 0,99 0,546 0,061 13AUZ 892 887 0 0 5 0 0 0 1 0,357 0,183 38AUV 966 956 0 3 7 0 0 0 1 0,513 0,057 36AUV 1210 1128 68 0 15 6 0 0,37 1 0,026 0,037 ∑ñåð 474 408 48 13 6 13 3 0,22 0,183 0,068 âì³ñò öåíòð³â Â2 ((NB1⋅100/NΣ)ñð – 20 % ³ I1370 ñð – 0,35 ìì—1), í³æ ó òð. “Ï³î- íåðñüêà” òà òð. ³ì. Êàðï³íñüêîãî (16 % òà 0,13 ìì—1 ³ 7 % òà 0 ìì—1 â³äïîâ³äíî, òàáë. 4). Çíà÷åííÿ âì³ñòó NΣ ó ì³êðîàëìàçàõ ç òðóáîê “Ïîìîðñüêà”, “Àðõàíãåëüñüêà” òà ³ì. Êàðï³íñüêîãî-1, çà äàíèìè ïóáë³êàö³é [33, 34], âàð³þº ó ìåæàõ 20–1300 ppm (NΣñð ~200 ppm). Çà íàøèìè äàíèìè, çíà÷åííÿ NΣ ó âèâ÷åíèõ çðàçêàõ ³ç òðóáîê Àðõàíãåëüñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ çì³íþºòüñÿ â³äïîâ³äíî â äåùî âóæ÷èõ ìåæàõ – â³ä 4 äî 913 ppm, õî÷à éîãî ñåðåäí³é âì³ñò ìàéæå â 1,5–2 ðàçè âèùèé (NΣñð – 390 ³ Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 21 Òàáëèöÿ 3. Êîíöåíòðàö³ÿ îñíîâíèõ äåôåêòíèõ öåíòð³â â ì³êðîàëìàçàõ Óêðà¿íñüêîãî ùèòà, ùî ì³ñòÿòü àçîò Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó, ppm Íîìåð çðàçêà N∑ NA NB1 NC ND ∑N NB1 × × 100, % ∑N NC × × 100, % B2, lg (I0/I1374)/t, ìì—1 r 2 >CH=CH2, lg(I0/I3107)/t, ìì— ÑÍ2,ÑÍ3, lg (I0/I)/t, ìì—1 Ï³âí³÷íà ÷àñòèíà ùèòà Pb-1 64 34 26 0 3 42 0 0,2 0,99 0,102 – 1ZUB-0 207 18 176 5 7 85 2,5 2,1 0,94 0,730 0,096 2Bk-0 300 296 0 1 3 0 0,4 0 0,99 0,212 0,004 10Bk-0 345 156 182 0 7 53 0 1,0 0,99 0,205 0,064 1Bk-0 360 332 24 0 4 7 0 0 0,99 0,113 0,123 ∑ñåð 255 167 82 1 5 37 0,6 0,66 0,273 0,058 Öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ùèòà, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð 28ZYA 61 45 16 0 0 26 0 0,04 0,94 – 0,292 Z22-1 68 31 26 10 2 38 14 0,06 0,99 0,383 0,142 Z21-3 70 70 0 0 0 0 0 0 0,97 – 0,640 Z35-5 99 99 0 0 0 0 0 0 0,97 – 0,337 UK19* 136 136 0 0 0 0 0 0 0,97 – ? Z21-4 159 159 0 0 0 0 0 0 0,98 – 0,647 9ZYA 278 231 41 0 5 15 0 0,12 0,97 – 0,547 Z34-3 211 177 0 32 1 0 15 0 0,98 – 0,664 26ZYA 347 347 0 0 0 0 0 0 0,98 0,119 0,45 8ZYA 491 69 405 0 17 83 0 2,54 0,97 0,036 0,106 5ZYA 635 72 540 0 22 85 0 3,18 0,98 0,141 0,198 ∑ñåð 232 130 93 4 4 22 2,6 0,54 0,056 0,367 Öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ùèòà, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü C12-3 33 30 0 0 3 0 0 0 0,97 – 0,295 C12-2A 38 38 0 0 0 0 0 0 0,76 0,117 – Ñ27IR 56 50 0 0 7 0 0 0 0,92 – 0,272 08* 76 24 50 0 2 65 0 0,03 0,96 0,904 0,02 C31-IR* 80 19 0 61 0 0 77 0 0,93 – 0,190 20 93 71 0 22 0 0 23 0 0,97 – 0,307 Ñ24* 99 21 74 0 4 75 0 0 0,94 24* 101 0 95 0 7 94 0 0 0,94 0,130 0,172 28* 106 99 6 0 0 6 0 0 0,99 0,024 0,087 07* 131 13 119 0 0 90 0 0 0,92 0,781 0,126 12 137 137 0 0 0 0 5 0 0,98 – 012 142 139 0 0 2 0 0 0 0,98 – 0,019 C21-IR* 148 91 0 57 0 0 39 0 0,98 – 0,190 50* 153 16 0 130 0 0 85 0 0,98 – 0,935 C22-IR 163 163 0 0 0 0 0 0 0,8 0,936 0,422 48 155 62 0 93 0 0 60 0 0,98 – 0,235 015 178 140 27 0 10 15 0 0 0,78 0,058 0,112 33 238 145 0 92 0 0 39 0 0,98 – 0,138 C12-2B 265 265 0 0 0 0 0 0 0,83 – – C12-4 274 243 0 0 31 0 0 0 0,99 0,13 0,195 45* 295 37 0 258 0 0 88 0 0,97 – 0,558 02 350 342 0 0 7 0 0 0 0,98 – – 013 382 359 0 13 10 0 3 0 0,93 0,102 – 12-409 471 453 4 5 9 1 1 0 0,99 – 0,249 25 490 103 8 373 7 2 76 0 0,96 0,063 0,286 21 588 570 9 0 10 1 0 0 0,99 0,146 0,132 C30-IR 684 585 0 93 6.51 0 14 0 0,99 0,17 0,138 9 696 685 0 0 11 0 0 0 0,99 0,169 – S6-200-1* 786 58 728 0 0 93 0 0 0,99 0,461 0,135 31 939 594 0 339 7 0 36 0 0,99 1,064 0,046 10 940 905 0 26 9 0 3 0 0,99 0,81 0,226 04 1027 998 0 14 14 0 1 0 1,00 0,536 – 11 1140 716 68 341 15 6 30 0,26 0,99 1,905 0,312 14 1567 936 70 516 25 6 33 0 0,99 1,725 0,286 К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства22 Çàê³í÷åííÿ òàáë. 3 Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó, ppm Íîìåð çðàçêà N∑ NA NB1 NC ND ∑N NB1 × × 100, % ∑N NC × × 100, % B2, lg (I0/I1374)/t, ìì—1 r 2 >CH=CH2, lg(I0/I3107)/t, ìì— ÑÍ2,ÑÍ3, lg (I0/I)/t, ìì—1 43 1288 850 29 397 12 2 31 0 0,99 0,878 0,286 36 1317 1063 53 185 15 4 14 0 1,00 2,092 0,2 15 1335 1279 0 45 11 0 3 0 0,99 0,233 – 3 1438 339 81 982 36 6 68 0 0,99 1,306 0,085 UK-24 1548 1173 313 39 23 20 3 0 0,99 0,945 0,05 5 1568 1568 0 0 0 0 0 0 1,00 – 0,001 30 2000 1284 266 417 33 13 21 0 0,99 3,529 0,001 ∑ñåð 574 406 49 110 8 12 18 0,02 0,469 0,164 Ï³âäåííèé çàõ³ä ùèòà Do-2* 76 59 5 10 2 7 13 0,02 0,99 – 0,316 D3-5 106 99 7 0 0 7 0 0 0,92 – 0,282 D9-2R* 139 69 69 0 0 50 0 0 0,59 0,056 0,226 UK-14 173 98 71 0 4 41 0 0,74 0,97 0,44 0,001 UK-22 538 412 125 0 0 23 0 0 0,92 0,443 0,451 UK-15* 556 221 315 3 17 57 1 2,12 0,98 – 0,001 D6 893 299 0 593 0 0 66 0 0,99 – 0,063 Do-10 1030 269 30 732 0 3 71 0,02 0,97 0,039 0,251 D2-1 1039 992 34 1 13 3 0 0 1,00 0,658 0,031 D10-1 1045 289 43 713 0 4 68 0 0,96 0,109 0,267 D116- 117-1 1428 325 48 1055 0 3 73 0,17 0,98 1,129 0,407 D116- 117-12 1493 387 0 1106 0 0 74 0 0,97 1,13 0,410 ∑ñåð 710 293 62 351 3 17 31 0,26 0,334 0,226 Ï³âäåííèé ñõ³ä ùèòà UK-13 18 16 3 0 0 14 0 0 0,99 0,025 0,015 UK-11 23 23 0 0 0 0 0 0 0,98 – 0,653 UK-12 61 36 23 0 3 37 0 0,13 0,99 0,32 – AB-40 552 282 209 46 14 38 8 0,64 0,97 0,636 – ∑ñåð 164 89 59 12 4 22 2 0,2 – 0,245 0,167 245 òà 405 ppm â³äïîâ³äíî äëÿ òðóáîê “Ï³îíåðñüêà”, ³ì. Ëîìîíîñîâà òà ³ì. Êàðï³í- ñüêîãî; òàáë. 1, 4; ðèñ. 4, à, á) çà âì³ñò ó çðàçêàõ ³ç òðóáîê “Ïîìîðñüêà” òà “Àðõàíãåëüñüêà” [33, 34]. Çà íàøèìè äàíèìè, çíà÷íî âèùèé ³ âì³ñò NΣñð, ðîçðàõî- âàíèé äëÿ âñ³õ àðõàíãåëüñüêèõ çðàçê³â, – 395 ppm (òàáë. 1, 4). Âì³ñò àçîòó â ôîðì³ À-öåíòð³â (NA), çà ãðàô³÷íèìè äàíèìè [34], äëÿ àðõàí- ãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàç³â ó ñåðåäíüîìó ñòàíîâèòü áëèçüêî 120 ppm; çà äàíèìè [33], äëÿ ì³êðîàëìàç³â ³ç òðóáîê ³ì. Êàðï³íñüêîãî-1 òà “Ïîìîðñüêà” NA âàð³þº â ìåæàõ 10–700 ppm ³ç ìîäîâèì çíà÷åííÿì áëèçüêî 250 ppm. Äëÿ âèâ÷åíèõ íàìè çðàçê³â ñåðåäí³é éîãî âì³ñò òåæ º âèùèì – NÀñð äëÿ âñ³º¿ êîëåêö³¿ äîð³âíþº 294 ppm (â³ä 368 äî 191 ppm äëÿ îêðåìèõ òðóáîê, äèâ. òàáë. 1, 4). Òèì íå ìåíøå âì³ñò àçîòó â ì³êðîàëìàçàõ òðüîõ âèâ÷åíèõ íàìè àðõàíãåëü- ñüêèõ òðóáîê ³ çà íàøèìè äàíèìè òåæ çíà÷íî íèæ÷èé, í³æ ó ìàêðîàëìàçàõ ³ç ð³çíèõ ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê ö³º¿ ïðîâ³íö³¿. Â³äçíà÷èìî, ùî Ã.Ê. Õà÷àòðÿí òà Ô.Â. Êàì³íñüêèé ðîçãëÿäàþòü àðõàíãåëüñüê³ ì³êðî- òà ìàêðîàëìàçè ÿê äâ³ îêðå- ì³ ãåíåðàö³¿ ì³íåðàëó [34]. Ó äîñë³äæåíèõ íàìè ì³êðîàëìàçàõ ³ç ÿêóòñüêî¿ ê³ìáåðë³òîâî¿ òð. “Óäà÷íàÿ” (òàáë. 2, 4) ñåðåäí³é âì³ñò NΣ (474 ppm, òàáë. 2; ðèñ. 4, â, ã ) òà NÀ (408 ppm) ³ ìåæ³ éîãî âàð³àáåëüíîñò³ (66–1210 ppm òà 44–1128 ppm â³äïîâ³äíî, òàáë. 2) âèÿâèëèñÿ äåùî âèùèìè, í³æ â àðõàíãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàçàõ (ðèñ. 4, à, á). Ïðè Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 23 öüîìó âì³ñò àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â Â1 ó çðàçêàõ ç òð. “Óäà÷íàÿ” (òàáë. 2) òðîõè íèæ÷èé, í³æ ó çðàçêàõ ç òð. “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà, àëå ìàº áëèçüê³ éîãî çíà÷åííÿ, óñåðåäíåí³ ïî âñ³õ àðõàíãåëüñüêèõ çðàçêàõ, áëèçüêèé ñòóï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó òà ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³êðîàëìàç³â ð³çíèõ ô³çè÷íèõ òèï³â (ðèñ. 3, òàáë. 4). Ñåðåä ì³êðîàëìàç³â ç òð. “Óäà÷íàÿ” âèÿâëåíî 19 % çðàçê³â òèïó Iàb (ðèñ. 3, òàáë. 2), àëå ÿê ìåæ³ âàð³àö³é âì³ñòó íåàãðåãîâàíîãî àçîòó, òàê ³ éîãî ñåðåäí³é âì³ñò ó íèõ äå- ùî âèù³, í³æ â àðõàíãåëüñüêèõ (òàáë. 4), õî÷à ìàêñèìàëüíèé â³äíîñíèé âíåñîê àçîòó â ôîðì³ Ñ-öåíòð³â ó NΣ ó íèõ íå ïåðåâèùóº 41 %, ùî çíà÷íî íèæ÷å, í³æ ó âèùåçãàäóâàíîìó çðàçêó 26 BL. Îñíîâíîþ â³äì³íí³ñòþ óêðà¿íñüêèõ êîëåêö³é ì³êðîàëìàç³â º íàÿâí³ñòü ó êî- æí³é ç íèõ â³ä 27 äî 52 % çðàçê³â àëìàçó òèïó IIà, òîáòî òàêèõ, â ²×-ñïåêòðàõ ÿêèõ â³äñóòíº ïîãëèíàííÿ, ïîâ’ÿçàíå ç àçîòíèìè äåôåêòíèìè öåíòðàìè (ðèñ. 2, êðèâ³ 7, 9; ðèñ. 3; òàáë. 4) [6, 40], àáî âì³ñò àçîòó ìåíøèé çà 20 ppm, òîä³ ÿê ñå- ðåä âèâ÷åíèõ íàìè ÿêóòñüêèõ ì³êðîàëìàç³â òàêèõ çðàçê³â ëèøå 2 %, à ñåðåä àð- õàíãåëüñüêèõ áåçàçîòí³ çðàçêè (8 %) âèÿâëåí³ ëèøå â êîëåêö³¿ ç òð. ³ì. Ëîìîíî- ñîâà (ðèñ. 3). Ìåíøå 5 % â³ëüíèõ â³ä àçîòó êðèñòàë³â çíàéøëè â êîëåêö³¿ àëìà- ç³â ³ç òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà ³ Ã.Ê. Õà÷àòðÿí òà Ô.Â. Êàì³íñüêèé [34]. Çà äàíèìè Ð.Ë. Òðàóòìàíà ç³ ñï³âàâòîðàìè [15], ê³ëüê³ñòü áåçàçîòíèõ ì³êðîàëìàç³â ó äîñë³- äæåíèõ íèìè êîëåêö³ÿõ ³ç áàãàòüîõ ÿêóòñüêèõ ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê ñòàíîâèòü â³ä 6 äî 25 %, òîä³ ÿê ñåðåä ìàêðîàëìàç³â ¿õ ëèøå 2 % [29]. Ï’ÿòü ç 12 çðàçê³â ì³êðîàëìàç³â (42 %) ³ç â³äêëàä³â ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ íå ì³ñòÿòü àçîòíèõ öåíòð³â, 58 % ïðåäñòàâëåí³ òèïîì Ià (ðèñ. 3; òàáë. 3, 4), ç ÿêèõ òðè çðàçêè íàëåæàòü äî òèïó IàÀ, ÷îòèðè – äî òèïó IàÀÂ. Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó áóëà âèçíà÷åíà ëèøå äëÿ ï’ÿòè çðàçê³â (òàáë. 3), ñåðåä ÿêèõ ëèøå îäèí – òèïó IàÀ. Ñóìàðíèé âì³ñò àçîòó äëÿ öèõ çðàçê³â çíàõîäèòüñÿ â ìåæàõ 360–64 ppm (ðèñ. 5, à, á; òàáë. 3), NΣñð – 255 ppm áëèçüêèé äî â³äïîâ³äíîãî çíà÷åííÿ äëÿ çðàçê³â ç àðõàíãåëüñüêî¿ òðóáêè ³ì. Ëîìîíîñîâà (äèâ. òàáë. 4). Ó çðàçêàõ òèïó IàÀÂ âì³ñò àãðåãîâàíîãî àçîòó êîëèâàºòüñÿ â³ä 24 äî 182 ppm, çà ñåðåäíüîãî éîãî âì³ñòó 82 ppm òà ñòóïåíÿ àãðåãàö³¿ àçîòó â³ä 7 äî 85 % (NB1·100/NΣ )ñð– 37 %; òàáë. 3), ùî Ðèñ. 3. Ðîçïîä³ë ì³êðîàëìàç³â ïî òèïàõ çà ô³çè÷íîþ êëàñèô³êàö³ºþ. Óêðà¿íà, ÓÙ: 1 – ï³âí³÷íà ÷àñòèíà, 2 – öåíòðàëüíà ÷àñòèíà, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð, 3 – òàì ñàìî, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü, 4 – ï³âäåííèé çàõ³ä, 5 – ï³âäåííèé ñõ³ä; Ðîñ³ÿ, Àðõàíãåëüñüêà ïðîâ³íö³ÿ: 6 – òðóáêà “Ï³îíåðñüêà”, 7 – òðóáêà ³ì. Ëîìîíîñîâà, 8 – òðóáêà ³ì. Êàðï³íñüêîãî; ßêóòñüêà ïðîâ³íö³ÿ: 9 – òðóáêà “Óäà÷íàÿ” К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства24 Òàáëèöÿ 4. Ïîð³âíÿííÿ õàðàêòåðèñòèê ðîçñèïíèõ ì³êðîàëìàç³â Óêðà¿íè òà ì³êðîàëìàç³â ç Àðõàí Êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â À, Â1 òà Ñ, ppmÐàéîí çíàõ³äîê àëìàç³â, ê³ëüê³ñòü çðàçê³â ï Òèïè aëìàçó, ê³ëüê³ñòü çðàçê³â, % N∑ NA NB1 N 1 C Óêðà¿íà,, Ï³âí³÷íà ÷àñòèíà, ï = 12 IàÀ – 25; IàÀÂ – 33; IIà – 42 255 64–360 3 167 18–322 82 2–182 1 0–5 Öåíòðàëüíà ÷àñòèíà, ðîç- ñèïèùå Çåëåíèé ßð, ï = 38 IàA – 29; IaAB – 11; Iab – 5; Ib – 5; IIa – 50 232 61–635 130 31–347 93 0–540 4 0–32 Ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü, ï = 81 IàA – 22; IaAB – 11; Iàb – 27; Ib – 13; IIa – 27 574 33–2000 406 161284− 49 0–728 110 0–982 Ï³âäåííèé çàõ³ä, ï = 29 IaA – 3; IaAB – 17; Iab – 21; Ib – 7; IIa – 52 710 76–1493 293 59–992 62 0–315 351 0–1106 Ï³âäåííèé ñõ³ä, ï = 6 IaA – 17; IaAB – 33; Iab – 17; IIa – 33 164 18–552 89 16–282 59 0–209 12 0–46 Ðîñ³ÿ,, Òðóáêà “Ï³îíåðñüêà”, ï = 34 IàA – 26; IaAB – 62; Iàb – 12 390 116–900 332 84–770 58 0–228 7 0–130 Òðóáêà ³ì. Ëîìîíîñîâà, ï = 39 IaA – 16; IaAB – 69; Iab – 6; IIà – 8 245 4–913 191 0–913 52 0–367 2 0–74 Òðóáêà ³ì. Êàðï³íñüêî- ãî, ï = 6 IaA – 50; IaAB – 33; Iab – 17 405 326–522 368 88–522 29 0–93 3 0–19 Äàí³ ùîäî 3 òðóáîê, ï = 79 IaA – 30; IaAB – 55; Iab – 12; IIa – 3 347 4–913 294 0–913 46 0–367 4 0–130 ßêóòñüêà Òðóáêà “Óäà÷íàÿ”, ï = 42 IàÀ – 24; IaAB – 55; Iàb – 19; IIa – 2 474 66–1210 408 44–1128 48 0–342 13 0–217 1) Çíà÷åííÿ äëÿ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â çàíèæåí³ ÷åðåç òå, ùî äëÿ àëìàç³â òèïó Ib (100 % Ñ-öåíò 2) ×àñòêà (â %) â³ä ê³ëüêîñò³ çðàçê³â, ùî ì³ñòÿòü àçîò. 3) Íàä ðèñêîþ – ä³àïàçîí çíà÷åíü, ï³ä ðèñêîþ – ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå. Ðåøòó ïîçíà÷åíü äèâ. â 1,5–2 ðàçè ïåðåâèùóº ³ ñåðåäí³é âì³ñò àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â Â1, ³ ñåðåäí³é ñòóï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó â çðàçêàõ iç ê³ìáåðë³ò³â (òàáë. 4). Ïðè öüîìó òðè ç ÷îòè- ðüîõ çðàçê³â öüîãî òèïó ìàþòü öåíòðè Â2 (òàáë. 3), â îäíîìó ç ÿêèõ éîãî âì³ñò º äîñòàòíüî âèñîêèì. Áëèçüê³ çà ïîðÿäêîì, àëå äåùî âèù³ çíà÷åííÿ ³íòåíñèâ- íîñò³ ñìóãè ïîãëèíàííÿ öåíòðà Â2 ñïîñòåð³ãàëèñÿ â îêðåìèõ çðàçêàõ ç òðóáîê “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà, àëå ñåðåäí³é âì³ñò öèõ öåíòð³â ó çðàçêàõ òðó- áîê çíà÷íî íèæ÷èé (òàáë. 4). Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 25 ãåëüñüêî¿ òà ßêóòñüêî¿ ê³ìáåðë³òîâèõ ïðîâ³íö³é Ðîñ³¿, çà äàíèìè ²×-ñïåêòðîñêîï³¿ NB1·100/N∑, % NÑ·100/N∑, % 1) Â2, lg10(I0/I)/t, ìì—1; ê³ëüê³ñòü çðàçê³â ï, % >CH=CH2 *2), lg(I0/I3107)/t, ìì—1; ê³ëüê³ñòü çðàçê³â ï, % ÑÍ2,ÑÍ3, lg (I0/I)/t, ìì—1; ê³ëüê³ñòü çðàçê³â ï, % Óêðà¿íñüêèé ùèò 37 0–88 6,0 0–5,2 66,0 0–1,2 ï = 25 181,0 01,0–73,0 ï = 67 179,0 011,0–708,0 ï = 92 22 0–85 6,2 0–15 54,0 0–18,3 ï = 13 03,0 0–38,0 ï = 13,5 54,0 0–59,5 ï = 100 12 0–93 18 0–88 02,0 0–26,0 ï = 4 3,0 0–53,3 ï = 50 22,0 0–16,1 ï = 96 17 0–57 31 0–74 26,0 0–12,2 ï = 17 26,0 0–13,1 ï = 36 4,0 0–3,3 ï = 93 22 0–38 2 0–8 2,0 0–64,0 ï = 33 245,0 025,0–636,0 ï = 50 125,0 0–635,0 ï = 50 Àðõàíãåëüñüêà ïðoâ³íö³ÿ 19 0–51 2 0–29 13,0 0–5,2 ï = 52 36,0 0–8,3 ï = 91 05,0 0–26,0 ï = 88 20 0–67 2 0–80 35,0 0–85,3 ï = 62 42,0 0–94,3 ï = 71 04,0 0–15,0 ï = 74 6 0–24 8,0 0–5 0 0 0–01,0 ï = 83 01,0 0–03,0 ï = 83 15 0–67 6,1 0–80 6,0 0–85,3 28,0 0–94,3 03,0 0–26,0 ïðîâ³íö³ÿ 13 0–50 3 0–41 22,0 0–12,1 ï = 45 256,0 01,0–4,1 ï = 96 068,0 0–34,0 ï = 93 ð³â) îá÷èñëåííÿ íå ïðîâåäåíî. ó òàáë. 1. Ùå íèæ÷èé (164 òà 89 ppm), í³æ ó ì³êðîàëìàçàõ ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ, ñåðåäí³é âì³ñò ñóìàðíîãî àçîòó (ðèñ. 5, à, á) òà àçîòó â ôîðì³ öåíòð³â À â íåâåëè÷- ê³é êîëåêö³¿ ì³êðîàëìàç³â ç ï³âäåííîãî ñõîäó ÓÙ (òàáë. 3, 4). Ïðè öüîìó ñåðåä- í³é éîãî âì³ñò ó ôîðì³ Â1-öåíòð³â (59 ppm) áëèçüêèé äî â³äïîâ³äíèõ ñåðåäí³õ çíà÷åíü äëÿ çðàçê³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â, îñîáëèâî ç òðóáîê “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíî- ñîâà (òàáë. 4). Áëèçüêèé äî ì³êðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â öèõ òðóáîê ³ ñåðåäí³é ñòó- ï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó â çðàçêàõ ï³âäåííî-ñõ³äíî¿ ÷àñòèíè ÓÙ, à ÷àñòêà çðàçê³â К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства26 Ðèñ. 4. Ðîçïîä³ë çàãàëüíîãî âì³ñòó àçîòó â ì³êðîàëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³ò³â Àðõàíãåëüñüêî¿ (à,á) òà ßêóòñüêî¿ (â,ã) ïðîâ³íö³é, Ðîñ³ÿ: à, â – ã³ñòîãðàìè; á, ã – êðèâ³ ðîçïîä³ëó; ï – ê³ëüê³ñòü çðàçê³â çì³øàíîãî òèïó Iàb òàêà ñàìà (17 %), ÿê ó êîëåêö³¿ ç òð. ³ì. Êàðï³íñüêîãî, àëå âèùà, í³æ ó òðüîõ ³íøèõ êîëåêö³ÿõ ³ç ê³ìáåðë³ò³â (òàáë. 4, ðèñ. 3). Ó êîëåêö³ÿõ ì³êðîàëìàç³â ³ç öåíòðàëüíî¿ ÷àñòèíè (ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü) òà ï³âäåííîãî çàõîäó ÓÙ ê³ëüê³ñòü çðàçê³â çì³øàíîãî òèïó Iàb çíà÷íî á³ëüøà, ïîð³âíÿíî ç ÿêóòñüêîþ ³ îñîáëèâî ç àðõàíãåëüñüêèìè êîëåêö³ÿìè (ðèñ. 3). Ïðè öüîìó âì³ñò ó íèõ äèñïåðãîâàíîãî àçîòó NC êîëèâàºòüñÿ â äóæå øèðîêèõ ìåæàõ, äîñÿãàþ÷è â îêðåìèõ âèïàäêàõ 982, 1055 òà 1106 ppm (ðèñ. 3, çðàçîê 3 – ðîç- ñèïèùå Ñàìîòêàíü; ðèñ. 2, çðàçîê D116-117-12 – ï³âäåííèé çàõ³ä ÓÙ; NCñð 110 òà 351 ðpm â³äïîâ³äíî), ùî ñòàíîâèòü â³ä 0 äî 88 % ñóìàðíîãî éîãî âì³ñòó (òàáë. 3). Â êîëåêö³¿ çðàçê³â ðîçñèïèùà Çåëåíèé ßð (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ) àëìàç³â òèïó Iàb ìåíøå, í³æ â àðõàíãåëüñüê³é òà ÿêóòñüê³é êîëåêö³ÿõ (ðèñ. 3), ³ çíà÷åííÿ NCñð º íèæ÷èì, í³æ äëÿ ÿêóòñüêèõ òà àðõàíãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàç³â (òàáë. 4). Ñåðåä óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â âèÿâëåí³ êðèñòàëè òèïó Ib, â ²×-ñïåê- Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 27 Ðèñ. 5. Ðîçïîä³ë çàãàëüíîãî âì³ñòó àçîòó â ì³êðîàëìàçàõ Óêðà¿íñüêîãî ùèòà: à – ã³ñòîãðàìè äëÿ êîëåêö³é ç ð³çíèõ ïðîÿâ³â; á – êðèâ³ ðîçïîä³ëó; I – ï³âí³÷íà ÷àñòèíà; II – öåíòðàëüíà ÷àñòèíà, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð; III – òàì ñàìî, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü; IV – ï³âäåííèé çàõ³ä; V – ï³âäåííèé ñõ³ä; ï – ê³ëüê³ñòü çðàçê³â òðàõ ÿêèõ ô³êñóºòüñÿ ïîãëèíàííÿ àçîòó ëèøå ó ôîðì³ Ñ-öåíòð³â (ðèñ. 2, êðèâà 8; ðèñ. 3), ùî íå õàðàêòåðíî äëÿ âèâ÷åíèõ ì³êðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â. Âèçíà÷è- òè ¿õ êîíöåíòðàö³þ â òàêèõ çðàçêàõ çàâàæàº íàÿâí³ñòü áëèçüêèõ çà ÷àñòîòîþ ³ äîñòàòíüî ³íòåíñèâíèõ ñìóã ïîãëèíàííÿ ³íøèõ, íåàçîòíèõ, öåíòð³â. Òèï àëìàçó Ià – íàéïîøèðåí³øèé ñåðåä ìàêðî- òà ì³êðîêðèñòàë³â àëìàçó ³ç ê³ìáåðë³ò³â [14, 15, 18, 33]. Â àðõàíãåëüñüêèõ ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáêàõ, çà íàøè- ìè äàíèìè, àëìàçè òèïó Ià ñòàíîâëÿòü â³ä 83 äî 88 %, â ÿêóòñüê³é òð. “Óäà÷- íàÿ” – 79 % çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ âèâ÷åíèõ çðàçê³â. Íàòîì³ñòü ëèøå â³ä 20 äî 58 % óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â íàëåæàòü äî òèïó Ià (ðèñ. 3). Àëìàçè ç á³ëüøîñò³ óêðà¿íñüêèõ êîëåêö³é ìàþòü íåâèñîêèé ñåðåäí³é ñòóï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó ((NB1·100/N∑)ñð 11–22 %) ³ ëèøå äëÿ çðàçê³â ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ â³í äîð³â- íþº 37 %, àëå òðàïëÿþòüñÿ îêðåì³ çðàçêè, â ÿêèõ â³í ñÿãàº 75–94 % (ðèñ. 2, çðàçîê S6-200-1, êðèâ³ 2, 2a; òàáë. 3, çðàçîê 1ZUB-0). Ëèøå â ì³êðîàëìàçàõ ç ï³âäåííîãî ñõîäó ÓÙ íàéâèùèì º çíà÷åííÿ 38 % (òàáë. 3). Ì³êðîàëìàçè ³ç ê³ì- áåðë³ò³â, äëÿ ÿêèõ (NB1⋅100/N∑)ñð ñòàíîâèòü 6–20 %, çà öèì ïîêàçíèêîì º áëèçü- êèìè äî á³ëüøîñò³ óêðà¿íñüêèõ, àëå ìàêñèìàëüí³ éîãî çíà÷åííÿ íå ïåðåâèùó- þòü 50 (òð. “Óäà÷íàÿ”) – 67 % (òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà). Ñåðåäí³é âì³ñò àçîòó â ôîðì³ Â1 ó çðàçêàõ ç óêðà¿íñüêèõ êîëåêö³é íå ïåðåâèùóº 49–93 ppm, ïðîòå â äåÿêèõ çðàçêàõ ç ðîçñèïèù Çåëåíèé ßð ³ Ñàìîòêàíü â³í äîñèòü âèñîêèé (540, 728 ppm – òàáë. 3, çðàçîê 5ZYA, Çåëåíèé ßð, çðàçîê S6-200, Ñàìîòêàíü, â³äïî- â³äíî). Çà áëèçüêèõ ñåðåäí³õ çíà÷åíü âì³ñòó àçîòó â ôîðì³ Â1-öåíòð³â ó çðàçêàõ ç àðõàíãåëüñüêèõ òà ÿêóòñüêî¿ ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê (òàáë. 4, 29–58 òà 48 ppm â³äïîâ³äíî), ìàêñèìàëüíèé âì³ñò àãðåãîâàíîãî àçîòó â íèõ íå ïåðåâèùóº 367 òà 342 ppm â³äïîâ³äíî. Áëèæ÷èìè äî ì³êðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â çà ìàêñèìàëüíèì âì³ñòîì öåíòð³â Â1 º îêðåì³ çðàçêè ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè, ï³âäåííîãî çàõîäó òà ï³âäåííîãî ñõîäó ÓÙ (òàáë. 3), äëÿ ÿêèõ êîíöåíòðàö³ÿ àçîòó â ö³é ôîðì³ ñòàíî- Ðèñ. 5. Ðîçïîä³ë çàãàëüíîãî âì³ñòó àçîòó â ì³êðîàëìàçàõ Óêðà¿íñüêîãî ùèòà: à – ã³ñòîãðàìè äëÿ êîëåêö³é ç ð³çíèõ ïðîÿâ³â; á – êðèâ³ ðîçïîä³ëó; I – ï³âí³÷íà ÷àñòèíà; II – öåíòðàëüíà ÷àñòèíà, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð; III – òàì ñàìî, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü; IV – ï³âäåííèé çàõ³ä; V – ï³âäåííèé ñõ³ä; ï – ê³ëüê³ñòü çðàçê³â К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства28 Ðèñ. 6. Ñï³ââ³äíîøåííÿ âì³ñòó àçîòíèõ öåíòð³â À, Â1 òà Ñ ó ì³êðîàëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê Àðõàíãåëüñüêî¿ (à), ßêóòñüêî¿ (á) ïðîâ³íö³é òà Óêðà¿íñüêîãî ùèòà (â) âèòü â³äïîâ³äíî 182, 315 òà 305 ppm, àëå ïðè öüîìó ñåðåäí³é éîãî âì³ñò äëÿ çðàçê³â ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ çíà÷íî âèùèé (82 ppm), í³æ ó ì³êðîàëìàçàõ ç ê³ìáåðë³ò³â. Ó ñàìîòêàíñüê³é òà çåëåíîÿðñüê³é êîëåêö³ÿõ (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ) ñåðåä àëìàç³â òèïó Ià ïåðåâàæàþòü òàê³, ùî ì³ñòÿòü ëèøå À-öåíòðè, ùî õàðàêòåðíî é äëÿ íàéìåíøî¿ çà ÷èñåëüí³ñòþ êîëåêö³¿ çðàçê³â ç àðõàíãåëüñüêî¿ òð. ³ì. Êàðï³íñü- êîãî. Ó çðàçêàõ ç ³íøèõ ÷àñòèí ÓÙ, ïîä³áíî äî ðåøòè ì³êðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â, á³ëüø³ñòü ïðåäñòàâëåíà çðàçêàìè òèïó IàÀÂ (òàáë. 4, ðèñ. 3). Çà ñï³ââ³äíîøåííÿì àçîòíèõ äåôåêòíèõ öåíòð³â À, Â1 ³ Ñ ì³êðîàëìàçè ê³ì- áåðë³òîâèõ òðóáîê Àðõàíãåëüñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ (ðèñ. 6, à) òà òð. “Óäà÷íàÿ” ßêóòñü- êî¿ ïðîâ³íö³¿ (ðèñ. 6, á) áëèçüê³ ì³æ ñîáîþ. Óêðà¿íñüê³ ì³êðîàëìàçè, ùî ì³ñ- òÿòü àçîò (ðèñ. 6, â), â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä íèõ çíà÷íîþ âàð³àáåëüí³ñòþ âíåñêó êîæ- íîãî ç öèõ öåíòð³â. Ó ñêëàä³ âñ³õ ï’ÿòè óêðà¿íñüêèõ êîëåêö³é º ì³êðîàëìàçè, ùî ì³ñòÿòü ³ 100 % àçîòó â ôîðì³ À, ³ â³ä 50 äî ìàéæå 100 % àçîòó â ôîðì³ Â1-öåíòð³â, ³ äóæå âèñîêèé â³äñîòîê íåàãðåãîâàíîãî àçîòó â ôîðì³ Ñ-öåíòð³â (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü òà ï³âäåííèé çàõ³ä ÓÙ, òàáë. 3, 4), ³ ëèøå Ñ-öåíòðè (îñòàíí³ íå íàíåñåí³ íà ä³àãðàìó). Ó æîäíîìó ç³ ñïåêòð³â ì³êðîàëìàç³â ç òð. ³ì. Êàðï³íñüêîãî â³äïîâ³äíó öåíò- ðàì Â2 ñìóãó ïîãëèíàííÿ â ä³àïàçîí³ 1359–1380 ñì—1 íå çàðåºñòðîâàíî. Íàòî- ì³ñòü ó ñïåêòðàõ â³ä 52 äî 67 % çðàçê³â ³ç òðóáîê “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà â öüîìó ä³àïàçîí³ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ñìóãà ïîãëèíàííÿ ïåðåâàæíî ç ³íòåíñèâí³ñòþ 0,06–0,93 òà 0,02–0,73 ìì—1 â³äïîâ³äíî, õî÷à â îêðåìèõ ç íèõ ³íòåíñèâí³ñòü äî- ñÿãàº äîñèòü âèñîêèõ çíà÷åíü – 2,5 (çðàçîê 8ÂÐ, ðèñ. 2, êðèâà 4; òàáë. 1), 3,21 ³ Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 29 íàâ³òü 3,85 ìì—1 (çðàçêè 10 ÂL òà 8BL â³äïîâ³äíî, ðèñ. 1 òà 7, à; òàáë. 1). Ó ñïåêò- ðàõ 46 % ì³êðîàëìàç³â ç òð. “Óäà÷íàÿ” òåæ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ñìóãà ïîãëèíàííÿ öåíòðà Â2, àëå ìàêñèìàëüíà ¿¿ ³íòåíñèâí³ñòü íå ïåðåâèùóº 0,83 ìì—1, ñåðåäíÿ ³íòåíñèâí³ñòü â 1,2–2,4 ðàçà íèæ÷à (ðèñ. 7, à; òàáë. 2) çà â³äïîâ³äíó ñåðåäíþ ³íòåíñèâí³ñòü çðàçê³â ³ç òðóáîê “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà. Ó ñïåêòðàõ çðàçê³â ç óêðà¿íñüêèõ êîëåêö³é ñìóãà ïîãëèíàííÿ öåíòðà Â2 òðàïëÿºòüñÿ çíà÷íî ð³äøå (â 4–33 % çðàçê³â, ðèñ. 7, á; òàáë. 3, 4). Ïðîòå â îêðåìèõ ì³êðîàëìàçàõ ï³â- í³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ òà â çåëåíîÿðñüêèõ çðàçêàõ (éîãî öåíòðàëüíà ÷àñòèíà) çàçíà- ÷åíà ñìóãà, ïîä³áíî äî àðõàíãåëüñüêèõ, òåæ äóæå ³íòåíñèâíà (²1370 – 3,18; 2,54 Ðèñ. 7. Ñï³ââ³äíîøåííÿ âì³ñòó àçîòó ó ôîðì³ öåíòð³â Â1 ³ öåíòð³â Â2 â ì³êðî- àëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê Àðõàíãåëüñüêî¿ òà ßêóòñüêî¿ ïðîâ³íö³é (à) ³ Óêðà¿íñüêîãî ùèòà (á) К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства30 òà 2,1 ìì—1, çðàçêè 8ZYA, 5ZYA òà 1ZUB â³äïîâ³äíî, òàáë. 3, ðèñ. 2, êðèâà 3, çðà- çîê 5ZYA; ðèñ. 7, á), à ñåðåäí³é âì³ñò öåíòðà Â2 â àëìàçàõ ç öèõ êîëåêö³é âèùèé, í³æ â àðõàíãåëüñüêèõ. Ì³æ âì³ñòîì öåíòð³â Â2 òà òàêèìè õàðàêòåðèñòèêàìè, ÿê ñòóï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó ÷è âì³ñò àçîòó ó ôîðì³ öåíòð³â Â1 (ðèñ. 7), äëÿ àëìàç³â æîä- íî¿ ç äîñë³äæåíèõ êîëåêö³é àëìàç³â ïåâíèõ çàêîíîì³ðíîñòåé íå âñòàíîâëåíî. Äëÿ áàãàòüîõ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â, îñîáëèâî ìàëîàçîòíèõ, áåçàçîòíèõ òà äå- ÿêèõ çðàçê³â ñèíòåòè÷íîãî àëìàçó, õàðàêòåðíèìè º ñìóãè ïîãëèíàííÿ öåíòð³â, ùî óìîâíî íàçâàí³ íàìè Å-öåíòðàìè [6], ïðèðîäó ÿêèõ ïîêè ùî íå âèçíà÷åíî. Å-öåíòðè ïðîÿâëÿþòüñÿ â ²×-ñïåêòðàõ ñìóãîþ ïîãëèíàííÿ â ä³àïàçîí³ 1030– 1050 ñì—1 òà äóæå âóçüêîþ õàðàêòåðíîþ ñìóãîþ ëîêàëüíî¿ ìîäè àëìàçó 1332 ñì—1, ùî âõîäèòü ³ äî ñèñòåì ïîãëèíàííÿ àçîòíèõ öåíòð³â Â1 òà D (ðèñ. 2, êðèâ³ 7, 8 – çðàçêè 13, 41, ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü, öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ; ðèñ. 8, çðàçêè 3ZYA, 18ZYA, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð, òàì ñàìî) [6]. Ïîä³áí³ çà ÷àñòîòîþ, àëå äóæå ñëàáê³ ñìóãè ïîãëèíàííÿ íà ôîí³ çíà÷íî ñèëüí³øèõ ñìóã àçîòíèõ öåíòð³â ñïîñòåð³ãàëèñü íàìè ëèøå â ê³ëüêîõ ñïåêòðàõ ì³êðîàëìàç³â ³ç òð. “Óäà÷íàÿ” [6], àëå íå çàô³êñîâàí³ â æîäíîìó ç³ ñïåêòð³â àðõàíãåëüñüêèõ çðàçê³â. Ó ñïåêòðàõ ïðàêòè÷íî âñ³õ âèâ÷åíèõ çðàçê³â òàêîæ º ñìóãè ïîãëèíàííÿ, íå ïîâ’ÿçàí³ ç³ ñòðóêòóðíèìè àçîòíèìè äåôåêòàìè. Ó ñïåêòðàõ ì³êðîàëìàç³â ç ê³ì- áåðë³òîâèõ òðóáîê, öå íàñàìïåðåä âóçüêà ñìóãà 3107 ñì—1 (äèâ. ðèñ. 1, 2), ùî â îêðåìèõ âèïàäêàõ ó ðàç³ âèñîêîãî âì³ñòó â³äïîâ³äíîãî öåíòðà ñóïðîâîäæóºòüñÿ íèçêîþ ³íøèõ, ñëàáøèõ ñìóã, ÿê³ ïîâ’ÿçóþòüñÿ ç âàëåíòíèìè òà äåôîðìàö³éíè- ìè êîëèâàííÿìè çâ’ÿçê³â > CH = CH2 (ðèñ. 1, çðàçîê 30ÂÐ) [29, 25, 46]. ×àñòî öåé äåôåêòíèé öåíòð íàçèâàþòü âîäíåâèì àáî Í-öåíòðîì [17, 33, 34]. Â³í õà- ðàêòåðíèé äëÿ âñ³õ ÿêóòñüêèõ òà ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ àðõàíãåëüñüêèõ ì³êðîàë- ìàç³â (ðèñ. 1, 2; òàáë. 1–3). Ïðè öüîìó â çðàçêàõ ç òðóáîê “Óäà÷íàÿ” òà ³ì. Êàðï³í- Ðèñ. 8. ²×-ñïåêòðè ìàëîàçîòíèõ òà áåçàçîòíèõ ì³êðîàëìàç³â ³ç ðîçñèïèùà Çåëåíèé ßð (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ), ùî ì³ñòÿòü äåôåêòí³ öåíòðè, íå ïîâ’ÿçàí³ ç³ ñòðóêòóðíèì àçîòîì Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 31 ñüêîãî éîãî êîíöåíòðàö³ÿ íåçíà÷íà àáî öåíòð âçàãàë³ íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ, àëå ó çðàçêàõ ç òðóáîê“Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà âîíà íà 1–2 ïîðÿäêè âèùà, à â çðàçêó 14ÂÐ ³ç òð. “Ï³îíåðñüêà” òà ÷îòèðüîõ çðàçêàõ ³ç òð. ³ì. Ëîìîíîñîâà äóæå âè- ñîêà (3,78 òà 1,22–3,94 ìì—1 â³äïîâ³äíî, ðèñ. 1, 9, à; òàáë. 1, 4). Âèùèé çà ñåðåäí³é Ðèñ. 9. Ñï³ââ³äíîøåííÿ âì³ñòó àçîòó ó ôîðì³ Â-öåíòð³â òà êîíöåíòðàö³¿ öåíòð³â, ùî ì³ñòÿòü âîäåíü ó ñêëàä³ çâ’ÿçê³â > CH = CH2, â ì³êðîàëìàçàõ Àðõàíãåëüñüêî¿ òà ßêóòñüêî¿ ïðîâ³íö³é (à) ³ Óêðà¿íñüêîãî ùèòà (á). К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства32 âì³ñò âîäíåâèõ äåôåêò³â â àðõàíãåëüñüêèõ àëìàçàõ â³äçíà÷àþòü òàêîæ Ô.Â. Êà- ì³íñüêèé òà Ã.Ê. Õà÷àòðÿí [33, 34]. Ó ñïåêòðàõ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â ñìóãà 3107 ñì—1 ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çíà÷íî ð³äøå (òàáë. 3, 4) ³ íå ëèøå ÷åðåç òå, ùî çíà÷íà ÷àñòèíà ¿õ º áåçàçîòíèìè. Ó ñïåêòðàõ áàãàòüîõ çåëåíîÿðñüêèõ çðàçê³â öÿ ñìóãà â³äñóòíÿ, íåçâàæàþ÷è íà âèñîêèé âì³ñò àçîòó. Ñåðåäí³ çíà÷åííÿ ¿¿ ³íòåíñèâíîñò³, à â³äïîâ³äíî, ³ êîíöåíòðàö³¿ öüîãî öåíòðà áëèçüê³ äî òàêèõ çíà÷åíü ÿêóòñüêèõ òà àðõàíãåëüñüêèõ çðàçê³â. Ñåðåä çðàçê³â ³ç ðîç- ñèïèùà Ñàìîòêàíü º ³ òàê³, ó ñïåêòðàõ ÿêèõ, àíàëîã³÷íî ñïåêòðàì çãàäàíèõ âèùå îêðåìèõ àðõàíãåëüñüêèõ çðàçê³â, ³íòåíñèâí³ñòü ñìóãè 3107 ñì—1 º äîñèòü âèñîêîþ (1,06–2,1 ìì—1), à ìàêñèìàëüíå ¿¿ çíà÷åííÿ äîñÿãàº 3,53 ìì—1 (ðèñ. 9, á; òàáë. 3) [6]. Ó á³ëüøîñò³ äîñë³äæåíèõ ñïåêòð³â ñïîñòåð³ãàþòüñÿ äâ³-òðè, à ³íîä³ é á³ëüøå ñìóã ïîãëèíàííÿ â ä³àïàçîí³ 2840–3000 ñì—1 (äèâ. ðèñ. 1, 2), ùî ïîâ’ÿçóþòü ç âàëåíòíèìè êîëèâàííÿìè ãðóï ÑÍ2, ÑÍ3 ó ñêëàä³ àë³ôàòè÷íèõ âóãëåâîäí³â [1, 3, 13], òîáòî öåé öåíòð òàêîæ ìîæíà ðîçãëÿäàòè ÿê òàêèé, ùî ì³ñòèòü âîäåíü. Ó ñïåêòðàõ ì³êðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â ö³ ñìóãè íèçüêî³íòåíñèâí³, à ó ñïåêòðàõ áàãàòüîõ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â âèÿâëÿþòüñÿ ÷è íå íàéñèëüí³øèìè ñìóãàìè ïî- ãëèíàííÿ. Ñåðåäíÿ ³íòåíñèâí³ñòü öèõ ñìóã ó ñïåêòðàõ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â ó ê³ëüêà ðàç³â, à òî ³ íà ê³ëüêà ïîðÿäê³â âèùà, í³æ ó ñïåêòðàõ ÿêóòñüêèõ ÷è àðõàí- ãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàç³â (òàáë. 4). Äî òîãî æ, ç àíàë³çó ÷àñòîòè òà ñï³ââ³äíîøåí- íÿ ³íòåíñèâíîñò³ îêðåìèõ ñìóã ïîãëèíàííÿ â öüîìó ä³àïàçîí³ ñïåêòðà ìîæíà ä³éòè âèñíîâêó, ùî â ÷àñòèí³ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â âóãëåâîäí³ â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä òàêèõ ó ì³êðîàëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³ò³â íå ëèøå çà êîíöåíòðàö³ºþ, à é çà õ³ì³÷íèì ñêëàäîì (äèâ. ðèñ. 2, êðèâ³ 7–9; ðèñ. 8) [6]. Æîäíî¿ çàêîíîì³ðíîñò³ ì³æ âì³ñ- òîì îáîõ äåôåêò³â, ùî ì³ñòÿòü âîäåíü, òà êîíöåíòðàö³ºþ àçîòó, ÷è ñòóïåíåì éî- ãî àãðåãàö³¿ â äîñë³äæåíèõ ì³êðîàëìàçàõ ð³çíîãî ïîõîäæåííÿ íå âñòàíîâëåíî. Äëÿ áàãàòüîõ ñïåêòð³â óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â õàðàêòåðí³ ðîçøèðåí³, ³íîä³ äóæå ³íòåíñèâí³ ñìóãè â ä³àïàçîí³ 1400–1450 ñì—1 (ðèñ. 2, êðèâà 9; ðèñ. 8), ÿê³ ÷àñîì ñóïðîâîäæóþòüñÿ äåùî ñëàáøèìè ñìóãàìè â ä³àïàçîíàõ 680–710 òà 850– 890 ñì—1, ùî, éìîâ³ðíî, ïîâ’ÿçàí³ â³äïîâ³äíî ç âàëåíòíèìè òà äåôîðìàö³éíèìè êîëèâàííÿìè ³îíó —2 3CO , ÿêèé ìîæå íàëåæàòè êàðáîíàòíèì âêëþ÷åííÿì ÷è ê³- ðî÷êàì íà ïîâåðõí³ ì³êðîêðèñòàë³â. Â îêðåìèõ íå÷èñëåííèõ âèïàäêàõ â³äñóò- íîñò³ ñìóãè äåôîðìàö³éíèõ êîëèâàíü òàêà ³íòåðïðåòàö³ÿ âèêëèêàº äåÿê³ ñóìí³- âè. Â ðàç³ çíà÷íîãî âì³ñòó àë³ôàòè÷íèõ âóãëåâîäí³â, õàðàêòåðíîãî äëÿ áàãàòüîõ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â, øèðîê³ êàðáîíàòí³ ñìóãè ìîæóòü ïåðåêðèâàòèñÿ ç äóæå âóçüêèìè ñìóãàìè äåôîðìàö³éíèõ êîëèâàíü àë³ôàòè÷íèõ ÑÍ2, ÑÍ3, àáî N–H ãðóï. Îäíî÷àñíî ç êàðáîíàòíèìè àáî îêðåìî â³ä íèõ ÷àñòî ñïîñòåð³ãàþòüñÿ òà- êîæ ðîçøèðåí³ ñìóãè íåç’ÿñîâàíî¿ ïðèðîäè â ä³àïàçîí³ 1500–1600 ñì—1 (ðèñ. 8). Àíàëîã³÷í³, àëå çíà÷íî ñëàáø³ ñìóãè ïîãëèíàííÿ â ä³àïàçîíàõ 1400–1450 òà 1500–1600 ñì—1 çàô³êñîâàí³ é ó ñïåêòðàõ îêðåìèõ çðàçê³â ç òð. “Óäà÷íàÿ”, ³ç àð- õàíãåëüñüêèõ òðóáîê òà äåÿêèõ ³íøèõ ðîäîâèù [4, 6, 12, 25, 46]. Çà çíà÷íîãî çá³ëüøåííÿ ìàñøòàáó â ñïåêòðàõ ÷àñòèíè ÿêóòñüêèõ çðàçê³â ìîæóòü áóòè âèÿâ- ëåí³ é äåÿê³ ³íø³, õî÷à ³ äóæå ñëàáê³ ñìóãè ïîãëèíàííÿ, õàðàêòåðí³ äëÿ óêðà¿í- ñüêèõ ì³êðîàëìàç³â [6, ðèñ. 7]. Äóæå âàæëèâîþ îçíàêîþ áàãàòüîõ óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â, çà âèíÿòêîì çðàçê³â ³ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ [6], º íàÿâí³ñòü ó ñïåêòð³ øèðîêèõ ñìóã ïîãëè- íàííÿ â ä³àïàçîí³ 3300–3400 ñì—1, ùî ïåðåâàæíî ñóïðîâîäæóþòüñÿ á³ëüø ñëàá- êèìè ñìóãàìè 1640–1660 ñì—1 (äèâ. ðèñ. 2, êðèâ³ 7, 8), ÿê³ ìîæóòü áóòè ³íòåð- ïðåòîâàí³ ÿê âàëåíòí³ òà äåôîðìàö³éí³ êîëèâàííÿ ìîëåêóë âîäè [6]. Ó ñïåêòðàõ ÷àñòî ñïîñòåð³ãàþòüñÿ òàêîæ ³íø³ ñìóãè ïîãëèíàííÿ, ùî, ìîæëèâî, ïîâ’ÿçàí³ ç êîëèâàííÿìè çâ’ÿçê³â Î–Í, N–H, Ñ–N òà Ñ = Î, NO3 (ðèñ. 8). Ïîì³æ óêðà¿í- ñüêèõ ì³êðîàëìàç³â áóëè âèÿâëåí³ çðàçêè, â îá’ºì³ ÿêèõ öåíòðè, ùî ì³ñòÿòü àçîò ³ âîäåíü, òà âîäà ðîçïîä³ëåí³ íåð³âíîì³ðíî [6]. Çîêðåìà, çîíè, ùî ì³ñòÿòü àçîò- Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 33 í³ öåíòðè âèÿâèëèñÿ çáàãà÷åíèìè âîäíåâèìè äåôåêòàìè, ïîâ’ÿçàíèìè ç³ ñìó- ãîþ ïîãëèíàííÿ 3107 ñì—1, à ñïåêòðè áåçàçîòíèõ çîí ìàþòü ñìóãè ïîãëèíàííÿ êàðáîíàòó, àë³ôàòè÷íèõ âóãëåâîäí³â, ÎÍ-ãðóï òà âîäè [6]. Îòæå, ì³êðîàëìàçè ç àðõàíãåëüñüêèõ ê³ìáåðë³òîâèõ òðóáîê “Ï³îíåðñüêà” òà ³ì. Ëîìîíîñîâà çàãàëîì áëèçüê³ çà ðîçïîä³ëîì ïî ô³çè÷íèõ òèïàõ àëìàçó äî çðàçê³â ç ÿêóòñüêî¿ ê³ìáåðë³òîâî¿ òðóáêè “Óäà÷íàÿ”, õî÷à çàãàëüíèé âì³ñò àçîòó òà êîíöåíòðàö³ÿ éîãî ó ôîðì³ À-öåíòð³â äåùî íèæ÷³, îñîáëèâî â çðàçêàõ ïåð- øî¿ ç íèõ. Ó á³ëüøîñò³ çðàçê³â òèïó Ià ç íå÷èñëåííî¿ êîëåêö³¿ ç òð. ³ì. Êàðï³í- ñüêîãî ïåðåâàæàþòü öåíòðè À, òîä³ ÿê äëÿ ðåøòè àðõàíãåëüñüêèõ òà ÿêóòñüêèõ àëìàç³â öüîãî òèïó õàðàêòåðí³ íàñàìïåðåä çðàçêè ï³äòèïó IàÀÂ ç â³äíîñíî íå- âèñîêèìè âì³ñòîì àçîòó â ôîðì³ Â1 òà ñòóïåíåì éîãî àãðåãàö³¿. Íàéíèæ÷èìè ö³ ïîêàçíèêè º â çðàçêàõ ³ç òð. ³ì. Êàðï³íñüêîãî. Ñåðåäí³é âì³ñò àçîòó (347 ppm) ó äîñë³äæåíèõ àðõàíãåëüñüêèõ ì³êðîàëìàçàõ äåùî íèæ÷èé, í³æ ó ì³êðîêðèñòàëàõ ç ÿêóòñüêî¿ òð. “Óäà÷íàÿ” (474 ppm), àëå îáèäâ³ öèôðè â 1,5–2 ðàçè âèù³ çà ñå- ðåäí³é âì³ñò àçîòó (∼200 ppm) äëÿ ìàêðîàëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â ð³çíèõ ðîäîâèù ñâ³òó, íàâåäåíèé ó ñòàòò³ [18]. Íàéñóòòºâ³øîþ â³äì³íí³ñòþ ì³æ ì³êðîàëìàçàìè ç ï’ÿòè óêðà¿íñüêèõ êîëåê- ö³é ³ ì³êðîàëìàçàìè ³ç ê³ìáåðë³ò³â º íàëåæí³ñòü â³ä 27 äî 52 % óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â äî áåçàçîòíèõ ³ çíà÷íî ìåíøà ê³ëüê³ñòü â³ëüíèõ â³ä àçîòó çðàçê³â ÷è âçà- ãàë³ ¿õ â³äñóòí³ñòü ñåðåä çðàçê³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â. Íàäçâè÷àéíà ð³çíîìàí³òí³ñòü ñïåê- òð³â óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â ³ç öåíòðàëüíî¿ òà ï³âäåííî-çàõ³äíî¿ ÷àñòèí ÓÙ êîíòðàñòóº ç â³äíîñíî îäíîìàí³òíèìè ñïåêòðàìè çðàçê³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â. Ç îäíî- ãî áîêó, çíà÷íà ÷àñòêà áåçàçîòíèõ çðàçê³â, ç ³íøîãî – äóæå âèñîêèé âì³ñò àçîòó â îêðåìèõ ì³êðîàëìàçàõ, à òàêîæ îäíî÷àñíà íàÿâí³ñòü ó êîæí³é ç êîëåêö³é çðàçê³â ³ç íàäçâè÷àéíî âèñîêèì ñòóïåíåì àãðåãàö³¿ àçîòó (áëèçüêî 100 % öåíò- ð³â Â1), çðàçê³â, ùî ì³ñòÿòü ëèøå àçîòí³ ïàðè (À-öåíòðè), ³ çðàçê³â ³ç äóæå âè- ñîêèì âì³ñòîì íåàãðåãîâàíîãî àçîòó â ôîðì³ Ñ-öåíòð³â, ÿêèé â îêðåìèõ âèïàä- êàõ äîñÿãàº 80–100 % çàãàëüíîãî éîãî âì³ñòó, äàþòü çìîãó ïðèïóñêàòè ³ñíóâàí- íÿ â êîæíîìó ç òðüîõ ðîçãëÿíóòèõ ïðîÿâ³â àëìàçó (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ, ðîçñèïèùà Çåëåíèé ßð ³ Ñàìîòêàíü òà ï³âäåííî-çàõ³äíà ÷àñòèíà ÓÙ) ê³ëüêîõ ð³çíèõ ìàòåðèíñüêèõ äæåðåë, ùî ñóòòºâî â³äð³çíÿëèñÿ ì³æ ñîáîþ çà õ³ì³÷íèì ñêëàäîì ³ ÐÒ-óìîâàìè êðèñòàë³çàö³¿, øâèäê³ñòþ ðîñòó àëìàç³â òà ¿õ ïîäàëüøîþ òåðì³÷íîþ ³ñòîð³ºþ. ²ñòîòíî âèùèé, í³æ ó ì³êðîàëìàçàõ ³ç ê³ìáåðë³ò³â, âì³ñò âîäè, ÎÍ-ãðóï, âóãëåâîäí³â (ãðóïè ÑÍ2, ÑÍ3 òà > ÑÍ = ÑÍ2), ãðóï Ñ = Î, N– H, CO3, NO3 òà ³í., âèÿâëåíèé ó çíà÷í³é ÷àñòèí³ óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â, çàñâ³ä÷óº çáàãà÷åííÿ ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ñåðåäîâèùà ëåòêèìè êîìïîíåíòàìè òà âî- äîþ. Ñåðåä âèâ÷åíèõ çðàçê³â òðàïëÿþòüñÿ ³íäèâèäè, áëèçüê³ çà ñêëàäîì ³ êîí- öåíòðàö³ºþ îñíîâíèõ àçîòíèõ öåíòð³â ³ öåíòð³â, ùî ì³ñòÿòü âîäåíü, äî ì³êðîàë- ìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â, à òàêîæ ³íäèâèäè, ÿê³ ïðèíöèïîâî â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ì³êðî- àëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â çà öèìè òà ³íøèìè îçíàêàìè, ñåðåä ÿêèõ íàéá³ëüø çíà÷ó- ùèìè º äóæå êîíòðàñòíèé âì³ñò àçîòó (â³ä 0 äî 2000 ppm), íàÿâí³ñòü çíà÷íî¿ ê³ëüêîñò³ ð³çíîìàí³òíèõ íåàçîòíèõ äåôåêò³â, ÷è òàêèõ äåôåêò³â ÿê Å-öåíòðè, ñìóãè 1500–1600 ñì—1 òà ³í., ïðèðîäà ÿêèõ íå âñòàíîâëåíà [15, 33, 34]. ßêùî íå áðàòè äî óâàãè íàÿâí³ñòü çíà÷íî¿ ê³ëüêîñò³ â³ëüíèõ â³ä àçîòó çðàç- ê³â, á³ëüø ïîä³áíèìè çà ñï³ââ³äíîøåííÿì àçîòíèõ öåíòð³â äî àëìàç³â ³ç ê³ìáåð- ë³ò³â º çðàçêè ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè òà ï³âäåííîãî ñõîäó ÓÙ. Ìîæëèâî, öå ïîâ’ÿ- çàíî ç íåäîñòàòíüîþ ê³ëüê³ñòþ çðàçê³â, ÿêèìè ïðåäñòàâëåí³ äâ³ îñòàíí³ êîëåê- ö³¿. Íå ìîæíà íå çàçíà÷èòè òàêîæ, ùî çðàçîê 1ZUB-0 ç ï³âí³÷íî¿ ÷àñòèíè ÓÙ ìàº íå âëàñòèâèé äëÿ ì³êðîàëìàç³â ç àðõàíãåëüñüêèõ òà ÿêóòñüêî¿ òðóáîê âèñî- êèé ñòóï³íü àãðåãàö³¿ àçîòó (NB1·100/N∑ – 85 %) ³ çíà÷íèé âì³ñò öåíòð³â Â2 çà â³äíîñíî íåâèñîêîãî (207 ppm; òàáë. 3) ñóìàðíîãî âì³ñòó àçîòó. Çà äàíèìè ²×-ñïåêòðîñêîï³¿, óêðà¿íñüê³ ì³êðîàëìàçè áàãàòî â ÷îìó ïîä³áí³ äî ì³êðîàëìàç³â ³ç íåê³ìáåðë³òîâèõ ïîð³ä Êàíàäè [18, 27, 38]. Òàê, ì³êðîàëìàçè К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства34 ç âèñîêîþ êîíöåíòðàö³ºþ àçîòó (580–4480 ppm) ïåðåâàæíî â ôîðì³ À- ³ Ñ- öåíòð³â (òèï Iàb) âñòàíîâëåí³ ó äàéö³ ì³íåòòè Àêëó³ëàê [18]. Ó ñòàòò³ [18] îïóá- ë³êîâàí³ ²×-ñïåêòðè äâîõ ì³êðîàëìàç³â ç ö³º¿ äàéêè – ð³äê³ñíîãî ì³êðîêðèñòà- ëà, ùî ì³ñòèòü âîäó ó âèãëÿä³ ì³êðîâêëþ÷åíü ³ N–H-çâ’ÿçêè (ñìóãà 2835 ñì—1) ³ ìàº â³äíîñíî íèçüêó êîíöåíòðàö³þ àçîòó (∼150 ppm), òà ì³êðîêðèñòàëà íàéïî- øèðåí³øîãî òèïó, ùî, íàâïàêè, ìàº äóæå âèñîêèé âì³ñò àçîòó ó ôîðì³ À- òà Ñ-öåíòð³â (òèï Iàb) ç äóæå ³íòåíñèâíèìè ñìóãàìè 3107 òà 1405 ñì—1 (çâ’ÿçêè > CH = CH2). Òàê³ ñïåêòðè ïîä³áí³ äî ñïåêòð³â îêðåìèõ ð³çíîâèä³â óêðà¿íñüêèõ ì³êðîàëìàç³â. Ó çãàäàíîìó ðîäîâèù³ ïåðåâàæàþòü ì³êðîêðèñòàëè ïåðåõ³äíèõ òèï³â Ib – Ià. Ïðîòå íà â³äì³íó â³ä óêðà¿íñüêèõ, 60 äîñë³äæåíèõ ì³êðîàëìàç³â ç äàéêè Àêëó³ëàê ìàþòü çíà÷íî âèùó êîíöåíòðàö³þ àçîòó ç ìàêñèìàëüíèì ¿¿ çíà- ÷åííÿì 9300 ppm (NΣñð ∼3750 ppm), ïîð³âíÿíî ç ìàêñèìàëüíîþ éîãî êîíöåíò- ðàö³ºþ â ïîä³áíèõ óêðà¿íñüêèõ êðèñòàëàõ – 2000 ppm (çðàçîê 30, 21 % NÑ òà 13 % NÂ1 – ðîçñèïèùå Ñàìîòêàíü) òà 1493–1428 ppm (çðàçêè D116-117-12, 74 % NÑ òà D116-117-1, 73 % NÑ, 3 % NÂ1 – ï³âäåííèé çàõ³ä ÓÙ). ²çîòîïíèé ñêëàä âóãëåöþ â êàíàäñüêèõ àëìàçàõ âàð³þº â ìåæàõ â³ä —12,2 äî —3,6 ‰ δ13C (ñåðåäíº çíà÷åííÿ ∼ —7,5 ‰). Â ³íøèõ ìåòàâóëêàí³÷íèõ ïîðîäàõ Êàíàäè (áðåê÷³¿ òà äàé- êè âàïíèñòî-ëóæíèõ ëàìïðîô³ð³â îáëàñò³ Âàâà) âñòàíîâëåí³ ì³êðîàëìàçè òèï³â â³ä IaA äî IaB ³ç çàãàëüíèì âì³ñòîì àçîòó íå á³ëüøå 600 ppm [38]. Íà ðîäîâèù³ “Ãåíåçèñ” äîì³íóþòü êóáè ç ³çîòîïíèì ñêëàäîì âóãëåöþ â ìåæàõ â³ä —3,37 äî — 5,15 ‰ δ13C òèïó IaA (95 %) ç âì³ñòîì àçîòó â³ä 10 äî 600 ppm, ç íèçüêèì ñòó- ïåíåì àãðåãàö³¿ â ðåøò³ ì³êðîàëìàç³â (0–11 % Â1). Àëìàç³â òèïó II áëèçüêî 4 %. Ó äåÿêèõ êóáàõ ²×-ñïåêòðè ïîêàçóþòü âêëþ÷åííÿ âîäè (3420 ñì—1) ³ êàðáî- íàòó (1430 ³ 876 ñì—1). Ì³êðîàëìàçè ðîäîâèùà “Êðèñòàë” ïðåäñòàâëåí³ îêòàåä- ðàìè òà äîäåêàåäðî¿äàìè ïåðåâàæíî òèïó IaAÂ (IaA – 16 %, IaAÂ – 59, IaB – 5, IIà – 19 %) ç âì³ñòîì àçîòó â³ä 10 äî 170 ppm (ëèøå îäèí ³íäèâèä ìàº âì³ñò àçîòó 560 ppm), ç âèñîêèì ñòóïåíåì àãðåãàö³¿ àçîòó (â àëìàçàõ òèïó IaB âì³ñò NB1 äî 90 %), ³çîòîïíèì ñêëàäîì âóãëåöþ â³ä —1,20 äî —5,50 ‰ δ13C, ç íàáîðîì ì³íåðàëüíèõ âêëþ÷åíü ãàðöáóðã³òîâîãî ïàðàãåíåçèñó. Äåùî ³íøèé âì³ñò àçîòó (747–2370 ppm) âèÿâëåíèé ó ì³êðîàëìàçàõ ïåðåõ³äíîãî òèïó Ib–IaA ³ç ãðàíàòî- âèõ ï³ðîêñåí³ò³â Êîê÷åòàâñüêîãî ìàñèâó (Êàçàõñòàí) òàêîæ ç íèçüêèì ñòóïåíåì àãðåãàö³¿ àçîòó [26]. Çà öèìè äàíèìè, ÷àñòêà àçîòó â ôîðì³ À-öåíòð³â ó íèõ ñòà- íîâèòü â³ä 48 äî 72 %, ó ôîðì³ Ñ – â³äïîâ³äíî â³ä 52 äî 28 %. Öåíòðè Â1 íå âñòàíîâëåí³ â æîäíîìó ³ç çðàçê³â, íàòîì³ñòü çíà÷íà ¿õ ÷àñòèíà ì³ñòèòü, ïîä³áíî äî àëìàç³â â îáëÿì³âö³ (coated diamonds) ³ç ê³ìáåðë³ò³â, âêëþ÷åííÿ âîäè òà êàð- áîíàò³â. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî ÷àñòèíà óêðà¿íñüêèõ çðàçê³â çì³øàíîãî òèïó Iàb ì³ñòèòü â³ä 3 äî 20 % àçîòó ó ôîðì³ öåíòð³â Â1, ùî íå õàðàêòåðíî äëÿ âèùåîïèñàíèõ àëìàç³â. Ïðè öüîìó ÿêùî âì³ñò àçîòó â ôîðì³ Â1 ó çðàçêàõ ³ç ï³âäåííîãî çàõîäó ÓÙ íå ïåðåâèùóº 7 %, ùî ìîæíà áóëî á ââàæàòè àðòåôàêòîì, òî 13–20 % àçî- òó â ôîðì³ Â1 ó ñàìîòêàíñüêèõ çðàçêàõ (çðàçêè 30 òà UK24, òàáë. 3) çíåõòóâàòè íå ìîæíà. Êð³ì òîãî, ñåðåä àëìàç³â ³ç ëàìïðîô³ð³â áåçàçîòí³ àëìàçè íå âèÿâëåí³ [18,19, 27]. Ùå Ñ. Òîëàíñüêèé [44] â³äçíà÷àâ âåëèêó ê³ëüê³ñòü êðèñòàë³â òèïó IIà ñåðåä ì³êðîàëìàç³â ³ç ï³âäåííîàôðèêàíñüêèõ ðîäîâèù. Â³ä 40 äî 7 % êðèñòàë³â òèïó IIà âèÿâëåíî ñåðåä çðàçê³â ìàêðîàëìàçó åêëîã³òîâîãî ³ ïåðèäîòèòîâîãî ïàðàãå- íåçèñ³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â òð. ßãåðñôîíòåéí (Ï³âäåííà Àôðèêà) [28]. Ïðè öüîìó ñó- ìàðíèé âì³ñò àçîòó òà ñòóï³íü éîãî àãðåãàö³¿ â ðåøò³ êðèñòàë³â êîëèâàºòüñÿ â ìåæàõ 11–1314 ppm òà 5,9–100 % â³äïîâ³äíî. Âñ³ àëìàçè ç âèñîêèì ñòóïåíåì àãðåãàö³¿ àçîòó (NÂ1·100/NΣ > 95 %) ìàþòü âì³ñò àçîòó íèæ÷èé çà 200 ppm. ×àñ- òèíà àëìàç³â öüîãî ðîäîâèùà, ïåðåâàæíî åêëîã³òîâîãî ïàðàãåíåçèñó, ùî ì³ñòÿòü âêëþ÷åííÿ âèñîêîáàðè÷íîãî ãðàíàòó ìåéäæîðèòó, äëÿ ÿêèõ õàðàêòåðíèé äóæå Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 35 ëåãêèé ³çîòîïíèé ñêëàä âóãëåöþ (â³ä —17 äî —24 ‰ δ13Ñ), íà äóìêó äîñë³äíèê³â, óòâîðèëàñü â àñòåíîñôåð³ [28, 43]. Òàê³ àëìàçè ïðåäñòàâëåí³ ïåðåâàæíî òèïîì II àáî òèïîì I ç äóæå íèçüêèì âì³ñòîì àçîòó (65 ppm), 97,7 % ÿêîãî çíàõîäèòüñÿ ó ôîðì³ Â1. Â àëìàçàõ ³ç âêëþ÷åííÿìè ìåéäæîðèòó ç ³íøèõ ñâ³òîâèõ ïðîÿâ³â ³çî- òîïíèé ñêëàä âóãëåöþ âàð³þº â³ä 0 äî —14 ‰ δ13Ñ [43]. Çà äàíèìè [43], àëìàçè ³ç òð. ßãåðñôîíòåéí áåçàçîòí³ (46 %) àáî ìàëîàçîòí³ òèïó IaAÂ (< 60 ppm) ç äó- æå âèñîêèì ñòóïåíåì àãðåãàö³¿ (∼100 % NB1). Ëèøå ÷îòèðè ç íèõ ìàþòü íèæ÷èé ñòóï³íü àãðåãàö³¿ (75–25 %). Âì³ñò àçîòó ó ë³òîñôåðíèõ àëìàçàõ ç öüîãî ðîäîâè- ùà âèùèé: ∼500 ppm – ìàêñèìàëüíèé âì³ñò ó ïåðèäîòèòîâèõ òà â ìåæàõ â³ä <10 äî ∼700 ppm – â åêëîã³òîâèõ àëìàçàõ çà ñòóïåíÿ éîãî àãðåãàö³¿ 0–88 % òà <50 % Â1 â³äïîâ³äíî [43]. Ó êîëåêö³ÿõ ì³êðîàëìàç³â ï³âí³÷íî¿ ³ öåíòðàëüíî¿ ÷àñòèí ÓÙ êð³ì çíà÷íî¿ ÷àñòêè áåçàçîòíèõ òðàïëÿþòüñÿ îêðåì³ ìàëîàçîòí³ çðàçêè ç³ ñòóïåíåì àãðåãàö³¿ àçîòó â³ä 26–38 % (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ, ðîçñèïèùå Çåëåíèé ßð), 42–85 % (ï³âí³÷íà ÷àñòèíà ÓÙ) äî 90–94 % (öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ÓÙ, ðîçñèïèùå Ñà- ìîòêàíü), àëå âì³ñò àçîòó â äâîõ îñòàíí³õ äåùî âèùèé, í³æ õàðàêòåðíèé äëÿ íàä- ãëèáèííèõ àëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â òð. ßãåðñôîíòåéí, à â³äíîñíà ê³ëüê³ñòü ìàëîàçîò- íèõ çðàçê³â çíà÷íî ìåíøà, í³æ íàâåäåíà ó ïóáë³êàö³ÿõ [28, 43]. ²çîòîïíèé ñêëàä âóãëåöþ àëìàç³â ³ç ðîçñèïèùà Ñàìîòêàíü âàð³þº â äóæå øèðîêèõ ìåæàõ ÿê â çðàç- êàõ, ùî â³äð³çíÿþòüñÿ çà êîëüîðîì òà ìîðôîëîã³ºþ (â³ä +3,27 äî —24,48 ‰ δ13C), òàê íàâ³òü ³ â ð³çíèõ ÷àñòèíàõ îäíîãî êðèñòàëà (â³ä +3,27 äî —2,55 ‰ δ13C) [9]. Âèñíîâêè. 1. Çà ñïåêòðîñêîï³÷íèìè òà ³íøèìè îñîáëèâîñòÿìè óêðà¿íñüê³ ì³ê- ðîàëìàçè äóæå ð³çíîìàí³òí³: îäí³ ç íèõ ìàþòü îçíàêè ïîä³áíîñò³ äî àëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â ³ ëàìïðî¿ò³â, ³íø³ ñóòòºâî â³ä íèõ â³äð³çíÿþòüñÿ. Öå äàº çìîãó ãîâî- ðèòè ïðî ð³çí³ ãåîõ³ì³÷í³ óìîâè ¿õ óòâîðåííÿ ³ ï³ñëÿêðèñòàë³çàö³éíèõ çì³í. 2. Äëÿ á³ëüøîñò³ ïðîÿâ³â àëìàçó íà ÓÙ ìîæíà ïåðåäáà÷àòè ¿õ ïîïàäàííÿ ó òåðèãåíí³ â³äêëàäè ç áàãàòüîõ êîð³ííèõ äæåðåë. 3. Çà ñïåêòðîñêîï³÷íèìè äàíèìè, àëìàçè êîæíîãî áëîêà ÓÙ ìàþòü ñâî¿ îñîáëèâîñò³, çà ÿêèìè ìîæíà ïðîãíîçóâàòè ¿õ ì³ñöåâ³ êîð³íí³ äæåðåëà. ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ 1. Áåëëàìè Ë. Èíôðàêðàñíûå ñïåêòðû ñëîæíûõ ìîëåêóë. – Ì.: Èçä-âî èíîñòð. ëèò., 1963. – 590 ñ. 2. Áåëèìåíêî Ë.Ä., Êëþåâ Þ.À., Ëàïòåâ Â.À. Âëèÿíèå îòæèãà ìîíîêðèñòàëëîâ àëìàçà â óñëî- âèÿõ èõ òåðìîäèíàìè÷åñêîé ñòàáèëüíîñòè íà îáðàçîâàíèå è ïðåâðàùåíèå ñòðóêòóðíûõ äå- ôåêòîâ // Äîêë. ÀÍ ÑÑÑÐ. – 1981. – 259, ¹ 6. – Ñ. 1360–1363. 3. Áîêèé Ã.Á., Áåçðóêîâ Ã.Í., Êëþåâ Þ.À. è äð. Ïðèðîäíûå è ñèíòåòè÷åñêèå àëìàçû. – Ì.: Íàóêà, 1986. – 222 ñ. 4. Ãàëèìîâ Ý.Ì., Êëþåâ Þ.À., Èâàíîâñêàÿ È.Í. è äð. Êîððåëÿöèÿ èçîòîïíîãî ñîñòàâà óãëåðî- äà, ìîðôîëîãèè è ñòðóêòóðíûõ îñîáåííîñòåé ìîíîêðèñòàëëè÷åñêèõ àëìàçîâ èç íåêîòîðûõ ðîññûïåé ßêóòèè // Äîêë. ÀÍ ÑÑÑÐ. – 1979. – 249, ¹ 4. – Ñ. 958–962. 5. Çàõàð÷åíêî Î.Ä., Êàìèíñêèé Ô.Â., Ìèëëåäæ Õ.Äõ. Âíóòðåííåå ñòðîåíèå àëìàçîâ Àðõàíãåëü- ñêîé ïðîâèíöèè // Äîêë. ÐÀÍ. – 1994. – 338, ¹ 1. – Ñ. 69–73. 6. ²ëü÷åíêî Ê.Î., Êâàñíèöÿ Â.Ì., Òàðàí Ì.Ì. òà ³í. Äåôåêòí³ öåíòðè äð³áíèõ àëìàç³â Óêðà¿íè (çà äàíèìè ³íôðà÷åðâîíî¿ ñïåêòðîñêîï³¿) // Ì³íåðàë. æóðí. – 2003. – 25, ¹ 5/6. – Ñ. 108–120. 7. Êàïëÿíñêèé À.À., Êîëûøêèí Â.È., Ìåäâåäåâ Â.Í. Ëèíåéíûé ýôôåêò Øòàðêà è òî÷å÷íàÿ ñèì- ìåòðèÿ N3 öåíòðîâ â àëìàçå // ÔÒÒ. – 1970. – 12. – Ñ. 1521–1524. 8. Êâàñíèöà Â.Í., Çèí÷óê Í.Í., Êîïòèëü Â.È. Òèïîìîðôèçì ìèêðîêðèñòàëëîâ àëìàçà. – Ì.: ÎÎÎ “Íåäðà-Áèçíåñöåíòð”, 1999. – 224 ñ. 9. Êâàñíèöÿ Â.Ì., Òàðàí Ì.Ì., Â³ðò Ç. òà ³í. Íîâ³ äàí³ ïðî óêðà¿íñüê³ àëìàçè // Ì³íåðàë. æóðí. – 2005. – 28, ¹ 4. – Ñ. 47–58. 10. Ëóïàøêî Ò.Í., Òàðàùàí À.Í., Êâàñíèöà Â.Í., Êóòóçîâà Ò.ß. Î íåêîòîðûõ îñîáåííîñòÿõ ôî- òîëþìèíåñöåíöèè êðèñòàëëîâ àëìàçà èç ðîññûïåé Óêðàèíû // Òàì æå. – 1999. – 21, ¹ 2/3. – Ñ. 13–21. К.О. Ільченко, В.М. Квасниця, М.М. Таран Записки Українського мінералогічного товариства36 11. Ëóïàøêî Ò.Í., Òàðàùàí À.Í., ²ëü÷åíêî Ê.Î. òà ³í. Ç³ñòàâëåííÿ äàíèõ ôîòîëþì³íåñöåíö³¿ òà ²×-ïîãëèíàííÿ äð³áíèõ àëìàç³â Óêðà¿íè // Òàì æå. – 2003. – 25, ¹ 5/6. – Ñ. 121–129. 12. Ìåéåð Õ.Î.À., Ìèëëåäæ Õ.Äæ., Ñàçåðëåíä Ô.Ë., Êåííåáåë Ï. Íåîáû÷íûå àëìàçû è óíèêàëü- íûå âêëþ÷åíèÿ èç Íîâîãî Þæíîãî Óýëüñà, Àâñòðàëèÿ // Ãåîëîãèÿ è ãåîôèçèêà. – 1977. – 38, ¹ 2. – Ñ. 289–314. – (Ñïåö. âûï. “Òð. 6-é Ìåæäóíàð. êèìáåðëèòîâîé êîíô.”). 13. Ïîëèìîðôíûå ìîäèôèêàöèè óãëåðîäà è íèòðèäà áîðà: Ñïðàâ. – Ì: Ìåòàëëóðãèÿ, 1994. – 320 ñ. 14. Ðàãîçèí À.Ë., Øàöêèé Â.Ñ. Ìèíåðàëîãèÿ è âîïðîñû ãåíåçèñà îêðóãëûõ àëìàçîâ èç ðîññû- ïåé ñåâåðî-âîñòîêà Ñèáèðñêîé ïëàòôîðìû // Ïðîáëåìû ïðîãíîçèðîâàíèÿ, ïîèñêîâ è èçó÷åíèÿ ìåñòîðîæäåíèé ïîëåçíûõ èñêîïàåìûõ íà ïîðîãå ÕÕI âåêà. – Âîðîíåæ: Èçä-âî Âîðîíåæ. ãîñ. óí-òà, 2003. – 742 ñ. – Ñ. 245–249. 15. Òðàóòìàí Ð.Ë., Ãðèôôèí Á.Äæ., Òýéëîð Â.Ð è äð. Ñðàâíåíèå ìèêðîàëìàçîâ èç êèìáåðëèòîâ è ëàìïðîèòîâ ßêóòèè è Àâñòðàëèè // Ãåîëîãèÿ è ãåîôèçèêà. – 1977. – 38, ¹ 2. – Ñ. 323–336 – (Ñïåö. âûï. “Òð. 6-é Ìåæäóíàð. êèìáåðëèòîâîé êîíô.”). 16. Õà÷àòðÿí Ã.Ê. Óñîâåðøåíñòâîâàííàÿ ìåòîäèêà îöåíêè êîíöåíòðàöèè àçîòà â àëìàçå è åå ïðàêòè÷åñêîå ïðèìåíåíèå // Ãåîëîãè÷åñêèå àñïåêòû ìèíåðàëüíî-ñûðüåâîé áàçû àêöèîíåð- íîé êîìïàíèè “ÀËÐÎÑÀ”: ñîâðåìåííîå ñîñòîÿíèå, ïåðñïåêòèâû, ðåøåíèÿ / Îòâ. ðåä. Í.Í. Çèí÷óê. – Ìèðíûé, 2003. – Ñ. 319–322. 17. Õà÷àòðÿí Ã.Ê. Òèïîìîðôèçì àëìàçîâ ßêóòèè ïî äàííûì ÈÊ-ñïåêòðîñêîïèè // Òàì æå. – Ñ. 322–326. 18. Cartigny P., Chinn I., Viljoen K.S.F., Robinson D. Early Proterozoic ultrahigh pressure metamorphism: evidence from microdiamonds // Sience. – 2004. – 304. – P. 853–855. 19. Chinn I., Kyser K., Viljoen F. Macrodiamonds from the Thirsty Lake (Akluilk) Dyke, Northwest Territories, Canada // J. Conf. Abstr. – 2000. – 5, ¹ 2. – P. 307. 20. Ñlark C.D., Davey S.T. One-phonon infrared absorption in diamond // J. Phys. – 1984. – 17 C, ¹ 6. – Ð. 1127–1140. 21. Chrenko R.M., Mc Donald R.S., Darrow R.A. Infra-red spectra of diamond coat // Nature. – 1967. – 213. – Ð. 474. 22. Davies G. The A nitrogen aggregate in diamond – its symmetry and possible structure // J. Phys. – 1976. – C 9. – L537–L542. 23. Davies G. Decomposing the IR-absorption spectra of diamonds // Nature. – 1981.– 290. – P. 40–41. 24. Davies G., Welbourn C.M., Loubser J.H.W. Optical and electron paramagnetic effect in yellow type Ia diamond // Diamond Res. (Ascot. DeBeers Industrial Diamond Division). – 1978. – P. 23–30. 25. Davies G., Collins A. T., Spear P. Sharp infared absorption lines in diamond // Solid State Commun. – 1984. – 49, N 5. – P. 159–178. 26. De Corte K., Cartigny P., Shatsky V.S et. al. Evidence of fluid inclusions in metamorphic diamonds from the Kokchetave massif, Northern Kazakhstan // Geochim. Cosmochim. Acta. – 1998. – 62, N 23/24. – P. 3765–3773. 27. De Stefano A., Lefebvre N. , Kopylova M. Enigmatic diamonds in Archean calc-alcalyne lamprophyres of Wawa, southern Ontario, Canada // Contr. Mineral. Petrol. – 2006. – DOI 10. 1007 / s 00410 – 005 – 0052 – 5. 28. Deines P., Harris J.W., Gurney J.J. The carbon isotopic composition and nitrogen content of lithospheric and astenospheric diamonds from the Jagersfontein and Koffiefontain kimberlite, South Africa // Geochim. Cosmochim. Acta. – 1991. – 55. – P. 2615–2655. 29. Dyer H.B., Raal F.A., du Preez L., Loubser J.H.N. Optical absorption features associated with paramagnetic nitrogen in diamond // Phil. Mag. – 1965. – 11. – P. 763–774. 30. Evans T. Changes produced in the distribution of nitrogen in diamond by high temperature – high pressure treatments // Diamond Res. – 1978. – Suppl. Industr. Diamond Rev. – P. 17–22. 31. Evans T., Qi Z., Maguire J. The stages of nitrogen aggregation in diamond // J. Phys. – 1981. – 14, N 12. – P. L379–384. 32. Jaques A.L., Hall A.E., Sheraton J. et al. Peridotitic planar octahedral diamonds from the Ellendale lamproite pipes, Western Australia // Diamonds: Characterization, Genesis and Exploration, V. 2. – CPRM: Special publication 1B, 1994. – P. 69–77. 33. Kaminsky F.V., Khachatryan G.K. Characteristics of nitrogen and other impurities in diamond, as revealed by infrared absorption data // Canad. Miner. – 2001. – 39. – P. 1733–1745. 34. Khachatryan G.K., Kaminsky F.V. “Equilibrium” and “non-equilibrium” diamond crystals from deposits in the East-European platform, as revealed by infrared absorption data // Ibid. – 2003. – 41. – P. 171–184. 35. Kiflawi I., Mayer A.E., Spear P.M. et al. Infrared absorption by single nitrogen and A defect centres in diamond // Phyl. Mag. – 1984. – B69. – P. 1141–1147. Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України Записки Українського мінералогічного товариства 37 36. McCandless T.E., Waldman V.A., Gurney J.J. Macrodiamonds and microdiamonds from Murfeesboro lamproites, Arkansas: morphology, inclusions and carbon isotope geochemistry // Diamonds: Characterization, Genesis and Exploration, V. 2. – CPRM: Special publication 1B, 1994. – P. 78–97. 37. Mendelson M.J., Milledge H.G. Geologically significant information from routine analysis of the mid-infrared spectra of diamonds // Int. Geol. Rev. – 1995. – 37. – P. 95–100. 38. Stachel T., Banas A., Muehlenbachs K. åt al. Archean diamonds from Wawa (Canada) : samples from deep cratonic roots predating cratonization of the Superior Province // Contrib. Mineral. Petrol. – 2006. – 151. – P. 737–750. 39. Sutherland G.B.B.M., Blackwell E.D., Simeral W.G. The problem of the two types of diamond // Nature. – 1954. – 174. – P. 901–904. 40. Taran M.N., Kvasnytsa V.M., Langer K., Ilchenko Ê.O. Infrared spectroscopy study of nitrogen centers in microdiamonds from Ukrainian Neogene placers // Eur. J. Mineral. – 2006. – 18. – P. 71–81. 41. Taylor W.R., Canil D., Milledge H. Experimental determination of the kinetics of Ib – IaA nitrogen aggregation with application to natural Ib – IaA diamonds // 6th Int. Kimberlite Conf. Novosibirsk, extended abstr. – 1995. – P. 611–613. 42. Taylor W.R., Jaques A.L., Ridd M. Nitrogen defects aggregation characteristics of some Australian diamonds: time – temperature constrains on the source regions of pipe and alluvial diamonds // Amer. Miner. – 1990. – 75. – P. 1290–1310. 43. Tappert R., Stachell T., Harris J.W. et al. Diamonds from Jagersfontein (South Africa): messengers from sublithospheric mantle // Contrib. Mineral. Petrol. – 2005. – 150. – P. 505–522. 44. Tolansky S. Distribution of type I and type II in South African diamonds // Diamond Res. (Ascot. DeBeers Industrial Diamond Division). – 1973. – P. 28–31. 45. Woods G.S. Platelets and the infrared absorption of type Ia diamonds // Proc. Roy. Soc., London, 1986. – A 407. – P. 219–238. 46. Woods G.S., Collins A.T. Infrared absorption of hydrogen complexes in type I diamonds // J. Phys. and Chem. Solids. – 1983. – 44, N 5. – P. 471–475. Infrared data on microdiamonds of several diamondiferous provinces of the world (Ukrainian, Arkhangelsk and Yakutian) were compared. The common features and prominent distinctions of microdiamonds from three Arkhangelsk and one Yakutian kimberlite pipes and placer micro- diamonds from five blocks of the Ukrainian Shield were found. The data on the main nitrogen defects composition and concentration in microdiamonds studied and those from some contrasting world deposits (Canada, South Africa and Kazakhstan) were analyzed. It was concluded that in each block of the Ukrainian shield there might be many genetically different native diamond sources. Spectroscopic peculiarities of diamonds within each block evidence for significant differences in their maternal sources, geochemical parameters and post-crystallization history. Íàä³éøëà 29.05.07

Мікроалмази із кімберлітів і розсипні алмази України: їх особливості за даними інфрачервоної спектроскопії

Institution

Ähnliche Einträge