Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського

У статті аналізується керамічний комплекс з розкопок гончарного горна середини XV — початку XVI ст., розкопаного 2016 р. на території Кам'янця-Подільського по вул. Троїцькій, 4А. Гончарні вироби розподілено на види посуду. За конфігурацією профілю вінець виділено типи та підтипи....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Старенький, І.О., Болтанюк, П.А., Левінзон, Є.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162413
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського / І.О. Старенький, П.А. Болтанюк, Є.Ю. Левінзон // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 230-240. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162413
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1624132020-01-09T01:26:28Z Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського Старенький, І.О. Болтанюк, П.А. Левінзон, Є.Ю. Публікація археологічних матеріалів У статті аналізується керамічний комплекс з розкопок гончарного горна середини XV — початку XVI ст., розкопаного 2016 р. на території Кам'янця-Подільського по вул. Троїцькій, 4А. Гончарні вироби розподілено на види посуду. За конфігурацією профілю вінець виділено типи та підтипи. The paper analyzed a ceramic assemblage from the excavation of the pottery kiln of the middle of the 15th — the beginning of the 16th century. It was excavated in 2016 on the territory of Kamyanets-Podilskyi on the Troitska street. The vessels are divided into types according to their function and morphological features. It is noted that during this period can be observed the rise of the pottery manufacturing in general, which is associated with certain events in the history of the town: it became the center of Podolsk land, and then has obtained the status of a royal city. 2018 Article Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського / І.О. Старенький, П.А. Болтанюк, Є.Ю. Левінзон // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 230-240. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162413 903.23(477.43-21)”14/15” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Старенький, І.О. Болтанюк, П.А. Левінзон, Є.Ю. Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського Археологія і давня історія України
description	У статті аналізується керамічний комплекс з розкопок гончарного горна середини XV — початку XVI ст., розкопаного 2016 р. на території Кам'янця-Подільського по вул. Троїцькій, 4А. Гончарні вироби розподілено на види посуду. За конфігурацією профілю вінець виділено типи та підтипи.
format	Article
author	Старенький, І.О. Болтанюк, П.А. Левінзон, Є.Ю.
author_facet	Старенький, І.О. Болтанюк, П.А. Левінзон, Є.Ю.
author_sort	Старенький, І.О.
title	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського
title_short	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського
title_full	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського
title_fullStr	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського
title_full_unstemmed	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського
title_sort	керамічний комплекс з гончарного горна середини xv — початку xvi ст. з кам'янця-подільського
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162413
citation_txt	Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського / І.О. Старенький, П.А. Болтанюк, Є.Ю. Левінзон // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 230-240. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT starenʹkijío keramíčnijkomplekszgončarnogogornaseredinixvpočatkuxvistzkamâncâpodílʹsʹkogo AT boltanûkpa keramíčnijkomplekszgončarnogogornaseredinixvpočatkuxvistzkamâncâpodílʹsʹkogo AT levínzonêû keramíčnijkomplekszgončarnogogornaseredinixvpočatkuxvistzkamâncâpodílʹsʹkogo
first_indexed	2025-07-14T14:58:12Z
last_indexed	2025-07-14T14:58:12Z
_version_	1837634780626157568
fulltext	230 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) удк: 903.23(477.43-21)”14/15” і. О. Старенький, П. а. Болтанюк, є. Ю. Левінзон КЕРАМІЧНиЙ КОМпЛЕКс З ГОНЧАРНОГО ГОРНА сЕРЕДиНи xv— пОЧАТКУ xvI ст. З КАМ’ЯНЦЯ-пОДІЛьсьКОГО У статті аналізується керамічний комплекс з розкопок гончарного горна середини XV — початку XVI ст., розкопаного 2016 р. на території Кам’янця- Подільського по вул. Троїцькій, 4а. Гончарні вироби розподілено на види посуду. За конфігурацією про- філю вінець виділено типи та підтипи. ключові слова: Кам’янець-Подільський, горн, ке- раміка, горщик, глечик, миска, макітра, профіль. у квітні—травні 2016 р. постійно діючою археологічною експедицією «кам’янець» дП «Подільська археологія» ндц «оасу» іа нану проводилися охоронні археологічні до- слідження в кам’янці-Подільському за адре- сою вулиця троїцька, 4а на ділянці, відведеній під відбудову втраченої історичної забудови. верхні нашарування на глибину до 1,2 м були зняті екскаватором ще всередині 2000-х рр. на ділянці 2008 р. П. а. болтанюк виявив верх- ню частину гончарного горна. оскільки на той час не було можливості провести археологічне вивчення, знайдений об’єкт був законсервова- ний і його дослідження були продовжені лише 2016 р. і. о. стареньким. у ході досліджень встановлено, що гончар- ний горн складався з камери для спалювання дров та камери для обпалу керамічних виробів (рис. 1). з’єднувалися вони між собою вузьким каналом. розмір камери для спалювання дров 2,44 × 1,41 м, для обпалу кераміки — 2,86 × 1,98 м. отже, загальна довжина становить 5,3 м. челюстями горн орієнтований на південь. гор- нова яма прорізала бурий дегумусований три- пільський шар та врізалася в суглинки. каме- ра для спалювання дров овальної форми, її дно пропалене на глибину 0,15 м, печина яскраво- червоного кольору, поверхня дна, завдяки по- пелу та вуглинкам, чорного кольору. камера для обпалу краплеподібної форми, вершиною обернена до каналу, максимальне розширення ближче до краю. дно цієї камери плавно під- німається від каналу до краю, перепад по ви- соті становить 0,27 м. з внутрішнього боку по периметру камери йде невисоке підвищення шириною 0,3—0,4 м з підмащеною глиною та добре пропаленою поверхнею. Прилягаючий до горна суглинок пропалений до червоного кольору. нижня частина стінок вирізана з ма- терикової породи, вище використана глина зі значною домішкою органіки. стінки, які місця- ми збереглися на висоту до 0,4 м, звужуються доверху. з північно-східного та південно-західного боків горна розташовані господарські ями ок- руглої форми, заглиблені в материкову породу на 1,2—1,4 м. Ще одна яма аморфної форми розташована із західного боку теплопристрою і врізана в материкову породу на 1,8—2,0 м. усі вони до верху були заповненні фрагментовани- ми керамічними виробами впереміш з чорно- земом. на всій площі горна залягав шар фрагмен- тованого керамічного посуду відновлювально- го випалу (сірого кольору) потужністю до 0,8 м. аналогічний горн розкопав с. в. Пивоваров 2014 р. в чернівцях (Пивоваров 2015, с. 73— 76). унікальністю знайденого в кам’янці-Поділь- ському гончарного горна полягає в тому, що він не порушений пізнішими перебудовами, тобто є закритим комплексом. більше того, на другу чверть XV— початок XVI ст. у місті існував ці- лий гончарний квартал у західній частині ста- рого міста в районі вулиць троїцької, татарської © і. о. старенькиЙ, П. а. болтанЮк, є. Ю. левінзон, 2018 231ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Старенький, і. О., Болтанюк, П. а., Левінзон, є. Ю. керамічний комплекс з гончарного горна... та зантуської. Протягом 2015—2016 рр. тут під час нагляду за земляними роботами виявлено 5 гончарних горнів, з яких на сьогодні архео- логічно досліджено тільки один. тобто, очевид- но, що кам’янець-Подільський на другу чверть XV— початок XVI ст. був одним з потужниших гончарних центрів українських земель. керамічний комплекс з горну представле- ний горщиками, макітрами, глечиками, мис- ками, тарілками, плитками, кахлями. основну частину виробів (понад 95 %) ста- новлять горщики. всі вони характеризуються овоїдною формою, короткою шийкою та вали- коподібним потовщенням вінець. стінки гор- щиків тонкі, потовщені в придонній частині. керамічне тісто доволі крихке, зі значною до- мішкою піску. на денці посудин простежується слід відрізання мотузкою по сирій глині. вивчення форм профілів дало змогу виділи- ти 5 типів вінець горщиків. тип і — вінчик відігнутий назовні, з плав- ним переходом до шийки, без вираженої бров- ки під накривку: підтип і.1 — вінчик округлий, відігнутий на- зовні з плавним переходом до короткої шийки; тулуб овоїдний; по плічку орнаментація гори- зонтальною хвилястою заглибленою лінією; діаметр вінець — 14—16 см (рис. 2: 6); підтип і.2 — вінчик потовщений, звужується до краю, з плавним переходом до шийки; ший- ка коротка з вигином; тулуб овоїдний; по пліч- ку орнаментований горизонтальною заглибле- ною хвилястою лінією та зубчастим штампом у вигляді вертикальних ліній; діаметр вінець — 14—18 см (рис. 2: 2); підтип і.3 — вінчик косо зрізаний, відігнутий назовні; шийка коротка, з вигином; тулуб овоїд- ний; по плічку орнаментація однією або двома горизонтальними заглибленими хвилястими лініями; діаметр вінець — 16—20 см (рис. 2: 4); підтип і.4 — вінчик овальний або округлий, відігнутий назовні; з внутрішнього боку виді- ляється невелике заглиблення; тулуб овоїд- ний; по плічку орнаментація горизонтальними заглибленими хвилястими лініями або гори- зонтальним рифленням; діаметр вінець — 20 та 26 см; цей підтип є перехідним до типу IV (рис. 2: 1, 3); підтип і.5 — вінчик потовщений, горизон- тально зрізаний, відігнутий назовні; шийка коротка; по плічку орнаментація однією або двома горизонтальними хвилястими заглиб- леними лініями; діаметр вінець — 16 та 22 см (рис. 2: 5). тип іі — горизонтально зрізані вінця з яскраво вираженою бровкою під накривку: підтип іі.1 — вінчик в перетині овальної форми, оризонтально зрізаний, дещо відігну- тий назовні; з внутрішнього боку закраїна та бровка під накривку; плічка орнаментовані горизонтальним рифленням, зрідка горизон- тальною заглибленою хвилястою лінією; діа- метр вінець — 16—20 см (рис. 3: 1—2); підтип іі.2 — вінчик потовщений, горизон- тально зрізаний, відігнутий назовні; з внут- рішнього боку виділяється заглибина; шийка коротка округла; плічка та тулуб оздоблені го- ризонтальним рифленням або горизонтальни- ми заглибленими хвилястими лініями; діаметр вінець — 18 см; підтип іі.2 є перехідним від ти- пу і до типу іі (рис. 3: 3); Рис. 1. кам’янець-Подільський. залишки гончарно- го горна по вул. троїцькій 4а Рис. 2. горщики типу і 232 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Публікація археологічних матеріалів підтип іі.3 — вінчик квадратний або пря- мокутний в перетині, горизонтально зрізаний; шийка коротка округла; плічка та тулуб оздоб- лені горизонтальним рифленням або горизон- тальними заглибленими хвилястими лінія- ми; діаметр вінець — 16—18 см (рис. 3: 4—5). Підтип іі.3 можемо ототожнити з типом ііі за класифікацією о. в. оногди (оногда 2008а, с. 56, рис. 1). аналогічні вироби знайдені біля с. набутів корсунь-Шевченківського району на черкащині, с. заруддя іванківського р-ну на київщині (капустін 2011, с. 120), м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 16, 17), м. ос- трозі (Прищепа та ін. 2005, с. 265, рис. 6), при розкопках корпусів 4 і 5 києво-Печерської лав- ри (оногда 2010, с. 92, рис. 1: 3, 4). тип ііі є одним з найпоширеніших (рис. 4: 1—5). характеризується вінчиком підтрикутної в перетині форми, відігнутим назовні. з внут- рішнього боку приступок під накривку. Шийка коротка округла. Плічко та тулуб орнаменто- вані горизонтальним рифленням, по верху яко- го нанесено хвилясті вдавлення або штампо- вий орнамент у вигляді вертикальних ліній у поєднанні зі стилізованими хрестами; діаметр вінець — 12—20 см. описаний нами тип подіб- ний до типу іі за класифікацією о. в. оногди (оногда 2008а, с. 56, рис. 1). аналогічні вироби знайдені в чернівцях (Пивоваров 2015, с. 75, рис. 2: 3), с. Макшин городнянського району на чернігівщині, с. заруддя іванківського райо- ну на київщині (капустін 2011, с. 123—124), м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 9, 19, 21), києві (чміль 2001, с. 94—96), любечі (си- тий 2012, с. 15, рис. 3). тип IV — з овальним і округлим вінчиком з яскраво вираженою бровкою під накривку: підтип IV.1 — вінчик округлий, відігнутий назовні; з внутрішнього боку бровка під на- кривку; шийка коротка округла; тулуб та пліч- Рис. 3. горщики типу іі Рис. 4. горщики типу ііі 233ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Старенький, і. О., Болтанюк, П. а., Левінзон, є. Ю. керамічний комплекс з гончарного горна... ка орнаментовані горизонтальним рифленням, інколи в поєднанні у верхній частині з штам- повим орнаментом у вигляді вертикальних заглиблених ліній або подвійної лінії заглиб- лених квадратів; діаметр вінець — 14—18 см (рис. 5: 1—5); підтип IV.2 — подібний до підтипу IV.1, але відрізняється округлим зрізаним зовні вінцем; діаметр вінець — 12—16 см (рис. 6: 1—3); підтип IV.3 — подібний до до підтипу IV.1, але відрізняється овальним відігнутим назов- ні вінцем; діаметр вінець — 12—20 см (рис. 7: 1—4); підтип IV.4 — подібний до підтипу IV.1, але відрізняється овальним вінчиком, зовні оздоб- леним лінією пальцевих защипів («карбуван- ня»); діаметр вінець — 14—16 см (рис. 8: 1—4). тип IV за класифікацією о. в. оногди від- носиться до типу і (оногда 2008а, с. 56, рис. 1). аналогічні вироби знайдені в чернівцях (Пиво- варов 2015, с. 75, рис. 2: 5, 5), біля с. надинівка Рис. 7. горщики підтипу IV.3 Рис. 5. горщики підтипу IV.1 Рис. 6. горщики підтипу IV.2 234 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Публікація археологічних матеріалів козелецького р-ну, м. любеч ріпкинського р- ну, с. іванівка чернігівського р-ну, с. Макішин городнянського р-ну на чернігівщині, сс. же- ребятин і гнідин бориспільського р-ну, с. Пог- реби броварського р-ну на київщині (капустін 2011, с. 120, 122—124), м. старокостянтинові (виногродська 2002, с. 107, рис. 3), м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 6, 11, 14), м. ос- трозі (Прищепа та ін. 2005, с. 265, рис. 6), києві (чміль 2001, с. 94—96), сокільці (кучера 1969, рис. 5—6), при розкопках Печерської гауп- вахти, старого арсеналу (оногда 2008б, с. 26, рис. 4), Михайлівського золотоверхого монас- тиря в києві (оногда 2010, с. 92, рис. 1: 1, 5, 7), любечі (ситий 2012, с. 15, рис. 3), аккермані (біляєва 2013, с. 333, рис. 1). тип V характеризується прямим високим вінцем і поділяється на 3 підтипи: підтип V.1 — вінчик прямий, округлий, дещо відігнутий назовні, високий; шийка коротка округла; вінця прикрашені дрібними та круп- ними пальцевими защипами («карбуванням»), які інколи оздоблені розчосами, нанесеними за допомогою гребінки; пальцевими защипами («карбуванням») по верху вінця та рельєфним валиком під ним; підтрикутним рельєфним валиком та пальцевими защипами («карбу- ванням») під ним; діаметр вінець — 12—16 см (рис. 9: 1—7); підтип V.2 — аналогічний до підтипу V.1, але вінчик горизонтально зрізаний; вінця ор- Рис. 8. горщики підтипу IV.4 Рис. 9. горщики підтипу V.1 Рис. 10. горщики підтипів V.2 та V.3 235ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Старенький, і. О., Болтанюк, П. а., Левінзон, є. Ю. керамічний комплекс з гончарного горна... наментовані лінією пальцевих защипів («кар- буванням») у поєднанні з підтрикутним рельєф- ним валиком під нею; подвійними пальцевими защипами («карбуванням») по краю та посере- дині вінця, які інколи прикрашені розчосами, нанесеними за допомого гребінки, або розме- жовані підтрикутним рельєфним валиком; діа- метр вінець — 14—16 см (рис. 10: 1—5); підтип V.3 — аналогічний до підтипу V.1, але округлий чи горизонтально зрізаний він- чик прикрашений зовні посередині підтри- кутним рельєфним валиком, який інколи роз- членований вдавленями тонким предметом; діаметр вінець — 16—18 см (рис. 10: 6—8). тип за візуальними ознаками мож- на пов’язати з типом V за класифікацією о. в. оногди (оногда 2008а, с. 56, рис. 1). ана- логічні вироби виявлені біля с. радуль ріп- кинського району на чернігівщині, с. заруд- дя іванківського р-ну на київщині (капустін 2011, с. 122, 124), м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 23—26), при дослідженнях старого арсеналу в києві (оногда 2010, с. 92, рис. 1: 6; оногда 2008b, с. 26, рис. 5). типи макітер: тип і — вінчик округлий, відігнутий назовні, горизонтально зрізаний; з середини ребристий виступ. тулуб усічено-конічний, оздоблений Рис. 11. Макітри типів іі—V 236 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Публікація археологічних матеріалів горизонтальним рифленням та хвилястими розчосами, нанесеними за допомогою гребін- ки. Поверхня чорнолощена. товщина стінки 0,7 см, діаметр вінець — 26 см (рис. 12: 1). тип іі — вінчик конічний в перетині, відігну- тий назовні, горизонтально зрізаний; з середини ребристий виступ. По низу вінець — орнамент, виконаний по сирій глині широкими пальцеви- ми заглибинами. тулуб усічено-конічний, верхня частина оздоблена горизонтальним рядом паль- цевих защипів («карбування»). товщина стінки 0,8 см, діаметр вінець — 38 см (рис. 11: 1). тип ііі поділяється на 4 підтипи: підтип ііі.1 — вінчик з заокругленим краєм, відігнутий назовні, горизонтально зрізаний; з середини ребристий виступ; тулуб усічено- конічний, у верхній частині прикрашений підтрикутним у перерізі горизонтальним ва- ликом, нижче якого нанесене горизонтальне рифлення; товщина стінки 0,8 см, діаметр ві- нець — 26 см (рис. 11: 2); підтип ііі.2 — подібний до підтипу ііі.1, але вінце з внутрішнього боку має кутастий за- лом; товщина стінки 0,6 см, діаметр — 28 см (рис. 11: 3); підтип ііі.3 — подібний до підтипу ііі.1, го- ризонтально зрізаний, з плавним переходом до тулуба; товщина стінки 0,7 см, діаметр ві- нець — 32 см (рис. 11: 4); підтип ііі.4 — подібний до підтипу ііі.1, але зовні прикрашений лінією пальцевих защипів («карбування»), а по верхній площині — хви- лястими розчосами, нанесеними гребінкою; товщина стінки 0,7 см, діаметр вінець — 28 см (рис. 11: 5). аналогічні до типу ііі макітри знайдені в ході археологічних досліджень у м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 28). тип IV — вінчик прямокутний, горизон- тально зрізаний; по верхній площині хвиляс- ті розчоси, нанесені гребінкою. тулуб усіче- но-конічний. товщина стінки 0,9 см, діаметр вінець — 34 см (рис. 11: 6). тип V — вінчик округлий з вигином, під він- цем підтрикутний валик; з середини ребристий виступ. тулуб усічено-конічний, прикрашений горизонтальним рифленням. товщина стінки 0,6 см, діаметр вінець — 28 см (рис. 11: 7). також знайдено кілька фрагментів мисок сферичної форми, з горизонтально зрізаним Рис. 12. Макітри типу іі, глеки підтипу і.1 Рис. 13. глеки підтипу і.2, типів іі—ііі та ринки 237ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Старенький, і. О., Болтанюк, П. а., Левінзон, є. Ю. керамічний комплекс з гончарного горна... вінцем, прикрашеним по краю нігтьовими за- шипами. тулуб у верхній частині оздоблений трьома горизонтальними рельєфними валика- ми, розчленованими нігтьовим вдавленням, які підкреслені знизу горизонтальною заглиб- леною лінією. товщина стінки 0,8—1,4 см, діа- метр вінець — 28 см (рис. 14: 1). виявлено в ході досліджень і тарілку з вали- коподібним відігнутим до верху вінцем. криси широкі, потовщені до вінця. дзеркало сферич- ної форми з плавним переходом до крис. Повер- хня чорнолощена. По рисці прикрашена двома рядами дрібного зубчастого штампу. товщина стінки 0,6 см, вінця — 1,0 см, діаметр вінець — 20 см (рис. 14: 2). знайдено декілька накривок, які можна роз- поділити на 3 типи. тип і — має конусовидні боки, край вінця округлий. з внутрішнього боку має заглибину. ручка округла, в перерізі прямокутна зі зрізом; циліндрична шийка плавно переходить у боки. діаметр 16 см, висота — 8,5 см, діаметр руч- ки — 3,7 см, висота ручки — 2,6 см. тип іі — боки конусовидні, край вінця пря- мий. з внутрішнього боку має заглиблення. ручка округла, краї заокруглені. діаметр — 16 см, висота — 7,4 см, діаметр ручки — 4,2 см, висота ручки — 2,6 см. тип ііі — боки конусовидні, край вінця ок- руглий з вигином. з внутрішнього боку має заглиблення. ручка округла, в поперечному перерізі усіченоконічна. діаметр 16 см, висо- та — 8,2 см, діаметр ручки — 3,2 см, висота ручки — 3,1 см. отже, як бачимо, всі накривки однакового діаметру — 16 см. висота коливається в межах 7,4—8,5 см. аналогічні накривки зафіксовані в м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 4). численними є знахідки глечиків, серед яких виділено 3 типи. тип і має два підтипи: підтип і.1 — край вінця округлий, вінце ви- довжене із заломом, при переході до шийки має підтрикутний рельєфний горизонтальний валик, інколи оздоблений зубчастим штам- пом або рядом пальцевих вдавлень, декоро- ваних розчосами. у ряді випадків поверхня чорнолощена. вінця глечиків мають невелику лійку (злив) навпроти ручки. до верху вінець кріпиться стрічкоподібна ручка, шириною 5,1—6,6 см та товщиною 1,0—1,3 см; ручка де- корована по довжині із зовнішнього боку двома широкими паралельними заглибинами, ви- конаними за допомогою вдавлень пальцями. тулуб глеків прикрашений горизонтальним рифленням, хвилястими розчосами та штам- повим орнаментом у вигляді ряду квадратних вдавлень, а також штамповим орнаментом у вигляді ряду вертикальних заглиблень у поєд- нанні зі стилізованими хрестами. товщина стінки 0,4—0,6 см, діаметр вінець — 11—14 см (рис. 12: 2—3); підтип і.2 — подібний до підтипу і.1, проте верх вінець горизонтально зрізаний. Поверхня чорнолощена. товщина стінки 0,4—0,8 см, діа- метр вінець — 14 см (рис. 13: 1). тип іі — край вінця округлий, зовні прикра- шений стилізованим підтрикутним у перерізі валиком. вінчик плавно переходить у шийку. тулуб орнаментований горизонтальним риф- ленням та зубчастим штампом (рис. 13: 2). тип ііі — край вінця прямий, плавно перехо- дить у шийку; шийка з вигином. вінчик зовні оздоблений хвилястими розчосами, нанесеними гребінкою; по низу шийки — пальцеві защипи («карбування») з розчосами. товщина стінки 0,4—0,5 см, діаметр вінець — 10 см (рис. 13: 3). аналогічні глеки знайдені при розкопках горна в чернівцях (Пивоваров 2015, с. 75, Рис. 14. Миска і тарілка Рис. 15. Плитка для підлоги 238 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Публікація археологічних матеріалів рис. 2: 1—2), у м. дубно (Пшеничний 2015, с. 26, рис. 2: 5). у ході досліджень знайдено також кілька фрагментів ринок з різко відігнутим назов- ні вінцем овальної форми та брівкою з внут- рішнього боку, чи ледь відігнутим назовні вінцем овальної форми (трапляються рідше). тулуб ринки сферичний, зовні прикрашений рифленням. випал нерівномірний, черепок двоколірний. внутрішня поверхня вкрита по- ливою зеленого кольору. товщина стінки 0,7— 1,0 см, діаметр — 22 см (рис. 13: 4—5). надзвичайно цікавою виявилася знахідка плитки на підлогу. вона пласка, на лицьовій стороні міститься зображення геральдичного орла високим рельєфом. зовнішня поверхня вкрита поливою двох відтінків: зеленого та коричневого. випал нерівномірний, черепок двоколірний. товщина плитки 1,5—2,0 см, збережені розміри 10,6 × 9,4 см (рис. 15). ана- логічні плитки з зображенням геральдичного орла з короною були знайдені в ході археоло- гічних досліджень фундаментів троїцької цер- кви в кам’янці-Подільському, які проводилися у 1993—1994 рр. археологічною експедицією «кам’янець-Подільської фундації» під керів- ництвом адріана Мандзія. архітектор воло- димир бевз, який був учасником експедиції, помилково датував такі плитки давньоруським часом хіі—хііі ст. (бевз 1995, с. 73—78). точ- ніше датував знайдені плитки М. б. Петров, який відніс їх до XV ст. (Петров 2002, с. 242, рис. 144). у світлі останніх досліджень можемо звузити їх даду до другої половини XV — по- чатку XVI ст. Поодинокими також були знахідки горщико- подібних кахель теракотового кольору. денце циліндричної форми з переходом у прямокут- ний виступ. з внутрішнього боку при переході виділяється ребро. діаметр низу — 18,0 см, збережена висота фрагменту — 9,4 см. о. в. оногда датує кераміку такого типу в наддніпрянщині другою половиною XV — по- чатком XVI ст. (оногда 2008а, с. 55—56, 2010, с. 95). у дубно аналогічний матеріал датова- ний XV — першою половиною XVI ст. (Пше- ничний 2015, с. 21). с. в. Пивоваров датує розкопаний ним аналогічний комплекс кін- цем XV — початком XVI ст. (Пивоваров 2015, с. 73—76). л. і. виногродська відносить подібні горщики до XV—XVI ст. (виногродська 1997, с. 70), а Ю. а. омельченко, і. б. тесленко та л. в. чміль — до кінця XV — XVI ст. (1994, с. 14—15, рис. 3—6). Погоджуємося з думкою о. в. оногди (2010, с. 95), що даний тип кераміки є перехідним від давньоруських керамічних традицій до модер- них XVI ст. численні знахідки подібних виробів відомі на території кам’янця-Подільського (вул. за- рванська, 7/1; францисканська, 10; татарська, 20; татарська, 17/1; зантуська; площа вірменсь- кий ринок, 2 та 8а; Польський ринок, розкоп 3 та ін.), де були датовані загалом XV—XVI ст. (болтанюк 2013, с. 211, рис. 5; нечитайло 2016, с. 161) або другою половиною XV — початком XVI ст. (старенький 2017, с. 147, 153, рис. 6: 2—7). При дослідженні гончарного горна не було знайдено нумізматичних матеріалів, які дали б більш чи менш точну хронологічну прив’язку. однак 2017 року при розкопках кам’янець- Подільської архітектурно-археологічної екс- педиції ндц «оасу» іа нану (керівник — П. о. нечитайло) по вулиці П’ятницькій, 12 було виявлено два пізньосередньовічні горизон- ти, які маркувалися монетами. більш ранній шар був насичений фрагментами керамічних виробів, профілювання яких наслідує давньо- руські зразки. у цьому шарі знайдено київське наслідування данги джанібек-хана 1352/3 р., монети владислава іі ягайла та обрізаний празький гріш (?). за попередніми висновка- ми цей горизонт датується другою половиною хііі — початком XV ст. Пізній шар був наси- чений керамікою, що є аналогічною знайденій в горні по вул. троїцька (наймовірніше, вона була виготовлена в кам’янці-Подільському в одному з горнів виявленого гончарного осеред- ку). з нього ж походять монети владислава ііі варненчика, казимира IV ягеллончика та молдавського господаря Штефана ііі великого. отже, монети датують шар часом не раніше 30- х рр. XV ст. (владислав ііі варненчик правив у 1434—1444 рр.) та до початку XVI ст. (Ште- фан ііі правив у 1457—1504 рр.). таким чином, керамічний комплекс з кам’янця-Подільсько- го вписується в хронологічний діапазон другої чверті XV — початку XVI ст. При цьому варто зауважити, що зразки такого посуду можуть з’являтися вже на початку XV ст. і побутувати до середини чи кінця XVI ст. однак в цілому найбільш масове виготовлення кераміки озна- чених типів та функціонування ряду гончар- них горнів очевидно припадає на період другої чверті XV — початку XVI ст. таке пожвавлення гончарства найімовірні- ше було пов’язане з певними подіями в історії міста. як відомо, 1434 р. кам’янець-Подільсь- кий переходить від великого князівства ли- товського під владу королівства Польського і стає центром Подільського воєводства. на той час ним володіє рід бучацьких, яких ще на- зивають «некоронованими королями Поділ- ля» (Михайловський 2012, с. 117). тоді ж міс- ту підтверджується надання Магдебурзького права. у 1463 р. кам’янець-Подільський став королівським містом. саме ці зміни могли зу- мовити тут потужний розвиток гончарства та появу нових типів посуду. 239ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Старенький, і. О., Болтанюк, П. а., Левінзон, є. Ю. керамічний комплекс з гончарного горна... ЛІТЕРАТУРА бевз, в. 1995. Попередні результати досліджень церкви св. трійці в місті кам’янці на Поділлі. Віс- ник історико-культурологічного Подільського братства, 4, с. 73-78. біляєва, с. о., фіалко, о. є. 2013. українська ке- раміка з розкопок аккерманської фортеці (до питан- ня про етнокультурний розвиток Півдня україни). нові дослідження пам’яток козацької доби в Ук- раїні, 22, с. 329-335. болтанюк, П. а. 2013. археологічна розвідка на ділянці по вулиці П’ятницькій, 10 в м. кам’янці- Подільському. наукові праці Кам’янець-Подільсько- го національного університету імені івана Огієнка, 22: серія: історичні науки, с. 208-220. виногродська, л. і. 1997. керамічний посуд. кахлі. в: телегін, д. я. (ред.). археологія доби українського козацтва XVI—XVIII ст. київ: ізМн, с. 69-73. виногродська, л. і. 2002. розвідувальні архео- логічні роботи у м. старокостянтинів в 2001 році. археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр., с. 105-108. капустін, к. М. 2011. археологічні пам’ятки се- редньої наддніпрянщини середини хііі—XV ст. (за матеріалами розвідок кінця 1940-х — початку 1980- х рр.). археологія, 4, с. 119-127. кучера, М. П. 1969. Про одну групу середньовіч- ної кераміки. в: бідзіля, в. і. (ред.). Слов’яно-руські старожитності. київ: наукова думка, с. 174-181. Михайловський, в. М. 2012. Еластична спільно- та. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70- х роках XVI ст. київ: темпора. нечитайло, П. о., черновол, д. к., старенький, і. о. 2016. Пошуки «людвисарні». (археолого-архі- тектурні дослідження на францисканській, 10). ар- хеологія & Фортифікація України, 6, с. 157-166. омельченко, Ю. а., тесленко, і. б., чміль, л. в. 1994. Українська наддніпрянська кераміка XIV— XVIII ст.: Методичні рекомендації. київ: нМіу. оногда, о. в. 2008a. основні типи кераміки се- редньої наддніпрянщини другої половини XV — по- чатку XVI ст. археологія, 4, с. 55-63. оногда, о. в. 2008b. керамічні комплекси XIV— XVI ст. з розкопок на території старого арсеналу. Лаврський альманах, 21, с. 24-31. оногда, о. в. 2010. Про одну групу київської пізнь- осередньовічної кераміки. археологія, 1, с. 91-96. Петров, М. б. 2002. історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII—XVIII ст. (іс- торіографія. Джерела). кам’янець-Подільський: абетка-нова. Пивоваров, с. в., калініченко, в. а., ільків, М. в. 2015. гончарний горн із середньовічних чернівців. нові дослідження пам’яток козацької доби в Ук- раїні, 24, с. 73-76. Прищепа, б. а., Позіховський, о. л., романчук, о. М., чекурков, в. с. 2005. розкопки на території костелу успіння богородиці діви Марії в м. острозі рівненської області. археологічні дослідження в Ук- раїні 2003—2004 рр., с. 262-265. Пшеничний, Ю. 2015. історична топографія дуб- на у другій половині хііі—XV ст. (за матеріалами археологічних досліджень). наукові записки націо- нального університету «Острозька академія», 24: серія: історичні науки, с. 19-26. ситий, Ю., кондратьєв, і. 2012. етапи існування любецького замку в XIV—XVII ст. (за матеріалами археологічних досліджень б. о. рибакова). Сіве- рянський літопис, 5—6, с. 12-21. старенький, і. о. 2017. комплекс матеріалів з ар- хеологічних досліджень по вулиці зарванській, 7/1 у кам’янці-Подільському. археологія & Фортифіка- ція України, 7, с. 145-156. чміль, л. в. 2001. київська кераміка XVI—XVIII століть. Киевский альбом. Исторический альманах, 1, с. 94-98. REfEREnCEs Bevz, V. 1995. Poperedni rezultaty doslidzhen tserkvy sv. Triitsi v misti Kam’iantsi na Podilli. Visnyk istoryko-kultu- rolohichnoho Podilskoho bratstva, 4, s. 73-78. Biliaieva, S. O., Fialko, O. Je. 2013. Ukrainska kerami- ka z rozkopok Akkermanskoi fortetsi (do pytannia pro et- nokulturnyi rozvytok Pivdnia Ukrainy). Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 22, s. 329-335. Boltaniuk, P. A. 2013. Arkheolohichna rozvidka na dil- iantsi po vulytsi P’iatnytskii, 10 v m. Kam’iantsi-Podilskomu. Naukovi pratsi Kam’ianets-Podilskoho natsionalnoho uni- versytetu imeni Ivana Ohiienka, 22: seriia: Istorychni nauky, s. 208-220. Vynohrodska, L. I. 1997. Keramichnyi posud. Kakhli. In: Telehin, D. Ya. (ed.). Arkheolohiia doby ukrainskoho kozat- stva XVI—XVIII st. Kyiv: IZMN, s. 69-73. Vynohrodska, L. I. 2002. Rozviduvalni arkheolohichni ro- boty u m. Starokostiantyniv v 2001 rotsi. Arkheolohichni vid- kryttia v Ukraini 2000—2001 rr., s. 105-108. Kapustin, K. M. 2011. Arkheolohichni pam’iatky Serednoi Naddniprianshchyny seredyny XIII—XV st. (za materialamy rozvidok kintsia 1940-kh — pochatku 1980-kh rr.). Arkheolo- hiia, 4, s. 119-127. Kuchera, M. P. 1969. Pro odnu hrupu serednovichnoi keramiky. Slov’iano-ruski starozhytnosti. Kyiv: Naukova dumka, s. 174-181. Nechytailo, P. O., Chernovol, D. K., Starenkyi, I. O. 2016. Poshuky «Liudvysarni» (Arkheoloho-arkhitekturni doslidzhennia na Frantsyskanskii, 10). Arkheolohiia & Forty- fikatsiia Ukrainy, 6, s. 157-166. Omelchenko, Iu. A., Teslenko, I. B., Chmil, L. V. 1994. Ukrainska naddniprianska keramika XIV—XVIII st. (Meto- dychni rekomendatsii). Kyiv: NMIU. Onohda, O. V. 2008a. Osnovni typy keramiky Serednoi Naddniprianshchyny druhoi polovyny XV — pochatku XVI st. Arkheolohiia, 4, s. 55-63. Onohda, O. V. 2008b. Keramichni kompleksy XIV—XVI st. z rozkopok na terytorii Staroho arsenalu. Lavrskyi almanakh, 21, s. 24-31. Onohda, O. V. 2010. Pro odnu hrupu kyivskoi piznosered- novichnoi keramiky. Arkheolohiia, 1, s. 91-96. Petrov, M. B. 2002. Istorychna topohrafiia Kam’iantsia- Podilskoho kintsia XVII—XVIII st. (Istoriohrafiia. Dzherela). Kam’ianets-Podilskyi: Abetka-Nova. Pyvovarov, S. V., Kalinichenko, V. A., Ilkiv, M. V. 2016. Hon- charnyi horn iz serednovichnykh Chernivtsiv. Novi doslidzhen- nia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 24, s. 73-76. Pryshchepa, B. A., Pozikhovskyi, O. L., Romanchuk, O. M., Chekurkov, V. S. 2005. Rozkopky na terytorii kostelu Uspinnia Bohorodytsi Divy Marii v m. Ostrozi Rivnenskoi ob- lasti. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2003—2004 rr., s. 262-265. Pshenychnyi, Iu. 2015. Istorychna topohrafiia Dubna u druhii polovyni XIII—XV st. (za materialamy arkheolohich- nykh doslidzhen). Naukovi zapysky Natsionalnoho univer- sytetu «Ostrozka akademiia», 24: seriia: Istorychni nauky, s. 19-26. Sytyi, Iu., Kondratiev, I. 2012. Etapy isnuvannia Liubet- skoho zamku v XIV—XVII st. (za materialamy arkheolohich- nykh doslidzhen B. O. Rybakova). Siverianskyi litopys, 5—6, s. 12-21. Starenkyi, I. O. 2017. Kompleks materialiv z arkheolo- hichnykh doslidzhen po vulytsi Zarvanskii, 7/1 u Kam’iantsi- Podilskomu. Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy, 7, s. 145- 156. Chmil, L. V. 2001. Kyivska keramika XVI—XVIII stolit. Kyevskyi albom. Ystorycheskyi almanakh, 1, s. 94-98. 240 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Публікація археологічних матеріалів і. O. Starenky, P. A Boltanyuk, Ye. Yu. Levinson ceraMIc asseMblaGe froM the Pottery kIln of the MIddle of the 15th — the beGInnInG of the 16th century In kaMIanets- PodIlskyI The paper analyzed a ceramic assemblage from the excavation of the pottery kiln of the middle of the 15th — the beginning of the 16th century. It was excavated in 2016 on the territory of Kamyanets-Podilskyi on the Troitska street. The vessels are divided into types ac- cording to their function and morphological features. It is noted that during this period can be observed the rise of the pottery manufacturing in general, which is associated with certain events in the history of the town: it became the center of Podolsk land, and then has obtained the status of a royal city. Keywords: Kamyanets-Podilskyi, pottery kiln, ce- ramic, pot, jug, bowl, profile. Одержано 15.12.2017 БОЛТАНЮК петро Анатолійович, завідувач, сектор «Музей старожитностей» кам’янець-Поділь- ського державного історичного музею-заповідника, вул. іоанно-Предтеченська, 2, м. кам’янець-Поділь- ський, 32300, україна, arxeolog.militari@gmail.com. boltanIuk Petro, Head, the Sector of the «Museum of Antiquities» of Kamyanets-Podilskyi State Historical Mu- seum-Reserve, Ioanno-Predtechenska str., 2, Kamianets- Podilskyi, 32300, Ukraine, arxeolog.militari@gmail.com. ЛЕВІНЗОН євгеній Юрійович, студент, історич- ний факультет кам’янець-Подільського національно- го університету ім. івана огієнка, вул. татарська, 14, м. кам’янець-Подільський, 32300, україна, ljenia@ gmail.com. levInzon yevhenyi, Student, the Department of History of the Kamyanets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, Tatarska str., 14, Kamianets- Podilskyi, 32300, Ukraine, ljenia@gmail.com. сТАРЕНьКиЙ Ігор Олександрович, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник, кам’янець-Подільський державний історичний музей- заповідник, вул. іоанно-Предтеченська, 2, м. кам’янець- Подільський, 32300, україна, starenkiy_igor@ukr.net. starenkyI Ihor, PhD, Leading Researcher, the Kamyanets-Podilskyi State Historical Museum-Re- serve, Ioanno-Predtechenska str., 2, Kamianets-Podil- skyi, 32300, Ukraine, starenkiy_igor@ukr.net.

Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV — початку XVI ст. з Кам'янця-Подільського

Репозитарії

Схожі ресурси