Передмова
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162417 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 5-6. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162417 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1624172020-01-09T01:25:55Z Передмова 2018 Article Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 5-6. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162417 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| title |
Передмова |
| spellingShingle |
Передмова Археологія і давня історія України |
| title_short |
Передмова |
| title_full |
Передмова |
| title_fullStr |
Передмова |
| title_full_unstemmed |
Передмова |
| title_sort |
передмова |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2018 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162417 |
| citation_txt |
Передмова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 5-6. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| first_indexed |
2025-07-14T14:58:23Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:58:23Z |
| _version_ |
1837634791517716480 |
| fulltext |
�ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Цей випуск за одностайною згодою усіх авторів
присвячуємо пам’яті видатного українського ар-
хеолога, члена-кореспондента Національної ака-
демії наук України, доктора історичних наук,
прекрасної, світлої та талановитої людини — Глі-
ба Юрійовича Івакіна. У своїх дослідженнях
він яскраво продемонстрував безперервність і
спадковість розвитку матеріальної культури на
українських землях від великокняжої епохи до
нових часів. Г. Ю. Івакіна можна назвати фунда-
тором систематичного археологічного вивчення
пам’яток пізнього середньовіччя і модерного часу.
Під його керівництвом були здійснені розкопки
київського гончарного осередку ХVII—XVIII ст.,
територій Михайлівського Золотоверхого мо-
настиря, Старого Арсеналу, Десятинної церкви,
середньовічного Києво-Подолу. Ці дослідження
дали величезну кількість археологічних знахі-
док, що належать до майже тисячолітнього пе-
ріоду історії Києва. За наукового керівництва
Г. Ю. Івакіна було введено до наукового обігу
значні обсяги знахідок XIV — початку XIX ст., в
тому числі виробів з кераміки і скла.
Дослідження здобутих розкопками речових
матеріалів посідають значне місце в археологіч-
них студіях. Цей випуск є першим тематичним
у журналі «Археологія і давня історія України»,
присвяченим різноплановому вивченню двох
найпоширеніших категорій артефактів: кера-
мічних і скляних виробів.
Представлені тут матеріали охоплюють до-
сить широкий хронологічний період, пере-
важно від часу розквіту Давньоруської держа-
ви до XIX ст., а в географічних межах — від
Полісся на півночі до Північно-Західного При-
чорномор’я, Криму і Східних Родопів на півдні
та від Полтавщини на сході до Буковини, Гали-
чини і Волині на заході.
Передмова
Зазначимо, що спеціальним дослідженням з ке-
рамологічної проблематики та склоробства озна-
ченого часу на європейському науковому просторі
присвячено вже чимало тематичних конферен-
цій та видань. Серед них перш за все слід згада-
ти Європейські тематичні конференції з проблем
давньої кераміки (European Meeting on Ancient
Ceramics), які проводяться з 1991 р. кожні два роки
та присвячені різним аспектам вивчення археоло-
гічної кераміки, в тому числі культурологічним,
археологічним, археометричним тощо. Із 1992 р.
Міжнародна асоціація вивчення середньовічної та
сучасної середземноморської кераміки (AIECM2, з
2012 р. AIECM3) регулярно проводить керамоло-
гічні конгреси та семінари (International Congress
On Medieval & Modern Period Mediterranean
Ceramics) і видає їхні матеріали. Міжнародні сим-
позіуми по кераміці та склу з 2014 р. проводяться
Інститутом археології і етнології Польської ака-
демії наук та Академією мистецтв і дизайну ім. Єв-
геніуша Геперта у Вроцлаві. У Москві в 2013 р.
відбувся Міжнародний симпозіум «Сучасні підхо-
ди до вивчення стародавньої кераміки в археоло-
гії», організований Інститутом археології РАН, за
результатами роботи якого було видано збірник
«Современные подходы к изучению древней кера-
мики в археологии» (Москва, 2015). Інститут Ке-
рамології, відділення Інституту народознавства
НАН України проводить керамологічні конферен-
ції та присвячує цій темі окремі розділи у своїх пе-
ріодичних та серійних виданнях тощо.
Певними віхами, що стимулюють інтерес
до вивчення полив’яної кераміки Східноєвро-
пейського регіону, можна вважати також дві
конференції, проведені Кримським філіалом
Інституту археології НАНУ в 1998 і 2007 рр. —
«Історико-культурні зв’язки Причорномор’я і
Середземномор’я X—XVIII ст. за матеріалами
6 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Передмова
полив’яної кераміки» і «Полив’яна кераміка схід-
ної європи, Причорномор’я і середземномор’я в
X—XVIII ст.», за матеріалами яких також було
опубліковано збірки наукових праць.
23—25 березня 2011 р. у Москві пройшла
міжнародна наукова конференція «Скло Схід-
ної європи в давнину, середньовіччя і новий час:
вивчення і реставрація» (організатори: інститут
археології ран та російський державний гу-
манітарний університет). до заходу долучилися
дослідники різних напрямків з шести східноєв-
ропейських країн. їхні наукові доробки знайшли
відображення у виданій в 2015 р. у санкт-Петер-
бурзі збірці наукових праць «Стекло Восточной
Европы с древности до начала хх века».
отже очевидно, що подібні спеціалізовані за-
ходи та видання покликані об’єднувати зусил-
ля широкого кола спеціалістів різного профілю,
спонукати до публікації нових матеріалів з роз-
копок та музейних колекцій, апробації нових
підходів та методів тощо, в цілому сприяти про-
гресу у розкритті наукового потенціалу окремих
категорій археологічних артефактів.
зважаючи на доцільність таких тематичних
зібрань, було вирішено започаткувати в серій-
ному академічному виданні інституту археоло-
гії нан україни збірку, присвячену кераміці та
склу періоду від класичного середньовіччя до
модерного часу. актуальність подібного тема-
тичного видання обумовлена й тим, що керамі-
ка та скло означеного періоду складають досить
суттєву частку археологічних і музейних колек-
цій на теренах україни та східної європи, і кіль-
кість їх, з огляду на розширення археологічних
досліджень, невпинно зростає, значно виперед-
жаючи процес введення знахідок до наукового
обігу, їх осмислення та аналізу. до того ж напря-
мок модерної археології в україні взагалі ще до-
сить молодий, тож серед завдань проекту слід оз-
начити і розвиток модерного пам’яткознавства.
крім того, охоплення досить широкого хроноло-
гічно і територіально діапазону виробів, а також
залучення спеціалістів різних галузей до їх вив-
чення, надасть змогу зібрати разом якомога біль-
ше матеріалів щодо поширення та трансформації
технологій і традицій гончарства та склоробства
в межах східної європи — від періоду утворення
київської русі до початку розвитку масштабного
промислового виробництва, та сприятиме просу-
ванню в напрямку до розуміння закономірнос-
тей, механізмів та шляхів розвитку матеріальної
культури на зазначеній території.
до даної збірки увійшли праці понад тридцяти
фахівців, як вже добре відомих своїми науковими
здобутками, так і молодих вчених, з різних науко-
вих та науково-освітніх установ україни, білорусі
та болгарії. серед них — археологи, спеціалісти з
археологічної і історичної кераміки та скла, хімі-
ки-технологи, історики, архівісти, культурологи.
керамологічні дослідження відображені у
двадцяти дослідженнях. тематика робіт різно-
манітна. більшість з них — це публікації нових
матеріалів із розкопок останніх десятиліть. серед
них як керамічні колекції з культурних шарів
поселень і окремих житлово-господарських ком-
плексів (М. о. гунь, о. М. веремейчик, к. Мела-
мед, є. євтімова, о. в. оногда, П. а. нечитайло,
а. б. бардецький, б. а. Прищепа), так і рештки
гончарних виробництв (а. М. оленич, і. о. ста-
ренький, П. а. болтанюк, є. Ю. левінзон,
М. в. ільків, в. а. калініченко, с. в. Пивоваров),
та поглиблені дослідження певних категорій ви-
робів (а. а. чекановський, о. в. коваленко). ок-
ремо слід відзначити застосування дослідниками
різних методів та підходів до вивчення кераміч-
них колекцій: формально-типологічного, стиліс-
тичного, регіонально-хронологічного, статистич-
ного аналізу, фотограмметрії, трасологічного,
залучення етнографічних паралелей тощо.
окрім того, пропонується декілька аналі-
тичних узагальнюючих студій стосовно керамі-
ки галицької та волинської земель х—хііі ст.
(о. в. Манігда), виробництва полив’яного посуду
в криму за часів джучидської держави (і. б. тес-
ленко), результатів і перспектив вивчення техно-
логії виготовлення керамічного посуду середньої
наддніпрянщини XVI—XVIII ст. (л. в. чміль).
в двох статтях аналізуються та вперше публіку-
ються архівні матеріали щодо фабричного кера-
мічного виробництва середньої наддніпрянщи-
ни і Правобережного Полісся (о. в. Школьна,
л. в. чміль, л. ф. Шепель). Ще в двох статтях
на основі писемних, етнографічних та археоло-
гічних матеріалів розглядається кустарний гон-
чарний промисел відомих осередків хіх—хх ст.
(а. М. оленич, а. М. оленич, о. о. руденко).
окремий блок складають публікації архітек-
турної кераміки: керамічних покрівельних ма-
теріалів ескі-кермену в криму (д. а. Моісеєв),
кахель з дубенського монастиря рівненської
області (Ю. л. Пшеничний, в. в. ткач).
чотири статті присвячені вивченню археоло-
гічного скла. в одній з них висвітлено результати
дослідження склоробного комплексу київського
Подолу хіі—хііі ст. (М. с. сергеєва, о. Ю. жу-
рухіна), в другій — представлені деякі знахідки
з розкопок на території Меджибізької фортеці
(Ю. і. толкачов, о. Ю. журухіна). третя робота
присвячена комплексному аналізу різних кате-
горій скляних виробів (прикраси, посуд, віконне
скло, гранати), здобутих під час десятилітніх до-
сліджень турецької лазні і барбакану в нижнь-
ому дворі аккерманської фортеці (с. о. біляєва,
о. є. фіалко), в четвертій наводяться результати
оптичного спектрального аналізу різноманітних
скляних виробів модерного часу із розкопок в іс-
торичному центрі Могильова (і. і. сінчук).
видання підготовлене згідно з плановими тема-
ми відділів археології києва та ахеології криму і
Південно-західного Причорномор’я інституту ар-
хеології нан україни. упорядкували цей випуск
л. в. чміль та і. б. тесленко. Щиро дякуємо усім
дослідникам, які взяли участь у його формуванні.
ірина ТЕСЛЕнКО, Леся ЧМіЛЬ
|