Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу)
У статті йдеться про знахідку чотирьох глиняних форм для виготовлення тонкостінного скляного посуду. Форми виявлено під час розкопок комплексу ХІІ —ХІІІ ст. в одній з частин виробничого кварталу Київського Подолу....
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162428 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) / М.С. Сергеєва, О.Ю. Журухіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 119-124. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162428 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1624282020-01-09T01:26:22Z Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) Сергеєва, М.С. Журухіна, О.Ю. Статті У статті йдеться про знахідку чотирьох глиняних форм для виготовлення тонкостінного скляного посуду. Форми виявлено під час розкопок комплексу ХІІ —ХІІІ ст. в одній з частин виробничого кварталу Київського Подолу. A unique find of four clay molds for making glass vessels was found during archaeological researches of the site on the Naberezhno-Khreshchatitska str., 21 (Kyiv Podil) in 2007. The excavations both on the street itself and on the bordering areas revealed the existence here of a large handicraft quarter with economic and production objects dated to the 11th and 12th centuries. Location of the studied site near the waterway (Dnieper River) was convenient for placing here fire-hazardous productions, such as glass-making workshops. On the site, remains of the construction of the furnace in the form of large pieces of vitrified clay and fragments of plinth form bricks were fixed. Numerous pieces of glass were found, as well as fragments of glassware, mainly those of bracelets and vessels. Among another finds there were such glass ornaments as beads and rings, and one inset for the ring. Among the ceramic material from the investigated complex, there were four clay molds for forming glass vessels. The molds were of bowl-like form and had a ribbed inner surface, made by hand. It is worthy to note that among the products there were two fragments of glass bottoms with ribbed outer surfaces, which could be made in such molds. Vessels with ribbed walls appear on the territory of Ancient Rus’ from the second half of the 12th century. Chemical analyzes of glass mass taken from the complex showed that samples could be identified as lead-potassium Ancient Rus’ glass. Glassware, certain materials (molds for glass vessels, crucibles, pieces of lead), allow to connect the excavated complex with glass-making production. 2018 Article Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) / М.С. Сергеєва, О.Ю. Журухіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 119-124. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162428 904.2(477-25)”653”.002.2 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Сергеєва, М.С. Журухіна, О.Ю. Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) Археологія і давня історія України |
| description |
У статті йдеться про знахідку чотирьох глиняних форм для виготовлення тонкостінного скляного посуду. Форми виявлено під час розкопок комплексу ХІІ —ХІІІ ст. в одній з частин виробничого кварталу Київського Подолу. |
| format |
Article |
| author |
Сергеєва, М.С. Журухіна, О.Ю. |
| author_facet |
Сергеєва, М.С. Журухіна, О.Ю. |
| author_sort |
Сергеєва, М.С. |
| title |
Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) |
| title_short |
Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) |
| title_full |
Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) |
| title_fullStr |
Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) |
| title_full_unstemmed |
Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) |
| title_sort |
глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу київського подолу) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162428 |
| citation_txt |
Глиняні форми для виготовлення скляних посудин (за даними розкопок середньовічного виробничого комплексу Київського Подолу) / М.С. Сергеєва, О.Ю. Журухіна // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 119-124. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT sergeêvams glinâníformidlâvigotovlennâsklânihposudinzadanimirozkopokserednʹovíčnogovirobničogokompleksukiívsʹkogopodolu AT žuruhínaoû glinâníformidlâvigotovlennâsklânihposudinzadanimirozkopokserednʹovíčnogovirobničogokompleksukiívsʹkogopodolu |
| first_indexed |
2025-07-14T14:58:54Z |
| last_indexed |
2025-07-14T14:58:54Z |
| _version_ |
1837634824341291008 |
| fulltext |
119ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
удк: 904.2(477-25)”653”.002.2
М. С. Сергєєва, О. Ю. Журухіна
ГЛиНЯНІ ФОРМи ДЛЯ ВиГОТОВЛЕННЯ сКЛЯНих
пОсУДиН (за даними розкопок середньовічного
виробничого комплексу Київського подолу)
У статті йдеться про знахідку чотирьох глиня-
них форм для виготовлення тонкостінного скля-
ного посуду. Форми виявлено під час розкопок ком-
плексу хіі—хііі ст. в одній з частин виробничого
кварталу Київського Подолу.
ключові слова: Давня Русь, Давній Київ, ремес-
ло, скляні вироби, технологія.
унікальна знахідка була виявлена під час
археологічних досліджень однієї з ділянок
київського Подолу у 2007 р. на вул. набереж-
но-хрещатицька, 21, а саме — чотири глиняні
форми для виготовлення скляного посуду. роз-
копки територій, що безпосередньо межували
з прибережною зоною (між вулицями г. сково-
роди та спаською), показали наявність вели-
кого виробничого кварталу з господарськими
та виробничими об’єктами хі—хііі ст. (сагай-
дак, сергеєва 1999; зоценко, сергеєва 2008,
с. 4—5). археологічні роботи безпосередньо на
самій набережно-хрещатицькій вулиці про-
водили доволі часто. її розташування поблизу
водної артерії (річка дніпро) було зручним для
розміщення тут вогненебезпечних виробництв,
наприклад, склоробних майстерень.
Під час дослідження території було виявлено
завал обпаленої глини помаранчевого кольо-
ру потужністю 40—50 см. у товщі заповнення
траплялися численні уламки осклянованої
обпаленої глини — стінок великої споруди,
обмазки, цеглин та плінфи з осклянованою
поверхнею. серед завалу глини і зазначених
уламків знайдено багато кераміки, колотого та
оплавленого скла (прозоре, жовтого чи зелено-
го кольору), скляного шлаку і фрагментованих
скляних виробів, більшість з яких складали
браслети й уламки посуду (вінця, стінки, руч-
ки, денця). описані рештки можна трактувати
як залишки склоплавильного горну, пов’язані
з давньоруським рівнем верхнього культурно-
го горизонту. він не був зафіксований in situ,
через що не реконструюється. фрагменти гор-
ну траплялись у межах всього розкопу, нарахо-
вано понад 1000 уламків, тобто мова може йти
про досить велику споруду або, найвірогідніше,
про кілька ідентичних споруд, а отже, про роз-
винуте широкомасштабне виробництво. Посуд,
серед зазначених скляних виробів, належить
до різних типів: гостродонні конусоподібні куб-
ки, посудини з денцем, що плавно переходить
до стінок, посудини на піддоні тощо (рис. 1; 5:
1—6). фрагменти переважно жовтого прозорого
скла, іноді патинізованого, проте зустрічаються
окремі екземпляри інших кольорів (блакитно-
го, зеленого, фіолетового), деякі фрагменти ві-
нець оздоблені кольоровими скляними смужка-
ми. браслети різних типів: круглі гладкі (іноді
з подвійними з’єднаними джгутами), круглі
гладкі перевиті, пласко-опуклі у перетині. на-
мистини й персні репрезентовані окремими
екземплярами, вставка для персня — всього
одним екземпляром, виготовленим з напівпро-
зорого яскраво-зеленого скла. цікавою знахід-
кою є фрагмент віконниці дископодібної форми
невеликого діаметру (не більше 75—80 мм) з
блакитного напівпрозорого скла. Подібні ві-
конниці могли використовуватися для вітражів
(зоценко, сергеєва 2008, с. 10—11).
серед керамічного матеріалу, що відносить-
ся до зазначеного комплексу, знайдено 4 ке-
рамічні вироби, попередньо інтерпретовані як
ливарні форми для скляного посуду (рис. 2; 3).
форми стаканоподібні, з ребристою внутрішнь-
ою поверхнею, сформовані вручну, різних роз-
мірів (табл. 1). одна з них (№ 3907) фрагмен-© М. с. сергєєва, о. Ю. журухіна, 2018
120 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
тована зі слідами використання, відрізняється
від інших трьох невеличким діаметром денця,
усередині денце більш заокруглене, ніж у трь-
ох цілих, зовнішня поверхня оброблена більш
ретельно і загладжена. Поверхня трьох цілих
форм оброблена ножем по сирій глині, через що
їхні стінки ззовні гранчасті. усередині повер-
хня всіх екземплярів трохи закопчена, проте
інших слідів використання на цілих екземпля-
рах не простежено. слід відзначити, що серед
скляних виробів є два денця посуду з ребристою
зовнішньою поверхнею, які могли вироблятись
за допомогою таких форм (рис. 1: 3). такий по-
суд видували в одночастинній рельєфній фор-
мі (рис. 4), що надавало продукції оптичного
ефекту — ребристої поверхні (столярова 2016,
с. 110). реконструкція посудин, що видувались
у зазначених формах, приведена за публіка-
Рис. 1. фрагменти денець скляних посудин, знайдених у виробничому комплексі
Рис. 2. глиняні форми з майстерні по вул. набережно-хрещатицька, 21 у києві
121ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Сергеєва, М. С., Журухіна, О. Ю. глиняні форми для виготовлення скляних посудин
цією Ю. л. Щапової (рис. 5: 3).
Посудини з ребристою зовніш-
ньою поверхнею у давньорусь-
ких шарах з’являються з дру-
гої половини хіі ст. (Щапова
1972, с. 58).
археологічні дані свідчать
про використання глиняних
чи кам’яних форм у склоробс-
тві вже з ранньоримського
часу, а широке використання
вони здобули в ісламський пе-
ріод, що відображено великою
кількістю знахідок скляних
посудин саме цієї, ребрис-
тої, форми (Jackson-Tal 2012,
p. 60, fig. 1: 11, 12). у склороб-
ній майстерні III—IV ст. біля
с. комарів на дністрі серед
знахідок (інструментів, улам-
ків горщиків для варіння скла,
інших залишків виробництва)
було виявлено два уламки гли-
няних форм для виготовлення
посудин напівсферичної фор-
ми з ребристою поверхнею
(рис. 6: 1), а серед фрагментів
скляного посуду зафіксовано
уламок (рис. 6: 2), який міг
бути виготовлений у цій фор-
мі (Щапова 1978a, с. 230; 1983,
с. 71—74). Ще одна форма, вже
з вапняку, для виробництва
Таблиця 1. розміри глиняних форм, мм
інвентарний
№
d найширшої
частини d денця висота товщина
стінок
3907 1 110 36 87 20
3908 78 46 67 17—20
3909 90 50 85 18—22
3910 115 63 90 17—20
примітка. 1 на денці тонким лезом прокреслено хрест.
Рис. 3. глиняні форми з майстерні (загальний вигляд)
Рис. 4. Процес виробництва скляного посуду шляхом видування у фор-
му (за: Энтелис 1982, рис. 20)
122 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
скляних посудин з ребристою поверхнею, була
знайдена під час розкопок склоробної майс-
терні VII—VIII ст. у тель-авіві (рис. 7). фор-
ма підциліндрична, висота — 13,0 см, діаметр
у найширшій частині — 9,0 см, товщина сті-
нок — 2,0 см. Ймовірно, форма призначалась
для витримування температури розплавленого
скла (Freestone et al. 2015, p. 47—48). зафіксо-
вано також знахідки металевих форм, але вони
призначались для виготовлення скляного по-
суду інших конфігурацій. наприклад, бронзова
форма пізньоримського або ранньоісламського
періоду для виробництва невеликих конічних
посудин (Kröger 2007, p. 265—266, fig. 1).
Матеріал, з якого виготовлена форма, впли-
ває на деякі морфологічні ознаки виробу:
кам’яна форма робить поверхню виробу ма-
товою (наприклад, кубики смальти, що виго-
товлені шляхом лиття скломаси на кам’яну
плиту, внутрішня поверхня деяких візантій-
ських браслетів, зовнішня поверхня деяких
посудин) через контакт гарячої скляної маси із
недостатньо нагрітою формою;
керамічну форму можна нагріти до опти-
мальної для формування скляних виробів тем-
ператури, тому, наприклад, дуття у керамічну
форму забезпечує блискучу зовнішню поверх-
ню посудини (Щапова 1983, с. 73—74).
Таблиця 3. Мікроелементний склад скла з майстерні
Шифр, №
–4 –2 –4 –3 –2 –4 –4 –3 –3 –3 –3 –3 –3 –3 –3 –2 –3 –3 –4 –2 –2
Ag As Au B Ba Be Bi со Cr Ga Li Nb Ni Sb Sc Sr V Y Yb Zn Zr
15 н.х. 0,58 0,3 0 31,5 3,1 0,9 0,8 0,3 2 0,3 3,1 1,3 0,9 1,5 0,2 1,8 2,9 1,3 3,5 0,8 4,1
16 н.х. 1,75 0,17 0 12 1,1 1 1,3 0,3 1,1 0,2 3,1 1,4 0,9 2,2 0,2 1,9 0,7 0,9 1,3 0,5 2,1
Таблиця 2. Макроелементний склад скла з майстерні
Шифр, № колір CuO MnO PbO SnO TiO P2O5 CaO Fe2O3 Al2O3 K2O MgO Na2O SiO2
15 н.х. жовтий 0,005 0,036 16,51 0,023 0,17 1,52 4,17 0,24 2,65 0,69 0,62 0,25 72,96
16 н.х. бірюзовий 0,32 0,26 32,86 0,0048 0,21 0,29 1,61 0,16 1,49 13,92 0,13 0,94 47,63
Рис. 5. реконструкція скляного давньоруського по-
суду (за: Щапова 1972, рис. 11)
Рис. 6. знахідки з майстерні біля с. комарів: 1 —
фрагменти глиняних форм (за: Щапова 1983, рис. 13:
9, 10); 2 — уламок скляної посудини з ребристою по-
верхнею (за: Щапова 1978a, рис. 1: 1)
Рис. 7. форма з вапняку для видування скляного
посуду (за: Freestone et al. 2015, fig. 6)
123ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Сергеєва, М. С., Журухіна, О. Ю. глиняні форми для виготовлення скляних посудин
визначення хімічного складу кількох зраз-
ків (фрагменти скляної маси) з майстерні
відбувалося за допомогою методу емісійного
кількісного спектрального аналізу (еса) у
відділі природничо-наукових і реставрацій-
них досліджень Музею археології інституту іс-
торії ім. Ш. Марджані ан рт (м. казань) 1. на
сьогоднішній день еса є найбільш інформа-
тивним з погляду набору елементного складу
матеріалу, що досліджується, має високу чут-
ливість, що дозволяє визначати як основні еле-
менти, вміст яких складає відсотки, так і мікро-
елементний склад, тобто, елементи, вміст яких
не перевищує 10–4—10–5 %.
з табл. 2 можна виділити скло 2 типів: свин-
цево-калійне із вмістом свинцю близько 16 %
(зразок 15) й свинцево-калійне із вмістом свин-
цю 33 % (зразок 16), вміст калію — приблизно
14 %. судячи з хімічного складу зразка шла-
ку (№ 15) можна припустити, що у майстерні,
відкритій на вул. набережно-хрещатицькій,
21, відбувалося безпосередньо варіння скла, бо
цей шлак ще не містить поташної компонен-
ти, в іншому випадку було б помітно низький
рівень оксиду кальцію та оксиду магнію. Пе-
ревага калію над натрієм може вказувати на
використання для золи рослин, що ростуть у
помірній континентальній зоні. бірюзове за-
барвлення скла отримане за допомогою міді.
Попередній висновок про характер цих майс-
терень, пов’язаний з виробництвом предметів
зі скла з готової скляної маси, не суперечить
отриманим результатам (журухина, храмчен-
кова 2012, с. 230—231).
розглянемо свинцево-калійне скло в історич-
ному аспекті. у першій чверті хі ст. з’являється
скло, виготовлене за новою рецептурою, яка пе-
редбачала поєднання вже трьох склоутворюю-
чих: піску, оксиду свинцю й поташу (карбонат
калію, що отримували із золи трав’янистих рос-
лин або дерев). варили таке скло при темпе-
ратурі 1000 °с, а виготовлення виробів з нього
відбувалось при температурі не вище 1150 °с.
таке скло піддавалось не тільки литтю, витя-
гуванню, навивці, але й видуванню. зі скла
цього типу виготовляли посуд й віконне скло.
візантійське скло того часу теж варилося із
потрійної шихти, яка складалася з піску, золи
й вапна. але давньоруське й візантійське скло
належать до різних класів, хоча норма й про-
порція поєднання компонентів однакова, що
наштовхує на думку про запозичення рецепту.
у той же час: джерелом лужної сировини у дав-
ньоруському склоробстві правив поташ, а не
зола, яку використовували візантійці (Щапова
1978b, с. 76—78; столярова 2016, с. 154—155).
давньоруські скляні вироби (фрагменти
прикрас, уламки посуду), а також форми для
видування скляних посудин, горщикоподібний
1. аналізи виконала кандидат фізико-математич-
них наук р. х. храмченкова.
тигель із застиглою скляною масою, декіль-
ка фрагментів свинцю можна пов’язувати із
склоробним виробництвом. отже, попередньо
можна казати про наявність виробничого осе-
редку зі склоробною спеціалізацією. у скло-
робній майстерні виготовляли не лише скляні
речі, але й поливу, яку застосовували на місці.
При цьому давньоруського полив’яного посуду
на ділянці було знайдено вкрай небагато і весь
він репрезентований дуже дрібними фрагмен-
тами, а писанок під поливу всього дві. отже,
виготовлення поливи не було основною спра-
вою майстрів і носило побічний характер (зо-
ценко, сергеєва 2008, с. 12—13).
загалом результати дослідження у межах
будівельного котловану дозволяють позначити
початок життєдіяльності на ділянці часом не
раніше хіі ст., коли з’являються перші об’єкти
господарчого та виробничого характеру. з са-
мого початку засвоєння ділянка розглядалась
як виробничий осередок, де не споруджува-
лись житлові будинки (жодних слідів житло-
вої забудови не було виявлено). інтенсивність
виробничої діяльності зростає і досягає верши-
ни свого розвитку наприкінці хіі — у першій
половині хііі ст., коли тут функціонує велика
склоробна майстерня або декілька таких май-
стерень. їх основною продукцією були брасле-
ти і скляний посуд. Побічним видом робіт було
виготовлення поливи і покриття поливою кера-
мічних писанок і, можливо, інших керамічних
виробів. Можна констатувати великий розмах
виробництва, а отже, його ринковий характер.
виявлення залишків склоплавильного гор-
ну — одного з нечисленних прикладів скло-
плавильних горнів на Подолі і взагалі у києві,
є найважливішим результатом археологічних
робіт 2007 р. на зазначеній ділянці (зоценко,
сергеєва 2008, с. 28).
ЛІТЕРАТУРА
журухина, е. Ю., храмченкова, р. х. 2012. стек-
лоделательные мастерские киевского Подола. Фи-
лология и культура, 3 (29), с. 226-234.
зоценко, в. М., сергеєва, М. с. 2008. Звіт цент-
ру археології Києва про археологічні дослідження на
ділянці будівництва у кварталі, створеному вул.
набережно-хрещатицька, Волоська, іллінська і Бо-
рисоглібська (за адресою набережно-хрещатицька,
21). на іа нану, в обробці.
сагайдак, М. а., сергеєва, М. с. 1999. дослід-
ження на київському Подолі у 1998 р. археологічні
відкриття в Україні 1998—1999 рр., с. 40-42.
столярова, е. к. 2016. Стекло средневековой
Москвы XII—XIV века. Москва: рггу.
Щапова, Ю. л. 1972. Стекло Киевской Руси. Мос-
ква: Мгу.
Щапова, Ю. л. 1978a. Мастерская по изготовле-
нию стекла у с. комарово. Советская археология, 3,
с. 230-242.
Щапова, Ю. л. 1978b. о химии и технологии стек-
ла. в: боголюбов, а. н. (ред.). Естественные пред-
ставления Древней Руси. Москва: наука, с. 74-81.
124 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
Щапова, Ю. л. 1983. Очерки истории древнего
стеклоделия (по материалам долины нила, Ближ-
него Востока и Европы). Москва: Мгу.
Энтелис, ф. с. 1982. Формование и горячее деко-
рирование стекла. ленинград: ленинградский ин-
женерно-строительный институт.
Freestone, I. C., Jackson-Tal, R. E., Taxel, I., Tal, O.
2015. Glass production at an Early Islamic workshop in
Tel Aviv. Journal of Archaeological Science, 62, p. 45-54.
Jackson-Tal, R. E. 2012. The Early Islamic glass
finds from Khirbat el-Thahiriya. Atiqot, 71, p. 57-72.
Kröger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass
Studies, 49, p. 265-266.
REfEREnCEs
Zhurukhina, E. Yu., Khramchenkova, R. Kh. 2012. Stek-
lodelatelnyye masterskiye Kievskogo Podola. Filologiya i kul-
tura, 3 (29), s. 226-234.
Zotsenko, V. M., Sergeyeva, M. S. 2008. Zvit Tsentru arkhe-
olohii Kyieva pro arkheolohichni doslidzhennia na diliantsi
budivnytstva u kvartali, stvorenomu vul. Naberezhno-Khresh-
chatytska, Voloska, Illinska i Borysohlibska (za adresoiu Nab-
erezhno-Khreshchatytska, 21). NA IA NANU, v obrobtsi.
Sahaidak, M. A., Sergeyeva, M. S. 1999. Doslidzhennia
na Kyivskomu Podoli u 1998 r. Arkheolohichni vidkryttia v
Ukraini 1998—1999 rr., s. 40-42.
Stolyarova, E. K. 2016. Steklo srednevekovoy Moskvy XII—
XIV veka. Moskva: RGGU.
Shchapova, Yu. L. 1972. Steklo Kievskoy Rusi. Moskva:
Izdatelstvo MGU.
Shchapova, Yu. L. 1978a. Masterskaya po izgotovleniyu
stekla u s. Komarovo. Sovetskaya arkheologiya, 3, s. 230-242.
Shchapova, Yu. L. 1978b. O khimii i tekhnologii stekla. In:
Bogolyubov, A. N. (ed.). Estestvennyye predstavleniya Drevney
Rusi. Moskva: Nauka, s. 74-81.
Shchapova, Yu. L. 1983. Ocherki istorii drevnego stek-
lodeliya (po materialam doliny Nila, Blizhnego Vostoka i Ev-
ropy). Moskva: MGU.
Entelis, F. S. 1982. Formovaniye i goryacheye dekorirovaniye
stekla. Leningrad: Leningradskiy inzhenerno-stroitelnyy institut.
Freestone, I. C., Jackson-Tal, R. E., Taxel, I., Tal, O. 2015.
Glass production at an Early Islamic workshop in Tel Aviv.
Journal of Archaeological Science, 62, p. 45-54.
Jackson-Tal, R. E. 2012. The Early Islamic glass finds from
Khirbat el-Thahiriya. Atiqot, 71, p. 57-72.
Kröger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Stud-
ies, 49, p. 265-266.
M. S. Sergeyeva, O. Yu. Zhurukhina
clay Molds for MakInG Glass
vessels (after data from the excava-
tions of the medieval production com-
plex on kyiv Podil district)
A unique find of four clay molds for making glass
vessels was found during archaeological researches of
the site on the Naberezhno-Khreshchatitska str., 21
(Kyiv Podil) in 2007. The excavations both on the street
itself and on the bordering areas revealed the existence
here of a large handicraft quarter with economic and
production objects dated to the 11th and 12th centuries.
Location of the studied site near the waterway (Dnieper
River) was convenient for placing here fire-hazardous
productions, such as glass-making workshops.
On the site, remains of the construction of the fur-
nace in the form of large pieces of vitrified clay and
fragments of plinth form bricks were fixed. Numerous
pieces of glass were found, as well as fragments of glass-
ware, mainly those of bracelets and vessels. Among an-
other finds there were such glass ornaments as beads
and rings, and one inset for the ring. Among the ce-
ramic material from the investigated complex, there
were four clay molds for forming glass vessels. The
molds were of bowl-like form and had a ribbed inner
surface, made by hand. It is worthy to note that among
the products there were two fragments of glass bot-
toms with ribbed outer surfaces, which could be made
in such molds. Vessels with ribbed walls appear on the
territory of Ancient Rus’ from the second half of the
12th century. Chemical analyzes of glass mass taken
from the complex showed that samples could be identi-
fied as lead-potassium Ancient Rus’ glass.
Glassware, certain materials (molds for glass ves-
sels, crucibles, pieces of lead), allow to connect the ex-
cavated complex with glass-making production.
keywords: Ancient Rus’, Ancient Kyiv, handicraft,
glassware, technology.
Одержано 19.11.2017
ЖУРУхІНА Олена Юріївна, завідувач, науко-
во-дослідний відділ, Музей історії десятинної цер-
кви, володимирська, 6/1, київ, 01001, україна,
lenzhurukh@gmail.com.
zhurukhIna olena yu., Head of scientific research
department of the Museum of Desiatynna church
history, Volodymyrska str. 6, Kyiv, 01001, Ukraine,
lenzhurukh@gmail.com.
сЕРГєєВА Марина сергіївна, кандидат історич-
них наук, старший науковий співробітник, інститут
археології нан україни, пр. героїв сталінграда 12,
київ, 04210, україна, mars014@ukr.net.
serGeyeva Maryna serhiivna, PhD, Senior
Research Fellow of the Institute of Archaeology, the
National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv
Stalingrada ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, mars014@
ukr.net.
|