Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності?
Наведено структурно-мінералогічні та хімічні характеристики вуглистого ксеноліту із хондриту Кримка, в якому збереглися прикмети первісної полістадійної акреції мінерального пилу протопланетної туманності. Вперше знайдені гіпотетичні пухкі пилові кульки, із яких найімовірніше утворились хондри....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16243 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? / В.П. Семененко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 67-72. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16243 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-162432011-02-10T12:02:16Z Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? Семененко, В.П. Статті Наведено структурно-мінералогічні та хімічні характеристики вуглистого ксеноліту із хондриту Кримка, в якому збереглися прикмети первісної полістадійної акреції мінерального пилу протопланетної туманності. Вперше знайдені гіпотетичні пухкі пилові кульки, із яких найімовірніше утворились хондри. The results of textural, mineralogical and chemical studying of the Krymka carbonaceous xenolith, which contains evidences of primary polystage accretion of mineral dust from the protoplanetary nebular, are given. Hypothetical fluffy “dusty balls”, which most probably belong to precursors of chondrules, are found for the first time. 2007 Article Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? / В.П. Семененко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 67-72. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0039 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16243 523.681 uk Українське мінералогічне товариство |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Семененко, В.П. Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| description |
Наведено структурно-мінералогічні та хімічні характеристики вуглистого ксеноліту із хондриту Кримка, в якому збереглися прикмети первісної полістадійної акреції мінерального пилу протопланетної туманності. Вперше знайдені гіпотетичні пухкі пилові кульки, із яких найімовірніше утворились хондри. |
| format |
Article |
| author |
Семененко, В.П. |
| author_facet |
Семененко, В.П. |
| author_sort |
Семененко, В.П. |
| title |
Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| title_short |
Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| title_full |
Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| title_fullStr |
Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| title_full_unstemmed |
Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| title_sort |
чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16243 |
| citation_txt |
Чи збереглись у метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції в протопланетній туманності? / В.П. Семененко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 67-72. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT semenenkovp čizbereglisʹumeteoritahstrukturnomíneralogíčníprikmetipervísnoíakrecíívprotoplanetníjtumanností |
| first_indexed |
2025-07-02T17:34:16Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:34:16Z |
| _version_ |
1836557435867758592 |
| fulltext |
Записки Українського мінералогічного товариства 67
ÓÄÊ 523.681
Â.Ï. ÑÅÌÅÍÅÍÊÎ
²íñòèòóò ãåîõ³ì³¿ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà ÍÀÍ Óêðà¿íè
òà ̳í³ñòåðñòâà íàäçâè÷àéíèõ ñèòóàö³é Óêðà¿íè
03680, ì. Êè¿â, ïð-ò Àêàä. Ïàëëàä³íà, 34à
×È ÇÁÅÐÅÃËÈÑÜ Ó ÌÅÒÅÎÐÈÒÀÕ
ÑÒÐÓÊÒÓÐÍÎ-̲ÍÅÐÀËÎò×Ͳ ÏÐÈÊÌÅÒÈ
ÏÅвÑÍί ÀÊÐÅÖ²¯  ÏÐÎÒÎÏËÀÍÅÒÍ²É ÒÓÌÀÍÍÎÑÒ²?
Наведено структурно-мінералогічні та хімічні характеристики вуглистого
ксеноліту із хондриту Кримка, в якому збереглися прикмети первісної
полістадійної акреції мінерального пилу протопланетної туманності.
Вперше знайдені гіпотетичні пухкі пилові кульки, із яких найімовірніше
утворились хондри.
Óòâîðåííÿ ïëàíåò, çîêðåìà Çåìë³, áåçïîñåðåäíüî ïîâ’ÿçàí³
ç ðàíí³ìè åòàïàìè ðîçâèòêó Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè. Ùî çíàº-
ìî ìè ïðî ¿¿ ïåðâ³ñíó ðå÷îâèíó ³ ÷è çáåðåãëèñü ¿¿ ðåøòêè â
³íøèõ êîñì³÷íèõ ò³ëàõ?
Æîäíà ç ³ñíóþ÷èõ ã³ïîòåç ïîõîäæåííÿ Ñîíÿ÷íî¿ ñèñ-
òåìè íå çäàòíà ïîâí³ñòþ ïîÿñíèòè ð³çíîìàí³òòÿ ô³çèêî-õ³-
ì³÷íèõ ïðîöåñ³â ¿¿ åâîëþö³¿ òà îñîáëèâîñò³ ôóíêö³îíóâàííÿ
ïëàíåò, ¿õ ñóïóòíèê³â, êîìåò é ³íøèõ ìàëèõ ò³ë, çîêðåìà àñ-
òåðî¿ä³â. Ðàçîì ç òèì äàí³ àñòðîô³çèêè îäíîçíà÷íî çàñâ³ä÷ó-
þòü, ùî ñóáñòðàòîì äëÿ çàðîäæåííÿ ç³ðêîâèõ ñèñòåì º ãà-
çîïèëîâ³ òóìàííîñò³ Âñåñâ³òó. Ôàêòè÷íî, ñàìå ç ïèëîâî¿
êîìïîíåíòè òóìàííîñòåé, ÿêà ñêëàäåíà ñóáì³êðîííèìè ³ íà-
íîìåòðè÷íèìè àìîðôíèìè òà ì³íåðàëüíèìè çåðíàìè, à òà-
êîæ ïðîäóêò³â ¿õ âçàºìî䳿 ç ãàçîì óòâîðþþòüñÿ ïëàíåòí³
ò³ëà ç³ðêîâèõ ñèñòåì. Îòæå, ç’ÿñóâàííÿ óìîâ óòâîðåííÿ òà
åâîëþö³¿ ïëàíåòíî¿ ðå÷îâèíè íåìîæëèâå áåç ïîøóêó, ³äåí-
òèô³êàö³¿ ³ âèâ÷åííÿ ïåðâ³ñíîãî ì³íåðàëüíîãî ïèëó. Íà â³ä-
ì³íó â³ä ³íøèõ ò³ë Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè, íåäèôåðåíö³éîâàí³ ìå-
òåîðèòè º ºäèíèìè ïðåäñòàâíèêàìè ðàíí³õ åòàï³â ðîçâèòêó
ïðîòîïëàíåòíî¿ òóìàííîñò³, ÿê³ âì³ùóþòü ðåë³êòè ïåðâ³ñíîãî
ïèëó ó âèãëÿä³ òîíêîçåðíèñòî¿ ðå÷îâèíè [4, 5, 9, 13, 15].
Òîíêîçåðíèñòà ðå÷îâèíà âóãëèñòèõ ³ íåð³âíîâàæíèõ çâè-
÷àéíèõ õîíäðèò³â íàëåæèòü äî íàéñêëàäí³øèõ ³ ãåíåòè÷íî
âàæëèâèõ îá’ºêò³â äîñë³äæåííÿ. Âèâ÷åííÿ çåðåí ì³êðî- òà
íàíîìåòðè÷íèõ ðîçì³ð³â, ñêëàäíèõ ïîë³ì³íåðàëüíèõ àñîö³-
àö³é, à òàêîæ íåîäíîð³äíîñò³ õ³ì³÷íîãî ñêëàäó ì³íåðàë³â
çíàõîäèòüñÿ íà ìåæ³ àáî ïîçà ìåæàìè ñó÷àñíèõ ³íñòðóìåí-
òàëüíèõ ìîæëèâîñòåé äîñë³äæåííÿ. Òîíêîçåðíèñòà ðå÷îâè-
íà º ãîëîâíèì êîìïîíåíòîì ïðèì³òèâíî¿ ìàòðèö³ íåäèôå-
ðåíö³éîâàíèõ õîíäðèò³â, òåìíèõ êñåíîë³ò³â, ó âèãëÿä³ îáî-
ëîíîê îòî÷óº îêðåì³ õîíäðè, ¿õ óëàìêè ³ êñåíîë³òè. Ó çâè-
÷àéíèõ õîíäðèòàõ ïåòðîëîã³÷íèõ òèï³â 3 ³ 4 âîíà ñêëàäåíà
ñóì³øøþ òîíêèõ çåðåí ïåðåâàæíî îë³â³íó, ï³ðîêñåí³â, ìåí-
øîþ ì³ðîþ àìîðôíîþ ñèë³êàòíîþ ôàçîþ, ïëàã³îêëàçîì ³
îêðåìèìè çåðíàìè í³êåëèñòîãî çàë³çà é òðî¿ë³òó. Â.Ï. ÑÅÌÅÍÅÍÊÎ, 2007
В.П. Семененко
Записки Українського мінералогічного товариства68
Îäíèì ³ç íàéâàæëèâ³øèõ äîñÿãíåíü êîñì³÷íî¿ ì³íåðàëî㳿 òà êîñìîõ³ì³¿ º
âèÿâëåííÿ â ïðèì³òèâí³é òîíêîçåðíèñò³é ðå÷îâèí³ õîíäðèò³â ñóáì³êðîííèõ ³
íàíîìåòðè÷íèõ äîñîíÿ÷íèõ çåðåí ãðàô³òó, àëìàçó, ìóàñàí³òó (SiC) òà îñáîðí³òó
(TiN) [2]. Ñàìå àíîìàëüíå çáàãà÷åííÿ öèõ ì³íåðàëüíèõ çåðåí âàæêèìè ³çîòîïà-
ìè, ÿêå íåìîæëèâî ïîÿñíèòè æîäíèì ³ç â³äîìèõ ô³çèêî-õ³ì³÷íèõ ïðîöåñ³â ôðàê-
ö³îíóâàííÿ ³çîòîï³â ó ìåæàõ Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè, äàëî çìîãó ïðèïóñòèòè ¿õ óòâî-
ðåííÿ â ³íøèõ ç³ðêîâèõ ñèñòåìàõ íàøî¿ ãàëàêòèêè âíàñë³äîê âèáóõó íàäíîâèõ
ç³ðîê. Îá’ºìíà ÷àñòêà ðåë³êòîâèõ äîñîíÿ÷íèõ ì³íåðàë³â ó òîíêîçåðíèñò³é ðå÷î-
âèí³ ïðèì³òèâíèõ õîíäðèò³â ñÿãຠ1–3 % [1].
Ö³ äàí³ êîñìîõ³ì³¿ ïîâí³ñòþ óçãîäæóþòüñÿ ç äàíèìè ñó÷àñíèõ àñòðîô³çè÷-
íèõ äîñë³äæåíü ç³ðîê. Òàê, ó ðåçóëüòàò³ äîñë³äæåííÿ ÷åðâîíèõ ã³ãàíò³â çà äîïî-
ìîãîþ ç³ðêîâèõ ñïåêòðîñêîï³â óñòàíîâëåíî, ùî ä³ÿëüí³ñòü êèñíåâîãî òèïó ç³ðîê
ïîðîäæóº âåëè÷åçíó ê³ëüê³ñòü ñèë³êàòíîãî ïèëó, â òîé ÷àñ ÿê âóãëåöåâèé òèï ç³-
ðîê ãåíåðóº âóãëåöåâèé ïèë, ñêëàäåíèé ãðàô³òîì, àëìàçîì ³ ò. ï. [11]. Òàêèì ÷è-
íîì, º âñ³ ï³äñòàâè ãîâîðèòè ïðî ôóíäàìåíòàëüí³ñòü ïðîöåñó ì³íåðàëîóòâîðåííÿ
ó Âñåñâ³ò³, â³ä çàðîäæåííÿ ³ åâîëþö³¿ ì³íåðàë³â ó ç³ðêîâèõ ñèñòåìàõ, ó ãàçîïèëî-
âèõ òóìàííîñòÿõ, ïåðâèííèõ ïèëîâèõ çãóñòêàõ, ìàòåðèíñüêèõ ò³ëàõ ìåòåîðèò³â òà
ïëàíåò äî ¿õ âèíèêíåííÿ ï³ä ÷àñ åíäîãåííèõ ³ åêçîãåííèõ ïðîöåñ³â íà ïëàíåòàõ.
Îäíèì ³ç â³äîìèõ íåð³âíîâàæíèõ çâè÷àéíèõ ìåòåîðèò³â, ÿê³ ì³ñòÿòü ðåë³ê-
òîâó ïèëîâó êîìïîíåíòó ïðîòîïëàíåòíî¿ òóìàííîñò³, º õîíäðèò Êðèìêà (LL3.1)
[1, 9, 15, 17–21]. Âò³ì çà äàíèìè îïòè÷íèõ, åëåêòðîííîì³êðîñêîï³÷íèõ ³ ì³êðî-
çîíäîâèõ äîñë³äæåíü ìåòåîðèòà, íå âñÿ éîãî òîíêîçåðíèñòà ðå÷îâèíà íàëåæèòü
áåçïîñåðåäíüî äî ðåë³êò³â ïèëîâî¿ êîìïîíåíòè. Çäåá³ëüøîãî âîíà òîþ ÷è ³íøîþ
ì³ðîþ çì³íåíà ïðîöåñàìè òåðìàëüíîãî ÷è óäàðíîãî ìåòàìîðô³çìó [19–21] àáî
ïðåäñòàâëåíà ïðîäóêòàìè ðîçêðèñòàë³çàö³¿ ñêëà ó ñêëîâì³ñíèõ õîíäðàõ ÷è ¿õ óëàì-
êàõ. Òîíê³ äîñë³äæåííÿ áóäîâè òà ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó ïèëîâî¿ îáîëîíêè îäí³º¿
³ç õîíäð ìåòåîðèòà, ÿê³ ïðîâåäåí³ çà äîïîìîãîþ òðàíñì³ñ³éíîãî åëåêòðîííîãî ì³-
êðîñêîïà [1], ïîêàçàëè, ùî âîíà ñêëàäàºòüñÿ ³ç îë³â³íîâî¿ îñíîâè, ðîçì³ð çåðåí â
ÿê³é áëèçüêî 0,1 ìêì, îêðåìèõ óëàìê³â á³ëüøèõ çåðåí îë³â³íó (Fa70-80) ³ íèçüêîêàëü-
ö³ºâîãî ï³ðîêñåíó, àìîðôíîãî ôåëüäøïàòî¿äíîãî êîìïîíåíòà, îêðåìèõ îêñèä³â
çàë³çà (ìàãíåòèòó, ãåìàòèòó).
Ìàëîçì³íåí³ ðåë³êòè ïèëîâî¿ êîìïîíåíòè â³äçíà÷åí³ íàìè â íåâåëèêèõ çà
ðîçì³ðàìè ä³ëÿíêàõ ìàòðèö³ õîíäðèòà Êðèìêà, â îêðåìîìó âèïàäêó ó âèãëÿä³
æèëêè, îñîáëèâîñò³ áóäîâè ÿêî¿ çàñâ³ä÷óþòü çàïîâíåííÿ ïèëîì ì³æõîíäðîâîãî
ïðîñòîðó â ìàòåðèíñüêîìó ò³ë³ õîíäðèòà [18], â ïèëîâèõ îáîëîíêàõ õîíäð ³ êñå-
íîë³ò³â òà â òîíêîçåðíèñòèõ êñåíîë³òàõ. ²ç îñòàíí³õ íàéö³êàâ³øîþ º òîíêîçåð-
íèñòà ðå÷îâèíà êñåíîë³òó ÂÊ13, âèâ÷åííÿ ÿêî¿ äຠçìîãó çðîáèòè âàæëèâ³ ãåíå-
òè÷í³ âèñíîâêè ùîäî ïåðâ³ñíî¿ àêðåö³¿ òà ìåõàí³çìó óòâîðåííÿ õîíäð [18, 19].
Õîíäðè º âàæëèâèì êîìïîíåíòîì õîíäðèò³â, ôîðìà, ñòðóêòóðà, ì³íåðàëü-
íèé, õ³ì³÷íèé òà ³çîòîïíèé ñêëàä ÿêèõ âêàçóþòü íà ¿õ óòâîðåííÿ â ðåçóëüòàò³
ðîçêðèñòàë³çàö³¿ êðàïëèí ðîçïëàâó [7]. Âîäíî÷àñ ìåõàí³çì óòâîðåííÿ öèõ êðàï-
ëèí çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíèì. Ñåðåä ³ñíóþ÷èõ ã³ïîòåç íàé³ìîâ³ðí³øèì º ïðè-
ïóùåííÿ ïðî óòâîðåííÿ õîíäð ï³ä ÷àñ ïåðåïëàâëåííÿ ïèëîâî¿ êîìïîíåíòè ãà-
çîïèëîâî¿ òóìàííîñò³ â ðåçóëüòàò³ âèñîêîåíåðãåòè÷íèõ ïîä³é, òèïó ÷èñëåííèõ
ì³êðîáëèñêàâîê [14] àáî ïðîõîäæåííÿ óäàðíî¿ õâèë³ [3, 8]. Ïðè öüîìó âñòàíîâ-
ëåíî, ùî òåðìîäèíàì³÷í³ âèìîãè òàêîãî ïðîöåñó çàäîâ³ëüíÿòèìóòüñÿ ëèøå òîä³,
êîëè ïåðåïëàâëÿòèìóòüñÿ íå îêðåì³ ïèëèíêè, à ¿õ êóëåïîä³áí³ ïîðèñò³ àãðåãàòè,
íàçâàí³ “dusty balls”. ²äåÿ ïîøóêó ã³ïîòåòè÷íèõ “dustballs” ³ñíóº ç 1980 ð. [6],
àëå äîñë³äíèêè òàê ³ íå çíàéøëè ¿õ ó ìåòåîðèòàõ. Çíàéäåíèé íàìè â õîíäðèò³
Êðèìêà ïèëîâèé êñåíîë³ò ÂÊ13 ìຠóí³êàëüíó ñòðóêòóðó, ÿêà º ïåðøèì ñòðóê-
òóðíî-ì³íåðàëîã³÷íèì ñâ³ä÷åííÿì ìåõàí³çìó ïåðâ³ñíî¿ àêðåö³¿ ïèëó ³ äîêàçîì
³ñíóâàííÿ ïèëîâèõ ïóõêèõ êóëüîê ó ðàíí³é ãàçîïèëîâ³é òóìàííîñò³, ÿê íàé³ìî-
Чи збереглись в метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції
Записки Українського мінералогічного товариства 69
â³ðí³øèõ ïîïåðåäíèê³â õîíäð. Âðàõîâóþ÷è âàæëèâ³ñòü çíàõ³äêè êñåíîë³òó äëÿ
ï³çíàííÿ ïðèðîäè õîíäðèò³â, çóïèíèìîñü äåòàëüí³øå íà îñîáëèâîñòÿõ éîãî áó-
äîâè òà ñêëàäó [18].
Ïèëîâèé êñåíîë³ò ÂÊ13 ñêëàäåíèé ïåðåâàæíî ì³êðîííèìè, ñóáì³êðîííèìè ³
íàíîìåòðè÷íèìè çåðíàìè îë³â³íó, ï³ðîêñåí³â, òðî¿ë³òó ³ í³êåëèñòîãî çàë³çà. Îäíî-
ð³äíà ñóì³ø öèõ ì³íåðàë³â ì³ñòèòü òàêîæ îêðåì³ çåðíà òà ¿õ ôðàãìåíòè ðîçì³-
ðîì â³ä îäèíèöü äî äåñÿòê³â ì³êðîìåòð³â îë³â³íó, ï³ðîêñåí³â, à òàêîæ ì³êðîíí³
çåðíà ð³äê³ñíèõ âèñîêîòåìïåðàòóðíèõ ì³íåðàë³â: øï³íåë³, ã³áîí³òó, Ti-ôàññà¿òó,
ïåðîâñê³òó òà àíîðòèòó (An99). Âñ³ ì³íåðàëè êñåíîë³òó ìàþòü ïåðåì³ííèé ñêëàä,
ÿêèé çì³íþºòüñÿ â³ä çåðíà äî çåðíà àáî â ìåæàõ âåëèêèõ çåðåí.
Ó êñåíîë³ò³ íàÿâí³ òàêîæ îêðåì³ ì³êðîõîíäðè ðîçì³ðîì ìåíøå 20 ìêì, ÿê³
ñêëàäåí³ íîðìàòèâíèì îë³â³íîì àáî ï³ðîêñåíîì. Âðàõîâóþ÷è ì³çåðíó ê³ëüê³ñòü
ì³êðîõîíäð ó êñåíîë³ò³ ïîð³âíÿíî ç âåëèêèì îá’ºìîì õîíäð ó õîíäðèò³ Êðèìêà,
ìîæíà ä³éòè âèñíîâêó, ùî ïðîöåñ ¿õ óòâîðåííÿ â³äáóâàâñÿ íà ì³êðîìàñøòàáíîìó
ð³âí³, ìîæëèâî, áåçïîñåðåäíüî ï³ä ÷àñ ïåðåïëàâëåííÿ îêðåìèõ íåçíà÷íèõ çà ðîçì³-
ðîì ñêóï÷åíü ì³íåðàëüíîãî ïèëó. Ïðè÷îìó öåé ïðîöåñ áóâ íå øèðîêîìàñøòàá-
íèì, à çäåá³ëüøîãî ñïîðàäè÷íèì. Íå âèêëþ÷åíî, ùî ñàìå åëåêòðîñòàòè÷íèé
ðîçïîä³ë çàðÿä³â ì³æ ñèë³êàòíèìè çåðíàìè, ÿê³ áóëè ó ïîñò³éíîìó ðóñ³, çóìîâèâ
¿õ ïåðåïëàâëåííÿ. Òàê³ ì³êðîõîíäðè ñïîñòåð³ãàëè ³ â òîíêîçåðíèñòèõ îáîëîíêàõ
õîíäð, ùî äàëî çìîãó ä³éòè âèñíîâêó ùîäî ôîðìóâàííÿ õîíäð ñàìå â ïèëîâîìó
ñåðåäîâèù³ [10, 16].
Âàëîâèé õ³ì³÷íèé ñêëàä êñåíîë³òó ÂÊ13 (äèâ. òàáëèöþ) º òèïîâèì äëÿ òîí-
êîçåðíèñòî¿ ðå÷îâèíè õîíäðèò³â ³ õàðàêòåðèçóºòüñÿ íèçüêîþ àíàë³òè÷íîþ ñó-
ìîþ (93,4 %), ùî îáóìîâëåíî âèñîêîþ éîãî ïîðèñò³ñòþ ³ éìîâ³ðíîþ íàÿâí³ñòþ
Ñ-âì³ñíèõ ôàç. Ïîð³âíÿíî ç íåïðîçîðîþ ïðèì³òèâíîþ ìàòðèöåþ, òîíêîçåðíèñ-
òà ðå÷îâèíà êñåíîë³òó çáàãà÷åíà ñ³ðêîþ, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ¿¿ ñóëüô³äèçàö³þ, çíà-
÷íî íèæ÷ó êîíöåíòðàö³þ FeO ³ ï³äâèùåíèé âì³ñò MgO. Ñï³ââ³äíîøåííÿ
SiO2/MgO äຠçìîãó êëàñèô³êóâàòè ðå÷îâèíó êñåíîë³òó ÿê âóãëèñòó.
Íà â³äì³íó â³ä ³íøèõ òîíêîçåðíèñòèõ óòâîðåíü, ÿê³ ìàþòü îäíîð³äíó ñòðóê-
òóðó, ÂÊ13 õàðàêòåðèçóºòüñÿ “õîíäðèòîâîþ” ñòðóêòóðîþ, ÿêó âèäíî ó â³äáèòîìó
ñâ³òë³ òà ó â³äáèòèõ åëåêòðîíàõ. Ó ïîë³ðîâàíîìó øë³ô³ â³í ñêëàäàºòüñÿ ç îêðóãëèõ
Âàëîâèé õ³ì³÷íèé ñêëàä (%) êñåíîë³òó ÂÊ13 òà éîãî òåêñòóðíèõ îäèíèöü
(ïåðåðàõîâàíî íà 100 %)
Êîìïîíåíò ÂÊ13(402)
Îêðóãë³
ä³ëÿíêè (40)
Îáîëîíêè (40) Ìàòðèöÿ (91)
Îáîëîíêà
ÂÊ13 (15)
Na2O 0,73 0,51 0,40 0,64 0,25
MgO 23,2 24,9 23,4 24,2 22,2
SiO2 34,3 35,9 33,7 34,4 35,5
CaO 1,57 1,43 1,52 1,64 1,54
Al2O3 2,10 2,21 2,11 2,25 1,76
P2O5 0,54 0,60 0,40 0,45 0,28
K2O 0,03 <0,02 <0,02 0,03 0,04
TiO2 0,10 0,09 0,10 0,10 0,09
Cr2O3 0,52 0,49 0,40 0,47 0,43
MnO 0,28 0,27 0,25 0,27 0,35
FeO 33,6 32,4 34,9 32,7 36,1
Ni 1,39 0,68 1.09 1,23 1,29
S 1,60 0,55 1,61 1,54 0,17
Cóìà 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Àíàë³òè÷íà ñóìà 93,4 89,7 90,0 93,2 88,7
SiO2/MgO 1,48 1,44 1,44 1,42 1,60
Ï ð è ì ³ ò ê à. ʳëüê³ñòü àíàë³ç³â íàâåäåíî â äóæêàõ. Âàëîâèé õ³ì³÷íèé ñêëàä [21] îòðèìàíî ðîç-
ôîêóñîâàíèì åëåêòðîííèì ïðîìåíåì (70 ìêì) íà åëåêòðîííîìó ì³êðîçîíä³ JEOL JXA-8600 MX.
В.П. Семененко
Записки Українського мінералогічного товариства70
òîíêîçåðíèñòèõ ñèë³êàòíèõ ä³ëÿíîê, ÿê³ ìàþòü òåìíå ÿäðî ³ ñâ³òëó îáîëîíêó â ñè-
ë³êàòí³é ìàòðèö³, çáàãà÷åí³é ìåòàëîì ³ òðî¿ë³òîì. Äåÿê³ ç òàêèõ îêðóãëèõ îá’ºêò³â ìà-
þòü òðè îáîëîíêè, ÿê³ â³äð³çíÿþòüñÿ çà ù³ëüí³ñòþ ³ òîâùèíîþ. Ðîçì³ðè ÿäåð çì³íþ-
þòüñÿ â ä³àìåòð³ â³ä 200 äî 800 ìêì, à îáîëîíîê – â³ä 70 äî 200 ìêì çà òîâùèíîþ.
Îñíîâí³ â³äì³ííîñò³ ì³æ ÿäðàìè, îáîëîíêàìè ³ ìàòðèöåþ êñåíîë³òó ïîâ’ÿçàí³
ç ¿õ ïîðèñò³ñòþ, à òàêîæ ç â³äíîøåííÿì ñèë³êàòè/(ìåòàë + ñóëüô³ä), òîáòî ç âì³ñ-
òîì ³ ðîçïîä³ëîì íåïðîçîðèõ ì³íåðàë³â. Íà â³äì³íó â³ä ÿäðà, îáîëîíêè º ù³ëüí³-
øèìè ³ ì³ñòÿòü á³ëüøó ê³ëüê³ñòü íåïðîçîðèõ ì³íåðàë³â. ³äíîñíî âèñîêèé âì³ñò
îñòàíí³õ çóìîâèâ âèùó â³äáèâíó çäàòí³ñòü îáîëîíîê â îïòè÷íîìó ì³êðîñêîï³.
Çã³äíî ç âàëîâèì õ³ì³÷íèì ñêëàäîì ÿäåð òà îáîëîíîê (äèâ. òàáëèöþ), âîíè
õàðàêòåðèçóþòüñÿ íèçüêîþ àíàë³òè÷íîþ ñóìîþ ³ â³äð³çíÿþòüñÿ ì³æ ñîáîþ çà
âì³ñòîì FeO, Ni i S. Îáîëîíêè ì³ñòÿòü âèù³ êîíöåíòðàö³¿ FeO, S, Ni, à òàêîæ
ìåíøó ê³ëüê³ñòü SiO2, í³æ ÿäðà. Ö³ äàí³ äîáðå óçãîäæóþòüñÿ ç ì³íåðàëüíèì
ñêëàäîì, à ñàìå ç ï³äâèùåíèì âì³ñòîì ñóëüô³äó ³ ìåòàëó â îáîëîíêàõ. Êð³ì òî-
ãî, ñï³ââ³äíîøåííÿ SiO2/MgO äຠçìîãó êëàñèô³êóâàòè ³ ÿäðà, ³ îáîëîíêè ÿê
âóãëèñòó ðå÷îâèíó.
Êñåíîë³ò îáëÿìîâàíèé ñóö³ëüíîþ òîíåíüêîþ ñèë³êàòíîþ îáîëîíêîþ ³ç çíà-
÷íî ìåíøîþ ê³ëüê³ñòþ ìåòàëó ³ òðî¿ë³òó. ¯¿ âàëîâèé ñêëàä (äèâ. òàáëèöþ) â³äð³ç-
íÿºòüñÿ â³ä ñêëàäó êñåíîë³òó ïîíèæåíîþ àíàë³òè÷íîþ ñóìîþ, òðîõè âèùîþ êîí-
öåíòðàö³ºþ FeO, Ni, ìåíøèì âì³ñòîì MgO i ñóòòºâî íèæ÷èì âì³ñòîì S. Çà
ñï³ââ³äíîøåííÿì SiO2/MgO ðå÷îâèíà îáîëîíêè õ³ì³÷íî áëèçüêà äî çâè÷àéíèõ
õîíäðèò³â ³ ïîâí³ñòþ â³äïîâ³äຠõîíäðèòó Êðèìêà. Ö³ äàí³ îäíîçíà÷íî çàñâ³ä÷ó-
þòü, ùî òîíêîçåðíèñòà îáîëîíêà íå º ðåçóëüòàòîì îêèñíåííÿ ðå÷îâèíè êñåíî-
ë³òà, à óòâîðèëàñÿ âíàñë³äîê íàëèïàííÿ òîíêîãî ïèëó ç äåùî â³äì³ííèìè õ³ì³÷-
íèìè õàðàêòåðèñòèêàìè íà ïîâåðõíþ êñåíîë³òó â ïèëîâîìó ñåðåäîâèù³, çá³äíå-
íîìó ñóëüô³äàìè.
Íàÿâí³ñòü ó êñåíîë³ò³ âèñîêîòåìïåðàòóðíèõ, çáàãà÷åíèõ Ñà ³ Al ì³íåðàë³â –
äîñèòü ð³äê³ñíèõ êîìïîíåíò³â çâè÷àéíèõ õîíäðèò³â, àëå òèïîâèõ äðóãîðÿäíèõ ó
âóãëèñòèõ õîíäðèòàõ [12], º äîäàòêîâèì ì³íåðàëîã³÷íèì ³íäèêàòîðîì íàëåæíîñ-
ò³ êñåíîë³òó ÂÊ13 äî ðå÷îâèíè âóãëèñòîãî òèïó.
Íåçâè÷àéíà òîíêîçåðíèñòà ñòðóêòóðà êñåíîë³òó ìຠôóíäàìåíòàëüíå çíà-
÷åííÿ äëÿ ç’ÿñóâàííÿ óìîâ ¿¿ óòâîðåííÿ â ðàíí³é ïðîòîïëàíåòí³é òóìàííîñò³.
Ñïîñòåðåæåííÿ îêðóãëèõ çîíàëüíèõ ä³ëÿíîê ó äâîõ ïàðàëåëüíèõ ïëîùèíàõ êñå-
íîë³òà âêàçóº íà òå, ùî âîíè ïðåäñòàâëåí³ òîíêîçåðíèñòèìè îá’ºêòàìè, ÿê³ ìà-
þòü â îá’ºìíîìó âèì³ð³ ñôåðè÷íó ôîðìó ³ íàëåæàòü, íàé³ìîâ³ðí³øå, äî ïåðâèí-
íèõ ïóõêèõ ñêóï÷åíü ñèë³êàòíîãî ïèëó, òîáòî äî “dustballs”. Âðàõîâóþ÷è òàêîæ
íåîäíîð³äíèé õ³ì³÷íèé ñêëàä ì³íåðàë³â ³ ãîëîâí³ ì³íåðàëîã³÷í³ òà õ³ì³÷í³ îñîá-
ëèâîñò³ ÿäðà ³ îáîëîíîê, ìîæíà ä³éòè âèñíîâêó, ùî “õîíäðèòîâà” ñòðóêòóðà
êñåíîë³òó óòâîðèëàñÿ âíàñë³äîê áàãàòîñòàä³éíî¿ àêðåö³¿ ì³íåðàëîã³÷íî ð³çíèõ
òèï³â ïèëîâî¿ êîìïîíåíòè ïðîòîïëàíåòíî¿ òóìàííîñò³. Êð³ì òîãî, âèâ÷åííÿ ì³-
êðîðîçïîä³ëó ëåãêèõ ³íåðòíèõ ãàç³â ïîêàçàëî çíà÷íå çáàãà÷åííÿ ïåðâèííèì 20Ne
êñåíîë³òó ÂÊ13 ïîð³âíÿíî ç ìàòðèöåþ õîíäðèòà Êðèìêà [22, 23]. Ö³ äàí³ îäíî-
çíà÷íî çàñâ³ä÷óþòü, ùî êñåíîë³ò º ïðîäóêòîì áåçïîñåðåäíüî¿ àêðåö³¿ ïèëîâî¿
êîìïîíåíòè òóìàííîñò³. Âðàõîâóþ÷è òàêîæ âóãëèñòèé ñêëàä êñåíîë³òó, ç âåëè-
êîþ ÷àñòêîþ éìîâ³ðíîñò³ ìîæíà ïðèïóñòèòè íàÿâí³ñòü ó íüîìó îðãàí³÷íèõ ñïî-
ëóê ³ äîñîíÿ÷íèõ çåðåí ì³íåðàë³â.
Îòæå, ñòðóêòóðíî-ì³íåðàëîã³÷í³ òà õ³ì³÷í³ äîñë³äæåííÿ âóãëèñòîãî êñåíîë³-
òó ÂÊ13 ç íåçâè÷àéíîþ “õîíäðèòîâîþ” ñòðóêòóðîþ òîíêîçåðíèñòî¿ ðå÷îâèíè
äàþòü çìîãó â³äòâîðèòè ô³çèêî-õ³ì³÷í³ ïðîöåñè â ïèëîâîìó ñåðåäîâèù³, ÿêå
ñêëàäàëîñÿ ç êðèïòîêðèñòàë³÷íîãî ñèë³êàòíîãî ïèëó, íåçíà÷íî¿ ê³ëüêîñò³ çåðåí
ìåòàëó ³ ñóëüô³äó, à òàêîæ ôðàãìåíò³â âåëèêèõ ñèë³êàòíèõ çåðåí, âèñîêîòåìïå-
ðàòóðíèõ Ca,Al-áàãàòèõ ì³íåðàë³â ³ ì³êðîõîíäð [18, 19]. Çàðîäæåííÿ êñåíîë³òó â
ïðîòîïëàíåòí³é ãàçîïèëîâ³é òóìàííîñò³ â³äáóâàëîñü ó òàê³é ïîñë³äîâíîñò³:
Чи збереглись в метеоритах структурно-мінералогічні прикмети первісної акреції
Записки Українського мінералогічного товариства 71
1) ïåðâ³ñíà àêðåö³ÿ ñèë³êàòíîãî ïèëó ç íèçüêîþ øâèäê³ñòþ íà ïîâåðõíþ
á³ëüøèõ çà ðîçì³ðàìè, ïåðåâàæíî ìåòàëåâèõ çåðåí, ùî ñïðè÷èíèëî óòâîðåííÿ
àêðåö³éíèõ ïóõêèõ ïèëîâèõ êóëüîê;
2) íàëèïàííÿ íà ïåðâ³ñí³ ñèë³êàòí³ êóëüêè ïèëó, çáàãà÷åíîãî ìåòàëîì ³ ñóëü-
ô³äàìè, ùî áóëî çóìîâëåíî çì³íîþ â³äíîøåííÿ ñèë³êàò/(ìåòàë+ñóëüô³ä) ó ïèëîâ³é
êîìïîíåíò³ àáî â ÷àñ³, àáî â ïðîñòîð³; ðèòì³÷íà çì³íà ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó ïè-
ëîâîãî ñåðåäîâèùà ïðèâåëà äî óòâîðåííÿ ê³ëüêîõ îáîëîíîê íà ïîâåðõí³ ïóõêèõ
ïèëîâèõ êóëüîê;
3) ì’ÿêà àêðåö³ÿ ïîêðèòèõ îáîëîíêàìè ïèëîâèõ êóëüîê, òîíêîçåðíèñòîãî ñèë³-
êàòíîãî ïèëó, ìåòàë-ñóëüô³äíèõ çåðåí, ì³êðîõîíäð ³ âåëèêèõ ñèë³êàòíèõ çåðåí ç
óòâîðåííÿì ïåðâèííîãî ïèëîâîãî îá’ºêòà âóãëèñòîãî ñêëàäó ç ïîñë³äîâíîþ éî-
ãî ë³òèô³êàö³ºþ;
4) óäàðíà ôðàãìåíòàö³ÿ ïåðâèííîãî àêðåö³éíîãî ò³ëà, ôðàãìåíòè ÿêîãî ç ÷à-
ñîì òàêîæ àêóìóëþâàëè ñèë³êàòíèé ïèë ³ç íàâêîëèøíüîãî ïèëîâîãî ñåðåäîâèùà.
ϳñëÿ óòâîðåííÿ àêðåö³éíîãî ò³ëà îäèí ³ç éîãî ôðàãìåíò³â ó âèãëÿä³ ïèëî-
âîãî âóãëèñòîãî êñåíîë³òó ââ³éøîâ äî ñêëàäó ìàòåðèíñüêîãî ò³ëà õîíäðèòà Êðèìêà
â ïåð³îä àãëîìåðàö³¿ ç ³íøèìè ãîëîâíèìè êîìïîíåíòàìè ïðîòîïëàíåòíî¿ òó-
ìàííîñò³ – õîíäðàìè, êñåíîë³òàìè, ì³íåðàëüíèì ïèëîì.
Îòæå, âèíÿòêîâå çíà÷åííÿ áóäîâè ³ ñêëàäó óí³êàëüíîãî âóãëèñòîãî êñåíîë³-
òó ÂÊ13 ³ç ìåòåîðèòà Êðèìêà ïîëÿãຠó çáåðåæåíí³ êñåíîë³òîì íà ì³êðîííîìó ³
íàíîìåòðè÷íîìó ð³âíÿõ ñë³ä³â ïåðøèõ åòàï³â áàãàòîñòàä³éíî¿ àêðåö³¿ êîñì³÷íî¿
ðå÷îâèíè. Áóäîâà êñåíîë³òó ìຠãîëîâí³ õàðàêòåðèñòèêè õîíäðèòîâî¿ ñòðóêòóðè:
1) êñåíîë³ò ñêëàäàºòüñÿ ³ç ñôåðè÷íèõ îá’ºêò³â ³ ïèëîâî¿ ìàòðèö³;
2) îñíîâíà ÷àñòèíà ìåòàëó ³ òðî¿ë³òó çíàõîäèòüñÿ â îáîëîíêàõ ³ ìàòðèö³, à
íå â ñôåðè÷íèõ îá’ºêòàõ.
Ñàìå òàê³ îñîáëèâîñò³ äàþòü ìîæëèâ³ñòü ïîñòàâèòè ðèòîðè÷í³ çàïèòàííÿ: ßêèé
ãåíåòè÷íèé çâ’ÿçîê ³ñíóº ì³æ ñôåðè÷íèìè ïèëîâèìè îá’ºêòàìè ³ õîíäðàìè? ×è
º ö³ îá’ºêòè ã³ïîòåòè÷íèìè “dusty balls”, ç ÿêèõ óòâîðèëèñÿ õîíäðè?
ßêùî îáìåæèòèñÿ ëèøå äîïëàíåòíèì ïåð³îäîì åâîëþö³¿ ì³íåðàëüíî¿ ðå÷î-
âèíè Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè, òî ìîæíà ç óïåâíåí³ñòþ êîíñòàòóâàòè, ùî àêðåö³ÿ º
ïîë³ñòàä³éíèì ïðîöåñîì, ÿêèé ðîçïî÷èíàºòüñÿ ç àêðåö³¿ íàéäð³áí³øèõ ïèëîâèõ
çåðåí íà ñàìèõ ðàíí³õ åòàïàõ åâîëþö³¿ ãàçîïèëîâî¿ òóìàííîñò³ òà çàê³í÷óºòüñÿ
àãëîìåðàö³ºþ âåëèêèõ îá’ºêò³â, òàêèõ ÿê ð³çí³ êàì’ÿí³ óëàìêè ³ õîíäðè íà ï³ç-
í³õ ñòàä³ÿõ ôîðìóâàííÿ ìàòåðèíñüêèõ ò³ë ìåòåîðèò³â. ßñêðàâèì ï³äòâåðäæåí-
íÿì öüîãî º óí³êàëüí³ ñòðóêòóðíî-ì³íåðàëîã³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè, ÿê³ çáåðåãëèñü
ó âóãëèñòîìó êñåíîë³ò³ ÂÊ13 ³ç õîíäðèòà Êðèìêà.
Àâòîð âäÿ÷íà Ò.Ì. Ãîðîâåíêî çà òåõí³÷íó äîïîìîãó â ï³äãîòîâö³ ñòàòò³ äî äðóêó.
ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ
1. Alexander C.M.O’D., Hutchison R., Barber D.J. Origin of chondrule rims and interchondrule
matrices in unequilibrated ordinary chondrites // Earth Planet. Sci. Lett. – 1989. – 95. –
Ð. 187–207.
2. Anders E., Zinner E. Interstellar grains in primitive meteorites: Diamond, silicon carbide and
graphite // Meteoritics. – 1993. – 28. – Ð. 490–514.
3. Boss A.P., Graham J.A. Clumpy disk accretion and chondrule formation // Icarus. – 1993. –
106. – P. 168–178.
4. Brearley A.J. Matrix and fine grained rims in the uniquilibrated CO3 chondrite, ALHA77307:
Origins and evidence for diverse, primitive nebular dust components // Geochim. Cosmochim.
Acta. – 1993. – 57. – P. 1521–1150.
5. Brearley A.J. Nature of matrix in unequilibrated chondrites and its possible relationship to
chondrules // Chondrules and the Protoplanetary Disk. – New York: Cambridge Univ. Press,
1996. – P. 137–151.
6. Clayton D.D. Chemical energy in cold-cloud aggregates: The origin of meteoritic chondrules //
Astrophys. J. – 1980. – 239. – P. 37–41.
В.П. Семененко
Записки Українського мінералогічного товариства72
7. Hewins R.H. Chondrules and the Protoplanetary Disk: An Overview // Chondrules and the
Protoplanetary Disk. – New York: Cambridge Univ. Press, 1996. – P. 3–9.
8. Hood L.L., Horanyi M. The nebular shock wave model for chondrule formation // Icarus. –
1993. – 106. – P. 179–189.
9. Huss G.R., Keil K., Taylor G.J. The matrices of unequilibrated ordinary chondrites: Implications
for the origin and history of chondrites // Geochim. Cosmochim. Acta. – 1981. – 45. –
P. 33–51.
10. Krot A.N., Rubin A.E., Microchondrule-bearing chondrule rims: Constraints on chondrule
formation // Chondrules and the Protoplanetary Disk. – New York: Cambridge Univ. Press,
1996. – P. 181–184.
11. Lodders K., Fegley B. The origin of circumstellar silicon carbide grains found in meteorites //
Meteoritics. – 1995. – 30. – P. 661–678.
12. MacPherson G.J., Wark D.A., Armstrong J.T. Primitive material surviving in chondrites:
Refractory inclusions // Meteorites and the Early Solar System. – Tucson: Univ. of Arizona
Press, 1988. – P. 746–807.
13. Metzler K., Bischoff A. Constraints on chondrite agglomeration from fine-grained chondrule
rims // Chondrules and the Protoplanetary Disk. – New York: Cambridge Univ. Press, 1996. –
P. 153–161.
14. Morfill G., Spruit H., Levy E.H. Physical processes and conditions associated with the formation
of protoplanetary disks // Protostars and Planets III. – 1993. – P. 939–978.
15. Nagahara H. Matrices of type 3 ordinary chondrites – Primitive nebular records // Geochim.
Cosmochim. Acta. – 1984. – 48. – P. 2581–2595.
16. Rubin A.E., Scott E.R.D., Keil K. Microchondrule-bearing clast in the Piancaldoli LL3 meteorite;
A new kind of type 3 chondrite and its relevance to the history of chondrules // Ibid. – 1982. –
46. – P. 1763–1776.
17. Semenenko V.P., Girich A.L. Chondrule embryos or dusty spherules in the Krymka (LL3)
chondrite // Meteorit. Planet. Sci. – 1999. – 34. – A 106.
18. Semenenko V.P., Bischoff A., Weber I., Perron K., Girich A.L. Mineralogy of fine-grained material
in the Krymka (LL3.1) chondrite // Ibid. – 2001. – 36. – P. 1067–1085.
19. Semenenko V.P., Girich A.L. A variety of lithic fragments in the Krymka (LL3.1) chondrite //
Ibid. – 2001. – 36. – A 187.
20. Semenenko V.P., Girich A.L., Nittler L.R. An exotic kind of cosmic material: Graphite-containing
xenoliths from the Krymka (LL3.1) chondrite // Geochim. Cosmochim. Acta. – 2004. – 68. –
P. 455–475.
21. Semenenko V.P., Jessberger E.K., Chaussidon M. et al. Carbonaceous xenoliths in the Krymka
LL3.1 chondrite: Mysteries and established facts // Ibid. – 2005. – 69. – N 8. – P. 2165–
2182.
22. Vogel N., Baur H., Bischoff A. et al. Microdistribution of light noble gases in primitive chondrites
and implications for their accretionary history // Meteorit. Planet. Sci. – 2000. – 35. –
A 165–A 166.
23. Vogel N., Baur H., Bischoff A. et al. Microdistribution of the noble gases neon and argon in
primitive chondrites and implications for their accretionary history // Lunar Planet. Sci. –
Houston: Lunar and Planetary Institute, 2001. – Ò. 32. – Ð. 1841
The results of textural, mineralogical and chemical studying of the Krymka carbonaceous xenolith,
which contains evidences of primary polystage accretion of mineral dust from the protoplanetary
nebular, are given. Hypothetical fluffy “dusty balls”, which most probably belong to precursors of
chondrules, are found for the first time.
Íàä³éøëà 29.03.2007
|