Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)

Статтю присвячено введенню до наукового обігу матеріалів археологічних досліджень на території села Микільська Слобідка, що свідчать про існування в ньому гончарного осередку модерного часу. Охарактеризовано основний асортимент продукції та особливості гончарної сировини....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Оленич, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2018
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Архівні матеріали та історичні дослідження
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162436
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень) / А.М. Оленич, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 413-422. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162436
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1624362020-01-09T01:25:57Z Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень) Оленич, А.М. Оленич, А.М. Архівні матеріали та історичні дослідження Статтю присвячено введенню до наукового обігу матеріалів археологічних досліджень на території села Микільська Слобідка, що свідчать про існування в ньому гончарного осередку модерного часу. Охарактеризовано основний асортимент продукції та особливості гончарної сировини. The paper introduces materials from the archaeological excavations on the territory of the village of the 16th—19th centuries Mykilska Slobidka. The village has not been subject to systemic archaeological excavations before. In 2016—2018 we carried out the investigating in different parts of the village. It was fixed that despite the modern urban development, the cultural layer was preserved in some parts of the village. Obtaining materials indicate the existence of pottery production there. The most interesting is the ceramic collection associated with the pottery complex of the beginning of the 19th century. The collection allows us to characterize the assortment of the pottery manufacturing in the Mykilska Slobidka village in the first half of the 19th century. Among the typical products of the workshops were pots decorated with white and red engobe painting, jugs, bowls, lids, mugs, flowerpots, bricks and probably tiles etc. It is interesting that there are no pottery clay deposits in the vicinity of the village. So it is possibly the clay was brought from other villages, may be on the other (right) bank of the Dnieper River. 2018 Article Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень) / А.М. Оленич, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 413-422. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162436 904.02(477-25)”18” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архівні матеріали та історичні дослідження Архівні матеріали та історичні дослідження
spellingShingle	Архівні матеріали та історичні дослідження Архівні матеріали та історичні дослідження Оленич, А.М. Оленич, А.М. Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень) Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено введенню до наукового обігу матеріалів археологічних досліджень на території села Микільська Слобідка, що свідчать про існування в ньому гончарного осередку модерного часу. Охарактеризовано основний асортимент продукції та особливості гончарної сировини.
format	Article
author	Оленич, А.М. Оленич, А.М.
author_facet	Оленич, А.М. Оленич, А.М.
author_sort	Оленич, А.М.
title	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)
title_short	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)
title_full	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)
title_fullStr	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)
title_full_unstemmed	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)
title_sort	гончарний промисел жителів села микільська слобідка у середині хіх ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Архівні матеріали та історичні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162436
citation_txt	Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень) / А.М. Оленич, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 413-422. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT oleničam gončarnijpromiselžitelívselamikílʹsʹkaslobídkauserediníhíhstzamateríalaminovítníharheologíčnihdoslídženʹ AT oleničam gončarnijpromiselžitelívselamikílʹsʹkaslobídkauserediníhíhstzamateríalaminovítníharheologíčnihdoslídženʹ
first_indexed	2025-07-14T14:59:17Z
last_indexed	2025-07-14T14:59:17Z
_version_	1837634848629456896
fulltext	413ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) удк: 904.02(477-25)”18” а. М. Оленич, а. М. Оленич † ГОНЧАРНиЙ пРОМисЕЛ НАсЕЛЕННЯ сЕЛА МиКІЛьсьКА сЛОБІДКА В пЕРШІЙ пОЛОВиНІ хІх ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень) Статтю присвячено введенню до наукового обігу матеріалів археологічних досліджень на території села Микільська Слобідка, що свідчать про існуван- ня в ньому гончарного осередку модерного часу. Оха- рактеризовано основний асортимент продукції та особливості гончарної сировини. ключові слова: Микільська Слобідка, гончарне виробництво, модерна доба. загальні тенденції зростання інтересу до археологічних пам’яток раньомодерного та на- віть індустріального періодів в нашій країні є позитивними. археологія лишає за собою мож- ливості комплексного вивчення матеріальної культури не тільки давнього та середньовічно- го часу, але і часу, здавалося б, не настільки далекого від сьогодення. це обумовлено і тим, що деякі проблеми в історії ремесла, народних промислів, регіональної історії не можуть бути висвітлені, спираючись лише на писемні, зоб- ражувальні джерела, чи дані картографії. од- ною з них є історія населених пунктів, що нині увійшли до адміністративних меж сучасного міста києва. це ціла низка сіл, хуторів, трак- тирів та млинів, котрі сьогодні або знищені або зазнали перепланування в умовах сучасної міської забудови. саме до таких пам’яток слід віднести залишки колишнього села Микільсь- ка слобідка, що нині локалізується в районі станції метро лівобережна. даних про ранню історію села відомо не ба- гато. дискусійним залишається і час початку його існування. очевидно, що назва Микільсь- ка слобідка тяжіє до відомого в києві Микіль- ського монастиря. Перша згадка, що може сто- суватись села, датується 1508 р., в ній йдеться про надання монастирю землі біля річки дар- ниця. згідно з низкою документів XVI—XVII ст. монастир володіє трухановим островом та зем- лями на лівому березі дніпра, неодноразово вступаючи в суперечки з іншим великим зем- левласником — Печерським монастирем (ри- баков 1997, с. 148). найранішою згадкою про село слід вважати дані про спорудження Миколаївської сільської церкви у кінці XVII ст. таку дату подає в. га- лайба: «В архіві тамтешньої Миколаївської церкви свого часу було виявлено листок коль- орової Тріоді з написом: “…подана від Микіль- ського монастиря в новоспоруджену слобідську церкву 1685 р.”» (галайба 2002, с. 24). новіша церква зведена у 1755 р., а у 1880 р. була спо- руджена ще одна (ковалинський 2008, с. 323— 325). другим джерелом щодо ранньої дати засну- вання села можна вважати план києва 1695 р., складений полковником ушаковом. на лівому березі тут позначена низка споруд та будинків, у тому числі прямо навпроти Печерської лаври, саме на тому місці, де має бути село Микільсь- ка слобідка. не особливо багато даних про життя Ми- кільської слобідки і у XVIII ст. у 1766 р. на- дається перелік населення слобідки (23 двори, 127 чол., 106 жін.). у 1782 р. кількість населен- ня дещо збільшується, також говориться про відсутність власної землі у мешканців слобід- ки. рум’янцівський перепис 1766 р. згадує, що в селі мешкають гончарі (Мандзюк 1926, с. 152). у XVIII—XIX ст. Микільську слобідку мож- на зустріти на низці карт та планів. Помітно зростає її територія. одночасно формується її подальше «обличчя» як місця, де зазвичай мешкають злочинці і антисоціальні елементи. вона була етапним пунктом на шляху ареш-© а. М. оленич, а. М. оленич, 2018 414 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження тантів та місцем, де переховувались від київсь- кої поліції різноманітні злодії. зазвичай, зга- дуючи Микільську слобідку кінця XIX ст., говорять про різноманітні трактири і активну торгівлю алкогольними напоями (ковалинсь- кий 2008, с. 326). саме тому надзвичайно важ- ливими є дані о. П. земятченського, котрий наводить свідчення про існування в слобідці гончарного промислу: «…в верстах 8 от Кие- ва. Почти все жители заняты гончарством. Почти исключительно поливная посуда свет- ло желтого цвета, [поливы] бурая (железо) и зеленая (медь), часть горнов в земле выложе- ны кирпичом, иногда даже в два кирпича, вер- хняя сложена из старых горшков. Горн ничем не защищен, топка тоже. Глину покупают в Киеве на Протасовой горе по 30 копеек за воз… некоторые берут в Валках и Петровцах по 50 копеек, добываемую попутно при произ- водстве межигорского кирпича…» (земятченс- кий 1897, с. 216). не менш скупими є дані і археології. не дивлячись на те, що археологічне вивчення території села почалось відносно рано, увагу дослідників привертали більш ранні культур- ні нашарування. неолітичні пам’ятки на за- плавних дюнах біля Микільської слобідки ви- явлено ще М. ф. біляшівським у кінці хіх ст. (беляшевский 1890, с. 2). у 1879 р. археоло- гічні дослідження на лівому березі проводить т. в. кибальчич (1880, с. 10). у повоєнний час ряд пам’яток на території Микільської слобід- ки було відкрито в. М. даниленком, що виявив на території села матеріали доби неоліту, брон- зи та зарубинецької культури (1956, с. 172— 178). кераміка доби ранньої чи середньої брон- зи трапляється також на піщаних підвищеннях в північно-західній частині колишнього села Микільська слобідка і навколо колишньої пристані (брайчевський 1963, с. 19—20). на території села в різні часи було зібрано й ма- теріал давньоруського часу та литовської доби (козюба 2017, с. 195—208). цікаві свідчення подають і більш пізні доку- менти. наприклад, за переписом 1927 р. в Ми- кільській слобідці згадується 4 гончара (кова- линський 2008, с. 390). системних досліджень даної території не проводилось, проте у 2016—2018 рр. авторами в ході спостережень за земляними роботами було закладено декілька шурфів на місці ко- лишнього села та була зачищена стінка тран- шеї під міські комунікації. результативними виявились три шурфи між ділянкою новобудов та виставковим центром на відстані близько 260 м на північний схід від колишнього при- чалу (рис. 1). тут, під пластами будівельного сміття та гідронамиву, було зафіксовано гу- мусований культурний шар села Микільська слобідка XVII—XIX ст. (рис. 2). з нього похо- дять фрагменти кераміки, цвяхи, залізні виро- би тощо. у 2018 р. в ході зачисток стінок траншей під комунікації, ближче до проїжджої частини су- часного броварського проспекту, було виявле- но масивну піч. не дивлячись на значні руй- нування, вдалося прослідкувати, що вона була складена з жовтої цегли і мала аркову конс- трукцію перекриття. внутрішня частина арки була вимащена рідкою глиною, котра під дією високої температури вкрилась зеленою скло- подібною масою. Прослідкувати повністю конс- трукцію об’єкту не вдалось. однак при зачис- тці всередині було виявлено велику кількість Рис. 1. ситуаційний план з позначками шурфів та зачистки 415ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Оленич, а. М., Оленич, а. М. гончарний промисел жителів села Микільська слобідка у середині хіх ст. фрагментів керамічних виробів, включаючи відшлаковані. фрагменти посуду з печі анало- гічні знайденим у шурфах, та датуються пер- шою половиною хіх ст. конструкція споруди та її заповнення дозволяють авторам розкопок інтерпретувати її як горн з арковим перекрит- тям, що міг слугувати для випалу кераміки. найрезультативнішим виявився шурф 1, закладений впритул до паркану новобудов, що відмежовував ділянку від Міжнародно- го виставкового центру (рис. 2). у шурфі, у верхній частині, зафіксовано потужний шар будівельного сміття, що, ймовірно, стосується останнього перепланування ділянки. нижче залягав прошарок річкового піску, що потрапив сюди в наслідок гідронамиву в радянські часи. Під шаром піску виявлено потужний гумусо- ваний шар з включенням лінз сіро-коричневої жирної глини (ймовірно, гончарної?) та шару печини з керамічним шлаком. у гумусованому шарі знайдено велику кількість фрагментів ке- раміки, відшлакованої цегли, кахлі, скляні та залізні вироби, а також низка індивідуальних знахідок. на дні шурфу знайдено також цілий горщик, перевернутий догори дном. на рівні материка зафіксовано дві плями «об’єктів», ма- теріал із заповнення яких не відрізнявся від матеріалу із гумусованого шару. на думку ав- торів, гумусований шар є заповненням об’єкту першої половини хіх ст. найбільш ймовірно, це була вигрібна яма, куди скидався кераміч- ний брак або ж пригребиця горну, що був за- киданий відходами керамічного виробництва. Потужні піщані відкладення та шар будівель- ного сміття не дозволили дослідити об’єкт пов- ністю. однак, виявлений у шурфі матеріал міс- тить цінні свідчення про гончарний промисел на території Микільської слобідки. із заповнення об’єкту, виявленого у шурфі 1, походить ряд різноманітних індивідуальних знахідок. до найбільш цікавих і інформатив- них слід віднести монету номіналом дві копійки сріблом російського царя Миколи і, карбовану 1843 р. (рис. 3: 2), та скляний штоф з печаткою 1856 (рис. 3: 12), що дають підстави датувати об’єкт у межах першої половини — середини хіх ст. не менш цікавою знахідкою є червоног- линяна люлька з турецьким клеймом. (рис. 3: 1). вона безперечно відноситься до східного імпорту та датується в межах XVIіI—XIX ст. (коваленко 2008, с. 19—20). наразі виявлений комплекс є найбільш пізнім для побутування подібних люльок. увагу привертають фраг- менти двох глиняних іграшок — свистунців (рис. 3: 9—10). Подібного типу вироби також широко відомі на території києва у нашару- ваннях раньомодерного часу. окрім цього, із шурфу походить точильний камінець з черво- ного пісковику та глиняний світильник, вели- ка кількість залізних цвяхів, залізні пряжка та набійки (рис. 3: 5, 6, 8). одна з них є зразком так званої «драгунської набійки» від масивних чобіт (взуття регулярної кавалерії російської імперії) (рис. 3: 5). схожі набійки походять з культурних нашарувань богородицької фор- теці та датуються в межах XVIіI ст. (векленко 2010, с. 113—114). до найчисленнішої категорії знахідок з шур- фу відносяться фрагменти керамічного посуду. близько 65 % з них складають зразки світлог- линяної кераміки, що, скоріше за все, не була у використанні. Ще близько 20 % фрагментів Рис. 2. культурні нашарування у шурфах 1 і 2 416 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження Рис. 3. індивідуальні знахідки з шурфу 1 417ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Оленич, а. М., Оленич, а. М. гончарний промисел жителів села Микільська слобідка у середині хіх ст. мають ознаки відшлакування, залишки квар- цу чи поливи, які не досягли потрібної темпе- ратури при випалі. деякі зразки денець мають виразні сліди деформації від високих темпера- тур, інші — сліди зеленої склоподібної маси, що утворилася під впливом високої темпера- тури (рис. 4: 4). такого типу маса зазвичай ут- ворюється в гончарних горнах після декількох випалів і добре відома за матеріалами етног- рафії (чміль, чекановський 2013, с. 165—177). Ще близько 15 % кераміки містили сліди побу- тового використання, зазвичай це кіптява від перебування в печі. з двох зразків керамічних фрагментів пер- шої групи було виготовлено мікрошліфи для більш детального вивчення складу тіста. Його основу складає досить жирна, високопластична каолінова глина світло-рожевого або кремового кольору (рис. 7: 3—4). жирність глини змен- шена за допомогою дрібнодисперсного піску. в тісті добре помітні природні домішки іонів заліза червоного кольору та білі вкраплення інших осадових порід, ймовірно, так званих «гіпситів». такого типу глини добре відомі се- ред матеріалів вишгородського гончарного осе- редку давньоруського та середньовічного часу Рис. 4. горщики із слідами «склоподібного шлаку» та покришки з шурфу 1 418 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження (оленич 2014). наші спостереження почасти підтверджуються письмовими джерелами, де йдеться про те, що частина микільських гон- чарів купувала глину у вишгороді. однак, слід зазначити, що подібного типу керамічне тісто поширене на теренах київщини взагалі. здобута керамічна колекція досить одно- манітна, що підтверджує думку про належність її руці одного майстра. орнаментація виконана здебільшого червоною, рідше білою опискою по верхньому краю посудин. це переважно хвиль- ки або лінії. на одному зразку присутні рито- Рис. 5. горщики з шурфу 1 Рис. 6. Миски та макітри з шурфу 1 419ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Оленич, а. М., Оленич, а. М. гончарний промисел жителів села Микільська слобідка у середині хіх ст. вані горизонтальні лінії по вінцю та лощіння поверхні. кілька зразків мають вінце, прикра- шене тонкою лінією зеленої поливи. асорти- мент посуду представлений горщиками різних розмірів, макітрами, мисками, покришками, та кількома фрагментами глечиків і дрібних по- судин. горщики традиційно складають більшість ке- рамічної колекції. у ній слід виділити чудовий зразок цілої посудини, знайденої на дні шур- фу (рис. 4: 1). горщик завершує коротке пря- ме вінце з невеличким ребром з внутрішнього боку. Плічко посудини має яскраво виражене рифлення, на денці помітний виступ — утор. Поверхня прикрашена червоною опискою. че- репок виробу має насичений брунатний колір, що дозволяє віднести його до групи посудин, що зазнали впливу високої температури. Ймовірно це зразок неякісного випалу, через що горщик в подальшому використовувався для технічних потреб. Про це може свідчити наявність отвору у нижній частині. отвір виконаний ретельно. Можливо горщик слугував для відціжування рідин (горщик-фільтр) (істоміна 2009, с. 107). інша частина колекції — це посудини морфо- логічно близькі до вцілілого зразка, з коротким прямим вінцем (діаметр — 6,5—9,0 см), що іноді містить тонке рифлення. Плічко має риф- лення або загладжене. в цілому такий посуд найближчий до горщиків типу 4 за типологією, запропонованою л. в. чміль (2010, с. 48). три фрагменти з колекції можна віднести до тарних посудин типу глечиків чи глечиків- кувшинів. це уламки верхньої частини посу- дин з тонким вузьким горлом. вони виконані з аналогічного тіста та прикрашені червоною опискою. з них один може бути віднесений до глечиків, а два інших — до глечиків-кувшинів (рис. 5: 15—16). Макітри представлені зразками, традицій- ними для XVIі—XIX ст. це широкодонні посу- дини із коротким вінцем та горизонтальними або трошки нахиленими назовні стінками. ор- наментовані червоною та білою опискою у вер- хній частині (рис. 6: 7—9). Миски з колекції мають достатньо скромну орнаментацію, подібну до інших категорій по- суду, червоною або білою опискою. на жаль, жодний із зразків не представлений у цілому вигляді. однак, збережені частини дозволяють віднести їх як до напівсферичних, так і до ко- нусовидних глибоких мисок. вінця зразків та- кож традиційні для посудин цього часу (рис. 6: 3—6). Покришки представлені чотирма зразками, всі мають сліди кіптяви від використання. це Рис. 7. розписна тарілка, горщик для домашніх рослин з шурфу 1 та зразки шліфів кера- мічного тіста 420 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження виключно покришки-миски з боковими ручка- ми. такого типу покришки традиційні для ук- раїнського посуду XVIіI—XIX ст. (рис. 4: 3). дрібні посудини представлені трьома зразка- ми. два з них, ймовірно, належать невеликим кухлям-горняткам. один з них зберігся майже повністю за винятком відбитої ручки (рис. 4: 2). зразок також знаходить аналогії серед кера- міки гончарного осередку гончарі-кожум’яки та може датуватися в межах XVIіI ст. (чміль 2010, с. 77). Ще один зразок — невеличка по- судина з прямими стінками, що розходяться у верхній частині, утворюючи невелике перехід- не ребро. такого типу посудина подібна до гор- щиків, що використовували для вирощування кімнатних рослин (рис. 7: 2). останні входять в перелік традиційного асортименту гончарів XIX—XX ст. і добре відомі серед матеріалів української етнографії (істоміна 2009, с. 117). слід припустити, що початок виробництва та- кого типу посудин припадає вже на середину XIX ст. до окремої категорії знахідок відносяться глибокі розписані миски. одна з них зберегла- ся найкраще, що дозволяє реконструювати її первісний вигляд (рис. 7: 1). тарілки виконані з аналогічного червоно-рожевого тіста та при- крашені ангобованим розписом і вкриті поли- вою. орнаментальними мотивами вони близькі до традиційної української майоліки, де домі- нують коричневі, зелені та білі кольори. для орнаментації посудин використаний прийом, відомий як «фляндрівка» (істоміна 2009, с. 81). серед колекції представлений один невелич- кий зразок коробчастої рельєфної кахлі з рос- линним орнаментом, зовнішня поверхня якого вкрита зеленою поливою (рис. 3: 3). Подібні ка- хлі широко використовувались для оздоблення житла козацької старшини у XVIіI ст. зразок загалом типовий для української кахлі цього часу (колупаєва 2006, с. 157). також представлено кілька фрагментів жов- тої цегли товщиною близько 6,0 см, добре відо- мої як продукція цегельних заводів києва та вишгорода XIX ст. Підсумовуючи аналіз керамічної колекції, слід зазначити її архаїчність, що тяжіє до тра- дицій українського гончарного посуду XVIі— XVIіI ст. не менш типовим є і асортимент, що представлений найбільш масовими посу- динами — горщиками, макітрами, мисками, покришками. безперечно цікавим є факт іс- нування гончарного осередку на лівому березі дніпра неподалік києва. річ у тім, що гончарс- тво, за невеликим виключенням, не оформило- ся в традиційне ремесло жителів лівобережних сіл в межах сучасного києва, через що майже не потрапивши в поле зору етнографів. відсут- ність системного археологічного вивчення се- редньовічних пам’яток на лівому березі також не дозволяє порівняти цей комплекс з даними ранішого часу. тож лишається низка питань для розуміння специфіки даного гончарного осередку. зокрема, цікавим є походження си- ровини, адже в околицях не відомо залягань гончарних глин. свідоцтва земятченського стосуються кінця XIX ст. Ймовірно, після спо- рудження Миколаївського мосту було достат- ньо зручно перевозити глину з правого берега, купуючи її «за віз». однак, згадки про гончарів у переписі 1766 р. натякають на існування осе- редку до 1850 р. Ймовірно, в цей час для транс- Рис. 8. залишки печей для випалу кераміки у стінках траншеї під комунікації 421ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Оленич, а. М., Оленич, а. М. гончарний промисел жителів села Микільська слобідка у середині хіх ст. портування глини активно використовувався річковий транспорт. найбільш близький до слобідського гончарний осередок знаходиться на місці теперішнього парку «аскольдова Мо- гила», де також в ході археологічних дослід- жень було виявлено горн для випалу кераміч- ного посуду та іграшок (Мовчан, климовський 1997). останній знаходиться в безпосередній близькості від колишнього Микільського мо- настиря. Можливо припустити спільне поход- ження гончарної сировини для цих двох осеред- ків, принаймні для другої половини XVIіI ст. сподіваємося, що подальші комплексні дослід- ження як залишків села Микільська слобідка, так і загалом кераміки XVIіI—XIX ст., дадуть відповідь на поставлені питання та дозволять краще вивчити історію лівобережної частини києва. ЛІТЕРАТУРА беляшевский, н. ф. 1890. Первобытный человек на берегах реки днепра вблизи киева. Киевская старина, 4, с. 1-21. брайчевський, М. Ю. 1963. Коли і як виник Київ. київ: ан урср. векленко, в. 2010. нательные кресты Самари — Богородицкой крепости. днепропетровск: дну. галайба, в. в. 2002. храми Св. Миколая в Києві. київ: бібліотека українця. даниленко, в. М. 1956. дослідження неолітич- них пам’яток в районі києва в 1949 р. археологічні пам’ятки УРСР, 6, с. 172-178. земятченский, П. а. 1897. о залежах глины в районах кустарного гончарного производства в чер- ниговской губернии. Отчеты и исследования по кус- тарной промышленности в России, 4, с. 216-244. істоміна, г. 2009. Мистецтво народної керамі- ки Волині другої половини XIX—XX століть. рівне: волинські обереги. кибальчич, т. о. 1880. о находках предметов ка- менного периода на левом берегу днепра в 1879 г. Сборник археологического института, III, с. 10-14. коваленко, о. 2008. Глиняні люльки XVII— XVIII століть (за матеріалами Полтавщини). опішне: українське народознавство. ковалинський, в. в. 2008. Київські мініатюри. київ: купола, книга сьома. козюба, в. к. 2017. археологічні пам’ятки х — першої половини хііі століття на території сучасно- го києва. Opus Mixtum, 4, с. 195-208. колупаєва, а. 2006. Українські кахлі хіV — по- чатку хх ст.: історія. Типологія. іконографія. львів: інститут народознавства нану. оленич, а. 2014. сировина гончарного виробниц- тва ремісничого посаду давньоруського вишгороду. ніжинська старовина, 18 (21), с. 150-154. Мандзюк, і. д. 1926. гоголівська сотня київського полку 1766 р.: соціально-економічний нарис за ма- теріялами рум’янцівського опису. в: грушевський, М. с. (ред.). Студії з історії України науково-до- слідчої катедри історії України в Київі. київ: уп- равління науковими установами україни, 1, с. 91- 158. Мовчан, і. і., климовський, с. і. 1997. Звіт про археологічні дослідження Старокиївської експеди- ції інституту археології нан України в 1997 р. в урочищі аскольдова могила. на іа нану, 1997/34. рибаков, М. о. 1997. невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. київ: кий. чміль, л. в. 2010. Керамічний посуд Середньої наддніпрянщини XVI—XVIII ст. дисертація канд. іст. наук. іа нану. чміль, л. в., чекановський, а. а. 2013. традицій- на технологія виробництва керамічного посуду на київському Поліссі. археологія і давня історія Ук- раїни, 10, с. 165-177. REfEREnCEs Belyashevskiy, N. F. 1890. Pervobytnyy chelovek na bere- gakh reki Dnepra vblizi Kieva. Kievskaya starina, 4, s. 1-21. Braichevskyi, M. Yu. 1963. Koly i yak vynyk Kyiv. Kyiv: AN URSR. Veklenko, V. 2010. Natelnyye kresty Samari — Bogorodit- skoy kreposti. Dnepropetrovsk: DNU. Halaiba, V. V. 2002. Khramy Sv. Mykolaia v Kyievi. Kyiv: Biblioteka ukraintsia. Danylenko, V. M. 1956. Doslidzhennia neolitychnykh pa- miatok v raioni Kyieva v 1949 r. Arkheolohichni pamiatky URSR, 6, s. 172-178. Zemyatchenskiy, P. A. 1897. O zalezhakh gliny v rayonakh kustarnogo goncharnogo proizvodstva v Chernigovskoy gu- bernii. Otchety i issledovaniya po kustarnoy promyshlennosti v Rossii, 4, s. 216-244. Istomina, H. 2009. Mystetstvo narodnoi keramiky Volyni druhoi polovyny XIX—XX stolit. Rivne: Volynski oberehy. Kibalchich, T. O. 1880. O nakhodkakh predmetov ka- mennogo perioda na levom beregu Dnepra v 1879 g. Sbornik arkheologicheskogo instituta, III, s. 10-14. Kovalenko, O. 2008. Hlyniani liulky XVII—XVIII stolit (za materialamy Poltavshchyny). Opishne: Ukrainske Naro- doznavstvo. Kovalynskyi, V. V. 2008. Kyivski miniatiury. Knyha soma. Kyiv: Kupola. Koziuba, V. K. 2017. Arkheolohichni pam’iatky X — per- shoi polovyny XIII stolittia na terytorii suchasnoho Kyieva. Opus Mixtum, 4, s. 195-208. Kolupaieva, A. 2006. Ukrainski kakhli XIV — pochatku XX st.: Istoriia. Typolohiia. Ikonohrafiia. Lviv: Instytut naro- doznavstva NANU. Olenych, A. 2014. Syrovyna honcharnoho vyrobnytstva remisnychoho posadu davnoruskoho Vyshhorodu. Nizhynska starovyna, 18 (21), s. 150-154. Mandziuk, I. D. 1926. Hoholivska sotnia Kyivskoho polku 1766 r.: Sotsialno-ekonomichnyi narys za materiialamy Ru- miantsivskoho opysu. In: Hrushevskyi, M. S. (ed.). Studii z istorii Ukrainy Naukovo-doslidchoi katedry istorii Ukrainy v Kyivi. Kyiv: Upravlinnia naukovymy ustanovamy Ukrainy, 1, s. 91-158. Movchan, I. I., Klymovskyi, S. I. 1997. Zvit pro arkhe- olohichni doslidzhennia Starokyivskoi ekspedytsii Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy v 1997 r. v urochyshchi Askoldova mohyla. NA IA NANU, 1997/34. Rybakov, M. O. 1997. Nevidomi ta malovidomi storinky is- torii Kyieva. Kyiv: Kyi. Chmil, L. V. 2010. Keramichnyi posud Serednoi Naddniprian- shchyny XVI—XVIII st. Dysertatsiia kand. ist. nauk. IA NANU. Chmil, L. V., Chekanovskyi, A. A. 2013. Tradytsii- na tekhnolohiia vyrobnytstva keramichnoho posudu na Kyivskomu Polissi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 10, s. 165-177. 422 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження A. M. Olenich, A. M. Olenich Pottery workshoP of MykIlska slobIdka vIllaGe In the fIrst half of the 19th century (based on the latest archaeological excavations) The paper introduces materials from the archaeo- logical excavations on the territory of the village of the 16th—19th centuries Mykilska Slobidka. The village has not been subject to systemic archaeological excavations before. In 2016—2018 we carried out the investigating in different parts of the village. It was fixed that de- spite the modern urban development, the cultural layer was preserved in some parts of the village. Obtaining materials indicate the existence of pottery production there. The most interesting is the ceramic collection associated with the pottery complex of the beginning of the 19th century. The collection allows us to charac- terize the assortment of the pottery manufacturing in the Mykilska Slobidka village in the first half of the 19th century. Among the typical products of the work- shops were pots decorated with white and red engobe painting, jugs, bowls, lids, mugs, flowerpots, bricks and probably tiles etc. It is interesting that there are no pottery clay deposits in the vicinity of the village. So it is possibly the clay was brought from other villages, may be on the other (right) bank of the Dnieper River. keywords: Kyiv, Mykilska Slobidka, pottery pro- duction, modern period. Одержано 12.04.2018 ОЛЕНиЧ Анатолій Миколайович, магістр. olenych anatolii Mykolaiovych, master’s de- gree. ОЛЕНиЧ Андрій Миколайович, молодший нау- ковий співробітник, іа нану, пр. героїв сталінгра- да 12, київ, 04210, україна, atli-sent@bigmir.net. olenych andrii Mykolaiovych, Junior Research Fellowof, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine. Heroiv Stalingrada ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, atli-sent@bigmir.net.

Гончарний промисел жителів села Микільська Слобідка у середині ХІХ ст. (за матеріалами новітніх археологічних досліджень)

Institution

Ähnliche Einträge