Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1)
Наведено результати попереднього структурно-мінералогічного та хімічного досліджень темного ксеноліту ВК16 у хондриті Кримка. Співвідношення SiO2/MgO, тонкозерниста структура, високий модальний вміст металу та мінералогічні прикмети низькотемпературного водного перетворення дають змогу припустити, щ...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16245 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) / В.П. Семененко, А.Л. Гіріч // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 77-80. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16245 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-162452011-02-10T12:02:56Z Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. Статті Наведено результати попереднього структурно-мінералогічного та хімічного досліджень темного ксеноліту ВК16 у хондриті Кримка. Співвідношення SiO2/MgO, тонкозерниста структура, високий модальний вміст металу та мінералогічні прикмети низькотемпературного водного перетворення дають змогу припустити, що ксеноліт ВК16 є фрагментом імовірного примітивного попередника високозалізистих хондритів. The results of preliminary mineralogical and chemical studies of the dark xenolith BK16 within the Krymka chondrite are given. SiO2/MgO-ratio, fine-grained texture, high modal abundance of metal, and mineralogical evidences of the low-temperature aqueous processing allow to suppose that the xenolith BK16 represents a fragment of a probable primitive precursor of H-chondrites. 2007 Article Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) / В.П. Семененко, А.Л. Гіріч // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 77-80. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0039 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16245 523.681 uk Українське мінералогічне товариство |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) |
| description |
Наведено результати попереднього структурно-мінералогічного та хімічного досліджень темного ксеноліту ВК16 у хондриті Кримка. Співвідношення SiO2/MgO, тонкозерниста структура, високий модальний вміст металу та мінералогічні прикмети низькотемпературного водного перетворення дають змогу припустити, що ксеноліт ВК16 є фрагментом імовірного примітивного попередника високозалізистих хондритів. |
| format |
Article |
| author |
Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. |
| author_facet |
Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. |
| author_sort |
Семененко, В.П. |
| title |
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) |
| title_short |
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) |
| title_full |
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) |
| title_fullStr |
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) |
| title_full_unstemmed |
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) |
| title_sort |
примітивна високозалізиста речовина в хондриті кримка (ll3,1) |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16245 |
| citation_txt |
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3,1) / В.П. Семененко, А.Л. Гіріч // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2007. — Т. 4. — С. 77-80. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT semenenkovp primítivnavisokozalízistarečovinavhondritíkrimkall31 AT gíríčal primítivnavisokozalízistarečovinavhondritíkrimkall31 |
| first_indexed |
2025-07-02T17:34:21Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:34:21Z |
| _version_ |
1836557440943915008 |
| fulltext |
Записки Українського мінералогічного товариства 77
ÓÄÊ 523.681
Â. Ï. ÑÅÌÅÍÅÍÊÎ, À. Ë. òв×
²íñòèòóò ãåîõ³ì³¿ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà ÍÀÍ Óêðà¿íè òà ̳í³ñòåðñòâà íàäçâè÷àéíèõ ñèòóàö³é Óêðà¿íè
03680, Êè¿â-142, ïð-ò Àêàä. Ïàëëàä³íà, 34à
ÏÐÈ̲ÒÈÂÍÀ ÂÈÑÎÊÎÇÀ˲ÇÈÑÒÀ ÐÅ×ÎÂÈÍÀ
 ÕÎÍÄÐÈÒ² ÊÐÈÌÊÀ (LL3.1)
Наведено результати попереднього структурно-мінералогічного та хіміч-
ного досліджень темного ксеноліту ВК16 у хондриті Кримка. Співвідно-
шення SiO2/MgO, тонкозерниста структура, високий модальний вміст
металу та мінералогічні прикмети низькотемпературного водного пере-
творення дають змогу припустити, що ксеноліт ВК16 є фрагментом імо-
вірного примітивного попередника високозалізистих хондритів.
Òîíêîçåðíèñò³ êñåíîë³òè äîñèòü ïîøèðåí³ â õîíäðèò³ Êðèìêà.
Á³ëüø³ñòü ç íèõ ñêëàäåí³ âóãëèñòîþ ðå÷îâèíîþ. Ç îãëÿäó íà ¿õ
åêçîòè÷íèé ì³íåðàëüíèé ñêëàä [7, 8] ÷è íåçâè÷àéí³ òåêñòóðí³
îñîáëèâîñò³ [4, 5], âîíè âèêëèêàþòü âåëèêèé íàóêîâèé ³í-
òåðåñ. Ó ñòàòò³ íàâåäåíî ðåçóëüòàòè ïîïåðåäíüîãî ñòðóêòóðíî-
ì³íåðàëîã³÷íîãî òà õ³ì³÷íîãî äîñë³äæåíü òîíêîçåðíèñòîãî òåì-
íîãî êñåíîë³òó ÂÊ16, çíàéäåíîãî íàìè â ïîë³ðîâàíîìó øë³ô³
³íäèâ³äóàëüíîãî çðàçêà 1290/4 õîíäðèòà Êðèìêà [6].
Ìåòîäè äîñë³äæåííÿ. Ñòðóêòóðíî-ì³íåðàëîã³÷í³ äîñë³-
äæåííÿ ïðîâåäåíî ç âèêîðèñòàííÿì îïòè÷íèõ ì³êðîñêîï³â
ÏÎËÀÌ Ð-312 (²íñòèòóò ãåîõ³ì³¿ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâè-
ùà ÍÀÍ Óêðà¿íè, Êè¿â) ³ Axiophot ZEISS (²íñòèòóò ïëàíåòî-
ëî㳿, Ìþíñòåð, ͳìå÷÷èíà) òà åì³ñ³éíîãî ñêàíóâàëüíîãî
åëåêòðîííîãî ì³êðîñêîïà JSM-6300F (Ìþíñòåð) ç åíåðãî-
äèñïåðñ³éíèì ñïåêòðîìåòðîì (EDS).
Õ³ì³÷íèé ñêëàä ì³íåðàë³â âèçíà÷åíî íà ì³êðîàíàë³çàòîð³
JXA-8600MX (Ìþíñòåð). Ñèëà ñòðóìó 10 íÀ, ïðèñêîðþâàëü-
íà íàïðóãà 15 êÂ, ä³àìåòð çîíäà 3 ìêì, ZAF-ïîïðàâêà.
Âàëîâèé õ³ì³÷íèé ñêëàä êñåíîë³òó âèçíà÷åíî çà äîïî-
ìîãîþ ðîçôîêóñîâàíîãî çîíäà (20 ìêì), ÿê ñåðåäíº ç 393
çàì³ð³â.
Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ. Êñåíîë³ò ÂÊ16 (ðèñóíîê, à)
ðîçì³ðîì 3,3 × 2,7 ìì ìຠíåïðàâèëüíó òðàïåö³ºïîä³áíó ôîðìó
³ õàðàêòåðèçóºòüñÿ ÷îðíèì êîëüîðîì, òîíêîçåðíèñòîþ áóäî-
âîþ, âèñîêèì âì³ñòîì ðóäíèõ ì³íåðàë³â ³ ÷³òêîþ íåð³âíîþ ìå-
æåþ ³ç çàãàëüíîþ ÷àñòèíîþ ìåòåîðèòà. ³í ñêëàäàºòüñÿ ç
òðüîõ ãîëîâíèõ òåêñòóðíèõ êîìïîíåíò³â – òîíêîçåðíèñòî¿
ìàòðèö³, ãðóáèõ çåðåí, ì³êðîõîíäð òà óëàìê³â õîíäð.
Ìàòðèöÿ ñêëàäåíà ñóáì³êðîííèìè–ì³êðîííèìè çåðíàìè
ïåðåâàæíî îë³â³íó (Fa37-49), ìåíøå ï³ðîêñåíó, í³êåëèñòîãî çàë³-
çà, ñóëüô³ä³â, ð³äêî ìåðèë³òó, ïåðîâñê³òó (ðèñóíîê, á) (59 %
TiO2, 40,6 – CaO, 1,49 – FeO, 0,34 – P2O5, 0,16 – SiO2, 0,12 –
Al2O3, 0,06 – MgO; ñóìà – 101,8 %) òà êàëüöèòó (51,2 % CaO).
Ãðóá³ çåðíà âèð³çíÿþòüñÿ âåëèêèì ð³çíîìàí³òòÿì ðîçì³-
ð³â (5–200 ìêì), ôîðì (êðèñòàëè òà ¿õ óëàìêè, îêðóãë³, íå-
ïðàâèëüí³ òà àìåáîïîä³áí³ çåðíà) ³ ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó. Ìî-
Â. Ï. ÑÅÌÅÍÅÍÊÎ,
À. Ë. òв×, 2007
В. П. Семененко, А. Л. Гіріч
Записки Українського мінералогічного товариства78
Òîíêîçåðíèñòèé òåìíèé êñåíîë³ò ÂÊ16 ó õîíäðèò³ Êðèìêà (ÐÅÌ-çí³ìêè ó â³äáèòèõ åëåêòðîíàõ):
à – çàãàëüíèé âèãëÿä, âèäíî ÷èñëåíí³ çåðíà ìåòàëó ³ ñóëüô³ä³â (á³ë³), ãðóá³ ñèë³êàòí³ çåðíà, ïîë³ì³íåðàëü-
í³ àñîö³àö³¿ òà óëàìêè õîíäð (òåìíî-ñ³ð³), à òàêîæ òð³ùèíè; á – ñâ³òëî-ñ³ðå çåðíî ïåðîâñê³òó ³ç
Fe-çáàãà÷åíîþ îáîëîíêîþ â ìàòðèö³ êñåíîë³òó; â – óëàìîê âåëèêîãî êðèñòàëà åíñòàòèòó; ã – ïîë³ì³íå-
ðàëüíà àñîö³àö³ÿ, ñêëàäåíà êàìàñèòîì (ñâ³òëî-ñ³ðå), òåí³òîì (á³ëå) òà ñóëüô³äàìè (ñ³ðå); àñîö³àö³ÿ îòî÷åíà
íåîäíîð³äíîþ çà ñêëàäîì îáîëîíêîþ, ùî ì³ñòèòü ïåðåâàæíî ô³ëîñèë³êàòè (?); ä – óëàìîê ì³êðîïîðô³ðî-
âî¿ îë³â³íîâî¿ õîíäðè ç ÷àñòêîâî îêèñíåíèìè âêëþ÷åííÿìè í³êåëèñòîãî çàë³çà (á³ë³); å – åíñòàòèòîâà ì³ê-
ðîõîíäðà, çáàãà÷åíà MnO ³ Cr2O3
íîì³íåðàëüí³ çåðíà ïðåäñòàâëåí³, ÿê ïðàâèëî, Mg-áàãàòèì (Fa0,9-14,4) òà çàë³çèñòèì
(∼Fa50) îë³â³íîì, Ñà-á³äíèì (ðèñóíîê, â) (Fs1,8-19,6En78,9-97,3Wo0,2-1,5) òà Ñà-áàãàòèì
(Fs1,9-2,8En48,8-52,7Wo44,5-49,3) ï³ðîêñåíîì, ïëàã³îêëàçîì (Ab41,9-43,6An52,3-54,5Or3,6-4,1),
Mg,Al-øï³íåëëþ (71,1 % Al2O3, 26,5 – MgO, 0,87 – FeO, 0,17 – TiO2, 0,07 –
CaO, 0,07 – SiO2, 0,04 – Cr2O3, 0,02 % P2O5; ñóìà 98,83 %), í³êåëèñòèì çàë³çîì
³ ñóëüô³äàìè.
Примітивна високозалізиста речовина в хондриті Кримка (LL3.1)
Записки Українського мінералогічного товариства 79
Ïîë³ì³íåðàëüí³ àñîö³àö³¿ ìîæíà ðîçä³ëèòè íà òàê³ âèäè: 1) ãðóáîçåðíèñò³,
ñêëàäåí³ Ñà-á³äíèì ï³ðîêñåíîì (Fs1,4-2,8En95,9-98,6Wo0,0-1,5 òà Fs12,5En86,9Wo0,6), îë³â³-
íîì (Fa1,2-1,6 òà Fa16,3) òà/àáî ïëàã³îêëàçîì; á³ëüø³ñòü ç íèõ ì³ñòÿòü äð³áí³ âêëþ-
÷åííÿ í³êåëèñòîãî çàë³çà ³, ìîæëèâî, ñóëüô³ä³â; 2) òîíêîçåðíèñò³, ñêëàäåí³ âèñîêî-
òåìïåðàòóðíèìè ì³íåðàëàìè, òàêèìè, ÿê ä³îïñèä, åíñòàòèò, ìîæëèâî Mg,Al-øï³-
íåëü; òàê³ àñîö³àö³¿ ìàþòü, ÿê ïðàâèëî, àìåáîïîä³áíó ôîðìó ³ ÷àñòî ì³ñòÿòü
îêðåì³ âêëþ÷åííÿ í³êåëèñòîãî çàë³çà; 3) ðóäí³, ñêëàäåí³ êàìàñèòîì, òåí³òîì ³
ñóëüô³äàìè (ðèñóíîê, ã; õàðàêòåð ðîçì³ùåííÿ ì³íåðàë³â çàñâ³ä÷óº ÷àñòêîâå çà-
ì³ùåííÿ ìåòàëó ñóëüô³äàìè; ö³ àñîö³àö³¿ ìàþòü íåïðàâèëüíó îêðóãëó ôîðìó ³
îòî÷åí³ íåð³âíîì³ðíîþ çà øèðèíîþ òà íåîäíîð³äíîþ çà ñêëàäîì îáîëîíêîþ,
ñêëàäåíîþ, éìîâ³ðíî, ñ³ðêîâì³ñíèìè ô³ëîñèë³êàòàìè.
Óëàìêè õîíäð ìàþòü ì³êðîïîðô³ðîâó (ðèñóíîê, ä), ð³äøå ïîâíîêðèñòàë³÷íó
ñòðóêòóðó ³ ñêëàäåí³ îë³â³íîì (Fa1,6-6,6), ï³ðîêñåíîì, ïëàã³îêëàçîì àáî ñêëîì.
Çäåá³ëüøîãî âîíè ì³ñòÿòü äð³áí³ âêëþ÷åííÿ í³êåëèñòîãî çàë³çà ³, ìîæëèâî, ñóëüô³-
ä³â. Äâ³ âèâ÷åí³ íàìè ì³êðîõîíäðè (ðèñóíîê, å) õàðàêòåðèçóþòüñÿ çì³ííèì ï³ðî-
êñåíîâèì ñêëàäîì (Fs8,6En91,2Wo0,2 òà Fs6,2En85,3Wo8,5) ³ ï³äâèùåíèì âì³ñòîì MnO
(2,39 òà 1,17 %) ³ Cr2O3 (1,63 òà 1,35 %).
Ó êñåíîë³ò³ ÂÊ16 äîñèòü ïîøèðåí³ Fe-ô³ëîñèë³êàòè ç âèñîêèì âì³ñòîì ñ³ð-
êè (ìîæëèâî òî÷èë³í³ò). Âîíè õàðàêòåðèçóþòüñÿ òîíêîþ âîëîêíèñòîþ áóäîâîþ
³ ñêëàäàþòü îêðåì³ äèôóçí³ ä³ëÿíêè â ìàòðèö³, à òàêîæ íåîäíîð³äí³ îáîëîíêè
äîâêîëà áàãàòüîõ ãðóáèõ çåðåí (äèâ. íàïðèêëàä, ðèñóíîê, ã) òà óëàìê³â õîíäð.
Êð³ì òîãî, ïî êðàÿõ áàãàòüîõ çåðåí í³êåëèñòîãî çàë³çà, â òîìó ÷èñë³ òèõ, ùî
âõîäÿòü äî ñêëàäó ïîë³ì³íåðàëüíèõ àñîö³àö³é òà óëàìê³â õîíäð, à òàêîæ ïî ìå-
æàõ ñèë³êàòíèõ çåðåí ðîçâèíóò³ ã³äðîêñèäè çàë³çà.
Âàëîâèé õ³ì³÷íèé ñêëàä êñåíîë³òó ÂÊ16, çà äàíèìè ì³êðîçîíäîâîãî àíàë³çó,
òàêèé, %: SiO2 32,4; Al2O3 1,84; MgO 21; MnO 0,31; TiO2 0,09; CaO 1,58; FeO
34,8; Cr2O3 0,55; Na2O 0,35; K2O 0,05; Ni 1,06; S 2,41; P2O5 0,21; ñóìà 96,6 %;
FeO/(FeO + MgO) = 0,62. Íèçüêà àíàë³òè÷íà ñóìà çóìîâëåíà âèñîêîþ ïîðèñò³ñòþ
ìàòðèö³ òà íàÿâí³ñòþ ô³ëîñèë³êàò³â òà ã³äðîêñèä³â çàë³çà. Ñï³ââ³äíîøåííÿ SiO2/MgO
(1,54) â³äïîâ³äຠõîíäðèòàì ãðóïè Í (1,55 ± 0,05) ³ ãðóïè ÑÍ (1,54) [1, 3]. Çà âì³ñ-
òîì ãîëîâíèõ ³ äðóãîðÿäíèõ êîìïîíåíò³â êñåíîë³ò ÂÊ16 çàéìຠïðîì³æíå ïîëî-
æåííÿ ì³æ õîíäðèòàìè ãðóïè ÑÍ òà ³íøèìè âóãëèñòèìè õîíäðèòàìè. Òàê, â³ä
ÑÍ-õîíäðèò³â [3] â³í â³äð³çíÿºòüñÿ âèùèì âì³ñòîì SiO2, MgO, Na2O ³ S òà íèæ-
÷èì – FeO, CaO ³ Ni.
Ñë³ä â³äçíà÷èòè, ùî êñåíîë³ò ÂÊ16 º äóæå ñêëàäíèì äëÿ äîñë³äæåííÿ, íà-
ñàìïåðåä ÷åðåç ì³êðîíí³ ³ ñóáì³êðîíí³ ðîçì³ðè ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ çåðåí, ùî
ëåæàòü ïîçà ìåæàìè àíàë³òè÷íèõ ìîæëèâîñòåé ñó÷àñíèõ ïðèëàä³â. Ó ñòàòò³ íà-
âåäåíî ðåçóëüòàòè ëèøå ïðåöèç³éíèõ àíàë³ç³â, ¿õ ê³ëüê³ñòü äóæå îáìåæåíà ³ íå
â³äîáðàæóº ïîâíîþ ì³ðîþ ³ñòèííèõ ìåæ ñêëàäó òîãî ÷è ³íøîãî ì³íåðàëó çãàäà-
íîãî êñåíîë³òó.
³ä îñíîâíî¿ ÷àñòèíè õîíäðèòà Êðèìêà êñåíîë³ò ÂÊ16 â³äð³çíÿºòüñÿ: 1) ïî-
ðèñòîþ òîíêîçåðíèñòîþ òåêñòóðîþ; 2) íåçíà÷íîþ ê³ëüê³ñòþ óëàìê³â õîíäð;
3) âèñîêèì âì³ñòîì ðóäíèõ ì³íåðàë³â; 4) íàÿâí³ñòþ ô³ëîñèë³êàò³â; 5) íèçüêîþ
àíàë³òè÷íîþ ñóìîþ âàëîâîãî õ³ì³÷íîãî ñêëàäó; 6) çáàãà÷åííÿì FeO ³ S òà çá³ä-
íåííÿì SiO2, Al2O3, MgO, TiO2, CaO ³ Na2O [2].
Îäí³ºþ ç ãîëîâíèõ îñîáëèâîñòåé ì³íåðàëî㳿 êñåíîë³òó ÂÊ16 º íàÿâí³ñòü
âèñîêîòåìïåðàòóðíî¿ ³ íèçüêîòåìïåðàòóðíî¿ ñêëàäîâèõ, ùî º òèïîâèì äëÿ âóã-
ëèñòî¿ ðå÷îâèíè [1]. Âèñîêîòåìïåðàòóðíà ñêëàäîâà ïðåäñòàâëåíà îêðåìèìè çåð-
íàìè òà ïîë³ì³íåðàëüíèìè àñîö³àö³ÿìè ìàãíåç³àëüíèõ ³ Ñà-áàãàòèõ ñèë³êàò³â
(ôîðñòåðèòó, åíñòàòèòó, ä³îïñèäó), Mg,Al-øï³íåë³ é ïåðîâñê³òó, à òàêîæ ì³êðî-
õîíäðàìè òà óëàìêàìè õîíäð.
̳íåðàëüíèé ñêëàä íèçüêîòåìïåðàòóðíî¿ ñêëàäîâî¿ (ïåðåâàæíî ô³ëîñèë³êà-
òè, àêöåñîðí³ êàëüöèò ³, ìîæëèâî, ìàãíåòèò), à òàêîæ ¿¿ âèñîêèé âì³ñò çàñâ³ä÷ó-
В. П. Семененко, А. Л. Гіріч
Записки Українського мінералогічного товариства80
þòü, ùî ðå÷îâèíà êñåíîë³òó ÂÊ16 ï³ñëÿ êîíñîë³äàö³¿ çàçíàëà çíà÷íîãî íèçüêî-
òåìïåðàòóðíîãî ã³äðîòåðìàëüíîãî ïåðåòâîðåííÿ. Êð³ì òîãî, êñåíîë³ò ì³ñòèòü
ì³íåðàëîã³÷í³ ñâ³ä÷åííÿ ñóëüô³äèçàö³¿ (êîðîç³éíå çàì³ùåííÿ ñóëüô³äàìè ÷àñòè-
íè çåðåí í³êåëèñòîãî çàë³çà) òà îêèñíåííÿ (íàÿâí³ñòü Fe-çáàãà÷åíèõ îáîëîíîê
ïî êðàÿõ çåðåí ôîðñòåðèòó ³ ïåðîâñê³òó (äèâ. ðèñóíîê, á) ³ äîñòàòíº ïîøèðåííÿ
ã³äðîêñèä³â çàë³çà).
Ãîëîâí³ ñòðóêòóðíî-ì³íåðàëîã³÷í³ òà õ³ì³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè êñåíîë³òó
ÂÊ16 âêàçóþòü íà éîãî íàëåæí³ñòü äî âóãëèñòî¿ ðå÷îâèíè, ÿêà óòâîðèëàñü ó ðå-
çóëüòàò³ àêðåö³¿ íåð³âíîâàæíî¿ ïèëîâî¿ êîìïîíåíòè ³ç çíà÷íîþ ê³ëüê³ñòþ âèñî-
êîòåìïåðàòóðíèõ ì³íåðàë³â. ϳñëÿ óòâîðåííÿ öÿ ðå÷îâèíà çàçíàëà íèçüêîòåìïå-
ðàòóðíîãî ã³äðîòåðìàëüíîãî ïåðåòâîðåííÿ, ñóëüô³äèçàö³¿ òà îêèñíåííÿ. Êð³ì
òîãî, çà â³äíîøåííÿì SiO2/MgO ³ âèñîêèì ìîäàëüíèì âì³ñòîì ìåòàëó ìîæíà ïðè-
ïóñòèòè, ùî êñåíîë³ò ÂÊ16 º ôðàãìåíòîì ³ìîâ³ðíîãî ïðèì³òèâíîãî ïîïåðåäíèêà
âèñîêîçàë³çèñòèõ õîíäðèò³â, ÿêèé âïåðøå ä³àãíîñòîâàíèé ó ìåòåîðèòàõ.
Àâòîðè âäÿ÷í³ À. Á³øîôó çà íàäàíó ìîæëèâ³ñòü ïðîâåñòè äîñë³äæåííÿ íà ³íñòðó-
ìåíòàëüí³é áàç³ ²íñòèòóòó ïëàíåòîëî㳿 (Ìþíñòåð, ͳìå÷÷èíà), à òàêîæ Ò. Ãðóí-
äó, Ó. Õåéòìàíí, À. Ñîêîë ³ Ì. ͳåìåéåðó çà òåõí³÷íó äîïîìîãó.
ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ
1. Äîää Ð.Ò. Ìåòåîðèòû: Ïåòðîëîãèÿ è ãåîõèìèÿ. – Ì.: Ìèð, 1986. – 384 ñ.
2. Äüÿêîíîâà Ì.È., Õàðèòîíîâà Â.ß. Ðåçóëüòàòû õèìè÷åñêîãî àíàëèçà íåêîòîðûõ êàìåííûõ è
æåëåçíûõ ìåòåîðèòîâ êîëëåêöèè ÀÍ ÑÑÑÐ // Ìåòåîðèòèêà. – 1960. – 18. – C. 48–67.
3. Lodders K., Fegley B.Jr. The Planetary Scientist’s Companion. – New York: Oxford Univ. Press,
1998. – 372 p.
4. Semenenko V.P., Bischoff A., Weber I. et al. Mineralogy of fine-grained material in the Krymka
(LL3.1) chondrite // Meteoritics Planet. Sci. – 2001. – 36. – P. 1067–1085.
5. Semenenko V.P., Girich A.L. Chondrule embryos or dusty spherules in the Krymka (LL3)
chondrite // Ibid. – 1999. – 34. – P. A106.
6. Semenenko V.P., Girich A.L. The probable primitive H-material in the Krymka chondrite //
Ibid. – 2005. – 40. – P. A138.
7. Semenenko V.P., Girich A.L., Nittler L.R. An exotic kind of cosmic material: Graphite-containing
xenoliths from the Krymka (LL3.1) chondrite // Geochim. Cosmochim. Acta. – 2004. – 68,
N 3. – P. 455–475.
8. Semenenko V.P., Jessberger E.K., Chaussidon M. et al. Carbonaceous xenoliths in the Krymka
LL3.1 chondrite: Mysteries and established facts // Ibid. – 2005. – 69, N 8. – P. 2165–2182.
The results of preliminary mineralogical and chemical studies of the dark xenolith BK16 within the
Krymka chondrite are given. SiO2/MgO-ratio, fine-grained texture, high modal abundance of metal,
and mineralogical evidences of the low-temperature aqueous processing allow to suppose that the
xenolith BK16 represents a fragment of a probable primitive precursor of H-chondrites.
Íàä³éøëà 29.03.2007
|