Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)

У доповіді висвітлено низку найважливіших досліджень з розроблення методів захисту інформації, інформаційних технологій, математичного апарату криптографії та криптоаналізу, стеганографії, а також технічних засобів та правових засад кібернетичної безпеки. Підкреслено необхідність подальшого розвитк...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Савчук, М.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162506
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року) / М.М. Савчук // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 11. — С. 23-28. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162506
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1625062020-01-11T01:26:35Z Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року) Савчук, М.М. З кафедри Президії НАН України У доповіді висвітлено низку найважливіших досліджень з розроблення методів захисту інформації, інформаційних технологій, математичного апарату криптографії та криптоаналізу, стеганографії, а також технічних засобів та правових засад кібернетичної безпеки. Підкреслено необхідність подальшого розвитку цього напряму в Україні та актуальність підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері захисту інформації та безпеки кіберпростору. The report highlights a number of important studies on the development of information security techniques, information technology, the mathematical apparatus of cryptography and cryptanalysis, steganography, as well as the technical means and legal bases of cyber security. The need for further development of this area in Ukraine and the relevance of training highly qualified personnel in the field of information security and cyber security are emphasized. 2019 Article Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року) / М.М. Савчук // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 11. — С. 23-28. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162506 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Савчук, М.М. Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року) Вісник НАН України
description	У доповіді висвітлено низку найважливіших досліджень з розроблення методів захисту інформації, інформаційних технологій, математичного апарату криптографії та криптоаналізу, стеганографії, а також технічних засобів та правових засад кібернетичної безпеки. Підкреслено необхідність подальшого розвитку цього напряму в Україні та актуальність підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері захисту інформації та безпеки кіберпростору.
format	Article
author	Савчук, М.М.
author_facet	Савчук, М.М.
author_sort	Савчук, М.М.
title	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)
title_short	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)
title_full	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)
title_fullStr	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)
title_full_unstemmed	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)
title_sort	захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 25 вересня 2019 року)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162506
citation_txt	Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року) / М.М. Савчук // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 11. — С. 23-28. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT savčukmm zahistínformacíjnihtehnologíjtakíberbezpekastenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni25veresnâ2019roku
first_indexed	2025-07-14T15:02:06Z
last_indexed	2025-07-14T15:02:06Z
_version_	1837635026582241280
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 11 23 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року У доповіді висвітлено низку найважливіших досліджень з розроблення ме- тодів захисту інформації, інформаційних технологій, математичного апа- рату криптографії та криптоаналізу, стеганографії, а також технічних засобів та правових засад кібернетичної безпеки. Підкреслено необхідність подальшого розвитку цього напряму в Україні та актуальність підготов- ки висококваліфікованих кадрів у сфері захисту інформації та безпеки кіберпростору. Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні учасники засідання! За дорученням Президії НАН України я маю честь доповісти про стан і шляхи розвитку такого наукового напряму, як захист інформаційних технологій і кібербезпека. Як відомо, рівень розвитку людської цивілізації залежить від кількості інформації, якою можуть активно користуватися різні соціальні прошарки населення, від вміння її ефективно зберігати, швидко обробляти та передавати. Останніми роками у світі спостерігається перехід суспільства на принципово но- вий рівень розвитку, що пов’язано зі стрімким зростанням об- сягів інформації, істотним збільшенням швидкості її обробки, розширенням можливостей комутацій для миттєвого обміну повідомленнями з метою комунікації, управління, реагування тощо. Проте одночасно з неймовірними перспективами, які відкри- вають людству новітні інформаційні технології, все більшого масштабу набувають проблеми забезпечення конфіденційнос- ті, цілісності, автентичності, доступності та невідстежуваності інформації, неможливості нав’язування та розповсюдження шкідливої інформації. Масова доступність засобів обчислю- вальної техніки, насамперед персональних ЕОМ, сучасного ви- сокошвидкісного інтернету зумовила поширення комп’ютерної грамотності серед широких кіл населення та значне збільшення САВЧУК Михайло Миколайович — член-кореспондент НАН України, виконувач обов’язків завідувача кафедри математичних методів захисту інформації Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» 24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ кількості користувачів комп’ютерних мереж та їх можливостей. У свою чергу, це спричини- ло зростання можливостей і для потенційних порушників та призвело до численних спроб втручання в роботу державних і комерційних систем, як зі злими намірами, так і зі «спортив- ного інтересу». Деякі з цих спроб виявилися успішними і завдали чималої шкоди власни- кам інформації та обчислювальних систем. Саме на протидію таким несанкціонованим втручанням і спрямовано розвиток методів та засобів захисту інформації та кіберпростору. Підвищення ефективності, надійності та стійкості систем захисту інформації, інформа- ційних технологій, захисту кіберпростору нині є першочерговими завданнями для кожної ор- ганізації та галузі в будь-якій країні світу. Для захисту інформаційних технологій створено низку криптографічних, стеганографічних, технічних методів з розвиненими науковими обґрунтуваннями та відповідними технічни- ми засобами. Однак бурхливий розвиток як нових інформаційних систем, так і нових ви- дів кібератак потребує подальших широко- масштабних наукових досліджень. Складність проблеми вимагає комплексного підходу із за- лученням найсучасніших наукових досягнень та ретельного дослідження реальних систем обробки, передачі та захисту інформації, сис- тем та комплексів керування технологічними процесами. Розвиток сучасного кіберпростору нероз- ривно пов’язаний з появою нових загроз безпе- ці інформації та інформаційним технологіям. Поширення новітніх IT-технологій, зокрема так званого «інтернету речей», криптовалют, криптобірж, систем електронних виборів, «ро- зумних контрактів» тощо, кардинально змінює кіберпростір. При цьому зростає кількість кі- бератак на глобальні критичні інфраструк- тури: системи електропостачання, керування банківськими та комерційними структурами, транспортом, зокрема аеропортами, глобальні бази даних. Усі ви, мабуть, добре пам’ятаєте, якої шкоди 27 червня 2017 р. завдала в Україні хакерська атака з використанням різновиду ві- русу Petya. Сучасні «інтелектуальні» атаки в кіберпрос- торі вирізняються тим, що мають «латентний» період, який може тривати досить довго, впро- довж кількох місяців, а це значно ускладнює процес їх виявлення. Тому сьогодні є нагальна потреба у розробленні нових підходів до захис- ту телекомунікаційних мереж, об’єктів кри- тичної інфраструктури, систем керування, в тому числі цілими галузями. Ефективного за- безпечення кібербезпеки можна досягти лише завдяки комплексному і безперервному засто- суванню нових теоретичних напрацювань, ор- га ні заційно-правових, криптографічних, тех- нічних методів захисту. Слід зазначити, що широко вживані терміни «захист інформації», «захист інформаційних технологій» і «захист кіберпростору» мають дещо відмінний один від одного сенс. Дещо спрощено можна сказати, що захист інформа- ції — це сукупність методів і засобів, які забез- печують цілісність, конфіденційність і доступ- ність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру; безпека інформаційних технологій містить у собі ще й захист і забезпечення працездатності технічної частини, зокрема під час кібератак, а захист кі- берпростору передбачає безпеку комунікацій- них систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, комунікацій та систем керу- вання. В Україні активні дискусії щодо кібербезпе- ки розпочалися більш як 10 років тому. Пер- ше чітке розділення інформаційної безпеки та кібербезпеки було зафіксовано в оновле- ній Стратегії національної безпеки України 2015 р. Потім, 05.10.2017 р. було прийнято За- кон України «Про основні засади забезпечен- ня кібербезпеки України», 08.07.2018 р. набра- ли чинності Закон України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 та нова редак- ція Закону України «Про основні засади забез- печення кібербезпеки України», у ст. 6 якого записано, що «критерії та порядок віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури, перелік таких об’єктів, загальні вимоги до їх кі- берзахисту, в тому числі щодо застосування ін- дикаторів кіберзагроз, та вимоги до проведен- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 11 25 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ються каналами зв’язку та/або обробляються в комп’ютеризованих системах загального при- значення. Зокрема, багато уваги приділялося гармонізації європейських криптографічних стандартів для використання їх в умовах укра- їнської нормативної бази з урахуванням наяв- них технічних і організаційних можливостей. Відповідно до планів державної стандартиза- ції України в 2004–2009 рр. було розроблено і гармонізовано 8 стандартів ISO/IEC з метою їх прийняття в Україні. В Інституті кібернетики розроблено також структуру цифрового конверта та протоко- ли його формування і декодування на осно- ві вітчизняних криптографічних алгоритмів. У 2013 р. в Києві створено сертифікаційний центр з українським профілем Х-509, який є основним елементом підтримки сучасних тех- нологій електронного документообігу. До речі, це саме ті технології, розроблення яких ще на початку 1970-х років започаткував академік В.М. Глушков, назвавши їх «безпаперовими технологіями». У результаті робіт, виконаних в Інституті кі- бернетики групою науковців під керівництвом академіка І.М. Коваленка (в 2015–2016 рр. ці роботи здійснювалися за оборонним замовлен- ням, а з 2019 р. — за замовленням Державної служби спеціального зв’язку і захисту інфор- мації України), було створено сучасні методи криптоаналізу потокових шифрів. Ці потужні новітні методи криптоаналізу поставили під сумнів стійкість деяких систем, наприклад бездротового зв’язку, які потребують заміни наявних алгоритмів потокового шифрування на нові, більш сучасні. В Інституті кібернетики розроблено методи побудови диференціальних атак збоїв на різні схеми потокових шифрів. Для національного стандарту ДСТУ ГОСТ 28147:2009 у режимі потокового шифрування запропоновано нову атаку збоїв та досліджено її ефективність для різних можливостей криптоаналітика. Роз- глянуто загальну модель алгебраїчних атак за побічними каналами, для дослідження потоко- вих шифрів застосовано кубічні атаки. Вико- ристовуючи алгебраїчний підхід, побудовано ня незалежного аудиту інформаційної безпеки затверджуються Кабінетом Міністрів України, а в банківській системі України — Національ- ним банком України». У системах захисту інформаційних тех- нологій істотну роль відведено криптогра- фічним механізмам. Необхідність розвитку криптологічних досліджень у НАН України ще на початку 70-х років минулого століття добре усвідомлювали академіки Б.Є. Патон і В.М. Глушков. За їх ініціативою в 1973 р. в Інституті кібернетики АН УРСР було ство- рено науково-дослідний підрозділ, який під керівництвом тоді ще члена-кореспондента, а нині — академіка НАН України І.М. Ковален- ка займався розв’язанням математичних задач, зумовлених запитами криптографії. Так, в Інституті кібернетики розроблено математичний апарат для дослідження дис- кретних схем, комбінаторно-ймовірнісних ал- горитмів, імовірнісно-алгебраїчних моделей та розв’язання прикладних задач захисту інфор- маційних технологій. Розроблені математичні моделі, методи, алгоритми та отримані резуль- тати застосовано для вирішення актуальних завдань криптографічного захисту інформації та криптоаналізу, визначення статистичних характеристик і оцінювання якості дискрет- них пристроїв, складних технічних і керуючих комплексів, а також надійності, стійкості та ефективності криптографічних систем. Після здобуття Україною незалежності до- слідження в галузі відкритої криптографії продовжували активно розвиватися. Співро- бітники Інституту кібернетики ім. В.М. Глуш- кова НАН України зробили значний внесок у становлення в Україні криптології як науки, яка не лише розробляє теоретичний апарат криптографії та криптоаналізу, а й впроваджує результати досліджень у практичну діяльність. Розроблено та у 2002 р. введено в дію Дер- жавний стандарт України ДСТУ 4145-2002, який встановлює механізм цифрового під- пису, оснований на властивостях груп точок еліптичних кривих над скінченними полями характеристики 2, та правила застосування цього механізму до повідомлень, які пересила- 26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ атаку за побічним каналом на потоковий шифр Hitag-2. Досліджено криптографічні атаки на протоколи реалізації алгоритмів шифрування. Побудовано загальні моделі протоколів захи- щеного обміну повідомленнями для мобільних систем миттєвого обміну повідомленнями. Проведено криптоаналіз алгоритмів «легкої» криптографії. Розроблено бібліотеку програм для проведення криптографічного аналізу та оцінок стійкості систем криптографічного захисту. У 1996 р. в Інституті кібернетики під керів- ництвом нині академіка В.К. Задираки було започатковано новий науковий напрям — комп’ютерну стеганографію. Нині цей напрям дуже динамічно розвивається. Мета стеганографії полягає в тому, щоб за- маскувати, приховати сам факт наявності або передачі конфіденційної інформації. Стегано- графічні методи забезпечують неможливість виявлення конкретної інформації завдяки її прихованому вбудовуванню за спеціальними математичними алгоритмами, як правило, з ви- користанням секретних ключів, у масиви або потоки іншої інформації — у так звані контей- нери (зазвичай у тексти, зображення, аудіо- чи відеофайли, неперервні потоки). Прикладом такого маскування є цифрові «водяні знаки», ідентифікаційні номери, інша прихована ін- формація. Результати досліджень, проведених в Інсти- туті кібернетики за цим напрямом, дали змогу побудувати узагальнену модель функціону- вання стеганографічних систем, розробити спектральні стеганографічні методи марку- вання аудіосигналів, підійти до розв’язання задач захисту інформації на паперових носіях за допомогою стеганографічних технологій, удосконалити методи стеганоаналізу аудіосиг- налів на основі матриці суміжності та SVM- класифікації, а також на базі атаки контроль- ним вкрапленням. Було розроблено пакет програм для реалі- зації алгоритмів арифметики багаторозрядних чисел, який за швидкодією перевершує най- кращі світові зразки. Реалізовано стеганоана- літичні модифікації, які здатні з високою точ- ністю виявляти стеганоконтейнери, створені програмами Hide4PGP, S-Tools 4.0, Steganos Privacy Suite 2012, JPHide 0.5 та JSteg. Резуль- тати досліджень впроваджено у Службі без- пеки України, у виробничій діяльності ТОВ «Торговий дім «Сек» та компанії «Твінфілд Україна», зокрема для перевірки цілісності мультимедійних об’єктів і автентифікації дже- рел даних. Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України проводить також спільні дослі- дження в галузі захисту інформації та інфор- маційних технологій з Інститутом проблем математичних машин і систем НАН України, з факультетом кібернетики Київського на- ціонального університету імені Тараса Шев- ченка, з Фізико-технічним інститутом (який підпорядковується МОН і НАН України) Національного технічного університету Укра- їни «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». У 2000 р. за ініціативою академіків НАН України М.З. Згуровського та І.М. Коваленка у Фізико-технічному інституті НТУУ «КПІ» було створено факультет інфор- маційної безпеки, на якому відкрито три нові кафедри: • кафедра математичних методів захисту ін- формації; • кафедра інформаційної безпеки; • кафедра фізико-технічних засобів захисту інформації. Освітню діяльність факультету спрямовано на підготовку фахівців високо рівня в галу- зі криптографічного і технічного захисту ін- формації, захисту інформації в комп’ютерних системах та побудови комплексних систем за- хисту інформації, а основними напрямами на- укових досліджень та розробок є такі: • розроблення методів криптоаналізу; • криптографічний аналіз систем та комп- лексів захисту інформації; • побудова та синтез якісних криптографіч- них перетворень, стійких криптографічних ал- горитмів і протоколів; • дослідження складності алгоритмів у кла- сичній та квантовій моделі обчислень із засто- суванням у криптографії; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 11 27 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • створення і дослідження алгоритмів стега- нографічного захисту інформації; • моделювання та аналіз кіберзагроз, дослі- дження систем сучасного антивірусного про- грамного забезпечення. Дещо детальніше зупинюся на діяльності кафедри математичних методів захисту інфор- мації. Ядро кафедри становлять представни- ки школи теорії надійності, криптографії та криптоаналізу академіка І.М. Коваленка, а до викладання спеціальних дисциплін залучено як колишніх, так і нинішніх співробітників Ін- ституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Наукова діяльність кафедри пов’язана насамперед з розвитком методів криптоаналізу та синтезу симетричних блокових і потокових криптосистем, криптоаналізу асиметричних криптосистем та побудови стійких криптогра- фічних протоколів з новими функціями та влас- тивостями, також з розробкою математичних, ймовірнісних моделей і математичного апарату для аналізу, проектування та побудови систем криптографічного захисту інформації, забезпе- чення безпеки інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням як класичної, так і кван- тової моделі обчислень. На сьогодні на кафедрі математичних мето- дів захисту інформації вже виконано 27 нау- ко во-дослідних робіт, спрямованих переважно на створення більш ефективних і стійких сис- тем криптографічного захисту інформаційних технологій. Ці роботи виконувалися на замов- лення НАН України, МОН України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства оборони України, Дер- жавної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ТОВ «Самсунг Електро- нікс Україна Компані» (Samsung Electronics Ukraine Company). Зокрема, за останні три роки отримано ре- зультати світового рівня, а саме: розроблено методи обчислення аналітичних оцінок стій- кості немарковських симетричних блокових шифрів для диференціального криптоаналізу, які дозволяють за чіткими формалізованими алгоритмами швидко виконувати практично важливі оцінки їх стійкості; вперше доведено критерії існування ефективного розв’язку в квантовій моделі обчислень чотирьох спеці- альних задач абстрактної алгебри, які важли- ві при розробці криптосистем після винаходу масштабованого квантового комп’ютера. На кафедрі інформаційної безпеки Фізико- технічного інституту за останні 7 років було проведено аналіз та моделювання вразливих місць у сучасних інформаційних і програмно- обчислювальних системах; розширено функ- ціональність автоматизованого робочого міс- ця для функціонального аналізу програмного коду; виконано аналіз та моделювання сучас- них загроз безпеці операційних систем сімей- ства Windows; розроблено технології протидії сигнатурним та евристичним системам сучас- ного антивірусного програмного забезпечення з використанням механізмів антивіртуалізації, антиемуляції та захисту від відлагоджування для платформи ОС Windows; досліджено сис- теми раннього прогнозування на основі штуч- ного інтелекту. На кафедрі фізико-технічних засобів захисту інформації ФТІ постійно про- водяться дослідження в галузі технічного та стеганографічного захисту інформації. З 2001 р., згідно з рішенням Президії НАН України, на базі НТУУ «КПІ» регулярно про- водиться науковий семінар «Проблеми сучас- ної криптології», роботу якого високо оціню- ють фахівці з криптографічного захисту ін- формаційних технологій. Однак, незважаючи на значні досягнення і напрацювання в установах Академії та універ- ситетах у галузі криптографічного захисту ін- формації, залишається низка актуальних про- блем, які потребують нагального вирішення. Серед них можна виокремити такі: • деякі фундаментальні питання теорії ал- горитмів, абстрактної алгебри, теорії чисел, від розв’язання яких залежать характеристики якос- ті та стійкості криптографічних алгоритмів; • розв’язання нових прикладних задач крип- тографії, стеганографії, криптоаналізу, кібер- безпеки; • необхідність створення нових надійних та ефективних систем захисту інформації з ура- хуванням постійно зростаючих обчислюваль- 28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ них та телекомунікаційних можливостей по- тенційних порушників систем інформаційної безпеки; • розроблення алгоритмів і систем захисту інформації, стійких у квантовій моделі обчис- лень; • пошук нових підходів до вирішення про- блем кібербезпеки з використанням статис- тичних даних, теоретичних напрацювань, ма- тематичного та статистичного моделювання, машинних обчислень; • розроблення математичного, алгоритміч- ного апарату, програмного забезпечення, тех- нічних засобів для швидкого реагування на інциденти та загрози, які постійно виникають у системах захисту; • вдосконалення та поліпшення нор ма тив- но-правової бази для створення сучасної ефек- тивної структури захисту інформаційних тех- нологій і кібербезпеки в державі. Для забезпечення високого рівня захисту інформаційних технологій необхідно продо- вжити та посилити дослідження і розробки в галузі криптографічного, стеганографічного та технічного захисту інформації. На наш погляд, стратегія та принципи створення національної системи кібербезпеки потребують змін, допо- внень та уточнень. Для модернізації і підтрим- ки системи кібербезпеки на належному рівні потрібне створення ефективної нормативно- правової бази та постійне проведення інтен- сивних комплексних наукових досліджень із залученням професіоналів-практиків. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Захист інформаційних технологій та кібербезпека (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року)

Репозитарії

Схожі ресурси