Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)

Обґрунтовано особливості та структуру кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря. Розкрито сутність етапів його створення та розраховано економічну ефективність за допомогою запропонованої методики....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Бойко, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2019
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і сталий розвиток
Schlagworte:	Проблеми теорії та методології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162520
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації) / В.В. Бойко // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. — № 5 (24). — С. 72-77. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162520
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1625202020-01-11T01:26:45Z Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації) Бойко, В.В. Проблеми теорії та методології Обґрунтовано особливості та структуру кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря. Розкрито сутність етапів його створення та розраховано економічну ефективність за допомогою запропонованої методики. The peculiarities and structure of the ecological modernization cluster of atmospheric air are substantiated. The essence of stages of creation of such a cluster and the calculation of its economic efficiency with the help of the proposed methodology are revealed. 2019 Article Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації) / В.В. Бойко // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. — № 5 (24). — С. 72-77. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2616-7689 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162520 330.341.2.533 uk Економіка природокористування і сталий розвиток ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми теорії та методології Проблеми теорії та методології
spellingShingle	Проблеми теорії та методології Проблеми теорії та методології Бойко, В.В. Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації) Економіка природокористування і сталий розвиток
description	Обґрунтовано особливості та структуру кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря. Розкрито сутність етапів його створення та розраховано економічну ефективність за допомогою запропонованої методики.
format	Article
author	Бойко, В.В.
author_facet	Бойко, В.В.
author_sort	Бойко, В.В.
title	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)
title_short	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)
title_full	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)
title_fullStr	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)
title_full_unstemmed	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)
title_sort	упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2019
topic_facet	Проблеми теорії та методології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162520
citation_txt	Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації) / В.В. Бойко // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. — № 5 (24). — С. 72-77. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і сталий розвиток
work_keys_str_mv	AT bojkovv uprovadžennâekologíčnihínnovacíjusistemíohoroniatmosfernogopovítrânaprikladíklasteraekologíčnoímodernízacíí
first_indexed	2025-07-14T15:02:47Z
last_indexed	2025-07-14T15:02:47Z
_version_	1837635069292838912
fulltext	ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК 72 УДК 330.341.2.533 УПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (НА ПРИКЛАДІ КЛАСТЕРА ЕКОЛОГІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ) IMPLEMENTATION OF ECOLOGICAL INNOVATIONS IN THE SYSTEM OF ATMOSPHERIC AIR PROTECTION (AT EXAMPLE OF CLUSTER OF ENVIRONMENTAL MODERNIZATION) Володимир БОЙКО, кандидат економічних наук, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Київ Volodymyr BOIKO, Candidate of Economic Sciences, Public Institution «Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv Обґрунтовано особливості та структуру кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря. Розкрито сутність етапів його створення та розраховано економічну ефективність за допомогою запропонованої методики. Ключові слова: атмосферне повітря, кластер, екологічна модернізація, економічна ефективність The peculiarities and structure of the ecological modernization cluster of atmospheric air are substantiated. The essence of stages of creation of such a cluster and the calculation of its economic efficiency with the help of the proposed methodology are revealed. Key words: atmospheric air, cluster, ecological modernization, economic efficiency Постановка проблеми. Міста у процесі свого функціонування не лише створюють антропогенне навантаження на довкілля, але і прискорюють науково-технічний прогрес, що сприяє залученню інновацій, особливо у сфері охорони атмосферного повітря. Саме впровадження екологічних інновацій є підґрунтям екологічної модернізації. Упродовж останніх десятиліть виникла гостра необхідність налагодження ефективного діалогу між суб’єктами господарювання та державою з питань гарантування екологічної безпеки та імплементації впровадження екологічних інновацій. Це відбувається на тлі недосконалої вітчизняної нормативно- правової бази, що обумовлює актуальність створення кластера екологічної модернізації. Зазначене дасть змогу підвищити результативність і конкурентоспроможність економіки держави шляхом екологічно ефективного виробництва та підтвердження пріоритетності сталого розвитку. Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Вирішенню проблем охорони навколишнього природного середовища, © Бойко В., 2019 зокрема атмосферного повітря, присвятили свої праці багато як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, зокрема: М.А. Хвесик, А.В. Степаненко, Г.О. Обиход, А.А. Омельченко, О.М. Теліженко, О.Ф. Балацький, З.В. Герасимчук, А.Б. Качинський, В.Я. Шевчук, С. Фуззі, У. Бальтеншпергер, К. Карслав М. Карвур, А. Х’юз, Н. Фанн та інші. Метою статті є обґрунтування створення кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря та визначення його економічної ефективності. Виклад основного матеріалу. Кластери – це об’єднання підприємств різних галузей, що не зливаються в єдину структуру, а співпрацюють у межах спільної стратегії розвитку [1, с. 241–242]. Вони дають змогу поєднати значні обсяги ресурсів, особливо матеріальних та фінансових, що суттєво покращує умови для створення інноваційних товарів і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках. Кластер є потужним інструментом регіонального розвитку, сприяє збільшенню надходжень до бюджетів різних рівнів шляхом розширення зайнятості, підвищення рівня оплати праці та постійного зростання конкурентоспроможності ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ 73 регіонального виробництва. Утворення кластера передбачає обґрунтування складної системи, що включатиме технопарк, діяльність якого орієнтована на розробку та впровадження екологічних інновацій, а також підтримку малого й середнього бізнесу стосовно ресурсоощадливості та збереження довкілля [2]. Інноваційний екологічний кластер створюється, як правило, з метою виробництва товарів і технологій, що сприяють збереженню навколишнього природного середовища. У ньому не розробляються нові технології і продукти – це завдання покладено на технопарки. Кластер виготовляє вже розроблену продукцію та може бути споживачем результатів діяльності технопарків. Це об’єднання підприємств, участь в управлінні яким можуть брати не тільки підприємці, а й представники урядових, наукових, фінансових установ, котрі також є його учасниками. Кластер у процесі діяльності забезпечує рівність усіх учасників проекту [3–6]. Світовий досвід формування інноваційних кластерів свідчить, що існує кілька напрямів кластеризації, кожен з яких може бути орієнтиром у процесі розробки та реалізації як автономних екологічних інноваційно- інвестиційних проектів, так і комплексних програм у рамках окремих регіонів загалом. У сфері екологічних інновацій та гарантування екологічної безпеки виділяють чотири види кластерів залежно від обраної мети: трансферні інноваційні, інтеграційні інноваційні, інноваційно-промислові та багатофункціональні інноваційні. Оскільки розробка та впровадження інновацій у сфері забезпечення екологічної модернізації є надзвичайно складним процесом, доцільно створити інноваційно- промисловий кластер охорони атмосферного повітря, ядром якого стане велике місто з його інфраструктурою і технопарком. Під інноваційно-промисловим кластером охорони атмосферного повітря розуміють господарський комплекс, який об’єднує економічні суб’єкти таким чином, що процеси їх господарської діяльності взаємодоповнюються та взаємодіють на засадах збереження атмосферного повітря й екологічної модернізації в цій сфері, відповідаючи передовим міжнародним стандартам та вимогам. Україна має реальні можливості для розвитку кластеризації економіки, особливо в екомодернізаційній сфері, використовуючи зарубіжний досвід і власний потенціал, що обумовлено наявністю кваліфікованих наукових доробків, кадрів, виробничих ресурсів та фізико-географічних особливостей. Це дасть змогу відновити втрачені інноваційні можливості та закласти основу гарантування екологічної безпеки держави в цілому. На першому етапі створення кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря потрібно проаналізувати ситуацію та потенційні переваги від його діяльності, тобто виконати SWOT-аналіз. Особливу увагу слід приділити синергетичному ефекту, який утворюється під впливом взаємодії суб’єктів кластера. Саме завдяки партнерським взаємовідносинам забезпечується синергетичний ефект за рахунок спільного використання основних засобів, інфраструктури, сировини тощо, а також вільного поширення новітніх технологій між учасниками, об’єднання їхніх фінансових потоків, зниження витрат. Другий етап передбачає формування основної ідеї функціонування кластера та доведення її до учасників, котра в межах нашого дослідження полягає у збереженні атмосферного повітря та модернізації цієї сфери. На третьому – визначається ядро кластера, взаємозв’язок з усіма учасниками та суміжними виробництвами. При цьому слід проаналізувати географічну локалізацію, дослідити стійкість попиту на розробки та продукцію, оцінити наявність і доступність ресурсів, виявити особливості концентрації виробництва. Четвертий етап пов’язаний з розробкою стратегії розвитку кластера, визначенням джерел й обсягів фінансових ресурсів. Стратегія окреслює довгостроковий напрям розвитку і передбачає закріплення його ринкових позицій. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності та реалізації відповідних переваг учасників кластерного формування розробляють конкурентну стратегію. Створення технопарку відбувається на п’ятому етапі, який передбачає аналіз діяльності науково-освітніх установ щодо відповідності профілю потенційного кластера, визначення науково-інноваційної основи його розвитку. На шостому етапі встановлюють тип організаційно-правової форми кластерного ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК 74 утворення та його організаційної структури. Як правило, це є мережа, котра об’єднує виробничі підприємства, технопарк, постачальників, торговельні фірми, фінансові установи, пов’язані між собою системою договорів й організаційно-правовою формою. Сьомий етап – це розвиток і поглиблення взаємозв’язків учасників кластера – вертикальних і горизонтальних, що дає змогу зміцнити сильні сторони учасників за рахунок нових можливостей, притаманних кластерному об’єднанню. Зазначене обумовлює синергетичний ефект, підвищує ефективність діяльності кластерного утворення й створює додаткові умови для залучення інвестицій. На завершальному, восьмому етапі, оптимізують склад учасників кластерного об’єднання, а також удосконалюють бізнес- процеси і підвищують кваліфікаційний рівень керівних кадрів. Необхідно сприяти професійному зростанню управлінців, ефективна діяльність яких є вирішальною у забезпеченні успішної діяльності кластера. Таким чином, кластер екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря повинен включати (рис. 1): Рис. 1. Блок-схема кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря (розроблено автором)  аналітичну дослідницьку групу, що здійснюватиме аналіз проблем у сфері охорони атмосферного повітря, модернізації повітроохоронного сектору і розроблятиме стратегічні заходи щодо їх вирішення;  компанію, котра, використовуючи свій науковий потенціал, вивчатиме проблеми моніторингу стану атмосферного повітря й обґрунтовуватиме нові способи спостереження за ним;  виробничі підприємства з виготовлення технічних засобів, що зменшують використання ресурсів і забруднення повітря згідно з потребами господарського сектору міста;  дослідницьку групу, котра займатиметься вдосконаленням виробничих процесів на підприємствах міста;  підприємство з виготовлення програмних продуктів для ведення спостереження за повітрям, а також управління виробничими процесами;  компанію з надання консалтингових послуг; Технопарк Аналітична дослідницька група Підприємство з удосконалення виробничих процесів Підприємство з виготовлення програмних продуктів для ведення спостереженням за повітрям, а також управління виробничими процесами Компанія з вивчення проблем моніторингу, модернізації повітроохоронного сектору і розробки стратегій Споживачі науково-технічних розробок кластера Виробничі підприємства з виготовлення технічних засобів Компанія з надання консалтингових послуг ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ 75  підприємства-споживачі науково- технічних розробок кластера (енергетики, важкої промисловості, транспортної інфраструктури). Зазначимо, що важливими є економічний та екологічний інноваційні ефекти від діяльності кластера. Найвищу результативність його функціонування забезпечують інноваційний та наукоємний розвиток. Досягнення екологічної модернізації є наслідком синергізму спільного використання виробничих потужностей, високотехнологічного обладнання, переносу витрат на наукові дослідження з одного продукту на інший тощо. Обмін технологіями значно збільшує загальну конкурентоспроможність кластерного об’єднання, оскільки нові ідеї, бізнес-процеси, технологічна продукція стають доступними для всіх його підприємств, які, у свою чергу, прагнуть упровадити та вдосконалити отримані знання, створюючи таким чином нові конкурентні переваги і підвищуючи конкурентоспроможність кластера, регіону та держави в цілому. Ефективність кластера має визначатись такими факторами:  витратами на його заснування і функціонування;  швидкістю реалізації і впровадження проектів у господарський обіг;  зменшенням забруднення атмосферного повітря;  поточними витратами на повітроохоронні заходи тощо. Отже, економічну ефективність функціонування кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря (E) пропонується визначати за формулою: ∑ ∑ , де – додатковий прибуток від упровадження екологічної модернізації; – економія коштів підприємств на повітроохоронні заходи; – економія бюджетних коштів; – приріст ВРП унаслідок покращення здоров’я населення; – витрати на створення кластера; – витрати на його функціонування. Для визначення ефективності кластера екологічної модернізації обрано спрощену умовну модель на тлі стабільної економіки. Розрахунки здійснено у доларах США при середньому курсі 28,0 грн за 1 дол. При цьому кластер складається із п’яти підприємств, кожне з яких має прибуток 30 млн грн/рік. Кількість працівників у ньому – 50 осіб. Прогноз ефективності здійснено на період 5 і 10 років. Додатковим прибутком від екологічної модернізації ( ) пропонуємо вважати частку зростання річного прибутку підприємства в разі впровадження відповідних заходів. Цей показник умовно становить 5 % на кожне підприємство. Отже, загальна сума додаткового прибутку за п’ять років для п’яти підприємств визначається як: . Економія коштів підприємств на повітроохоронні заходи ( ) відбувається завдяки використанню кластерної моделі організації, коли кожен із задіяних гравців виконує певну функцію, при цьому сумарні витрати розподіляються між усіма суб’єктами. Відповідно, на основі даних Державної служби статистики України встановлено, що середні витрати на один повітроохоронний захід на підприємстві становлять 7,5 млн грн, або 267,8 тис. дол. США. Якщо в кластері всі гравці працюють над одним проектом, то відповідну суму можна умовно розподілити між ними порівну. В такому разі для кожного підприємства витрати дорівнюватимуть 1,5, а економія – 6 млн грн, або 214,3 тис. дол. США. Отже: Економія бюджетних коштів ( ) – це фінансовий ресурс, який заощаджується державою на заходи щодо охорони повітря в результаті ефективного функціонування кластера. Проаналізувавши витрати Державного бюджету на 2017 рік [7, 8] та кількість підприємств, які отримували кошти на природоохоронні заходи, вважаємо, що ця сума за 5 років для всіх суб’єктів кластера становитиме близько 10 млн грн, або 357,1 тис. дол. США, тобто відповідно . Як відомо, погіршення здоров’я населення, особливо внаслідок забруднення повітря, призводить до значних втрат ВРП у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Отже, приріст ВРП у результаті покращення фізичного стану громадян залежатиме від кількості таких осіб. Для визначення цього побудовано умовну модель, за якої на ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК 76 підприємствах, котрі входять до кластера, працює 5 тис. осіб, з них 20 % (1 000 осіб) мають хронічні захворювання, пов’язані із забрудненням повітря, і змушені 15 днів на рік проводити на лікарняному. Враховуючи, що година праці вартує 75 грн, а робочий день триває 8 год., втрати ( ) сягатимуть: . Якщо здоров’я покращиться у 50 % працівників із хронічними захворюваннями, то відповідний приріст ( ) становитиме близько 160 тис. дол. США: . Таким чином, загальна економічна вигода від діяльності кластера дорівнюватиме 2,072 млн дол. США. Обсяг витрат на створення кластера ( ) – це сума коштів, необхідних для налагодження його функціонування. Вона складається з: оснащення 10 приміщень (загальна вартість 10 млн грн, або 357,1 тис. дол. США.); додаткового устаткування (10, або 357,1 відповідно); забезпечення комп’ютерною технікою 50 працівників (17 тис. грн кожен, 850 тис. грн. загалом, або 30,357 тис. дол. США.); наукового супроводу (1,5 млн, або 53,571 тис. дол. США). Звідси: . Витрати на функціонування кластера ( ) включають кошти на утримання приміщень (за умови, що не сплачується оренда, адже вони належать його учасникам) у розрахунку 15 тис. грн/міс. на одне приміщення, а також оплати працівникам у розмірі 15 тис. грн/міс. Отже, за п’ятирічний період витрати на утримання кластера становитимуть: Таким чином, загальні витрати на створення і функціонування кластера дорівнюють 2,396 млн дол. США. Ефективність функціонування кластера за п’ятирічний період становитиме а десятирічний – Тобто кластерне утворення стане прибутковим на межі 9- і 10-го періодів його діяльності (рис. 2). Рис. 2. Динаміка економічної ефективності функціонування кластера екологічної модернізації системи охорони атмосферного повітря, млн дол. США (розраховано автором) Висновки. Обґрунтовано блок-схему кластера екологічної модернізації досліджуваної сфери, що, окрім технопарку, включає аналітично-дослідницьку групу, компанію з вивчення проблем моніторингу та модернізації, виробничі об’єкти з виготовлення технічних засобів, консалтингові центри, підприємства з удосконалення виробничих процесів, компанії з виготовлення програмних продуктів і споживачів науково-технічних розробок. Запропонована методика оцінки ефективності діяльності такого кластера дала змогу визначити, що при збереженні стабільних економічних умов він матиме перспективу окупності 8–9 років. 0 1,1194 1,4408 1,7622 2,0836 2,405 2,7264 3,0478 3,3692 3,6906 4,012 0 0,4144 0,8288 1,2432 1,6576 2,072 2,4864 2,9008 3,3152 3,7296 4,144 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Витрати Економічні вигоди ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ 77 Список використаних джерел 1. Соколовська І.П. Кластерна стратегія розвитку бізнесу: світовий досвід та практика в Україні / І.П. Соколовська // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф., 15–17 трав. 2007 р. – Ялта, 2007. – С. 241–242. 2. Цибульська Е.І. Стійкий розвиток регіонів України на базі кластеризації (теоретико-методологічний аспект) / Е.І. Цибульська, К.Ф. Ковальчук. – Д. : ІМА- прес, 2012. – 277 с. 3. Оніпко Т.О. Інноваційні кластери США як фактор зростання конкурентних переваг країни / Т.О. Оніпко // Молодий вчений. – 2017. – № 7(47). – С. 444–450. 4. Бутко М. Підприємницькі кластери як домінуюча складова інноваційного розвитку регіонів [Електронний ресурс] / М. Бутко ; Чернігівський національний технологічний університет. – 2016. – Режим доступу : http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703 /1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0 %BE.pdf. 5. Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України / [Смертенко П.С., Чернишев Л.І., Білан І.І. та ін.] // Вісник НАН України. – 2014. – № 3. – С. 67–76. 6. Кластери в економіці України : [монографія] / за ред. М.П. Войнаренка. – Хмельницький : ХНУ, Мельник А. А., 2014. – 1085 с. 7. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – 2016. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-19. 8. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – 2016. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1801-19. References 1. Sokolovska, I.P. (2007). Klasterna stratehija rozvytku biznesu: svitovyj dosvid ta praktyka v Ukrajini [Cluster business development strategy: world experience and practice in Ukraine]. Problemy ta perspektyvy rozvytku pidpryyemnytstva v Ukrayini: materialy III mizhnarodnoyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi (15–17 travnya 2007). – Problems and prospects of entrepreneurship development in Ukraine: materials of the 3rd international scientific and practical conference (pp. 241–242). Yalta [in Ukrainian]. 2. Cybulska, EI., & Kovalchuk, K.F. (2012). Stijkyj rozvytok rehioniv Ukrajiny na bazi klasteryzaciji (teoretyko-metodolohičnyj aspekt) [Sustainable development of regions of Ukraine on the basis of clusterization (theoretical and methodological aspect)]. Kyiv: Ima-press [in Ukrainian]. 3. Onipko, T.O. (2017). Innovacijni klastery SSA jak faktor zrostannja konkurentnyx perevah krajiny [Innovative clusters of the USA as a factor of growth of competitive advantages of the country]. Young scientist, 7, 444–450 [in Ukrainian]. 4. Butko, M. (2016). Pidpryjemnyc’ki klastery jak dominujuča skladova innovacijnoho rozvytku rehioniv [Business clusters as a dominant component of innovation development of regions.]. Chernihiv National Technological University. Retrieved from http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703 /1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0 %BE.pdf [in English]. 5. Smertenko, P.S., & Chernyshev, L.I., & Bilan, I.I., et all. (2014). Klastery i texnolohični platformy jak mexanizmy rozvytku ekonomiky Ukrajiny [Clusters and technological platforms as mechanisms of economic development of Ukraine]. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 3, 67–76 [in Ukrainian]. 6. Vojnarenko, M.P. (Eds.). (2014). Klastery v ekonomici Ukrajiny: kolektyvna monohrafija [Clusters in the economy of Ukraine: collective monograph]. Khmelnytsky: KhNU, FOP Melnyk. [in Ukrainian]. 7. Verkhovna Rada of Ukraine (2016). Zakon Ukrayiny` "Pro Deržavnyj bjudžet Ukrajiny na 2016 rik" [Law of Ukraine "About State Budget of Ukraine for 2016 year" Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-19 [in Ukrainian]. 8. Verkhovna Rada of Ukraine (2017). Zakon Ukrayiny` "Pro Deržavnyj bjudžet Ukrajiny na 2017 rik" [Law of Ukraine "About State Budget of Ukraine for 2017 year" Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1801-19 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 6 березня 2019 року http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703/1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703/1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703/1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-19 http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703/1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703/1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6703/1/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE.pdf http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-19 http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1801-19

Упровадження екологічних інновацій у системі охорони атмосферного повітря (на прикладі кластера екологічної модернізації)

Institution

Ähnliche Einträge