Розвиток національної системи реферування

Розглянуто 20-річну історію створення українського реферативного журналу (УРЖ) «Джерело» і реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова». Зроблено огляд міжнародних реферативних ресурсів та показано значення УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова». Надано інформацію про принципи їх побудови, пр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Добровська, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2015
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Наукометрія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162531
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Розвиток національної системи реферування / С.В. Добровська // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 45-51. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162531
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1625312020-01-12T01:26:12Z Розвиток національної системи реферування Добровська, С.В. Наукометрія Розглянуто 20-річну історію створення українського реферативного журналу (УРЖ) «Джерело» і реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова». Зроблено огляд міжнародних реферативних ресурсів та показано значення УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова». Надано інформацію про принципи їх побудови, про одержання і реєстрацію періодичних видань для реферування, поточне наповнення РБД «Україніка наукова», про можливості для користувачів, про видання тематичних серій УРЖ «Джерело». На основі наведеної інформації показано, що створення та вдосконалення національної системи реферування, яка включає УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова», не має аналогів в Україні за інформаційною та технічною складовою. Рассмотрена 20-летняя история создания украинского реферативного журнала (УРЖ) «Джерело» и реферативной базы данных (РБД) «Україніка наукова». Сделан обзор международных реферативных ресурсов и показано значение УРЖ «Джерело» и РБД «Україніка наукова». Приведена информация о принципах их построения, о получении и регистрации периодических изданий для реферирования, текущем наполнении РБД «Україніка наукова», о возможностях для пользователей, об издании тематических серий УРЖ «Джерело». На основе приведенной информации показано, что создание и усовершенствование национальной системы реферирования, включающей УРЖ «Джерело» и РБД «Україніка наукова», не имеет аналогов в Украине по информационной и технической составляющей. The 20-years old history of creating the Ukrainian Abstract Journal (UAJ) “Djerelo” and the Reference Data Base (RDB) “Ukrainika Naukova” is discussed. A review of international reference resources is made, and the significance of UAJ “Djerelo” is shown. Information is given about principles for their construction, obtaining and registration of periodical publications for abstracting, the scopes of registered information in RDB “Ukrainika Naukova”, capacities for users, publication of thematic series of UAJ “Djerelo”. The above information allows for conclusion that by information and technical components the national abstracting system consisting of UAJ “Djerelo” and the RDB “Ukrainika Naukova”has no analogues in Ukraine. 2015 Article Розвиток національної системи реферування / С.В. Добровська // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 45-51. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162531 004.67: 002.63 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукометрія Наукометрія
spellingShingle	Наукометрія Наукометрія Добровська, С.В. Розвиток національної системи реферування Наука та наукознавство
description	Розглянуто 20-річну історію створення українського реферативного журналу (УРЖ) «Джерело» і реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова». Зроблено огляд міжнародних реферативних ресурсів та показано значення УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова». Надано інформацію про принципи їх побудови, про одержання і реєстрацію періодичних видань для реферування, поточне наповнення РБД «Україніка наукова», про можливості для користувачів, про видання тематичних серій УРЖ «Джерело». На основі наведеної інформації показано, що створення та вдосконалення національної системи реферування, яка включає УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова», не має аналогів в Україні за інформаційною та технічною складовою.
format	Article
author	Добровська, С.В.
author_facet	Добровська, С.В.
author_sort	Добровська, С.В.
title	Розвиток національної системи реферування
title_short	Розвиток національної системи реферування
title_full	Розвиток національної системи реферування
title_fullStr	Розвиток національної системи реферування
title_full_unstemmed	Розвиток національної системи реферування
title_sort	розвиток національної системи реферування
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Наукометрія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162531
citation_txt	Розвиток національної системи реферування / С.В. Добровська // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 45-51. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT dobrovsʹkasv rozvitoknacíonalʹnoísistemireferuvannâ
first_indexed	2025-07-14T15:03:19Z
last_indexed	2025-07-14T15:03:19Z
_version_	1837635102694178816
fulltext	45ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 Вступ. Стрімке зростання обсягів на- укової інформації зумовило появу вели- кої кількості реферативних журналів, а з розвитком глобальної мережі Інтернет із середини ХХ ст. з’явились електронні ре- феративні бази даних. Сьогодні, в умовах конкуренції та великих обсягів інфор- маційних джерел реферативний журнал повинен відповідати великій кількості вимог, що забезпечують якісне напов- нення та зручний пошук інформації, а також створюють умови для проведення наукометричних досліджень.1 Близько 70% нової інформації учені одержують із журнальних статей, кни- жок, матеріалів конференцій, представ- лених у друкованій та електронній фор- мах [1]. З журналів, які публікують статті за певною тематикою, за законом Бред- форта можливо одержувати лише трети- ну статей [1], а інші розсіяні у суміжних і багатогалузевих журналах. Рефератив- ні журнали збирають розсіяні статті у вузькі тематичні рубрики, заощаджуючи у такий спосіб час вчених порівняно з власноручним пошуком необхідної ін- формації. © С. В. Добровська, 2015 Кількість джерел первинної інфор- мації швидко зростає: за даними [1] у світі видається близько 300 тис. жур- налів, що ускладнює пошук і ефектив- не використання науково-технічної інформації. Видання реферативного журналу дозволяє проводити пошук, відбір та систематизацію джерел інфор- мації, компенсує наслідки розсіювання інформації, а також встановлює єдину науково-технічну термінологію та руб- рикатор. Вимоги до подання інформації в реферативному журналі зростають і його якість залежить від таких факторів як оперативність та повнота представ- лення інформації, якість рефератів. Для електронних видань повинен бути ще й зручний пошуковий апарат. Рефератив- ні видання призначені для науковців і спеціалістів, яким потрібна конкретна, а не загальна інформація, у тому числі для наукометричного аналізу. Перспективи розвитку реферативних видань досить активно обговорюються фахівцями в галузі інформаційних тех- нологій. Різні аспекти наукометричного аналізу з метою вивчення тенденцій роз- витку науки в Україні викладено у працях НАУКОМЕТРІЯ УДК 004.67: 002.63 С. В. Добровська Розвиток національної системи реферування Розглянуто 20-річну історію створення українського реферативного журналу (УРЖ) «Джерело» і реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова». Зроблено огляд міжнародних реферативних ресурсів та показано значення УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова». Надано інформацію про принципи їх побудови, про одержання і реєстрацію періодичних видань для реферування, поточне наповнення РБД «Україніка наукова», про можливості для користувачів, про видання тематичних серій УРЖ «Джерело». На основі наведеної інформації показано, що створення та вдосконалення національної системи реферування, яка включає УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова», не має аналогів в Україні за інформаційною та технічною складовою. Ключові слова: український реферативний журнал «Джерело», реферативна база даних «Україніка наукова», реферативна інформація, наукометричний аналіз. 46 С. В. Добровська ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3 В. П. Рибачука, А. Н. Гузя, Л. Й. Костен- ко, Р. О. Влоха, І. М. Мриглода, О. І. Мри- глод, А. А. Крючина, Д. Соловяненка, Н. Я. Зайченко та ін. З нарощуванням обсягів інформації також досліджується питання про те, якій формі видання слід віддавати перевагу: традиційні паперовій або електронній [2]. У світі існує кілька десятків баз да- них з наукометричним інструментарієм (Citations in Economics, Inspec, Google Scholar тощо), однак найбільш відоми- ми є SciVers Scopus і Web of Science. Web of Science (WoS) – база даних індексів цитування з природничих і точних наук. Вона існує з 1963 року і охоплює публі- кації, що стосуються наук про життя і Землю, різних галузей фізики, хімії, ма- тематики, тваринництва, харчової про- мисловості, сільського господарства, охорони навколишнього середовища, клінічної медицини, техніки і техно- логії, прикладних наук і будівництва. У БД Scopus налічується 20 тис. журналів, понад 5 млн публікацій матеріалів кон- ференцій; її загальний обсяг – понад 48 млн документів, щорічне поповнення – понад 2 млн. Сьогодні БД Scopus є най- більшим у світі реферативним ресурсом наукової періодики, тез доповідей, книг. Крім того БД Scopus є дуже якісним web-ресурсом, який забезпечує просто- ту роботи з рефератами та наукометрич- ною інформацією. До БД Scopus входять реферати періодичних видань, книж- кових серій, матеріалів конференцій, у тому числі записи, датовані 1823 ро- ком. За тематикою БД Scopus охоплює фізичні науки (32% загальної кількості документів), медичні науки (31%), на- уки про життя (20%), соціогуманітарні науки (17%). Загалом в ній налічується 24 тематичних розділів [3]. Національну систему реферування створено в багатьох країнах. На постра- дянському просторі лідером є РЖ/БД ВІНІТІ РАН, постійно вдосконалюється. Із міжнародних баз даних в ній найбільш повно представлені українські журнали. Актуальність питання про започатку- вання українського реферативного жур- налу зумовлена тим, що до світових баз даних реферативної інформації потрап- ляла лише незначна частка публікацій учених України. Український реферативний жур- нал (УРЖ) «Джерело» – це періодичне науково-інформаційне видання, при- значене для оперативного відображення змісту української наукової літератури з усіх галузей знання. УРЖ «Джерело» та базу даних (БД) «Україніка наукова» створено з метою акумуляції наукової інформації з усіх галузей знань, забезпечення вільного доступу та пошуку інформації, підго- товки електронних версій реферативних видань, організації архівного зберіган- ня фонду БД на компакт-дисках. Вже 20 років УРЖ «Джерело» є національним надбанням України, де накопичено ве- ликий інформаційний масив даних про проведення фундаментальних і приклад- них досліджень вченими, фахівцями різ- них галузей, аспірантами та студентами. Історія створення і принципи побудо- ви УРЖ «Джерело» та БД «Україніка на- укова». УРЖ «Джерело» започатковано в 1995 році Інститутом проблем реєстрації інформації (ІПРІ) НАН України за ініціа- тиви академіка НАН України В. В. Пет- рова з метою створення національної сис- теми реферування наукових періодичних видань України. Спочатку видавались 4 номери на рік. Перші номери містили близько 1000 рефератів. З 1995 до 1998 рр. УРЖ «Джерело» реферував лише періо- дичні видання, більшість з яких склада- ли журнали НАН України. Систему по- дання інформації в УРЖ «Джерело» було побудовано за міжнародними стандар- тами, прийнятими, зокрема, в “Current Contents” (видання Інституту наукової інформації (США), Institute for Scientific Information, ISI). Така система сприяла зручному науковому обміну з найбільши- ми інформаційними центрами США [4]. З 1999 року УРЖ «Джерело» почав видаватися спільно з Національною біб- ліотекою України імені В. І. Вернадсько- го. Це розширило обсяги реферування. Поряд із періодичними та продовжува- ними виданнями реферуються моногра- фії, автореферати дисертацій, збірники 47ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РЕФЕРУВАННЯ наукових праць, матеріали конференцій, посібники для вузів, препринти. Також розроблено сервіс для акумуляції інфор- мації – РБД «Україніка наукова» – інфор- маційний ресурс, який не має аналогів в Україні. Загальнодержавну реферативну БД встановлено на Internet-вузлі НБУВ (http://www.nbuv.gov.ua/) у вільному до- ступі. В 1999 р. загальна кількість науко- вих видань, що реферуються, складала 98 найменувань, в РБД «Україніка наукова було представлено 13761 реферат. Згодом почали видавати три серії УРЖ «Джерело» за тематичними роз- ділами наукових знань: 1 – «Природ- ничі науки. Медицина», 2 – «Техніка. Промисловість. Сільське господарство», 3 – «Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво». Окрім друкованих версій щорічно здійснюється випуск електронних копій УРЖ «Джерело» на компакт-дисках. Пер- ший комплект CD-ROM-копій УРЖ «Джерело» створено в ІПРІ у 1999 році. Ця електронна копія мала структурований текстовий файл у форматі PDF. Починаю- чи з 2002 р. було створено та удосконалено нове програмне забезпечення, яке дозво- лило подавати реферативну інформацію на компакт-дисках у вигляді бази даних [4]. Концепція побудови реферативної БД передбачає поєднання принципів: – розподіленого аналітико-синте- тичного опрацювання потоку наукових видань, які вийшли друком в Україні; – централізованої кумуляції коопе- ративно створеної реферативної інфор- мації з формуванням загальнодержавної РБД «Україніка наукова» та використан- ням її інформаційних ресурсів [5]. РБД «Україніка наукова» створюєть- ся за такими етапами: 1. Формування фонду реферативної інформації: аналіз наукових видань Ук- раїни; відбір матеріалів для реферування; одержання та реєстрація періодичних ви- дань. 2. Оброблення інформації: внесення інформації до БД; редагування та перевірка даних. 3. Видання тематичних серій УРЖ «Джерело»: формування тематичних серій; комп'ютерна верстка та виготов- лення оригінал-макетів. 4. Видання РБД «Україніка наукова» на ком пакт-дисках. У РБД «Україніка наукова» існує та- кий розподіл публікацій за видами: статті з журналів і збірників наукових праць – 66%, монографії – 17%, автореферати дисертацій – 17%. Значну частину нау- кових публікацій складають статті з жур- налів і збірників наукових праць [6]. Одержання та реєстрація періодичних видань. Вхідний потік українських жур- налів для реферування формується із надходжень: – із видавничих установ НАН Украї- ни, МОН України, АМН України, УААН та АПН України; – із фондів НБУВ ім. В. І. Вернадсь- кого; – із наукових бібліотек, які залучені до співробітництва; – безпосередньо із видавництв – безкоштовне надходження видання; – на основі угоди між видавцем та ІПРІ – в електронному вигляді у вста- новленому форматі; – на основі передплати – на окремі видання [7]. Останніми роками зростає кіль- кість журналів, які надають інформа- цію в електронному вигляді (якщо ще 3–4 роки тому таких журналів налічува- лось близько 100, то зараз їх понад 250. Отже, аналіз сучасної ситуації вказує, що найоптимальнішим варіантом одержан- ня та вчасного оброблення інформації є одержання матеріалів безпосередньо з первинних центрів (редакцій) у друкова- ному та електронному вигляді. Для систематизації рефератів у РБД «Україніка наукова» використовується Рубрикатор НБУВ на базі системи біб- ліотечно-бібліографічної класифікації. Класифікаційний ряд Рубрикатора по- будовано за основними галузями науки, техніки, промисловості [8]. Перша, го- ловна його частина складається з 29 роз- ділів, які поділено на чотири групи: природничі науки (математика, фізи- ка, хімія, науки про Землю, біологія); техніка, промисловість, сільське госпо- 48 С. В. Добровська ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3 дарство; науки гуманітарного профілю (соціологія, історія, економіка, політи- ка, право, освіта, філологія, мистецтво, релігія, філософія та психологія); меди- цина, медичні науки. Загалом налічуєть- ся близько 450 розділів, підрозділів, руб- рик і підрубрик Рубрикатора, за якими здійснюється поділ матеріалів у рамках УРЖ «Україніка наукова», переважно за 3–5 ступенями ієрархії. Використання Рубрикатора дозволяє реалізувати зручні пошукові функції РБД «Україніка наукова», а також визначити структуру і зміст галузевих серій друко- ваного видання УРЖ «Джерело». Під час індексування матеріалів для більш повно- го розкриття змісту документа іноді вико- ристовуються 3–4 індекси Рубрикатора, завдяки чому деякі документи відобража- ються в різних серіях УРЖ «Джерело» [8]. Видання тематичних серій УРЖ «Джерело». Періодичність випуску УРЖ «Джерело» складає 6 разів на рік. З 2004 року видаються чотири серії УРЖ «Дже- рело» за тематичними розділами науко- вих знань (з першої серії виділено в окре- му серію медицину): Серія 1 – «Природничі науки»: мате- матика, фізика, астрономія, хімія, геоло- гія, географія, біологія. Серія 2 – «Техніка. Промисловість. Сільське господарство»: енергетика, ма- шинобудування, електротехніка, радіо- техніка, електроніка, телемеханіка і об- числювальна техніка, металургія, ядерна техніка, приладобудування, гірнича справа, легка промисловість, харчова промисловість, лісова та деревооброб- на промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт та ін. Серія 3 – «Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво»: філософія, історія, релігія, соціологія, статистика, економі- ка, політика, держава і право, культура, педагогічні науки, мовознавство, літера- турознавство та ін. Серія 4 – «Медицина»: медицина, медичні науки. Кожна серія є окремим друкованим виданням, має свій код ISSN. Найбільшою за наповненням є серія 3 «Соціальні та гуманітарні науки. Мистец- тво». Для прикладу наведено дані про кількість записів за серіям (табл. 1, рис. 1). Назва серії 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. Сер.1 Природничі науки 5699 6487 6311 6 651 6 697 8 219 Сер.2 Техніка. Промисловість. Сільське господарство 8619 8916 9692 9 616 10 051 13 009 Сер.3 Суспільні та гуманітарні науки. Мистецтво 13067 17051 15589 14 606 15 318 17 496 Сер.4 Медицина 6477 7381 6075 6 935 6 964 7 728 Всього 33862 39835 37667 37 808 39 030 46 452 Таблиця 1 Джерело: [6] Поточне наповнення РБД «Україніка наукова». За весь період з 1999 до 2015 р. у РБД «Україніка наукова» відображено 571 тис. наукових документів. Найбільша кількість публікацій, ві- дображених у РБД «Україніка наукова» та УРЖ «Джерело», стосується суспільних і гуманітарних наук, на другому місці – технічні науки та сільське господарство, далі – природничі науки [9]. Водночас збільшується кількість на- укових публікацій з медичної темати- ки, частка яких на сьогодні становить 14,4% від загальної кількості рефератів. Це свідчить, що в останні роки най- більш активно в Україні розвиваються медичні науки. Далі за дисциплінар- ним розподілом слідують економічні науки (12,8%), потім — культура, наука, освіта (8,8%) [6]. Дані про дисциплінарний розподіл публікацій в РБД «Україніка наукова» наведено в табл. 2. Кількість записів рефератів в УРЖ за 2005–2010 рр. 49ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РЕФЕРУВАННЯ Медицина. Медичні науки 14,4% Історія. Історичні науки 3,2% Економіка. Економічні науки 12,8% Філософія. Психологія 3,5% Культура. Наука. Освіта 8,8% Науки про Землю 2,5% Держава і право. Юридичні науки 6,1% Хім. і харчові технології 2,3% Електроніка. Комп’ютерна техніка 5,7% Енергетика 2,5% Технологія металів. Машинобуд. 4,4% Хімічні науки 1,8% Сільське та лісове господарство 3,8% Транспорт 2,4% Математика. Механіка 3,8% Політика. Політичні науки 1,8% Філологічні науки 4,4% Будівництво 1,6% Фізика. Астрономія 3,7% Соціологія. Демографія 1,4% Біологічні науки 4,1% Інші галузі 5% Рис. 1. Динаміка наповнення УРЖ «Джерело» по серіям за 2008 – 2010 рр. Джерело: [6] Таблиця 2 Джерело: [6] РБД «Україніка наукова» функціонує на Web-сайті НБУВ і поповнюється но- вими записами (близько 2500) щомісяч- но. На підставі статистичних даних про кількість відвідувань Web-сайту НБУВ можна припустити, що до РБД «Ук- раїніка наукова» щоденно звертаються 200–250 користувачів [10]. РБД «Україніка наукова» надає ко- ристувачам такі можливості: пошук ін- формації; використання інформації для аналізу звернень до бази даних рефера- тивної інформації; прогнозування роз- витку наукового знання в Україні на ос- нові даних, що відображають динаміку розширення рубрик галузевого розподілу публікацій; проведення наукометричних досліджень. Протягом останніх років РБД «Ук- раїніка наукова» щорічно поповнювалась більш ніж на 40 тис. рефератів і включає понад 550 найменувань періодики. Пошук у РБД «Україніка наукова» здійснюється шляхом введення пошу- кових термінів (прізвищ авторів, редак- торів та укладачів творів друку; слів з назв публікацій і текстів рефератів; року видання), за тематичними розділами, що обираються з меню, а також за індексами Рубрикатора НБУВ. Дисциплінарний розподіл публікацій в РБД «Україніка наукова» 50 С. В. Добровська ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3 За період 2004–2014 рр. ІПРІ обробле- но та передано до HБУВ 229,4 тис. рефера- тивних записів з періодичних видань Ук- раїни. Обсяг інформації з кожним роком поступово збільшується: якщо у 2004 р. було передано 12,2 тис. записів, то в 2010 р. – 26 тис., а в 2014 р. – 28,5 тис. Динаміку наповнення РБД «Україні- ка наукова» за останні роки представлено на рис. 2. Збільшення надходжень реферативної інформації досягається завдяки поступо- вому залученню дедалі більшої кількості редакцій періодичних видань і видавничих організацій до подання в РБД «Україніка наукова» відомостей про їхню друковану продукцію в електронній формі. Перспективним напрямом розвит- ку баз даних реферативної інформації в Україні буде їх об’єднання з повнотек- стовими базами даних для підвищення ефективності пошуку інформації, а та- кож створення професійних проблемно- орієнтованих баз даних на основі рефе- ративної БД «Україніка наукова». Висновки. Створення та вдоскона- лення національної системи реферу- вання, що включає УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова», не має анало- гів в Україні за інформаційною та тех- нічною складовою. Таким чином, побу- довано сучасні інформаційні продукти, які дозволяють надавати якісні інфор- маційні послуги в науково-технічній сфері країни. Сформовані інформацій- ні ресурси відрізняються тематичною та проблемною спрямованістю, а також орієнтацією на електронне та друко- ване видання. УРЖ «Джерело» та РБД «Україніка наукова», які функціонують протягом 20 років, є диференційова- ним за галузями знань та інтегрованим в масштабах країни інформаційним продуктом. Рис. 2. Наповнення РБД «Україніка наукова» Джерело: [6] 1. Гиляровский Р. С. Реферативный журнал в структуре современного информаци- онного обслуживания [Электронный ре- сурс] // Материалы 15 Междунар. конф. «LIBCOM-2011», «Информационные технологии, компьютерные системы и издательская продукция для библио- тек». – М.: ГПНТБР, 2011. - Режим до- ступа: — http://www.gpntb.ru/libcom11/ disc/8.pdf 51ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РЕФЕРУВАННЯ 2. Мриглод О. І. Українська наукова акаде- мічна періодика: ступінь «видимості» / О. І. Мриглод. – Наука України у світо- вому інформаційному просторі. Вип.6. – К. : Академперіодика, 2012. – С. 36–44. 3. Scopus [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.scopus.com. 4. Петров В. В. Десять років видання укра- їнського реферативного журналу «Дже- рело»: стан і перспективи розвитку / В. В. Петров, О. С. Онищенко, А. А. Крю- чин, А. О. Чекмарьов, Н. Я. Зайчен- ко, Н. М. Мініна // Матеріали міжнар. наук. конф. «Інтелектуальні інформа- ційні технології у бібліотечній справі» (11–12 жовтня 2005 р.). – Електронні дані. – К., 2005. – 1 електрон.-опт. диск (CD-ROM) 5. Добровська С. В. Концептуальні заса- ди організації та формування загаль- нодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» / С. В. Добровська, С. Е. Кириленко // Матер. VIII Меж- дунар. науч.-техн. конф. «Электронные информационные ресурсы: проблемы формирования обработки, распростра- нения, защиты и использования» (9–10 октября 2008 г.). – Киев : УкрИНТЭИ, 2008. – С. 130–132. 6. Реферативная база данных «Україніка наукова» [Электронный ресурс]. – Ре- жим доступа: http://www.nbuv.gov.ua. 7. Мініна Н. М. Формування вхідного потоку наукової літератури як основи створення ре- феративної бази даних «Україніка наукова» / Н. М. Мініна // Матеріали щорічної підсум- кової наук. конф. ІПРІ (15 січня 2008 р.). – К. : ІПРІ НАНУ, 2008. – С. 123–124. 8. Сорока М. Б. Національна система сис- теми реферування української наукової літератури / М. Б. Сорока. – К. : НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вер- надського, 2002. – 209 с. 9. Добровська С. В. Формування наукового знання в Україні за публікаціями в Укра- їнському реферативному журналі «Дже- рело» / С. В. Добровська, С. Е. Кири- ленко // Матеріали міжнар. наук. конф. «Інтелектуальні інформаційні техноло- гії у бібліотечній справі» (11–12 жовтня 2005 р.). – Електрон. дані. – К., 2005. –1 електрон.-опт. диск (CD-ROM). 10. Добровська С. В. Розвиток технології пред- ставлення інформації в реферативній базі даних «Україніка наукова» / С. В. Добро- вська, С. Е. Кириленко // Наук. праці Нац. бібліотеки України імені В. І. Вернадсько- го. – 2011. – Вип. 31. – С. 137–145. С. В. Добровская Развитие национальной системы реферирования Рассмотрена 20-летняя история создания украинского реферативного журнала (УРЖ) «Дже- рело» и реферативной базы данных (РБД) «Україніка наукова». Сделан обзор международных ре- феративных ресурсов и показано значение УРЖ «Джерело» и РБД «Україніка наукова». Приведена информация о принципах их построения, о получении и регистрации периодических изданий для реферирования, текущем наполнении РБД «Україніка наукова», о возможностях для пользовате- лей, об издании тематических серий УРЖ «Джерело». На основе приведенной информации показа- но, что создание и усовершенствование национальной системы реферирования, включающей УРЖ «Джерело» и РБД «Україніка наукова», не имеет аналогов в Украине по информационной и техни- ческой составляющей. Ключевые слова: украинский реферативный журнал «Джерело», реферативная база данных «Україніка наукова», реферативная информация, наукометрический анализ. Одержано 10.06.2015 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 352 УДК 001.89:061:(71)(73)(8) О. А. Грачев, В. И. Хоревин Науковедческий анализ современного состояния национальных академий наук США, Канады и стран Латинской Америки Сравнительный науковедческий анализ национальных академий наук США, Канады и 16 стран Латинской Америки выполнен на основании последних данных, содержащихся на их веб-сайтах. Анализ охватывает историю создания, современный статус, структуру, задачи, тематические приоритеты национальных академий наук, членство в них, присуждение премий их членам, участие женщин в работе национальных академий наук, место национальных академий наук в научных и образовательных системах рассматриваемых стран. На основании данных и фактов, использованных для анализа, сделан вывод, что, в странах Латинской Америки, в отличие от США и Канады, национальные академии наук находятся на разных уровнях становления, что связано с особенностями развития этих стран. Ключевые слова: Национальна академия наук США, Королевское общество Канады, Академии наук стран Латинской Америки, задачи ,структура, категории членов. ЗАРУБІЖНА НАУКА. МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Постановка проблемы. Развитие академической формы организации науки происходит непрерывно и имеет определенные национальные особен- ности. Однако академические принци- пы, такие как широкий научный поиск, формирование и распространение зна- ний, берут истоки из Академии Пла- тона и присущи всем академиям наук. Академии наук стран Северной и Юж- ной Америки были созданы в результа- те развития обществ, которые возникли после распада колониальных империй Великобритании, Испании и Порту- галии. На формирование и развитие национальных академий наук этих с- тран сильное влияние оказали такие факторы как родство языка, общность культурных и исторических традиций, а также связь с метрополиями. Нацио- © О. А. Грачев, В. И. Хоревин, 2015 нальные академии наук США и Кана- ды подробно рассмотрены в работе [1], однако последние сведения о них, приведенные в этой работе, относят- ся к середине 80-х годов ХХ столетия. Практически отсутствуют обобщенные данные последних лет о главных на- учных институциях стран Латинской Америки. В то же время ученые многих латиноамериканских стран достигли значительных успехов, а научно-техни- ческие системы США и Канады явля- ются ведущими в мире. Актуальность проблемы. Опыт ор- ганизации указанных академий будет полезен для постсоветских стран, где научная сфера находится в состоянии ре- формирования. Целью исследования является науко- ведческий анализ современного состоя- ния национальных академий наук США, ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 53 НАУКОВЕДЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СОВРЕМЕННОГО СОСТОЯНИЯ НАЦИОНАЛЬНЫХ АКАДЕМИЙ НАУК США, КАНАДЫ И СТРАН ЛАТИНСКОЙ АМЕРИКИ Канады, стран Латинской Америки1, а задачами –изучение их организацион- ной структуры и миссии. Источники информации. Работа ос- нована на данных, содержащихся на веб-сайтах национальных академий наук США, Канады и 16 стран Латинс- кой Америки. Перечень национальных академий наук и краткие сведения о них находятся на сайте InterAcademy Panel (IAP) [2] и ее региональном аналоге – Межамериканской сети академий наук (Inter-American Network of Academies of Science, IANAS) [3]. Организация InterAcademyPanel выполняет функции информационного и организационного обеспечения связей между академиями наук разных стран. IAP, или The Global Network of Science Academie, была со- здана в 1993 г. в Триесте при поддержке правительства Италии и под эгидой Академии наук развивающихся стран, которая позже превратилась в Акаде- мию наук мира (The World Academy of Sciences). Представительство каждой страны в IAP имеет только одна акаде- мия наук, которая как правило имеет статус, национальной. Региональные объединения национальных академий наук имеются во всех частях мира, и они представлены в IAP. В 2004 г. была создана Межамериканская сеть акаде- мий наук, которая объединила 23 наци- ональные академии наук, их аналоги и региональные академии наук в странах Северной и Южной Америки. Основными задачами Межамери- канской сети академий наук являются: 1) оказание помощи в создании нацио- нальных научных систем путем укрепления научных и технологических связей между странами Северной и Южной Америки; 2) сотрудничество в создании академий ре- гиона путем обмена информацией и опы- том; 3) помощь в создании новых академий в странах Северной и Южной Америки; 4) содействие в научном обосновании при- нятия решений в Северной и Южной Аме- рике для обеспечения процветания и спра- ведливости в этом полушарии [3]. 1 Включены страны Латинской Америки и Кариб- ского бассейна. В работе использованы сведения о 18 национальных академиях наук, ко- торые имеются на сайтах IAP и IANAS. Это национальные академии наук или их аналоги всех стран Нового Света за исключением Гондураса, Парагвая, не- больших стран Карибского бассейна и бывших колоний, которые недавно по- лучили статус государственных образо- ваний. Доступ к Веб-сайтам националь- ных академий наук был осуществлен в 2015 г., что позволило учесть последние сведения о целях и задачах, а также ор- ганизации национальных академий наук стран Северной и Южной Америки Основные результаты исследования. Национальные академии наук стран Но- вого света начали возникать в период определенной зрелости их обществ, ког- да возникла потребность в развитии с привлечением научных знаний. В США, Канаде, Кубе, Аргентине это произошло в 60–80 годы XIX века, а в других лати- ноамериканских странах – позже, после формирования в них государственных институтов (табл.1). Общей чертой всех анализируемых национальных академий наук является их сходство с соответствую- щими научными организациями в метро- полиях. Так, национальные академии наук США и Канады подобны Королевскому обществу в Лондоне с точки зрения: 1) по- четного и особого статуса в обществе, что обусловлено участием в их деятельности выдающихся ученых и государственных деятелей, 2) направленности на решение насущных проблем всего человечества, что обеспечивается объединением в них на- иболее известных ученых современности и соответствующей поддержкой со стороны государства, 3) наличия одинаковых кате- горий членов (действительные, иностран- ные и почетные члены). Национальная академия наук США (National Academy of Sciences of the USA, NAS) является частной, неприбыльной организацией выдающихся ученых. Ос- нована в 1863 г. Актом конгресса (Act of Incorporation), подписанным президен- том А. Линкольном, где указано, что «… академия должна заниматься исследова- нием и изучением всех вопросов, каса- О. А. Грачев, В. И. Хоревин ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 354 Н а зв а н и е а к а д е м и и Го д о с н о в а - н и я О б щ а я ч и с л е н - н о с т ь ч л е н о в а к а д е м и и (ч е л .) К о л и ч е с т в о н а ц и о - н а л ь н ы х ч л е н о в а к а д е м и и (ч е л .) К о л и ч е с т в о к л а с с о в и л и с е к ц и й н ау к , (е д .) К о л и ч е с т в о ж е н щ и н с р е д и ч л е н о в а к а д е м и и (% ) Н а ц и о н а л ь н а я а к а д е м и я н ау к С Ш А 1 8 6 3 2 7 5 0 2 2 4 4 6 1 4 ,6 К о р о л е в с к о е о б щ е с т в о К а н а д ы 1 8 8 2 2 2 0 0 н е и зв е с т н о о б ъ е д и н е н и е т р е х а к а д е - м и й 1 5 Н а ц и о н а л ь н а я а к а д е м и я т о ч - н ы х , ф и зи ч е с к и х и е с т е с т в е н - н ы х н ау к А р ге н т и н ы 1 8 7 4 1 5 1 7 2 3 1 1 – с р е д и н а ц и о н а л ь н ы х ч л е н о в Н а ц и о н а л ь н а я а к а д е м и я н ау к Б о л и в и и 1 9 6 0 6 0 4 8 Н е т 8 ,3 – с р е д и н а ц и о н а л ь н ы х ч л е н о в Б р а зи л ь с к а я а к а д е м и я н ау к 1 9 1 6 6 9 5 5 2 3 1 0 1 1 ,8 – с р е д и д е й с т в и т е л ь н ы х ч л е н о в А к а д е м и я ф и зи к о -м а т е м а т и - ч е с к и х и е с т е с т в е н н ы х н ау к В е н е с у э л ы 1 9 1 7 7 2 4 3 н е т 1 6 ,0 – с р е д и н а ц и о н а л ь н ы х ч л е н о в А к а д е м и я м е д и ц и н с к и х , ф и - зи ч е с к и х и е с т е с т в е н н ы х н ау к Гв а т е м а л ы 1 9 4 5 н е и зв е с т н о н е б о л е е 9 0 3 н е и зв е с т н оТ а б ли ц а 1 С ве де ни я о со ст ав е на ци он ал ьн ы х ак ад ем ий н ау к С Ш А , К ан ад ы и с тр ан Л ат ин ск ой А м ер ик и, 2 01 5 г.

Розвиток національної системи реферування

Репозитарії

Схожі ресурси