Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)

Проаналізовано фактори, що вплинули на створення міжгалузевих науково-технічних комплексів (МНТК) в Україні, особливості їх організаційної структури, їхні права і функції. Висвітлено основні напрями діяльності таких крупних МНТК як «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» та «Порошкова металург...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Звонкова, Г.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2015
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162539
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.) / Г.Л. Звонкова // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 138-148. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162539
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1625392020-01-12T01:26:21Z Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.) Звонкова, Г.Л. Історія науки Проаналізовано фактори, що вплинули на створення міжгалузевих науково-технічних комплексів (МНТК) в Україні, особливості їх організаційної структури, їхні права і функції. Висвітлено основні напрями діяльності таких крупних МНТК як «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» та «Порошкова металургія», а також наведено інформацію про результати діяльності інших МНТК в Україні та їх роль у вирішенні науково-технічних проблем країни. Показано причини зниження ефективності діяльності МНТК. Проанализированы факторы, повлиявшие на создание межотраслевых научно-технических комплексов (МНТК) в Украине, особенности их организационной структуры, их права и функции. Освещены основные направления деятельности таких крупных МНТК как «Институт электросварки им. Е. О. Патона» и «Порошковая металлургия», а также приведена информация о результатах деятельности МНТК в Украине, об их роли в решении научно-технических проблем страны. Показаны причины снижения эффективности деятельности МНТК. Factors behinds creating Interbranch Science and Technology Complexes (ISTC) in Ukraine, peculiarities of their organizing structure, their legal rights and functions are analyzed. Main fields of work of large ISTC such as “Paton Institute for Electric Welding” and “Powder Metallurgy” are outlined; information about the performance of ISTC in Ukraine and their contribution in solving science and technology problems of national significance is given. Reasons for decline in the ISTC performance are shown. 2015 Article Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.) / Г.Л. Звонкова // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 138-148. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162539 001:930 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Звонкова, Г.Л. Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.) Наука та наукознавство
description	Проаналізовано фактори, що вплинули на створення міжгалузевих науково-технічних комплексів (МНТК) в Україні, особливості їх організаційної структури, їхні права і функції. Висвітлено основні напрями діяльності таких крупних МНТК як «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» та «Порошкова металургія», а також наведено інформацію про результати діяльності інших МНТК в Україні та їх роль у вирішенні науково-технічних проблем країни. Показано причини зниження ефективності діяльності МНТК.
format	Article
author	Звонкова, Г.Л.
author_facet	Звонкова, Г.Л.
author_sort	Звонкова, Г.Л.
title	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)
title_short	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)
title_full	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)
title_fullStr	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)
title_full_unstemmed	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)
title_sort	міжгалузеві науково-технічні комплекси в україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162539
citation_txt	Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.) / Г.Л. Звонкова // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 138-148. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT zvonkovagl mížgaluzevínaukovotehníčníkompleksivukraíníístoríâstvorennânaprâmkiírezulʹtatidíâlʹností19601980tírr
first_indexed	2025-07-14T15:03:42Z
last_indexed	2025-07-14T15:03:42Z
_version_	1837635126269313024
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3138 УДК 001:930 Г. Л. Звонкова Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрями і результати діяльності (1960–1980-ті рр.) Проаналізовано фактори, що вплинули на створення міжгалузевих науково- технічних комплексів (МНТК) в Україні, особливості їх організаційної структури, їхні права і функції. Висвітлено основні напрями діяльності таких крупних МНТК як «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» та «Порошкова металургія», а також наведено інформацію про результати діяльності інших МНТК в Україні та їх роль у вирішенні науково-технічних проблем країни. Показано причини зниження ефективності діяльності МНТК. Ключові слова: міжгалузевий науково-технічний комплекс, науково-технічна програма, науковий центр, прикладні дослідження, конструкторське бюро, Інститут електрозварювання, Інститут матеріалознавства. У 60–80-х роках ХХ століття в країні в Українській РСР вирішувалося завдання реформування наукової сфери, її присто- сування до сучасних для того часу сус- пільних реалій, відбувався пошук нових організаційних і функціональних форм. Саме Академія наук УРСР у той час ста- ла полігоном різних організаційних ін- новацій на шляху прискорення науко- во-технічного розвитку. Головні зусилля Академії наук УРСР були зосереджені на реформуванні наукової сфери з ме- тою оновлення та розвитку виробництва на науково-технічній основі. Головний напрямок зусиль полягав у наближенні науки до виробництва. Адже переважна більшість промислових галузей мали до- сить незначний науковий потенціал. У цей період в Академії наук УРСР активно почали розвиватися напрями досліджень, що мали прикладний характер [1]. Підпорядкування в 1962 році окремих академічних інститутів міністерствам і ві- домствам за задумом мало наблизити фун- даментальну науку до виробництва, поси- лити зацікавленість галузей у зміцненні її матеріально-технічної бази. Передбача- © Г. Л. Звонкова, 2015 лось, що виробничники, більш активно використовуючи результати фундамен- тальних досліджень, будуть створювати нові технології, матеріали та обладнання. Міністерства, опираючись на знання і досвід учених, будуть налагоджувати тех- нологічні процеси, більш ефективно фор- мувати науково-технічну політику, швид- ше реагувати на потреби промисловості. Підпорядкування академічних інститутів міністерствам відповідних галузей змен- шило потенціал міжгалузевих установ в країні і відповідно збільшило потенціал галузевих установ. Разом із тим частина інститутів залишилася в Академії наук УРСР. Завдяки цьому в 1970-х роках інс- титути стали більш здатними вирішувати міжгалузеві проблеми науково-технічного прогресу [2]. Академія наук УРСР у цей час дедалі більше набувала функцій міжгалузевої структури. Водночас став відчутним де- фіцит міжгалузевих зв’язків, і при ака- демічних інститутах почали створюва- тись госпрозрахункові конструкторські бюро і дослідні підприємства. Це стало відповіддю на виклик «інтенсифікувати науково-технічний розвиток і вирішити ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 139 МІЖГАЛУЗЕВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ КОМПЛЕКСИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, НАПРЯМИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (1960–1980-ТІ РР.) проблему “впровадження”», характер- ну для радянської економіки того часу. Адже найбільш слабкою ланкою в лан- цюжку «фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – науково-тех- нічні розробки – створення дослідних зразків – виробництво» був етап «нау- ково-технічних розробок, на які в країні витрачалося 30–40% всіх асигнувань на науку, але й це не дозволяло в достатній мірі використовувати досягнення фунда- ментальних і прикладних наук. До етапу впровадження доходило лише 30% закін- чених наукових досліджень і виконаних винаходів. Академія наук України мала значний запас розробок, що не отрима- ли широкого застосування в промисло- вості, а ті з них, що були впроваджені у виробництво, використовувалися в дуже обмежених масштабах: 80% нових розро- бок упроваджувалися тільки на одному підприємстві, менше 20% – на 3–4 під- приємствах і тільки 0,6% – на п'ятьох і більше підприємствах. Тому Академія наук обрала шлях посилення дослідно- експериментальних баз академічних ін- ститутів, зміцнення конструкторських і технологічних служб у науково-виробни- чих об'єднаннях, з якими вона співпра- цювала [3]. З великою ефективністю такі підроз- діли в інститутах Академії наук УРСР почали працювати після створення ін- женерних центрів і міжвідомчих нау- ково-технічних комплексів. З метою більш ефективного використання тако- го потенціалу в Україні було створено п’ять територіальних наукових центрів АН УРСР: Харківський науковий центр (м. Харків), Донецький науковий центр (м. Донецьк), Дніпропетровський нау- ковий центр (м. Дніпропетровськ), Пів- денний науковий центр (м. Одеса), Захід- ний науковий центр (м. Львів). Шостий науковий центр було створено у м. Київ. Керівництво і координація діяльності центрів здійснювалось партійними орга- нами відповідних областей [2]. Діяльність центрів була спрямована на розроблення й реалізацію науково- технічних програм. Широке впровад- ження програмно-цільового підходу до забезпечення комплексності вирішення задач за допомогою формування і реалі- зації спеціальних програм стало важли- вим трендом в управлінні науково-тех- нічним розвитком. Програмно-цільовий підхід, висту- паючи якісно новою формою плануван- ня, сприяв орієнтації науково-технічного розвитку на кінцеві прикладні результати. Він набув значного поширення в країні. На кінець 1980 року було розроблено 200 програм з найважливіших науково-тех- нічних проблем, основні завдання яких були включені вперше в державний план розвитку науки і техніки. 40% завдань цих програм було спрямовано на створення машин і механізмів, 22% – на розроб- лення технологічних процесів. За цими програмами створювалося близько 2 тис. нових видів техніки і виробів народного споживання, близько 1 тис. нових техно- логічних процесів, понад 900 наймену- вань ефективних матеріалів. Кожна з цих програм була комплексною розробкою, орієнтованою на практичну реалізацію технічних нововведень, включаючи ор- ганізацію серійного виробництва нової продукції і впровадження прогресивної технології [4]. Одним із кроків до підвищення ефективності діяльності наукових цент- рів була ініціатива президента АН УРСР поєднати в один безперервний цикл зу- силля вчених і виробничників шляхом створення інженерних центрів та міжга- лузевих науково-технічних комплексів (МНТК). Б. Є. Патон вважав, що «процес створення комплексів у сфері науки має такий самий об’єктивний характер, як і процес створення виробничих об’єднань у промисловості. Як перший, так і другий реалізують глибинні інтеграційні тенден- ції в економіці…» [5, с. 58]. Головними принципами міжгалузе- вої науково-технічної інтеграції, на яких базувалась науково-технічна політика АН УРСР того часу, були такі: 1. «Принцип комплексності зав’яз- ків». Згідно з ним структура науково- технічного потенціалу об'єднань та фор- ми його використання мали відповідати системній вимозі єдності інформацій- Г. Л. Звонкова ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3140 но-технологічних, організаційних, еко- номічних та соціально-психологічних зв’язків усіх складових. 2. «Принцип взаємності інтересу» передбачав, що структура інтересів і ме- тоди стимулювання діяльності, що реалі- зуються в об'єднанні, мають активізувати в рівній мірі зв'язки як науки з виробниц- твом, так і виробництва з наукою. 3. «Принцип завершеності єдиного циклу робіт». Структура цілей, способи їх досягнення і критерії оцінки науко- во-технічної діяльності повинні орієн- тувати об'єднання на повноту і завер- шеність циклу робіт від висунення нових наукових ідей до їх широкомасштабного освоєння виробництвом, забезпечуючи максимальну ефективність. 4. «Принцип кооперації виробництва з наукою». Крім нарощування виробни- чих потужностей у структурі академіч- ної науки мала посилюватись наукова складова самого виробництва, а також повинні розвиватись госпрозрахункові форми науково-технічної діяльності [1]. У 1985 році ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР прийняли постанову «Про ство- рення міжгалузевих науково-технічних комплексів і заходи із забезпечення їх діяльності» [6]. Такий крок сприяв досяг- ненню практичних результатів у здійс- ненні науково-технічних програм. Уже в 1985 р. вченими АН УРСР було запропо- новано більше 30 технологій для захисту металу від корозії, 350 видів матеріалів, які могли помітно вплинути на результа- тивність роботи виробничників у 1986– 1990 рр. [7]. МНТК мали велике значення в рам- ках реалізації програмно-цільового під- ходу, адже до їх складу входили науко- во-дослідні, проектні та конструкторські організації, дослідні виробництва, за- води та виробничі об’єднання. МНТК мали право на організацію інженерних центрів для підготовки зразків техніки, що розроблялися для масового впро- вадження, а також регіональних науко- во-технічних центрів. На МНТК пок- ладалася координація всіх робіт у межах певної галузі і відводилася роль головної організації. МНТК повинен був здійс- нювати проведення і координацію фун- даментальних досліджень і розробок за відповідними завданнями Комплексної програми науково-технічного прогресу країн – членів РЕВ [4]. Передбачалось, що створення МНТК сприятиме 3–4-кратному прискоренню циклу робіт від ідеї до серійного випуску з обов'язковим виходом відповідної про- дукції на світовий рівень. Академічні інститути активно вклю- чилися в МНТК, з розвитком яких тоді пов'язували надії радикального перетво- рення технічного базису виробництва. До 1988 р. в СРСР було створено 23 МНТК, до роботи в яких було залучено понад 500 організацій і підприємств при- близно 30 міністерств і відомств; частка НДІ і КБ складала 66%, НПО – 17%, під- приємств і виробничих об’єднань – 17%. Крім двох інститутів, що стали базовими науковими організаціями в МНТК, – Ін- ституту електрозварювання ім. Є. О. Па- тона та Інституту матеріалознавства, на базі якого було створено МНТК «Порошкова металургія», інститути АН УРСР входили до складу ще семи МНТК: «Каталізатор», «Біоген», «Геос», «Мембрани», «Антикор», «Надійність машин», «Механообр», «Термосинтез», «Мікрохірургія ока», «Радіотехномаш», «Нафтовіддача» Пізніше, у 1990 році, МНТК створили на базі Інституту хімії поверхні. Багато комплексів у 1987 р. перебували на стадії формування, май- же 15% створених МНТК не мали плану робіт на 1987 рік. МНТК стали головними органі- заціями у закріплених за ними науко- во-технічних напрямах і несли повну відповідальність за науково-технічний рівень розробок. Їхні функції включа- ли: визначення перспектив розвитку на 10–15 років з урахуванням досягнутого та очікуваного світового рівня; прове- дення і координацію фундаментальних і прикладних досліджень, дослідно- конструкторських розробок, що дозво- лять СРСР вже в дванадцятій п'ятирічці вийти за цими напрямами на передові світові рубежі; створення високоефек- тивних видів техніки, технологій і ма- ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 141 МІЖГАЛУЗЕВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ КОМПЛЕКСИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, НАПРЯМИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (1960–1980-ТІ РР.) теріалів, що відповідають показниками кращим світовим досягненням або пе- ревершують їх; доведення їх до серій- ного виробництва та участь спільно з міністерствами в їх впровадженні; про- ведення і координацію в країні фунда- ментальних і прикладних досліджень та дослідно-конструкторських розробок за відповідними завданнями Комплексної програми науково-технічного прогресу країн-членів РЕВ; розроблення спільно з головними замовниками проектів пер- спективних міжгалузевих науково-тех- нічних програм; визначення необхідних фінансових, трудових, матеріально-си- ровинних ресурсів і обсягів капітальних вкладень на проведення робіт по всь- ому циклу, а також пропозицій щодо їх розподілу на основі замовлень-нарядів між організаціями та підприємствами, що беруть участь в роботах; створен- ня проблемно-орієнтованих докумен- тальних та фактографічних баз даних у закріплених за ними напрямах і органі- зацію інформаційного забезпечення за- цікавлених підприємств і організацій, у тому числі порівняльною та оглядо- во-аналітичною інформацією; у міру необхідності, формування і розвиток мережі інженерних центрів МНТК за ключовими міжгалузевими напрямами науково-технічного прогресу, що спри- яють прискореному використанню та широкомасштабному впровадженню в галузях народного господарства нової техніки, матеріалів і технологій [1]. Організаційна структура МНТК мала «кільцевий» характер та утворювалась з чотирьох контурів. Перший – централь- ний – контур включав головну науково- дослідну установу МНТК. Другий контур складали наукові та виробничі ланки, які безпосередньо входили до складу МНТК, та інженерні центри, що зв’язували підрозділи перших двох контурів. Третій контур утворювали організації, підпри- ємства та установи, що брали участь в діяльності МНТК на основі єдиного пла- ну виробничих і науково-технічних робіт. До цього ж контуру належали і галузеві лабораторії та новостворювані мережі «опорних пунктів», що створювалися в регіонах на кошти галузей і діяли під ме- тодичним керівництвом науково-дослід- них установ АН УРСР. Головними організаційними ланка- ми, що брали участь у діяльності МНТК, були НДІ, КБ і СКТБ, підприємства та об'єднання різних галузевих міністерств і відомств союзного і республіканського підпорядкування. У складі деяких МНТК їх могло налічуватись кілька десятків, що було головним недоліком МНТК. Чет- вертий контур складали численні органі- зації й підприємства, які співпрацювали з МНТК у рамках вирішення тих чи інших науково-технічних і виробничих завдань, що становили взаємний інтерес [1]. Для МНТК було передбачено пільги в матеріально-технічному забезпеченні та економічне стимулювання. Зокрема, передбачалось першочергове виділен- ня фінансових, трудових і матеріально- технічних ресурсів, лімітів капітальних вкладень і підрядних робіт, необхідних для виконання завдань єдиних планів, також ресурсів для розвитку дослідної та експериментальної бази. Держпостачу СРСР, міністерствам і відомствам було доручено оперативно вирішувати пи- тання про додаткове виділення МНТК матеріально-технічних ресурсів, потреба в яких виникала в ході виконання вста- новлених завдань. Було дозволено ство- рювати централізовані фонди МНТК (фонд преміювання за створення, ос- воєння та впровадження нової техніки і валютний фонд), розширено можливості структурних підрозділів МНТК щодо прийому на роботу за сумісництвом на- укових та інженерно-технічних праців- ників. Генеральному директору МНТК було надано право підвищувати посадові оклади керівним працівникам головної організації [8]. МНТК «Iнститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» став найбільш потуж- ним міжгалузевим комплексом, що про- водив дослідження i розробки на світо- вому рівні. Перед ним ставилася задача розробити технології та устаткування для зварювання, наплавлення, паяння, нане- сення покриттів, а також для спецелект- рометалургії. Г. Л. Звонкова ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3142 До складу МНТК «Інститут елек- трозварювання ім. Є. О. Патона» АН УРСР входили: Інститут електрозварю- вання ім. Є. О. Патона АН УРСР як го- ловна організація та шість організацій і підприємств дослідно-виробничої бази інституту – інженерних центрів. У його роботі брали участь 42 наукових відділів, 8 науково-дослідних лабораторій, ОКТБ, три дослідні заводи – зварювального ус- таткування, зварювальних матеріалів та спеціальної електрометалургії, експе- риментальне виробництво та дослідне виробництво з оброблення металів ви- бухом, у яких працювало шість дійсних членів і чотири члени-кореспонденти АН УРСР, 48 докторів і 352 кандидатів наук [9] (рис. 1.) Рис. 1. Структура МНТК «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» АН УРСР (1986 р.) Тут працювали 40% докторiв i 20% кандидатiв наук вiд загальної кiлькостi докторів і кандидатів наук у галузi елек- трозварювання, які працювали у СРСР. Новим стимулом для творчої праці вче- них i виробничників стала програма, яка передбачала проведення робiт на госп- розрахункових основах. Резервом за цих умов ставала мобiльнiсть працiвникiв академiчних установ. Результативнiсть виявилась у пiдвищеннi творчої вiддачi науковцiв i спецiалiстiв та високій якостi робіт [10]. Управління МНТК покладалось на Інститут електрозварювання ім. Е. О. Па- тона АН УРСР. Для розгляду науково- технічних, економічних та інших питань діяльності МНТК «Інститут електрозва- рювання ім. Е. О. Патона» було створено раду, до складу якої входили генеральний ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 143 МІЖГАЛУЗЕВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ КОМПЛЕКСИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, НАПРЯМИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (1960–1980-ТІ РР.) директор і його заступники, керівники організацій і підприємств, що входи- ли до складу МНТК або брали участь у його роботі, вчені, фахівці, представни- ки міністерств і відомств, підприємства яких брали участь у роботі МНТК. Ге- неральний директор здійснював керів- ництво діяльністю МНТК «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона» зі створення заявлених видів техніки, тех- нології і матеріалів, ніс персональну від- повідальність за їх науково-технічний рі- вень і, спільно з керівниками відповідних міністерств і відомств, за ії впровадження в промислове виробництво. Вчені МНТК отримали вагомі ре- зультати в галузі фізики дугового розряду й низькотемпературної плазми, потуж- них гостро сфокусованих пучків елект- ронів та систем їх керування, плавлення і кристалізації металів. Було розроблено технології механізованого імпульсно-ду- гового зварювання, зварювання в умо- вах космічного простору та під водою, електронно-променевого зварювання металів великої товщини, створено нові ефективні і низькотоксичні зварювальні матеріали, розроблено методи істотного підвищення надійності та довговічності зварних конструкцій, що працюють при нормальних і низьких температурах [9]. У відкритому космосі на станції «Мир» було розкрито дві 15-метрові фер- менні конструкції, що є несучою осно- вою багаторазових сонячних батарей, ви- конано комплекс різних технологічних досліджень. Для виготовлення телескопа зі сплаву інвару та алюмінієво-магнієвого сплаву розроблено технологію електрон- но-променевого зварювання різнорідних матеріалів з попереднім нанесенням па- рофазним методом проміжних смуг до- даткових металів; удосконалювалась ме- тодика створення нових композиційних матеріалів [11]. Ще один потужний МНТК «По- рошкова металургія» АН УРСР було створено на базі Інституту проблем ма- теріалознавства. До його складу входили Інститут проблем матеріалознавства як головна організація та 5 організацій і під- приємств дослідно-виробничої базі інс- титуту. У роботі МНТК брали участь 10 науково-дослідних, конструкторських і технологічних організацій, 10 об'єднань, і підприємств, 5 вищих навчальних за- кладів міністерств і відомств СРСР і со- юзних республік, які мали необхідний науково-технічний і виробничий потен- ціал (рис. 2). Розглядом науково-технічних, еко- номічних та інших питань діяльності МНТК «Порошкова металургія» займа- лась рада, що включала генерального директора, який був головою ради, його заступників, керівників організацій і під- приємств, що входили до складу МНТК й брали участь в його роботі, провідних вчених і фахівців, представників інших організацій та установ. Рішення ради мали обов’язків характер для всіх органі- зацій, що входили до МНТК. Вже у 1990 році в МНТК «Порошко- ва металургія» працював колектив з 4500 чоловік, зусилля якого були спрямовані на розвиток фундаментальних матеріа- лознавчих досліджень та впровадження нових матеріалів і технологій у передові галузі народного господарства – пре- цизійне машинобудування, електроніку, енергетику, авіаційну і космічну техніку, транспорт та ін. Багато робіт Інститут ви- конував на військові замовлення [12]. Єдиний план проведення розробок і дослідних робіт МНТК на 1987 рік включав 56 тем і 72 етапи. Серед завер- шених за планом на 1987 рік завдань варто виділити, зокрема наступні. На дослідному заводі зварювального облад- нання ІЕЗ ім. Є. О. Патона виготовлено дослідний зразок машини для зварю- вання безперервних штангових колон нафтових свердловин К-812-2, прове- дено його міжвідомчі випробування. На ВО «Карпатпресмаш» виготовлено: установчі серії універсального напівав- томатичного обладнання для нанесення газотермічних покриттів; апаратні уста- новки 15В-Б-01 (56 шт.; напівавтомати для підготовки поверхонь 487Р – 30 шт.). Аналогічні роботи проведено: на Кому- нарському металургійному комбінаті; металургійних комбінатах ім. Ілліча і «Азовсталь» та інших [13]. Г. Л. Звонкова ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3144 У МНТК «Каталізатор» через п'ять мі- сяців після його створення було розпоча- то виробництво нового каталізатора, хоча до цього цей виріб чекав впроваджен- ня у виробництво близько 10 років. Цей МНТК об'єднав зусилля 25 академічних і галузевих науково-дослідних інститутів, дослідно-промислових каталізаторних і машинобудівних виробництв. Завдя- ки розробкам МНТК «Каталізатор» за 5 років в країні було на чверть оновлено асортимент основних промислових ка- Рис. 2. Структура МНТК «Порошкова металургія» АН УРСР (1986 р.) ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 145 МІЖГАЛУЗЕВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ КОМПЛЕКСИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, НАПРЯМИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (1960–1980-ТІ РР.) талізаторів і носіїв. Було освоєно близько 30 нових каталітичних технологій, у тому числі для захисту навколишнього середо- вища. Роботи, виконані МНТК «Каталі- затор», забезпечили в цей період близько 90% всіх впроваджень у галузі вітчизняно- го промислового каталізу. У 1987 році план будівництва дослід- но-експериментальних баз лабораторних корпусів і напівпромислових установок для МНТК включив 55 об'єктів з обся- гом капітальних вкладень 166,4 млн. крб. Почалось будівництво дослідного заводу з інженерними центрами МНТК «Інсти- тут електрозварювання ім. Є. О. Пато- на», міжгалузевого центру колективного користування приладами МНТК «Меха- нобр», дослідного заводу МНТК «Метал- лургмаш», операційного блоку МНТК «Мікрохірургія ока» та ін. За результата- ми роботи в 1987 році було введено в дію близько третини запланованих об'єктів. Результативність роботи МНТК при- вернула увагу закордонних партнерiв. У 1986 році значно бiльше, нiж до цього, було укладено двостороннiх договорiв з науковими установами i підприємствами Угорщини, Польщi і Чехословаччини – з 43 тем, з ФРН, Iталiєю i Францією – з 6 тем [14]. У цей самий період Інститут проблем матеріалознавства очолив два напрями Комплексної науково-технічної програ- ми співробітництва країн-членів Ради Економічної Взаємодопомоги – «По- рошкова металургія» і «Технічна керамі- ка». Було розроблено й успішно викона- но плани за цими напрямами програми, учасниками яких були понад 60 організа- цій з 8 країн. За попередніми підсумками діяль- ності МНТК у структуру розділу «Роз- виток науки і техніки» Державного пла- ну економічного і соціального розвитку СРСР на 1986–1990 роки було включе- но спеціальний розділ «Нові покоління техніки, технології і матеріалів, створю- ваних МНТК». За розробками МНТК «Термосінтез» в план на 1986–1990 роки увійшло 18 завдань, спрямованих на створення технологій виготовлення жа- ростійких, тугоплавких, зносостійких і інших матеріалів і деталей методом само- поширюваного високотемпературного синтезу (СВС). До 1990 року було наміче- но збільшити випуск матеріалів і виробів, отриманих за допомогою СВС, у 3–5 разів. МНТК «Каталізатор» включив до п'ятирічного плану 71 завдання з розроб- лення принципово нових каталітичних процесів, спрямованих на економію енергетичних ресурсів, зниження собі- вартості продукції. МНТК «Технологічні лазери» до кінця п'ятирічки мав вигото- вити і передати в народне господарство кілька сотень установок технологічних лазерів середньої та великої потужності, надалі річна програма виробництва по- винна була досягти 1000 одиниць [8]. Початковий період функціонування МНТК був часом їх становлення і роз- гортання: реалізовувався колишній заділ фундаментальних і прикладних резуль- татів, визначалася перспективна спеціалі- зація структурних ланок, встановлювали- ся необхідні контакти із зацікавленими міністерствами і відомствами, удоско- налювався механізм ув'язки досліджень і розробок, що проводяться МНТК, із загальносоюзними та галузевими науко- во-технічними програмами, аналізувався сучасний стан розробок МНТК і оціню- вався їх технічний рівень, розроблялися програми підготовки кадрів. Але й на цьо- му, попередньому етапі чітко проявлялись серйозні проблеми організаційного, еко- номічного, правового і технічного харак- теру, які заважали МНТ вирішувати пос- тавлені перед ними завдання. Початкові рішення про склад і ці- льову орієнтацію МНТК були недостат- ньо обґрунтовані. Рішення ці значною мірою визначались активністю зацікав- лених організацій і в підсумку створені МНТК лише частково охоплювали най- важливіші напрями науково-технічного розвитку. Випробувальна, дослідно-конструк- торська і дослідно-виробнича база у біль- шості МНТ виявилася незадовільною і якісно, і кількісно: відчувалася нестача приладів, устаткування, обчислюваль- ної техніки, нестача кваліфікованих кад- рів; виробничі потужності своєчасно не Г. Л. Звонкова ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3146 вивільнялися для виготовлення продук- ції, відповідної профілю МНТК; технічне переоснащення, реконструкція, розши- рення підприємств нерідко затягувались; низький технологічний рівень суміжних галузей не дозволяв забезпечувати розроб- ки МНТК матеріалами та комплектуючи- ми виробами необхідної якості; терміни завершення робіт на окремих стадіях ін- новаційного циклу часто зривалися. Так, середня оснащеність МНТК на- уково-дослідною, конструкторсько-тех- нологічною, експериментальною та до- слідно-конструкторською базою склала в 1987 році, за експертними оцінками, 45% від норми. Особливо гострою для більшості МНТК виявилася проблема забезпе- чення дослідно-експериментальною ба- зою. Середній показник забезпеченості МНТК дослідно-експериментальною базою у 1987 р. склав близько 40%. Однак відмінності між окремими МНТК були досить значними: для деяких МНТК він досягав 70% і більше, для інших він був набагато нижче середнього значення. Наприклад, у МНТК «Порошкова металургія», за даними на початок 1988 року, потреби в дослідно-виробничій та експериментальній базі задовольнялися лише на 20%, причому потреба в дослід- но-виробничій базі – лише на 5%. У МНТК «Біоген» не було випробу- вальної бази, відповідної вимогам світових стандартів, що не дозволяло багатьом ви- дам продукції МНТК, які не поступалася за характеристиками кращим зарубіжним аналогам, вийти на міжнародний ринок. Затягнулося також вирішення пи- тань про відомчу належність та структуру МНТК. Зокрема, така проблема виник- ла у комплексів «Надійність машин», «Біоген», «Термосінтез», «Світловод», «Персональні ЕОМ», «Антикор». Іноді рішення про оптимізацію діяльності певного МНТК супроводжувалося фак- тично створенням нового МНТК – з но- вим підпорядкуванням, новою головною організацією та скоригованими цілями функціонування. Цілком очевидно, що така нестабіль- ність стану МНТК уповільнювала про- ведення робіт у закріплених за МНТК напрямах розвитку науки і техніки і зни- жувала ефективність результатів їх функ- ціонування. Наприклад, багато організацій і під- приємств у середині 1987 року, тобто майже через півтора роки після ство- рення МНТК, не знали про свою участь у діяльності МНТК, не були знайомі зі своїми завданнями. Затягнулося також формування системи управління МНТК. В їх управ- лінських підрозділах практично не були представлені економічні служби. Багато питань викликала організація планової, фінансової та ресурсної взаємодії МНТК та їх структурних підрозділів з міністерс- твами і відомствами. Не було відпрацьовано процедури пріоритетного матеріально-технічного і ресурсного забезпечення МНТК, було недостатньо відпрацьовано процедури оперативного задоволення додаткових заявок МНТК на матеріально-технічні ресурси. Практично не функціонувала система обліку, аналізу та контролю. У цілому функції управління МНТК взагалі було важко реалізувати в умовах директивно-командного стилю управлін- ня. Концепція МНТК сформувалася до початку перебудови командно-адміністра- тивних принципів господарювання, і в уп- равлінні МНТК став застосовуватися вже відомий арсенал форм і методів міжгалу- зевої (міжвідомчої) планово-управлінської взаємодії, що передбачав використання не економічних, а насамперед адміністратив- них методів. А ці методи на той час вже ви- явились нездатними вирішувати проблеми прискорення НТП на тодішньому етапі розвитку країни. В умовах МНТК дієвість адміністра- тивних методів ще більше ослаблювалась через подвійну підпорядкованість струк- турних підрозділів: кожен з них, з одно- го боку, підпорядковувався керівництву МНТ, а з іншого – керівництву свого ві- домства. До того ж МНТК створювалися вже після завершення формування плану по- точної п'ятирічки, і їх робота повинна була розгортатись практично без зміни ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 147 МІЖГАЛУЗЕВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ КОМПЛЕКСИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, НАПРЯМИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (1960–1980-ТІ РР.) сформованої виробничо-організаційної структури, в межах виділених міністерс- твам і відомствам лімітів ресурсів та бюд- жетних асигнувань. А якщо враховувати те, що після ух- валення нормативних документів, що регламентують створення та діяльність МНТК, було введено в дію Закон про де- ржавне підприємство (об'єднання), пе- реглянуто функції центральних держав- них органів та принципи їх взаємодії з нижчими структурними підрозділами, а науково-технічні організації стали пере- водитись на господарський розрахунок і самофінансування, стане очевидним, що концепція МНТК вимагала істотного пе- регляду та коригування [8]. На першому етапі роботи МНТК за результатами аналізу їх діяльності вже наприкінці 1987 року було визначено на- прями їх удосконалення, серед яких: • подолання відомчої обмеженості у плануванні та організації діяльності ком- плексу; • мінімізація негативних наслідків відмінностей у економічному механізмі функціонування дослідницької, розроб- ницької та виробничої частин МНТК; • створення реальних умов для пріо- ритетного і прискореного технічного пере- озброєння всіх «технологічних переділів»; • уточнення науково-виробничої спеціалізації всіх ланок МНТК, підви- щення ролі Єдиного плану робіт МНТК і завдань Комплексної програми науково- технічного прогресу країн-членів РЕВ; • невідкладний перехід усіх рів- нів системи навчання та підвищення кваліфікації кадрів на підготовку фахів- ців з пріоритетних напрямків; • завершення в найкоротші тер- міни робіт із затвердження комплекту уточнень і доповнень нормативно-ме- тодичної та статутної документації, що регулює типові для МНТК «матричні» режими взаємодії та управління; • використання широких прав, на- даних МНТК, всередині країни і у спів- праці з країнами-членами РЕВ, а також у питаннях активізації патентно-ліцензій- ної політики і виходу продукції МНТК на світовий ринок; • створення в рамках МНТК дієвої системи професійної експертизи науко- во-технічного рівня планів діяльності, використовуваних методів ведення робіт, оснащеності робочих місць і якості всіх видів продукції [1]. Таким чином, у 70-х – на початку 80-х років завдяки реалізації Академією наук УРСР низки організаційних іннова- цій значно посилилась інтеграція науки і виробництва. Використання комплек- сного підходу до вирішення науково- технічних завдань сприяло подоланню бар'єрів на шляху реалізації науково-тех- нічних нововведень, скоротило терміни їх впровадження. Але з часом стало зрозуміло, що МНТК здатні ефективно конкурувати у вирішенні науково-технічних завдань лише в умовах ринкових відносин. Вже у 1989 році спостерігалось значне знижен- ня темпів виконання ними замовлень порівняно з попередніми роками. Головною причиною падіння ефек- тивності МНТК було те, що Академія наук СРСР при розподілі коштів з бюд- жету ігнорувала вагомий внесок на- уковців республіканської Академії у виконання МНТК загальносоюзних на- уково-технічних програм. На капітальне будiвництво i наукове обладнання влас- них центрів союзна Академія виділяла коштів значно більше, ніж для АН УРСР. За рiвнем оснащення i технiчного за- безпечення вони вiдставали вiд захiдних країн на 7–8 рокiв [16]. Ще більше про- блема фінансування виконання науково- дослідних робіт в МНТК загострилась з початком «перебудови» і посилювалась аж до розвалу СРСР у 1991 р. 1. Организация управления в Академии наук Украинской ССР: Опыт и проблемы (1961–1986 гг.) / Г. М. Добров., Б. С. Стогний В. Е. Тонкаль и др. – К. : Наук. думка, 1986. – 356 с. 2. Попович А. С. Формирование струк- туры потенциала академической на- уки Украины / А. С. Попович // Нау- ка та наукознавство. – 2002. – № 1. – С. 36–46. Г. Л. Звонкова ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3148 3. Онопрієнко М. В. Оцінка інноваційних спроможностей дослідно-виробничої бази НАН України / М. В. Оноприен- ко // Международное инновационное развитие и инновационное сотрудни- чество: состояние и перспективы. – М.; К.; Симферополь; Алушта, 2006. – С. 369–375. 4. Блажевич Н. О. Роль Академії наук Укра- їни в розробці методології' і реалізації програмно-цільового підходу в управ- лінні наукою і технікою в 1970–1980-ті роки / Н. О. Блажевич // Наука та нау- кознавство. – 2009 – № 2. – С. 46–52. 5. Патон Б. Е. Научно-технические про- граммы: современные тенденции и перспективы / Б. Е. Патон // Коммунист Украины. – 1984. – № 10. – С. 58–59. 6. Межотраслевые научно-технические ком- плексы / Известия. – 1986. – 23 января. 7. Настойчиво добиваться рационально- го расходования всех видов ресурсов / Правда Украины. – 1985. – 13 ноября. 8. Фигуркова И. И. МНТК: состояние и перспективы / И. И. Фигуркова, Н. И. Комков, Н. Г. Горбатенко // Вестник Российской академии наук. – 1989. – Журнал № 1. – С. 48–57. 9. Літвінов О. П. Внесок учених Інститу- ту електрозварювання ім. Є. О. Патона в розвиток зварювальних технологій (дру- га половина ХХ ст.) / О. П. Літвінов // Часопис української історії. – 2014. – Вип. 30. – С. 150–154. 10. Кислий П. Лаври науки i терни реорганiзацiї / П. Кислий // Вiче. – 1993. – № 4. – С. 3–17. 11. Шмелев А. К. 65 лет на передовых пози- циях / А. К. Шмелев // Сталь. –1999. – № 5. – С. 4–6. 12. Інститут проблем матеріалознавства НАН України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.materials.kiev. ua/science/history.jsp. 13. Архів Національної академії наук Укра- їни : Отчет Академии наук Украинской ССР в 1987 году. Ч. 2. – К. : Наук. думка, 1988. – 156 с. 14. Архiв Президії Нацiональної Академiї наук України : Отчет о деятельности Академии наук Украинской ССР в 1986 году. – К. : Наук. думка, 1987. – 242 с. 15. Антамонов Ю. Г. Чи є у академічної на- уки майбутнє? / Ю. Г. Антамонов // Ві- сник Академії наук України. – 1991 – № 9. – С. 92–96. Г. Л. Звонкова Межотраслевые научно-технические комплексы в Украине: история создания, направления и результаты деятельности (1960–1980-е гг.) Проанализированы факторы, повлиявшие на создание межотраслевых научно-технических комплексов (МНТК) в Украине, особенности их организационной структуры, их права и функции. Освещены основные направления деятельности таких крупных МНТК как «Институт электро- сварки им. Е. О. Патона» и «Порошковая металлургия», а также приведена информация о резуль- татах деятельности МНТК в Украине, об их роли в решении научно-технических проблем страны. Показаны причины снижения эффективности деятельности МНТК. Ключевые слова: межотраслевой научно-технический комплекс, научно-техническая про- грамма, научный центр, прикладные исследования, конструкторское бюро, Институт электро- сварки, Институт материаловедения. Одержано 25.06.2015

Міжгалузеві науково-технічні комплекси в Україні: історія створення, напрямки і результати діяльності (1960–1980-ті рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси