Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай)
21 грудня виповнюється 60 років відомій українській вченій у галузі фізики електронних і атомних зіткнень, одній з яскравих представниць української наукової школи з атомної фізики, лауреату премії імені І. Пулюя НАН України (2012), директору Інституту електронної фізики НАН України, доктору фізик...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162551 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) / А.М. Завілопуло // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 12. — С. 102-105. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162551 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1625512020-01-12T01:26:29Z Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) Завілопуло, А.М. Люди науки 21 грудня виповнюється 60 років відомій українській вченій у галузі фізики електронних і атомних зіткнень, одній з яскравих представниць української наукової школи з атомної фізики, лауреату премії імені І. Пулюя НАН України (2012), директору Інституту електронної фізики НАН України, доктору фізико-математичних наук Ганні Миколаївні Гомонай. December 21 marks the 60th anniversary of the well-known Ukrainian scientist in the field of electron and atomic collision physics, one of the brightest representatives of the Ukrainian scientific school of atomic physics, recipient of the I. Pului Prize of NAS of Ukraine (2012), Director of the Institute of Electron Physics of NAS of Ukraine, Doctor of Physical and Mathematical Sciences Anna Gomonai. 2019 Article Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) / А.М. Завілопуло // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 12. — С. 102-105. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162551 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Люди науки Люди науки |
| spellingShingle |
Люди науки Люди науки Завілопуло, А.М. Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) Вісник НАН України |
| description |
21 грудня виповнюється 60 років відомій українській вченій у галузі фізики
електронних і атомних зіткнень, одній з яскравих представниць української наукової школи з атомної фізики, лауреату премії імені І. Пулюя НАН України (2012), директору Інституту електронної фізики НАН України,
доктору фізико-математичних наук Ганні Миколаївні Гомонай. |
| format |
Article |
| author |
Завілопуло, А.М. |
| author_facet |
Завілопуло, А.М. |
| author_sort |
Завілопуло, А.М. |
| title |
Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) |
| title_short |
Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) |
| title_full |
Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) |
| title_fullStr |
Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) |
| title_full_unstemmed |
Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) |
| title_sort |
перша жінка — директор інституту електронної фізики нан україни (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук г. м. гомонай) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Люди науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162551 |
| citation_txt |
Перша жінка — директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук Г. М. Гомонай) / А.М. Завілопуло // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 12. — С. 102-105. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT zavílopuloam peršažínkadirektorínstitutuelektronnoífízikinanukraínido60ríččâdoktorafízikomatematičnihnaukgmgomonaj |
| first_indexed |
2025-07-14T15:04:13Z |
| last_indexed |
2025-07-14T15:04:13Z |
| _version_ |
1837635158461644800 |
| fulltext |
102 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (12)
ПЕРША ЖІНКА — ДИРЕКТОР
ІНСТИТУТУ ЕЛЕКТРОННОЇ ФІЗИКИ
НАН УКРАЇНИ
До 60-річчя доктора фізико-математичних наук
Г.М. Гомонай
21 грудня виповнюється 60 років відомій українській вченій у галузі фізики
електронних і атомних зіткнень, одній з яскравих представниць україн-
ської наукової школи з атомної фізики, лауреату премії імені І. Пулюя НАН
України (2012), директору Інституту електронної фізики НАН України,
доктору фізико-математичних наук Ганні Миколаївні Гомонай.
Ганна Миколаївна Гомонай народилася в Ужгороді 21 грудня
1959 р. Закінчивши середню школу з відмінним атестатом,
вступила на фізико-математичний факультет Ужгородського
державного університету. Ще в студентські роки Ганна Мико-
лаївна поєднувала навчання з науковою роботою, активно до-
лучалася до досліджень на кафедрі квантової електроніки під
керівництвом професора І.П. Запісочного і старшого науко-
вого співробітника А.Й. Імре, що дало їй змогу взяти участь у
Всесоюзній науковій студентській конференції, яка проходила
у Новосибірську в 1981 р. Там вона здобула диплом І ступе-
ня — першу таку відзнаку серед ужгородських студентів-фі зи-
ків. Перші її наукові публікації вийшли друком також ще під
час її навчання в університеті.
Після отримання диплома з відзнакою за спеціальністю «фі-
зика» прагнення опановувати нові знання і продовжити свій
шлях у науці привело Г.М. Гомонай до аспірантури при кафедрі
квантової електроніки Ужгородського державного університе-
ту. Закінчивши аспірантуру в 1986 р., вона почала працювати
на посаді молодшого наукового співробітника в Ужгородсько-
му відділенні Інституту ядерних досліджень АН УРСР. Того
самого року в Ужгородському державному університеті захис-
тила кандидатську дисертацію зі спеціальності «фізична елек-
троніка, в тому числі квантова» на тему «Збудження, іонізація
та діелектронна рекомбінація при зіткненнях електронів з іо-
нами талію».
ЗАВІЛОПУЛО
Анатолій Миколайович —
доктор фізико-математичних
наук, професор, в.о. заступника
директора з наукової роботи
Інституту електронної фізики
НАН України
ЛЮДИ ЛЮДИ
НАУКИНАУКИ
Ганна Миколаївна Гомонай
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 12 103
ЛЮДИ НАУКИ
У 1992 р. на базі Ужгородського відділення
Інституту ядерних досліджень АН України
було організовано першу самостійну академіч-
ну установу на Закарпатті — Інститут елект-
рон ної фізики НАН України, і Ганна Микола-
ївна обійняла посаду старшого наукового спів-
робітника новоствореного Інституту. В 1999 р.
їй присвоєно вчене звання старшого наукового
співробітника. Відтоді Г.М. Гомонай є відпові-
дальним виконавцем відомчих тем з напряму
фізики електрон-іонних зіткнень. Вона також
брала участь у багатьох міжнародних науково-
дослідних проектах: Об’єднаного фонду Уря-
ду України і Міжнародного наукового фон-
ду Дж. Сороса (1995), INTAS (1996–1997);
науково-дослідному проекті «Атомні та іонні
спектри», реалізованому в партнерстві з лабо-
раторією атомної спектроскопії Інституту фі-
зики твердого тіла Болгарської академії наук
(2002–2004) тощо.
Наукову роботу Г.М. Гомонай у 1995 р. було
відзначено стипендією НАН України для моло-
дих вчених. У 2012 р. у складі колективу авто-
рів вона стала лауреатом премії імені І. Пулюя
НАН України за цикл наукових праць «Коре-
ляційні ефекти в процесах пружного розсію-
вання, збудження та іонізації атомів і іонів при
зіткненнях з електронами». У 2015 р. в Ужго-
родському національному університеті захис-
тила докторську дисертацію зі спеціальності
«фізична електроніка» на тему «Резонансні
та автойонізаційні явища у процесах зіткнень
електронів з іонами металів».
У квітні 2017 р. Ганну Миколаївну Гомонай
було обрано директором Інституту електрон-
ної фізики НАН України, а у квітні 2018 р.
вона стала членом бюро Відділення фізики і
астрономії НАН України.
Від самого початку наукова діяльність
Г.М. Гомонай була пов’язана з досить цікавим
і перспективним напрямом. У той час ужго-
родські вчені проводили активні дослідження
в галузі атомної фізики, які дістали схвальну
оцінку багатьох науковців зі світовим ім’ям.
Так, академік-секретар Відділення фізики АН
СРСР, один з основоположників дослідження
термоядерного синтезу, Лев Андрійович Арци-
мович писав: «...Невеликому колективу фізи-
ків в Ужгородському державному університеті
вдалося отримати дуже цінну і дуже значну за
обсягом наукову інформацію, що характеризує
закономірність елементарних актів збудження
оптичних рівнів атомів повільними електро-
нами. Цінний цикл досліджень було виконано
в невеликій лабораторії провінційного ВНЗ, в
якому ентузіазм і майстерність експеримента-
торів мали компенсувати убогість коштів…».
Завдяки допомозі провідних наукових уста-
нов СРСР на кафедрі квантової електроніки
Ужгородського державного університету було
створено унікальну експериментальну спек-
трометричну установку «Карпати», яка не
мала аналогів в Україні. На цій установці спек-
троскопічним методом в умовах пучків, що
перетинаються, проведено експериментальні
дослідження зі взаємодії повільних електронів
з іонами газових об’єктів. На першому етапі як
об’єкти дослідження було обрано іони аргону і
криптону, на спектральних лініях яких генеру-
вали іонні лазери. Отримані результати сприя-
ли з’ясуванню механізму генерації цих лазерів
та оптимізації їх параметрів.
Ґрунтовні наукові дослідження в галузі ке-
рованого термоядерного синтезу стимулюва-
ли вивчення процесів зіткнень електронів з
іона ми гелію. Оскільки інтенсивні спектраль-
ні лінії цього іона розташовувалися у ваку-
умній ультрафіолетовій ділянці спектра, екс-
У лабораторії електрон-іонних зіткнень кафедри
квантової електроніки Ужгородського університету.
1979 р.
104 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (12)
ЛЮДИ НАУКИ
перимент потребував подальшої модернізації
установки «Карпати». Зрештою, наполеглива
праця ужгородських фізиків під керівництвом
професора І.П. Запісочного виправдала себе, і
їм вдалося вперше у світі дослідити функцію
електронного збудження резонансного випро-
мінювання іона гелію на довжині хвилі 30,4 нм
при електрон-іонних, електрон-атомних та
іон-атомних зіткненнях. Отримані результати
і подальші дослідження дали змогу однознач-
но стверджувати, що для гелієвої плазми голо-
вним джерелом втрат енергії є збудження ре-
зонансного випромінювання та діелектронна
рекомбінація іона гелію при електрон-іонних
зіткненнях. Активну участь у цих експеримен-
тах, які стали темою її дипломної роботи, брала
і студентка Ганна Кузьма (Гомонай).
У зв’язку з інтенсивними дослідженнями в
галузі фізики плазми та газового розряду ви-
никла потреба в отриманні фізичних констант:
абсолютних перерізів процесів і характерис-
тик енергетичних залежностей для іонів мета-
лів I–III груп Періодичної системи хімічних
елементів. Для цього було створено нову ори-
гінальну високовакуумну експериментальну
установку «Іон». Разом з професором А.Й. Імре
Ганна Миколаївна ще з аспірантських років
брала безпосередню участь у проведенні екс-
периментів з дослідження процесів збуджен-
ня, іонізації, діелектронної рекомбінації при
зіткненнях електронів з іонами металів, аналізі
та узагальненні отриманих даних. Результати
цих досліджень увійшли до її кандидатської та
докторської дисертацій.
Підсумком багаторічної наукової роботи
Г.М. Гомонай стало розв’язання актуальної
наукової проблеми — визначення ролі авто-
іонізаційних та резонансних явищ у перебігу
елементарних процесів зіткнень повільних
електронів з багатоелектронними іонами мета-
лів. Це надзвичайно складні атомні системи,
дані про які є вкрай важливими й необхідни-
ми для кращого розуміння основних процесів
зіткнень у плазмі. Отримано низку фунда-
ментальних результатів (переважно вперше у
фізиці електрон-іонних зіткнень), визначено
ефективні перерізи процесів, розглянуто окре-
мі питання, які мають велике значення для
пізнання механізмів елементарних процесів зі-
ткнень електронів з багатоелектронними іона-
ми та резонансних і автоіонізаційних явищ, що
супроводжують ці процеси.
Найбільш значущими з отриманих резуль-
татів є: дослідження спектроскопічним мето-
дом в умовах пучків моноенергетичних елек-
тронів і іонів, що перетинаються, резонансних
явищ (резонансне збудження та діелектронна
рекомбінація, збудження радіаційних перехо-
дів між автоіонізаційними станами) та авто-
іонізаційних явищ (збудження-автоіонізація)
у процесах взаємодії електронів з багатоелек-
тронними іонами металів II–IV груп Періо-
дичної системи хімічних елементів (збуджен-
ні, рекомбінації та іонізації зі збудженням) від
порогів процесів до 100–300 еВ; дослідження
діелектронної рекомбінації іонів Zn+, Cd+ , In+
і Tl+ та вперше виявленої нової форми прояву
багаточастинкової кореляційної взаємодії у
багатоелектронних атомних системах — три-
електронної рекомбінації іона In+. Для іона
In+ вперше вивчено процес збудження з одно-
часною однократною d- чи s-іонізацією та за-
пропоновано механізм лазерної генерації на
парі індію у ВУФ-ділянці спектра. Експери-
В експериментальній лабораторії відділу електронних
процесів і елементарних взаємодій ІЕФ НАН України:
Г.М. Гомонай, академік НАН України О.Б. Шпеник,
академік НАН України М.С. Бродін, член-ко рес пон-
дент НАН України Б.К. Остафійчук, учений секретар
Відділення фізики та астрономії НАН України Д.Т. Та-
ращенко. 2010 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 12 105
ЛЮДИ НАУКИ
ментально доведено, що у всіх цих процесах
основну роль відіграють релятивістські та ко-
реляційні ефекти, вплив яких на динаміку еле-
ментарних процесів зіткнення повільних елек-
тронів з іонами металів зростає зі збільшенням
порядкового номера елемента.
Зазначені процеси з огляду на свою специфі-
ку, насамперед необхідність роботи при віднос-
но низьких густинах взаємодіючих частинок і
дуже малих інтенсивностях спостережуваних
сигналів, складніші для експериментального
дослідження, ніж зіткнення з нейтральними
частинками. Тому є потреба в постійному вдо-
сконаленні як методики, так і експерименталь-
ної апаратури. Зокрема, Г.М. Гомонай разом
зі співавторами розробили і виготовили нову
конструкцію джерела іонів, вдосконалили
систему витягування і формування пучка іо-
нів, що дало змогу отримати стабільний у часі
пучок іонів за високих робочих температур
(900–1100 °С) хімічно агресивних металів, які
мають низьку пружність насиченої пари. Цю
конструкцію джерела іонів захищено патентом
України на винахід.
Отже, наукові інтереси Г.М. Гомонай охоплю-
ють широке коло проблем у таких напрямах су-
часної науки, як атомна спектроскопія, експе-
риментальна атомна фізика, фізика електрон-
атомних та електрон-іонних зіткнень, резо-
нансні та автоіонізаційні явища при зіткненнях
електронів з атомами та іонами.
Слід наголосити, що обрання Ганни Мико-
лаївни директором Інституту (до речі, вона
єдина жінка-директор у Відділенні фізики і
астрономії НАН України) в непрості для укра-
їнської науки часи є визнанням не тільки її
вагомих наукових досягнень, а й неабияких
науково-організаційних здібностей. Вона є
взірцем вченого, відданого науці, натхненно і
плідно працює, визначає перспективи і окрес-
лює напрями фундаментальних та прикладних
досліджень, продовжуючи славні традиції єди-
ного на Закарпатті академічного інституту.
Плідну самовіддану працю Г.М. Гомонай
відзначено ювілейною медаллю «80 років
НАН України», відзнакою НАН України «За
професійні здобутки», почесними грамотами
Президії НАН України та ЦК профспілки пра-
цівників НАН України, почесною грамотою
Західного наукового центру НАН України та
МОН України, а також почесними грамотами
управління освіти і науки Закарпатської об-
ласної державної адміністрації та Закарпат-
ської обласної ради.
|