Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження)
Цього року математична спільнота відзначала 100-річчя від дня народження відомого українського вченого, фахівця в галузі математичного аналізу, який отримав важливі результати в теорії наближення функцій, автора фундаментальних праць, пов'язаних з конструктивною теорією функцій та диференціа...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автори: | , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162569 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) / А.М. Самойленко, П.В. Задерей, Н.М. Задерей, Г.Д. Нефьодова // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 12. — С. 94-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-162569 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1625692020-01-12T01:26:45Z Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) Самойленко, А.М. Задерей, П.В. Задерей, Н.М. Нефьодова, Г.Д. Наукова спадщина Цього року математична спільнота відзначала 100-річчя від дня народження відомого українського вченого, фахівця в галузі математичного аналізу, який отримав важливі результати в теорії наближення функцій, автора фундаментальних праць, пов'язаних з конструктивною теорією функцій та диференціальних і інтегральних рівнянь, заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. М.М. Крилова НАН України (1991), завідувача відділу теорії функцій Інституту математики НАН України (1963–1990), доктора фізико-математичних наук (1960), професора, члена-кореспондента НАН України (1969) Владислава Кириловича Дзядика. This year, the mathematical community celebrated the 100th anniversary of the famous Ukrainian scientist, a specialist in mathematical analysis, who has obtained important results in the theory of approximation of functions, author of fundamental works related to the constructive theory of functions and differential and integral equations, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine (1991), laureate of the M.M. Krylov Prize of NAS of Ukraine (1991), Head of the Department of Theory of Functions of the Institute of Mathematics of NAS of Ukraine (1963–1990), Doctor of Physical and Mathematical Sciences (1960), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine (1969), Vladyslav Dzyadyk. 2019 Article Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) / А.М. Самойленко, П.В. Задерей, Н.М. Задерей, Г.Д. Нефьодова // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 12. — С. 94-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162569 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукова спадщина Наукова спадщина |
spellingShingle |
Наукова спадщина Наукова спадщина Самойленко, А.М. Задерей, П.В. Задерей, Н.М. Нефьодова, Г.Д. Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) Вісник НАН України |
description |
Цього року математична спільнота відзначала 100-річчя від дня народження відомого українського вченого, фахівця в галузі математичного
аналізу, який отримав важливі результати в теорії наближення функцій,
автора фундаментальних праць, пов'язаних з конструктивною теорією
функцій та диференціальних і інтегральних рівнянь, заслуженого діяча
науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. М.М. Крилова НАН
України (1991), завідувача відділу теорії функцій Інституту математики
НАН України (1963–1990), доктора фізико-математичних наук (1960),
професора, члена-кореспондента НАН України (1969) Владислава Кириловича Дзядика. |
format |
Article |
author |
Самойленко, А.М. Задерей, П.В. Задерей, Н.М. Нефьодова, Г.Д. |
author_facet |
Самойленко, А.М. Задерей, П.В. Задерей, Н.М. Нефьодова, Г.Д. |
author_sort |
Самойленко, А.М. |
title |
Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) |
title_short |
Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) |
title_full |
Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) |
title_fullStr |
Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) |
title_full_unstemmed |
Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) |
title_sort |
український математик владислав кирилович дзядик (до 100-річчя від дня народження) |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2019 |
topic_facet |
Наукова спадщина |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162569 |
citation_txt |
Український математик Владислав Кирилович Дзядик (до 100-річчя від дня народження) / А.М. Самойленко, П.В. Задерей, Н.М. Задерей, Г.Д. Нефьодова // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 12. — С. 94-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT samojlenkoam ukraínsʹkijmatematikvladislavkirilovičdzâdikdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT zaderejpv ukraínsʹkijmatematikvladislavkirilovičdzâdikdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT zaderejnm ukraínsʹkijmatematikvladislavkirilovičdzâdikdo100ríččâvíddnânarodžennâ AT nefʹodovagd ukraínsʹkijmatematikvladislavkirilovičdzâdikdo100ríččâvíddnânarodžennâ |
first_indexed |
2025-07-14T15:05:02Z |
last_indexed |
2025-07-14T15:05:02Z |
_version_ |
1837635210074652672 |
fulltext |
94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (12)
НАУКОВА НАУКОВА
СПАДЩИНАСПАДЩИНА
УКРАЇНСЬКИЙ МАТЕМАТИК
ВЛАДИСЛАВ КИРИЛОВИЧ ДЗЯДИК
До 100-річчя від дня народження
Цього року математична спільнота відзначала 100-річчя від дня наро-
дження відомого українського вченого, фахівця в галузі математичного
аналізу, який отримав важливі результати в теорії наближення функцій,
автора фундаментальних праць, пов’язаних з конструктивною теорією
функцій та диференціальних і інтегральних рівнянь, заслуженого діяча
науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. М.М. Крилова НАН
України (1991), завідувача відділу теорії функцій Інституту математики
НАН України (1963–1990), доктора фізико-математичних наук (1960),
професора, члена-кореспондента НАН України (1969) Владислава Кири-
ловича Дзядика.
Справжнім математиком є лише той,
хто, по-перше, глибоко розуміє красу цієї науки
і, по-друге, спроможний розв’язувати
нетривіальні математичні задачі.
В.К. Дзядик
Пам’ять про визначні постаті є культурним скарбом нації, який
надихає і є взірцем для багатьох поколінь. До таких особистос-
тей належить талановитий математик, доктор фізико-ма те ма-
тичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Вла-
дислав Кирилович Дзядик.
Народився Владислав Кирилович 18 лютого 1919 р. в с. Сах-
новщина Дар-Надеждинської волості Костянтиноградського
повіту Полтавської губернії (нині — Харківська область). Його
батько, Кирило Павлович Дзядик, був родом з галичанського
міста Сокаль, яке тоді належало Австро-Угорщині, а нині роз-
ташоване у Львівській області. Свого часу він володів власно-
руч збудованим млином, потім став годинниковим майстром.
Мати, Феодосія Трохимівна Кацай, родом з Харківщини, по-
ходила з сім’ї місцевого купця.
Дитинство Владислава Кириловича припало на важкі піс-
ляреволюційні роки. Навчаючись у школі, він захоплювався
багатьма предметами, але найбільше любив математику, був
переможцем математичних олімпіад різних рівнів.
САМОЙЛЕНКО
Анатолій Михайлович —
академік НАН України,
академік-секретар Відділення
математики НАН України,
директор Інституту математики
НАН України
ЗАДЕРЕЙ
Петро Васильович —
доктор фізико-математичних
наук, професор кафедри
математичного аналізу і теорії
ймовірностей Національного
технічного університету України
«Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського»
ЗАДЕРЕЙ
Надія Миколаївна —
кандидат фізико-математичних
наук, доцент кафедри
математичного аналізу і теорії
ймовірностей Національного
технічного університету України
«Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського»
НЕФЬОДОВА
Галина Дмитрівна —
кандидат фізико-математичних
наук, старший викладач
кафедри математичного аналізу
і теорії ймовірностей
Національного технічного
університету України
«Київський політехнічний
інститут імені Ігоря Сікорського»
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 12 95
НАУКОВА СПАДЩИНА
Закінчив середню школу із золотою медал-
лю, мріяв стати студентом механіко-ма те ма-
тич ного факультету Київського університету,
але йому відмовили навіть у поданні докумен-
тів до вступу. Річ у тім, що влітку 1937 р. батька
було заарештовано, і подальша його доля неві-
дома. Від того часу важкий хрест «сина ворога
народу» визначив непросту долю вченого.
У 1937 р. В.К. Дзядик вступає на романо-
германське відділення факультету іноземних
мов Київського університету, спеціалізуючись
на французькій мові. До початку війни встиг
завершити лише чотири роки навчання, і в
1941 р. його було мобілізовано до лав Радян-
ської армії. Навесні 1942 р. опинився у котлі
провальної харківської операції. Йому пощас-
тило вибратися з оточення неушкодженим, але
потрапив на примусові роботи до Німеччини.
В 1945 р. був звільнений і знову мобілізова-
ний до лав Радянської армії. Війна понівечила
долю Владислава Кириловича, але не зламала
його волю, і прагнення займатися математи-
кою залишилося.
У 1946 р. В.К. Дзядик вступає на механіко-
математичний факультет Дніпропетровського
університету. Ще в студентські роки він захо-
пився дослідженнями в галузі теорії функцій,
мав оригінальні наукові роботи, надруковані в
«Доповідях АН СРСР» і представлені акаде-
міками А.М. Колмогоровим та С.Н. Бернштей-
ном. Незважаючи на такі вагомі досягнення, в
аспірантуру його не взяли через полон і тавро
«сина ворога народу», не дозволили навіть ви-
кладати у вишах. Зрештою Владислава Кири-
ловича направили учителювати на Волинь, де
він викладав математику, астрономію, німець-
ку мову в селах Затурці, Луків та Цумань, ма-
льовничі краєвиди яких потім часто згадував з
великою любов’ю.
У 1950-х роках у Луцькому педінститу-
ті завідував кафедрою математики професор
С.І. Зуховицький. Маючи неабиякий адміні-
стративний талант, він залучив на кафедру
гарних фахівців і, незважаючи на спротив
адміністрації, у 1953 р. взяв В.К. Дзядика на
посаду асистента. Владиславу Кириловичу
було 34 роки, коли він уперше переступив по-
ріг Луцького педінституту і почав проводити
практичні заняття з математичного аналізу.
Його натхненність та наполегливість були
зразком для студентів і колег. Роки роботи в
Луцькому педінституті виявилися дуже плід-
ними: він склав кандидатські іспити і в 1955 р.
у Дніпропетровському державному універси-
теті успішно захистив кандидатську дисерта-
цію «Про найкраще наближення у середньому
диференційованих періодичних функцій».
Після від’їзду професора С.І. Зуховицько-
го керівництво кафедрою математики Луць-
кого педінституту перейшло до В.К. Дзядика,
і вже в 1960 р. у Математичному інституті
ім. В.А. Стеклова він блискуче захищає доктор-
ську дисертацію «Дослідження апроксимацій-
них і геометричних властивостей деяких кла-
сів функцій». Його офіційний опонент профе-
сор Л.Д. Кудрявцев написав у відгуку: «Дисер-
тант подолав принципові труднощі і розв’язав
задачі, які давно стояли в теорії наближення
функцій і над якими працювало багато першо-
класних фахівців у цій галузі». Інший опонент
професор С.Б. Стєчкін зазначив: «В.К. Дзядик
поставив своєрідний рекорд: на сьогодні йому
в теорії функцій належать результати, які до-
водяться найважче».
В.К. Дзядик значно підніс рівень наукових
досліджень у Луцькому педінституті, з яким
підтримував зв’язки протягом усього жит-
Владислав Кирилович Дзядик
(18.02.1919–26.10.1998)
96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (12)
НАУКОВА СПАДЩИНА
тя. У його стінах він підготував одного док-
тора фізико-математичних наук (В.І. Білий)
та 6 кандидатів (Р.М. Ковальчук, О.І. Швай,
В.О. Панасович, П.Є. Антонюк, Л.І. Філозоф
та Л.Б. Шевчук-Нестерович). Він був одним з
фундаторів математичного факультету цього
вишу. Слід зазначити, що в 1955 р. В.К. Дзядик
ледве не покинув Луцьк, оскільки отримав за-
прошення від Дніпропетровського державного
університету на кафедру теорії функцій, але
відмовився.
Владислав Кирилович не уявляв життя без
математичних досліджень, однак ще одним
його захопленням були шахи. Він засиджував-
ся за дошкою до пізньої ночі, став чемпіоном
Волині з шахів. В.К. Дзядик був людиною ви-
сокоерудованою, знав кілька європейських
мов, мав літературний хист і завжди вражав
людей своєю чуйністю, щирістю та доброзич-
ливістю.
Наукова творчість Владислава Кириловича
настільки широка і багатопланова, що жодний
її огляд не буде повним. Його творчість дала
поштовх до створення багатьох нових напря-
мів у теорії наближення функцій.
Теорія наближень — одна з центральних гі-
лок математичного аналізу. Вона виникла, з
одного боку, як результат внутрішнього розви-
тку математики, а іншого — як запит практи-
ки. Майже в усіх галузях математики однією
з найважливіших є задача про апроксимацію
одних об’єктів іншими, в певному сенсі про-
стішими (наприклад, задача про апроксимацію
аналітичних функцій сумами Тейлора або не-
перервних функцій інтерполяційними поліно-
мами). При цьому бажано, як правило, не про-
сто знайти наближення, а розв’язати задачу в
найкращий спосіб.
Практичні завдання завжди були важливим
стимулом розвитку теорії наближень як у ми-
нулому, так і зараз.
В.К. Дзядик відіграв ключову роль у станов-
ленні української школи з теорії наближень.
Розвиток цієї галузі математики розпочався з
робіт П.Л. Чебишева, який у 1850 р. увів по-
няття найкращого наближення неперервної на
Серед учасників Загальних зборів Відділення математики НАН України. Сидять: член-кореспондент НАН Укра-
їни О.М. Боголюбов, академік НАН України В.О. Марченко, академік НАН України О.В. Погорєлов, академік
НАН України О.Ю. Ішлінський, академік НАН України Ю.О. Митропольський, академік НАН України В.С. Ко-
ролюк, академік НАН України В.М. Кошляков. Стоять: к.ф.-м.н. А.П. Голуб, к.ф.-м.н. В.І. Сукретний, академік
НАН України А.М. Самойленко, академік НАН України І.В. Скрипник, академік НАН України І.О. Луковський,
член-кореспондент НАН України М.І. Портенко, академік НАН України Б.М. Пшеничний, член-кореспондент
НАН України В.К. Дзядик
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 12 97
НАУКОВА СПАДЩИНА
відрізку функції за допомогою алгебраїчних
поліномів і встановив критерій такого поліно-
ма, що забезпечує точну нижню грань такого
наближення. У 1885 р. К. Веєрштрасс доводить
свою знамениту теорему, що вказує на прин-
ципову можливість наближення неперервних
функцій алгебраїчними многочленами, але ні-
чого не говорить про швидкість такого набли-
ження і про те, від чого вона може залежати.
Перші відповіді на ці питання було отримано
лише в 1910–1912 рр. у роботах Д. Джексона
і С.Н. Бернштейна, в яких встановлено перші
теореми, що дістали назву прямих і обернених
теорем теорії наближень.
С.Н. Бернштейн був професором Харківсько-
го університету. У 1935 р. його запросили до Ма-
тематичного інституту ім. В.А. Стеклова, в яко-
му протягом 32 років він очолював відділ теорії
функцій. Під його впливом упродовж кількох
десятиліть формувалася теорія функцій.
У середині 1930-х років у теорії наближень
з’являється новий тип задач — так звані екс-
тремальні задачі. Уперше в 1935 р. їх розглянув
А.М. Колмогоров, вивчаючи величину верхніх
граней сум Фур’є на класах диференційованих
функцій. Пізніше А.М. Колмогоров увів по-
няття поперечника функціональної множини
в просторі. Вивчення таких та подібних їм ве-
личин і донині займає важливе місце в теорії
наближень. Ж. Фавар був одним з перших, хто
в 1937 р. розглянув відповідну екстремальну
задачу. Він знайшов верхні грані найкращих
наближень класів періодичних диференційо-
ваних функцій, що визначаються звичайни-
ми похідними r-го порядку, де r — натуральне
число, за допомогою тригонометричних полі-
номів заданого степеня. Ж. Фавар висловив
гіпотезу, що задача може бути розв’язана для
більш широкого класу функцій. Тривалий час
ця задача перебувала у центрі уваги багатьох
математиків, таких як Ж. Фавар, Н.І. Ахіє-
зер, М.Г. Крейн, С.М. Нікольський, Б. Надь,
С.Б. Стєчкін, О.П. Тіман та ін.
Академік С.М. Нікольський, знаний фахі-
вець із теорії наближень, у повоєнні роки часто
відвідував Дніпропетровськ (нині — Дніпро),
де читав лекції, і саме там зароджувалася нова
генерація українських математиків, нова шко-
ла. Серед них — О.П. Тіман, Ю.А. Брудний,
Г.К. Лебедь, В.К. Дзядик, М.П. Корнєйчук та
ін. Випускники Дніпропетровського універ-
ситету В.К. Дзядик і М.П. Корнєйчук завжди
наголошували, що вважають себе учнями
С.М. Нікольського.
Під впливом свого вчителя В.К. Дзядик бе-
реться за розв’язання знаменитої на той час
проблеми Фавара про знаходження величини
точної верхньої грані найкращих наближень у
рівномірній метриці тригонометричними по-
ліномами для більш широкого класу функцій,
що мають обмежену дробову (у розумінні Вей-
ля) похідну r-го порядку при будь-якому r. Цей
клас набагато ширший за клас, розглянутий
Ж. Фаваром. Перші дослідження Владислава
Кириловича у цьому напрямі дали блискучий
результат, який став потужним імпульсом для
інтенсивного розвитку цієї тематики на тере-
нах СРСР. Наприклад, китайський математик
Сунь Юн-шен, який тоді працював у Москві
під керівництвом професора С.Б. Стєчкіна, до-
сліджував цю проблему, розвиваючи ідеї і ме-
тоди В.К. Дзядика.
У 1959 р. В.К. Дзядик за допомогою створе-
ного ним принципово нового методу повністю
розв’язав проблему Фавара для довільного до-
датного r. При цьому точні значення найкра-
Академік С.М. Нікольський (Москва), професор
З. Чисельський (Варшава), професор В.К. Дзядик
(Київ) на Всесоюзній школі з теорії функцій; м. Єре-
ван, Вірменія, жовтень 1987 р.
98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (12)
НАУКОВА СПАДЩИНА
щих наближень на класах Вейля виражають-
ся за допомогою спеціальних констант, які по
праву можна назвати константами Дзядика.
Владислав Кирилович зробив визначальний
внесок в остаточне розв’язання зазначеної
проблеми і на більш широких функціональ-
них множинах — на класах періодичних функ-
цій, що визначаються інтегралами від ліній-
ної комбінації абсолютно монотонних ядер
(1974). Розв’язання проблеми Фавара прине-
сло В.К. Дзядику світове визнання.
У 1957–1975 рр. наукові інтереси Владис-
лава Кириловича фокусуються на конструк-
тивній теорії функцій комплексної змінної.
До цієї тематики вчений підійшов, аналізуючи
(класичні на сьогодні) теореми про конструк-
тивну характеристику різних класів непері-
одичних функцій, одержані раніше С.М. Ні-
кольським, О.П. Тіманом (пряма теорема) та
самим В.К. Дзядиком (обернена теорема). Він
визначив, що результати для відрізка можна
формулювати в термінах відстані точок від-
різка до деякої лінії рівня цього відрізка, і ви-
сунув гіпотезу, що для широкого класу конти-
нуумів комплексної площини з однозв’язним
доповненням конструктивні характеристики
відповідних класів функцій подібним чином
виражаються через відстані межових точок
континуумів до їх ліній рівня.
Щоб реалізувати цю ідею, потрібно було
подолати принципові труднощі, що йдуть з
глибини геометричної теорії функцій у теорію
сингулярних інтегралів типу Коші, а також ря-
дів за узагальненими поліномами Фабера. Як
результат, було створено методи розв’язування
основних задач наближення на широкому кла-
сі континуумів функцій комплексної змінної і
отримано такі самі завершені результати, які
раніше було доведено для функцій на відрізку
дійсної осі.
Зокрема, Владислав Кирилович отримав
необхідні і достатні умови належності функ-
цій класам Гельдера та їх узагальненням на за-
мкнених множинах з кусково-гладкою межею.
Ці результати встановлюють конструктивну
характеристику названих класів функцій і роз-
кривають глибокий зв’язок між наближенням
періодичних функцій тригонометричними
поліномами та наближенням неперіодичних
функцій алгебраїчними многочленами. Ці ре-
зультати увійшли до фундаментальної моно-
графії В.К. Дзядика «Введение в теорию равно-
мерного приближения полиномами», яка стала
настільною книгою багатьох математиків.
Надалі наукові інтереси вченого були по в’я-
зані з використанням ідей та методів теорії на-
ближення функцій у дослідженні інтегральних
і диференціальних рівнянь та обчислювальної
математики. Досягнення В.К. Дзядика в цій
галузі настільки вагомі, що його ім’я стоїть в
одному ряду з творцями широковідомих ме-
тодів наближених розв’язків диференціальних
та інтегральних рівнянь. В.К. Дзядик розвинув
і в окремих випадках поглибив різні аспекти
теорії та практики прямих обчислювальних
методів, які розроблялися такими відомими
математиками, як Ш.Е. Пікар, І.Г. Бубнов,
Б.Г. Гальоркін, М.М. Крилов, М.М. Боголюбов,
М.П. Кравчук, Л.В. Канторович, М.В. Келдиш
та ін.
Владислав Кирилович розробив так зва-
ний апроксимаційний та апроксимаційно-
ітеративний методи. Апроксимаційний метод
Дзядика застосовують для побудови поліномів,
що наближають розв’язки задач для лінійних
диференціальних рівнянь з многочленними
Виступ В.К. Дзядика на Всесоюзній математичній
школі «Теорія наближення функцій»; с. Світязь Во-
линської обл., вересень 1989 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 12 99
НАУКОВА СПАДЩИНА
коефіцієнтами, апроксимаційно-ітеративний
метод — для побудови многочленних набли-
жень розв’язків задач для нелінійних диферен-
ціальних та інтегральних рівнянь. Простота і
точність наближень цих методів дуже вигідно
вирізняють їх серед інших подібних методів.
Дослідження В.К. Дзядика дають гарні ре-
зультати і в теорії раціональних наближень,
зокрема апроксимацій Паде, а також у теорії
спеціальних функцій. За допомогою методів,
розроблених В.К. Дзядиком, можна знаходити
нові інтегральні вирази для низки гіпергеоме-
тричних функцій.
Підсумком 20-річних досліджень з цієї тема-
тики стала монографія В.К. Дзядика «Аппрок-
симационные методы решения дифференци-
альных и интегральных уравнений» (1988),
яку автор присвятив світлій пам’яті свого
батька Кирила Павловича.
З 1960 р. В.К. Дзядик працював в Інституті
математики НАН України. Він мав неабиякі
організаторські здібності, за його ініціативою
в 1963 р. в Інституті було створено відділ тео-
рії функцій, яким він керував 27 років і завжди
дбав про те, щоб тематика відділу охоплювала
якомога більшу кількість напрямів.
Плідну наукову роботу Владислав Кири-
лович поєднував з педагогічною діяльністю,
спрямованою на залучення обдарованої, тала-
новитої молоді до активної математичної твор-
чості. У 1962–1968 рр. В.К. Дзядик за суміс-
ництвом завідував кафедрою математичного
аналізу Київського державного університету
iм. Т.Г. Шевченка.
У 1991 р. Владиславу Кириловичу було
присвоєне почесне звання «Заслужений діяч
науки і техніки України», у тому ж році він
став лауреатом премії ім. М.М. Крилова НАН
України, що свідчить про високе визнання дер-
жавою та науковою спільнотою його наукових
досягнень. У 1989 р. на Волині пройшла Всесо-
юзна математична школа «Теорія наближення
функцій», присвячена 70-річчю В.К. Дзядика,
у роботі якої взяли участь 143 вчених з 10 рес-
публік колишнього СРСР.
У доробку В.К. Дзядика 150 наукових праць,
4 монографії (дві з яких перекладено англій-
ською), 2-томний підручник з математичного
аналізу. Результати його досліджень широко ві-
домі як в Україні, так і за її межами. У своїй моно-
графії «Vorlesungen über Approximation im Kom-
plexen» (1986) відомий німецький математик
Дітер Гаєр зазначив: «Рівно 100 років тому Рунге
довів першу загальну теорему теорії апроксима-
ції в комплексній області. З того часу предмет
сильно розрісся як у суто теоретичному плані,
так і в плані ефективної побудови комплексних
апроксимацій. На розвиток теорії в останні де-
сятиліття справили величезний вплив визначні
дослідження радянських математиків, зокрема
С. Мергеляна та вірменської школи; В. Дзядика
й української школи та багатьох інших».
Досягнення В.К. Дзядика не обмежуються
розглянутими вище результатами. Його мате-
матичний талант, вміння творчо і наполегливо
працювати, неординарне креативне мислення
дозволили йому створити ряд методів і отри-
мати важливі результати, які продовжили
розвивати його численні учні. Владислав Ки-
рилович підготував 47 кандидатів фізико-ма-
те матичних наук, 10 його учнів мають ступінь
доктора фізико-математичних наук.
Так, учень В.К. Дзядика, відомий учений, за-
ступник директора з наукової роботи Інституту
математики НАН України член-кореспондент
НАН України О.І. Степанець (1942–2007) уза-
У день 70-річчя зі співробітниками відділу теорії
функцій Інституту математики НАН України (злі-
ва направо): О.К. Кушпель, В.Т. Гаврилюк, П.В. За-
дерей, В.К. Дзядик, В.Е. Гонтковська, С.Ф. Буслаєва,
В.Л. Грона, В.М. Коновалов, І.О. Шевчук, А.Г. Бакан.
1989 р.
100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (12)
НАУКОВА СПАДЩИНА
гальнив результати свого вчителя на більш
широкі класи функцій і одержав ряд важливих
результатів.
Інший учень, завідувач кафедри математич-
ного аналізу Київського національного уні-
верситету імені Тараса Шевченка професор
І.О. Шевчук розвинув теорію продовження
функцій, отримав вагомі результати в теорії
наближення функцій комплексних змінних
та граничних задачах, побудував теорію фор-
мозберігаючого наближення функцій много-
членами.
Талановитими учнями В.К. Дзядика були
доктори фізико-математичних наук В.М. Ко-
новалов і Ю.І. Мельник, які отримали важли-
ві результати в теорії апроксимації функцій.
У математиці відомі поперечники Коновало-
ва, нерівність Адамара–Коновалова, сплайни
Коновалова. Ю.І. Мельник отримав вагомі ре-
зультати стосовно рядів та поліномів Діріхле.
Учень В.К. Дзядика професор В.І. Білий
(1938–1997) тривалий час працював в Інсти-
туті прикладної математики і механіки НАН
України, з 1985 р. завідував відділом теорії
функцій. Під його керівництвом було створе-
но математичну школу з теорії наближення
функцій комплексної змінної, конструктивної
теорії конформних інваріантів і квазіконформ-
них відображень у теорії наближення функцій.
Професор В.І. Білий та його учні, насамперед
В.В. Андрієвський і Ф. Абдуллаєв, зробили
значний внесок у розвиток цього напряму.
Кафедрою математичного аналізу Східноєв-
ропейського національного університету імені
Лесі Українки понад 30 років завідував учень
В.К. Дзядика Л.І. Філозоф.
У Київській політехніці нині працюють
представники школи В.К. Дзядика і О.І. Сте-
панця — професори П.В. Задерей і В.С. Ро-
манюк, доценти В.В. Дрозд, Н.М. Задерей,
А.М. Кулик, Г.К. Новікова, О.В. Островська.
Помер Владислав Кирилович Дзядик 26 жов-
тня 1998 р., похований на Берковецькому кла-
довищі міста Києва.
Пам’яті вченого присвячено низку міжна-
родних математичних шкіл та конференцій.
ІІ Міжнародна конференція з теорії набли-
ження функцій та її застосувань, у якій взяли
участь 130 вчених з багатьох країн світу, відбу-
лася в Києві 23–31 травня 1999 р. На честь 90-
річчя від дня народження В.К. Дзядика 22–26
серпня 2009 р. у с. Світязь Волинської області
відбулася III Міжнародна конференція «Функ-
ціональні методи в теорії наближення і теорії
операторів». 19 лютого 2019 р. на розширено-
му засіданні вченої ради Інституту математики
НАН України було вшановано видатного ма-
тематика В.К. Дзядика. З доповідями та спога-
дами виступили академіки А.М. Самой ленко,
В.С. Королюк, І.О. Луковський, учні Владис-
лава Кириловича та члени його родини. Вліт-
ку, 20–26 червня 2019 р. у с. Світязь Волин-
ської області було проведено ІV Міжнародну
конференцію «Функціональні методи в теорії
наближень, диференціальних рівняннях та об-
числювальній математиці», присвячену 100-
річчю від дня його народження.
Владислав Кирилович Дзядик усе життя
горів великою любов’ю до математики, вихо-
вав цілу низку талановитих учнів, був для них
взірцем наполегливості й людяності. Сьогодні
справа його життя успішно розвивається. Ма-
тематики багатьох країн світу на глибокому
фундаменті, закладеному свого часу цим тала-
новитим ученим, продовжують розбудовувати
теорію наближень.
В.К. Дзядик серед учасників І Міжнародної наукової
конференції, присвяченої 100-річчю академіка Михай-
ла Кравчука; с. Човниця Ківерцівського р-ну Волин-
ської обл., 1992 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 12 101
НАУКОВА СПАДЩИНА
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Favard J. Sur les meilleurs procedes d’approximation de certaines classes de fonctions par des polynomes trigo-
nometriques. Bul. Sci. Math. 1937. 61: 209.
2. Дзядык В.К. О наилучшем приближении на классе периодических функций, имеющих ограниченную s-тую
производную (0 < s < 1). Изв. АН СССР. Сер. матем. 1953. Т. 17. С. 135–162.
3. Дзядык В.К. Введение в теорию равномерного приближения функций полиномами. К.-М.: Наука, 1977.
4. Дзядык В.К. Аппроксимационные методы решения дифференциальных и интeгральных уравнений. К.: Наук.
думка, 1988.
5. Степанец А.И. Исследования В.К. Дзядыка по теории приближения периодических функций. Укр. мат. журн.
1989. Т. 41, № 4. С. 436–441.
6. Владислав Кирилович Дзядик (до 80-річчя з дня народження). Укр. мат. журн. 1999. Т. 51, № 5. С. 581–582.
7. Зарицька З.В., Ковальчук І.Р., Коренков М.Є., Дзядик С.Ю., Дзядик Ю.В., Філозоф Л.І. Біографія і стислий
огляд творчості члена-кореспондента НАНУ, заслуженого діяча науки і техніки, доктора фізико-математичних
наук, професора Владислава Кириловича Дзядика. Науковий вісник Волинського національного університету
імені Лесі Українки. Розділ ІІІ. Історія фізики. 2009. Т. 18. С. 80–96.
8. В.К. Дзядик (1919–1998). Меморіальна сторінка. Інститут математики НАН України. Відділ теорії функцій.
https://www.imath.kiev.ua/~funct/dzyadyk/uindex.html
|