Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2015
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162590 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 128-129. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162590 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1625902020-01-13T01:27:40Z Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук Хроніка наукового життя 2015 Article Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 128-129. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162590 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук Наука та наукознавство |
| format |
Article |
| title |
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук |
| title_short |
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук |
| title_full |
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук |
| title_fullStr |
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук |
| title_full_unstemmed |
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук |
| title_sort |
нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162590 |
| citation_txt |
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 128-129. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| first_indexed |
2025-07-14T15:05:43Z |
| last_indexed |
2025-07-14T15:05:43Z |
| _version_ |
1837635253571682304 |
| fulltext |
128 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 4
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
НОВИНИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
Нобелівські премії 2015 року в галузі фундаментальних наук
Т. Кадзіта А. Макдоналд
Нобелівськими лауреатами з фізики стали
Т.Кадзіта (Японія) та А.Макдоналд (Канада) «за
відкриття осциляцій нейтрино, що доводить наявність
у нейтрино маси».
Осциляції нейтрино – перетворення нейтрино
(електронного e , мюонного і тау-лептонного
) в нейтрино іншого сорту. В 2001 р. було від-
крито перетворення e в і , тобто осциляції
нейтрино, чим доведено наявність у нейтрино маси
(2–3 еВ). Нейтрино і відповідні їм антинейтрино
беруть участь у слабких і гравітаційних взаємодіях
та відіграють важливу роль у перетвореннях еле-
ментарних частинок і у глобальних космогонічних
процесах. Відкриття осциляцій нейтрино вказує на
недосконалість деяких положень Стандартної мо-
делі у теорії елементарних частинок і може суттєво
вплинути на наше розуміння історії, структури та
майбутнього Всесвіту.
Т. Ліндел П. Мондріх А. Санкар У. Кембл С. Омура Ю. Ту
Нобелівську премію з хімії отримали вчені
Т.Ліндел (Швеція), П.Мондріх та А.Санкар (США)
«за дослідження процесів відновлення (репарацію)
пошкодженої ДНК».
Репарація – здатність клітин виправляти
хімічні пошкодження і розриви в молекулах ДНК
при біосинтезі або в результаті впливу фізичних або
хімічних агентів. Зазначені вчені незалежно один
від одного пояснили механізми, за допомогою яких
клітини «лагодять» свою ДНК і в такий спосіб за-
хищають генетичну інформацію від пошкоджень.
Отримані фундаментальні знання можна вико-
ристати, наприклад, при розробці нових методів
лікування раку.
Лауреатами Нобелівської премії з медицини
та фізіології стали У.Кембл (Ірландія) та С.Омура
(Японія) «за розробку нового методу лікування захво-
рювань, викликаних круглими хробаками-паразита-
ми», а також Ю.Ту (Китай) «за відкриття, які стосу-
ються терапії проти малярії».
У.Кембл і С.Омура отримали половину премії
за відкриття нового класу ліків на основі продуктів
життєдіяльності грибів Streptomyces avermitilis, що
допомогло в лікуванні інфекцій, які переносяться
паразитичними хробаками. Інша половина діста-
лася Ю.Ту за її внесок у створення терапії проти
малярії – захворювання, поширювачами якого є
комарі роду Anopheles.
Поповнення Періодичної системи елементів
30 грудня 2015 р. Міжнародним союзом теоре-
тичної і прикладної хімії (IUPAC) до Періодичної
системи хімічних елементів на постійній основі
додано чотири нових елементи з номерами 113,
115, 117 і 118. Згідно з повідомленням IUPAС, дані
хімічні елементи відповідають всім критеріям від-
криття. Поки їх назви пов’язані з місцем у періо-
дичній таблиці: 113 (унутрій), 115 (унунпентій), 117
(унунсептій), 118 (унуноктій). Команді російських
і американських вчених з Об'єднаного інституту
ядерних досліджень у Дубні, Ліверморської на-
ціональної лабораторії в Каліфорнії і Окриджсь-
кої національної лабораторії в Теннессі належить
честь відкриття 115-го, 117-го і 118-го елементів.
Авторство 113 елемента закріплено за японським
Інститутом природничих наук (RIKEN). Назву 113
елементу офіційно не присвоєно, але, ймовірно,
його буде названо «японієм». Всі названі елементи
синтезовано штучно.
129
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
У Німеччині, в Інституті фізики плазми в
Грайфсвальді, 10 грудня 2015 р. запущено термо-
ядерний реактор Wendelstein 7-X, в якому утри-
мання плазми засновано за принципом стела-
ратора.
Нині в світі існують два перспективних про-
екти термоядерних реакторів: токамак (торої-
дальна камера з магнітними котушками) і сте-
ларатор. В обох установках плазма утримується
магнітним полем, але у токамаці вона має форму
тороїдального шнура, по якому пропускається
електричний струм, а в стелараторі магнітне поле
наводиться зовнішніми котушками. Останнє є
головною відмінністю стелараторів від токама-
ка й обумовлює складну конфігурацію в ньому
магнітного поля. Конструкцію стеларатора впер-
ше запропонував в 1951 р. американський фізик
Л. Спітцер. Концепцію токамака запропоновано
в 1951 р. радянськими фізиками А.Д. Сахаровим
та І.Є. Таммом. Нині Wendelstein 7-X є найпотуж-
нішим стеларатором у світі.
Випробування, проведені в перший день
запуску стеларатора, були успішними. Фізикам
вдалося за допомогою мікрохвильового імпульсу
потужністю 1,3 мегавата нагріти один міліграм
газоподібного гелію до температури в мільйон
градусів Цельсія і утримати отриману плазму в
рівновазі протягом 0,1 секунди.
Стелараторний напрям активно розвивав-
ся в Україні, у Харківському фізико-технічному
інституті. Початок напряму покладено К.Д. Си-
нельниковим, надалі він розвивалося під керів-
ництвом В.Т. Толока. Зокрема, в Харкові було
введено в дію термоядерні установки стелара-
торного типу «Сіріус», «Ураган-1», «Ураган-2»
(пізніше «Ураган-2М»). У 1981 році у ХФТІ
побудовано найбільший на той час стеларатор-
торсатрон «Ураган-3».
У лютому 2015 р. група дослідників з США,
Європи, Чилі та Південної Африки повідомила,
що близько 70 000 років тому в Сонячну систему
відбулося вторгнення іншої зорі (червоного кар-
лика), яка пройшла через зовнішню частину Со-
нячної системи, відому як хмара Оорта. Вплив
зорі на Сонячну систему був мінімальним. Нині
вона знаходиться від нас на відстані 20 світлових
років.
27 березня 2015 р. з космодрому Байконур
стартував космічний корабель «Союз ТМА-16М»
з екіпажем на борту — Г. Падалка, М. Корнієнко
(Росія) і С. Келлі (США). Особливу роль у цьому
польоті має відіграти американський астронавт
С. Келлі: на його прикладі вчені мають вивчи-
ти вплив космічного польоту на гени людського
організму. Виявити можливі зміни допоможуть
спостереження не тільки за астронавтом на борту
космічного корабля, а й за його братом-близню-
ком М. Келлі, який залишився на Землі.
13 квітня 2015 р. дані з марсохода НАСА
Curiosity засвідчили існування рідкої води на
поверхні Марса. Марсохід має систему моніто-
рингу навколишнього середовища, яка вимірює
відносну вологість та температуру в місці його
перебування. Вчені також встановили наявність
у марсіанському грунті перхлоратів. Саме ці солі
вночі поглинають воду з атмосфери, утворю-
ючи соляні плівки — насичені водні розчини,
які утримують воду нижче точки замерзання
(до —70°С). Під час марсіанського дня, коли тем-
пература піднімається, вода з цих розчинів випа-
ровується. Встановлено наявність водяної пари
біля поверхні Марса. Таким чином, має місце
специфічний кругообіг води — з соляних плівок
до атмосфери і, навпаки.
3 червня 2015 р. на Великому адронному ко-
лайдері (ВАК) почалися зіткнення частинок при
енергії 13 тераелектронвольт (ТеВ), що знамену-
вало початок нового етапу його роботи після пе-
ріоду модернізації, який тривав 27 місяців. Вже
14 липня в результаті експериментів вперше ви-
явлено пентакварк — нову елементарну частинку,
складену з чотирьох кварків і одного антикварка.
Її відкрито при зіткненнях протонів при енергіях
до 8 ТеВ. Фізики вважають, що пентакварк скла-
дається з двох верхніх кварків, одного нижнього
та зачарованого кварка й антикварка. Існування
пентакварків теоретично передбачено в 1997 р.
23 липня 2015 р. з космодрому Байконур
здійснено запуск пілотованого космічного ко-
рабля «Союз ТМА-17М» з екіпажем у складі
О. Кононенка (Росія), К. Юї (Японія) і Ч. Лінд-
грена (США). Після шестигодинного автоном-
ного польоту корабель успішно пристикувався до
малого дослідницького модуля МІМ-1 російсько-
го сегмента Міжнародної космічної станції.
23 липня 2015 р. вчені НАСА повідомили про
відкриття за допомогою телескопа «Кеплер» першої
землеподібної екзопланети — Kepler-452b навколо
сонцеподібної зорі Kepler-452. Вона міститься на
відстані 1400 світлових років від Землі в сузір'ї Лебе-
дя, діаметр її на 60% більший, ніж у Землі.
У серпні 2015 р. компанія D-Wave Systems
анонсувала випуск нового квантового комп'ютера
D-Wave 2X і повідомила, що продуктивність
* * *
|