100 років загальної теорії відносності
Побудувавши 1905 р. спеціальну теорію відносності як нову фізичну теорію простору-часу, що запровадила нові просторово-часові уявлення (відносність довжини, часу та одночасності), А. Енштейн вирішив поширити її також на неінерціальні системи відліку і побудувати нову теорію гравітації....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2015
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162592 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 100 років загальної теорії відносності / Ю.И. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 130-131. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162592 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1625922020-01-13T01:28:06Z 100 років загальної теорії відносності Мушкало, Ю.И. Хроніка наукового життя Побудувавши 1905 р. спеціальну теорію відносності як нову фізичну теорію простору-часу, що запровадила нові просторово-часові уявлення (відносність довжини, часу та одночасності), А. Енштейн вирішив поширити її також на неінерціальні системи відліку і побудувати нову теорію гравітації. 2015 Article 100 років загальної теорії відносності / Ю.И. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 130-131. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162592 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Мушкало, Ю.И. 100 років загальної теорії відносності Наука та наукознавство |
| description |
Побудувавши 1905 р. спеціальну теорію відносності як нову фізичну теорію простору-часу, що запровадила нові просторово-часові уявлення (відносність довжини, часу та одночасності), А. Енштейн вирішив поширити її також на неінерціальні системи відліку і побудувати нову теорію гравітації. |
| format |
Article |
| author |
Мушкало, Ю.И. |
| author_facet |
Мушкало, Ю.И. |
| author_sort |
Мушкало, Ю.И. |
| title |
100 років загальної теорії відносності |
| title_short |
100 років загальної теорії відносності |
| title_full |
100 років загальної теорії відносності |
| title_fullStr |
100 років загальної теорії відносності |
| title_full_unstemmed |
100 років загальної теорії відносності |
| title_sort |
100 років загальної теорії відносності |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162592 |
| citation_txt |
100 років загальної теорії відносності / Ю.И. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 130-131. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT muškaloûi 100rokívzagalʹnoíteoríívídnosností |
| first_indexed |
2025-07-14T15:05:50Z |
| last_indexed |
2025-07-14T15:05:50Z |
| _version_ |
1837635260365406208 |
| fulltext |
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
130 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 4
пристрою в 600 разів перевищує аналогічний
показник звичайних (класичних) комп'ютерів
(без урахування часу введення і виведення да-
них). Якщо враховувати завантаження і виван-
таження інформації, то D-Wave 2X випереджає
звичайний комп'ютер у 15 разів. Штаб-квартира
D-Wave Systems розташована в Канаді. 11 трав-
ня 2011 року компанія оголосила про створен-
ня комп'ютера D-Wave One, який визначила як
"найперший у світі квантовий комп'ютер, який
можна придбати". На даний час D-Wave Systems є
єдиною в світі компанією, яка продає створювані
нею квантові комп'ютери. Її клієнтами, зокрема,
є Google і НАСА. Квантовий комп'ютер, на від-
міну від класичного, працює на основі законів
квантової механіки. Так, обчислення в ньому ви-
робляються з використанням кубітів — квантових
аналогів класичних бітів.
2 грудня 2015 р. з космодрому Куру у Фран-
цузькій Гвіані ракетою-носієм «Вега» Європейсь-
кого космічного агентства відправлено в космос
апарат LISA Pathfinder, в ході польоту якого від-
працьовуватимуться технології пошуку гравіта-
ційних хвиль, передбачених А. Ейнштейном в
його загальній теорії відносності.
22 грудня 2015 р. американська приватна
компанія SpaceX вперше здійснила кероване при-
землення ракети-носія «Фалькон 9», яка успіш-
но вивела на орбіту 11 комерційних супутників
зв'язку типу Orbcomm-G2 (кожен вагою 172 кг).
Приблизно через 10 хвилин після старту раке-
та приземлилася у вертикальному положенні в
10 км від місця запуску на мисі Канаверал у Фло-
риді. Цей запуск — величезний успіх, який карди-
нально змінить космічну індустрію, що витрачає
мільйони доларів на одноразові ракети.
100 років загальної теорії відносності
Побудувавши 1905 р. спеціальну теорію від-
носності як нову фізичну теорію простору-часу,
що запровадила нові просторово-часові уявлен-
ня (відносність довжини, часу та одночасності),
А. Енштейн вирішив поширити її також на не-
інерціальні системи відліку і побудувати нову
теорію гравітації. Перший крок на шляху її
створення він зро бив, коли спробував у рамках
щойно створеної спеціальної теорії відноснос ті
відшукати польовий закон тяжіння. Однак не-
вдовзі відмовився від цього, оскільки збагнув,
що «розумну теорію гравітації можна побудува-
ти тільки в ре зультаті узагальнення принципу
відноснос ті».
Ще в ньютонівській теорії гравітації вважа-
лося, що тяжіння однаково діє на різні тіла, на-
даючи їм однакових при скорень незалежно від їх
маси і природи. Звідси випливав факт, що граві-
таційна маса тіла дорівнює його інертній: m
гр
=
m
ін
(входять відповідно до закону всесвітнього
тяжін ня та другого закону Ньютона). Встанов-
лений ще Г. Галілеєм і підтверджений 1889 р.
експериментально Р. Етвешом з точністю до
10-9. З цього факту, як по казав 1907 р. А. Ейн-
штейн, випливала глибока аналогія між рухом тіл
у гравіта ційному полі та їх рухом у прискореній
системі відліку. І в першій з циклу своїх статей,
присвячених створенню нової те орії тяжіння,
«Про принцип відносності та його наслідки»
(1907), він припустив «повну фізичну рівно-
цінність гравітацій ного поля і відповідного при-
скорення системи відліку» та поширив «прин-
цип відносності на випадок рівномірно при-
скореного прямолінійного руху системи відліку»,
отже, замінив однорідне поле тя жіння рівномір-
но прискореною системою відліку. А це означа-
ло, що в ній сили інерції еквівалентні силам гра-
вітаційного поля (еквівалентність гравіта ції
та інерції). В одній з подальших статей «Проект
узагальненої теорії відносності та теорії тяжін-
ня» (1913), написаній спільно з М. Гроссманом,
А. Ейнштейн висло вився радикальніше, вважаю-
чи, «що про порційність інертної і важкої мас є
точним законом природи, який повинний зна-
ходити своє відображення вже в самих основах
теоре тичної фізики».
Інакше кажучи, загальновідомий факт
А. Ейнштейн перетворив на за кон — прин цип
еквівалентності. У цій же статті було розкрито
зв’язок теорії тяжіння з метричними властивос-
тями простору-часу і створено основу для нової
теорії гравітації, яка мала б бути узагальненням
його спеціальної теорії відносності з врахуван-
ням принципу еквівалентності.
Розробку загальної теорії відносності А. Ейн-
штейн завершив 1915 р.
Докладно цю теорію А. Ейнштейн ви клав
у березневій 1916 р. статті «Основи загальної
теорії відносності». В ній він також показав, як
із загальної теорії відносності як перше набли-
ження одержати те орію гравітації Ньютона.
А. Ейнштейн розглянув можливість існуван ня
гравітаційних хвиль та втрати енергії системою
тіл через їх випромінювання, довів, що гравіта-
ційні поля поширюються з швидкістю світла,
дослідив механізм їх виникнення та подав фор-
мулу для потуж ності гравітаційного випроміню-
вання.
131
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
Загальна теорії відносності встано вила
зв’язок між простором-часом і ма терією, який
полягав у тому, що мате рія визначає геометрію
простору-часу, тобто геометрія втрачає свою
самостій ність і стає ніби частиною фізики. Але
оскільки простір пов’язаний з часом, то і власти-
вості останнього також ви значаються матерією.
Отже, гравітація не є звичайною силою, а наслід-
ком ви кривлення простору-часу розподілени ми в
ньому масою та енергією. Інак ше кажучи, загаль-
на теорія відносності об’єднала теорію простору і
часу з тео рією тяжіння.
«Спеціальна теорія відносності, позба вивши
час і простір властивості абсолют ності, зберегла
за простором властивість евклідовості,— писав
О.І. Ахієзер. — Загаль на теорія відносності поз-
бавила простір цієї властивості. Він став завдяки
присутності матерії неевклідовим, і його метрика
стала залежати від матерії і стану її руху. Геоме трія
ніби злилася з фізикою в єдине ціле».
Для перевірки своєї теорії А. Ей н штейн за-
пропонував три ефекти: ви кривлення світлово-
го променя в полі тяжіння Сонця (викривлення
простору означало, що світло вже не поширюєть-
ся прямолінійно), зміщення перигелію Меркурія
та гравітаційне червоне змі щення. Ці ефекти, як
показали наступні експерименти, справді існу-
ють і кількісно правильно передбачалися теорією.
Ðåçóëüòàòè, îòðèìàí³ ñïåö³àëüíîþ ³ çà-
ãàëüíîþ òåîð³ÿìè â³äíîñíîñò³ ìàëè íå ò³ëü-
êè çàãàëüíîíàóêîâå, àëå é çàãàëüíîô³ëîñîôñüêå
çíà÷åííÿ. Íà áàç³ ¿õ ³äåé, ðå çóëüòàò³â ³ âèñíîâ-
ê³â âèíèêëà ïðèíöèïîâî íîâà, ðåëÿòèâ³ñòñü-
êà, êàðòèíà ñâ³òó, ùî çàì³íèëà ìåõàí³÷íó òà
åëåêòðîäèíà ì³÷íó êàðòèíè.
Þ.È. Ìóøêàëî
Процессы глобализации и интеграции за-
тронули все сферы жизни, в том числе и науку,
оказывая огромное влияние на характер науч-
но-технологической деятельности и усиливая ее
интернациональную составляющую. Интернаци-
онализация в этой сфере сопровождается акти-
визацией сотрудничества и кооперации, как на
уровне государств, так и на уровне научных кол-
лективов и отдельных ученых, расширением их
участия в международных научных и научно-тех-
нологических проектах и программах, созданием
международных научно-технологических струк-
тур, международных организаций по содействию
науке и технологиям.
Взаимодействие научных обществ с междуна-
родными научно-технологическими структурами
и организациями, являющимися неотъемлемым
элементом глобального научно-технологического
пространства, призвано обеспечить системный,
равноправный и доверительный характер между-
народных отношений в этой сфере. В современном
мире стратегические направления научно-техно-
логического сотрудничества должны основывать-
ся на перспективных направлениях исследований
во имя обеспечения сегодняшнего и будущего бла-
госостояния людей на нашей планете.
Поэтому основной целью симпозиума «Вза-
имодействие правительств и национальных науч-
ных обществ с международными организациями
в целях развития и применения научных знаний»
было обсуждение вопросов, связанных с расшире-
нием системного и равноправного сотрудничества
и интеграции в единое научное пространство. Ос-
новными темами для обсуждения были следующие:
Международный симпозиум
«Взаимодействие правительств
и национальных научных
обществ с международными
организациями
в целях развития и
применения научных знаний»,
19–20 октября 2015 г.
|