Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці

У статті аналізуються переваги і недоліки китайської моделі економічного зростання, причини неминучого уповільнення темпів росту. Робиться висновок, що хоча технологічний та інноваційний рівень китайської економіки зростає, загалом вона залишається екстенсивною, заснованою на залученні в неї надмірн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Баланчук, І.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2019
Назва видання:	Наука, технології, інновації
Теми:	Інноваційна економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162668
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці / І.С. Баланчук // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 1 (9). — С. 23-35. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162668
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1626682020-01-14T01:25:55Z Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці Баланчук, І.С. Інноваційна економіка У статті аналізуються переваги і недоліки китайської моделі економічного зростання, причини неминучого уповільнення темпів росту. Робиться висновок, що хоча технологічний та інноваційний рівень китайської економіки зростає, загалом вона залишається екстенсивною, заснованою на залученні в неї надмірної кількості ресурсів і капіталів. В статье анализируются преимущества и недостатки китайской модели экономического роста, причины неизбежного замедления темпов роста. Делается вывод, что хотя технологический и инновационный уровень китайской экономики растет, в целом она остается экстенсивной, основанной на привлечении в нее избыточного количества ресурсов и капиталов. The article analyzes the advantages and disadvantages of the Chinese model of economic growth, the reasons for the inevitable slowdown. It is concluded that although the technological and innovation level of the Chinese economy is growing, in general, it remains extensive, based on the attraction of excessive amount of resources and capital. 2019 Article Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці / І.С. Баланчук // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 1 (9). — С. 23-35. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2520-6524 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162668 658.14/17:330.341 uk Наука, технології, інновації Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інноваційна економіка Інноваційна економіка
spellingShingle	Інноваційна економіка Інноваційна економіка Баланчук, І.С. Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці Наука, технології, інновації
description	У статті аналізуються переваги і недоліки китайської моделі економічного зростання, причини неминучого уповільнення темпів росту. Робиться висновок, що хоча технологічний та інноваційний рівень китайської економіки зростає, загалом вона залишається екстенсивною, заснованою на залученні в неї надмірної кількості ресурсів і капіталів.
format	Article
author	Баланчук, І.С.
author_facet	Баланчук, І.С.
author_sort	Баланчук, І.С.
title	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці
title_short	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці
title_full	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці
title_fullStr	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці
title_full_unstemmed	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці
title_sort	побудова інноваційної системи в китайській народній республіці
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Інноваційна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162668
citation_txt	Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці / І.С. Баланчук // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 1 (9). — С. 23-35. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Наука, технології, інновації
work_keys_str_mv	AT balančukís pobudovaínnovacíjnoísistemivkitajsʹkíjnarodníjrespublící
first_indexed	2025-07-14T15:12:34Z
last_indexed	2025-07-14T15:12:34Z
_version_	1837635690710433792
fulltext	ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 23 Alieva Vyusalya Safar kyzy, Doctoral Candidate ІMPACT OF ECONOMIC FACTORS ON THE CONSUMPTION OF THE POPULATION Abstract. The article discusses the impact of economic areas on the consumption of the population, as well as the basics of consumption management. The relevance of this article is due to the fact that the consumption of the population is formed in relationship with the efficiency of economic areas, with the influence of each average product. The author draws attention to the fact that, in contrast to the concept of production, the concept of con- sumption, respectively, forms production programs and import-export policies, with the aim of bringing human consumption closer to standard indicators. It was emphasized that the collection of taxes from the population plays a major role for current and future consumption forecasts. Its assessment determines the impact on the amount of money in circulation and, accordingly, on the purchasing power of each family and individual, as well as on the amount of collection. It is especially emphasized that the collection factor significantly depends on the interest rate policy. Keywords: consumption, economic spheres, incomes, factors, strategy. Алієва Вюсаля Сафар кизи, докторант ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СПОЖИВАННЯ НАСЕЛЕННЯ Резюме. У статті розглянуто питання впливу економіки на споживання населення, а також вивчено основи управління споживанням. Актуальність цієї статті зумовлена тим, що споживання населення формується у взаємозв’язку з ефективністю діяльності економічних сфер, з впливом кожного середнього продукту. Автор звертає увагу на те, що на відміну від концепції виробництва, концепція споживання, відповідно, формує програми виробництва та політику імпорт-експорту, з метою наближення споживання людини до норматив- них показників. Підкреслено, що збір податків у населення відіграє головну роль для поточних і перспектив- них прогнозів споживання. Його оцінка визначає вплив на суму грошей в обігу і, відповідно, на купівельну спроможність кожної сім’ї та індивіда, а також на обсяг збору. Особливо підкреслюється, що фактор збору податків значно залежить від процентної політики. Ключові слова: споживання, економічні сфери, доходи, фактори, стратегія. ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ Алиева Вюсаля Сафар кызы — докторант Национальной академии авиации Азербайджанской Республики, кафедра “Мировая экономика”, г. Баку, Мардакянский п-т, 30; +994702405246; spurxani@bk.ru INFORMATION ABOUT THE AUTHOR Alieva Vyusalya Safar kyzy — Doctoral Candidate of National Academy of Aviation of the Azerbaijan Republic, De- partment “World Economy”, Baku, 30 Mardakyan Av.; +994702405246; spurxani@bk.ru ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА Алієва Вюсаля Сафар кизи — докторант Національної академії авіації Азербайджанської Республіки, кафедра “Світова економіка”, м. Баку, Мардакянський п-т, 30; +994702405246; spurxani@bk.ru УДК 658.14/17:330.341 І.С. БАЛАНЧУК, с.н.с. ПОБУДОВА ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ Резюме. У статті аналізуються переваги і недоліки китайської моделі економічного зростання, причини неминучого уповільнення темпів росту. Робиться висновок, що хоча технологічний та інноваційний рівень китайської економіки зростає, загалом вона залишається екстенсивною, заснованою на залученні в неї надмірної кількості ресурсів і капіталів. Сьогодні Китай стоїть на порозі великих змін, і лише від подаль- шої поміркованої лінії поведінки залежить майбутнє цієї азіатської країни. Наводяться приклади успішних стартів китайських підприємств, які, використовуючи власний, “азіатський” підхід до вирішення завдань, перетворюються на компанії світового рівня. Показується, що навіть за умови, якщо Китай обійде США за обсягом ВВП, він не зможе стати повноцінним світовим лідером, оскільки більшість лідерських функцій США (ідеологічну, військову, технологічну, інноваційну, валютну тощо) Китай виконувати не зможе. Крім того, стати повноцінним лідером світової системи Китаю завадять його вразливість у сфері демографії, демо- кратичних прав (усе більше громадян вважають західні цінності пріоритетними), “лідерство” в забрудненні НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 1 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 124 навколишнього середовища, а також інші обставини. Лише поміркована політика повної інноватизації усіх рівнів економіки, включаючи, крім того, і соціальну сферу, разом із своєчасним розв’язанням нагальних проблем, дасть змогу Китаю укріпитися на лідерських позиціях серед найміцніших і наймогутніших держав світу в ХХІ столітті. Ключові слова: Китай, інноваційна стратегія, бізнес-модель, інновації, технологічні інновації, валовий вну- трішній продукт, інноваційна система. ВСТУП Порушуючи тему розвитку науки та техніки в Китаї, можна з легкістю прогнозувати, що темпи піднесення держави у ХХІ столітті порівняно з іншими країнами загалом будуть мати ті самі характеристики, що склалися у Китаї наприкінці І століття, а також у середині ХІ століття. Адже це були часи активного розвитку науки у країні, період технологічного піднесення Китаю, коли темпи оволодіння тогочасною наукою та техні- кою перетворили державу на одного зі світо- вих лідерів. На початку кожного з двох останніх тисячоліть Китай володів четвертою частиною світового ВВП. Але щодо третього тисячоліття не все так однозначно. Хоча Китай вийшов на перші по- зиції за багатьма економічними, політичними і рештою показників, він має велику кількість нагальних проблем, розв’язати які можливо за допомогою світового співтовариства. Маючи на увазі майбутнє Китаю, правильним буде на- ступне твердження: у ХХІ столітті світ поверне Китаю ту частину, яку Китай свого часу пода- рував світу. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Сучасний Китай більше не є всесвітнім центром плагіату. Значний обсяг інвестицій, величезний ринок і “колекція” світових геніїв у розпорядженні китайських компаній — ці та деякі інші фактори “підштовхнули” китайську інноваційну систему, змусили її рухатися у на- прямі невпинного розвитку. Дійсно, сьогодні в Китаї розташовано багато найбільших світових компаній іменитих брендів. Але як це стало мож- ливим? Які події привели до того, що в останні десять років значно зростає кількість інвести- цій? Автор дослідження спробувала розібра- тися, які “інгредієнти” входять до китайського “інноваційного салату”. Метою дослідження є аналіз важливос- ті інновацій і технологічних нововведень у Ки- тайській Народній Республіці на межі ХХ-ХХІ ст. Було вивчено історичні особливості техноло- гічної революції в КНР, проаналізовано ключові відмінності китайської традиційної технологічної наукової “школи”, наведено порівняльні дані з різних напрямів економічної діяльності. Шукаючи зв’язок між інноваціями та пере- творенням держави на одного зі світових ліде- рів на прикладі китайської економіки, було б не достатнім визначати інновації єдиною умо- вою конкурентоспроможності держави. Лише сукупність наступних факторів — проведення економічних, демографічних, соціальних та ін- ших реформ плюс упровадження інноваційних рішень і технічних нововведень — зможе дати реальний результат — а саме, закріпитися Ки- таю як наймогутнішій економіці у світі. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Наразі не так багато авторів пише про су- часний Китай. Ще менше інформації — про еко- номічний розвиток, адже за тією швидкістю, що демонструє країна, важко встигати й ретельно її досліджувати. Але варто відзначити наукові пу- блікації останніх років, які зробили величезний внесок у життєпис сучасних інноваційних пере- творень у Китаї. Це, зокрема, Артур Р. Кребер (Arthur R. Kroeber), американський економічний дослідник, “китаїст”. Його публікація “Економіка Китаю: що кожен має знати” (“China’s Economy: What Everyone Needs to Know”) [1] стала на- стільною книгою для багатьох дослідників ки- тайського “дива”. Про так звану третю револю- цію в економіці Китаю написала американсь- ка дослідниця Елізабет С.В. Старр (Elizabeth C.V. Starr) — “Третя революція: Сі Цзіньпін та нова китайська держава” (“The Third Revolution: Xi Jinping and the New Chinese State”) [2]. Автор описує вклад китайського керівника у процес розвитку Китаю як світового лідера. Книга під назвою “Суперсили штучного інтелекту: Китай, Силіконова долина і новий світовий порядок” (“AI Superpowers: China, Silicon Valley, and the New World Order”) китайського автора, науков- ця, венчурного капіталіста, спеціаліста зі штуч- ного інтелекту Кай-Фу Лі (Kai-Fu Lee) [3] свого часу наробила багато галасу серед спеціалістів. У ній пан Лі стверджує, що сьогодні світ входить у нову еру — еру штучного інтелекту, поваль- ної комп’ютеризації, інноватизації, і що новий світовий порядок уже будується: дуже скоро на роботу “білих комірців” буде впливати абсо- лютно нова сила, яка напевно не матиме чіткого фізичного вигляду. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 25 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Корпоративна могутність сьогоденного Китаю є незаперечною. Наприклад, за підсумками 2018 р. китайська інвестиційна холдингова компанія Tencent, що долучилася до розробки WeChat та QQ, обійшла Facebook за ринковою вартістю. До відома: Tencent — п’ята найприбутковіша компа- нія у світі, Facebook — шоста. А інтернет-гігант Alibaba займає четверту сходинку, стаючи ліде- ром серед країн Азіатського регіону. [4] Варто зазначити, що протягом останнього десятиліття Китай став провідною державою у світі в кількох галузях цифрової економіки. На- приклад, частка Китаю у всесвітній електронній комерції зараз перевищує 40%, а це більше, ніж загальна частка Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та США [5]. Більш детальну інформацію відображено в табл. 1. Дані, відображені в табл. 1, чітко показують відмінності у ринковій вартості американських, азіатських і європейських компаній у сфері Інтер- нету та техніки. Зараз китайські компанії прямо конкурують зі своїми американськими колегами. Проте ці досягнення могли б і не відбутися без належної інноваційної політики, відповідальної за створення та розвиток економіки, з допомогою якої розроблено та підтримано великі іннова- ційні компанії. Останні десятиліття у китайській інноваційній системі “заправляють” три суб’єкти: власне китайський уряд, найстаріші й найавто- ритетніші інноваційні флагмани індустрії та так звана “остання хвиля новаторів”, до складу якої входять стартап-підприємства, бізнес-ангели, венчурні фонди та великі інтернет-компанії. Уряд завжди був потужною економічною силою в сучасному Китаї. Річ у тім, що китай- ське керівництво має давню історію прямого втручання в економіку. До цього часу в державі реалізовано 12 п’ятирічних планів, а економі- ка країни будувалася винятково на ключових напрямах, оголошених комуністичною партією Китаю. Сьогодні в країні оголошено черговий п’ятирічний план, однак цього разу він орієнто- ваний винятково на інновації, науково-технічне просування та зелену економіку. З метою перетворення Китаю на світового лідера інноваційної продукції і послуг держава співпрацює у багатьох галузях науки і техніки як величезна корпорація, розробляючи інноваційні проекти для визначення пріоритетів і розподілу бюджетів. У рамках уже згаданого поточного п’ятирічного плану (2016–2020 рр.) основними напрямами розвитку китайської економіки ви- значено наступні: – авіаційно-космічна галузь; – сільське господарство; – електроенергія; – автомобільна промисловість нового поко- ління; – високошвидкісна робототехніка; – інформаційні технології нового покоління; – нові матеріали та речовини; – залізничні перевезення; – морське машинобудування; – біомедицина та інноваційні медичні засо - би [7]. Повний опис 13 п’ятирічного плану (2016– 2020 рр.) відображений у табл. 2. Таблиця 1 Рейтинг найприбутковіших компаній світу за 2018 р. Місце Компанія Прибутки (млрд дол.) Країна 1 Apple 791.7 США 2 Google 664.5 США 3 Amazon 459.4 США 4 Alibaba 436.8 Китай 5 Tencent 405.0 Китай 6 Facebook 399.9 США 7 Samsung 254.3 Південна Корея 8 SAP 119.7 Німеччина 9 Baidu 59.9 Китай 10 Philips 29.9 Нідерланди 11 Zalando 12.73 Німеччина Джерело: складено автором на основі даних: Headlines from China: Alibaba, Tencent Make Fortune’s Top 10 Most Profitable Companies in China. – ChinaFilmInsider [electronic resource]. — Access: http://chinafilminsider.com/headlines- from-china-alibaba-tencent-make-fortunes-top-10-most-profitable-companies-in-china [6]. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 1 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 126 Таблиця 2 Повний перелік завдань на 13 п’ятирічний план (2015–2020 рр.) порівняно з 12 п’ятирічним планом (2011–2015 рр.) 12 п’ятирічний план (2011–2015 рр.) 13 п’ятирічний план (2016–2020 рр.) Індикатор Ціль (2015) Цільові зміни (2011– 2015) Результати (2015) Отримані щорічні результати Ціль (2020) Цільові зміни (2016–2020) ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ВВП (RMB* трлн) — 7% (щорічно) 67,7 7,8 % (щорічно) >92,7 >6,5% (щорічно) Загальна продуктивність праці (RMB 10 000/чол.) — — 8,7 — >12 >6,5% (щорічно) Сервісна галузь ВВП 47% — 50,5% — 56% 5,5% Швидкість урбанізації 51,5% — 56,1% — 60% 3,9% Офіційна урбанізація — — 39,9% — 45% 5,1% ІННОВАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ Рівень початкової освіти 93% — 93% — — — Рівень вищої освіти 87% — 87% — — — Витрати на дослідження та розробки до ВВП 2,2% — 2,1% — 2,5% 0,4% Кількість патентів на 10 000 чол. 3,3 — 6,3 — 12 5,7 Темпи науково- технічного розвитку — — 55,3% — 60% 4,7% Проникнення Інтернету (домашній Інтернет) — — 40% — 70% 30% Проникнення Інтернету (мобільний Інтернет) — — 57% — 85% 28% РЕСУРСИ ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Культивовані угіддя 1,82 млрд — 1,84 млрд — 1,87 млрд 0 Коефіцієнт ефективності використання води с/г земель 0,53% — 0,53% — — — Нова земельна шкала будівництва — — — — — <32,56 млн Зменшення споживання води на 10 000 одиниць ВВП — — — — — 23% Скорочення викидів СО2 на одиницю ВВП — 17% — 20% — 18% ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 27 Продовження таблиці 2 12 п’ятирічний план (2011–2015 рр.) 13 п’ятирічний план (2016–2020 рр.) Індикатор Ціль (2015) Цільові зміни (2011– 2015) Результати (2015) Отримані щорічні результати Ціль (2020) Цільові зміни (2016– 2020) Скорочення споживання води на одиницю виробленої вартості — 30% — 35% — — Невикопне паливо для використання первинної енергії 11,4% — 12% — 15% 3% Скорочення викидів основних забруднювачів  попит на кисень — 8% — 12,9% — 10%  діоксид сірки — 8% — 18,0% — 15%  аміачний азот — 10% — 13,0% — 10%  оксид азоту — 10% — 18,6% — 15% Покриття лісу 21,66% — 21,66% — 23,04% 1,38% Обсяг лісового фонду 14,3 млрд — 15,1 млрд — 16,5 млрд 1,4 млрд Кількість днів з високою чистотою повітря — — 76,7% — >80% — Скорочення концентрації PM 2,5 для міст — — — — — 18% Частка води > ІІІ — — 66% — >70 — Частка води < V — — 9,7% — <5% — ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ Побудова доступних житлових проектів — 36 млн — 40,13 млн — — Реконструкція міської забудови — — — — — 20 млн Середнє зростання доходу міського населення — >7% (щорічно) — 7,7% (щорічно) — — Середнє зростання чистого доходу на душу населення — >7% (щорічно) — 9,6 % (щорічно) — — Середнє зростання доходу сільського населення — — — — >6,5% — Середні роки навчання населення — — 10,23 — 10,8 0,57 НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 1 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 128 Закінчення таблиці 2 12 п’ятирічний план (2011–2015 рр.) 13 п’ятирічний план (2016–2020 рр.) Індикатор Ціль (2015) Цільові зміни (2011– 2015) Результати (2015) Отримані щорічні результати Ціль (2020) Цільові зміни (2016– 2020) Кількість населення над межею бідності — — — — — 55,75 млн Кількість населення з базовою пенсією 357 млн — 377 млн — — — Рівень базового пенсійного забезпечення — — 82% — 90% 8% Рівень міського та сільського страхування — 3% — > 3% — — Рівень безробіття у містах <5% — 4,05% — — — Рівень занятості у містах — 45 млн — 64,31 млн — >50 млн Загальна кількість населення <1,39 млрд — 1,38 млрд — — — Середня тривалість життя 74,5 — 76,34 — — 1 рік Джерело: Full List of 13th Five-Year Plan Targets and Comparison of Targets in the 12th Five-Year Plan. – The US-China Business Council [electronic resource]. — Access: https://www.uschina.org/sites/default/files/Full%20List%20of%20 13th%20FYP%20Targets_0.pdf [7] Примітки: RMB (юань) – офіційна валюта Китаю. Сума коштів, які виділяються на розвиток інноваційної сфери в Китаї, щороку зростає. Динаміку надходжень за останні 10 років можна спостерігати на рис. 1. Зростаючий відсоток коштів, що виділя- ються на технологічні інновації, чітко демон- струє амбіції Китаю щодо інноваційного лідер- ства. Кожен регіон Китаю має свій стратегіч- ний напрям промисловості відповідно до стратегій, проголошених урядом. Держа- ва створює сприятливе середовище для розвитку окремих галузей промисловос- ті, надаючи регіонам пільговий режим, а саме: субсидії, податкові пільги, банків- ське кредитування, пряме фінансування тощо. Мета дуже чітка: частка світового ВВП для всіх цих галузей повинна зрости до 15% у 2020 р. [7]. Цей тип планування є досить незвичним для західних еконо- мік, проте він ідеально підійшов Китаю у його прагненні досягти інноваційного успіху. Владна верхівка Китаю відіграє актив- ну роль у створенні інфраструктури світо- вого рівня при розбудові інтернет-май- данчиків для кооперацій інвесторів, роз- робників і споживачів. Це надало свободу дій для вирішення питань у сферах захис- ту інтелектуальної власності, управління Рис. 1. Приріст коштів у %, що виділяються на інно- ваційні дослідження в Китаї у період 2008–2018 рр. Джерело: Full List of 13th Five-Year Plan Targets and Comparison of Targets in the 12th Five-Year Plan. – The US-China Business Council [electronic resource]. — Access: https://www.uschina.org/ sites/default/files/Full%20List%20of%2013th%20FYP%20Targets_0. pdf [7]. 1,54 1,7 1,76 1,83 1,97 2,08 2,05 2,1 2,1 2,5 2,9 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 29 даними, приватності інформації таким інтернет- гігантам Китаю, як Baidu, Alibaba і Tencent. Отже, можна стверджувати, що процес становлення та розвитку інновацій у Китаї неможливий без пря- мої участі та повного контролю держави. Хоча економіка країни все ще дуже сильно залежить від державної політики, істотне зниження ролі держави в економіці є вже визначеною метою тих, хто відповідає за планування наступних етапів економічного зростання Китаю, зокрема, представників самої держави. Іншою рушійною силою розвитку іннова- ційної системи в Китаї стало явище під назвою “помірні інновації”. Суть процесу, який почався більше 20 років назад, полягала в наступному: перша хвиля китайських новаторів (стартап-під- приємців) розробляла дешеві та надійні товари для найбіднішої, проте наймасовішої частини населення. Ідеальним прикладом для відобра- ження цього процесу стала компанія BYD. BYD була заснована ще у 1995 р. інжене- ром-хіміком Ван Чуанфу (Wang Chuanfu) [8]. Компанія займалася виробництвом дешевих акумуляторів для мобільних телефонів із “за- хідним стилем” та гідною якістю, проте адапто- ваною до китайської купівельної спроможності. На той час чисельність співробітників компанії становила всього 30 осіб. BYD стала другою за величиною компанією у своєму секторі в 2002 р. Власна марка автомобіля почала розвива- тися після придбання в 2003 р. Ціньчуаньскої автомобілебудів- ної фірми в провінції Шеньсі та заснування ТОВ “Автокомпанія BYD”. Від Ціньчуаньскої авто- мобілебудівної фірми компанія успадкувала модель “Flyer”, яка досі випускається. У 2003 р. BYD створила авто- мобільну дочірню компанію, яка спеціалізувалася на виробництві електромобілів. Підхід компанії до виготовлення автомобілів точ- но відображав ініціативну філо- софію усіх перших інноваційних підприємств Китаю: замість того, аби витрачати роки на дизайн, BYD використовував японські ав- томобілі як еталон і адаптував їх до смаків китайських споживачів у процесі зворотного проектуван- ня [9]. Завдяки цьому неозвученому постулату автомобілі BYD прода- валися швидше — через низьку ціну та звичний для китайців ди- зайн. Так, більшість китайських домашніх госпо- дарств середнього достатку з легкістю купувала автомобілі компанії. На хвилі першого успіху BYD випускає нові, удосконалені версії автомобілів, незважаючи при цьому на критику щодо явної схожості з марками японських автомобілів. Скоро компа- нію чекала друга хвиля успіху, адже BYD дотри- мувалася правила: для компанії ризик невдачі від упровадження розробки значно зменшу- ється, оскільки у своїй роботі вона спирається винятково на найкращі світові винаходи, адап- туючи під них свої власні. Як свого часу сказав генеральний директор BYD Ван Чуанфу: “Ми не будуватимемо автомобіль з нуля! Ми буду- ватимемо автомобіль на основі найсучаснішої автомобільної платформи у світі!” [10]. І з цим важко не погодитися. Першою власною розробкою була модель F3, яка продавалася по 10 000 одиниць у мі- сяць за станом на перше півріччя 2007 р. Авто- мобільна компанія BYD створила автомобільне містечко, де загальна виробнича потужність ста- новить 300 000 автомобілів. У Сіані вже була по- будована виробнича лінія для випуску седанів. У Шанхаї створений центр із наукових досліджень і передових розробок. Виробничі потужності компанії на 2018 р. становлять понад 800 000 автомобілів на рік [9]. Детально стратегія компанії BYD розписана на рис. 2. .3 .2 .1 Обрати орієнтир (зразок) для наслідування Зосередитися на новому дизайні Зосередитися на низькій ціні Зразок – японське авто Toyota Corolla Власна розробка – автомобіль BYD F3 скорочений час виробництва дешевше на 66% рівень технічних ризиків – мінімальний перевага оригінального дизайну швидка реалізація, замовлення на подальші партії товару Рис. 2. Схематична (спрощена) мо- дель стратегії діяльності компанії BYD Джерело: складено автором на основі даних: About. – BYD USA [electronic resource]. — Access: http://en.byd.com/usa/about/ [9]. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 1 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 130 BYD стала символом економічного успіху, і її підхід показує, як першим новаторам вдало- ся закріпитися на китайському ринку, а саме: адаптуючи західні технології до культурних та економічних запитів Китаю, та випускаючи нові продукти з “розумною” якістю та низькими ціна- ми для зростаючого середнього класу. Протягом останніх десяти років нова хви- ля високоінноваційних китайських компаній з’явилася буквально нізвідки, і деякі з них до- сягли найвищих рівнів світової економіки. Ми говоримо про такі корпорації, як три найавто- ритетніші та найбільші інтернет-компанії в Китаї, що вийшли на світовий рівень — Baidu, Alibaba і Tencent, та всесвітньовідомі — Huawei та Xiaomi. Всі ці компанії створюють мультипромислову цифрову інноваційну екосистему, яка проникає у кожен аспект життя сучасної людини. Наступні факти допоможуть зрозуміти обсяг капіталу цих компаній: 1. Сектор венчурного капіталу Китаю стрім- ко розвивається. Від лише 12 млрд дол. у 2011– 2013 рр. (6% від загальної суми у всьому світі), до 77 млрд дол. у 2014–2016 рр. (19% від за- гальної суми у всьому світі). 2. Більшість венчурних інвестицій — це циф- рові технології, такі як big data, штучний інтелект (ШІ) та компанії з фінансових технологій. 3. Китай займає перше місце у світі з вен- чурного інвестування в основні галузі цифрових технологій, включаючи віртуальну реальність, автономні транспортні засоби, 3D-друк, робо- тотехніку, безпілотники та ШІ [11]. У Китаї переважна більшість технологіч- них компаній вкладає великі кошти у стартап- проекти, зокрема, екологічне будівництво, 3D-технології, кількість яких зараз зростає екс- поненціально. Стратегія побудови домінуючого положення у цифровому світі цих компаній є зрозумілою: вони вилучають неефективні, фраг- ментовані та неякісні офлайнові ринки під час трансферу технологій з метою встановлення нових стандартів світового класу. Як тільки до- сягаються заплановані стандарти, вони став- лять перед собою нові цілі та визначають шляхи для відповіді на нові виклики — так виходять на ринки інших країн. Детальніше розмір венчур- них інвестицій за окремими напрямами у різних країнах, зокрема, у Китаї, можна розглянути у табл. 3. У табл. 3 показано об’єм венчурних інвес- тицій у провідні технології за 2018 р. Як видно із наведених даних, Китай переважно займає першу або другу сходинку рейтингу. Ключовою особливістю китайської іннова- ційної екосистеми є те, що імениті, з багаторіч- ною історією бренди допомагають у створенні та розбудові нових підприємств — стартап-про- ектів. Так, кожен п’ятий стартап у Китаї фінан- сується світовими національними компаніями, наприклад, Xiaomi, Huawei, Baidu. Лідер із ви- робництва мобільних телефонів Xiaomi актив- но інвестує у молоді компанії, які розробляють принципово нові види побутової техніки і, більш того, дозволяє їм використовувати свій бренд “Xiaomi” для просування власної продукції. Швидке зростання цифрового сектору також сприяє налагодженню та зміцненню контактів із виробниками обладнання. Дешеві і надійні ви- робники мобільних телефонів і суміжних із ними пристроїв полегшили процес швидкого вхо- дження цифрових технологій у життя більшості китайців, створюючи сприятливе підґрунтя для прийняття інновацій рештою населення Китаю. Яскравим прикладом подібної екосистеми є так звана мультикорпорація Digital Delta, роз- ташована в м. Шеньчжень (Shenzhen). Це місто на дельті річки Янцзи колись було відоме своєю продукцією копіювальної техніки; сьогодні ж воно перетворилося у центр відкритих інновацій Китаю. Шеньчжень — це місце, в якому біль- шість сучасних молодих та успішних китайських підприємств починало свою діяльність. До речі, у місті є район Хуачанбень (Huaqiangbei), який став усесвітньо відомим найбільшим ринком електроніки та техніки для дому та великих під- приємств. У Шеньчжені знаходяться такі компанії, як DJI — найбільший виробник дронів та безпілот- ників — з 70%-ю часткою ринку клієнтів [13]. DJI має відкриту платформу для розробників, які створюють нове обладнання і програмне забезпечення для безпілотників низки галузей, наприклад, сільського та лісового господарства, комунального будівництва тощо. Крім того, китайські компанії також спеціалі- зуються на обробці величезної кількості даних, вилученні цінної інформації та створенні висо- кого рівня інновацій. Наприклад, підрозділ уже згаданої Xiaomi, який розробляє програмне за- безпечення для усієї лінійки продукції компанії, наразі займається новим проектом — “розумне прибирання”. Суть його полягає в наступному: проектується спеціальний пилосмок із вбудо- ваним комп’ютером, який збирає дані щодо планування у квартирі. На основі цих даних пи- лосмок розробляє індивідуальний план при- бирання конкретної квартири. Прикладів таких інтелектуальних підходів до розробки різнома- нітних побутових приладів у Китаї існує безліч. Шеньчжень є прекрасним результатом тієї інноваційної політики, яку проводить Китай: міс- це, де уряд рішуче підтримує інновації, стиму- лює найбільших і найавторитетніших гравців, які ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 31 Таблиця 3 Венчурні інвестиції у країнах за ключовими галузями за 2018 р. Галузь Місце Країна Венчурні інвестиції (у млн дол.) Фінансові технології 1 Китай 7,158 2 США 5,437 3 Велика Британія 1,793 4 Німеччина 668 5 Японія 493 Віртуальна реальність 1 США 1,437 2 Китай 1,312 3 Японія 166 4 Велика Британія 73 5 Франція 26 “Розумний одяг” 1 США 1,724 2 Китай 992 3 Німеччина 170 4 Канада 134 5 Велика Британія 95 3-D друк 1 США 602 2 Китай 221 3 Німеччина 182 4 Японія 181 5 РФ 180 Освітні технології 1 США 1,282 2 Китай 681 3 Японія 217 4 Велика Британія 163 5 Індія 145 Big Data 1 США 6,065 2 Велика Британія 1,673 3 Китай 942 4 Сінгапур 651 5 РФ 554 НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 1 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 132 проводять політику інвестування значних коштів у створення нових технологічних екосистем. І, що найголовніше, в такому середовищі кожен може знайти своє місце, технологічне призна- чення і зацікавлених клієнтів. Швидке зростання інновацій і новаторських компаній у Китаї залежить від низки факторів. Основні суб’єкти інноваційної діяльності — дер- жава, стартап-компанії та промислові гіганти — ідеально співпрацюють разом, проте жоден із них сам по собі не в змозі підіймати рівень інноваційності в Китаї. Окрім цього, основою для впровадження інновацій у країні (як і усю- ди в світі) є національний ринок і громадяни — без вивчення особливостей функціонування цих двох складових важко вдало розробляти та втілювати нові технології та розробки. Китай — це величезний за своїми обсяга- ми ринок. На старті інноваційних реформ там упроваджувалися дешеві та доступні техноло- гії, що і привело до швидкого збільшення кіль- кості “цифрових” громадян, які вже звикли до новітніх технологій і з радістю освоюють все нові й нові інноваційні пропозиції. Відповідно до досліджень Всесвітнього інституту (McKinsey Global Institute): “У 2016 р. в Китаї налічувався 731 млн користувачів інтернету. Це більше, ніж Європейський Союз і США разом узяті. Крім того, зараз у Китаї налічується 695 млн корис- тувачів мобільного інтернету порівняно з 343 млн у ЄС та 262 млн у США. Кількість користу- вачів інтернет-банкінгу в Китаї становить 280 млн, що трохи більше таких же користувачів у США. Тобто велетенська база мобільних інтер- нет-пристроїв і людей, які користуються ними, приводять до того, що швидкість появи нових інноваційних інтернет-технологій зростає екс- поненціально” [14]. Як уже згадувалося, населення Китаю, осо- бливо представники молодшого та середнього поколінь, дуже чутливі до технологічних ново- введень. Вони є основними споживачами такої продукції, що формує доволі високий рівень їх технологічної обізнаності. Один із прикладів допоможе зрозуміти рівень технічної кваліфі- кації китайських користувачів інформаційних технологій. Згідно з відкритими даними, розміщеними у звітах китайських мобільних компаній, спо- стерігаються наступні тенденції: – сума платежів через інтернет-додатки в державі збільшилася — з 25% у 2013 р. до 74% у 2018 р.; – загальна сума інтернет-платежів за допомо- гою мобільних додатків у Китаї у 2018 р. ста- новила 790 млрд дол., що у 11 разів більше суми за аналогічні послуги в США [15]. Детально розглянути динаміку коливання кількості населення щодо інтернет-банкінгу в Ки- таї у період між 2009 і 2018 рр. можна на рис. 3. Як видно з рис. 3, динаміка чітка: кількість населення, яке користується інтернет-банкін- гом, активно зростає, причому за останні роки був зроблений відчутний стрибок і різниця між Закінчення таблиці 3 Венчурні інвестиції у країнах за ключовими галузями за 2018 р. Галузь Місце Країна Венчурні інвестиції (у млн дол.) Робототехніка і дрони 1 США 728 2 Китай 227 3 Японія 129 4 Сінгапур 96 5 Канада 59 Штучний інтелект 1 США 3,782 2 Велика Британія 1,222 3 Китай 900 4 Японія 473 5 Австралія 329 Джерело: складено автором на основі даних: Venture Pulse 2018. – KPMG Enterprise [electronic resource]. — Access: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2018/07/kpmg-venture-pulse-q2-2018.pdf [12]. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 33 користувачами та некорис- тувачами значно скороти- лася. Незважаючи на позитив- ні тенденції в інформаційній сфері, є і деякі проблеми: порушення демократичних прав населення, “лідерство” у сфері забруднення навко- лишнього середовища, то- тальний контроль держави над громадянами тощо. Але одна з головних і, напевно, найбільш тривожна тенден- ція — це старіння населення. Варто навести кілька фактів. Незважаючи на позитивний демографічний приріст, пра- цездатне населення Китаю (від 16 до 50 років) усе одно скорочується. Головна при- чина полягає у масовому “відтоку мізків”, тобто ак- тивні та працездатні китайці виїжджають із країни за кор- дон, переважно у США і країни Азіатського регі- ону. Це становить реальну загрозу для багатьох сфер життя — починаючи від соціальної сфери, закінчуючи ринком технологічних послуг: ще у 2017 р. у країні почав відчуватися дефіцит сві- жих ідей і революційних рішень у технологічній сфері. А це чи не найголовніша проблема для розбудови інноваційного середовища. Зрештою, Китай уже активно переходить від економіки, керованої винятково потребами 2009 p. 2010 p. 2011 p. 2012 p. 2013 p. 2014 p. 2015 p. 2016 p. 2017 p. 2018 p. Не користуються інтернет-банкінгом 678 660 648 610 584 576 521 496 465 421 Сплачують через інтернет 98 142 198 212 225 249 294 319 338 381 Сплачують безконтактно 12 18 29 68 176 189 198 226 254 277 0 100 200 300 400 500 600 700 800 Ко ри ст ув ач і 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 1960 р. 1980 р. 2000 р. 2020 р. 2040 р. 2060 р. 2080 р. 2100 р. М лн . д ол . 16-59 років 16-50 років Всього населення Рис. 3. Динаміка співвідношення користувачів та некорис ту ва чів інтернет-банкінгом у Китаї у пе- ріод 2009–2018 рр. Джерело: складено автором на основі даних: Is Alibaba Losing To Tencent In China’s Trillion-Dollar Payment War? – Forbes [electronic resource]. — Access: https://www.forbes.com/sites/ywang/2018/03/28/is-alipay-losing-to-wechat- in-chinas-trillion-dollar-payment-war/#726a3a7c8822 [15]. Рис. 4. Дослідження щодо коливань демографічного розвитку ки- тайського населення із середини ХХ ст. і до кінця ХХІ ст. Джерело: складено автором на основі даних: Is Alibaba Losing To Tencent In China’s Trillion-Dollar Payment War? – Forbes [electronic resource]. — Access: https://www.forbes.com/sites/ywang/2018/03/28/is-alipay-losing-to-wechat-in- chinas-trillion-dollar-payment-war/#726a3a7c8822 [15]. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 1 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 134 держави, до ринкової економіки — з великою часткою інвестицій у науку та вільним ринком інновацій. Як сказав Прем’єр-міністр Лі Кекян (Li Keqiang): “Китай зобов’язаний підтримувати двох “братів-близнюків” — молоде підприєм- ництво та масові інновації. Адже саме за ними — майбутнє держави” [16]. Сьогоднішню демографічну ситуацію, а та- кож прогноз на найближчі 100 років чітко демон- струє графік, наведений на рис. 4. На рис. 4 зображений графік коливань де- мографічної ситуації у Китаї з 60-х рр. ХХ ст. і до сьогодні, а також прогнозована ситуація із кіль- кістю населення до 2100 р. Я видно по лініям, очікується чітке зниження населення до 2100 р., особливо серед вікової групи від 16 до 50 років. Ця ситуація край насторожує, особливо якщо не контролювати вирішення питання. ВИСНОВКИ Сьогодні Китай є одним із головних іннова- ційних гігантів, який створює новітні підприєм- ства, проводить багато НДДКР у різних сферах досліджень, експортує нові бізнес-моделі на світовий ринок. Країна здійснила величезний інноваційний і технологічний стрибок у май- бутнє, і найближчі роки стануть вирішальними для визначення кінцевого шляху розвитку і ста- новлення інноваційної екосистеми в Китаї. Але очевидно, що країна чітко вирішила рухатися раніше заданим курсом, який допоможе подо- лати проблеми і закріпитися як наймогутніша економіка у світі. REFERENCES/СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Arthur R. Kroeber. China’s Economy: What Everyone Needs to Know. Retrieved from: https://www. abebooks.com/9780190239039/Chinas-Economy- What-Needs-Know%C2%AE-0190239034/plp. 2. Elizabeth C. Economy. The Third Revolution: Xi Jinping and the New Chinese State. Retrieved from: https://global.oup.com/academic/product/the- third-revolution-9780190866075?cc=us&lang=en&. 3. Kai-Fu Lee. AI Superpowers: China, Silicon Valley, and the New World Order. Retrieved from: https:// www.goodreads.com/book/show/38242135-ai- superpowers. 4. Tencent, Alibaba make Fortune’s top 10 most profitable companies. China Daily. Retrieved from: http://www.chinadaily.com.cn/a/201807/11/ WS5b45a053a310796df4df5c7d.html. 5. Michelle Grant. E-commerce Set for Global Do- mi nation — But at Different Speeds. Ret rie ved from: https://www.forbes.com/sites/michelle- grant/2018/08/14/e-commerce-set-for-global- domination/#1fe72ea1bfaf. 6. Headlines from China: Alibaba, Tencent Make For tu ne’s Top 10 Most Profitable Companies in Chi na. ChinaFilmInsider. Retrieved from: http:// china f i lminsider.com/headl ines-from-china- alibaba-tencent-make-fortunes-top-10-most- profitable-companies-in-china. 7. Full List of 13th Five-Year Plan Targets and Comparison of Targets in the 12th Five-Year Plan. The US-China Business Council. Retrieved from: https://www. uschina.org/sites/default/files/Full%20List%20 of%2013th%20FYP%20Targets_0.pdf. 8. Chuan-Fu Wang: Executive Profile & Biography — Bloomberg. Retrieved from: https://www.bloom- berg.com/research/stocks/people/person.asp?p ersonId=8417866&privcapId=5575412. 9. About. BYD USA. Retrieved from: http://en.byd.com/ usa/about. 10. Electric mobility is here to stay. Julius Ba .. r. Retrieved from: https://www.juliusbaer.com/global/en/home. 11. US-China Venture Capital Partnerships. China Business Review. Retrieved from: https://www. chinabusinessreview.com/us-china-venture- capital-partnerships. 12. Venture Pulse 2018. KPMG Enterprise. Retrieved f ro m : h t t p s : / / a s s e t s . k p m g . c o m / c o n t e n t / dam/kpmg/xx/pdf/2018/07/kpmg-venture- pulse-q2-2018.pdf. 13. Here are the world’s largest drone companies and manufacturers to watch and invest in. Business Insider. Retrieved from: https://www. businessinsider.com/top-drone-manufacturers- companies-invest-stocks-2017-07. 14. Xinhua Headlines: China’s digital economy on the rise: new engine, new opportunities. Xinhua Headlines. Retrieved from: http://www.xinhuanet. com/english/2018-03/01/c_137009083.htm. 15. Is Alibaba Losing to Tencent in China’s Trillion Dollar Payment War? — Forbes. Retrieved from: https:// www.forbes.com/sites/ywang/2018/03/28/is- alipay-losing-to-wechat-in-chinas-trillion-dollar- payment-war/#726a3a7c8822. 16. Accelerate western development. China.оrg. сn. Retrieved from: http://www.china.org.cn/ china/2018-08/24/content_59999241.htm. 17. Share of population aged 60 and older in China from 1950 to 2100. The Statistics Portal. Retrieved from:https://www.statista.com/statistics/251529/ share-of-persons-aged-60-and-older-in-the- chinese-population. I.S. Balanchuk, Senior Researcher CONSTRUCTION OF INNOVATION SYSTEM IN THE PEOPLE’S REPUBLIC OF CHINA Abstract. The article analyzes the advantages and disadvantages of the Chinese model of economic growth, the reasons for the inevitable slowdown. It is concluded that although the technological and innovation level of the Chinese economy is growing, in general, it remains extensive, based on the attraction of excessive amount of resources and capital. Today, China is on the brink of great change, and the future of this Asian country depends only on a further moderate course of conduct. A number of examples of successful start-ups of Chinese enter- prises are presented, which, using their own, “Asian” approach to the problem solving, turning into a world-class company. It is shown that even if China abandons the United States in terms of GDP, it will not be able to become a full-fledged world leader, as most of the US leadership (ideological, military, technological, innovation, currency, ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА INNOVATIVE ECONOMY 35 etc.) will not be able to perform China. In addition, becoming a full-fledged leader in the global system of China will hamper its vulnerability in demography, democratic rights, leadership in environmental pollution, the fact that more and more of its citizens consider Western values to be priorities, as well as a number of other circumstances. Only a moderate policy of full innovation of all levels of the economy, including, moreover, the social sphere, along with the timely resolution of pressing issues, will enable China to consolidate its leadership positions among the strongest and most powerful powers in the 21st century. Keywords: China, innovation strategy, business model, innovations, technological innovations, gross domestic product, innovative system. И.С. Баланчук, с.н.с. ПОСТРОЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ В КИТАЙСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКЕ Резюме. В статье анализируются преимущества и недостатки китайской модели экономического роста, причины неизбежного замедления темпов роста. Делается вывод, что хотя технологический и инновацион- ный уровень китайской экономики растет, в целом она остается экстенсивной, основанной на привлечении в нее избыточного количества ресурсов и капиталов. Сегодня Китай стоит на пороге больших перемен, и только от дальнейшей умеренной линии поведения зависит будущее этой азиатской страны. Приводится ряд примеров успешных стартов китайских предприятий, которые, используя собственный, “азиатский” подход к решению задач, превращаются в компании мирового уровня. Показывается, что даже при ус- ловии, если Китай обойдет США по объему ВВП, он не сможет стать полноценным мировым лидером, поскольку большинство лидерских функций США (идеологическую, военную, технологическую, инноваци- онную, валютную и т.д.) Китай выполнять не сможет. Кроме того, стать полноценным лидером мировой си- стемы Китаю помешают его уязвимость в сфере демографии, демократических прав (все больше граждан считают западные ценности приоритетными), “лидерство” в загрязнении окружающей среды, а также дру- гие обстоятельства. Только умеренная политика полной инноватизации всех уровней экономики, включая, кроме того, и социальную сферу, вместе со своевременным решением насущных проблем, позволит Китаю укрепиться на лидирующих позициях среди самых прочных и мощных государств мира в XXI веке. Ключевые слова: Китай, инновационная стратегия, бизнес-модель, инновации, технологические иннова- ции, валовой внутренний продукт, инновационная система. ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА Баланчук Ірина Сергіївна — с.н.с. Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Ан- тоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-37; balanchuk@uintei.kiev.ua; ORCID: 0000-0002-5179- 7350 INFORMATION ABOUT THE AUTHOR Balanchuk I.S. — Senior Researcher of Ukrainian Institute for Scientific, Technical Expertise and Information, 180, Antonovуcha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-37; balanchuk@uintei.kiev.ua; ORCID: 0000-0002-5179- 7350 ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ Баланчук И.С. — с.н.с. Украинского института научно-технической экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-37; balanchuk@uintei.kiev.ua; ORCID: 0000-0002-5179-7350 ДО УВАГИ НАУКОВЦІВ! Комплексне інформаційне обслуговування — це створені в УкрІНТЕІ періодичні інформа- ційні матеріали з найактуальніших питань наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку і трансферу технологій щомісячно в on-line режимі впродовж року. Пропонуємо вам інформаційні пакети: • “Наука, технології, інновації” — 6 видань щомісячно; • “Комплексний інформаційний пакет” — 9 видань щомісячно. Детальніше на сайті УкрІНТЕІ: www.uintei.kiev.ua КОНТАКТИ: тел. (044) 521-00-39, 521-09-48, e-mail: uintei.ua@gmail.com, uintei.info@gmail.com, sale@uintei.kiev.ua

Побудова інноваційної системи в Китайській Народній Республіці

Репозитарії

Схожі ресурси