Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу

Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу

Запропоновано лісівниче обґрунтування процесів, які відбуваються у мішаному насадженні за участю модрини європейської, що здійснене за результатами рубок догляду різної інтенсивності та подальшого спостереження за динамікою чисельності й запасу стовбурів. Зроблено висновки та узагальнення щодо лісів...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Author: Блистів, В.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16282
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу / В.І. Блистів // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 107-112. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16282
record_format dspace
spelling irk-123456789-162822011-02-10T12:03:10Z Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу Блистів, В.І. Запропоновано лісівниче обґрунтування процесів, які відбуваються у мішаному насадженні за участю модрини європейської, що здійснене за результатами рубок догляду різної інтенсивності та подальшого спостереження за динамікою чисельності й запасу стовбурів. Зроблено висновки та узагальнення щодо лісівничих заходів у лісах із таким типом деревостану. Предложено лесоводственное обоснование процессов, которые происходят в смешанном насаждении с участием лиственницы европейской, проведенное по результатам рубок ухода разной интенсивности и дальнейших наблюдений за динамикой численности и запаса стволов. Сделаны выводы и обобщения относительно лесоводственных мероприятий в лесах с таким типом древостоя. Forestry substantiation of processes in the mixed stand with participation of a European larch is suggested on the base of thinning of different intensity and subsequent survey on tree number and stock. Conclusion and summarizing is done about forest measures in such forest stands. 2008 Article Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу / В.І. Блистів // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 107-112. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16282 630*228 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Запропоновано лісівниче обґрунтування процесів, які відбуваються у мішаному насадженні за участю модрини європейської, що здійснене за результатами рубок догляду різної інтенсивності та подальшого спостереження за динамікою чисельності й запасу стовбурів. Зроблено висновки та узагальнення щодо лісівничих заходів у лісах із таким типом деревостану.
format Article
author Блистів, В.І.
spellingShingle Блистів, В.І.
Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
author_facet Блистів, В.І.
author_sort Блистів, В.І.
title Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
title_short Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
title_full Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
title_fullStr Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
title_full_unstemmed Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
title_sort лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16282
citation_txt Лісівничі особливості використання модрини в букових типах лісу / В.І. Блистів // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 107-112. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT blistívví lísívničíosoblivostívikoristannâmodrinivbukovihtipahlísu
first_indexed 2025-07-02T17:35:30Z
last_indexed 2025-07-02T17:35:30Z
_version_ 1836557512762982400
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 107 УДК 630*228 В. І. БЛИСТІВ * ЛІСІВНИЧІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОДРИНИ В БУКОВИХ ТИПАХ ЛІСУ Карпатська лісова науково-дослідна станція УкрНДІ Гірліс Запропоновано лісівниче обґрунтування процесів, які відбуваються у мішаному насадженні за участю модрини європейської, що здійснене за результатами рубок догляду різної інтенсивності та подальшого спостереження за динамікою чисельності й запасу стовбурів. Зроблено висновки та узагальнення щодо лісівничих заходів у лісах із таким типом деревостану. К лю ч о в і с л о в а : формування насаджень, рубки догляду, об’єм стовбура, приріст. Упровадження модрини в зоні букових лісів Закарпаття з метою отримання цінної деревини в короткий термін – визнана лісівничою дослідницькою та господарською практикою справа. Цю породу слід використовувати також для підтримання стабільності лісових екосистем, формування стійких біоценозів у процесі рівномірно-поступових і вибіркових рубок для верхньої межі дубово-букових лісів у грабово-букових типах лісу. Метою наших досліджень було вирішення цього питання на основі порівнянь динаміки запасів і чисельності дерев за даними пробної площі для модриново-букового насадження в урочищі «Лабий потік» ДП «Мукачівське ЛГ». Пробна площа (ПП) розміщена в 11 виділі 10 кварталу Чинадіївського лісництва. Урочище примикає до верхньої межі Ужгородсько-Виноградівського геоботанічного району дубових, дубово-букових і буково-дубових лісів лінією Синяк-Свалява, що межує з Дубриницько-Полянським районом грабово-букових лісів. У районі поширені високопро- дуктивні насадження бука природного походження та похідні деревостани ялини. В культурах ялини виявляються поодинокі дерева та біогрупи модрини, що є не поступаються ялині за продуктивністю. Ялино-модринові культури створено чергуванням рядами з розміщенням 2 х 1 м після суцільної рубки старого букового лісу. Бук у культурах має природне походження – з підросту, що зберігся на лісосіці та відновлювався у процесі росту деревостану. У 1952 р. проведено освітлення з вирубанням 4 м3 /га берези та верби, в 1958 р. – прочищення з вибиранням 12 м3 /га, в 1960 році – прорідження інтенсивністю 20 м3 / га. Ділянку формували як виробничі культури модрини і ялини. Запізніле освітлення та подальші несвоєчасні рубки призвели до значного відпаду ялини, що видно з обмірів 1966 року на всіх варіантах, окрім секції 2. ПП закладено у 1966 р. під керівництвом П. І. Молоткова з метою вивчення взаємодії між породами. Закладено 5 секцій, причому 3 основні (контрольну, середньої та сильної інтенсивності вибирання деревини) розміщено в одну лінію, що охоплює всю смугу культур. Нижче розміщені секції дуже сильного та слабкого доглядів. Номери секцій зростають зі збільшенням інтенсивності вибирання (рис. 1). Під час закладання ПП вивчали трав’яний покрив шляхом закладання на кожній секції п’яти облікових площадок і проводили ґрунтові дослідження (В. В. Скиба) шляхом копання шурфів на кожній секції. Тип лісорослинних умов – D2, тип лісу – свіжа грабова бучина, лісорослинну асоціацію – бучина осикова. Під наметом ростуть маренка Шультеса, зубниця, чистець лісовий, суниця лісова, медуниця та ін. Домінують у трав’яному покриві осока та ожина. Ґрунти – неглибокі, кам’янисті буроземи, материнська порода – андезит. ПП закладено на схилі східної експозиції середньою крутизною 5 – 15 ° з ділянками підвищеної кам’янистості та крутизни. Висота над рівнем моря – 300 – 350 м. * ©В. І. Блистів, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 108 Закладання ПП (1966 р.) і подальші дослідження (1977 р.) проводили в контексті багаторічної тематики Карпатської ЛНДС із рубок догляду [2]. Такі ж п’яти- або чотирьохсекційні пробні площі закладені в насадженнях із переважанням бука, дуба й ялини. У 1990 р. ПП ідентифіковано В. І. Гніденком у процесі складання кадастру наукових об’єктів Карпатської ЛНДС. Обміри 1991 року проведені автором у процесі виконання госпдоговірної теми із «Закарпатліс» – «Формування лісів майбутнього» під керівництвом Л. Є. Рижила. Подальші обміри, у 1997 та 2006 рр., проводилися з ініціативи автора під час роботи науковим співробітником Карпатської ЛНДС. Рис. 1 – Розміщення секцій на ПП Дослідження здійснювали шляхом порівняння таксаційних даних на окремих секціях і показників окремих секцій із даними стосовно чистих насаджень (середній об’єм дерева [1, 3] відповідних порід, що взяті за таблицями ходу росту [3]. Обміри у 1966 та 1977 рр. проведено на частинах площі секцій, наступні обміри – на всій площі секцій. У 1966 і 1977 рр. наведено дані до і після рубання, у 1991, 1997 і 2006 рр. окремо враховано живі та сухі дерева. В табл. 1 подано показники стосовно всіх дерев і окремо стосовно живих дерев. Таблиця 1 Динаміка запасів і густоти дерев на секціях Секції Роки обліку* Кількість шт. на 1 га Запас на 1 га , м 3 Вік культур 1 2 3 4 Секція I – контроль модрина бук ялина модрина бук ялина 1966 (д) 950 5260 680 128,2 52,9 28,2 22 1966 (п) 860 5210 580 126,6 52,7 27,3 22 1977 (д) 830 3180 310 222,2 48,2 15,7 33 1977 (п) 600 2570 170 217,8 47,2 14,2 33 1991 (ж) 700 1375 150 399,4 137,9 31,5 47 1991 (с) 502 1256 97 331,4 136,4 25,7 47 1997 (ж) 625 1038 120 443,0 212,7 51,2 53 1997 (с) 465 790 35 411,5 208, 5 45,5 53 2006 (ж) 507 907 65 651,83 220,58 32,98 62 2006 (с) 382 745 22 533,83 215,08 16,23 62 Секція II – низька інтенсивність 1966 (д) 840 5440 1230 97,4 96,5 16,8 22 1966 (п) 720 4290 430 95,9 92,9 14,1 22 1977 (д) 720 2870 170 196,7 85,9 6,9 33 1977 (п) 590 2420 40 192,0 82,3 4,2 33 1991 (ж) 572 1452 40 238,6 250,1 9,6 47 1991 (с) 415 1405 36 215,7 243,7 9,4 47 1997 (ж) 508 1375 35 309,3 277,5 17,5 53 1997 (с) 270 1160 30 239,3 274,0 16,5 53 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 109 Продовження табл. 1 1 2 3 4 Секція III – середня інтенсивність 1966 (д) 990 7340 540 133,8 58,7 16,0 22 1966 (п) 740 2760 270 120,8 40,3 13,6 22 1977 (д) 740 2380 140 248,7 46,6 13,3 33 1977 (п) 600 1820 80 228,8 42,4 12,5 33 1991 (ж) 565 1210 29 257,2 189,7 10,9 47 1991 (с) 492 1137 23 245,3 188,5 8,9 47 1997 (ж) 490 1183 25 384,7 237,7 12,2 53 1997 (с) 298 950 20 309,1 235,2 10,4 53 2006 (ж) 462 942 22 426,08 278,15 14,05 62 2006 (с) 287 740 17 325,3 270,53 13,35 62 Секція IV – сильна інтенсивність 1966 (д) 730 5160 520 110,3 76,3 13,1 22 1966 (п) 440 2200 220 95,9 43,0 9,2 22 1977 (д) 440 2140 90 181,8 61,2 4,6 33 1977 (п) 360 1670 30 176,1 55,7 3,9 33 1991 (ж) 530 1411 28 225,0 47 1991 (с) 400 1120 24 255,8 177,6 4,3 47 1997 (ж) 533 1230 15 437 218,5 5 53 1997 (с) 400 1058 13 390 215,5 4,8 53 Секція V – дуже сильна інтенсивність 1966 (д) 780 4770 520 113,6 68,0 10,3 22 1966 (п) 650 60 250 103,1 2,5 8,3 22 1977 (д) 650 20 250 260,6 0,3 36,9 33 1977 (п) 580 20 190 258,5 0,3 30,2 33 1991 (ж) 578 1312 139 300,2 25,6 21,7 47 1991 (с) 417 1270 137 288,4 24,3 21,5 47 1997 (ж) 575 1733 135 420 63,7 44,2 53 1997 (с) 413 1505 120 373 62,9 42,7 53 2006 (ж) 510 992 95 537,93 54,23 45,15 62 2006 (с) 352 867 60 402,15 53,23 34,98 62 Примітка: «д» – до рубання; «п» – після рубання; «ж» – живі дерева; «с» – сухі дерева 0 200 400 600 800 1000 1966 1977 1991 1997 2006 1966 1977 1991 1997 2006 1966 1977 1991 1997 2006 Секція І Секція ІІІ СекціяV За па с, к бм Модрина Бук Ялина Разом Рис. 1 – Порівняння динаміки запасу порід за секціями Як видно з табл. 1, до віку 53 роки відбувся відпад близько половини дерев модрини, тобто природний процес її відпаду у мішаному насадженні не залежить від впливу бука і ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 110 ялини, що пояснюється конкуренцією дерев у рядах, а вільний простір насамперед займає бук. Це підтверджує факт, що після майже повного вирубання бука в 1966 році (залишилося лише 60 дерев із 4470, а у 1977 році – лише 20 дерев) ми нараховуємо у 1991 році 1200 здорових екземплярів бука, у 1997 році – 1505 екземплярів. Що стосується ялини, то в буково-модриновому середовищі вона не витримує конкуренції за інтенсивністю росту і засвоєнню резервів лісорослинних умов. Як видно з табл. 1, чим інтенсивніша вибірка бука, тим більшою мірою зростає збереженість ялини. Можна зробити висновок про домінуючий вплив бука на ялину. На секції 1 (контроль) ми бачимо збільшення запасів модрини і бука та майже незмінний запас ялини. До віку 39 років модрина домінує в насадженні та пригнічує навіть бук, запас якого зменшився на 10 %, тоді як запас модрини – зріс на 71 %. З віком ситуація змінюється, в 47 років приріст запасів бука і модрини вирівнюється. Спостерігається 53 % відпаду модрини проти 3 % відпаду бука. Очевидно, що у віці 50 років домінування модрини в насадженні поступово переходить у гармонічне співіснування з буком, триває конкуренція найкращих екземплярів і біогруп. Відбувається формування другого ярусу з бука на тлі активного відпаду відсталих у рості екземплярів модрини. Середній об’єм стовбура модрини та запас її на 1 гектарі до 62 років найвищі порівняно з іншими секціями. На секції 3 (середня інтенсивність) розвиток бука наближений до контролю, а модрини – до секції 5. На секції 5 (дуже сильна інтенсивність) у результаті вирубання майже всього бука запас ялини спочатку (до 1977 р.) збільшився на 193 %, але з 1977 по 1991 рік зменшився на 85 %. При цьому запас модрини зріс лише на 25 % а бука – збільшився у 37 разів. Очевидно, що вивільнений від бука простір активніше використовує ялина і навіть є конкурентом модрини. Висока частка сухостою модрини (53 % від приросту) на секції 1 і низька на секції 5 (11 %) свідчать, що насадження переходить у другий структурний стан починаючи з віку 50 – 60 років, – на секції 5 відпад модрини в у віці 62 роки зростає до 26 %. З віку 60 років закріплюється домінуюче положення найкращих екземплярів модрини, бук займає нішу своєрідного підгону навіть на контролі, де виявлено найвищий запас модрини і загальний запас насадження на 1 гектарі. Як видно з табл. 2, найближчим до модального є розподіл об’ємів ялини на контролі і секції рубки слабої інтенсивності. Це свідчить, що внаслідок природного відбору залишилися найбільш конкурентоспроможні дерева. Таблиця 2 Динаміка середніх об’ємів дерев на секціях 1 – 5 Секції пробної площі Порода вік 1 – конт- роль ІІ – низька інтен- сивність ІІІ – серед- ня інтен- сивність. IV – сильна інтенсивність V – дуже сильна інтенсивність Модель за табл. [3] 22 0,15 0,13 0,16 0,22 0,16 0,14 33 0,36 0,32 0,38 0,49 0,44 0,44 47 0,66 0,52 0,50 0,56 0,69 0,85 53 0,88 0,89 1,03 0,87 0,90 1,03 Модрина 62 1,40 – 1,13 – 1,14 1,3 22 0,01 0,02 0,02 0,02 0,04 0,01 33 0,02 0,03 0,03 0,03 0,02 0,05 47 0,11 0,17 0,17 0,15 0,02 0,22 53 0,26 0,24 0,25 0,20 0,04 0,34 Бук 62 0,29 – 0,29 – 0,06 0,74 22 0,05 0,03 0,05 0,04 0,03 0,04 33 0,08 0,11 0,16 0,13 0,16 0,15 47 0,26 0,26 0,39 0,17 0,16 0,39 53 0,53 0,55 0,52 0,37 0,35 0,52 Ялина 62 0,73 – 0,78 – 0,57 0,70 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 111 Найближчий до модального розвиток бука відмічено на контролі і на секціях слабкої й середньої інтенсивності. Однак показник середнього об’єму помітно (на 25 – 30 %) менший від модального. Це свідчить, що у віці 50 – 60 років розвиток букового деревостану має ще значний потенціал використання лісорослинних умов. На контролі відпад модрини є найбільшим до віку 50 років, однак відбувається за рахунок відсталих у розвитку екземплярів, унаслідок чого до віку 62 років значно зростає середній об’єм стовбура модрини і наблизився до модального. Очевидно, що модриновий деревостан до віку 20 років не відчуває істотного впливу бука, однак у подальшому середні показники зростають зі збільшенням інтенсивності вибирання дерев. Отже вплив бука у віці понад 20 років істотно зростає. Навіть на секції з найбільшою інтенсивністю вибірки бука показник не досягає модельного. Ймовірно, що навіть буковий підріст активно впливає на модриновий деревостан. Однак взаємна конкуренція серед модрини вища, ніж із буком. Це добре видно на прикладі секції 5 (дуже сильна інтенсивність) де середні об’єм і запас модрини у віці 62 роки вже значно нижчі за контроль. Обговорення й висновки Роботи охоплюють період 40 років, протягом росту насадження у віці від 22 до 62 років – періоду найбільш активного накопичення біомаси. У складі деревостану основні лісоутворювальні породи Карпат – бук і ялина, а також найбільш поширена порода штучного введення – модрина європейська. Оцінюючи дані досліджень, можна зробити деякі пропозиції до питань, що до методики лісовідновлення, складу культур та особливостей рубок догляду для даного району. Доцільність використання модрини очевидна у випадку орієнтації на високу продуктивність (плантаційне вирощування), у випадку підвищення захисних функцій (зменшення терміну змикання культур) та при необхідності застосування систем переведення й переформування насаджень. У всіх випадках це слід робити після суцільних рубок у місцях з відсутнім і незадовільним поновленням бука. Куртини модрини в чергуванні з твердолистяними породами можна створювати на чистих ялинових зрубах. Модрину можна вводити біогрупами або куртинами, чисті культури модрини бажано створювати у лісах ІІ групи, а у лісах І групи бажано мати у складі бук і граб. Чисті культури модрини потребують рідких посадок і проведення прочищень і проріджень, оскільки інтенсивно самозріджуються в цьому віці та взаємно пригнічуються. На тлі доброго природного поновлення бука поодиноко вводити модрину недоцільно, оскільки буде необхідним проводити догляди з віку освітлень. Бук не дасть змогу деревам модрини формувати потужну крону, що позначиться на інтенсивності її росту. Так, у пристиглих і стиглих насадженнях бука поодиноких дерев модрини не виявлено. Ялину доцільно вводити чистими культурами у лісах ІІ групи на зрубах із незадовільним поновленням бука з метою плантаційного вирощування деревини із скороченим терміном рубки. У таких деревостанах потрібні інтенсивні рубки догляду. Вони забезпечують забезпечення підвищення водорегулювальних функцій водозборів у безлистяний період. Домішку ялини до бука вводити не слід, оскільки при цьому потрібен активний догляд за рахунок бука, в іншому випадку ялина випаде із складу насаджень. На ялинових зрубах навіть при наявності ялини в підрості в цій зоні орієнтуватися на неї недоцільно, оскільки є великий ризик поширення збудниками хвороб [4]. Бук, як породу, що формує корінні деревостани в регіоні й має найвищі конкурентоспроможність і тіньовитривалість серед зазначених порід, можна використову- вати в лісах І групи для успішного переведення модринових і ялинових насаджень у букові. Для цього слід заздалегідь під наметом формувати буковий підріст. Одержані дані свідчать, що підготовляти до переведення такі насадження можна з 40 – 50 років. Однак, на відміну від ялинових насаджень, процес переформування доцільно здійснювати не за 10 – 20 років, а протягом наступних 40 – 50 років. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 112 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Изюмский П. П. Таксація тонкомерного леса. – М.: Лесн. пром-сть,1972. – 86 с. 2. Рыжило Л. Е., Питикин А. И., Русин И. И. и др. Уточнить способы и технологию рубок ухода и разработать комплекс машин на основе исследований закономерностей формирования состава насаджений; разработать целевые программы рубок ухода за лесом и методы расчета промежуточного пользования по хозяйственным типам леса// Отчет по теме № 34. – Мукачево: Закарпатская лесная опытная станция, 1977. – С. 45 – 55. 3. Таблиці ходу росту і товарності деревних порід України. – К.: Державне видавництво сільськогосподарської літератури, 1958. – 54 с. 4. Шевченко С. В. Лісова фітопатологія. – Львів: Вид-во Львівського державного університету, 1968. – С. 214 – 234. Blystiv V. FORESTRY PECULIARITIES OF LARCH USE IN BEECH FOREST SITE CONDITIONS Carpathian Forest Research Station of URI of MF (Girlis). Forestry substantiation of processes in the mixed stand with participation of a European larch is suggested on the base of thinning of different intensity and subsequent survey on tree number and stock. Conclusion and summarizing is done about forest measures in such forest stands. K e y w o r d s : stand formation, thinning, stem volume, increment. Блыстив В. И. ЛЕСОВОДСТВЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛИСТВЕННИЦЫ В БУКОВЫХ ТИПАХ ЛЕСА Карпатская лесная научно-исследовательская станция УкрНИИГорлес Предложено лесоводственное обоснование процессов, которые происходят в смешанном насаждении с участием лиственницы европейской, проведенное по результатам рубок ухода разной интенсивности и дальнейших наблюдений за динамикой численности и запаса стволов. Сделаны выводы и обобщения относительно лесоводственных мероприятий в лесах с таким типом древостоя. К лю ч е в ы е с л о в а : формирование насаждений, рубки ухода, объем ствола, прирост. Одержано редколегією 24.10.2007 р.

Similar Items