В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович
Рецензія на книгу: В.М. Половець. Маркович Олександр Михайлович. Чернігів: Просвіта. 2019. 120 с.
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162839 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович / М. Бушин // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 168-170. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-162839 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1628392020-01-18T01:26:59Z В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович Бушин, М. Рецензії. Огляди. Анотації Рецензія на книгу: В.М. Половець. Маркович Олександр Михайлович. Чернігів: Просвіта. 2019. 120 с. 2019 Article В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович / М. Бушин // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 168-170. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3593622 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162839 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації |
| spellingShingle |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації Бушин, М. В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович Сiверянський літопис |
| description |
Рецензія на книгу: В.М. Половець. Маркович Олександр Михайлович. Чернігів: Просвіта. 2019. 120 с. |
| format |
Article |
| author |
Бушин, М. |
| author_facet |
Бушин, М. |
| author_sort |
Бушин, М. |
| title |
В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович |
| title_short |
В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович |
| title_full |
В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович |
| title_fullStr |
В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович |
| title_full_unstemmed |
В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович |
| title_sort |
в. м. половець. маркович олександр михайлович |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162839 |
| citation_txt |
В. М. Половець. Маркович Олександр Михайлович / М. Бушин // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 168-170. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT bušinm vmpolovecʹmarkovičoleksandrmihajlovič |
| first_indexed |
2025-07-14T15:19:56Z |
| last_indexed |
2025-07-14T15:19:56Z |
| _version_ |
1837636148086702080 |
| fulltext |
168 Сіверянський літопис
В.М. Половець. Маркович Олександр Михайлович. Чернігів:
Просвіта. 2019. 120 с.
Нещодавно побачила світ чергова монографія професора Володимира Михайло-
вича Половця. У ній подані біографія, відомості про наукову, літературну і громадську
діяльність Олександра Марковича, який походив з давнього козацько-старшинського,
а згодом дворянського роду Марковичів. Рід цей прославив дід Олександра – Яків
Андрійович, генеральний підскарбій Української козацької держави, котрий упро-
довж п’ятдесяти років вів щоденник, що містить цінні відомості про життя в Україні.
За своєю формою і змістом монографія виконана в рамках біографістики – окремої
галузі історичної науки, що належить до спеціальних історичних дисциплін. Вивчення
біографій окремих діячів історії та культури сприяє передачі наступним поколінням
історичної пам’яті про співвітчизників, а саме відомостей про їхній життєвий досвід,
патріотичні традиції, участі у соціально-економічному і культурному житті України.
Книга про О. Марковича є наслідком публікації автором у всеукраїнському іс-
торичному журналі «Сіверянський літопис» та інших виданнях наукових біографій
видатних діячів Чернігівщини. У 2006 р. у видавництві «Просвіта» була опублікована
монографія «Уманець Федір Михайлович», що розпочала підготовку серії започат-
кованих автором нарисів про історичне минуле регіону, його суспільно-політичних,
соціально-економічних і культурних діячів. У 2018 р. побачила світ монографія автора
«Визначні постаті Чернігівщини», в якій було подано двадцять біографій, у тому числі
і нарис про життя, наукову, літературну і громадську діяльність О. Марковича. Він,
як і кожна зі згаданих у монографії постатей, своїм життєвим шляхом, родинними
та суспільними зв’язками, релігійними переконаннями, науковою і літературною
діяльністю заслуговує на причетність до когорти визначних чернігівців.
Отже, монографія професора В. Половця своєю тематикою відноситься до укра-
їнської історичної біографістики, яка була започаткована літописцем Нестором у
«Повісті временних літ», де були створені перші історичні портрети давньоруських
князів, продовжена в «Житії Бориса і Гліба» та інших творах. Особливого розвитку
ця тема набула наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у працях Д. Бантиш-Каменсько-
го, М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Немало зробили для розвитку
української біографістики сучасні історики П. Толочко, В. Смолій, В. Степанков,
Р. Пиріг. Значний внесок у розвиток історичної біографістики зробили М. Котляр у
своєму дослідженні «Полководці Давньої Русі», В. Верстюк та Т. Остапко – «Діячі
Української Центральної Ради», автори колективних праць «Історія України в особах
ХІХ – ХХ ст.», «Генералітет українських визвольних змагань», «Полководці Війська
Запорізького», «Герої та знаменитості в українській культурі», «Національний біо-
графічний словник» та ін. Національній українській біографістиці присвячуються
сторінки «Історичного календаря» та історичних журналів, у тому числі й «Сіверян-
ського літопису».
Інститут біографічних досліджень, створений при Національній бібліотеці Украї-
ни імені В.І. Вернадського, видає збірник наукових праць «Українська біографістика»,
на сторінках якого висвітлюються наукові погляди на біографічні знання та біо-
графічну творчість, дослідницьку й біографічно-інформаційну діяльність. Інститут
біографічних досліджень звертає увагу майбутніх авторів збірника на достовірність
історико-біографічної термінології, біографічних даних та видів біографічної про-
дукції, розширення структури довідково-інформаційних можливостей, використання
словниково-інформаційних джерел.
Зазначимо, що монографія професора В. Половця відповідає загальним вимогам
Інституту біографічних досліджень. У ній глибоко вивчена біографія О. Марковича,
його державна, громадська і науково-літературна діяльність. Для цього автором були
залучені як архівні неопубліковані, так і опубліковані джерела, широко використана
монографічна література. Значний обсяг залученої інформації міститься у справах,
Сіверянський літопис 169
що зберігаються в Державному архіві Чернігівської області. З фондів архіву ми ді-
знаємося про державну службу О. Марковича в Чернігівській губернській управі,
на посадах предводителя Глухівського повітового дворянства, генерального судді
Чернігівського губернського суду, предводителя Чернігівського губернського дво-
рянського зібрання. Значно доповнили історичні джерела публікації документальних
матеріалів у часописі «Киевская Старина», в яких містилися статистичні записи про
дворян, їхні маєтки та землеволодіння. Серед авторів, хто на той час активно публі-
кувався на сторінках часопису, були П. Житецький, А. Лотоцький, І. Лучицький,
В. Науменко, А. Фойницький, В. Ястребов та ін. Важливий внесок у дослідження
даної проблеми зробив О. Лазаревський, який не тільки публікував у ньому свої
розвідки, а й тривалий час очолював редколегію часопису.
Структурно монографія В. Половця складається з чотирьох глав, списку джерел
та літератури і додатків. У ній розглядаються: дитинство та юність О. Марковича,
його державна служба, перебування на виборних посадах, літературна та наукова
діяльність.
У першому розділі книги – «Дитинство та юність О. Марковича» – розповіда-
ється про його дитячі роки, домашнє виховання й освіту, навчання в Харкові, перші
літературні спроби, озаглавлені «Записками», ознайомлення з великим домашнім
архівом діда, Якова Андрійовича та старшого брата, Якова Михайловича, докумен-
тами козацької старшини, окремі з яких уперше були опубліковані у двох книжках
Харківського часопису «Український журнал» під заголовком «Малоросійська
старина». Як пише автор, це був перший досвід обнародування паперів сімейного
архіву, причому документів, які до цього не друкувалися.
«Державна служба» – другий розділ монографії професора В. Половця. Після
закінчення навчання в Харкові О. Маркович вступив на службу до канцелярії Черні-
гівського губернатора, де прослужив з 1808 по 1812 рік. Отримавши чин колезького
регістратора, він подав у відставку. Як дворянин О. Маркович розглядав державну
службу у якості засобу для потрапляння до лав чиновництва на виборну посаду, де
можна було б одержувати відповідні чини та у своєму маєтку займатися поміщицьким
господарством. Однак з’ясувалося, що для виборної дворянської посади двадцяти-
дворічний вік претендента був недостатнім. Тому О. Марковичу довелося ще попра-
цювати в Державній експедиції по ревізії рахунків та в департаменті Міністерства
юстиції і лише в 1818 р. звільнитися згідно з поданою заявою.
Заслуговує на увагу третій розділ монографії – «Виборні посади». У ній мова
йде про роботу О. Марковича на посаді глухівського повітового судді та почесного
наглядача Глухівського повітового училища. У 1827 р. О. Марковича обрали губерн-
ським генеральним суддею. На цій посаді він працював до 1832 р. Автор монографії
зробив ґрунтовний аналіз розглянутих справ за чотири роки. З’ясувалося, що за цей
час суд розглянув 625 кримінальних та цивільних справ, розмаїття яких свідчить,
що, приєднавши українські землі, Російська імперія отримала у спадок складну
систему судоустрою. Структура судової системи і підсудність судів не була чітко
визначена законом, і в цьому полягала складність роботи губернського генерального
судді О. Марковича.
У 1832 р. О. Марковича, як зазначається в монографії, було обрано губернським
предводителем дворянства. На цій посаді він працював до 1838 р. Служба предводи-
теля дворянства була почесним обов’язком, виконувалася безоплатно, часто вимагала
залучення його особистих коштів. Утім, губернський предводитель дворянства корис-
тувався незалежністю від місцевої влади, наділявся правами державного чиновника,
обирався строком на три роки, але, як правило, служив по кілька строків. Разом з тим,
перебуваючи на посаді предводителя губернського дворянства, О. Маркович вніс
проєкт про звільнення селян з кріпацтва.
В останній главі книги – «Літературні та наукові розвідки» – розглядається низка
літературних замальовок та основні твори О. Марковича, до яких належать «Мало-
российская свадьба», «Исторический очерк г. Глухова», «История Гамалеевского
монастыря», «Исторические и статистические записки о дворянском сословии и
170 Сіверянський літопис
дворянских имуществах Черниговской губернии». Зазначені праці носять як літе-
ратурний, так і дослідницький характер.
Заслуговують на увагу сторінки монографії професора В. Половця про перебу-
вання М.В. Гоголя в с. Сварков, його знайомство з домашнім архівом О. Марковича,
щирим прихильником автора «Вечорів» і «Миргорода». Знаменитий письменник
зацікавився «Щоденником» господаря садиби генерального підскарбія Я.А. Мар-
ковича. Гарне враження на М.В. Гоголя справила Миколаївська церква с. Сварков,
побудована на кошти Я.А. Марковича в 1743 – 1757 рр.
У монографії подається інформація щодо історії з сімейним архівом О. Марковича.
Виявляється, що за його нащадків архів було розподілено між маєтками в с. Турівці
Прилуцького повіту, с. Сварков Глухівського повіту і с. Шабалинів Сосницького по-
віту Чрнігівської губернії. Конкретні засновники та вміст Шабалинівського зібрання
сосницької гілки роду Марковичів на сьогодні залишаються невідомими. Турівське
зібрання, значно поповнене Миколою Марковичем, на початку ХХ ст. перейшло до
Московської Румянцевської бібліотеки (нині Державна публічна бібліотека Росій-
ської Федерації). Інша частина потрапила в ХХ ст. до Інституту російської літератури
РАН у Санкт-Петербурзі.
У контексті зазначеного привертає увагу виділений окремо в монографії заповіт
О. Марковича. У ньому він заповідав своїм спадкоємцям управляти маєтком за тих
правил, якими керувався сам, і зберігати порядок, який при ньому існував – продовжу-
вати утримувати власним коштом в с. Сварков лікарню для лікування інфекційних
хвороб, школу в с. Сварков і Перервенцях, півчих церковного хору, надавати допо-
могу бідним, хворим, забезпечувати належною річною оплатою священиків і причет.
Помер О. Маркович 1865 р. бездітним, був похований в с. Сварков (нині Сваркове)
Сумської області. Всього за три місяці до смерті він був обраний повітовим гласним
земства. Дослідники життя і творчості О. Марковича вважають, що він міг би стати
видатним земським діячем.
Державні та виборні посади, як зазначає у передмові професор В. Половець, спри-
яли формуванню особистості О. Марковича, який поєднав у собі кращі риси старшого
покоління Марковичів. Аналіз домашнього архіву, біографій своїх попередників, що-
денників діда Якова Марковича сформував його цілісний світогляд, працьовитість,
інтелектуальну та професійну підготовку. Саме вони стали взірцем у намаганні своїм
особистим прикладом поповнити прогалини в історії губернії цікавими науковими
і літературними розвідками.
У цілому ж, на наш погляд, слід подякувати авторові книги за нову монографію
як важливий крок у подальшому розвитку краєзнавчих досліджень на Чернігівщині.
Микола БУШИН
Дата подання: 16 жовтня 2019 р.
DOI: 10.5281/zenodo.3593622
|