«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни і створення сучасної України, 1914 –1954». Основний висновок праці, винесений в анотацію: фронтові м'ясорубки, терор, Голодомор і геноциди...
Gespeichert in:
Datum: | 2019 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162854 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна / О. Гогун // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 161-163. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-162854 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1628542020-01-18T01:26:43Z «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна Гогун, О. Рецензії. Огляди. Анотації Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни і створення сучасної України, 1914 –1954». Основний висновок праці, винесений в анотацію: фронтові м'ясорубки, терор, Голодомор і геноциди викували з україномовного населення українців. З таким підходом і тематичним ракурсом книгу непросто помістити в історіографічний контекст. 2019 Article «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна / О. Гогун // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 161-163. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3593618 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162854 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації |
spellingShingle |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації Гогун, О. «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна Сiверянський літопис |
description |
Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена
нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни
і створення сучасної України, 1914 –1954». Основний висновок праці, винесений в
анотацію: фронтові м'ясорубки, терор, Голодомор і геноциди викували з україномовного населення українців. З таким підходом і тематичним ракурсом книгу непросто помістити в історіографічний контекст. |
format |
Article |
author |
Гогун, О. |
author_facet |
Гогун, О. |
author_sort |
Гогун, О. |
title |
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна |
title_short |
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна |
title_full |
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна |
title_fullStr |
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна |
title_full_unstemmed |
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна |
title_sort |
«модернізація» в убозтво: у канаді вийшла книга про страждання україни від миколи ii до сталіна |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2019 |
topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162854 |
citation_txt |
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна / О. Гогун // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 161-163. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT goguno modernízacíâvuboztvoukanadívijšlaknigaprostraždannâukraínivídmikoliiidostalína |
first_indexed |
2025-07-14T15:20:45Z |
last_indexed |
2025-07-14T15:20:45Z |
_version_ |
1837636199672446976 |
fulltext |
Сіверянський літопис 161
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
«МОДЕРНІЗАЦІЯ» В УБОЗТВО: У КАНАДІ
ВИЙШЛА КНИГА ПРО СТРАЖДАННЯ
УКРАЇНИ ВІД МИКОЛИ II ДО СТАЛІНА
Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена
нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни
і створення сучасної України, 1914 –1954»1. Основний висновок праці, винесений в
анотацію: фронтові м’ясорубки, терор, Голодомор і геноциди викували з україномов-
ного населення українців. З таким підходом і тематичним ракурсом книгу непросто
помістити в історіографічний контекст.
При цьому перед читачем постає не стільки аналіз, скільки упорядкований перелік
фактів, поряд з яким вкраплені історіософсько-геополітичні пасажі у дусі згаданого
в цій роботі Самюеля Хантінгтона2. Проте цього автора активно критикували навіть
неоконсерватори, наприклад, Френсіс Фукуяма. Він, зокрема, звертав увагу на від-
сталість поглядів цього теоретика розвитку цивілізації і вважав висновки Хантінгтона
відірваними від дійсності.
Після прочитання рецензованої книги можна залишитися при переконанні, що,
всупереч твердженню її автора, війна не є каталізатором державного будівництва і,
тим більше, вбивство не може бути двигуном прогресу. Національне українське від-
родження розпочалося не внаслідок війни, а за підсумками демократичної революції
1905 р. За більшовицького правління українізація відбувалася у відносно мирні і
порівняно ситі 1920-і роки Непу, а згорнута була під час Голодомору. Друге, нехай і
боязке та обмежене українське відродження ХХ ст. мало місце під час доби «відлиги»,
коли закінчився період сталінських репресій.
Книга побудована за хронологічним принципом. Окрім двох світових воєн, в історії
України ХХ ст. штучно виділяється ще одна тотальна війна – соціальна інженерія,
тобто більшовицькі звірства від 1917 до 1941 р. Але ж створення покірних тилів (не-
зрозуміло, що це таке) – лише одна з причин цього кровопролиття. Надексплуатація,
державний розбій теж призводили до мільйонів жертв. А післявоєнний період у ре-
цензованій роботі названий просто «сталінська Україна», що у зв’язку із заголовком і
дослідницьким фокусом виглядає як спрощення. На думку деяких дослідників, у 1945
– 1953 рр. вождь цілеспрямовано вів світ до розв’язання Третьої світової війни3. Але
про це в монографії немає згадок, і, відповідно, такий важливий процес не описаний на
найбагатшому українському матеріалі. Не розглянутий навіть голод 1946 – 47 років.
При підготовці роботи не використані книги таких фахівців із США, як Річард
Раак4 і Алан Левін5, які в контексті аналізу сталінських прагнень є для північноаме-
риканської історіографії ключовими.
1 G. Liber. Total Wars and the Making of Modern Ukraine, 1914-1954. Toronto, 2016. 416 P.
2 S. P. Hantington. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. New York:
1996.
3 V. Zubok A Filed Imperie: The Soviet Union in Cold War from Stalin to Gorbachev. The
University of North Caroline Press, 2009, P. 85; Закорецкий К. Третья мировая война Сталина. М.:
Яуза-Пресс, 2009; Вайскопф М. Писатель Сталин. М.: НЛО, 2001, с. 83; Илизаров Б.С. Тайная
жизнь Сталина. По материалам его библиотеки и архива. Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Вече, 2003,
с. 459; История России ХХ век. Эпоха сталинизма (1923-1953). Том II / Под ред. А.Б. Зубова.
М.: Издательство «Э», 2017. С. 610 – 744; Афиани В., Фурсенко А. Сталин хотел воевать с
США. Только его смерть предотвратила Третью мировую // Новая Газета. No 15. 27.02.2003.
4 R. Raack. Stalin’s Drive to the West, 1938-1945. The Origins of the Cold War. Stanford, 1996.
5 A. J. Levine. Stalin’s Last War. Korea and the Approach to World War III. Londonetal., 2005.
162 Сіверянський літопис
Тому абсолютно не переконливою виглядає відповідь або, швидше, відповіді на
питання, яке могло б стати в книзі головними: навіщо? Кому і для чого потрібно було
нагромаджувати гори трупів в Україні протягом цих сорока років?
Одне з пояснень, запропоноване в монографії, – стратегічне і економічне зна-
чення цієї території як житниці Європи, оскільки, мовляв, без українського хліба
війну не виграти і світового панування не досягти (р. 287). Проте у 1917 р. Україна
була все ще у складі Російської імперії, коли та війну програла. Потім Німеччина і
Австро-Угорщина захопили усю її територію, отримали стратегічні запаси і … одразу
ж змушені були капітулювати і припинити своє існування у якості імперій. Сталін і
Гітлер то отримували, то втрачали Україну, але війну вони вели не хлібом, а танками
і гарматами, які виробляли заводи Сілезії і Уралу. І розорена комуністами Україна
давала Гітлеру вже не багато продовольства. Рейх забирав їжу і в інших підкорених
країнах Європи.
На сьогодні відносно Першої світової війни все ж виглядає більш переконливим
традиційне пояснення гегемоністських прагнень європейських держав, згідно з яким
основним вузлом протиріччя були Балкани.
Але абсолютно бентежить тлумачення бажань і схильностей Сталіна: у книзі
стверджується, що він хотів модернізувати країну. Але як же так вийшло, що народ,
навіть у ті періоди, коли він не вимирав, – насправді не жив, а животів в умовах злид-
нів, дефіциту, скупченості і бруду? Адже аж ніяк не пов’язується з модерном картина
обірваних, охлялих, хворих і питущих мешканців бараків, землянок, комуналок або
обшарпаних хат6.
Таким чином, навіть назва книги містить невірний смисловий відтінок: в пе-
ріод 1914 по 1954 рр. була створена не сучасна (анг. – modern), а нинішня (анг. –
contemporary) Україна – в територіальному сенсі, тобто відносно державних кордонів.
В якості ознак модернізації в монографії наводяться такі вибіркові показники, як
зростання рівня письменності і частки міського населення (р. 284). Але в Ісландії,
наприклад, майже поголовне уміння читати спостерігалося ще з періоду середньо-
віччя, що, проте, не зробило цей бідний рибальський острів взірцем для людства. А в
Італії XXI ст. спостерігається вже повільна деурбанізація. І це не ознака здичавіння
країни, а навпаки: наслідок розвитку засобів зв’язку і зростання життєвого рівня. Все
більше людей може дозволити собі вибратися з багатоповерхівок, сум’яття і міського
шуму в особняк на природі.
Комунізм і, в широкому сенсі, тоталітаризм є феодальною реакцією на розвиток
ринкових відносин. Ідеологія вилучення власності і, як наслідок, придушення свобо-
ди глибоко архаїчна за своєю природою. Микола Бердяєв інтуїтивно відчув напрям
більшовицької і фашистської «революцій» і тому саме так і назвав своє найяскравіше
есе 1924 р.: «Нове середньовіччя».
Сталін проводив не модернізацію, а примітивізацію країни. Численні самостійні
господарства перейшли в режим ручного управління одного деспота. Йому необхідно
було підпорядкувати своїй владі двісті мільйонів рабів. Це було засобом для створення
військової машини на шляху до захоплення планети і власної безроздільної влади.
А в книзі Сталін зі своїми прибічниками побічно виправдовуються як люди прос-
то хворі – параноїки (р. 133), схиблені на захисті країни (р. 157, 251, 286), з якої Коба
витягав усі жили і витрачав, витрачав її життя на зброю для завоювань, в яких він
щедро гробив населення.
Голодомор з колективізацією в монографії витлумачені просто як помилка
кремлівського вождя. Нібито, вони стали проявом його радикально-оптимістичних
планів індустріалізації, нерозуміння складності сільськогосподарського виробництва
і людського чинника, «ірраціональності», віри в колгоспи як джерело процвітання
(р. 162-164).
Рецензована робота не є воєнно-історичним дослідженням: у ній відсутні описи
операцій, аналіз тактики і стратегії. Немало сказано про українізацію і національну
6 Меерович М. Наказание жилищем. Жилищная политика в СССР как средство управ-
ления людьми, 1917 –1937. М., 2008.
Сіверянський літопис 163
політику, які основної теми книги – воєн – стосуються побічно, проте немає огляду
стану промисловості, насамперед ВПК, заводи якого діють в Україні і сьогодні. На
світовому ринку країна і зараз може запропонувати зброю, але, окрім неї, на сьогодні
у нас не так багато промислових здобутків. При цьому за рівнем прибутків на душу
населення українці, за даними Всесвітнього банку, в 2017 р. перебували наприкінці
світового списку: на 127 місці. Тобто від воєнізованого минулого до заможної сучас-
ності нам ще належить дійти.
Два беззаперечні досягнення післяреволюційного періоду – запровадження
безвізового режиму з Євросоюзом і декомунізація – є усього лише поверненням на
століття назад, у 1913-й рік. За царату підданий імперії виїжджав за кордон, просто
отримуючи штамп у паспорт або, якщо такого не мав, за невеликий хабар.
У книзі недооцінена агресивність сталінізму, і так само на останній сторінці опо-
відання Путін представлений ледь не телепнем, який на міжнародній арені просто не
розуміє, що робить, мимоволі штовхаючи сусідню країну в чужі руки: «Український
проект (добре, що хоч не «змова». – О. Г.) слугує для посилення психологічної межі
між українцями і росіянами, заради приєднання до загальноєвропейських інститутів
в якості рівноправного партнера і отримання прямого доступу до цивілізованого сві-
ту – досі залишається у стадії розробки. Євромайдан – революція 2014 р. і поточна
війна Росії проти України, можливо, прискорили ці процеси» (р. 290).
Проте прямим наслідком загарбань і битв стала територіальна суперечка, без
вирішення якої Україну не приймуть ні в НАТО, ні в Євросоюз, ні в ряд інших між-
народних організацій. Крім того, Путін у Криму розпочав тотальну русифікацію, яка
ускладнить повернення цієї землі під владу Києва. А вторгнення в Донбас призвело
до подальшого зубожіння населення. Це сприяє «прямому доступу до великого
світу» хіба що в сенсі масового виїзду українців на захід або в Москву на заробітки.
Таким чином, не війна, а демократизація Росії і, як наслідок, справжній мир є чи
не основними умовами, які можуть сприяти довгоочікуваному настанню нормального
життя від Ужгорода до Севастополя. І поширення свободи і добробуту є як необхід-
ними умовами, так і основними показниками прогресу.
Олександр ГОГУН
Дата подання: 16 липня 2019 р.
DOI: 10.5281/zenodo.3593618
|