«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна

«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна

Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни і створення сучасної України, 1914 –1954». Основний висновок праці, винесений в анотацію: фронтові м'ясорубки, терор, Голодомор і геноциди...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Гогун, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2019
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
Рецензії. Огляди. Анотації
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162854
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна / О. Гогун // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 161-163. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-162854
record_format dspace
spelling irk-123456789-1628542020-01-18T01:26:43Z «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна Гогун, О. Рецензії. Огляди. Анотації Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни і створення сучасної України, 1914 –1954». Основний висновок праці, винесений в анотацію: фронтові м'ясорубки, терор, Голодомор і геноциди викували з україномовного населення українців. З таким підходом і тематичним ракурсом книгу непросто помістити в історіографічний контекст. 2019 Article «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна / О. Гогун // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 161-163. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3593618 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162854 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії. Огляди. Анотації
Рецензії. Огляди. Анотації
spellingShingle Рецензії. Огляди. Анотації
Рецензії. Огляди. Анотації
Гогун, О.
«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
Сiверянський літопис
description Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни і створення сучасної України, 1914 –1954». Основний висновок праці, винесений в анотацію: фронтові м'ясорубки, терор, Голодомор і геноциди викували з україномовного населення українців. З таким підходом і тематичним ракурсом книгу непросто помістити в історіографічний контекст.
format Article
author Гогун, О.
author_facet Гогун, О.
author_sort Гогун, О.
title «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
title_short «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
title_full «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
title_fullStr «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
title_full_unstemmed «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна
title_sort «модернізація» в убозтво: у канаді вийшла книга про страждання україни від миколи ii до сталіна
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2019
topic_facet Рецензії. Огляди. Анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162854
citation_txt «Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи II до Сталіна / О. Гогун // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 161-163. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT goguno modernízacíâvuboztvoukanadívijšlaknigaprostraždannâukraínivídmikoliiidostalína
first_indexed 2025-07-14T15:20:45Z
last_indexed 2025-07-14T15:20:45Z
_version_ 1837636199672446976
fulltext Сіверянський літопис 161 РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ «МОДЕРНІЗАЦІЯ» В УБОЗТВО: У КАНАДІ ВИЙШЛА КНИГА ПРО СТРАЖДАННЯ УКРАЇНИ ВІД МИКОЛИ II ДО СТАЛІНА Поголовному людиновбивству в першій половині ХХ ст. в Україні присвячена нова компілятивна книга американського славіста Джорджа Лібера: «Тотальні війни і створення сучасної України, 1914 –1954»1. Основний висновок праці, винесений в анотацію: фронтові м’ясорубки, терор, Голодомор і геноциди викували з україномов- ного населення українців. З таким підходом і тематичним ракурсом книгу непросто помістити в історіографічний контекст. При цьому перед читачем постає не стільки аналіз, скільки упорядкований перелік фактів, поряд з яким вкраплені історіософсько-геополітичні пасажі у дусі згаданого в цій роботі Самюеля Хантінгтона2. Проте цього автора активно критикували навіть неоконсерватори, наприклад, Френсіс Фукуяма. Він, зокрема, звертав увагу на від- сталість поглядів цього теоретика розвитку цивілізації і вважав висновки Хантінгтона відірваними від дійсності. Після прочитання рецензованої книги можна залишитися при переконанні, що, всупереч твердженню її автора, війна не є каталізатором державного будівництва і, тим більше, вбивство не може бути двигуном прогресу. Національне українське від- родження розпочалося не внаслідок війни, а за підсумками демократичної революції 1905 р. За більшовицького правління українізація відбувалася у відносно мирні і порівняно ситі 1920-і роки Непу, а згорнута була під час Голодомору. Друге, нехай і боязке та обмежене українське відродження ХХ ст. мало місце під час доби «відлиги», коли закінчився період сталінських репресій. Книга побудована за хронологічним принципом. Окрім двох світових воєн, в історії України ХХ ст. штучно виділяється ще одна тотальна війна – соціальна інженерія, тобто більшовицькі звірства від 1917 до 1941 р. Але ж створення покірних тилів (не- зрозуміло, що це таке) – лише одна з причин цього кровопролиття. Надексплуатація, державний розбій теж призводили до мільйонів жертв. А післявоєнний період у ре- цензованій роботі названий просто «сталінська Україна», що у зв’язку із заголовком і дослідницьким фокусом виглядає як спрощення. На думку деяких дослідників, у 1945 – 1953 рр. вождь цілеспрямовано вів світ до розв’язання Третьої світової війни3. Але про це в монографії немає згадок, і, відповідно, такий важливий процес не описаний на найбагатшому українському матеріалі. Не розглянутий навіть голод 1946 – 47 років. При підготовці роботи не використані книги таких фахівців із США, як Річард Раак4 і Алан Левін5, які в контексті аналізу сталінських прагнень є для північноаме- риканської історіографії ключовими. 1 G. Liber. Total Wars and the Making of Modern Ukraine, 1914-1954. Toronto, 2016. 416 P. 2 S. P. Hantington. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. New York: 1996. 3 V. Zubok A Filed Imperie: The Soviet Union in Cold War from Stalin to Gorbachev. The University of North Caroline Press, 2009, P. 85; Закорецкий К. Третья мировая война Сталина. М.: Яуза-Пресс, 2009; Вайскопф М. Писатель Сталин. М.: НЛО, 2001, с. 83; Илизаров Б.С. Тайная жизнь Сталина. По материалам его библиотеки и архива. Изд. 2-е, испр. и доп. М.: Вече, 2003, с. 459; История России ХХ век. Эпоха сталинизма (1923-1953). Том II / Под ред. А.Б. Зубова. М.: Издательство «Э», 2017. С. 610 – 744; Афиани В., Фурсенко А. Сталин хотел воевать с США. Только его смерть предотвратила Третью мировую // Новая Газета. No 15. 27.02.2003. 4 R. Raack. Stalin’s Drive to the West, 1938-1945. The Origins of the Cold War. Stanford, 1996. 5 A. J. Levine. Stalin’s Last War. Korea and the Approach to World War III. Londonetal., 2005. 162 Сіверянський літопис Тому абсолютно не переконливою виглядає відповідь або, швидше, відповіді на питання, яке могло б стати в книзі головними: навіщо? Кому і для чого потрібно було нагромаджувати гори трупів в Україні протягом цих сорока років? Одне з пояснень, запропоноване в монографії, – стратегічне і економічне зна- чення цієї території як житниці Європи, оскільки, мовляв, без українського хліба війну не виграти і світового панування не досягти (р. 287). Проте у 1917 р. Україна була все ще у складі Російської імперії, коли та війну програла. Потім Німеччина і Австро-Угорщина захопили усю її територію, отримали стратегічні запаси і … одразу ж змушені були капітулювати і припинити своє існування у якості імперій. Сталін і Гітлер то отримували, то втрачали Україну, але війну вони вели не хлібом, а танками і гарматами, які виробляли заводи Сілезії і Уралу. І розорена комуністами Україна давала Гітлеру вже не багато продовольства. Рейх забирав їжу і в інших підкорених країнах Європи. На сьогодні відносно Першої світової війни все ж виглядає більш переконливим традиційне пояснення гегемоністських прагнень європейських держав, згідно з яким основним вузлом протиріччя були Балкани. Але абсолютно бентежить тлумачення бажань і схильностей Сталіна: у книзі стверджується, що він хотів модернізувати країну. Але як же так вийшло, що народ, навіть у ті періоди, коли він не вимирав, – насправді не жив, а животів в умовах злид- нів, дефіциту, скупченості і бруду? Адже аж ніяк не пов’язується з модерном картина обірваних, охлялих, хворих і питущих мешканців бараків, землянок, комуналок або обшарпаних хат6. Таким чином, навіть назва книги містить невірний смисловий відтінок: в пе- ріод 1914 по 1954 рр. була створена не сучасна (анг. – modern), а нинішня (анг. – contemporary) Україна – в територіальному сенсі, тобто відносно державних кордонів. В якості ознак модернізації в монографії наводяться такі вибіркові показники, як зростання рівня письменності і частки міського населення (р. 284). Але в Ісландії, наприклад, майже поголовне уміння читати спостерігалося ще з періоду середньо- віччя, що, проте, не зробило цей бідний рибальський острів взірцем для людства. А в Італії XXI ст. спостерігається вже повільна деурбанізація. І це не ознака здичавіння країни, а навпаки: наслідок розвитку засобів зв’язку і зростання життєвого рівня. Все більше людей може дозволити собі вибратися з багатоповерхівок, сум’яття і міського шуму в особняк на природі. Комунізм і, в широкому сенсі, тоталітаризм є феодальною реакцією на розвиток ринкових відносин. Ідеологія вилучення власності і, як наслідок, придушення свобо- ди глибоко архаїчна за своєю природою. Микола Бердяєв інтуїтивно відчув напрям більшовицької і фашистської «революцій» і тому саме так і назвав своє найяскравіше есе 1924 р.: «Нове середньовіччя». Сталін проводив не модернізацію, а примітивізацію країни. Численні самостійні господарства перейшли в режим ручного управління одного деспота. Йому необхідно було підпорядкувати своїй владі двісті мільйонів рабів. Це було засобом для створення військової машини на шляху до захоплення планети і власної безроздільної влади. А в книзі Сталін зі своїми прибічниками побічно виправдовуються як люди прос- то хворі – параноїки (р. 133), схиблені на захисті країни (р. 157, 251, 286), з якої Коба витягав усі жили і витрачав, витрачав її життя на зброю для завоювань, в яких він щедро гробив населення. Голодомор з колективізацією в монографії витлумачені просто як помилка кремлівського вождя. Нібито, вони стали проявом його радикально-оптимістичних планів індустріалізації, нерозуміння складності сільськогосподарського виробництва і людського чинника, «ірраціональності», віри в колгоспи як джерело процвітання (р. 162-164). Рецензована робота не є воєнно-історичним дослідженням: у ній відсутні описи операцій, аналіз тактики і стратегії. Немало сказано про українізацію і національну 6 Меерович М. Наказание жилищем. Жилищная политика в СССР как средство управ- ления людьми, 1917 –1937. М., 2008. Сіверянський літопис 163 політику, які основної теми книги – воєн – стосуються побічно, проте немає огляду стану промисловості, насамперед ВПК, заводи якого діють в Україні і сьогодні. На світовому ринку країна і зараз може запропонувати зброю, але, окрім неї, на сьогодні у нас не так багато промислових здобутків. При цьому за рівнем прибутків на душу населення українці, за даними Всесвітнього банку, в 2017 р. перебували наприкінці світового списку: на 127 місці. Тобто від воєнізованого минулого до заможної сучас- ності нам ще належить дійти. Два беззаперечні досягнення післяреволюційного періоду – запровадження безвізового режиму з Євросоюзом і декомунізація – є усього лише поверненням на століття назад, у 1913-й рік. За царату підданий імперії виїжджав за кордон, просто отримуючи штамп у паспорт або, якщо такого не мав, за невеликий хабар. У книзі недооцінена агресивність сталінізму, і так само на останній сторінці опо- відання Путін представлений ледь не телепнем, який на міжнародній арені просто не розуміє, що робить, мимоволі штовхаючи сусідню країну в чужі руки: «Український проект (добре, що хоч не «змова». – О. Г.) слугує для посилення психологічної межі між українцями і росіянами, заради приєднання до загальноєвропейських інститутів в якості рівноправного партнера і отримання прямого доступу до цивілізованого сві- ту – досі залишається у стадії розробки. Євромайдан – революція 2014 р. і поточна війна Росії проти України, можливо, прискорили ці процеси» (р. 290). Проте прямим наслідком загарбань і битв стала територіальна суперечка, без вирішення якої Україну не приймуть ні в НАТО, ні в Євросоюз, ні в ряд інших між- народних організацій. Крім того, Путін у Криму розпочав тотальну русифікацію, яка ускладнить повернення цієї землі під владу Києва. А вторгнення в Донбас призвело до подальшого зубожіння населення. Це сприяє «прямому доступу до великого світу» хіба що в сенсі масового виїзду українців на захід або в Москву на заробітки. Таким чином, не війна, а демократизація Росії і, як наслідок, справжній мир є чи не основними умовами, які можуть сприяти довгоочікуваному настанню нормального життя від Ужгорода до Севастополя. І поширення свободи і добробуту є як необхід- ними умовами, так і основними показниками прогресу. Олександр ГОГУН Дата подання: 16 липня 2019 р. DOI: 10.5281/zenodo.3593618

Ähnliche Einträge