Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)

Стаття присвячена керамічному комплексу, виявленому в шарі засипки одного з внутрішніх ровів Пастирського городища, на ділянці, що була досліджена у 2017 р. Комплекс кераміки включає грубо ліпний слов'янський та кружальний посуд пастирського типу....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Скиба, А.В., Баранов, В.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162987
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.) / А.В. Скиба, В.І. Баранов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 67-74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162987
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1629872020-01-21T01:26:07Z Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.) Скиба, А.В. Баранов, В.І. Публікація археологічних матеріалів Стаття присвячена керамічному комплексу, виявленому в шарі засипки одного з внутрішніх ровів Пастирського городища, на ділянці, що була досліджена у 2017 р. Комплекс кераміки включає грубо ліпний слов'янський та кружальний посуд пастирського типу. The article is devoted to the ceramic complex from the inner moat of the Pastyrske hill-fort (plot, investigated in 2017). At the site fragments are at least 20 ceramic vessels — 16 hand-made vessels and 4 whellmade vessels. Chronological indicators found on the object allow to determine the chronological date of creation of the complex within the middle of the 7th — the middle of the 8th century. The nature of the layer in which the ceramics was found indicates that the ditch was purposefully filled in a short time after the fire on the territory of the settlement. This ceramic crockery is most likely to come from structures located on the territory of the «citadel» of the settlement and were destroyed during a fire. 2019 Article Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.) / А.В. Скиба, В.І. Баранов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 67-74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162987 904.23(477.46)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Скиба, А.В. Баранов, В.І. Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.) Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена керамічному комплексу, виявленому в шарі засипки одного з внутрішніх ровів Пастирського городища, на ділянці, що була досліджена у 2017 р. Комплекс кераміки включає грубо ліпний слов'янський та кружальний посуд пастирського типу.
format	Article
author	Скиба, А.В. Баранов, В.І.
author_facet	Скиба, А.В. Баранов, В.І.
author_sort	Скиба, А.В.
title	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)
title_short	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)
title_full	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)
title_fullStr	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)
title_full_unstemmed	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)
title_sort	пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162987
citation_txt	Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.) / А.В. Скиба, В.І. Баранов // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 67-74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT skibaav pastirsʹkegorodiŝekeramíčnijkompleksízzasipkivnutríšnʹogorovuzarezulʹtatamidoslídženʹu2017r AT baranovví pastirsʹkegorodiŝekeramíčnijkompleksízzasipkivnutríšnʹogorovuzarezulʹtatamidoslídženʹu2017r
first_indexed	2025-07-14T15:30:45Z
last_indexed	2025-07-14T15:30:45Z
_version_	1837636828711092224
fulltext	67ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) удк: 904.23(477.46)”653” а. В. Скиба, В. і. Баранов пАсТиРсьКЕ ГОРОДищЕ: КЕРАМІчНиЙ КОМпЛЕКс ІЗ ЗАсипКи ВНУТРІШНьОГО РОВУ (за результатами досліджень у 2017 р.) Стаття присвячена керамічному комплексу, виявленому в шарі засипки одного з внутрішніх ровів Пастирського городища, на ділянці, що була досліджена у 2017 р. Комплекс кераміки включає грубо ліпний слов’янський та кружальний посуд пастирського типу. ключові слова: раннє середньовіччя, Пастирське городище, кераміка. у 2017 р. експедиція інституту археології нан україни, за участі київського національного уні- верситету ім. т. г. Шевченка і таврійського націо- нального університету ім. в. і. вернадського, від- новлено після тривалої перерви дослідження на Пастирському городищі (с. Пастирське смілянсь- кого р-ну черкаської обл.), що було найбільшим за межами візантійської імперії ремісничим, тор- гівельним і військово-адміністративним центром на сході європи у ранньому середньовіччі. городище у с. Пастирське («жарище») від- крив і частково дослідив в. в. хвойка у 1898 і 1901 рр., тоді ж було складено і перший план пам’ятки (хвойко 1905, с. 94—98). у 1938 р. роз- відки на правобережній частині городища зроби- ла і. в. Фабриціус (Фабрициус 1938), а в 1939 р. с. в. коршенко (Петров 1948, с. 79). у 1946 р. об- слідування городища здійснив П. н. третьяков (третьяков 1947, с. 99, рис. 3), а у 1949 і 1955 рр. на городищі провів розкопки м. ю. брайчевсь- кий (брайчевський 1955, с. 67—76, рис. 1; 1957, с. 94—96; яковенко 1966, с. 175—186, рис. 1—3). найінформативніші, комплексні й систематич- ні дослідження здійснила ае під керівництвом о. м. Приходнюка у 1990—1993, 1995, 1997— 1998 рр. (Приходнюк 2005). до унікальних рис городища належить складна внутрішня структура, що включала © а. в. скиба, в. і. баранов, 2019 відділену внутрішніми оборонними лініями цитадель у західній, правобережній частині пам’ятки. за планом в. хвойки 1901 р. вона являла собою ділянку, площею близько 0,5 га, що відокремлювалась зовнішнім валом та трь- ома меншими валами зсередини. останні були зневільовані у першій половині хх ст. і до на- шого часу не збереглися. у 1990-х рр. о. м. Приходнюк у південно-за- хідній, правобережній частині городища дослі- див три об’єкти, довжиною 49,4, 37 та 27,8 м, ін- тепритовані дослідником як «довгі споруди» та були пов’язані ним з внутрішніми оборонними лініями, позначеними на плані в. хвойки. 2017 р. продовжено дослідження одного з внутрішніх ровів цитаделі («довга споруда 3»). розкрито його ділянку, протяжністю 12 м. час- тина об’єкту, досліджуваного о. м. Приходню- ком у 1998 р., довжиною до 3 м, що заходила в наш розкоп і раніше була засипана, була роз- крита нами знову (рис. 1). Ширина рову за верхнім контуром становила 3,9—5,0 та 1,2—2,4 м за нижнім. глибина від рівня материка сягала 0,9—1,0 м в східній час- тині та 1,25—1,35 м в західній. Профіль рову мав східчастий характер, за рахунок ескарпу та контрескарпу з кожної зі сторін. досліджена у 2017 р. ділянка об’єкту за довгою віссю була зорієнтована відносно лінії північ-південь з відхиленням на схід близько 24°. із західної сторони рову простежено підошву валу шири- ною до 5 та до 0,30 м висотою. у центральній частині дослідженої нами ді- лянки об’єкту на рівні материкового дна зафік- совано сходинку висотою 0,30—0,35 м з пони- женням у північному напрямі, що мала вигляд пандусу, нахиленого під кутом 35° та протяж- ністю близько 0,6 м. Ще одна сходинка-присту- 68 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів пок була зафіксована в південній частині роз- копу. вона тягнулась від східного борту рову перпендикулярно його поздовжній вісі, маючи протяжність близько 0,70 м та висоту від 0,25 до 0,55 м, підвищуючись у східному напрямі. на всій довжині об’єкту розчищено обвуглені рештки двопанцерної оборонної дерев’яної стіни із глиняною забутовкою, що впала до рову (рис. 1). дерев’яні конструкції стіни включали вертикаль- ні стовпи розташовані з інтервалом 0,5—0,6 м один від одного та горизонтальні підпрямокутні в перетині колоди, які, вірогідно були запущені в пази. найкраще конструкції з дерева збереглися в центральній та південній частині розчищеної нами ділянки рову. стовпи фіксуються на довжи- ну до 1,6 м, товщина їх сягає 0,35 м. максималь- на довжина горизонтальних плах сягає 0,8 м при ширині до 0,20—0,22 м. товщина обвуглених фрагментів сягала 0,12—0,15 м. в усіх випадках, що підлягають визначенню, породою дерева був дуб. рештки дерев’яних конструкцій лежали під кутом близько 20—30° до поперечної вісі рову, виходячи вздовж західної його стінки на рівень фіксації верхнього контуру об’єкту. на двох ділянках об’єкту 1 (рову) безпосеред- ньо над обвугленими конструкціями оборонної стіни, що впала до рову, виявлено два скуп- чення фрагментів груболіпного слов’янського та кружального посуду пастирського типу. найбільше з них, що знаходилося в південній частині об’єкту (квадрати е—і / 6—9 сектору 34 аШ), мало загальну площу близько 4,0 × 1,5 м. у південній частині скупчення фрагменти ке- раміки фіксувались на глибині 0,99—1,25 м, в північній — 1,47—1,55 м. Ще одне скупчення фрагментів кераміки зафіксоване в північній частині відкритої нами ділянки рову на площі 2,5 × 0,7 м (квадрати е / 6—8 сектору 35 аШ), на глибині 2,77—3,13 м від точки R0 (рис. 1). серед скупчення кераміки містилась низка компактно розташованих розвалів посудин. в ін- ших випадках фрагменти від одних і тих самих посудин знаходилась в різних частинах скупчень. частина кераміки була повторно обпаленою. зазначені скупчення кераміки включали фрагменти не менш як від 20 окремих форм (посудин) — щонайменше 16 ліпних та 4 кру- жальних. загалом із заповнення дослідженої у 2017 р. об’єкту виявлено більше 650 фрагмен- тів кераміки. ліпний слов’янський посуд, що походить з об’єкту, представлений горщиками з характер- ною шорсткою нерівною поверхнею. зазвичай вона є плямистою з переважанням брунатного, чорного, рідше, сірого кольору. особливістю цьо- го посуду є абсолютне переважання жорстви в Рис. 1. План розкопу і та об’єкту 1 69ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Скиба, а. В., Баранов, В. і. Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову керамічному тісті, натомість, шамот трапляється вкрай рідко. розвали ліплених від руки посудин дозволяють відтворити повний профіль п’яти по- судин, ще два — більшу його частину (рис. 2—7). серед керамічних форм слід виділити роз- вал біконічного горщика із згладженим ребром (рис. 2: 1). від відомих раніше посудин цього типу він відрізняється ребром, розміщеним дещо ниж- че середини висоти, а також високою шийкою з сильно відігнутими на зовні вінцями (Приход- нюк 2005, рис. 77: 1; 78: 2; 81: 3; 83: 1, 2). Рис. 2. ліпний посуд з об’єкту 1 Рис. 3. ліпний посуд з об’єкту 1 Рис. 4. ліпний посуд з об’єкту 1 Рис. 5. ліпна посудина з об’єкту 1 70 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів варто виділити також розвал вер- хньої частини горщика з плавним вигином тулуба, максимальний діаметр якого знаходився приблиз- но на середині висоти. Посудина має високі, досить сильно відігнуті вінця, верхній край яких оздоблено пальцевими вдавленнями (рис. 2: 2). такі форми мають лише одинич- ні аналогії на пам’ятці (Приходнюк 2005, рис. 80: 5). три горщики, що представлені розвалами з повним профілем, та один — більшою його частиною, є присадкуватими за пропорціями (з максимальним діаметром при- близно рівним або дещо більшим за висоту посудини) та мали плече на середині або у верхній половині висоти (рис. 3: 2; 4; 6: 3). горщики подібних пропорцій складають най- чисельнішу групу серед ліпної кера- міки Пастирського городища (При- ходнюк 2005, с. 60—61, рис. 75—83). одна зі згаданих посудин, висотою 13 см, вирізняється порівняно тон- кими стінками та високими, сильно відхиленими назовні високі вінця- ми з потовщеним краєм, а також широким денцем, діаметр якого практично дорівнює діаметру ший- ки. Плече має плавний округлий вигин, мак- симальний діаметр знаходиться приблизно на рівні середини висоти (рис. 4: 2). інший горщик з цієї групи вирізняється крутим плечем, висо- та якого коливається від середини до верхньої третини висоти. він має високу вертикальну шийку та відігнуті на зовні вінця з потовще- ним краєм (рис. 3: 2). висота посудини складає Рис. 6. ліпний посуд з об’єкту 1 Рис. 7. ліпний посуд з об’єкту 1 Рис. 8. ліпний посуд з об’єкту 1 71ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Скиба, а. В., Баранов, В. і. Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову 13,4 см. Ще одна посудина, висо- тою 13,5 см, має добре виражений перегин, розміщений трохи вище середини висоти. максимальний діаметр цього горщика перевищує висоту. відхилені назовні вінця уздовж верхнього краю декорова- но косими насічками (рис. 4: 1). горщик без нижньої частини має округле плече, розміщене трохи вище середини висоти та морфоло- гічно акцентовану шийку у вигляді заглиблення, вінця досить сильно відігнуті назовні і потоншуються до країв (рис. 6: 3). археологічно цілим є мініатюр- ний горщик, висотою 7,5 см, що має добре виражені плічка у верхній третині висоти та дуже сильно від- хилені назовні вінця (рис. 3: 1). археологічно повний профіль дає розвал широкогорлого горщика з високим добре вираженим плечем та майже конічною придонною час- тиною з порівняно вузьким дном. висота посудини становить 18,8 см. високі відігнуті назовні вінця уз- довж верхнього краю оздоблені пальцевими вдавленнями (рис. 5). найімовірніше, подібну форму мав і горщик, від якого зберегла- ся нижня частина тулуба з досить вузьким дном (рис. 7: 3). такі посу- дини мають не чисельні паралелі в здобутих раніше матеріалах Пас- тирського городища (Приходнюк 2005, рис. 75: 3; 80: 3; 82: 4). чотири посудини представ- лені фрагментами верхніх частин (рис. 6: 1—2; 42: 1—2). один із них належить горщику з округлим пле- чем та високими відхиленими на- зовні вінцями (рис. 6: 1). другий вирізняється різким переходом від добре вираженої шийки до плічок (рис. 6: 2). Фрагменти третьої по- судини мають плавний вигин вер- хньої частини та високі відігнуті назовні вінця (рис. 7: 1). Ще одна посудина представлена фрагмен- тами верхньої частини з добре ви- раженим плечем та прямим відхи- леним вінцем з закраїною (рис. 7: 2). до керамічного комплексу ділянки об’єкту належать також п’ять придонних частин посу- дин (рис. 7: 3, 8). серед них, крім уже згаданої вище, слід виділити фрагменти горщика з різ- ким розширенням тулуба при переході від де- нця (рис. 8: 1), нижню частину достатньо струн- кого за пропорціями горщика (рис. 8: 3), а також, навпаки — з сильно розширеним тулубом, фор- ма, якого була близькою до кулястої (рис. 8: 4). Попри відмінності у пропорціях серед ліпно- го посуду абсолютно переважають форми з ок- руглими боками. ребристі форми представлені лише нечисельними біконічними посудинами із згладженим ребром. для усіх типів горщиків характерними є високі достатньо сильно відіг- нуті назовні вінця. основна частина фрагментів кружального посуду, що походять із заповнення об’єкту, нале- жить трьом повно профільним розвалам горщи- Рис. 9. кружальна посудина з об’єкту 1 Рис. 10. графічна реконструкція кружальної посудини з об’єкту 1 72 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів ків пастирського типу. один з них, висотою 27 см, з поверхнею сірого кольору мав дещо витягнутих пропорцій тулуб з плічками у верхній частині висоти, вінця високі досить сильно відхилені назовні. нижче вінець горщик оздоблено широ- ким фризом у вигляді багаторядної смуги гори- зонтальних врізних ліній, поверх яких нанесена хвиля з трьох—чотирьох ліній. від врізної орна- ментальної смуги до низу придонної частини по усьому тулубу прокреслено пролисковані лінії (рис. 9). у керамічному тісті присутні домішки піску та невеликої кількість жорстви. інша посудина має чорний колір поверхні. Присадкуватий за пропорціями тулуб виріз- няється стягнутою горловиною, плічка, майже прямі у верхній частині, мають максимальне розширення практично на середині висоти. ор- наментальну композицію складають витягнуті, повністю, заповнені вертикальними пролис- кованими лініями, трикутники, що від шийки спускаються вершинами до придонної частини, між ними проведено по широкій врізній лінії, що тягнеться до денця. керамічне тісто являло собою відмулену глину без додавання домішок (рис. 10). висота посудини складає 23,5 см. сис- тема орнаментації, яку мають обидва описані горщики, цілком характерна для кружально- го посуду пастирського типу (Приходнюк 2005, с. 62—63, рис. 85—94). разом з тим, точних ана- логій ці композиції на сьогодні не мають. третій кружальний горщик з повним про- філем, має порівняно невеликі розміри (висо- та становить 17,2 см) та майже кулястий тулуб з максимальним діаметром близько середини висоти. вінця досить висо- кі, прямі, відхилені на зовні, мають прямий верхній край (рис. 11: 1). така форма вінець загалом не характерна для Пастирського. на тлі традиції гон- чарного виробництва Пастирського цей горщик виокремлює і повна відсут- ність орнаментації, а також характер черепка, що вирізняється щільністю та гострими сколами. в керамічному тісті присутні домішки піску. Поверх- ня плямиста, сіро-рудувата. з заповнення об’єкту походить та- кож розвал придонної частини кру- жального сіроглиняного горщика пастирського типу, денце якого має відбиток клейма у вигляді літери «а» вписаної в коло (рис. 11: 2). збережена висота посудини 10 см, діаметр денця 8,2 × 8,5 см. з шару заповнення об’єкту, що включав скупчення фрагментів кера- міки, походять п’ять керамічних пря- сел (рис. 12: 9—13), три залізних ножі (один цілий та два фрагментовані) (рис. 12: 6—8), фрагмент бронзової біо- вальної пряжки пізньоримського часу (рис. 12: 5), дві залізні пряжки ран- ньосередньовічного періоду — вісімкоподібна (рис. 12: 3) та трапецієвидна (рис. 12: 4), що, імовірно слугували, деталями кінської упряжі, а також низка точильних брусків (рис. 12: 14). з об’єктом 1 ймовірно пов’язана і знахід- ка виготовленої з бронзи зірчастої скроневої підвіски (рис. 12: 1). вона походить з відвалу частини об’єкту, що досліджувалась у 1998 р. (квадрат з9 сектору 35 аШ). абсолютна більшість артефактів, виявлених у заповнення об’єкту, належать до періоду ран- нього середньовіччя. виняток становлять нечи- сельні фрагменти скіфської кераміки, а також згаданий фрагмент бронзової пряжки пізньо- римського періоду. таким чином, за сукупніс- тю знахідок об’єкт (рів із завалом стіни) може бути датований в межах середини 7 — середи- ни 8 ст. така дата не виключає того, що рів в своїй основі міг належати до скіфського часу та бути поновленим у ранньому середньовіччі. з культурного шару неподалік об’єкту 1 похо- дять мала пальчаста фібула (рис. 12: 2); фібула прогнута підв’язна дротяна, з трьома кільця- ми на корпусі (рис. 12: 15); бляшка, що скла- дається із ромбічного щитка та дужки-кільця (рис. 12: 18); фрагмент бронзового кільця (се- режки?) овальної форми (рис. 12: 16); кільце з бронзового дроту з кінцями, які заходять один за одний (рис. 12: 17); залізний фрагментова- ний ніж (рис. 12: 19). скупчення фрагментів кераміки знаходи- лись в нижній частині шару, достатньо рівно- мірно насиченого вкрапленнями печини та Рис. 11. кружальний посуд з об’єкту 1 73ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Скиба, а. В., Баранов, В. і. Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову Р ис . 1 2. ін ди ві ду ал ьн і з на хі дк и з ро зк оп у і: 1— 2, 1 5— 19 — к ул ьт ур ни й ш ар ; 3 — 14 — о б’є кт 1 74 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів вуглин, що перекривав завал оборонної стіни. це дає змогу розглядати його в якості закри- того комплексу. описаний же характер шару дозволяє інтерпретувати його як засипку рову, що була здійснена через якийсь час після по- жежі. ця обставина робить описані керамічні скупчення важливим елементом для розумін- ня відтинку історії Пастирського городища, пов’язаного з його сплюндруванням. битий, частково перепалений посуд (про це свідчить неповний характер більшості роз- валів), що був скинутий до рову, вочевидь, слід пов’язати з прибиранням згарища, після захоп- лення городища. де могли знаходились спору- ди, з яких походить цей посуд? відсутність за- селеної зони перед оборонною лінією (на схід від неї) 1 вказує на те, що найімовірніше вони знаходились в межах цитаделі. хто ж засипав рови? тут можливі, принай- мні, два варіанти. це або загарбники, які зни- щили внутрішні укріплення городища, — самі чи наказали зробити це місцевому населенню, або ж вцілілі мешканці городища, які поверну- лись, коли минула небезпека та прибрали зга- рище, не ставши поновлювати оборонні лінії цитаделі. о. м. Приходнюк обґрунтовано вва- жав загарбниками хозарів, відносячи ці події до середини 8 ст. (Приходнюк 1996; 2005). та обидва запропоновані варіанти свідчить про те, що Пастирське городище після захоплення і спалення, не було відразу залишене. не можна виключати, що життя на ньому ще якийсь час продовжувалось. 1. досліджена у 2017—2018 рр. площа східніше об’єкту 1, розмірами 15 × 11 м та 5 × 45 м не міс- тить археологічних об’єктів. яковенко, е. в. 1966. нове про розкопки в. в. хвой- ки біля с. Пастирського. археологія, хх, с. 180-184. REfEREnCEs Braichevskyi, M. Yu. 1955. Novi rozkopky na Pastyrskomu horodyshchi. Arkheolohichni pam’iatky URSR, V, s. 67-76. Braichevskii, M. Iu. 1957. Issledovaniia Pastyrskogo gorod- ishcha 1955 g. Kratkie soobshcheniia IA AN USSR, 7, s. 94-96. Petrov, V. P. 1948. Kharchovi reshtky z Pastyrskoho horo- dyshcha. Arkheolohiia, 2, s. 79-85. Prikhodniuk, O. M. 1996. Versiia Nestora o rasselenii sla- vian iz Podunavia (opyt khronologicheskoi stratifikatsii i is- toricheskoi interpretatsii). In: Erdeli, I., Prikhodniuk, O. M. (eds.). Materialy і tys. n. e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kiev: Naukova dumka, s. 64-79. Prikhodniuk, O. M. 1998. Penkovskaia kultura. Voronezh: VGU. Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv: IA NANU. Tretiakov, P. N. 1947. Dneprovskaia ekspeditsiia. Kratkie soo- bshcheniia instituta Istorii materialnoi kultury, XXі, s. 98-99. Khvoika, V. V. 1905. Gorodishcha Srednego Podneprovia. Trudy XII Arkheologicheskogo Sieezda. Moskva, і, s. 1-12. Fabritsius, I. V. 1938. Predvaritelnyi otchet ekspeditsii po raz- vedke skifskikh gorodishch v 1938 g. NA іA NANU, f. 25, spr. 43. Yakovenko, E. V. 1966. Nove pro rozkopky V. V. Khvoiky bilia s. Pastyrskoho. Arkheolohiia, XX, s. 180-184. A. V. Skyba, V. I. Baranov thE pastyrsKE hill-fort: cEramic complEx from thE BacKfill of thE intErnal moat (according to rEsEarch in 2017) The article is devoted to the ceramic complex from the inner moat of the Pastyrske hill-fort (plot, inves- tigated in 2017). At the site fragments are at least 20 ceramic vessels — 16 hand-made vessels and 4 whell- made vessels. Chronological indicators found on the object allow to determine the chronological date of cre- ation of the complex within the middle of the 7th — the middle of the 8th century. The nature of the layer in which the ceramics was found indicates that the ditch was purposefully filled in a short time after the fire on the territory of the set- tlement. This ceramic crockery is most likely to come from structures located on the territory of the «citadel» of the settlement and were destroyed during a fire. Keywords: Early Middle Ages, Pastyrske hill-fort, ceramics. Одержано 9.09.2018 бАРАНОВ В’ячечеслав Ігорович, науковий спів- робітник інституту археології нан україни , пр. ге- роїв сталінграду 12, київ, 04210, україна, baranov. vyacheslav1983@gmail.com. Baranov vyacheslav, Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, baranov.vyacheslav1983@gmail.com. sKyBa andrii, Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, skyba-andriy@ukr.net. сКибА Андрій Володимирович, кандидат істо- ричних наук, старший науковий співробітник інсти- туту археології нан україни, пр. героїв сталінгра- ду 12, київ, 04210, україна, skyba-andriy@ukr.net. ЛІТЕРАТУРА брайчевський, м. ю. 1955. нові розкопки на Пас- тирському городищі. археологічні пам’ятки УРСР, V, с. 67-76. брайчевский, м. ю. 1957. исследования Пастыр- ского городища 1955 г. Краткие сообщения Иа ан УССР, 7, с. 94-96. Петров, в. П. 1948. харчові рештки з Пастирсько- го городища. археологія, 2, с. 79-85. Приходнюк, о. м. 1996. версия нестора о рассе- лении славян из Подунавья (опыт хронологической стратификации и исторической интерпретации). в: Эрдели, и., Приходнюк, о. м. (ред.). Материалы і тыс. н. э. по археологии и истории Украины и Вен- грии. киев: наукова думка, с. 64-79. Приходнюк, о. м. 1998. Пеньковская культура. воронеж: вгу. Приходнюк, о. м. 2005. Пастирське городище. київ: іа нану. третьяков, П. н. 1947. днепровская экспедиция. Краткие сообщения института Истории матери- альной культуры, ххі, с. 98-99. хвойка, в. в. 1905. городища среднего Поднепровья. Труды XII археологического Съезда. москва, і, с. 1-12. Фабрициус, и. в. 1938. Предварительный отчёт экспедиции по разведке скифских городищ в 1938 г. на іа нану, ф. 25, спр. 43.

Пастирське городище: керамічний комплекс із засипки внутрішнього рову (за результатами досліджень у 2017 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси