Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.

Статтю присвячено публікації результатів дослідження об'єкта другої половини XIII — початку XIV ст. на багатошаровій пам'ятці Іванків 3, розташованій в Іванківському р-ні Київської обл....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Чміль, Л.В., Козюба, В.К., Оленич, А.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162989
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр. / Л.В. Чміль, В.К. Козюба, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 96-108. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162989
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1629892020-01-21T01:26:06Z Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр. Чміль, Л.В. Козюба, В.К. Оленич, А.М. Публікація археологічних матеріалів Статтю присвячено публікації результатів дослідження об'єкта другої половини XIII — початку XIV ст. на багатошаровій пам'ятці Іванків 3, розташованій в Іванківському р-ні Київської обл. The paper deals with publication of the results of investigations of the object of the second half of 13th — early 14th centuries on the multilayer site Ivankiv 3 situated in Ivankiv district of the Kyivan region. Northern districts of Kyivan Polissia are archaeologically little known ones. Since 2013 the archaeological investigations have been carried out there by the authors. During last 5 years 25 monuments were inspected. The settlement Ivankiv 3 is distinguished among them. It is multilayer monument in the flood-lands of the Teteriv river left bank, among Zaprudka village and Ivankiv town. It is situated on the dune hill. The authors found flinty tools of the Mesolithic—Neolithic, ceramics of the Bronze and the Early Iron Ages, the 11th—12th and 16th—17th centuries on the settlement area. However the rectangular shaped object of the second half of 13th — early 14th century excavated in the years 2014—2015 is the most interesting. It was 3.1 × 1.8 meters long and 0.95 meter deep. Perhaps it was household building crushed by a fire. It was filled with black soil mixed with carbons, fired clay and animal bones. There were a number of materials in the object. Ceramics is presented by pots mainly. The shapes of their rims are of the post-Mongolian period. Some of them are with spots of glaze that demonstrate a glaze production at that time. There are also fragments of bowls, covers and brown glazed jugs. Among other materials there were a small spin-wheel of pyrophyllite and fragments of that mineral, iron hook, two bits of glass bracelets and two grindstones. The animal bones from the object belonged to 5 pigs, 2 goats / sheeps, a cow, 2 beavers and a fish. The slags of iron production were found on the area as well. The investigation of the site is very important to study the regional history in the post-Mongolian period. 2019 Article Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр. / Л.В. Чміль, В.К. Козюба, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 96-108. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162989 904.4(477.41)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Чміль, Л.В. Козюба, В.К. Оленич, А.М. Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр. Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено публікації результатів дослідження об'єкта другої половини XIII — початку XIV ст. на багатошаровій пам'ятці Іванків 3, розташованій в Іванківському р-ні Київської обл.
format	Article
author	Чміль, Л.В. Козюба, В.К. Оленич, А.М.
author_facet	Чміль, Л.В. Козюба, В.К. Оленич, А.М.
author_sort	Чміль, Л.В.
title	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.
title_short	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.
title_full	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.
title_fullStr	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.
title_full_unstemmed	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.
title_sort	дослідження багатошарового поселення іванків 3 у 2014—2015 рр.
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162989
citation_txt	Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр. / Л.В. Чміль, В.К. Козюба, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 96-108. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT čmílʹlv doslídžennâbagatošarovogoposelennâívankív3u20142015rr AT kozûbavk doslídžennâbagatošarovogoposelennâívankív3u20142015rr AT oleničam doslídžennâbagatošarovogoposelennâívankív3u20142015rr
first_indexed	2025-07-14T15:30:59Z
last_indexed	2025-07-14T15:30:59Z
_version_	1837636845346750464
fulltext	96 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) удк: 904.4(477.41)”653” Л. В. Чміль, В. К. Козюба, а. М. Оленич ДОсЛІДжЕННЯ бАГАТОШАРОВОГО пОсЕЛЕННЯ ІВАНКІВ 3 У 2014—2015 рр. Статтю присвячено публікації результатів до- слідження об’єкта другої половини XIII — початку XIV ст. на багатошаровій пам’ятці іванків 3, роз- ташованій в іванківському р-ні Київської обл. ключові слова: Київське Полісся, друга полови- на XIII — початок XIV ст., кераміка, шлак заліз- ний, пірофіліт. Північні райони київського Полісся в архе- ологічному плані з різних причин досі є мало- дослідженою територією. це майже біла пляма на карті пам’яток середньовіччя та нового часу. зважаючи на це, з 2013 р. автори планомірно проводять археологічні розвідки на території іванківського р-ну київської обл. за 5 років проведено кілька розвідок по берегах річок те- терів, здвиж, вересня і їх допливів та обстежено 25 пам’яток, більшість із яких нововиявлені. се- ред них виділяється багатошарове поселення з матеріалами другої половини хііі ст. — почат- ку хіV ст. іванків 3. Пам’ятку виявили і част- ково дослідили у жовтні 2014 р. в. к. козюба і л. в. чміль (чміль, козюба 2015a; 2015b; чміль, козюба, чекановський 2016). у грудні 2015 р. л. в. чміль і а. м. оленич провели невеликі розкопки на цьому поселенні (чміль, оленич 2016). їх метою було повне обстеження об’єкту другої половини хііі — початку хіV ст., виявле- ного під час шурфування пам’ятки в 2014 р. Іванків 3 — багатошарове поселення в за- плаві лівого берега тетерева між сс. запруд- кою та іванковом 1 (рис. 1). воно займає дюн- не підвищення розміром 130 × 65 м і висотою 1. Пам’ятки, відкриті раніше: іванків 1 — серед- ньовічне городище, іванків 2 — давньоруське по- селення на Пд краю смт іванків. 1,5—2 м (рис. 2). у південно-західній частині дюни на ділянці 50 × 20 м виявлено два десят- ки відщепів (більшість — пластини) кременю доби мезоліту—неоліту. на всій площі підви- щення зустрічається ліпна кераміка доби брон- зи — ранньозалізного часу. серед підйомного матеріалу є також кераміка хі—хіі ст., другої половини хііі — початку хіV ст., матеріали кінця хVі—хVіі ст., які концентруються в пів- нічно-східній частині дюни (рис. 3). При огляді дюни були виявлені сліди від грабіжницьких ям. в їхніх викидах знайдено велику залізну крицю, уламки кам’яного жорна та пірофілі- тової плити, кераміку другої половини хііі ст. © л. в. чміль, в. к. козюба, а. м. оленич, 2019 Рис. 1. місце розташування поселення іванків 3 на космічному знімку 97ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, а. М. дослідження багатошарового поселення іванків 3... (рис. 4). на місці однієї з таких ям, де поруч лежали згадані знахідки (крім криці), було за- кладено шурф 1. Шурф, розміром 1 × 1 м, було розташовано в найвищій частині дюни, де на поверхні була відмічена найбільша концентрація знахідок ке- раміки другої половини хііі — початку хіV ст. (рис. 5). у шурфі до глибини 1 м йшло вуглисте заповнення, насичене знахідками: крупними уламками верхніх і нижніх частин горщиків, окремими кістками тварин, шматками печини, дрібними сколами пірофіліту. тут також було знайдено обпалене пірофілітове пряслице бі- конічної форми і грубу ліпну кераміку. оскіль- ки шурф потрапив на об’єкт другої половини хііі — початку хіV ст., було зроблено до нього прирізку площею 3 м2, і, таким чином, загаль- ний розмір шурфу склав 2 × 2 м. Рис. 2. Поселення іванків 3: 1 — вигляд з півночі; 2 — вигляд з півдня Рис. 3. матеріал з поселення (підйомний) та верхнього шару у шурфі 1: 1—11 — кераміка, 12 — скло 98 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів у стратиграфії пам’ятки зверху зафіксовано темний сіро-коричневий шар, потужністю 0,2 м. у ньому трапилися фрагменти кераміки дру- гої половини хііі ст., ліпні стінки доби пізньої бронзи — раннього заліза та кілька фрагмен- тів кераміки XVII ст., а також денце скляної Рис. 4. Фрагменти знахідок: 1 — залізні шлаки; 2— жорна; 3 — пірофіліт Рис. 5. місце шур- фа 1 на поселенні: 1 — вигляд з пів- ночі; 2 — вигляд з півдня 99ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, а. М. дослідження багатошарового поселення іванків 3... гутної посудини цього ж часу. нижче, до гли- бини 0,45 м, залягав темний гумусований шар з вугликами, який в своїй нижній частині пос- тупово переходив у світліший піщаний перед- материк. на глибині 0,45 м від денної поверхні було зафіксовано частину контуру об’єкта (його північно-східну стінку), який займав південну і західну частини шурфу — ділянку 2 × 1,3 м, частково виходячи поза межі шурфу (рис. 6). Після вибірки заповнення з’ясувалося, що гли- бина об’єкта становить 0,75 м від рівня вияв- лення і 0,95 м від денної поверхні (рис. 7). за- повнення об’єкта складалося з темного горілого гумусу з вугликами, печиною, кістками тварин та великою кількістю фрагментів кераміки. у ньому виявлено лише матеріали другої поло- вини хііі — початку хіV ст. та доби пізньої бронзи — раннього заліза. у нижній частині заповнення трохи світліше, з меншою кількіс- тю знахідок. материк — білий річковий пісок (рис. 6: 4). зважаючи на те, що поселення іванків 3 активно руйнується грабіжниками, вирішено було продовжити його вивчення у 2015 р. але, Рис. 6. етапи вибірки заповнення котловану споруди в шурфі 1 і його стратиграфія Рис. 7. План шурфа 1 і стратиграфія його стінок 100 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів у зв’язку з відсутністю фінансування, довелося обмежитися дообстеженням об’єкта, виявлено- го 2014 р. на місці шурфу 2014 р. було закладе- но невеликий розкоп, в якому на глибині 0,4 м виявлено контури об’єкта, після чого зроблено прирізки у південно- та північно-західному напрямках. таким чином, загальна дослідже- на площа у 2015 р. склала 3,9 × 3,2 м (рис. 8). об’єкт неправильної підпрямокутної форми мав загальні розміри 3,1 × 1,8 м. його південна стінка була вужчою — 1,2 м. стінки об’єкта — пологі, дно горизонтальне (рис. 9; 10). Північна стінка, що була розкрита у 2014 р., — обсипа- лася і втратила первинну форму. у північному куті об’єкта на його дні розташовувалася яма круглої форми, діаметром 0,4 м та глибиною 0,2 м від дна. глибина об’єкту від поверхні — 1,06 м, від рівня материка — 0,4—0,6 м. нія- ких дерев’яних конструкцій споруди не про- стежено — очевидно, вона являла собою легку будівлю господарського призначення, що заги- нула в пожежі. у заповненні знайдено точиль- ний брусок, кілька десятків керамічних фраг- ментів, кістки тварин. кераміка аналогічна виявленій 2014 р., деякі фрагменти склеїлися зі знайденими раніше. є кілька крупних та ба- гато дрібних фрагментів товстостінних ліпних черепків червоно-чорного кольору, з неповним випалом і жорствою в тісті. крім об’єкта, в південному куті розкопу ви- явлено яму 1 круглої форми з пологими стін- ками, діаметром до 2 м (розміри частини, що потрапила в прирізку — 1,1 × 0,7 м), глиби- ною 0,7 м від поверхні (рис. 10). в заповненні, що являло собою темний гумусований грунт, знайдено кілька дрібних фрагментів ліпної кераміки. біля ями простежено частину негли- бокого ровика, довжиною близько 0,4 м, шири- ною 0,12—0,14 м та глибиною 0,1 м від рівня материка, в якому виявлено вінчик горщика хііі ст. материк (пісок) в розкопі знаходиться на глибині 0,4—0,58 м від поверхні. Рис. 8. розкоп 2015 р.: 1 — вигляд з північного заходу; 2 — вигляд з південного сходу 101ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, а. М. дослідження багатошарового поселення іванків 3... керамічний матеріал післямонгольсько- го часу, що походить із заповнення об’єкта за два роки досліджень, представлено переважно горщиками, серед яких один повного профілю, 21 — верхні частини та вінця, а також чоти- ри придонні частини та 2 денця (рис. 11—15). колір глини — від світло-рожевого до черво- ного; майже всі горщики закопчені, з плямами сірого і чорного кольорів. тісто — з домішкою піску, схоже на давньоруське. черепок пере- важно пропечений, але деякі фрагменти на зламі двохшарові. на кількох горщиках є пля- ми і потьоки жовто-зеленої поливи (рис. 12: 1). на деяких посудинах виразно помітні слі- ди спірального наліпу. вінця горщиків мають значний початковий відгин і загнутий досере- дини «чорновий» край, в результаті чого вони набули вигляду злегка потовщених валиків з «відтягнутим» нижнім краєм. орнамент — 3—4 ритовані лінії, на одному — «нігтьовий» візеру- нок (рис. 12: 3). два горщики виконані з глини, що містить природну домішку слюди. один із них не відрізняється профілюванням, але має хвилястий орнамент (рис. 14: 5). інший — зі злегка відігнутим зрізаним вінцем та незви- чайною орнаментацією у вигляді трьох поясів із хвиль, розділених лініями (рис. 14: 4). мож- ливо, це зразок т. зв. «своєрідної» групи керамі- ки, характерної для післямонгольських об’єктів на теренах україни. також знайдено фрагмент покришки (чи світильника?) та три фрагменти мисочки-плошки з плямами поливи (рис. 16; 1, 2). цікавими є верхня частина (без вінчика) вузькогорлого глека із коричневою поливою зовні та штамповим ялинковим орнаментом, а Рис. 9. об’єкт після розчистки: 1 — вигляд з південного сходу; 2 — вигляд з північного заходу Рис. 10. План розкопу 2015 р. і розрізи об’єкта 102 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів Рис. 11. горщики із запов- нення об’єкта Рис. 12. верхні частини горщиків із заповнення об’єкта 103ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, а. М. дослідження багатошарового поселення іванків 3... також вінчик і фрагмент плічок (?) двох подіб- них (?) глеків з двосторонньою коричневою по- ливою (рис. 16: 3—5). крім кераміки, були виявлені пірофілітове пряслице та кілька уламків пірофіліту, заліз- ний гачок, фрагмент різаного металу — сплав свинцю з оловом 1 (рис. 16: 7, 9, 10). знайдено також два фрагменти скляних браслетів, що мають доволі широке датування — хі—хііі ст., а у новгороді побутують аж до XV ст. (дода- ток 2.1; рис. 16: 8). знайдено також невеликий 1. визначення н. онопрієнко. фрагмент кам’яних жорен та два кам’яні то- чильні бруски зі слідами від інструментів, які на них заточувалися (рис. 16: 11, 12). дрібні вуглики із заповнення об’єкту визначено як дуб (додаток 1.1). також тут виявлено незначні палеоетноботанічні рештки: одну зернівку пше- ниці двозернянки і одну — проса (додаток 1.2). серед фрагментів кісток тварин із заповнення об’єкту виділено 5 свиней, 2 кози / вівці, 1 ко- рову, 2 бобри і 1 рибу (додаток 1.3). отже, крім заняття рільництвом та звичайним домашнім тваринництвом, люди, що жили на поселенні, ловили бобрів та рибалили, хоча дивує така Рис. 13. вінця горщиків із заповнення об’єкта Рис. 14. верхні частини горщиків із заповнення об’єкта 104 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів мала кількість риби в харчовому раціоні для за- плавного поселення біля досить великої річки. виявлені в об’єкті на поселенні іванків 3 форми посуду знаходять численні аналогії се- ред кераміки золотоординського часу з різних пам’яток середнього Подніпров’я (гунь, оног- да, чміль 2016, с. 177—178). зважаючи на те, що в комплексі мало форм вінець горщиків, ха- рактерних для XIV ст., верхню межу його мож- на обмежити початком XIV ст., а загалом період існування визначити досить вузько — друга половина хііі ст. характерно, що в цей час ще продовжується використання речей, при- таманних давньоруському побуту — скляних браслетів та пірофілітових пряселець, хоча їх виробництво, очевидно, вже припинилося піс- ля монгольської навали. типологічно близьки- ми до давньоруських є і полив’яні глеки, хоча Рис. 15. денця горщиків із заповнення об’єкта 105ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, а. М. дослідження багатошарового поселення іванків 3... прямих аналогій цим виробам серед давньо- руського гончарства немає. можна з великою часткою вірогідності віднести їх виробництво саме до післямонгольського часу. на безпере- чне виробництво полив’яного посуду в цей час вказують потьоки і плями поливи на горщи- ках, що типологічно невідомі в давньоруський час і характерні саме для золотоординської («татарської») доби. Постає питання про місце виробництва цього посуду, адже до великих гончарних центрів давньоруської доби (виш- города і білгорода) було досить далеко. разом з тим його виробництво у невеликих сільських поселеннях викликає сумніви. Фрагменти «криці», хоч і мають значний вміст заліза, але насправді є шлаками від пер- винної обробки криці (додаток 2.2; рис. 17). на місці їх знахідки, в 6 м на північ від шурфу 1 було закладено ще один невеликий шурф 2, де зафіксовано гумусований шар потужністю 0,4 м, але майже без знахідок, крім дрібного фрагмента ліпної кераміки. отже, віднести з Рис. 16. матеріал із заповнення об’єкта: 1—5 — кераміка; 6 — пірофіліт; 7 — скло; 8 — залізо; 9 — олов’яно- свинцевий сплав; 10, 11 — камінь Рис. 17. Шліфи поверхні залізних шлаків 106 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів певністю залишки залізорудного виробництва до післямонгольського періоду не можна. адже на поселенні є, хоч і невиразні, матеріали хі та кінця XVI—XVII ст., і «криці» могли відно- ситись також до цих періодів. але, зважаючи на те, що рудні XVII ст. були досить великими підприємствами і використовували силу води, все ж таки виплавлення заліза в невеликих си- родутних горнах, що, вочевидь, здійснювалось у цьому пункті, потрібно відносити до давньо- руського або післямонгольського часу. Щодо уламків пірофілітових плит, то можна лише відзначити, що найближчі до пам’ятки місця, де відомі споруди кам’яної архітектури давньоруської доби, розташовані дуже далеко: на південний схід — вишгород (55 км), білго- род (62 км) і кирилівський монастир у києві (63 км), на північний захід — овруч (88 км). використання плінфи або уламків пірофілі- тових плит відоме на кількох пам’ятках після- монгольського часу, але розташовувались вони в безпосередній близькості до монументальних споруд, так що поселення іванків 3 є винятком серед подібних пам’яток. уламки ліпних посудин, а також велике біконічне глиняне пряслице, виявлені в за- повненні об’єкта, відносяться переважно до періоду бронзи — пізньої сосницької культу- ри (лебедівського типу), хоча деякі фрагменти можна датувати енеолітом чи ранньозалізним часом (чміль, лисенко 2017, с. 96). таким чином, нововиявлена багатошаро- ва пам’ятка є досить цікавою і важливою для розуміння історії регіону, особливо у після- монгольський час, а знайдена на ній кераміка другої половини хііі ст. — важливою для вив- чення напрямку розвитку керамічного вироб- ництва у середньому Подніпров’ї в зазначе- ний період. Подальші дослідження поселення іванків 3 можуть надати численні закриті ком- плекси, які, у свою чергу, дозволять уточнити хронологію і типологію місцевої кераміки «та- тарського» періоду. ЛІТЕРАТУРА гунь, м. о., оногда, о. в., чміль, л. в. 2016. ке- рамічні комплекси другої половини хііі — середини хіV ст. з поселень ходосівка-рославське та іванків-3 на київщині. археологія і давня історія України, 3 (20): дослідження київського Полісся, с. 172-179. чміль, л. в., козюба, в. к., 2015a. розвідки в іванківському районі київської області. археологіч- ні дослідження в Україні 2014 р., с. 106-107. чміль, л. в., козюба, в. к., 2015b. досліджен- ня об’єкта другої половини хііі ст. біля іванкова на київщині. археологічні дослідження в Україні 2014 р., с. 107-109. чміль, л. в., козюба, в. к., чекановський, а. а. 2016. археологічні розвідки в іванківському районі у 2013—2014 рр. археологія і давня історія Украї- ни, 3 (2): дослідження київського Полісся, с. 93-98. чміль, л. в., оленич, а. м., 2016. розкопки ба- гатошарового поселення іванків 3 в іванківському районі. археологічні дослідження в Україні 2015 р., с. 80. чміль, л. в., лисенко, с. д. 2018. нові пам’ятки доби бронзи з околиць іванкова. ахеологічні дослід- ження в Україні 2016 р., с. 95-96. REfEREnCEs Hun, M. O., Onohda, O. V., Chmil, L. V. 2016. Keram- ichni kompleksy druhoi polovyny XIII — seredyny XIV st. z poselen Khodosivka-Roslavske ta Ivankiv-3 na Kyivshchyni. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 172-17. Chmil, L. V., Koziuba, V. K., 2015a. Rozvidky v Ivankivskomu raioni Kyivskoi oblasti. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., s. 106-107. Chmil, L. V., Koziuba, V. K., 2015b. Doslidzhennia ob’iekta druhoi polovyny XIII st. bilia Ivankova na Kyivshchyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., s. 107-109. Chmil, L. V., Koziuba, V. K., Chekanovskyi, A. A. 2016. Arkheolohichni rozvidky v Ivankivskomu raioni u 2013— 2014 rr. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (2): Doslidzhennia Kyivskoho Polissia, s. 93-98. Chmil, L. V., Olenych, A. M., 2016. Rozkopky bahatosha- rovoho poselennia Ivankiv 3 v Ivankivskomu raioni. Arkheolo- hichni doslidzhennia v Ukraini 2015 r., s. 80. Chmil, L. V., Lysenko, S. D. 2018. Novi pamiatky doby bronzy z okolyts Ivankova. Akheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 r., s. 95-96. L. V. Chmil, V. K. Koziuba, A. M. Olenych invEstigations of thE multilayEr sitE ivanKiv 3 in 2014—2015 The paper deals with publication of the results of investigations of the object of the second half of 13th — early 14th centuries on the multilayer site Ivankiv 3 situ- ated in Ivankiv district of the Kyivan region. Northern districts of Kyivan Polissia are archaeologically little known ones. Since 2013 the archaeological investigations have been carried out there by the authors. During last 5 years 25 monuments were inspected. The settlement Ivankiv 3 is distinguished among them. It is multilayer monument in the flood-lands of the Teteriv river left bank, among Zaprudka village and Ivankiv town. It is situated on the dune hill. The authors found flinty tools of the Mesolithic—Neolithic, ceramics of the Bronze and the Early Iron Ages, the 11th—12th and 16th—17th cen- turies on the settlement area. However the rectangular shaped object of the second half of 13th — early 14th cen- tury excavated in the years 2014—2015 is the most in- teresting. It was 3.1 × 1.8 meters long and 0.95 meter deep. Perhaps it was household building crushed by a fire. It was filled with black soil mixed with carbons, fired clay and animal bones. There were a number of materials in the object. Ceramics is presented by pots mainly. The shapes of their rims are of the post-Mon- golian period. Some of them are with spots of glaze that demonstrate a glaze production at that time. There are also fragments of bowls, covers and brown glazed jugs. Among other materials there were a small spin-wheel of pyrophyllite and fragments of that mineral, iron hook, two bits of glass bracelets and two grindstones. The ani- mal bones from the object belonged to 5 pigs, 2 goats / sheeps, a cow, 2 beavers and a fish. The slags of iron production were found on the area as well. The investigation of the site is very important to study the regional history in the post-Mongolian period. 107ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, а. М. дослідження багатошарового поселення іванків 3... Keywords: Kyivan Polissia, the second half of 13th — early 14th centuries, ceramics, slags of iron pro- duction, pyrophyllite. Одержано 15.10.2018 КОЗюбА Віталій Костянтинович, кандидат іс- торичних наук, науковий співробітник, інститут ар- хеології нан україни, вул. володимирська 3, київ, 01001, україна, koziuba_vitalii@iananu.org.ua. KoziuBa vitalii K., PhD, Researcher, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001, Ukraine, koziuba_vitalii@iananu.org.ua. ОЛЕНич Андрій Миколайович, молодший нау- ковий співробітник, іа нану, пр. героїв сталінгра- да 12, київ, 04210, україна, atli-sent@bigmir.net. olEnych andrii m., Junior Research Fellow, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, atli-sent@bigmir.net. чМІЛь Леся Володимирівна, кандидат історич- них наук, науковий співробітник, іа нану, вул. во- лодимирська, 3, київ, 01001, україна, chmil_lesia@ iananu.org.ua. chmil lesia v., PhD, Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001, Ukraine, chmil_ lesia@iananu.org.ua. Додаток 1 ВиЗНАчЕННЯ бІОЛОГІчНих РЕШТОК ІЗ Об’єКТУ 1 М. С. Сергєєва 1.1. визначення дерева на визначення порід дерева надійшло 6 зраз- ків дрібного вугілля зі споруди. матеріал зібраний шляхом ручного відбору з ґрунту. Породи дерева визначені за мікроструктурою по трьох розрізах, за допомогою мікроскопу. отримані результати порів- нювалися з даними визначників деревини (сукачев 1940; гаммерман и др. 1946; вихров 1959). усі екземпляри вугілля визначаються як дуб (Quercus sp.). ЛІТЕРАТУРА вихров, в. е. 1959. Диагностические признаки древесины главнейших лесохозяйственных и лесо- промышленных пород СССР. москва: ан ссср. гаммерман, а. Ф., никитин, а. а., николаева, т. л. 1946. Определитель древесин по микроскопи- ческим признакам с альбомом микрофотографий. москва; ленинград: ан ссср. сукачев, в. н. 1940. Определитель древесных по- род. москва: гослестехиздат. REfEREnCEs Vikhrov, V. E. 1959. Diagnosticheskiye priznaki drevesiny glavneyshikh lesokhozyaystvennykh i lesopromyshlennykh po- rod SSSR. Moskva: AN SSSR. Gammerman, A. F.. Nikitin, A. A.. Nikolayeva, T. L. 1946. Opredelitel drevesin po mikroskopicheskim priznakam s albo- mom mikrofotografiy. Moskva; Leningrad: AN SSSR. Sukachev, V. N. 1940. Opredelitel drevesnykh porod. Moskva: Goslestekhizdat. С. а. Горбаненко 1.2. Палеоетноботанічні визначення на фільтрацію надано близько 3 дм3 ґрунту із за- повнення досліджуваного об’єкту. Матеріали й методи. Фільтрацію проведено у три етапи з використанням звичайної антимоскітної сітки зі стандартною коміркою 1 × 1 мм. заповнен- ня мало дрібнозернисту структуру (пісок), що дало змогу його частково просіяти (від 50 %). решту було профільтровано методами флотації й промивання. Флотацією отримано дрібні рештки ботанічного по- ходження: вуглики і палеоетноботанічні матеріали. Палеоетноботанічні рештки виявились незнач- ними: 1 зернівка пшениці двозернянки (Triticum dicoccon), 1 — проса (Panicum miliaceum), 1 фраг- мент невизначеної зернівки (Cerealia). Промивання практично не дало результатів: очі- кувано можливі знахідки іхтіологічних матеріалів і фрагментів яєчної шкаралупи не виявлено. Результати. в цілому, продуктивність методу флотації підтвердилася: було виявлено вуглики де- рев і рештки зернівок культурних рослин. останні становлять незначну кількість, які, ймовірно (за спостереженнями щодо інших пам’яток), знаходять- ся на рівні мінімальної (або трохи вище) насиченос- ті. остання становить від 3—5 зернівок на 1 стан- дартне відро. тим не менше, незначний об’єм зразка не дає змогу стверджувати щось конкретне (за загальни- ми спостереженнями, на давньоруських пам’ятках із дрібнозернистим ґрунтом зазвичай зберігаються іхтіологічні матеріали у різній кількості). М. В. Кублій 1.3. визначення кісток тварин було досліджено 91 фрагмент кісток тварин. стан збереженості кісток за 5-бальною шкалою — 1—2, тобто кістки дуже сильно пошкоджені, і велика кіль- кість фрагментів не підлягають визначенню. виз- начити вдалося лише 44 фрагменти, що становить менше половини всіх фрагментів. 10 фрагментів кісток належали молодій особі свині домашньої. вік особи приблизно 1 рік, оскіль- ки р4 молочний, росте м3, а в щелепі знаходяться невирослі р3 і р4. ця особа була самцем, що було встановлено за трикутною формою перерізу ікла. три кістки належали молодій особі свині, вік якої також близько 1 року. ліктьова кістка належала крупній свині або кабану. було виявлено також 8 фрагментів кісток черепа молодих особин, 8 фраг- ментів нижніх щелеп, 1 ребро і 2 великі гомілкові кістки свині. всі вони належали мінімально 2 моло- дим особам також було виявлено 4 кістки малої рогатої худо- би, які також належали молодій особі. обгоріла променева кістка також належала малій рогатій худобі. білий колір обгорілої кістки вказує на температуру горіння в районі 800—1000°. також було знайдено стегнову кістку бобра, яка належала молодій особі, оскільки верхні епіфізи не були прирослі. Ще одна стегнова кістка бобра не мала прирощених епіфізів, що вказує на молодий вік тварини. було визначено 1 кістку риби. 108 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Публікація археологічних матеріалів отже, загальне число особин із об’єктів — 5 сви- ней, при чому всі молоді, 2 малі рогаті худоби — 1 молода і 1 доросла, 1 корова, 2 молодих бобри, 1 риба. отримані дані не є статистично вірними, оскільки кількість визначених фрагментів занадто мала для того, аби робити точні висновки. Додаток 2 ВиЗНАчЕННЯ РЕШТОК МАТЕРІАЛьНОї КУЛьТУРи сЕРЕДНьОВІчНОГО чАсУ З пОсЕЛЕННЯ ІВАНКІВ 3 О. Ю. Журухіна 2.1. визначення скляних браслетів із об’єкту 1 1. Фрагмент браслета круглого гладкого з бла- китного прозорого скла, оплавлений, d у перетині = 3,5 мм. 2. Фрагмент браслета круглого гладкого з тем- но-фіолетового напівпрозорого скла, d у перетині = 4,0 мм. Патина. цей тип браслетів виготовлений з круглого у пе- ретині скляного джгуту. датуються доволі широко (хі—хііі ст.). у новгороді побутують до XV ст. (По- лубояринова 1963, с. 171—172). ЛІТЕРАТУРА Полубояринова, м. д. 1963. стеклянные брасле- ты древнего новгорода. Материалы и исследования по археологии СССР, 117, с. 164-181. REfEREnCEs Poluboyarinova, M. D. 1963. Steklyannyye braslety drevnego Novgoroda. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 117, s. 164-181. О. Ф. Шевцов 2.2. аналіз залізних Шлаків Шматок шлаку масою близько 500 г, з сильними магнітними властивостями. Форма: plano-convex, зверху умовно плоска, знизу — випукла. над верхньою площиною в декількох місцях виступають нагромадження шлаку. там, де нагро- мадження має найбільшу висоту, скоріше за все був піддув. якщо порівнювати виступаючі зверху на- громадження, то нагромадження біля піддуву скла- дається з «камінчиків» невеликої фракції, 1—3 мм. тоді як інші нагромадження, котрі мають меншу висоту, складаються з більш масивних шматків за- ліза, вкритих шлаком. кілька виступаючих частин (очевидно — з заліза) мають сліди корозії. було відшліфовано і заполіровано кілька діля- нок по краям шлаку. частини, в яких більше заліза, виглядають як кричне залізо: великі гранули заліза, між ними шлак, подекуди пустоти сферичної форми. частини, в яких менше заліза, мають невеликі плями заліза, які швидко еродують при переході до шлаку. інтерпретація зразка. 1. За формою (відрізана сфера, випукло-плоска) типова для шлаків з ковальського горна. 2. За складом. складається зі шлаків і частин криць — bloom fluff. не має слідів кипіння, не має слідів сірого, непіддатливого шлаку з високою тем- пературою плавки — що характеризує шлаки, які залишаються всередині сиродутного горна. 3. За придатністю. незважаючи на великий вміст заліза у відновленому стані, в цьому зразку присут- ня велика кількість шлаку, який знаходиться посе- редині зразка (легкоплавкі рухливі частини стікали під піддувом, утворюючи скупчення по центру). При спробі консолідувати зразок він, швидше за все, роз- сиплеться. тому, скоріш за все, даний зразок — шлак від первинної обробки криці. крицю, ще не опресова- ну, гріли в горні, і від неї відвалювалися частини, які не були міцно приєднані до основної частини. 4. За оцінкою температури і довжини впли- ву. наявність шматків заліза у верхній частині свідчить про те, що вони не змогли опуститися «на дно». тобто, дно не було рідким. єдина частина, яка була більш-менш рідкою — центральна, куди сті- кали малі часточки шлаку. тому можна відкинути варіант, що це була очищаюча переплавка уламків криць (міні-криць) в горні. 5. За можливістю подальшого застосування. цей шматок можна розбити і переплавити знову для отримання чистого заліза або сталі. зазвичай міні- криці, які обліплюють основну крицю (bloom fluff), мають більший вміст вуглецю. якщо в цьому зразку вміст вуглецю не завеликий, його могли подрібни- ти і вкинути в піч під час виплавки заліза. там при високій температурі шлак би відділився від заліза, а залізо зварилося між собою. інший варіант вико- ристання — переплавка в низькому горні: подріб- нити, піддати високій температурі, щоб відділився шлак, а метал зварився в крицю.

Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси