Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.

У роботі розглянуто результати досліджень багатошарового городища в м. Малині. Протягом більше ніж ста років воно привертає увагу вітчизняних археологів, які проводять на ньому розкопки, а результати польових досліджень малинського городища увійшли до підґрунтя багатьох наукових гіпотез щодо гене...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Ієвлєв, М.М., Петраускас, А.В., Тімошенко, В.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Дослідження на новобудовах
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162998
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р. / М.М. Ієвлєв, А.В. Петраускас, В.І. Тімошенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 172-179. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-162998
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1629982020-01-21T01:25:59Z Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р. Ієвлєв, М.М. Петраускас, А.В. Тімошенко, В.І. Дослідження на новобудовах У роботі розглянуто результати досліджень багатошарового городища в м. Малині. Протягом більше ніж ста років воно привертає увагу вітчизняних археологів, які проводять на ньому розкопки, а результати польових досліджень малинського городища увійшли до підґрунтя багатьох наукових гіпотез щодо генезису міст. Результати останніх сезонів дозволили відкрити раніше невідомий горизонт слов'янських старожитностей та повернутися до теми раннього формування міст у слов'янському середовищі. The first archaeological excavations at the Malyn ancient settlement had been initiated in 1878 by V. B. Antonovych. In the 20th century, the site has been explored by such outstanding scientists as P. M. Tretiakov, M. P. Kuchera, B. A. Zvizdetskyi. On the basis of the found artifacts, the site has been attributed as one of the earliest town settlements of the Eastern Slavs, and the discovered materials have been used to generate the concept of the early development of the towns in the East Slavonic area. Starting from 2016, the expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Science of Ukraine regularly explores the site to investigate the fundamental issues of the early Slavonic towns in Eastern Europe genesis. During the field season of 2017, scientists discovered the remains of the defense constructions dating back to the earliest period of the site formation. The new data which enable to characterize the settlement surroundings has become an important result of the research in 2017. The artifacts discovered at the surrounding areas of the site indicate that culture layers of all the neighboring grounds available for settling (except for the flood lands of the Irsha river) are synchronous to those found at the settlement. 2019 Article Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р. / М.М. Ієвлєв, А.В. Петраускас, В.І. Тімошенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 172-179. — укр. 2227-4952 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162998 904.4(477.42) uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження на новобудовах Дослідження на новобудовах
spellingShingle	Дослідження на новобудовах Дослідження на новобудовах Ієвлєв, М.М. Петраускас, А.В. Тімошенко, В.І. Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р. Археологія і давня історія України
description	У роботі розглянуто результати досліджень багатошарового городища в м. Малині. Протягом більше ніж ста років воно привертає увагу вітчизняних археологів, які проводять на ньому розкопки, а результати польових досліджень малинського городища увійшли до підґрунтя багатьох наукових гіпотез щодо генезису міст. Результати останніх сезонів дозволили відкрити раніше невідомий горизонт слов'янських старожитностей та повернутися до теми раннього формування міст у слов'янському середовищі.
format	Article
author	Ієвлєв, М.М. Петраускас, А.В. Тімошенко, В.І.
author_facet	Ієвлєв, М.М. Петраускас, А.В. Тімошенко, В.І.
author_sort	Ієвлєв, М.М.
title	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.
title_short	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.
title_full	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.
title_fullStr	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.
title_full_unstemmed	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.
title_sort	археологічні дослідження в м. малин житомирської обл. в 2017 р.
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Дослідження на новобудовах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162998
citation_txt	Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р. / М.М. Ієвлєв, А.В. Петраускас, В.І. Тімошенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 172-179. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT íêvlêvmm arheologíčnídoslídžennâvmmalinžitomirsʹkoíoblv2017r AT petrauskasav arheologíčnídoslídžennâvmmalinžitomirsʹkoíoblv2017r AT tímošenkoví arheologíčnídoslídžennâvmmalinžitomirsʹkoíoblv2017r
first_indexed	2025-07-14T15:31:38Z
last_indexed	2025-07-14T15:31:38Z
_version_	1837636884999700480
fulltext	172 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) удк: 904.4(477.42) М. М. ієвлєв, а. В. Петраускас, В. і. Тімошенко АРхЕОЛОГІчНІ ДОсЛІДжЕННЯ В м. МАЛиН жиТОМиРсьКОї обл. В 2017 р. У роботі розглянуто результати досліджень багатошарового городища в м. Малині. Протягом більше ніж ста років воно привертає увагу віт- чизняних археологів, які проводять на ньому роз- копки, а результати польових досліджень малин- ського городища увійшли до підгрунтя багатьох наукових гіпотез щодо генезису міст. Результати оснанніх сезонів дозволили відкрити раніше невідо- мий горизонт слов’янських старожитностей та повернутися до теми раннього формування міст у слов’янському середовищі. ключові слова: городище, місто, розкопки, гене- зис, Східна європа. у 2017 р. археологічні дослідження в м. ма- лині проводила житомирська археологічна експедиція відповідно до договору між місь- кою радою м. малин та інститутом археології нану. роботи проводились за участі студен- тів державного навчального закладу «малин- ський професійний ліцей» під керівництвом с. в. коваленко. було продовжено обстеження прилеглої площі до городища, з метою поточнення роз- повсюдження культурних нашарувань посаду. обстежувалась ділянка, яка розташована в напрямку на південний схід від дитинця горо- дища. Проводився візуальний огляд поверхні, збір підйомного матеріалу та опитування міс- цевих мешканців. на городищі було продовжено роботи по під- готовці стратиграфічного перетину дитинця. Проводилась розчистка від дерев та чагарни- ків місця розкопок, зачистка та вибирання за- повнення археологічних об’єктів (рис. 1—3). Під час археологічних розкопок на малин- нському городищі в польовому сезоні 2016 р. в напрямку на південний схід від дитинця біля підніжжя високого корінного лівого берега р. ірша було відзначено розташування неви- сокої надзаплавної тераси. вказана тераса має ширину від 10 до 70 м, підвищується на декіль- ка метрів над заплавою і тягнеться впритул до підніжжя корінного берега. Поверхня її знач- ною мірою зайнята деревами і чагарниками, частково, зайнята приватними городами міс- цевих мешканців. Під час візуального огляду горизонтальних відслонень поверхні у 2016 р. було відзначено декілька фрагментів стінок гончарних посудин, які за своїми ознаками можуть бути співвіднесені із давньоруською та пізньо середньовічною керамікою. у 2017 р. вказана ділянка обстежувалась візуально протягом весіннього та літного періодів, а також проводилось опитування власників городів, які передали експедиції знахідки фрагментів гончарного та ліпного посуду. серед знахідок представлені фрагмен- ти ліпних та гончарних керамічних посудин, які можуть бути датовані періодом з VIII—х, хі—хііі, хV—XVIII ст. враховуючи розташу- вання безпосередньо поруч дитинця городища і посаду, дану пам’ятку можна розглядати як частину посаду городища. виявлені знахідки за своїми культурно-хронологічними показни- ками співвідносяться із датуванням городища і посаду, розташованих на верхньому плато лівого корінного берега р. ірша. зафіксовані межі розповсюдження культурного шару об- межуються площею приватних городів з розо- раною поверхнею, доступною для ефективного збирання підйомного матеріалу. вірогідно, що реальна площа поширення культурного шару набагато більше. в умовах сильного заліснен- ня поверхні деревами і чагарниками і суціль- © м. м. ієвлєв, а. в. Петраускас, в. і. тімоШен- ко, 2019 173ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) ієвлєв, М. М., Петраускас, а. В., Тімошенко, В. і. археологічні дослідження в м. малин... ної задернованості встанови межі поширення культурних нашарувань можливо лише за умови проведення шурфування. на городищі продовжено підготовку стра- тиграфічного перетину по лінії схід—захід. зачищено ділянку на схід від східного краю оборонного рову, виявленого у 2016 р. Під час проведених робіт в культурному шарі виявле- но велику кількість знахідок індивідуального та масового характеру, зафіксовано декілька стратиграфічних горизонтів, виявлено і частко- во досліджено декілька археологічних о’єктів, які потрапили на лінію розрізу. розріз південної стінки котловану дитинця городища на довжину понад 70 м дозволив про- слідкувати наступні стратиграфічні горизонти. верхній шар потужністю до 0,1 м сірий майже од- норідний гумусований супісок. не виключено, що він утворився внаслідок використання ділянки дитинця городища під огороди в середині хх ст. нижче до глибини 0,4—0,5 м залягав шар жовто-сірого суглинку, в якому траплялись по- одинокі знахідки початку хх ст. зважаючи на потужність шару та його культурно-хронологіч- ні характеристики, можна припустити, що він являє собою залишки викиду із котловану ви- копаного для будівництва склада-«маказину». значні прошарки жовто-коричневої глини, яка тотожна глині материка, вірогідно утворилися після викиду грунту з нижньої частини котло- вану. вказане припущення, частково підтверд- жується тим, що об’єкт 1 XVII—XVIII ст. зверху перекривається вказаним шаром. Під ним знаходився шар чорного гумусовано- го суглинку із значними включеннями строка- тих глин та суглинку потужністю від 0,2 до 0,5 м. за своїм походженням він може бути пов’язаний із утворенням культурних нашарувань пізньо- середньовічного періоду функціонування горо- дища XVI—XVIII ст., якщо врахувати датуван- ня об’єкта 1 — XVII—XVIII ст. зважаючи на величезний об’єм земляних робіт під час вико- пування котловану складу, можна припустити зв’язок із ним формування вказаного шару. але в такому випадку датування об.1 має бути змі- нено хоча б до середини хіх ст., для чого на сьо- годнішній день немає ніяких підстав. у випадку датування шару XVI—XVIII ст. його потужність та значні включення материкових глин можна пояснити проведенням значних за обсягом зем- ляних робіт по облаштуванню обороноздатності замка: додаткове ескарпування схилів городи- ща для збільшення стрімкості схилів та вирів- нювання майданчика городища. описаний шар підстелявся шаром світло- сірого супіска товщиною до 0,45 м. верхня час- тина цього шару на окремих ділянках мала більш темне забарвлення та однорідний ха- рактер, що, вірогідно, пояснюється використан- ням її в певний період під оранку. за своїми ознаками, він може бути охарактеризований як культурний шар городища, який утворився до XVI ст. тобто до початку розбудови замку на місці старого городища. для більш точної культурно-хронологічної інтерпретації визначених стратиграфічних го- ризонтів необхідно проведення розкопок певної площі, для отримання датуючих матеріалів. у культурному шарі городища під час підго- товки стратиграфічного розрізу виявлено ряд індивідуальних знахідок датованих від доби бронзи до пізнього середньовіччя і новітнього часу. оскільки матеріали походять переважною більшістю із зачистки схилу південного краю котлована городища вони описуються сумарно. 1. Залізний предмет. Пізнє середньовіччя. має вигляд витягнутої пластини, один край якої потовщується і має підрикутну в плані форму. біля початку потовщення зроблений отвір діаметром 4 мм. довжина 170, шири- на 18—20, товщина 3—5, частини, яка потов- щується — 6—9 мм. Рис. 1. місце розташування городища давньоруського та пізньосередньовічного часу в м. малині та план городища м. П. кучери 174 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах 2. Зуб борони залізний. Пізнє середньовіч- чя. Повністю збережений. черешок довжиною 50 мм, в перетині круглий діаметром 10 мм. робоча частина в перетині прямокутна 22—5 × 10 мм. звужується до краю. 3.Предмет залізний із сколотими краями. розміри 60 × 20—35 × 35 мм. час побутування не визначений. 4—7. цвяхи залізні. Пізнє середньовіччя ко- вані, плавно звужуються до краю. Шляпка під округла. в перетин під квадратні (максималь- на товщина 5 × 5 мм). 8. ніж залізний. Пізнє середньовіччя май- же повністю збережений. черешок широкий (15—10 мм) має три отвори для заклепок діа- метром 2 мм. звужується ближче до леза. дов- жина леза — 95 мм. товщина черешка та спин- ки леза становить 3 мм. 9. Пластина мідна. Під прямокутної в плані форми із заокругленими краями (80 × 65 мм). товщина 1 мм. краї зігнуті, що надає пластині опуклої форми. Предмет деформовано. Поверх- ня патинована. 10. Оселок кам’яний. виготовлений із дріб- нозернистого пісковику сірого кольору. в пере- тині під прямокутної форми 20 × 60 мм. Шири- на 60—50 мм, довжина частини, що збереглась 55 мм. 11. Оселок кам’яний. виготовлений із дріб- нозернистого пісковику сірого кольору. в пере- тині під квадратний 22—18 × 25—12 мм. дов- жина 92 мм. 12. Оселок кам’яний. виготовлений із дрібно- зернистого пісковику сірого кольору. в перетині під квадратний 20 × 20 мм. довжина 50 мм. на одній із поверхонь сліди заточки інструменту. 13. Оселок кам’яний. виготовлений із дріб- нозернистого пісковику сірого кольору. в пе- ретині під прямокутний 18 × 40 мм. довжина частини, що збереглась становить 29 мм. 14. Жорна аргілітового фрагмент. і тис. — першої третини іі тис. н. е. збереглась бокова, нижні та верхня поверхні. товщина жорна 48 мм. 15. Жорна аргілітового фрагмент. і тис. — першої третини і тис. н.е збереглись верхня та нижні поверхні. товщина 30—40 мм. 16—19. Жорен пірофілітових фрагменти. давньоруського часу, № 16, 18, 19 — сколи. № 17 — збереглась бокова поверхня із слідами підтесування інструментом. 20. Пряслице глиняне. доби бронзи. близь- кої до напівсферичної форми. діаметр — 55, Рис. 2. загальний план малинського городища 175ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) ієвлєв, М. М., Петраускас, а. В., Тімошенко, В. і. археологічні дослідження в м. малин... висота 33, діаметр отвору 10—5—11 мм. у цент- рі пряслиця звужується. 21. Пластина ножевидна кам’яна. кам’яної доби. виготовлена із пісковику. Предмет витов- лений із пластини з ретушованими краями. керамічні знахідки, виявлені в культурному шарі городища представлені декількома куль- турно-хронологічними групами. найбільш ранні знахідки доби бронзи представлені фрагментами стінок та вінець ліпних посудин (19 фрагментів). серед них представлене сла- бо розвинене вінце, пряме, відігнуте назовні з не розвиненою шийкою та прямим плічком. ззовні і вінце і стінки прикрашені ялинковим орнаментом. тісто щільне, запісочене. Ще одне вінце розвиненого типу, ледь вигнуте. відіг- нуте назоні. край у нього дещо потовщується і прикрашений пальцевими відбитками. окрему групу керамічних знахідок станов- лять фрагменти (24 фрагмента) ліпних посу- дин пражсько-корчацької культури. у матеріа- лах 2016 р. із заповнення оборонного рову на дитинці городища було зафіксовано декіль- ка фрагментів стінок та один крупний фраг- мент вінця посудини, яка за особливостями профілювання спеціалістами із дослідження ранньослов’янських старожитностей (о. в. Пет- раускас, а. П. томашевський, і. о. гавритухін) була визнана як така, що з певною долею вірогідності може бути віднесена до пражсь- ко-корчацьких старожитностей. для більш однозначного їх трактування було визнано до- цільним продовження розкопок на городищі та збільшення об’єму вибірки. Під час досліджень 2017 р. в культурному шарі дитинця городи- ща було виявлено ряд керамічних знахідок, які мають виразні ознаки профілювання вер- хнього краю посудини, шийки та особливостей орнаментації, які притаманні саме пражсь- ко-корчацькому посуду. вінця вказаної групи посудин прямі або ж ледь вигнуті, розвинених форм, загнуті всередину, вертикальні, чи ледь Рис. 3. розріз південної стінки котловану городища 176 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах відігнуті назовні. края вінець округлі чи плос- ко зрізані із заокругленими краями (рис. 4). окремо виділяється ряд фрагментів ліпних та гончарних посудин лука-райковецької куль- тури. тонкостінні. на поверхні нанесено штам- пом багаторядну врізну хвилю. стінки гончар- них посудин мають відмулене тісто, легке, із тонкими порами. без жорстви та піску. виразно відрізняється від керамічної маси в знахідках х—хііі ст. вінця ліпних посудин (№ 672) — із пальцевими защипами по краю. у тісті доміш- ки жорстви (№ 675 — в тісті домішки вапняку уламкової форми середніх розмірів) (рис. 5). горизонт перед давньоруських знахідок пред- ставлено фрагментами стінок товстостінних по- судин, які на внутрішній поверхні мають сліди формування руками, на зовнішній — сліди ви- рівнювання поверхні за допомогою гончарного кола. в тісті присутні домішки жорстви. час- тина знахідок без орнамента. частина стінок ззовні прикрашені врізними ши- рокими прямими горизонталь- ними лініями (№ 600 додатково оздоблений хвилястою лінією). гончарні посудини хіі— хііі ст. представлено 428 фраг- ментами, що за кількістю знахі- док перевищуэ всы разом взяты попередны періоди та спыввыд- носиться за кылькыстю із знахід- ками, представленими більш пізніми потужними культурно- хронологічними горизонтами пізньосередньовічного періоду. стінок посудин 119 фрагментів, частина яких без орнамента, а частина оздоблена прямими і хвилястими врізними лініями, зубчастим штампом. декілька фрагментів мають поверхню вкриту прозорою жовто-зеленою, чи жовто-коричневою поливою. окрім знахідок верхніх час- тин горщиків знайдено також 3 фрагмента верхньої частини глека давноруського часу з оз- добленою поверхнею. два фраг- менти (№ 468—469) прикрашені горизонтальними хвилястими лініями, один (№ 470) — ззовні оздоблений горизонтальними пластичним валиком. вінця представлені 73 фраг- ментами від горщиків та 1 фраг- ментом від миски. деякі вінця додатково орнаментовані пря- мими та хвилястими лініями. керамічні посудини пізнього середньовіччя, які можуть бути широко датовані в межах XVII— XVIII ст. представлені 497 фраг- ментами стінок вінець та денець посудин. стінок без орнамента — 450 фрагментів. декілька (7) фрагментів стінок мають додатково оздоблену поверхню: 1 фрагмент на внутрішній поверхні оздоблений жовтою поливо; 1 фрагмент вкритий ззовні коричневою, а з середини зеленою поливо; 3 фрагмента прикрашені прямими вріз- ними лініями; 1 фрагмент оздоблено хвилястою пролискованою лінією; 1 фрагмент прикрашено прямою горизонтальною лінією нанесеною черво- ною фабою. денець гончарних посудин виявлено 21 фрагмент. серед них № 446—447 на внутріш- ній поверхні вкриті поливою зеленого кольору. вінець горщиків зафіксовано 14 фрагментів. се- ред них 2 фрагмента мають внутрішню поверх- ню вкриту поливою. також зафіксовано 1 вінце г-подібної форми від гончарної макітри і 1 фраг- мент вінця миски відкритого типу. також вияв- лено 3 фрагмента ручок гончарних посудин. до вказаного періоду, вірогідно, відносяться та- кож знахідки цегли пальчатки червоного кольору, Рис. 4. Фрагменти ліпного посуду VI—VII ст. 177ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) ієвлєв, М. М., Петраускас, а. В., Тімошенко, В. і. археологічні дослідження в м. малин... виготовленої із місцевого суглинка. Ширина цег- лин становить 13 см, товщина 5—6 см. на верхній площині чіткі сліди поздовжнього розгладжуван- ня пальцями. не виключено, що вказані знахідки можуть мати і ранішу дату попадання в культур- ні нашарування малинського городища. датування XVII—XVIII ст. мають також і знахідки фрагментів керамічних кахлів. серед них 2 фрагменти (№ 385—386) білоглиняні із штампованим рослинним орнаментом, вкри- тим поліхромною поливою білого, жовтого, зе- леного та синього кольорів. декілька фрагментів (№ 387—395) біло гли- няні із штампованим геометричним орнамен- том і вкриті світло-зеленою поливою. значна частина кахлів (№ 396—408) були біло та жовто глиняні, прикрашені штампованим ор- наментом геометричної форми тотожним ках- лям, вкритим зеленою поливою та іншими вида- ми рослинного та геометричного орнаменту. ряд знахідок, які було знайдено під час роз- копок не мають чітких культурно-хронологіч- них ознак. серед них обмазка та металургійні шлаки. обмазки виявлено 60 шматків. вона може мати досить широкі хронологічні рамки утворення та потрапляння до нашарувань горо- дища — від доби бронзи і до найбільш пізнього періоду, коли на городищі в хіх ст. зводиться «маказин»-склад, який споруджує місцевий по- міщик гижицький. на малюнку в. б. антонови- ча ми можемо бачити дану споруду. вірогідно, що вона була дерев’яної конструкції із зовніш- ньою обмазкою (штукатуркою) глиною. Під час знищення та пожежі на початку хх ст. могла утворитися певна частина зафіксованої нами обмазки. знайдені шматки жовтого та червоно- го кольорів різних відтінків. із місцевої глини із домішками піску, іноді помітні сліди полови (?). на внутрішній стороні часто фіксуються від- битки дерев’яних конструкцій із колотої дереви- ни. зовнішня поверхня загладжена. декілька шматків мають ззовні виразні сліди побілки. товщина пласких шматків обмазки 2—5 см. вірогідно, вони являють собою шматки глиня- ної штукатурки дерев’яних стін, які згоріли. кісток тварин із не стратифікованого куль- турного шару знайдено 55 уламків. серед перевідкладених культурних наша- рувань дитинця городища також знайдено 14 шматків металургійних шлаків (вони ут- ворюють дві групи: масою від 0,5 до 1 кг і до 0,5 кг) та 2 шлаковиливи. Шлаків масою від 0,5 до 1 кг знайдено 9 шматків. цілий шлаковий конгломерат розмірами 10 × 15 × 5 см. дещо витягнутої в плані форми, в перетині лінзоподібний. маса 1 кг. центральна частина шлакового конгломера- ту лінзоподібної форми. края обламані. висота в центрі 5 см. розміри частини, що збереглась 10 × 10 см. маса 0,7 кг. Рис. 5. Фрагменти ліпних посудин VIII—іх ст. Рис. 6. робочий момент на розкопі 178 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах Половина шлакового конгломерату лінзопо- дібної в перетині форми діаметром 11 см, висо- та в центрі 4 см. маса 0,5 кг. Половина цілого конгломерату лінзоподіб- ної в перетині форми. діаметр 10 см, товщина в центрі 3—6 см. маса 0,6 кг. Шлаковий конгломерат діаметром 11 см, товщиною в центрі 4 см. маса 0,8 кг. лінзопо- дібної форми в перетині. Шлак під округлої в плані форми. в пере- тині лінзоподібної форми. один край облама- ний. діаметр 11 см, товщина в центрі 4—5 см. маса 0,9 кг. Шлак від якого збереглась 1/4 частина: край зовнішній, верхня та нижня поверхні. діаметр 10 см, товщина в центрі 4 см, вага 0,5 кг група шлаків вагою до 0,5 кг представлена 5 шматками. цілий конгломерат підокруглої форми діа- метром 7 см. в перетині максимальна товщина становить3 см. маса 0,2 кг. конгломерат під округлої в плані форми. в пе- ретині лінзоподібний. збереглись верхня, ниж- ня та бокова поверхні. діаметр близько 15 см, товщина максимальна 1,5 см. маса 0,1 кг. цілий шлаковий конгломерат лінзоподібний в перетині. в плані неправильної форми 6х8 см. маса 0,1 кг. візуально відповідає цілим круп- них розмірів металургійним шлакам, які збира- ються в нижній частині металургійного горна. неповний шматок — 1/8 частина шлакового конглоиерату. в плані під округлої форми. діа- метр 14 см. в перетині лінзоподібної форми. максимальна товщина 3 см. маса 0,1 кг. Шлаковий конгломерат із втраченою 1/4. в пере- тині лінзоподібної форми. в плані під ромбовидної форми — 6,5 × 6 см, товщина 2 см. маса 0,1 кг. виливи із горна представлені 2 знахідка- ми. цілий вилив, який в плані має розміри 4 × 5 см. в перетині лінзоподібний. максимальна товщина 0,6—1 см. маса 0,05 кг. вилив підовальної в плані форми — 5—6 см, в перетині лінзоподібний 0,5—2 см. маса 0,05 кг. Під час проведення археологічних дослід- жень на дитинці городища в 2017 р. простежено східну частину оборонного рову на дитинці горо- дища, дві стовпові ями, на місці розташування обороннного валу та три археологічні об’єкти. Оборонний рів, зафіксований в процесі робіт 2016 р. — було продовжено вивчення його східного краю. в результаті зачистки схід- ного краю рову встановлено,що максимальна ширина оборонної споруди становить 8 м, при глибині 3,4 м. знахідки в нашаруваннях, які пов’язані із засипкою споруди не виявлено. Під час зачистки розрізу на схід від рову, на місці, де мав розташовуватись оборонний вал, на відстані 2,6 та 3,8 м від східного краю рову зафіксовано дві стовпові ями діаметром 0,5 та 0,3 м, глибиною 0,2 та 0,25 м від рівня поверхні материка. заповнення — сірий супісок. знахід- ки в заповненні не зафіксовані. враховуючи приблизну відповідність ширини основи валу верхньому показнику ширини рову, зафіксовані стовпові ями знаходяться саме в центрі перети- ну потенційного оборонного рову. не виключено, що вони можуть бути пов’язані із дерев’яними конструкціями оборонної споруди. Об’єкт 1 зафіксовано під час проведення за- чистки південного схилу котловану у вигляді темної плями. Після вибирання північної час- тини заповнення об’єкта зафіксовано дві прямі стінки та кут споруди спрямований на північ. глибина споруди 1 м від рівня поверхні мате- рика. довжина зафіксованих стін становить 0,9 та 1,2 м. дно рівне, стінки похилі. в перетині об’єкту по лінії схід-захід зафіксовано наступні нашарування. заповнення об’єкту представле- но темно-сірим супіском із плямами жовтого та коричневого кольору. нижня частина споруди зайнята вуглистим шаром чорної супісі. Під час дослідження заповнення об’єкту ви- явлено фрагменти кахлів та гончарних посу- дин XVI—XVIII ст. та знахідки ранішого часу. стінок гончарних посудин давньоруського часу без орнамента зафіксовано 77 фрагмен- тів без орнамента. Прикрашених прямими го- ризонтальними врізними лініями — 30 фраг- ментів. Прикрашених хвилястими врізними горизонтальними лініями — 12 фрагментів. Прикрашених поєднанням врізних прямих та хвилястих ліній — 4 фрагменти. орнаментова- них поєднанням врізної прямої горизонтальної лінії та горизонтальним рядом відбитків нігтів 1 фрагмент. Прикрашений поєднанням прямої горизонтальної врізної лінії та горизонтально- го ряду точкових відбитків 1 фрагмент. один фрагмент стінки посудини х ст. орнаментова- ний прямими широкими врізними горизон- тальними лініями. денець гончарних посудин давньоруського часу виявлено 14 фрагментів. Пласкі із закраї- нами біля краю денця та слідами підсипки. вінець гончарних посудин хіі—хііі ст. знай- дено 16 фрагментів. серед них 5 фрагментів (№ 731—735) прикрашені по плічку прямими горизонтальними врізними лініями; 2 фрагмен- ти (№ 736—737) — оздоблені поєднанням вріз- них прямих і хвилястих горизонтальних ліній; 1 фрагмент (№ 738) — із краплинами жовтої поливи на зовнішній поверхні. один фрагмент (№739) — із підовальною в перетині ручкою. стінок ліпних посудин і тис. н. е. із домішка- ми жорстви в тісті 21 фрагмент. вінець ліпних посудин VIII-іх ст. із доміш- ками жорстви в тісті — 2 фрагменти. вінця розвинені, вигнуті, плавно відігнуті назовні. до краю потовщуються. також в заповненні об’єкта 1 виявлено 1 фрагмент денця ліпної посудини і тис. н. е. Об’єкт 2 зафіксовано в процесі зачистки темної плями на тлі світлого материка. Після вибирання заповнення заглибленої в материк частини об’єкта, яка виходить за межі розрізу 179ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) ієвлєв, М. М., Петраускас, а. В., Тімошенко, В. і. археологічні дослідження в м. малин... стінки котлована на північ було встановлено, що вона має під округлу форму із радіусом 0,5 м, похилі стінки та пласке дно на глибині 0,2 м від рівня поверхні материка. заповнення представлено світло-сірим супіском, в якому було виявлено наступні знахідки. ручка накривки гончарної хіі—хііі ст. із заглибленням зверху. вінеця гончарних хіі—хііі ст. 4 фрагменти (№ 765 — прикрашений врізною прямою гори- зонтальною лінією). денеця гончарних посудин давньоруського часу 2 фрагменти. стінок гончарних посудин давньоруського часу 9 фрагментів. один фрагмент прикраше- ний хвилястими відбитками штампу. стінки ліпної посудини і тис. н. е — 1 фраг- мент. кістки тварин представлено 2 уламками. також знайдено 1 відщеп кремня. Об’єкт 3 зафіксовано в процесі зачистки пів- денної стінки котловану дитинця городища у вигляді темної пліми на тлі світлого материка. Після вибирання заповнення, яке представ- лено світло-сірим супіском встановлено що в плані досліджена частина об’єкта має видов- жену форму із прямими стінками орієнтовани- ми по лінії південний захід — північний схід. глибина нижче рівня поверхні материка ста- новить 0,2 м, ширина об’єкта 0,6 м. в процесі дослідження заповнення об’єкту виявлено наступні знахідки. Жорна давньоруського часу із пірофілітового сланцю 1 фрагмент. збереглась частина боко- вої поверхні. ніж залізний давньоруського часу. довжи- на леза — 65 мм, ширина максимальна 10 мм, товщина спинки 5 мм. черешок обламаний. Поверхня кородована. гончарний посуд представлено знахідка- ми стінок, денець та вінець. вінець гончар- них посудин хіі—хііі ст. — 4 фрагменти. де- нця гончарної посудини давньоруського часу 1 фрагмент. стінок гончарних посудин давньо- руського часу без орнамента — 15 фрагментів. стінок гончарних посудин давньоруського часу оздоблених хвилястими врізними лініями — 3 фрагменти. більш ранні знахідки представ- лено 1 фрагментом стінки ліпної посудини і тис. н. е. кістки тварин — 5 уламків. таким чином, в результаті проведених робіт 2017 р. в м. малині було зафіксовано нову ділян- ку посаду, яка розташована біля підніжжя ліво- го корінного берега р. ірша, на якому розташо- вані городище та його основна частина посаду і могильник. нова ділянка посада (подол) за свої- ми культурно-хронологічними характеристика- ми співпадає із характеристиками городища та основної частини посаду — VIII—XVIII ст. на дитинці городища в результаті прове- дених робіт виділено основні стратиграфіч- ні горизонти, які відображають різні періоди розвитку городища та декілька археологічних об’єктів. серед них особливої уваги заслугову- ють дві стовпові ями, які, вірогідно, пов’язані із залишками дерев’яних конструкцій оборонного валу на дитинці городища. серед знахідок, виявлених на городищі слід відзначти серію фрагментів ліпних посудин, які за показниками профілювання, обробки поверх- ні, складу гончарної маси та профілювання вер- хнього краю можуть бути співвіднесені із старо- житностями празько-корчацької культури. M. M. Iievliev, A. V. Petrauskas, V. I. Tymoshenko archaElogical rEsEarch in thE town of malyn, zhytomyr rEgion, in 2017 The first archaeological excavations at the Malyn an- cient settlement had been initiated in 1878 by V. B. An- tonovych. In the 20th century, the site has been explored by such outstanding scientists as P. M. Tretiakov, M. P. Kuchera, B. A. Zvizdetskyi. On the basis of the found artifacts, the site has been attributed as one of the earliest town settlements of the Eastern Slavs, and the discovered materials have been used to generate the con- cept of the early development of the towns in the East Slavonic area. Starting from 2016, the expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sci- ence of Ukraine regularly explores the site to investigate the fundamental issues of the early Slavonic towns in Eastern Europe genesis. During the field season of 2017, scientists discovered the remains of the defense construc- tions dating back to the earliest period of the site forma- tion. The new data which enable to characterize the set- tlement surroundings has become an important result of the research in 2017. The artifacts discovered at the sur- rounding areas of the site indicate that culture layers of all the neighboring grounds available for settling (except for the flood lands of the Irsha river) are synchronous to those found at the settlement. Keywords: ancient settlement, town, excavations, genesis, Eastern Europe. Одержано 1.09.2018 ІєВЛЕВ Михайло Михайлович, кандидат істо- ричних наук, старший науковий співробітник, іа нану, вул. володимирська 3, київ, 01001, україна, polkom@i.ua. iiEvliEv mykhailo, PhD in History, senior research scientist, Institute of Archaeology of the National Academy of Science of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001, Ukraine, polkom@i.ua. пЕТРАУсКАс Андрій Вальдасович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, іа нану, вул. володимирська 3, київ, 01001, украї- на, petrauskas@i.ua. pEtrausKas andrii, PhD in History, senior research scientist at the Institute of Archaeology of the National Academy of Science of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001, Ukraine, petrauskas@i.ua. ТиМОШЕНКО Василь Іванович, кандидат істо- ричних наук, почесний член спілки краєзнавців ук- раїни, timoshenko_malyn@ukr.net. tymoshEnKo vasil’, PhD in History, Honorary Member of the Local History Expert Union of Ukraine, timoshenko_malyn@ukr.net.

Археологічні дослідження в м. Малин Житомирської обл. в 2017 р.

Institution

Ähnliche Einträge