Межі природних змін показників стану крон деревних порід

Межі природних змін показників стану крон деревних порід

За матеріалами досліджень на ділянках моніторингу у Лівобережному Лісостепу України за період 1995 – 2004 рр. визначено межі природних змін щільності крон, прозорості листя, відносної протяжності крон і периферійного відмирання крон п’яти лісових порід – дуба звичайного, клена гостролистого, липи др...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Пивовар, Т.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16300
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Межі природних змін показників стану крон деревних порід / Т.С. Пивовар // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 208-217. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16300
record_format dspace
spelling irk-123456789-163002011-02-10T12:03:37Z Межі природних змін показників стану крон деревних порід Пивовар, Т.С. За матеріалами досліджень на ділянках моніторингу у Лівобережному Лісостепу України за період 1995 – 2004 рр. визначено межі природних змін щільності крон, прозорості листя, відносної протяжності крон і периферійного відмирання крон п’яти лісових порід – дуба звичайного, клена гостролистого, липи дрібнолистої, ясена звичайного і сосни звичайної. Показник максимальної щільності крон «нормального» дерева становить 90 % для дуба, клена і липи (тіньовитривалих порід) і 85 % – для сосни і ясена – світлолюбних порід. Показники мінімальної прозорості листя становлять 0 % для дуба, клена й липи і 5 % – для сосни і ясена. Середнє арифметичне значення показника відносної протяжності крон є найменшим (27 %) у ясена звичайного (найбільш світлолюбної породи), а найбільшим – у тіньовитривалих порід: клена гостролистого (45,3 %) і липи дрібнолистої (44,5 %). По материалам исследований на участках мониторинга в Левобережной Лесостепи Украины за период 1995 – 2004 гг. определены пределы естественных изменений плотности крон, прозрачности листвы, относительной протяженности крон и периферийного отмирания крон пяти лесных пород – дуба черешчатого, клена остролистного, липы мелколистной, ясеня обыкновенного и сосны обыкновенной. Показатель максимальной плотности крон «нормального» дерева составляет 90 % для дуба, клена и липы (теневыносливых пород) и 85 % – для сосны и ясеня – светолюбивых пород. Показатели минимальной прозрачности листвы составляют 0 % для дуба, клена и липы и 5 % – для сосны и ясеня. Среднее арифметическое значение показателя относительной протяженности крон наименьшее (27 %) у ясеня (наиболее светолюбивой породы), а наибольшее – у теневыносливых пород: клена (45,3 %) и липы (44,5 %). Using databases of researches in the monitoring plots in the Left-Bank Forest Steppe of Ukraine in 1995 – 2004, the limits of natural variation were determined for crown ratio, crown density, crown dieback, foliage transparency of 5 tree species: Quercus robur L., Acer platanoides L., Tilia cordata L., Fraxinus excelsior L. and Pinus silvestris L. Maximal crown density of «normal» tree is 90 % for oak, maple and lime (shade-bearing trees) and 85 % – for pine and ash (light-demanding trees). Minimal transparency is 0 % for oak, maple and lime and 5 % for pine and ash. Light-demanding ash is characterized by minimal average crown ratio (27 %), and maximal average crown ratio is peculiar to shade-bearing maple (45,3 %) and lime (44,5 %). 2008 Article Межі природних змін показників стану крон деревних порід / Т.С. Пивовар // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 208-217. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16300 630.182*59 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description За матеріалами досліджень на ділянках моніторингу у Лівобережному Лісостепу України за період 1995 – 2004 рр. визначено межі природних змін щільності крон, прозорості листя, відносної протяжності крон і периферійного відмирання крон п’яти лісових порід – дуба звичайного, клена гостролистого, липи дрібнолистої, ясена звичайного і сосни звичайної. Показник максимальної щільності крон «нормального» дерева становить 90 % для дуба, клена і липи (тіньовитривалих порід) і 85 % – для сосни і ясена – світлолюбних порід. Показники мінімальної прозорості листя становлять 0 % для дуба, клена й липи і 5 % – для сосни і ясена. Середнє арифметичне значення показника відносної протяжності крон є найменшим (27 %) у ясена звичайного (найбільш світлолюбної породи), а найбільшим – у тіньовитривалих порід: клена гостролистого (45,3 %) і липи дрібнолистої (44,5 %).
format Article
author Пивовар, Т.С.
spellingShingle Пивовар, Т.С.
Межі природних змін показників стану крон деревних порід
author_facet Пивовар, Т.С.
author_sort Пивовар, Т.С.
title Межі природних змін показників стану крон деревних порід
title_short Межі природних змін показників стану крон деревних порід
title_full Межі природних змін показників стану крон деревних порід
title_fullStr Межі природних змін показників стану крон деревних порід
title_full_unstemmed Межі природних змін показників стану крон деревних порід
title_sort межі природних змін показників стану крон деревних порід
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16300
citation_txt Межі природних змін показників стану крон деревних порід / Т.С. Пивовар // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 208-217. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT pivovarts mežíprirodnihzmínpokaznikívstanukronderevnihporíd
first_indexed 2025-07-02T17:36:12Z
last_indexed 2025-07-02T17:36:12Z
_version_ 1836557556752842752
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 208 УДК 630.182*59 Т. С. ПИВОВАР * МЕЖІ ПРИРОДНИХ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ СТАНУ КРОН ДЕРЕВНИХ ПОРІД Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького За матеріалами досліджень на ділянках моніторингу у Лівобережному Лісостепу України за період 1995 – 2004 рр. визначено межі природних змін щільності крон, прозорості листя, відносної протяжності крон і периферійного відмирання крон п’яти лісових порід – дуба звичайного, клена гостролистого, липи дрібнолистої, ясена звичайного і сосни звичайної. Показник максимальної щільності крон «нормального» дерева становить 90 % для дуба, клена і липи (тіньовитривалих порід) і 85 % – для сосни і ясена – світлолюбних порід. Показники мінімальної прозорості листя становлять 0 % для дуба, клена й липи і 5 % – для сосни і ясена. Середнє арифметичне значення показника відносної протяжності крон є найменшим (27 %) у ясена звичайного (найбільш світлолюбної породи), а найбільшим – у тіньовитривалих порід: клена гостролистого (45,3 %) і липи дрібнолистої (44,5 %). К лю ч о в і с л о в а : моніторинг лісів ІІ рівня, показники стану крон, лісові породи. Оцінка стану дерев і деревостанів необхідна для визначення перспектив їхнього розвитку, прогнозування змін рівня життєздатності [6], відпаду [5], а також – для вчасного вірного відведення дерев до санітарної рубки [4]. «Санітарні правила в лісах України» [7] базуються на показнику категорії стану дерев, який визначається певною мірою суб’єктивно. При оцінці стану дерев у програмах моніторингу І рівня використовують показник дефоліації крон [8], у програмах ІІ рівня – показники щільності, прозорості, периферійного відмирання та відносної протяжності крон [10]. Ці показники є мінливими для різних порід, для кожної породи в різних регіонах і ділянках насаджень, а також у різні роки. Для того, щоб робити висновок про погіршення або поліпшення стану насаджень, необхідно дослідити, яких значень можуть набувати показники стану крон окремих деревних порід, тобто визначити «норму» кожного показника. Під "нормою" слід розуміти діапазон коливань значень показників оцінки крон, характерних для здорових дерев («добрий стан») певної породи в конкретних умовах. При зміні значень цих показників стан дерев може залишатися незмінним («добрим»), ставати «задовільним» (ослаблене дерево) або «незадовільним» (дерево, що всихає). Нами проведено кластерний аналіз стосовно показників стану крон окремо для кожної із п’яти деревних порід, найбільш поширених на ділянках моніторингу у Лівобережному Лісостепу України за період 1995 – 2004 рр. [4]. Згідно з цим, показники максимальної щільності крон «нормального» дерева становили 90 % для дуба, клена і липи (тіньовитривалих порід) і 85 % – для сосни і ясена – світлолюбних порід. Подібно до цього показники мінімальної прозорості листя становили 0 % для дуба, клена й липи і 5 % – для сосни і ясена. Наступним етапом був статистичний аналіз кожного показника стану крон (відносної протяжності крони, щільності крони, периферійного відмирання крони та прозорості листя) для всієї вибірки дерев і окремо для кожної із п’яти деревних порід: визначено стандартні статистичні показники й побудовано діаграми розподілу показників стану крони за класами для кожної породи. Показник відносної протяжності крон розраховують як відношення довжини крони до загальної висоти дерева, виражене у відсотках. Форма крони визначається біологічними властивостями порід. Так, у липи крона широка, куполоподібна, густа і темна, в ясена – вузька і пропускає багато світла. У молодих дерев клена гостролистого крона вузька, а у старих розкидиста. Крона молодих сосон пірамідальна, а старших – округла, пізніше – * © Т. С. Пивовар, 2008. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 209 плоска. У повних насадженнях крона сосни коротка, у поодиноких дерев – куполоподібна [2]. Тобто відносна протяжність крони залежить від віку й повноти насаджень. Показник відносної протяжності крони може збільшуватися за рахунок появи вторинних пагонів, як у дуба звичайного [3, 9], або зменшуватися внаслідок усихання гілок. Статистичний аналіз значень показників відносної протяжності крон п’яти лісових порід за даними моніторингу ІІ рівня [1] подано в табл. 1. Таблиця 1 Стандартні статистичні показники відносної протяжності крон досліджених деревних порід [1] Статистичні показники Дуб звичай- ний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичай- ний Середнє арифметичне 32,8±0,6 45,3±0,9 44,5±1,0 31,4±0,5 27,0±0,7 Медіана 25 45 40 25 25 Мода 25 30 30 25 25 Станд. відхилення 18,4 16,9 20,4 14,3 11,8 Ексцес 3,2 -0,4 -0,3 2,9 7,5 Асиметрія 1,7 0,5 0,8 1,6 2,3 Кількість дерев 822 349 456 859 269 Середнє арифметичне значення показника відносної протяжності крон є найменшим (27 %) у ясена звичайного (найбільш світлолюбної породи), а найбільшим – у тіньовитривалих порід: клена гостролистого (45,3 %) і липи дрібнолистої (44,5 %). У сосни звичайної та дуба звичайного середнє арифметичне відносної протяжності крон має проміжне значення (рис. 1), а модальне значення – таке, як у ясена. Різниці за показником відносної протяжності крон світлолюбних (ясен), проміжних (сосна і дуб) і тіньовитривалих (клен і липа) порід статистично достовірні (Р = 0,05). 0 10 20 30 40 50 Ясен Сосна Дуб Липа Клен В ід но сн а пр от яж ні ст ь кр он , % 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 С т. п ох иб ка Відносна протяжність крони Ст. похибка Рис. 1 – Відносна протяжність крон досліджених порід: середнє і стандартна похибка (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999–2004 рр.) Такий розподіл є закономірним, оскільки світлолюбні породи переважно ростуть у першому ярусі насаджень і мають компактніші крони, а тіньовитривалі – ростуть у другому ярусі й завдяки структурі крон оптимально використовують сонячне світло. При аналізі розподілу досліджених дерев за відносною протяжністю крон можна розрізнити два типи (рис. 2). Перший тип розподілу відносної протяжності крон відмічено для дуба звичайного, сосни звичайної та ясена звичайного. Для цих порід характерний порівняно вузький діапазон змін цього показника (найменший він у ясена звичайного) і виражений максимум (модальне значення), порівняно високі значення показників асиметрії (1,6 – 2,3) та ексцесу (2,9 – 7,5). ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 210 Другий тип розподілу виявлено для клена гостролистого та липи дрібнолистої. Для них характерний широкий діапазон змін показника, нечіткий максимум, порівняно низькі значення показників асиметрії (0,5 і 0,8), негативні – ексцесу (-0,3 і -0,4). 0 200 400 600 800 5 15 25 35 45 55 65 75 85 95 Відносна протяжність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Усі дерева 0 50 100 150 200 5 15 25 35 45 55 65 75 85 95 Відносна протяжність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Дуб звичайний 0 50 100 150 200 10 20 30 40 50 60 70 80 95 Відносна протяжність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Сосна звичайна 0 20 40 60 80 100 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 85 90 Відносна протяжність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Ясен звичайний 0 15 30 45 60 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95 Відносна протяжність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Клен гостролистий 0 20 40 60 80 10 20 30 40 50 60 70 80 90 99 Відносна протяжність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Липа дрібнолиста Рис. 2 – Розподіл дерев досліджених порід за показником відносної протяжності крон (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999–2004 рр.) Таким чином, значення показника відносної протяжності крон залежать від деревної породи. Для тіньовитривалих порід цей показник не може бути діагностичним, оскільки варіювання його дуже велике. Щільність крони визначається як покриття вертикальної проекції крони гілками та листям. За середніми арифметичними значеннями щільності крон досліджені деревні породи суттєво відрізняються між собою (табл. 2). Найбільші середні значення щільності крони визначені у клена гостролистого, а найменші – у сосни звичайної (рис. 3, 4), що є законо- мірним, оскільки клен – тіньовитривала деревна порода, а сосна – світлолюбна. З усіх показників стану крон розподіл щільності крон найбільш наближений до нормального (див. рис. 4). При цьому крива розподілу в ясена звичайного зсунута вправо. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 211 Модальне значення щільності для сосни звичайної найнижче (55 %). Клен гостролистий, липа дрібнолиста та ясен звичайний характеризуються порівняно широкими діапазонами змін щільності з менш чіткими максимумами (80, 60 і 70 %, відповідно), а сосна – найменшою асиметрією (-0,1). Таблиця 2 Стандартні статистичні показники щільності крон досліджених деревних порід (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999–2004 рр.) Статистичні показники Дуб звичайний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичай- ний Середнє арифметичне 59,3±0,6 67,9±0,6 65,3±0,6 54,0±0,4 56,8±0,4 Медіана 60 70 65 55 60 Мода 60 80 70 55 60 Стандартне відхилення 12,0 11,5 9,5 10,3 10,8 Ексцес 1,2 1,8 0,5 0,3 2,7 Асиметрія -0,4 -0,7 -0,6 -0,1 -0,7 Кількість дерев 822 349 456 859 269 Рівень надійності (95 %) 0,7 1,2 1,1 0,7 1,2 0 20 40 60 80 100 Клен Липа Дуб Ясен Сосна Щ іл ьн іс ть к ро ни , % 0 0,2 0,4 0,6 0,8 С т. п ох иб ка Щільність крони Ст. похибка Рис. 3 – Середня щільність крон досліджених порід і стандартна похибка (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999–2004 рр.) Таким чином, за показником щільності крони виявлено видоспецифічні особливості: тіньовитривалі деревні породи мають щільнішу крону, а світлолюбні, навпаки, – менш щільну. Дуб звичайний при цьому посідає проміжне положення, але ближчий до світлолюбних порід. Периферійне відмирання крони пов’язане з усиханням гілок, яке починається з верхньої частини крони і продовжується в напрямку основи живої крони. Його визначають як частку сухих гілок по периферії крони. В нормі у здорових дерев цей показник дорівнює нулю. Найбільше середнє значення показника периферійного відмирання крони у дуба звичайного (табл. 3) і аналіз діаграми розподілу дерев за цим показником (рис. 5) дають змогу припустити, що 5 % периферійне відмирання крон є нормальним для цієї породи. Для інших досліджених деревних порід нормою є відсутність (0 %) ознак периферійного відмирання крон. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 212 0 200 400 600 800 5 15 25 35 45 55 65 75 85 95 Щільність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т Усі дерева 0 40 80 120 160 200 20 30 40 50 60 70 80 90 Щільність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Дуб звичайний 0 40 80 120 160 200 10 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 Щільність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Сосна звичайна 0 20 40 60 80 15 20 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 Щільність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Ясен звичайний 0 15 30 45 60 5 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 Щільність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Клен гостролистий 0 20 40 60 80 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 Щільність крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Липа дрібнолиста Рис. 4 – Розподіл дерев досліджених порід за щільністю крон (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999–2004 рр.) Таблиця 3 Стандартні статистичні показники для периферійного відмирання крон досліджених деревних порід (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999 – 2004 рр.) Статистичні показники Дуб звичайний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичайний Середнє арифметичне. 5,2±0,3 0,4±0,1 1,4±0,1 1,7±0,2 1,4±0,2 Медіана 5 0 0 0 0 Мода 5 0 0 0 0 Станд. відхилення 8,1 1,7 3,0 4,6 3,3 Ексцес 72,0 25,7 8,0 186,7 13,0 Асиметрія 7,2 4,6 2,6 10,7 3,1 Кількість дерев 822 349 456 859 269 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 213 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 0 5 10 15 20 25 30 35 40 Периферійне відмирання крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т Усі дерева 0 100 200 300 400 0 5 10 15 20 25 30 35 40 Периферійне відмирання крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т Дуб звичайний 0 200 400 600 800 0 5 10 15 20 25 30 35 Периферійне відмирання крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т Сосна звичайна 0 50 100 150 200 250 0 5 10 15 20 25 30 35 Периферійне відмирання крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т Ясен звичайний 0 100 200 300 400 0 5 10 15 20 25 30 35 Периферійне відмирання крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Клен гостролистий 0 100 200 300 400 0 5 10 15 20 25 30 35 Периферійне відмирання крон, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Липа дрібнолиста Рис. 5 – Розподіл дерев досліджених порід за периферійним відмиранням крон (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999 – 2004 рр.) Прозорість листя. Показник прозорості листя визначають за кількістю світла, яке проходить крізь живу, нормально облистяну частину гілки або крони. Кожному виду дерев властиві певні межі нормальної прозорості листя. Зміни у прозорості листя можуть бути результатом ушкоджень дерева, часто пов’язаних із об’їданням комахами чи із зменшенням кількості листя внаслідок стресів у попередні роки. За середніми значеннями прозорості листя і статистичними характеристиками (рис. 6, табл. 4) досліджені деревні породи можна розподілити у міру зростання показника таким чином: клен гостролистий, липа дрібнолиста, дуб звичайний та ясен звичайний, сосна звичайна. Таким чином, мінімальною прозорістю листя характеризуються тіньовитривалі породи другого ярусу, а максимальною – світлолюбні породи, тобто показник прозорості листя також відбиває особливості деревних порід. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 214 0 4 8 12 16 Клен Липа Дуб Ясен Сосна П ро зо рі ст ь ли ст я, % 0 0.1 0.2 0.3 0.4 С т. п ох иб ка прозорість листя ст. похибка Рис. 6 – Середня прозорість листя досліджених порід і стандартна похибка (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999 – 2004 рр.) Таблиця 4 Стандартні статистичні показники для прозорості листя досліджених деревних порід (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999 – 2004 рр.) Статистичні показники Дуб звичайний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичай- ний Середнє арифметичне 11,9±0,3 5,0±0,1 10,3±0,3 12,5±0,2 11,9±0,3 Медіана 10 5 10 10 10 Мода 10 5 10 10 10 Станд. відхилення 7,7 2,4 5,8 5,5 5,3 Ексцес 64,0 14,4 10,8 1,1 0,8 Асиметрія 6,3 2,1 2,3 0,8 0,8 Кількість дерев 822 349 456 859 269 Рівень надійності (95 %) 0,53 0,26 0,54 0,39 0,65 На рис. 7 наведено діаграми розподілів дерев за класами прозорості листя. Усі криві розподілу зсунути вліво, і більшість мають модальні значення 10 %. Найширший діапазон змін показника відмічено в дерев сосни звичайної. Розподіл дерев клена гостролистого за цим показником свідчить, що оптимумом для цієї породи слід вважати прозорість листя 5 %. У розподілі дерев липи дрібнолистої відмічено однакову представленість двох класів – 5 і 10 %, які можна вважати оптимумом прозорості для цієї породи. Класи показників стану крон окремих деревних порід. Для аналізу й інтерпретації даних моніторингу використовували межі класів показників стану крон, за якими діагностують, чи мають дерева добрий, задовільний або незадовільний стан. Ці межі класів були визначені науковцями лабораторії моніторингу та сертифікації лісів засобами кластерного аналізу за методом k-середніх з використанням усього масиву даних без розподілення на деревні породи та природні зони [1] (табл. 5). Для здорових дерев характерні максимальна щільність крони, мінімальні прозорість листя і периферійне відмирання. Для показника відносної протяжності крони подібний аналіз не здійснювали. Нами проведено кластерний аналіз стосовно показників стану крон окремо для кожної із п’яти деревних порід, досліджених на ділянках моніторингу у Лівобережному Лісостепу України. Визначені нами межі класів за щільністю крон та прозорістю листя не суперечать біологічним властивостям досліджених деревних порід (табл. 6, 7). Межі класів стану крон за щільністю, визначені для всіх порід (див. табл. 5), збігаються з межами класів сосни звичайної (див. табл. 6), а для інших деревних порід збільшилися межі щільності крон для дерев незадовільного стану. Так, зниження значення показника щільності крон наполовину (± 5 % у обидва боки) є ознакою для віднесення дерева до класу незадовільного стану. Межі класів щільності крон виявилися однаковими для двох пар деревних порід: клен – липа і дуб – ясен. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 215 0 400 800 1200 1600 0 10 20 30 40 Прозорістьлистя, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Усі дерева 0 100 200 300 400 500 0 5 10 15 20 25 30 35 40 Прозорість листя, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Дуб звичайний 0 100 200 300 400 0 5 10 15 20 25 30 35 40 Прозорість листя, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Сосна звичайна 0 40 80 120 160 0 5 10 15 20 25 30 Прозорість листя, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Ясен звичайний 0 50 100 150 200 250 300 0 5 10 15 20 25 30 Прозорість листя, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Клен гостролистий 0 40 80 120 160 200 0 5 10 15 20 25 30 35 40 Прозорість листя, % К іл ьк іс ть д ер ев , ш т. Липа дрібнолиста Рис. 7 – Розподіл дерев досліджених порід за прозорістю листя (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1999 – 2004 рр.) Таблиця 5 Межі класів показників стану крон (визначені для всіх деревних порід) [1] Стан крони Класи щільності Класи периф. відмирання крон Класи прозорості листя Добрий ≥ 65 0 0 – 10 Задовільний 50 – 60 5 – 10 15 – 20 Незадовільний ≤45 ≥15 ≥25 Найбільша прозорість крон, яка свідчить про належність дерев до класу з «добрим станом», характерна для ясена звичайного та сосни звичайної, а найменша – для клена і липи. Класи стану за прозорістю для сосни збігаються з класами для всієї вибірки дерев (див. табл. 7). ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 216 Таблиця 6 Межі класів стану за щільністю крон для досліджених деревних порід за результатами кластерного аналізу (ділянки моніторингу ІІ рівня) Класи стану і межі для всіх порід Дуб звичайний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичайний 1 (добрий стан) щільність крон 65 % і вища від 65 % від 70 % від 70 % від 65 % від 65 % 2 (задовільний стан) щільність крон 50 – 60 % 55 – 60 % 60 – 65 % 60 – 65 % 50 – 60 % 55 – 60 % 3 (незадовільний) щільність крон до 45 % до 50 % до 55 % до 55 % до 45 % до 50 % Таблиця 7 Межі класів стану за прозорістю листя для досліджених деревних порід за результатами кластерного аналізу (ділянки моніторингу ІІ рівня) Класи стану і межі для всіх порід Дуб звичай- ний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичайний 1 (добрий стан) прозорість до 10 % до 10 % до 5 % до 5 % до 10 % до 10 % 2 (задовільний стан) прозорість 15 – 20 % 15 – 25% 10 – 15 % 10 – 15 % 15 – 20 % 15 – 20 % 3 (незадовільний стан) прозорість від 25 % від 30% від 20 % від 20 % від 25 % від 25 % Класи за відносною протяжністю крон для головних лісоутворювальних деревних порід виявилися подібними (табл. 8). Таблиця 8 Межі класів стану за відносною протяжністю крон для досліджених деревних порід за результатами кластерного аналізу (ділянки моніторингу ІІ рівня) Класи і межі для всіх порід Дуб звичайний Клен гостро- листий Липа дрібно- листа Сосна звичайна Ясен звичайний 1 (низька відносна протяжність крон) до 20 % до 30 % до 25 % до 20 % до 20 % 2 (середня відносна протяжність крон) 25 – 45 % 35 – 50 % 30 – 50 % 25 – 45 % 25 – 45 % 3 (висока відносна протяжність крон) від 50 % від 55 % від 55 % від 50 % від 50 % Нормою для дерев, що ростуть у насадженні, слід вважати середню відносну протяжність крон, а для дерев, що ростуть на узліссі чи відкрито, нормою є висока відносна протяжність крон. Однак, збільшення відносної протяжності крон у дерев, що ростуть у насадженні, може свідчити про появу вторинних пагонів, тобто задовільний стан дерева. На нашу думку, перший клас відносної протяжності крон відповідає незадовільному стану, оскільки він свідчить про всихання крони. Висновки. Показник максимальної щільності крон «нормального» дерева становить 90 % для дуба, клена і липи (тіньовитривалих порід) і 85 % – для сосни і ясена – світлолюбних порід. Показники мінімальної прозорості листя становлять 0 % для дуба, клена й липи і 5 % – для сосни і ясена. Середнє арифметичне значення показника відносної протяжності крон є найменшим (27 %) у ясена звичайного (найбільш світлолюбної породи), а найбільшим – у тіньовитри- валих порід: клена гостролистого (45,3 %) і липи дрібнолистої (44,5 %). Різниці за показником відносної протяжності крон світлолюбних (ясен), проміжних (сосна і дуб) і тіньовитривалих (клен і липа) порід статистично достовірні (Р=0,05). Такий розподіл є закономірним, оскільки світлолюбні породи переважно ростуть у першому ярусі насаджень і ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 217 мають компактніші крони, а тіньовитривалі – ростуть у другому ярусі і завдяки структурі крон оптимально використовують сонячне світло. Значення показника периферійного відмирання крони 5 % є нормальним для дуба звичайного, для інших досліджених деревних порід нормою є відсутність (0 %) ознак периферійного відмирання крон. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Букша І. Ф., Пастернак В. П., Мєшкова Т. С. Динаміка стану дубових насаджень на ділянках моніторингу в лісопарковій зоні м. Харкова // Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: УкрНДІЛГА, 2004. – Вип. 105. – С. 201 – 207. 2. Гордієнко М. І., Гордієнко Н. М. Лісівничі властивості деревних рослин. – К.: Вістка, 2005. – 819 с. 3. Лохматов Н. А. Развитие и возобновление степных лесных насаждений. – Балаклея: СИМ, 1999. – 498 с. 4. Мєшкова Т. С. Оцінка стану деревного ярусу лісових насаджень Лівобережного Лісостепу України за даними моніторингу: Автореф. дис... к. с.-.г. н./ 06.03.03. – К., 2007. – 20 с. 5. Мєшкова Т. С. Прогнозування відпаду дерев дуба звичайного за станом крон // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий наук.-техн. збірник. – Львів: НЛТУУ, 2006. – Вип. 32. – С. 268–276. 6. Мєшкова Т. С. Прогнозування життєздатності дерев дуба звичайного Quercus robur L. за показниками стану крон на ділянках моніторингу ІІ рівня // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2006. – Вип. 103. – С. 330 – 338. 7. Санітарні правила в лісах України // Міністерство лісового господарства України. – К., 1995. – 11 с. 8. Manual on methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effect of air pollution on forests. Forest Research Centre for Forestry and Forest Products (BFH). – Hamburg, 1998. – 172 p. 9. Rubtsov V. V., Utkina I. A. Compensatory reactions of oaks to defoliation // J. of Forest Science. – 2001. – V.47, №2. – P.27–31. 10. Tallent-Halsell N. G. (ed.). Forest Health Monitoring. 1994. Field Methods Guide. – EPA/620/R – 94/027/ U.S. Unviron. Protect. Agency: Washington D.C., 1995. – 343 рр. Pyvovar T. S. LIMITS OF NATURAL VARIATION OF CROWN CONDITION INDICES FOR TREE SPECIES Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky Using databases of researches in the monitoring plots in the Left-Bank Forest Steppe of Ukraine in 1995 – 2004, the limits of natural variation were determined for crown ratio, crown density, crown dieback, foliage transparency of 5 tree species: Quercus robur L., Acer platanoides L., Tilia cordata L., Fraxinus excelsior L. and Pinus silvestris L. Maximal crown density of «normal» tree is 90 % for oak, maple and lime (shade-bearing trees) and 85 % – for pine and ash (light-demanding trees). Minimal transparency is 0 % for oak, maple and lime and 5 % for pine and ash. Light-demanding ash is characterized by minimal average crown ratio (27 %), and maximal average crown ratio is peculiar to shade-bearing maple (45,3 %) and lime (44,5 %). K e y w o r d s : forest monitoring of level ІІ, crown condition indices, forest tree species. Пивовар Т. С. ПРЕДЕЛЫ ЕСТЕСТВЕННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СОСТОЯНИЯ КРОН ДРЕВЕСНЫХ ПОРОД Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого По материалам исследований на участках мониторинга в Левобережной Лесостепи Украины за период 1995 – 2004 гг. определены пределы естественных изменений плотности крон, прозрачности листвы, относительной протяженности крон и периферийного отмирания крон пяти лесных пород – дуба черешчатого, клена остролистного, липы мелколистной, ясеня обыкновенного и сосны обыкновенной. Показатель максимальной плотности крон «нормального» дерева составляет 90 % для дуба, клена и липы (теневыносливых пород) и 85 % – для сосны и ясеня – светолюбивых пород. Показатели минимальной прозрачности листвы составляют 0 % для дуба, клена и липы и 5 % – для сосны и ясеня. Среднее арифметическое значение показателя относительной протяженности крон наименьшее (27 %) у ясеня (наиболее светолюбивой породы), а наибольшее – у теневыносливых пород: клена (45,3 %) и липы (44,5 %). К лю ч е в ы е с л о в а : мониторинг лесов ІІ уровня, показатели состояния крон, лесные породы. Одержано редколегією 24.10.2007 р.

Ähnliche Einträge