Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині

У статті йдеться про результати досліджень курганів VII ст. до н. е. в с. Купин Городоцького р-ну Хмельницької обл., які кілька років тому пограбували. В одному із насипів була споруджена і згодом спалена дерев'яна усипальниця. Виявлено залишки двох захоронень, багатий набір керамічних виробі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Гуцал, В.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Публікація археологічних матеріалів
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163083
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині / В.А. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 2 (31). — С. 259-267. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163083
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1630832020-01-24T18:15:26Z Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині Гуцал, В.А. Публікація археологічних матеріалів У статті йдеться про результати досліджень курганів VII ст. до н. е. в с. Купин Городоцького р-ну Хмельницької обл., які кілька років тому пограбували. В одному із насипів була споруджена і згодом спалена дерев'яна усипальниця. Виявлено залишки двох захоронень, багатий набір керамічних виробів, залізні сокири, два тесла, долото і дві намистинипронизки. In 2018 the archaeological expedition of Kamianets- Podilskyi Ivan Ohiienko National University investigated a group of four mounds of the Early Scythian time in v. Kupyn, Gorodok district of Khmelnitskyi region. All of them are seriously robbed at different times. The work was carried out on two mounds. Mound 3 with a diameter of 15 m, height up to 1 m, damaged by predatory pits. There was built wooden tomb, which later burned. A powerful flame enveloped the whole space and burned the soil to a bright brick color. At one of the sites that were touched by the robbers, the remains of two graves were discovered at the level of the ancient surface. The burial site was filled with yellow clay over an area of 1.1 × 0.45 m. The first burial was the remains of a single body, which was in a crouched condition. When the wooden structures of the mound were burning, the skeleton also burned down. Preserved fragments of one leg, femur and tibia, knee joint, several fragments of pelvic bones. The second burial was located next to the first one, but a little south-east. Here, calcified bones were piled up 19 earthen vessels were broken at the buried. Among them are two bank pots, a large and a small claypots, two bowls with a curved edge, two other bowls have a crown bent outward. The whole series presents scoops with a low cup and a high handle with a performance. One of the scoops is made on a potter’s wheel. With tools found, made of iron ax, two ax-tesla, chisel. 2019 Article Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині / В.А. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 2 (31). — С. 259-267. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163083 904’5(477.43)”638” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Гуцал, В.А. Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині Археологія і давня історія України
description	У статті йдеться про результати досліджень курганів VII ст. до н. е. в с. Купин Городоцького р-ну Хмельницької обл., які кілька років тому пограбували. В одному із насипів була споруджена і згодом спалена дерев'яна усипальниця. Виявлено залишки двох захоронень, багатий набір керамічних виробів, залізні сокири, два тесла, долото і дві намистинипронизки.
format	Article
author	Гуцал, В.А.
author_facet	Гуцал, В.А.
author_sort	Гуцал, В.А.
title	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині
title_short	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині
title_full	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині
title_fullStr	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині
title_full_unstemmed	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині
title_sort	дослідження ранньоскіфського кургану біля с. купин на хмельниччині
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163083
citation_txt	Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині / В.А. Гуцал // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 2 (31). — С. 259-267. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT gucalva doslídžennârannʹoskífsʹkogokurganubílâskupinnahmelʹniččiní
first_indexed	2025-07-14T15:39:21Z
last_indexed	2025-07-14T15:39:21Z
_version_	1837637369598050304
fulltext	259ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) ПУБЛІКАЦІЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ УДК: 904’5(477.43)”638” В. а. Гуцал ДОсЛІДЖЕННЯ РАННЬОсКІФсЬКОГО КУРГАНУ БІЛЯ с. КУпиН НА хМЕЛЬНиЧЧиНІ У статті йдеться про результати досліджень курганів VII ст. до н. е. в с. Купин Городоцького р-ну хмельницької обл., які кілька років тому пограбу- вали. В одному із насипів була споруджена і згодом спалена дерев’яна усипальниця. Виявлено залишки двох захоронень, багатий набір керамічних виробів, залізні сокири, два тесла, долото і дві намистини- пронизки. Ключові слова: Купин, курган, поховання, уси- пальниця, кераміка, залізна сокира. в басейні р. Смотрич біля села Купин Горо- доцького р-ну Хмельницької обл. на високому плато за 0,8 км південно-західніше села розта- шована група із чотирьох курганів, витягнутих ланцюжком з північного заходу на південний схід на відрізку 299 м. Їх дослідження 2018 р. розпочала археологічна експедиція Кам’янець- Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Насипи добре видно на рівні горизонту. всі вони розтягнуті в різні сторони. Сучасний діаметр насипів 9—20 м, найбільша висота 1,4 м. Їх не одноразово серйозно грабу- вали скарбошукачі. в центрі кожного вирито одну—три грабіжницьких ям, площа окремих з них становить 10—12 м2. загальний вигляд групи такий. Курган 1 — крайній з півночі. його сучасна висота має 1,4 м, діаметр 9,5 м. в насипу зафіксовано дві грабіжницькі ями: в центрі — розмірами 3,0 × 4,5 м, глибиною до 1,8 м та у південній частині насипу, ближче до краю — діаметром 1,8 × 2,0 м, завглибшки 1,2 м. У насипу та в ямах виднілися крупні камені. Курган розташований за 60 м від дороги, що веде від плато до села. за 93 м південніше від першого насипу зна- ходиться другий, висотою 1,1 м і діаметром 9,5 м, хоча його поли розтягнуті метрів на 20. зафіксовано дві грабіжницькі ями. Одна в цен- трі (3,2 × 3 м, глибина 1 м), а друга, дещо мен- ших розмірів, у південно-західному секторі. На поверхню виступають каміння. Курган 3 розміщений за 63 м від кургану 2. Діаметр насипу спочатку, як можна зрозуміти за деякими ознаками, був 6—7 м, але зараз він роз- тягнутий на 15—16 м, висота його до 1,1 м. На- сип в центрі понівечений грабіжницькою ямою зі сторонами 4,0 × 3,0 м, глибиною 1,1 м. По всій поверхні виступав випалений шар ґрунту. Курган 4 віддалений від № 3 на 83 м. він найменший в групі. Діаметр насипу 4,0 × 5,0 м, висота — 0,4 м. Пошкоджений перекопами. Особливо слід відзначити те, що у курга- нах присутнє каміння, але не в такій значній кількості як у інших курганах Середнього Придністер’я. варто сказати, що у цій частині межиріч- чя Смотрича і збруча, в межах Городоцького р-ну, зосереджена значна кількість курганів доби ранніх скіфів, дослідження окремих з них проведені на рубежі ХІХ—ХХ ст. зокрема, роз- копки поблизу сусідніх до Купина населених пунктів Івахнівці, Карабчіїв, Сирватинці, Скіп- че у той час проводив ф. Пулавський (Pulaski 1902, s. 3—39). з 2007 р. розкопки на цій тери- торії веде експедиція Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка (Гуцал та ін. 2008, с. 91—93; 2010, с. 101—103; Гуцал 2014, с. 149—160). У цій статті йдеться про результати роботи на кургані 3. Насип складався із суцільного, перепален- ного до кольору цегли, ґрунту, серед якого зус- трічалося каміння середніх розмірів (рис. 1). Не дивлячись на те, що він був суттєво пошкод- жений грабіжниками і численними лисячими © в. А. ГУЦАЛ, 2019 260 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Публікація археологічних матеріалів норами, було вирішено перевірити всю підкур- ганну поверхню. Після кількох зачисток її ви- рівняли і намітили ділянки, перспективні для дослідження. Грабіжники перекопали лише центральну частину кургану. Периферія вия- вилася не пошкодженою. У північно-східному секторі, в межах квадрату 3 / Д, на краю пів- нічно-східного кута грабіжницької ями вдалось натрапити на два захоронення, які лежали по- ряд. Місце для поховань було підсипано жов- тою глиною на площі 1,1 × 0,45 м, товщиною до 3,0—3,5 см. Підсипка лежала горизонтально, але її східний край був дещо опущений віднос- но загального рівня. На ній зберігся фрагмент розмірами 21 × 23 см, який був загладжений рідким глиняним розчином і в процесі горіння випалився до стану твердого череня печі. Оче- видно, що він відігравав якусь особливу роль, на зразок вівтаря, під час ритуальних дій. ві- домо, що в давнину вівтарі споруджували із землі чи дерну і вони були, в тому числі, міс- цем жертвоприношень. Їх будували, зазвичай, зі східного боку, тобто, як і в цьому випадку. Перше захоронення являло собою залишки одного тілопокладення, у скорченому стані. Коли горіли дерев’яні конструкції кургану, то згорів і кістяк. збереглися фрагменти однієї ноги, стег- нова і гомілкові кістки, колінний суглоб, кілька уламків тазових кісток. Розташування цих уцілі- лих решток дає підстави вважати, що тіло було повернуто головою у західну сторону. Пізніше, мабуть під час пограбування, верхня частина спаленого кістяка була знищена. безпосередньо до цього поховання належать кілька розчавле- них посудин, які лежали компактно. Серед них виділяється невелика корчажка (рис. 2: 1). біля неї лежали два неглибокі черпаки. Там же роз- чищена невелика біконічна посудина (рис. 3: 2), уламки кількох мисок. Друге поховання знаходилося поряд з пер- шим, але трохи південно-східніше. Тут вия- вилися зсипані в купку кальциновані кістки і лежали на боку три великі посудини, направ- лені горловинами на захід. Їх розташували так, що жодна із них не перекривала сусідню, тому складається враження, що всі вони з само- го початку були покладені на бік. Найбільшою виявилася корчага типу вілланова (рис. 2: 3). всередині корчаги було поміщено дві інші кух- леподібні посудини. Пропорціями тулуба вони фактично не різняться між собою. У однієї збоку корпуса є проста петельчаста ручка (рис. 3: 1), у другої ручка прикріплена до вінець і тулуба (рис. 3: 3). У останньої по самому краю вінчика йде наліпний розчленований валик. Інші два горщики представляють собою банкоподібні вироби кухонного призначення (рис. 2: 2, 3). в один горщик було вкладено ще дві посудини. Одна нагадує опуклобоку чашу із горизонтально поставленими, завернутими до середини, вінцями (рис. 3: 4), інша має форму глибокої миски з нахиленими всередину вінця- ми (рис. 3: 2). Доповнюють асортимент знахідок ще чотири черпаки, залізні сокира, два тесла, долото і дві бронзові намистини-пронизки. Слід підкреслити, що вся кераміка, за неве- ликим винятком, розчавлена на дрібні шмат- ки. від перебування у сильному вогні вона, ймовірно, змінила свій колір із чорного на цеглясто-брунатний, поверхня загладжена, іноді підлощена. Опис ЗНАхІДОК Кухонні вироби представлені двома посуди- нами. 1. банкоподібний горщик грубуватої обробки (рис. 2: 4). Тулуб, висотою 32,2 см, зверху пря- мий, злегка звужується до плоского дна діа- метром 13 см. По вінчику, діаметр якого 23 см, наліплений товстий розчленований валик, під яким іде ряд видовжених (зерноподібних) за- глибин, недбало нанесених загостреним кін- цем палички. Товщина стінок — 0,8—1,0 см. 2. Горщик цілком аналогічний першому (рис. 2: 2). його відрізняє лише дещо опукліша форма тулуба. Розміри — висота 29,5 см, діа- метр вінець — 20,4 см, найбільше розширення тулуба — 23 см, дна — 12,8 см. Рис. 1. План кургану 3 у Купині: 1 — глиняна під- сипка на місці поховань; 2 — материк; 3 — камін- ня; 4 — перепалений ґрунт; 5 — випалений до стану черіня фрагмент глиняної підсипки; 6 — грабіжни- цька яма 261ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Гуцал, В. а. Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині Такий посуд кухонного призначення поши- рений практично на всіх старожитностях доби ранніх скіфів Дністро-Дніпровського межиріч- чя (Ковпаненко, бессонова, Скорий 1989, с. 50, рис. 7: 3, 5, 6; 10: 16—19), приміром, швайківці (бандрівський 2009, с. 219, рис. 11: 2), Долиня- ни (Смирнова 1977, с. 33, рис. 3: 4); Іване Пусте (Ганіна 1984, с. 70, рис. 1: 4—8) та ін. 3. Корчага типу віланнова (рис. 2: 3). Повер- хня загладжена, тулуб близький до біконічно- го, вінця відхилені назовні, посередині корпуса наліплені три, асиметрично розміщені, виступи- упори. висота дорівнює 45 см, діаметр вінець — 28,8 см, дна — 13,6 см, найширшої частини ту- луба — 35 см; товщина стінки — 1,0—1,2 см. Ця форма характерна для корчаг такого типу, відомих на пам’ятках ранньоскіфського часу з території Середнього Подністров’я. вони знайдені в курганах швайковець (бандрівсь- кий 2009, с. 219, рис. 11: 1), Перебиківці (Смир- нова 1979, с. 47, рис. 6), Долиняни (Смирно- ва 1977, с. 33, рис. 3: 3; рис. 6), братишеві (Sulimirski 1936, tabl. XV: 1), Івахнівці, Сирва- тинці (Pulaski 1902, s. 10, rys. 5, 21), шутнівцях (Гуцал, Гуцал, Мегей 1998, с. 74, рис. 1: 1). 4. Невелика корчажка (рис. 2: 1), висотою 22 см. Має різко відігнуті назовні вінця діамет- ром 18 см, високе циліндричне горло, розши- рене до 13,8 см, трохи роздутий (18,7 см), зву- жений до дна, корпус, пласке дно діаметром Рис. 2. Курган 3: 1, 3 — корчаги; 2, 4 — банкоподібні горщики 262 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Публікація археологічних матеріалів 9,8 см. Подібні форми бачимо на Северинівсь- кому городищі (Смирнова 1961, с. 96, рис. 7: 1). 5. Миска з відігнутими назовні вінцями, внут- рішня частина оздоблена косими канелюрами (рис. 4: 1). висота виробу — 8,5 см, діаметр вінець 23, дна — 9,1 см. Такі миски трапляються рідко. Одна відкрита у кургані в Круглику, правда у неї декоровано всю внутрішню поверхню (Смир- нова 1968, с. 15, рис. 2: 9), є фрагменти на Севе- ринівському і Немирівському городищах (Смир- нова 1961, с. 99, рис. 10: 1; 2001, с. 39, рис. 4: 2). 6. Миска з різко відхиленими вінцями діамет- ром 21 см, діаметром дна 7,6 см, висотою про- фільованого корпусу 9,8 см (рис. 4: 5). Подібні знахідки трапляються на ряді пам’яток (Ганіна 1984, рис. 2: 5, Гуцал, Гуцал, Мегей 1998, с. 74, рис. 1: 3; Гуцал та ін. 2008, с. 19, рис. 6: 3, 10; Гуцал 2014, с. 151, рис. 2: 2). 7. Миска із конусоподібно звуженими до плос- кого дна стінками (рис. 4: 3). вінця, діаметром 21,3 см, загнуті до середини; висота посудини 7,1 см, діаметр дна 8,3 см. всередині, через все дно, прокреслено хре ст. 8. Миска із таким самим корпусом, коротки- ми майже прямими вінцями діаметром 22,4 см (рис. 4: 4). Діаметр дна — 7 см, висота — 5,6 см. На дні із внутрішнього боку наліплено круглий валик до 0,5 см заввишки. Така форма мисок із загнутими всередину краями відома практично на всіх пам’ятках цьо- го часу у Дністро-Дніпровському регіоні (Ганіна 1984, с. 72, рис. 2: 2; Смирнова 1977, с. 33, рис. 3: 2; 2001a, с. 62, рис. 2: 7,8, с. 67, рис. 5: 13). Цілою серією із шести виробів репрезенто- вані черпаки. 9. Серед них на окрему увагу заслуговує сіроглиняна посудина, виготовлена на гончар- ному колі (рис. 5: 1). вона має висоту 8,5 см, діаметр вінця — 11,1 см, діаметр дна — 5,6 см, розширення корпусу — 12,6 см. Прямі він- Рис. 3. Курган 3: 1, 3 — кружки; 2 — біконічна і чашеподібна посудина Рис. 4. Курган 3: миски 263ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Гуцал, В. а. Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині ця дещо відхилені, непомітно переходять у циліндричне горло. На біконічному корпусі, який різко звужується до кільцеподібного дна, є два невисокі пояски, що нагадують валики. Стрічкоподібна петельчаста ручка високо під- німається над краєм. Сіроглиняна гончарна кераміка трапляється на багатьох поселеннях і поховальних пам’ятках на Середньому Дністрі (Ганіна 1965, рис. 4: 9; Гуцал, Гуцал, Мегей 1998, с. 75, рис. 2: 18; Гуцал, Гуцал, Мегей, Могилов 2008, с. 13, рис. 5: 4). Свого часу про це писала Г. Смирнова (1968, с. 23—26; 1999, с. 44—57), зверталися до цього питання М. Да- раган, М. Кашуба, О. Левицький (2010, с. 28— 61) та ін. Різні гіпотези щодо її походження поки що не є остаточними і відповідь може бути знайдена лише при подальших дослідженнях. 10. черпак із низькою пласкою чашкою, ви- сокою ручкою з виступом у вигляді розшире- ної лопатки, дно з виїмкою (рис. 5: 2). Діаметр прямого, злегка нахиленого назовні вінця — 12,6 см, дна — 11,3 см, висота 2,7 см. 11. черпак з розмірами вінець — 11,3 см, дна — 9,5 см, висотою — 3,2 см (рис. 5: 3). 12. черпак висотою — 3,2 см, діаметр ві- нець — 12 см, дна — 10,3 см (рис. 5: 4). 13. черпак аналогічний попередньому (рис. 5: 6), ручка завершується широкою розплющеною лопастею. Діаметр вінчика — 11,5 см, дна — 10,2 см, висота — 2,8 см. 14. черпак лощений до блиску, ручка ви- сока, дно округле (діаметр — 17,5 см) з виїм- кою, діаметр прямого відхиленого назовні він- ця — 18,5 см, загальна висота — 3,5 см. Дно виділене невисоким валикоподібним виступом (рис. 5: 5). Точна копія такого черпака походить із кургану 6 в шутнівцях (Гуцал, Гуцал, 2009, с. 7, рис. 1: 23). всі черпаки, окрім кружального, дуже подіб- ні. У кожного низький тулуб, зазвичай прямий, ледь відхилені вінця, висока ручка з розши- ренням на верху, заглиблення у дні. Незначно відрізняють їх лише розміри. Такий тип посуду досить часто зустрічається у Подністров’ї і на поселеннях, і у курганах (Гуцал та ін. 2008, с. 18, рис. 5: 3, Гуцал, Гуцал 2009, с. 7, рис. 1: 22, 23). 15. Кухлеподібна посудина, короткий вінець злегка відхилений назовні, тулуб діжкоподіб- ний, ручка у вигляді стрічки прикріплена збо- ку (рис. 3: 1). Діаметр вінця — 10,2 см, корпу- су — 10,3 см, дна — 6,3 см, висота — 9,7 см. 16. Кухлеподібна посудина з прямим корпу- сом, вінець вертикальний з нахилом до середи- ни (рис. 3: 3). По краю — розчленований валик. Ручка з’єднана з краєм вінець і серединою стін- ки. Діаметр вінця — 9,1 см, корпуса — 9,6 см, дна — 7,1 см, висота — 9,1 см. Такі форми в Подністро’ї трапляються не так часто (банд- рівський 2009, с. 219, рис. 11, 3, Ганіна 1984, с. 73, рис. 3, 4, Гуцал 2014, с. 153, рис. 2: 5). 17. біконічний горщик висотою 12,5 см, діа- метром вінця — 8,3 см, дна — 7,2 см, тулуба — 13 см (рис. 3: 2). Такий керамічний тип нале- жить до числа рідкісних. Подібний знайдений у двох братишівських курганах, проте, більших розмірів (Sulimirski 1936, s. 58, tabl. XV: 8,11). 18. Глибока мископодібна посудина із на- хиленим всередину вінцем, по його краю із се- редини зроблені наколи, які зовні утворюють горбки (рис. 4: 2). висота — 9,6 см, найширший діаметр вверху нижче вінець — 18,6 см, дна — Рис. 5. Курган 3: 1 — сірог- линяна кружальна посуди- на; 2—6 — ліпні черпаки 264 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Публікація археологічних матеріалів 18,8 см. Подібний виріб знайдений у кургані 19 с. Колодіївка (Гуцал та ін. 2007, рис. 93: 1). 19. Посудина чашевидна, частково подібна до вищезгаданої. вона такої ж висоти — 9,6 см, широкий край прямого вінця нахилений до се- редини, стінки корпусу конусоподібно звужу- ються до дна (рис. 3: 4). Як бачимо, керамічний набір із кургану пред- ставлений різноманітними виробами. Це великі посудини типу вілланова, банковидні горщики, миски із загнутим до середини і відігнутим на- зовні вінцем, черпаки з низькою чашечкою і високими ручками з виступом на верху, кружки з петельчатими ручками збоку, приземкуваті чашевидні і біконічні посудини. Такої багатої колекції глиняного посуду ще не давало жодне поховання періоду ранніх скіфів з регіону Серед- нього Подністров’я. Разом з тим, майже кожна згадана форма, тією чи іншою мірою, знаходить свої аналогії у виробах, знайдених в попередні роки при розкопках курганів на цій і сусідніх територіях і одночасно доповнює їх (Гуцал та ін. 2010, с. 101—103; Гуцал 2014, с. 149—160; Смир- нова 1977, с. 33; рис. 3; 1979, с. 44, рис. 6; 12: 8.9; Pulaski 1902, s. 10—11, rys. 5—8; Sulimirski 1936, tabl. XII—XVII; Ильинская 1975, с. 134, с. 139, рис. 19; Ковпаненко 1981, с. 83, рис. 51; с. 91, рис. 54; Ковпаненко, бессонова, Скорый 1989, с. 51, 55, 57, рис. 7, 9, 10). 20. Сокира залізна з клиновидною лопаттю, прямокутним в перетині обухом, розширенням в місці круглого отвору для ручки до 5 см; по- верхня попсована корозією (рис. 6: 1). Лобний і тильний боки помітно вигнуті, ідуть паралель- но, але до кінця леза трохи розширюються. Роз- міри: довжина — 18 см, ширина — 3,2 см, діа- метр втулки — 2,8 × 3,3 см. Жодна із відомих на сьогодні сокир цього періоду не повторює в усіх деталях її форму. здається, що найближ- чою аналогією до неї можна вважати сокиру із Семилукського городища (Меркулов 2014, с. 122, рис. 1: 5) за класифікацією в. Іллінсь- кої, її однаково можна віднести і до робочих, і до бойових сокир (Іллінська 1961, с. 30, рис. 2: 1, 3; с. 32, рис. 3: 1, 7, 9). У подільських курганах сокири відомі в ряді випадків. Наприклад, такі вироби знайдені у швайківцях (бандрівський 2009, с. 207, рис. 6: 1, 2), Перебиківцях (Смир- нова 1979, с. 50, рис. 2: 10), Круглику (Смирно- ва 1968, с. 16, рис. 2: 3), Дуплиськах (Sulimirski 1936, табл. ІХ: 6), Новосілці Гримайлівській (Sulimirski 1936, табл. ХІ: 11). 21. залізна сокира — тесло з двома боковими виступами (рис. 6: 3). Довжина — 13,2 см, ши- рина леза внизу — 3,2 см, товщина — 0,6 см, сильно поржавлена. Такі вироби походять із поселення в Долинянах (Смирнова 2001a, с. 67, рис. 5: 14), з кургану у врублівцях (Ку- чугура 1995, с. 131—132, рис. 3: 1). Поки що їх знайдено не так багато. Це може пояснюватися тим, що похованих супроводжували більш цін- ними предметами, а сокира-тесло, як здається, до таких не належала. Проте навряд чи мож- на говорити, що вони були мало розповсюд- жені. залізні теслоподібні сокири з’являються в період пізнього чорнолісся (Тереножкін 1961, с. 148, рис. 107: 2). б. шрамко був схильний за- раховувати їх, в тому числі, до сільськогоспо- дарських знарядь для обробітку землі (шрамко 1961, с. 89, рис. 14: 1—4). вони зустрічаються і Рис. 6. Курган 3: 1 — сокира; 2 — долото; 3, 4 — сокири-тесла; 5, 6 — бронзові намистини-пронизки 265ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Гуцал, В. а. Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині в похованнях, і на поселеннях, і з часом, з роз- копками нових об’єктів, їх число зростатиме. 22. залізна пластина (рис. 6: 4) розмірами 9,0 × 3,3 см, товщина — 0,4 см. Цілком можли- во, що це уламок ще однієї сокири-тесла, яка не уціліла повністю. 23. залізне знаряддя, яке слугувало, скоріш за все, як долото. Нижня загострена його частина пря- мокутна в перерізі (1,3 × 0,8 см), верхня — кругла з поздовжньою втулкою із розімкнутим швом (рис. 6: 2). загальна довжина виробу — 17 см, найбільший діаметр втулки вверху — 2,3 см, гли- бина — 7,0 см. Наявність втулки однозначно свід- чить, що в неї вставлялася дерев’яна ручка. Такі долота з втулкою у скіфський час практично не зустрічаються, вони, зазвичай, цільнометалеві. 24. Дві бронзові намистини-пронизки (рис. 6: 5, 6). формою повністю повторюють корчажку (рис. 2: 1). У них виділені вінця діаметром до 0,9 см, гор- ло — до 0,8 см, розширений тулуб — 1,4 см, висо- та — 1,9 см. всередині через всю намистину про- ходить круглий наскрізний отвір діаметром до 0,7 см, Поверхня патинована. Досвід виробниц- тва намистин із кольорового металу відомий ще з часів раннього етапу трипільської культури. Нап- риклад, у Карбунському скарбі виявилось 377 та- ких виробів з міді (Сергеев 1963, с. 135). Алексєєва є. відзначала, що з VІ ст. до н. е. в Ольвії стали виготовляти дрібні прикраси із бронзи (Алексєєва 1982, с. 22). в нашому регіоні такі предмети не на- були розповсюдження. Але на деяких інших тери- торіях зустрічаються. У Південному Сибіру трап- ляються своєрідні підвіски у вигляді мініатюрних копій котлів, курильниць, ковшів, кубків і кув- шинів (Тетерин, Митько, Журавлева 2010, с. 80, рис. 2, 3). І майже копією купинській знахідці є підвіски із кургану 5 з бистровки у Новосибірсько- му Приоб’ї та золотої колекції Петра І (Тетерин, Митько, Журавлева 2010, с. 85, рис. 2: 27—28). Ав- тори публікації зауважують, що більшість таких підвісок виявлені у жіночих захороненнях і відно- сять їх до прикрас одягу. 25. шліфовальна підпрямокутна плитка із пісковика розмірами 21 × 29 см, товщиною 2,5 см (рис. 7: 4). Робоча її сторона рівна і за- шліфована, друга — просто підрівняна, із не- великими виступами. бокові грані згладжені. від перебування у сильному вогні виріб втра- тив свою монолітність і легко розпадається. 26. Плитка підтрапецієвидної форми із дов- шими сторонами — 27,5 і 33 см, коротшими — 15,5 і 27 см, товщина — 2,5 см (рис. 7: 2). 27. Плитка підквадратна з заокругленими кутами. з заглибленою (виробленою) по центру поверхнею, яка утворилась в процесі розтиран- ня якихось предметів. Розміри — 20 × 17 см, товщина — 2,3 см (рис. 7: 1). 28. Уламок плитки підтрикутної форми (рис. 7: 3), розмірами 23,1 × 16,5 см, товщиною — 1,8 см. Серед цих знахідок є такі, що виготовлені із девонських і неогенових геологічних відкладів. Перші не мають виходів у басейні р. Смотрич і, скоріш за все, потрапили сюди з більш західних районів, наприклад, басейну р. Серету. На тери- торії Позбруччя такі предмети знайдені у кур- ганах 2 і 9 с. Спасівка, у кургані 6 з братишева тощо (Гуцал 2011, с. 150; Sulimirski 1936, s. 62, tabl. XІІ: 9). вірогідно, пісковикові зашліфовані плитки виконували ту ж роль, що і кам’яні блю- да. Як відомо, останні використовувалися з кос- метичною і культовою метою. У ряді випадків на них залишалися мікроскопічні сліди рум’ян і інших хімічних речовин. Деякі з них слугува- ли культовим цілям як символ очисного вогню і кровавого жертвоприношення (шрамко 1987, с. 102). Очевидно, ця функція була притаманна і згаданим плиткам. вони, разом із набором фарб, мали підкреслювати загадковість, таємничість і одночасно велич поховального церемоніалу. зроблені спостереження дають підстави вва- жати, що у кургані була споруджена стовпова дерев’яна гробниця, впущена в материк. за- лишки її конструкції у вигляді стовпових ям, чи якісь інші деталі повністю зруйновані. Гроб- ниця і додаткові дерев’яні споруди, які могли тут бути, були спалені й весь земляно-глиня- ний масив навколишнього ґрунту випалився до стану цегли та заповнював весь підкурганний простір. Спалення гробниць — явище розпов- сюджене, але воно рідко коли доходило до та- кого рівня інтенсивності. Купинський курган 3 за силою пожежі нагадує кургани 2 у Теклівці (Гуцал, Гуцал, Мегей, Могилов 2008, с. 11), або 1, 2, 8 — у Спасівці (Гуцал 2011, с. 152—153; 2014, с. 150), де в результаті пекельної темпе- ратури все повністю вигоріло, а каміння пере- творилося у вапно. Датування пам’ятки VІІ ст. до н. е. Третій Купинський курган дав цікавий ма- теріал для розуміння соціально-економічних і культурних процесів раннього скіфського часу, що протікали в районі верхньої течії Смотрича. Отже, в майбутньому дослідження некрополя необхідно продовжити. Рис. 7. Курган 3: кам’яні зашліфовані плитки, стен- дове фото 266 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Публікація археологічних матеріалів ЛІтЕРАтУРА Алексеева, Е. М. 1982. античные бусы Северного Причерноморья. Москва: Наука. Свод археологичес- ких источников, Г 1—12. бандрівський, М. С. 2009. Новий ритуальний об’єкт часів скіфської архаїки зі швайковець біля чорткова на Тернопільщині. в: Отрощенко, в. в. (ред.). Взаємозв’язки культур бронзи і раннього за- ліза на території центральної та Східної європи. Київ; Львів, с. 202-235. Ганіна, О. Д. 1965. Поселення скіфського часу у селі Іване Пусте. археологія, ХІХ, с. 106-117. Ганіна, О. Д. 1984. Поселення ранньоскіфської доби поблизу с. залісся. археологія, 47, с. 68-78. Гуцал, А. ф. 2011. Робота на пам’ятках архео- логії в районі Сатанівських Товтр. наукові праці Кам’янець-Подільського національного університе- ту ім. і. Огієнка, 21, с. 147-156. Гуцал, А. ф. 2014. Розкопки курганної групи в районі Гусикової гори на Хмельниччині та їх ре- зультати. наукові праці Кам’янець-Подільського на- ціонального університету ім. і. Огієнка: історичні науки, 24, с. 149-160. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А. 2009. Курганна група ранньоскіфського часу у пониззі Смотрича. Вісник Кам’янець-Подільського національного університе- ту ім. і. Огієнка: історичні науки, 2, с. 5-15. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А., Мегей, в. П. 1998. До- слідження курганів скіфського часу у Середньому Подністров’ї. археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр., с. 74-75. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А., Мегей, в. П., Могилов, О. Д. 2006 Розкопки курганів ранньоскіфської доби біля села Колодіївка у Середньому Подністров’ї. археологічні відкриття в Україні 2004—2005 рр., с. 157-159. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А., Мегей, в. П., Могилов, О. Д. 2008. Теклівський курганний некрополь. Віс- ник Кам’янець-Подільського національного універ- ситету ім. і. Огієнка: історичні науки, 1, с. 6-23. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А., Мегей, в. П., Могилов, О. Д., болтанюк, П. А. 2007. Звіт про археологічні дослідження курганів скіфського часу біля с. Ко- лодіївка Кам’янець-Подільського р-ну хмельницької обл. 2006 р. НА ІА НАНУ, ф. 64, 2006/115. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А., Мегей, в. П., Могилов, О. Д., баженов, О. Л., болтанюк, П. А. 2008. Дослід- ження курганів ранньоскіфского часу в районі се- редньої течії р. збруч. археологічні дослідження в Україні 2006—2007 рр., с. 91-93. Гуцал, А. ф., Гуцал, в. А., Могилов, О. Д., бол- танюк, П. А. 2010. Дослідження курганноі групи Спасівка-Іванківці у Позбруччі. археологічні дослід- ження в Україні 2009 р., с. 101-103. Ільїнська, в. А. 1961. Скіфські сокири. археоло- гія, ХІІ, с. 27-52. Ильинская, в. А. 1975. Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин. Киев: Наукова думка. Кашуба, М., Дараган, М., Левицкий, О. 2010. Тех- нологические новшества раннего железного века: перспективы изучения ранней гончарной серогли- няной керамики восточного Прикарпатья. Revista Arheologoca, serie noua, V, 2, с. 28-61. Ковпаненко, Г. Т. 1981. Курганы раннескифского времени в басейне р. Рось. Киев: Наукова думка. Ковпаненко, Г. Т., бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепров- ского лесостепного Правобережья. Киев: Наукова думка. Кучугура, Л. І. 1995. Ранньоскіфський комплекс з кургану поблизу с. врублівці в Подністров’її. архео- логія, 2, с. 131-134. Меркулов, А. Н. 2014. Железные проушные то- поры среднедонской культуры скифского времени. Известия Воронежского государственного универ- ситета. Гуманитарные науки, 3 (264), с. 121-124. Сергеев, Г. П. 1963. Раннетрипольский клад у с. Карбуна. Советская археология, 1, с. 135-151. Смирнова, Г. И. 1961. Севериновское городище (по материалам юго-Подольской экспедиции 1947— 1948, 1953 гг.). археологический сборник Государс- твенного Эрмитажа, 2, с. 88-103. Смирнова, Г. И. 1968. Раскопки курганов у сел Круглик и Долиняны на буковине. археологический сборник Государственного Эрмитажа, 10, с. 14-27. Смирнова, Г. И. 1977. Курганный могильник раннескифского времени у с. Долиняны. археологи- ческий сборник Государственного Эрмитажа, 18, с. 29-40. Смирнова, Г. И. 1979. Курганы у с. Перебыков- цы — новый могильник скифской архаики на Сред- нем Днестре. Труды Государственного Эрмитажа, XX, с. 36-67. Смирнова, Г. И. 1999. Еще раз о серой кружаль- ной керамике из раннескифских памятников Сред- него Поднестровья. археологический сборник Госу- дарственного Эрмитажа, 34, с. 44-57. Смирнова, Г. И. 2001a. Гальштатский компонент в раннескифской культуре Лесостепи Северного Причерноморья (по материалам Немировского горо- дища). Российская археология, 4, с. 33-44. Смирнова, Г. И. 2001b. заключительный сезон работ на раннескифском поселении у с. Долиняны. археологический сборник Государственного Эрми- тажа, 35, с. 59-73. Тетерин, ю. в., Митько, О. А., Журавлева, Е. А. 2010. бронзовые миниатюрные подвески — сосуды южной Сибири. Вестник новосибирского государс- твенного университета. Серия: история, филоло- гия, 9, 7, с. 80-94. Тереножкин, А. И. 1961. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев: АН УССР. шрамко, б. А. 1961. К вопросу о технике земледе- лия у племен скифского времени в восточной Евро- пе. Советская археология, 1, с. 73-90. шрамко, б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев: Наукова думка. Pulaski, F. 1902. Mogily o nasypie kaminnym w powiecie Kamienieckim. Swiatowit, IV, s. 26-27. Sulimirsk, T. 1936. Scytowie na zachodniem Podolu. Lwow. REFEREnCEs Alekseeva, E. M. 1982. Antychnye busy Severnoho Prycher- nomoria. Moskva: Nauka. Svod arkheolohycheskykh ystoch- nykov, H 1—12. Bandrivskyi, M. S. 2009. Novyi rytualnyi obiekt chasiv skifskoi arkhaiky zi Shvaikovets bilia Chortkova na Ter- nopilshchyni. In: Otroshchenko, V. V. (ed.). Vzaiemozviazky kultur bronzy i rannoho zaliza na terytorii Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Lviv, s. 202-235. Hanina, O. D. 1965. Poselennia skifskoho chasu u seli Ivane Puste. Arkheolohia, XVIII, s. 106-117. Hanina, O. D. 1984. Poselennia rannoskifskoi doby poblyzu s. Zalissia. Arkheolohia, 47, s. 68-78. Hutsal, A. F. 2011. Robota na pamiatkakh arkheolohii v raioni Satanivskykh Tovtr. Naukovi pratsi Kamianets-Podil- skoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka, 21, s. 147- 156. 267ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 2 (31) Гуцал, В. а. Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині Hutsal, A. F. 2014. Rozkopky kurhannoi hrupy v raioni Husykovoi hory na Khmelnychchyni ta yikh rezultaty. Nau- kovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka: Istorychni nauky, 24, s. 149-160. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A. 2009. Kurhanna hrupa ran- noskifskoho chasu u ponyzzi Smotrycha. Visnyk Kamianets- Podilskoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka: Isto- rychni nauky, 2, s. 5 -15. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P. 1998. Doslidzhen- nia kurhaniv skifskoho chasu u Serednomu Podnistrovi. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1997—1998 rr., s. 74-75. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P., Mohylov, O. D. 2006 Rozkopky kurganiv rannoskifs’koyi doby bilya sela Kolodiyivka u Serednomu Podnistrovyi. Arkheolohichni vid- kryttia v Ukraini 2004—2005 rr., s. 157-159. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P,. Mohylov, O. D. 2008. Teklivskyi kurhannyi nekropol. Visnyk Kamianets- Podilskoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka: Isto- rychni nauky, 1, s. 6-23. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P., Mohylov, O. D., Boltaniuk, P. A. 2007. Zvit pro arkheolohichni doslidzhen- nia kurhaniv skifskoho chasu bilia s. Kolodiivka Kamianets- Podilskoho r-nu Khmelnytskoi obl. 2006 r. NA IA NANU, f. 64, 2006/115. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mehei, V. P,. Mohylov, O. D, Bazhenov, O. L., Boltaniuk, P. A. 2008. Doslidzhennia kur- haniv rannoskifskoho chasu v raioni serednoi techii r. Zbruch. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2006—2007 rr., s. 91-93. Hutsal, A. F., Hutsal, V. A., Mohylov, O. D., Boltaniuk, P. A. 2010. Doslidzhennia kurhannoi hrupy Spasivka- Ivankivtsi u Pozbruchchi. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2009 r., s. 101-103. Ilinska, V. A. 1961. Skifski sokyry. Arkheolohia, ХІІ, s. 27- 52. Ilinskaya, V. A. 1975. Ranneskifskie kurgany basseina r. Tyasmin. Kyev: Naukova dumka. Kashuba, M., Daragan, M., Levickij, O. 2010. Tehnolog- icheskie novshestva rannego zheleznogo veka: perspektivy izucheniya rannej goncharnoj seroglinyanoj keramiki Vos- tochnogo Prikarpatya. Revista Arheologoca,serie noua, V, 2, s. 28-61. Kovpanenko, G. T. 1981. Kurgany ranneskifskogo vremeni v baseine r. Ros. Kiev: Naukova dumka. Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryj S. A. 1989. Pamyatniki skifskoj epohi Dneprovskogo lesostepnogo Pra- voberezhya. Kiev: Naukova dumka. Kuchugura, L. I. 1995. Rannoskifskij kompleks z kurganu poblizu s. Vrublivci v Podnistrovyiyi. Arheologiya, 2, s. 131- 134. Merkulov, A. N. 2014. Zheleznyye proushnyye topory srednedonskoy kultury skifskogo vremeni. Izvestiya Voron- ezhskogo gosudarstvennogo universiteta. Gumanitarnyye nau- ki, 3 (264), s. 121-124. Sergeev, G. P. 1963. Rannetripolskij klad u s. Karbuna. Sovetskaya arheologiya, 1, s. 135-151. Smirnova, G. I. 1961. Severinovskoe gorodishe (po mate- rialam Yugo-Podolskoj ekspedicii 1947—1948, 1953 gg.) Ar- heologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 2, s. 88- 103. Smirnova, G. I. 1968. Raskopki kurganov u sel Kruglik i Dolinyany na Bukovine. Arheologicheskij sbornik Gosudarst- vennogo Ermitazha, 10, s. 14-27. Smirnova, G. I. 1977. Kurgannyj mogilnik ranneskifskogo vremeni u s. Dolinyany. Arheologicheskij sbornik Gosudarst- vennogo Ermitazha, 18, s. 29-40. Smirnova, G. I. 1979. Kurgany u s. Perebykovcy — novyj mogilnik skifskoj arhaiki na Srednem Dnestre. Trudy Gos- udarstvennogo Ermitazha, XX, s. 36-67. Smirnova, G. I. 1999. Eshe raz o seroj kruzhalnoj keramike iz ranneskifskih pamyatnikov Srednego Podnestrovya. Arheo- logicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 34, s. 44- 57. Smirnova, G. I. 2001a. Galshtatskij komponent v ranne- skifskoj kulture Lesostepi Severnogo Prichernomorya (po ma- terialam Nemirovskogo gorodisha). Rossijskaya arheologiya, 4, s. 33-44. Smirnova, G. I. 2001b. Zaklyuchitelnyj sezon rabot na ran- neskifskom poselenii u s. Dolinyany. Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 35, s. 59-73. Teterin, Yu. V., Mitko, O. A., Zhuravleva, E. A. 2010. Bronzovye miniatyurnye podveski — sosudy Yuzhnoj Sibiri. Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo universiteta. Seri- ya: istoriya, filologiya, 9, 7, s. 80-94. Terenozhkin, A. I. 1961. Predskifskij period na Dne- provskom Pravoberezhe. Kiev: AN USSR. Shramko, B. A. 1961. K voprosu o tehnike zemledeliya u plemen skifskogo vremeni v vostochnoj Evrope. Sovetskaya arheologiya, 1, s. 73-90. Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishe skifskoj epohi (gorod Gelon). Kiev: Naukova dumka. Pulaski F. 1902. Mogily o nasypie kaminnym w powiecie Kamienieckim. Swiatowit, IV, s. 26-27. Sulimirski, T. 1936. Scytowie na zachodniem Podolu. Lwow. V. A. Hutsal RESEARCH OF THE EARLY SCYTHIAN KURGAN ІN KUPYN VILLAGE OF KHMELNITSKYI REGIon In 2018 the archaeological expedition of Kamianets- Podilskyi Ivan Ohiienko National University inves- tigated a group of four mounds of the Early Scythian time in v. Kupyn, Gorodok district of Khmelnitskyi region. All of them are seriously robbed at different times. The work was carried out on two mounds. Mound 3 with a diameter of 15 m, height up to 1 m, damaged by predatory pits. There was built wooden tomb, which later burned. A powerful flame enveloped the whole space and burned the soil to a bright brick color. At one of the sites that were touched by the rob- bers, the remains of two graves were discovered at the level of the ancient surface. The burial site was filled with yellow clay over an area of 1.1 × 0.45 m. The first burial was the remains of a single body, which was in a crouched condition. When the wooden structures of the mound were burning, the skeleton also burned down. Preserved fragments of one leg, femur and tib- ia, knee joint, several fragments of pelvic bones. The second burial was located next to the first one, but a little south-east. Here, calcified bones were piled up 19 earthen vessels were broken at the buried. Among them are two bank pots, a large and a small claypots, two bowls with a curved edge, two other bowls have a crown bent outward. The whole series presents scoops with a low cup and a high handle with a performance. One of the scoops is made on a potter’s wheel. With tools found, made of iron ax, two ax-tesla, chisel. Keywords: Kupyn, mound, burial, tomb, ceramics, iron axe. Одержано 12. 02.2019 ГУЦАЛ Віталій Анатолійович, завідуючий нау- ковою лабораторією археології, Кам’янець-Подільсь- кий національний університет імені Івана Огієнка, вул. І. Огієнка, 61, Кам’янець-Подільський, 32301, Україна, dpoasukam@gmail.com. HUTSAL Vitaliy Anatolijovych, Head of the Scientific Archaeological Laboratory, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University, I. Ohiienko St., 61, Kamianets-Podilskyi, 32301, Ukraine, dpoasukam@ gmail.com.

Дослідження ранньоскіфського кургану біля с. Купин на Хмельниччині

Institution

Ähnliche Einträge