Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України

Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України

Наведено стислий історичний огляд з культивування сосни чорної австрійської в України і у байрачному степу в частности. Викладено дані з росту насаджень сосни чорної австрійської за 80-ти річний період спостережень в різних типах умов місцезростання (ТУМ) у байрачному степу на прикладі дендропарку «...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Hauptverfasser: Орловська, Т.В., Марчук, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16310
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України / Т.В. Орловська, О.О. Марчук // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 281-285. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16310
record_format dspace
spelling irk-123456789-163102011-02-10T12:03:41Z Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України Орловська, Т.В. Марчук, О.О. Наведено стислий історичний огляд з культивування сосни чорної австрійської в України і у байрачному степу в частности. Викладено дані з росту насаджень сосни чорної австрійської за 80-ти річний період спостережень в різних типах умов місцезростання (ТУМ) у байрачному степу на прикладі дендропарку «Веселі Боковеньки». Приводится краткий исторический обзор выращивания сосны черной австрийской в Украине, в частности в байрачной степи. Приводятся данные онтосительно роста насаждений сосны черной австрийской в разных типах лесорастительных условий дендропарка «Веселые Боковеньки» за 80-тилетний период наблюдений. Short historical review of Austrian pine growing in Ukraine and in the Steppe zone in particular is presented. Information on the growth of Austrian pine in different forest site conditions for 80-year period is examined. 2008 Article Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України / Т.В. Орловська, О.О. Марчук // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 281-285. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16310 630.17.631 . 529.930.25 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Наведено стислий історичний огляд з культивування сосни чорної австрійської в України і у байрачному степу в частности. Викладено дані з росту насаджень сосни чорної австрійської за 80-ти річний період спостережень в різних типах умов місцезростання (ТУМ) у байрачному степу на прикладі дендропарку «Веселі Боковеньки».
format Article
author Орловська, Т.В.
Марчук, О.О.
spellingShingle Орловська, Т.В.
Марчук, О.О.
Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України
author_facet Орловська, Т.В.
Марчук, О.О.
author_sort Орловська, Т.В.
title Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України
title_short Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України
title_full Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України
title_fullStr Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України
title_full_unstemmed Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України
title_sort досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу україни
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16310
citation_txt Досвід вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України / Т.В. Орловська, О.О. Марчук // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 281-285. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT orlovsʹkatv dosvídviroŝuvannâsosničornoíavstríjsʹkoíubajračnomustepuukraíni
AT marčukoo dosvídviroŝuvannâsosničornoíavstríjsʹkoíubajračnomustepuukraíni
first_indexed 2025-07-02T17:36:35Z
last_indexed 2025-07-02T17:36:35Z
_version_ 1836557581608288256
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 281 УДК 630.17.631 . 529.930.25 Т. В. ОРЛОВСЬКА1, О. О. МАРЧУК2 * ДОСВІД ВИРОЩУВАННЯ СОСНИ ЧОРНОЇ АВСТРІЙСЬКОЇ У БАЙРАЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ 1. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького 2. Національний аграрний університет Наведено стислий історичний огляд з культивування сосни чорної австрійської в України і у байрачному степу в частности. Викладено дані з росту насаджень сосни чорної австрійської за 80-ти річний період спостережень в різних типах умов місцезростання (ТУМ) у байрачному степу на прикладі дендропарку «Веселі Боковеньки». К лю ч о в и с л о в а : еродовані землі, лісові насадження, сосна чорна австрійська, таксаційні показники. Актуальним для центру й півдня України є складне завдання щодо збільшення лісистості й підвищення продуктивності та ефективності степових насаджень. Лісорозведення у степу – це важке й давнє змагання людини із природою. Через десятки років після початку лісосадіння прийшло переконання, що масивне лісорозведення не змінить природи степів. Уже в кінці XIX ст. лісівники і агролісомеліоратори більшою мірою почали схилятися до думки про необхідність створення переважно полезахисних і прибережних лісових смуг, залісення крутосхилів, ярів і пісків, тобто повернення лісу на ті ділянки, де він ріс у минулому [1]. У видовому складі лісів України природно поширені два головні лісостворювальні види – дуб звичайний (Quercus robur L.) і сосна звичайна (Pinus sylvestris L.). Вони не мають конкурентів при вирощуванні в рівнинних умовах, але при залісенні сухих вапнякових і змитих схилів, що поширені у лісостепових і степових районах, виявилися недовговічними. Зазвичай у насадженнях на еродованих землях переважають листяні види: ясен звичайний, дуб звичайний, робінія, гледичія, берест та інші. Хвойні породи тут, незважаючи на високі меліоративні властивості, широкого розповсюдження не отримали. Проміж тим, існують цілком успішні приклади культивування так званих середземноморських чорних сосон у лісових насадженнях України, насамперед на еродованих землях. Чорна сосна (Pinus nigra Arn) – дуже мінливий вид, тому відома значна кількість її найменувань, що пов’язано зі значною кількістю різновидів і форм. Рослини східної та західної частин ареалу помітно відрізняються за анатомічною побудовою хвої [15, 16, 19, 20, 21, 23] та за генетичною структурою [22] та інші. Різниця у морфології хвої підвидів відбиває суворіший клімат на сході ареалу, де зимові температурні мінімуми можуть досягати -30 °С, що пов’язане з континентальністю клімату. У той же час у західній частині ареалу мінімальна температура взимку рідко зменшується нижче за -20 °С. Тому для розповсюдження в Україні більшою мірою підходять сосни східного підвиду (Subsp. nigra J.F. Arnold), що поширені на вапнякових ґрунтах у Австрії, на Балканах, у Греції, на Кіпрі та у Криму. З перерахованих підвидів і форм найбільш підходящою для України можна вважати сосну австрійську, яка ще у 1785 році одержала назву «сосна чорна» – Pinus nigra Arnold. Ця назва й інші синонімічні найбільш прийняті: Pinus austriaca Hoess, P. laricio var. ausrriaca Ant., P. nigra var. austriaca Asch. et Gr., P. maritima subsp. nigra Schw. Сосна чорна австрійська належить до секції Eupitys Spach., як і сосна звичайна, але має довшу хвою та крупніші шишки, а також темно-сірий колір кори. Перши спроби залісення сосною чорною австрійською карстових ділянок у колишній Австро-Угорщині здійснені у 60-х рр. XIX сторіччя цілком успішно. Оскільки чорні сосни розповсюджені в горах, вони краще ростуть не на пісках, як сосна звичайна, а на кам’янистих, часто вапнякових, суглинково-хрящуватих гірських ґрунтах. Чорні сосни нерідко поширені у культурах від Криму до Москви, причому найчастіше, особливо * © Т. В. Орловська, О. О. Марчук, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 282 північніше, це – сосна чорна австрійська (Pinus nigra Arn.), а не кримська (Pinus pallasiana Lamb.). В. І. Добровольський це пояснює тим, що насіння було придбане переважно в західноєвропейських фірмах, а також – більшою морозостійкістю сосни австрійської [6]. Щодо питання розведення чорних сосон на суглинкових ґрунтах у степових районах на звичайних, потужних і південних чорноземах, то за деякими прикладами ці види є стійкішими порівняно із сосною звичайною. Це зазначав ще Г. М. Висоцький, який писав, що «чорні сосни, тобто кримська та австрійська, ростуть, видимо, дещо краще, ніж звичайна» (на степових чорноземах) [2]. В Україні перши штучні насадження сосни австрійської з’явилися в кінці ХІХ та на початку ХХ сторіч, переважно у Лісостепу (Харківській, Сумській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій і Тернопільській областях) та Степу (Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях) [6]. На Поділлі (Вінницька, Хмельницька й Тернопільська області) насадження сосни австрійської займають площу близько 600 га чистих і змішаних культур. Ця порода добре виявила себе на змитих ґрунтах і на пісках, але найкращим чином – на вапнякових ґрунтах. Тут вона прямостовбурна, мало ушкоджується комахами та уражується збудниками хвороб, особливо кореневою губкою [3, 7, 9, 10]. Протягом багатьох років сосна чорна австрійська росте у Тростянецькому лісгоспі (104- річні насадження) і на Краснотростянецькій лісовій дослідній станції в Сумській області (79- річні насадження). Вона росте у чистих і змішаних культурах у різних типах лісорослинних умов, але переважно на сухих еродованих схилах, де утворює потужну кореневу систему, рясну підстилку, добре захищає ґрунт від розмивання. За ростом сосна чорна австрійська поступається сосні звичайній, але не менш продуктивна, резистентна до шкідників та хвороб і більш перспективна у місцях, де сосна звичайна уражується кореневою губкою [3]. Культури сосни чорної австрійської ростуть також у П’ятихатському лісництві Дніпропетровської області, Бердичівському лісгоспі Житомирської області і Мелітополь- ському лісгоспі Запорізької області, але дані стосовно їхніх росту і стану відсутні. За значний час розведення сосни чорної австрійської в Україні накопичено досвід її культивування, що є особливо актуальним нині, коли знову гостро постає питання збільшення лісистості території України шляхом реконструкції існуючих протиерозійних насаджень і залісення еродованих земель. Але, на жаль, обґрунтовані наукові дані з цього питання відсутні. У цьому контексті наводимо результати вирощування сосни чорної австрійської у байрачному степу України (Весело-Боковеньківська дослідна станція). Перши лісові насадження сосни чорної австрійської у маєтку «Веселі Боковенькі» (колишня Херсонська губернія, нині Долинський район Кіровоградської області) створені М. Л. Давидовим. Протягом 1893 – 1904 рр. при облаштуванні садиби тут було висаджено багато дерев цієї породи у вигляді насаджень біля північного й західного боків садиби й великих груп дерев зі сходу. Загальна площа масивів із північного боку садиби, які М. Л. Давидов називав «сосновим бором», сягала 14,7 десятин (16,06 га), у тому числі під сосною чорною австрійською 12,5 десятини (13,66 га) і під сосною звичайною 2,2 десятини (2,4 га). Це був експеримент із непередбаченими наслідками, тому роботи вели під керівництвом свідомого фахівця О. О. Яцкевича, за пропозицією якого висаджували переважно сосну чорну австрійську й меншою мірою – сосну звичайну. Сосну саджали під кілок дворічними сіянцями, які завезли із Тростянецького та Нерубаївського розсадників (нині Краснонерубаївське лісництво Олександрівського лісгоспу Кіровоградській області). Агротехнічні засоби включали ретельну просапку після трирічного сільськогосподарського користування [4]. Перши таксаційні дослідження у «сосновому бору» провів у 1925 році М. Стельмахович, який заклав по одній пробної площі у культурах сосни чорної австрійської, сосни звичайної та дуба звичайного на типових за умовами росту ділянках парку [14]. У 1964, 1983, 1993 і 2005 роках у рамках проектів реконструкції парку «Веселі Боковеньки «Союздіпролісом» ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 283 проведено комплексні дослідження всіх насаджень [11 – 13]. У роботах 1983 і 2005 років ми брали участь. Згідно з основною метою досліджень проведено інвентаризацію культур сосни чорної австрійської 1901 – 1904 років садіння, визначено параметри їх росту й подальший порівняльний аналіз одержаних результатів. У Веселих Боковеньках сосна австрійська росте на різних за геоморфологічною й геологічною будовою ділянках. У зв’язку з цим ріст сосни чорної австрійської вивчали: – на пологих схилах із незмитими ґрунтами на лесах – ТЛУ D1 порівняно із сосною звичайною та дубом звичайним; – на пологих схилах із незмитими ґрунтами залежно від типу материнських відкладів (леси і граніти) – ТЛУ D1 і С1; – на покатих схилах зі змитими ґрунтами залежно від материнських відкладів (леси, граніти й піски із прошарками карбонатних глин) – ТЛУ С1. Результати досліджень наведено у табл. 1 – 3. Таблиця 1 Середні показники росту насаджень сосни чорної австрійської, сосни звичайної й дуба звичайного в умовах пологих схилів на звичайних чорноземах, що підстилаються лесовими породами (ТЛУ D1) Сосна чорна австрійська Сосна звичайна Дуб звичайний Роки спостережень висота, м діаметр, см пов- нота висота, м діаметр, см пов- нота висота, м діаметр, см пов- нота 1925* 10 14 1 12,5 15 1 15 15,5 1 1964** 15 22 0,7 17 24 0,5 17 18 0,6 2005** 21 34 0,6 22 38 0,2 18 32 0,6 * – за даними М. Стельмаховича; ** – за даними «Союздіпролісу» Дані табл. 1 свідчать, що у типових для регіону умовах показники росту сосни чорної австрійської у молодому віці менші, ніж у дуба й сосни звичайної, а у 100-річному віці вона майже не поступається цим породам за значеннями показників росту. У насадженнях сосни чорної австрійської з віком не спостерігається такого сильного зріджування, як у насадженнях сосни звичайної, в якої загибель культур зафіксовано на всій території дендро- парку. Тобто сосна звичайна, на відміну від сосни чорної австрійської, в умовах сухих і щільних вапнякових ґрунтів виявилася недовговічною. Дуб також не виявився конкурентом сосні чорній австрійській. Як видно з табл. 2, у сприятливих ґрунтових умовах пологих схилів характер материнської породи майже не вплинув на ріст насаджень сосни чорної австрійської. Незначну різницю помітно лише з віком. Але у жорсткіших умовах на змитих чорноземах характер материнських відкладів уже помітно впливає на ріст цієї породи (табл. 3). Таблиця 2 Середні показники росту насаджень сосни чорної австрійської в умовах пологих схилів на звичайних чорноземах залежно від материнських відкладів: леси – ТЛУ D1, граніти – ТЛУ С1 Порівняні показники росту у висоту, м за діаметром, см Роки спостережень на лесах на гранітах на лесах на гранітах 1964 15 15 23 22 1983 17 17 30 30 2005 19 18 36 32 Дані табл. 3 свідчать, що в умовах змитих ґрунтів сосна чорна австрійська характеризується кращим ростом, насамперед на ґрунтах під лесовими відкладами. Наявність під ґрунтами граніту і піску із прошарками карбонатних глин погіршує умови росту для цієї породи, однак у цілому її насадження стійкі й надійні. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 284 Таблиця 3 Середні показники росту насаджень сосни чорної австрійської в умовах покатих схилів на змитих чорноземах залежно від материнських відкладів (ТЛУ С1) Порівняльні показники росту у висоту, м за діаметром, см Роки спостережень на лесах на гра- нітах на пісках із прошарками карбонатних глин на лесах на гра- нітах на пісках із прошарками карбонатних глин 1964 15 14 13 23 20 25 1983 16 15 15 31 24 32 2005 18 18 17 36 29 35 Висновки. У зв’язку із збільшенням площі меліорованих земель у степових районах України необхідно розширювати асортимент деревних рослин для створення надійних насаджень. Рослин насамперед слід підбирати не за критерієм росту, а за критерієм стійкості. Таким вимогам відповідає сосна чорна австрійська. Тривалий науковий досвід дендропарку «Веселі Боковеньки» свідчить, що у типових для степової зони ґрунтових умовах сосна австрійська довговічніша, ніж аборигенні види, не поступається ним за стійкістю й незначно поступається за показниками росту. У жорсткіших умовах еродованих схилів сосна австрійська надає перевагу ґрунтам на лесових відкладах. На ґрунтах, що підстилаються гранітами й пісками з прошарками карбонатних глин, її покзаники росту дещо погіршуються, але стійкість зберігається. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Вакулюк П. Г. Лісовідновлення та лісорозведення в Україні : Монографія / П. Вакулюк, В. Самоплавський – Х.: Прапор, 2006. – 384 с. 2. Высоцкий Г. Н. О выборе наиболее подходящих для культуры в степях форм древесной растительности. – К.: Наук. думка, 1983. – 208 с. 3. Гурский В. В. Черные сосны крымская и австрийская и введение их в лесные и агромелиоративные культуры на Украине / В. В. Гурский // Лесоводство и агролесомелиорация. – 1971. – Вып. 25. – С. 3 – 11. 4. Давидов М. Л. Нарис Весело-Боковеньківського дендрологічного парку / М. Л. Давидов. – Х.: Додаток до «Трудів з лісової досвідної справи на Україні», 1928. – 33 с. 5. Деревья и кустарники СССР в 6-ти томах / [cост. Белосельская З. Г., Васильев Я. Я., Ванин С. И., Воинов Г.В. и др.; ред. Соколов С. Я., Шишкин Б. К.]. – М.–Л.: Изд-во АН Наук СССР, 1949. – Т. 1. – 462 с. 6. Добровольский В. И. Перспективы разведения в Европейской части ССССР средиземноморских черных сосен / В. И. Добровольский // Научные труды УкрНИИЛХА. – 1956. – Вып. XVIII. – С. 71 – 80. 7. Зыков И. Г. Особенности роста хвойных пород в культурах на эродированных землях в степи СССР / И. Г. Зыков // Лесоводство и агролесомелиорация. – 1970. – Вып. 20. – С. 84 – 90. 8. Іванова Е. І. Матеріали студій при Весело-Боковеньківській дендрологічній станції / Е. І. Іванова // Труди з лісової досвідної справи на Україні. – 1930. – Вип. XV. – C. 58 – 96. 9. Ильин В. А. Результаты исследований по интродукции сосны в Левобережной лесостепи Украины / В. А. Ильин // Лесоводство и агролесомелиорация. – 1983. – Вып. 67. – С. 65 – 69. 10. Казаков Н. Ф. Ход роста культур сосни черной в условиях Подолии / Н. Ф. Казаков // Пятая научная конференция аспирантов и молодых ученых УкрНИИЛХА по итогам научно-исследовательских работ за 1964 год: 25 – 27 мая 1965 г.: тезисы докл. – Х., 1965. – С. 123 – 126. 11. Организационно-хозяйственный план Весело-Боковеньковской селекционно-дендрологической станции: одностадийный проект в 5 т. / [«Союзгипролесхоз», Харьковская экспедиция]. – Х., 1966 – Том III. – 439 с. 12. Реконструкция Веселобоковеньковского дендропарка УкрНИИЛХА: рабочий проект в 5 т. / [«Союзгипролесхоз», Харьковский филиал]. – Х., 1983 – Том II. – 1983. – 632 с. 13. Організація території та утримання парку-пам’ятки «Веселі Боковеньки»: Робочий проект у 5 т. / [«Харківдіпроагроліс»]. – Х., 2005 – Том III. – 630 с. 14. Стельмахович М. Л. Весело-Боковеньківський досвідний дендрологічний участок / М. Стельмахович // Труди інститута сільгосп. ботаніки. – 1927. – Вип. 1, т. 4. – С. 155 – 166. 15. Christ H. Uebersicht der Europäischen Abietineen (Pinus Linn.) // Verhandlungen der Naturforschenden Gesellschaft. – Basel (n.s.), 1863. – В. 3. – S. 541 – 557. 16. Christensen K. I. Taxonomic revision of the Pinus mugo complex (Pinaceae) // Nordic Journal of Botany. – 1987.– № 7. – Р. 383 – 408. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 285 17. Christensen K. I. Comments on the earliest validly published varietal name for the Corsican Pine // Taxon. – 1993. – № 42. – Р. 649 – 653. 18. Christensen K. I. Gymnospermae (Pinophyta) // Strid, A. & Tan, K. (eds.), Flora Hellenica. Koeltz, Königstein. – 1997. – Vol. 1. – P. 1 – 17 19. Delevoy G. A propos de la systématique de Pinus nigra Arnold. // Travaux Station Recherches de Groenendaal. – 1949. – Série B, № 12. – Р. 1 – 37. 20. Delevoy D., Jackson W. A. B., Harrison S. G. A handbook of Coniferae and Ginkgoaceae, 4th ed. – New York: St. Martin's Press, 1967. – №19. – 729 p. 21. Koehne B. A. E. Deutsche Dendrologie. – Stuttgart, 1893. – 350 s. 22. Scaltsoyiannes A., Rohr R., Panetsos K. P., Tsaktsira M. Allozyme frequency distributions in five European populations of Black Pine (Pinus nigra Arnold) // Silvae Genetica. – 1994. – № 43. – Р. 20 – 30. 23. Vidakovic M. Genetics of European Black Pine (Pinus nigra Arnold) // Annales Forestales. – 1974. – V. 6/3. – Р. 57 – 86. Orlovska T. V.1, Marchuk O. O.2 EXPERIENCE OF AUSTRIAN PINE GROWING IN THE STEPPE OF UKRAINE 1. Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky 2. National Agrarian University Short historical review of Austrian pine growing in Ukraine and in the Steppe zone in particular is presented. Information on the growth of Austrian pine in different forest site conditions for 80-year period is examined. K e y w o r d s : eroded lands, forest stands, Austrian pine, taxation indices. Орловская Т. В.1, Марчук О. А.2 ОПЫТ ВЫРАЩИВАНИЯ СОСНЫ ЧЕРНОЙ АВСТРИЙСКОЙ В БАЙРАЧНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ 1. Украинский научно-исследовательский институтлесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого 2. Національний аграрний університет Приводится краткий исторический обзор выращивания сосны черной австрийской в Украине, в частности в байрачной степи. Приводятся данные онтосительно роста насаждений сосны черной австрийской в разных типах лесорастительных условий дендропарка «Веселые Боковеньки» за 80-тилетний период наблюдений. К лю ч е в ы е с л о в а : эродированные земли, лесные насаждения, сосна черная австрийская, таксационные показатели. Одержано редколегією 2.09.2008 р.

Ähnliche Einträge